Створювати – утворювати
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112505 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Створювати – утворювати / Т. Коць // Культура слова. — 2015. — Вип. 83. — С. 132-134. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112505 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1125052017-01-23T03:03:32Z Створювати – утворювати Коць, Т. Наші консультації 2015 Article Створювати – утворювати / Т. Коць // Культура слова. — 2015. — Вип. 83. — С. 132-134. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112505 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Коць, Т. Створювати – утворювати Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Коць, Т. |
| author_facet |
Коць, Т. |
| author_sort |
Коць, Т. |
| title |
Створювати – утворювати |
| title_short |
Створювати – утворювати |
| title_full |
Створювати – утворювати |
| title_fullStr |
Створювати – утворювати |
| title_full_unstemmed |
Створювати – утворювати |
| title_sort |
створювати – утворювати |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112505 |
| citation_txt |
Створювати – утворювати / Т. Коць // Культура слова. — 2015. — Вип. 83. — С. 132-134. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT kocʹt stvorûvatiutvorûvati |
| first_indexed |
2025-07-08T04:02:20Z |
| last_indexed |
2025-07-08T04:02:20Z |
| _version_ |
1837049939361792000 |
| fulltext |
Культура слова №83’ 2015132
працює в поліції. Зважаючи на помітне в мовній практиці
намагання утворювати від іменників на -ія назви осіб за
допомогою суфікса -янт (пор.: коаліція – коаліціянт, міліція –
міліціянт та ін.), рекомендуємо для вжитку назву поліціянт,
якою вже послуговуються автори деяких видань, пор.:
Патрульні поліціянти допомогли оформити всі знайдені
речі (Львівська газета, 6.10.2015); Бажання стати новими
поліцянтами.. висловило понад 30 000 українців, які подали
заявки на конкурс (ВВС Україна, 25.02.2015).
Отже, українською мовою органічніше вживати поліційний
замість поліцейський та поліціянт замість поліцейський.
Катерина Городенська
СПРАВДІ – НАСПРАВДІ
У писемному вжитку дехто ставить кому після прислівника
насправді (напр.: Насправді, це двоскладне речення; Насправді,
вони мужні герої), тобто вважає його вставним словом, подібно
до справді. Проте прислівники насправді і справді не рівнозначні.
Вони збігаються лише у своєму першому значенні – “так, як у
дійсності, реально, наяву”, пор.: На вигляд йому значно менше
років, ніж є насправді (О. Копиленко); Не знаю, чи справді воно
так, чи то мені приснилось… (О. Довженко). Відмінне в них те,
що справді вживають ще і як вставне слово для підтвердження
правдивості, вірогідності чого-небудь, напр.: Дівчинка, справді,
як та квіточка, розпускається; таке славне дитяточко (Марко
Вовчок). Насправді не буває вставним словом.
Отже, справді і насправді взаємозамінні в межах свого
основного прислівникового значення. На відміну від справді
прислівник насправді не вживають як вставне слово, тому кому
після нього не можна ставити.
Катерина Городенська
СТВОРЮВАТИ – УТВОРЮВАТИ
У підручниках з природознавства, біології, географії можна
прочитати такі твердження: Штучно висушуючи болота,
Наші консультації 133
створювали нові родючі поля і луки, що часто негативно
впливало на природні процеси рослинного і тваринного світу.
Слово створювати має значення «давати життя, існування
чому-небудь, формувати що-небудь» (СУМ, Т. ІХ) і має таку
лексичну сполучуваність: створити землю, мову, машину,
породу тварин, різновид рослин, поему, фільм тощо, напр.: Ні,
їх [тварин] створила земля, що й тепера дає їм поживу, що
породила своєю охотою, з власної волі ( М. Зеров); Одірваність
од народу, од його життя й інтересів викликає у галицьких
українців бажання створити вищу, делікатну, немужицьку
мову (М, Коцюбинський); Я взявся ліпити нову рослину,
створювати нову породу (О. Довженко).
