Українське кобзарство в Криму
II міжнародна наукова конференція “Українське кобзарство — історія і сучасність” відбулася 7—9 вересня ц. р. в Ялті. Організаторами її проведення виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Прикарпатський національний університет ім. В.Сте...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11239 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українське кобзарство в Криму / С. Брижицька // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 72-73. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11239 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-112392013-02-13T02:28:04Z Українське кобзарство в Криму Брижицька, С. Літопис подій II міжнародна наукова конференція “Українське кобзарство — історія і сучасність” відбулася 7—9 вересня ц. р. в Ялті. Організаторами її проведення виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (Iвано Франківськ), Центр творчості дітей та юнацтва Галичини (Львів) та Кримський гуманітарний університет, ректор якого О.Глузман відкрив роботу конференції вітальним словом до її учасників. 2006 Article Українське кобзарство в Криму / С. Брижицька // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 72-73. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11239 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Брижицька, С. Українське кобзарство в Криму |
| description |
II міжнародна наукова конференція “Українське кобзарство — історія і сучасність” відбулася
7—9 вересня ц. р. в Ялті. Організаторами її проведення виступили Міністерство освіти і науки
України, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (Iвано Франківськ), Центр творчості дітей та юнацтва Галичини (Львів) та Кримський гуманітарний університет, ректор якого О.Глузман відкрив роботу конференції вітальним словом до її учасників. |
| format |
Article |
| author |
Брижицька, С. |
| author_facet |
Брижицька, С. |
| author_sort |
Брижицька, С. |
| title |
Українське кобзарство в Криму |
| title_short |
Українське кобзарство в Криму |
| title_full |
Українське кобзарство в Криму |
| title_fullStr |
Українське кобзарство в Криму |
| title_full_unstemmed |
Українське кобзарство в Криму |
| title_sort |
українське кобзарство в криму |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11239 |
| citation_txt |
Українське кобзарство в Криму / С. Брижицька // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 72-73. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT brižicʹkas ukraínsʹkekobzarstvovkrimu |
| first_indexed |
2025-07-02T13:26:47Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:26:47Z |
| _version_ |
1836541864666202112 |
| fulltext |
72 Слово і Час. 2006 • №12
і вже після смерті вона повернулася все�таки в Україну, а її похорони перетворилися майже
в державний захід, бо був присутній сам президент.
Згадав, як приїхала вона з Луганська до брата Iвана в Київ, як разом із Михайлиною
Коцюбинською друкували його матеріали. Влада ж розуміла, яку велику силу опору мають в
особі цієї маленької тендітної жінки. А вся та історія з її дитям, з її мужністю. Вона стала
культурним аташе від імені Гулагу. В останні роки вона жила мрією про створення музею
шістдесятників. Розшифровуючи й перетворюючи на брошури, книги, численні радіопередачі,
передані з таборів матеріали, Надія здійснила справжній подвиг.
“Для нашої родини Надія Світлична була дуже близькою людиною, — сказала Катерина
Ющенко. — Тут у залі багато людей, які переживали разом із нею всі важкі часи й важкі
випробування, коли доводилося вибирати між Україною та своїм спокоєм. Тож для мене велика
честь бути сьогодні разом із вами. Познайомились ми у США. Я слухала її розповіді про Україну.
Наші батьки, звичайно, розповідали нам про Україну й навчали любити її, але то була Україна 20—
30�х рр., вона ж розповідала про сьогодення там, несла Надія надію на світлу Україну. Була розумна
й знала, що треба багато ще для цього працювати. Нам сьогодні потрібно багато книжок, фільмів,
вистав про цих людей, щоб їх життя стало уроком для всіх нас.
Що ж до музею, то все це дуже непросто. Але я даю клятву, що будемо працювати,
щоб пам’ятати про цих людей, світла їм пам’ять!”.
“На жаль, — сказав Богдан Горинь, — не завжди легко, а часто й запізно, як це сталося
з Надією Світличною, ми можемо оцінити людину, яка була живим духом нашої сучасності.
Вона була надзвичайно скромною і вважала, що в тіні великих дерев інші дерева не
ростуть, а “я маленька тінь свого брата”.
Тепло говорили про Надію Світличну також Микола Горбаль, Софія Геврик, Євген Пронюк, інші
учасники національно�визвольного руху 1960�х — 1990�х рр. Ретроспективу відео з Надією Світличною
“Шлях Надії” скомпонував Г.Юрчук. У вечорі взяли участь гурт “Лемки”, Б.Лобода, Г.Стефанова,
Т.Компаніченко, журналіст Вахтанг Кіпіані.
Дмитро Шкода
УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО В КРИМУ
II міжнародна наукова конференція “Українське кобзарство — історія і сучасність” відбулася
7—9 вересня ц. р. в Ялті. Організаторами її проведення виступили Міністерство освіти і науки
України, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Прикарпатський
національний університет ім. В.Стефаника (Iвано�Франківськ), Центр творчості дітей та
юнацтва Галичини (Львів) та Кримський гуманітарний університет, ректор якого О.Глузман
відкрив роботу конференції вітальним словом до її учасників. На пленарному засіданні було
заслухано та обговорено доповіді Б.Жеплинського “Кобзарство як виразник геройських ідей
і чину”, В.Дутчак “Традиції харківського способу гри в практиці педагогів�бандуристів
українського зарубіжжя”, С.Кочерги “Леся Українка і кобзар Гнат Гончаренко”, В.Кемпи
“Роль музейних колекцій для культури регіонів”, I.Куровської “Річниця Ялтинської
кобзарської конференції”. Iз повідомленням “Кобзарі на Чернечій горі в Каневі (за матеріалами
зібрання Шевченківського національного заповідника)” виступила С.Брижицька.
