Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова
Семінар відбувся на кафедрі теорії літератури та компаративістики Iнституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11238 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова / Н. Костенко, Н. Гаврилюк // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 73-74. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11238 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-112382013-02-13T02:30:19Z Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова Костенко, Н. Гаврилюк, Н. Літопис подій Семінар відбувся на кафедрі теорії літератури та компаративістики Iнституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2006 Article Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова / Н. Костенко, Н. Гаврилюк // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 73-74. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11238 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Костенко, Н. Гаврилюк, Н. Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| description |
Семінар відбувся на кафедрі теорії літератури та компаративістики Iнституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. |
| format |
Article |
| author |
Костенко, Н. Гаврилюк, Н. |
| author_facet |
Костенко, Н. Гаврилюк, Н. |
| author_sort |
Костенко, Н. |
| title |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| title_short |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| title_full |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| title_fullStr |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| title_full_unstemmed |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова |
| title_sort |
віршознавчий семінар пам’яті академіка ран м.л.гаспарова |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11238 |
| citation_txt |
Віршознавчий семінар пам’яті академіка РАН М.Л.Гаспарова / Н. Костенко, Н. Гаврилюк // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 73-74. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kostenkon víršoznavčijsemínarpamâtíakademíkaranmlgasparova AT gavrilûkn víršoznavčijsemínarpamâtíakademíkaranmlgasparova |
| first_indexed |
2025-07-02T13:26:44Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:26:44Z |
| _version_ |
1836541862400229376 |
| fulltext |
Слово і Час. 2006 • №12 73
(суб’єктивні міркування)”, I.Куровської (Ялта) “Давні витоки кобзарства України”, Є.Нідецької (м.
Жешув, Польща) “П’ятий міжнародний фестиваль бандурної музики ім. Гната Хоткевича в
Перемишлі”. Актуальні проблеми були підняті у виступах I.Шиняпіної (Ялта) “Особливості вокально�
хорової підготовки майбутнього вчителя музики”, Г.Суткевич (Миколаїв) “Полікультурні аспекти
української народної музичної творчості”, Т.Шаленко (Львів) “Сучасні аспекти у кобзарстві”,
М.Долгова (Дніпропетровськ) “Олексій Нирко і його послідовники в Україні та Криму”, С.Брижицької
(Канів) “Iдентифікат “кобзар” як формовияв національної ідентичності українців”, С.Набок (Київ)
“Кобзарство як явище української культури другої половини XIX — початку XX століття. Прояви та
видозміни”, В.Мормеля (Переяслав�Хмельницький) “Основні поняття кобзарства”.
м. Канів Світлана Брижицька
ВIРШОЗНАВЧИЙ СЕМIНАР
ПАМ’ЯТI АКАДЕМIКА РАН М.Л.ГАСПАРОВА
Семінар відбувся на кафедрі теорії літератури та компаративістики Iнституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. У своєму вступному слові проф.Н.Костенко
зазначила, що не тільки для російських, а й для українських учених, для всіх знавців поезії акад.
М.Гаспаров — лідер європейського віршознавства, зразок наукової професійності, приклад
самовідданого служіння науці. Це була людина колосальної творчої енергії, яка здійснила
надзвичайно багато в різних галузях філології. Насамперед, Гаспаров був спеціалістом із класичної
філології, видатним коментатором античних текстів, перекладачем з давньогрецької та латинської
поезії, з новітньої західньоєвропейської поезії (німецької, англійської, французької, іспанської та
інших мов); він шукав нові способи і прийоми перекладу, про що свідчать, наприклад, його
“Экспериментальные переводы” (2003). У галузі поетики Гаспаров створив зразки наукового
аналізу та інтерпретації поетичних текстів, зокрема творів Б.Пастернака (готувався двотомник за
його редакцією і з його коментарями), М.Цветаєвої, Б.Лівшиця та О.Мандельштама. Був автором
капітальних праць із віршознавства “Современный русский стих” (1974), “Очерк истории русского
стиха” (1984) і “Очерк истории европейского стиха” (1987; перекладена англійською та італійською
мовами).
М.Гаспаров перетворив віршознавство у своєрідну метанауку. Детально розробляючи
окремі напрямки, започатковані Р.Якобсоном, К.Тарановським, Ю.Лотманом, певні інтенції,
тільки намічені у працях цих видатних науковців, він розвинув їх в окремі повноцінні філологічні
дисципліни, наприклад, семантики метру (“Метр и смысл”, 1999) і методики вивчення історії
та теорії вірша (антологія “Русский стих начала ХХ века в комментариях”, 1999, 2001).
Нарешті, М.Гаспаров створив абсолютно нову віршознавчу галузь — лінгвістику вірша
(М.Гаспаров, Т.Скулачева. “Статьи о лингвистике стиха”, 2004). Статті М.Гаспарова зібрані у
тритомнику “Избранные труды”(1997): “О поэтах”, “О стихах” і “О стихе”. Усі ці віршознавчі
праці базувалися на глибокому знанні історії російської та європейської поезії.