Слово створити можна вживати також у значенні «класти
початок існуванню чого-небудь, організовувати щось» (СУМ,
Т.ІХ). Створюють репертуар, шоу, ілюзію тощо.
Кажуть також: створити умови, тишу, шум – коли мають
на увазі «робити можливим, наявним, підготовляти що-
небудь, забезпечувати чимсь» (СУМ, Т. ІХ); створити людину,
обриси природи, долю у значенні «окреслювати, визначати в
основному, надаючи яких-небудь ознак, властивостей (СУМ,
Т. ІХ), напр.: Дивно створює людей природа: мало хто
здоровший знайдеться в селі за Свирида Яковлевича, а от ні
його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям –
обоє, крапля у краплю, пішли в матір (М. Стельмах). Як бачимо,
слово створювати містить сему ‘творчості’. Його вживання
передбачає творчу дію суб’єкта.
Лексема утворювати має значення ‘робити що-небудь в
процесі праці’ (СУМ, Т. ХІІ), що передбачає таку сполучуваність:
утворити коло, річку, болото, штучний сніг тощо, напр.: Двір
запрудили вози, вози і вози як на ярмарку. Нескінченним чорним
потоком розтікалися вони в різні кінці дворища, утворюючи
пробки (Г. Тютюнник); Намагались [печеніги] забігти наперед,
стиснути їх [руських воїнів] з боків, утворити нове коло…
(С. Скляренко).
Слово утворювати вживаємо також в значенні ‘викликати
появу, виникнення чого-небудь’ (СУМ, Т. ХІІ), напр.: На
протилежність рослинам тваринні організми, як правило,
можуть утворювати білок тільки з білкових речовин
Культура слова №83’ 2015134
(З наук.-попул. літ-ри); Між двома глиняними скелями, що
утворюють вузькі ворота, вгорі – голубе небо, внизу – чиста,
як сльоза, вода (Г. Тютюнник). Лексема утворювати немає
виразної семи ‘творчості’ на відміну від слова створювати
і тому її сфера вживання – переважно природничо-технічна
галузь науки, яка передбачає точні підрахунки, експерименти і
чітко прогнозовані наслідки.
Отже, речення в підручниках треба сформулювати так:
Штучно висушуючи болота, утворювали нові родючі поля
і луки, що часто негативно впливало на природні процеси
рослинного і тваринного світу.
Тетяна Коць
ТВЕРДИТИ – ЦЕ НЕ СТВЕРДЖУВАТИ
Нині помітне вживання дієслова стверджувати
замість твердити, тому що автори, очевидно, уважають їх
рівнозначними або ж синонімічними. Проте вони помиляються.
Твердити означає ‘говорити, повторювати те саме, наполягати
на своєму’, напр.: Похмуро твердив Левко своє: – Зробимо
з панів юшку (М. Стельмах). Це значення підсилює
субстантивований займенник своє або числівник одно, ужитий
у ролі прислівника постійно, напр.: Жінка з дивовижним
терпінням слухала і знов рівним, ласкавим голосом твердила
своє, завчене, видно, назавжди (С. Журахович); Ротний так і
накинувся на них звіром, Стоять москалі та одно твердять:
“винуваті!” (Панас Мирний). Дієслово стверджувати /
ствердити виражає четверо значень, спільним для яких є
“впевненість, непохитність у встановленні, висловленні чого-
небудь, підтвердження достовірності, правильності, остаточне
офіційне схвалення чогось”, напр.: Раніш ніж храми будувать
святі, Годиться правду ствердити в житті (І. Кочерга);
Ретельні дослідження археологів, які знайшли на місці скіфських
і старослов’янських стоянок деревне вугілля, стверджують
слова Геродота. Тут були ліси (С. Журахович); Обережно
витягнув він пожовклий пергамент. Це був привілей, виданий
|