На конференції діяло три секції: “Iсторія розвитку українського кобзарства. Олексій Нирко —
дослідник кобзарства Криму та Кубані”, “Сучасний стан кобзарства: виконавські та педагогічні
аспекти. Значення кобзарської діяльності заслуженого працівника культури України О.Ф.Нирка
для кримського регіону”, “Iсторія кобзарства в експозиціях музеїв України. О.Ф.Нирко — засновник
музею кобзарства Криму і Кубані”. Активне обговорення викликали доповіді Б.Жеплинського (Львів)
“Кобзарські з’їзди після II світової війни”, А.Горняткевича (м. Едмонтон, Канада) “Кобзарство
Слово і Час. 2006 • №12 73
(суб’єктивні міркування)”, I.Куровської (Ялта) “Давні витоки кобзарства України”, Є.Нідецької (м.
Жешув, Польща) “П’ятий міжнародний фестиваль бандурної музики ім. Гната Хоткевича в
Перемишлі”. Актуальні проблеми були підняті у виступах I.Шиняпіної (Ялта) “Особливості вокально�
хорової підготовки майбутнього вчителя музики”, Г.Суткевич (Миколаїв) “Полікультурні аспекти
української народної музичної творчості”, Т.Шаленко (Львів) “Сучасні аспекти у кобзарстві”,
М.Долгова (Дніпропетровськ) “Олексій Нирко і його послідовники в Україні та Криму”, С.Брижицької
(Канів) “Iдентифікат “кобзар” як формовияв національної ідентичності українців”, С.Набок (Київ)
“Кобзарство як явище української культури другої половини XIX — початку XX століття. Прояви та
видозміни”, В.Мормеля (Переяслав�Хмельницький) “Основні поняття кобзарства”.
м. Канів Світлана Брижицька
ВIРШОЗНАВЧИЙ СЕМIНАР
ПАМ’ЯТI АКАДЕМIКА РАН М.Л.ГАСПАРОВА
Семінар відбувся на кафедрі теорії літератури та компаративістики Iнституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. У своєму вступному слові проф.Н.Костенко
зазначила, що не тільки для російських, а й для українських учених, для всіх знавців поезії акад.
М.Гаспаров — лідер європейського віршознавства, зразок наукової професійності, приклад
самовідданого служіння науці. Це була людина колосальної творчої енергії, яка здійснила
надзвичайно багато в різних галузях філології. Насамперед, Гаспаров був спеціалістом із класичної
філології, видатним коментатором античних текстів, перекладачем з давньогрецької та латинської
поезії, з новітньої західньоєвропейської поезії (німецької, англійської, французької, іспанської та
інших мов); він шукав нові способи і прийоми перекладу, про що свідчать, наприклад, його
“Экспериментальные переводы” (2003). У галузі поетики Гаспаров створив зразки наукового
аналізу та інтерпретації поетичних текстів, зокрема творів Б.Пастернака (готувався двотомник за
його редакцією і з його коментарями), М.Цветаєвої, Б.Лівшиця та О.Мандельштама. Був автором
капітальних праць із віршознавства “Современный русский стих” (1974), “Очерк истории русского
стиха” (1984) і “Очерк истории европейского стиха” (1987; перекладена англійською та італійською
мовами).
М.Гаспаров перетворив віршознавство у своєрідну метанауку. Детально розробляючи
окремі напрямки, започатковані Р.Якобсоном, К.Тарановським, Ю.Лотманом, певні інтенції,
тільки намічені у працях цих видатних науковців, він розвинув їх в окремі повноцінні філологічні
дисципліни, наприклад, семантики метру (“Метр и смысл”, 1999) і методики вивчення історії
та теорії вірша (антологія “Русский стих начала ХХ века в комментариях”, 1999, 2001).
Нарешті, М.Гаспаров створив абсолютно нову віршознавчу галузь — лінгвістику вірша
(М.Гаспаров, Т.Скулачева. “Статьи о лингвистике стиха”, 2004). Статті М.Гаспарова зібрані у
тритомнику “Избранные труды”(1997): “О поэтах”, “О стихах” і “О стихе”. Усі ці віршознавчі
праці базувалися на глибокому знанні історії російської та європейської поезії.
Iм’я М.Гаспарова завжди буде пов’язане з вищим етапом розвитку російського віршознавства
у 1960—1980�х рр., з його розквітом, що, своєю чергою, стимулювався поширенням у Східній
Європі ідей структуралізму. Безперечно, набутки структуралізму в галузі віршознавства
найпродуктивніше втілилися у працях цього дослідника. Про структуралістські витоки його
наукової діяльності свідчить одна з ранніх праць — коментар 1969 року до маловідомого
“Наброска плана “Методологии точного литературоведения” (1936�1937) Б.Ярхо. До речі,
ім’я Б.Ярхо пов’язувало Гаспарова з I.Качуровським тому, що I.Качуровський слухав лекції
Б.Ярхо, а М.Гаспаров працював над його спадщиною. Про зв’язки Б.Ярхо, I.Качуровського
та М.Гаспарова йшлося у виступі проф. О.Астаф’єва (кафедра теорії літератури та
компаративістики Iнституту філології КНУ імені Тараса Шевченка).
|