Iм’я М.Гаспарова завжди буде пов’язане з вищим етапом розвитку російського віршознавства
у 1960—1980�х рр., з його розквітом, що, своєю чергою, стимулювався поширенням у Східній
Європі ідей структуралізму. Безперечно, набутки структуралізму в галузі віршознавства
найпродуктивніше втілилися у працях цього дослідника. Про структуралістські витоки його
наукової діяльності свідчить одна з ранніх праць — коментар 1969 року до маловідомого
“Наброска плана “Методологии точного литературоведения” (1936�1937) Б.Ярхо. До речі,
ім’я Б.Ярхо пов’язувало Гаспарова з I.Качуровським тому, що I.Качуровський слухав лекції
Б.Ярхо, а М.Гаспаров працював над його спадщиною. Про зв’язки Б.Ярхо, I.Качуровського
та М.Гаспарова йшлося у виступі проф. О.Астаф’єва (кафедра теорії літератури та
компаративістики Iнституту філології КНУ імені Тараса Шевченка).
74 Слово і Час. 2006 • №12
У своєму виступі чл.�кор. НАН України М.Сулима (Iнститут літератури ім. Т.Г. Шевченка
НАН України) розповів про знайомство з М.Гаспаровим на семінарі в Iнституті світової
літератури ім. М.Горького. Наступна зустріч з М.Гаспаровим відбулася в Римі, в університеті
“La Sapienza” під час конференції, присвяченій сонету в слов’янських літературах. М.Сулима,
згадуючи, як М.Гаспаров підготував відгук на автореферат його кандидатської дисертації
про українську версифікацію кінця XVI — поч. XVII ст., акцентував особливу тактовність
останнього у ставленні до докторантів, аспірантів і пошукувачів. Праці Михайла Гаспарова,
на думку М.Сулими, — енциклопедія кожного віршознавця.
У своїх спогадах проф. Є.Вєтрова (кафедра англійської мови для природничих факультетів
КНУ ім. Т.Шевченка) наголосила на вимогливості М.Гаспарова до себе та до інших науковців.
У заключній доповіді “Про дискусійні питання української та російської метрики і ритміки
(на матеріалі листування з М.Гаспаровим)” проф. Н.Костенко розповіла про науковий діалог
з видатним ученим, у якому значне місце посів не тільки російський, а й український вірш.
Діалог розпочався 1981 року під час роботи доповідачки над докторською дисертацією
“Українське віршування ХХ ст.” (М.Гаспаров був її офіційним опонентом) і тривав майже
чверть століття, до самої смерті вченого. Обговорювались проблеми не тільки сучасного
вірша, а й народної силабіки й тоніки.
Повнокровний, живий образ ученого, взірець людяності та професіоналізму, без сумніву,
надихав і молодших учасників семінару. Серед них представники Київського славістичного
університету — А.Підпалий (“Особливості вірша в прозі Богдана Бойчука”), Відкритого
міжнародного університету розвитку людини “Україна” — К.Соловей (“Специфіка
композиційної побудови поетичного тексту “Є думки, що подібні” Констянтина Коверзнєва”)
та О.Мальченко (“Композиція віршів в прозі Андрія Лісового”), Київського національного
медичного університету імені О.О.Богомольця — О.Башкирова (“Статуя в художній системі
драматичної поеми Ліни Костенко “Сніг у Флоренції”), Iнституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка — Я.Ходаківська (“Семантика тристопного
ямба в поезії Василя Стуса”), Iнституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України —
Н.Гаврилюк (“Ритміка п’ятистопного ямба: “Полярна ніч” Лесі Українки”).
Матеріали семінару планується опублікувати у збірнику на пошану Михайла Гаспарова.
Наталя Костенко, Надія Гаврилюк
ДО 30�Ї РІЧНИЦІ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНКСЬКОЇ ГРУПИ
Президент України Віктор Ющенко вручив державні нагороди з нагоди 30�ї річниці створення
Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод. Відповідний указ №937/
2006 глава держави підписав 8 листопада ц. р. Виступаючи перед нагородженими, Президент від
імені Українського народу і держави засвідчив їм найглибшу шану і вдячність: “Саме ви заклали
першу цеглину розбудови в Україні громадянського суспільства. Ви були першими, хто свободу
людини й громадянина поставив врівень зі свободою народу, а їхнє право — вище права держави!”.
Президент відзначив три світоглядні дії УГГ — просвітництво й відродження української
державності, виклик комуністичній тоталітарній системі та збереження глибокої демократичної
традиції українства: “Українська Гельсінкська група вивела боротьбу українського народу проти
тоталітаризму у контекст світового демократичного процесу”.
Президент назвав видатних діячів УГГ, серед яких Герої України В.Стус, В.Чорновіл,
Л.Лук’яненко, М.Руденко, Ю.Шухевич�Березинський та О.Бердник, I.Кандиба. Посмертно
орденом “За мужність” I ступеня було вшановано Петра Григоренка, співзасновника УГГ.
Спілка дала старт сучасному політичному руху в Україні, відзначив Президент, саме там брали початок
нові політичні рухи — Народний Рух України, Українська Республіканська партія, Демократична партія
|