Бруно Шульц і культура пограниччя
13—19 листопада минулого року у Дрогобичі під патронатом Генерального Консула РП у Львові, мера м. Дрогобича та президента м. Любліна відбувся II Міжнародний фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі, започаткований у 2004 р. першим керівником Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького держ...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11252 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бруно Шульц і культура пограниччя / В. Лисенко // Слово і Час. — 2007. — № 1. — С. 94-95. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11252 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-112522013-02-13T02:21:09Z Бруно Шульц і культура пограниччя Лисенко, В. Літопис подій 13—19 листопада минулого року у Дрогобичі під патронатом Генерального Консула РП у Львові, мера м. Дрогобича та президента м. Любліна відбувся II Міжнародний фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі, започаткований у 2004 р. першим керівником Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького державного педуніверситету ім. I.Франка Iгорем Меньком. Співорганізатори фестивалю — Iнститут Книжки (Краків), Iнститут Адама Міцкевича (Варшава), Польський інститут (Київ), Університет Марії Кюрі-Склодовської (Люблін). 2007 Article Бруно Шульц і культура пограниччя / В. Лисенко // Слово і Час. — 2007. — № 1. — С. 94-95. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11252 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Лисенко, В. Бруно Шульц і культура пограниччя |
| description |
13—19 листопада минулого року у Дрогобичі під патронатом Генерального Консула РП у Львові, мера м. Дрогобича та президента м. Любліна відбувся II Міжнародний фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі, започаткований у 2004 р. першим керівником Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького державного педуніверситету ім. I.Франка Iгорем Меньком. Співорганізатори фестивалю — Iнститут Книжки (Краків), Iнститут Адама Міцкевича (Варшава), Польський інститут (Київ), Університет Марії Кюрі-Склодовської (Люблін). |
| format |
Article |
| author |
Лисенко, В. |
| author_facet |
Лисенко, В. |
| author_sort |
Лисенко, В. |
| title |
Бруно Шульц і культура пограниччя |
| title_short |
Бруно Шульц і культура пограниччя |
| title_full |
Бруно Шульц і культура пограниччя |
| title_fullStr |
Бруно Шульц і культура пограниччя |
| title_full_unstemmed |
Бруно Шульц і культура пограниччя |
| title_sort |
бруно шульц і культура пограниччя |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11252 |
| citation_txt |
Бруно Шульц і культура пограниччя / В. Лисенко // Слово і Час. — 2007. — № 1. — С. 94-95. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT lisenkov brunošulʹcíkulʹturapograniččâ |
| first_indexed |
2025-07-02T13:27:16Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:27:16Z |
| _version_ |
1836541895970390016 |
| fulltext |
94 Слово і Час. 2007 • №1
в силовому полі символізму”). Угорський дослідник Тібор Бароті (Сегед, Угорщина) звернувся
до теми “Софія�Премудрість і російська культура ХХ століття”. Доповідь Н.Лебеденко (Iзмаїл)
була присвячено постаті I.Тургенєва як пре�символіста (“I.Тургенєв в оцінці Д.Мережковського”).
Робота учасників конференції тривала на секціях “Проблеми поетики”, “Діалог літератур.
Проблеми інтерпретації та рецепції”, “Модель світу у художньому тексті”, “Література у
соціокультурному просторі”, “Слово. Знак. Дискурс”.
На секції “Проблеми поетики” було заслухано вісімнадцять доповідей українських і зарубіжних
учених. Є.Джиджора (Одеса) розглянув форми символу в середньовічній гімнографії на
матеріалі Великого канону св. Андрія Критського. М.Пащенко (Одеса) у доповіді
“Метафоризація мотиву в структурі новелістичного образу” подав широке тлумачення мотиву
як репродукції чогось (предмету, ситуації), що змінює своє наповнення по ходу тексту. Мотив
розглядається вченим як елемент метафори. Т.Савілова (Одеса) подала інше тлумачення терміну
мотив. За її словами, мотив — сюжетний розвиток основного образу (доповідь “Вижу
выцветший флаг над таможней”. До проблеми інтерпретації”). Iбоя Багі (Сегед, Угорщина)
розглянув проблему цивілізації у творах антиутопічного характеру В.Брюсова, підкресливши
книжність характерів і ситуацій, властивих для поета. Т.Савоськіна (Iзмаїл) проаналізувала
трагічну колізію в романному сюжеті “Євгенія Онєгіна” О.С.Пушкіна. Н.Малютіна (Одеса) у
доповіді “Iнтертекстуальність української драми кінця ХIХ — поч. ХХ ст.” вирізняє чотири
типи стилізації в період порубіжжя — відтворення, карикатура, травестія і бурлеск, стилізація
оксиморонного типу. С.Варецька (Львів) звернулась до питання художньої та історичної правди
в доповіді “Вигадка та реальність у романі “Траєкторія краба” Гюнтера Граса”. Н.Зайцева
(Луганськ) у доповіді “Постать Христі Алчевської в українському літературному процесі кінця
ХIХ — поч. ХХ ст.” спинилася на питаннях символіки та колористики у творах поетеси.
О.Подлісецька (Одеса) у виступі “Деканонізація героя як фактор естетичних пошуків в
українській новелі 70�х рр. (“Пісня про Варвару Сухораду” Є.Гуцала)” охарактеризувала
мовлення героїв. Н.Гаврилюк (Київ) у доповіді “Символ конвалії в поезії Срібного віку”
розглянула модифікації символу конвалії в поезії К.Бальмонта, I.Северяніна, М.Цвєтаєвої,
О.Олеся. Г.Михайлова (Вільнюс) у доповіді “Античні мотиви в поезії Ахматової” проаналізувала
мотив долі та провини (об’єктивної, суб’єктивної, родової) у “Поемі без героя”. Д.Кондратьєва
(Одеса) досліджувала символіку російської прози кінця ХХ — поч. ХХI ст.
На заключному пленарному засіданні прозвучали доповіді I.Матковської (Одеса) “З.Мінц про
поетичну творчість Володимира Соловйова” та Н.Раковської (Одеса) “Модель світу у В.Розанова”.
Надія Гаврилюк
БРУНО ШУЛЬЦ І КУЛЬТУРА ПОГРАНИЧЧЯ
13—19 листопада минулого року у Дрогобичі під патронатом Генерального Консула РП у
Львові, мера м. Дрогобича та президента м. Любліна відбувся II Міжнародний фестиваль Бруно
Шульца у Дрогобичі, започаткований у 2004 р. першим керівником Полоністичного науково�
інформаційного центру Дрогобицького державного педуніверситету ім. I.Франка Iгорем Меньком.
Співорганізатори фестивалю — Iнститут Книжки (Краків), Iнститут Адама Міцкевича (Варшава),
Польський інститут (Київ), Університет Марії Кюрі�Склодовської
(Люблін).
Фестиваль відкрили Генеральний Консул РП у Львові В.Осуховскі,
ректор Дрогобицького державного педуніверситету ім. I.Франка
академік В.Скотний, міський голова М.Гук та інші почесні гості
фестивалю.
На Міжнародній науковій конференції пролунали доповіді доктора
Є.Яжембского (Краків) “Шульц: іронічний лад і спокусницький
дискурс”; проф., доктора Є.Свєнха (Люблін) “Шульц — галицький
письменник”; проф., доктора А.Ф’юта (Краків) “Данильо Кіш і Бруно
Шульц: неочікувана зустріч”; проф., доктора М.Гольдберга
(Дрогобич) “Бруно Шульц і романтична традиція: Мотиви інобуття у
творчому доробку Бруно Шульца”; В.Міхальскі (Люблін) “Відкрити
Волинь заново (Чехович, Іванюк, Лободовскі, Чайковскі)”; доктора
Слово і Час. 2007 • №1 95
Б.Врублевскі (Люблін, гол. ред. “Акценту”) “Проти стереотипів на пограниччі народів і культур
— “Акцент”; доктора К.Чайковскі (Міністерство закордонних справ РП) “Шульцівські оповіді
Провидця з Любліна”; доктора О.Переломової (Суми) “Інтелектуальний характер творчості
Бруно Шульца”; доктора Віру Меньок (Дрогобич) “Особлива провінція: Шульцівська креація
та інтерпретація Міста”; доктора Л.Тимошенка (Жрогобич) “Українсько�польські стосунки в
Дрогобичі у ранньомодерну добу”; доктора Є.Пшеничного (Дрогобич) “Люди і книги Дрогобича
20—30�х років ХХ століття”; Б.Задури (Люблін) “Сучасна українська література в оптиці
перекладача”; доктора О.Сливинського (Львів) “Сучасна польська література в українських
перекладах: тенденції та перспективи”; проф., доктора Є.Бартмінські, доктора Т.Рокоша
(Люблін) “Подвійне життя текстів фольклору на польсько�українському пограниччі”; проф.,
доктора В.Ліґензи (Краків) “Елегії містечок” — про прощання малих етнічних спільнот у
польській післявоєнній літературі”; Я.Вах (Люблін) “Знавець Бруно Шульца Владислав Панас
крізь призму “Акценту”. Відбулася зустріч із Б.Стоянович (Бєлград): “Бруно Шульц у сучасній
рецепції”.
За програмою акції “Польсько�українське пограниччя” — виставка книжок і часописів
(“Акцент”, “Креси”); вистави театрів “Сцена Галіціяна” (Львів): моноспектакль О.Оверчука
“Площа Святої Трійці” (за прозою Б.Шульца), В.Домбровскі, П.Лозовскі (осередок “Брама
Гродска — Театр НН, Люблін): моновистави “Хасидська притча” та “Був собі одного разу...”
(реж. Т.Пєтрасєвіч); Студентського театру “Альтер” (Дрогобич) — “Demiurgos плюс” (за прозою
Б.Шульца); Львівського театру ім. Леся Курбаса (молодіжна група: Овідій, “Метаморфози”),
“Просценіум” (ЛНУ ім. І.Франка): “Сойчине крило” I.Франка, а також вернісажі художніх
виставок — малюнки Б.Шульца з т. зв. “Віллі Ландауа”, колективна виставка графіків і живописців
із Любліна, Дрогобича та ін., зустріч із письменниками Ю.Покальчуком (Київ), А.Павлишиним,
Н.Сняданко (Львів), із перекладачами сучасної україської та польської літератур (“Вірші є
завжди вільними”), майстер�клас “Перекладач — другий автор” М.Габлевич (Львів), виставка
фотографій Н.Талярек (Лодзь�Мєлєц), інспірованих творчістю Б.Шульца, рецитал Я.Клейфа з
“Оркестру На Здоров’я”, кінопанорама та інші заходи.
Завершився фестиваль спільною молитвою на місті трагічної загибелі Бруно Шульца,
посвяченням пам’ятної таблиці (артистичний проект Влодка Кауфмана) та факельним походом
місцями митця: “В очікуванні Месії”.
Валентина Лисенко
Соловей Елеонора. Невпізнаний гість: Доля і спадщина
Володимира Свідзінського. — К.: Наукова думка, 2006. — 224 с.
Дослідження Елеонори Соловей — перша монографія про поета
Володимира Свідзінського. Авторка надає першорядного значення
“невпізнаному гостеві” в українській літературі ХХ ст. Книжка оперта
на широке коло архівних та бібліографічних джерел, перша частина
“Роботи і дні” — життєпис В.Свідзінського, друга та третя (“Поезія
як modus vivendi”, “Контексти, домінанти, маргіналії”) висвітлюють
особливості поетики В.Свідзінського, зокрема стосунки з традицією,
фольклоризм, проблему автентичного буття, урбаністичну тему,
езопівську мову, жанровий та версифікаційний репертуар, мовне багатство митця тощо.
Дослідниця типологічно зіставляє художній досвід поета з європейським та російським
символізмом, із творчістю Б.Лесьмяна, М.Волошина, О.Мандельштама, українських
неокласиків. Книжка доповнена іменним покажчиком, важливими ілюстраціями.
|