Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)

Проведено корелятивний аналіз залежності між чисельністю молюсків Nassarius reticulatus (L.) і солоністю води у місцях відбору проб. Також були складені прогнозні математичні моделі, за допомогою яких можна передбачити як зміниться один показник (чисельність) у разі зміни іншого (солоності)....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Гуменюк, Г.Б., Макаров, М.В., Сірант, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Морський гідрофізичний інститут НАН України 2011
Назва видання:	Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу
Теми:	Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112809
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море) / Г.Б. Гуменюк, М.В. Макаров, О.В. Сірант // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. — Севастополь, 2011. — Вип. 25, т. 2. — С. 337-346. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-112809
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1128092017-01-28T03:02:37Z Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море) Гуменюк, Г.Б. Макаров, М.В. Сірант, О.В. Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах Проведено корелятивний аналіз залежності між чисельністю молюсків Nassarius reticulatus (L.) і солоністю води у місцях відбору проб. Також були складені прогнозні математичні моделі, за допомогою яких можна передбачити як зміниться один показник (чисельність) у разі зміни іншого (солоності). Проведен корреляционный анализ зависимости между численностью моллюсков N. reticulatus и соленостью воды в местах отбора проб. Также были составлены прогнозные математические модели, с помощью которых можно предсказать, как один показатель (численность) меняется в случае изменения другого (солености). The correlation analyze of depend between abundance mollusks N. reticulatus and water salinity in the sites of taking samples were done. The forecast mathematic model for helping forecast of change one characteristic (abundance) if another changing (salinity) were found too. 2011 Article Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море) / Г.Б. Гуменюк, М.В. Макаров, О.В. Сірант // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. — Севастополь, 2011. — Вип. 25, т. 2. — С. 337-346. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1726-9903 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112809 594 (262.5) uk Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу Морський гідрофізичний інститут НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах
spellingShingle	Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах Гуменюк, Г.Б. Макаров, М.В. Сірант, О.В. Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море) Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу
description	Проведено корелятивний аналіз залежності між чисельністю молюсків Nassarius reticulatus (L.) і солоністю води у місцях відбору проб. Також були складені прогнозні математичні моделі, за допомогою яких можна передбачити як зміниться один показник (чисельність) у разі зміни іншого (солоності).
format	Article
author	Гуменюк, Г.Б. Макаров, М.В. Сірант, О.В.
author_facet	Гуменюк, Г.Б. Макаров, М.В. Сірант, О.В.
author_sort	Гуменюк, Г.Б.
title	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)
title_short	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)
title_full	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)
title_fullStr	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)
title_full_unstemmed	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море)
title_sort	прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції nassarius reticulatus (l.) та солоності води у кутовій частині севастопольської бухти (чорне море)
publisher	Морський гідрофізичний інститут НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Экология и рациональное природопользование в прибрежной и шельфовой зонах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112809
citation_txt	Прогнозна математична модель та оцінка взаємозв’язку залежності чисельності популяції Nassarius reticulatus (L.) та солоності води у кутовій частині Севастопольської бухти (Чорне море) / Г.Б. Гуменюк, М.В. Макаров, О.В. Сірант // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. — Севастополь, 2011. — Вип. 25, т. 2. — С. 337-346. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу
work_keys_str_mv	AT gumenûkgb prognoznamatematičnamodelʹtaocínkavzaêmozvâzkuzaležnostíčiselʹnostípopulâcíínassariusreticulatusltasolonostívodiukutovíjčastinísevastopolʹsʹkoíbuhtičornemore AT makarovmv prognoznamatematičnamodelʹtaocínkavzaêmozvâzkuzaležnostíčiselʹnostípopulâcíínassariusreticulatusltasolonostívodiukutovíjčastinísevastopolʹsʹkoíbuhtičornemore AT sírantov prognoznamatematičnamodelʹtaocínkavzaêmozvâzkuzaležnostíčiselʹnostípopulâcíínassariusreticulatusltasolonostívodiukutovíjčastinísevastopolʹsʹkoíbuhtičornemore
first_indexed	2025-07-08T04:43:54Z
last_indexed	2025-07-08T04:43:54Z
_version_	1837052551078346752
fulltext	337 УДК 594 (262 .5 ) Г.Б. Гуменюк 1, М.В. Макаров 2, О.В. Сірант 3 1 Тернопільський національний педагогічний університет, м. Тернопіль 2 Інститут біології південних морів, м. Севастополь 3 Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль ПРОГНОЗНА МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ТА ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЗАЛЕЖНОСТІ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ NASSARIUS RETICULATUS (L.) ТА СОЛОНОСТІ ВОДИ У КУТОВІЙ ЧАСТИНІ СЕВАСТОПОЛЬСЬКОЇ БУХТИ (ЧОРНЕ МОРЕ) Проведено корелятивний аналіз залежності між чисельністю молюсків Nassarius reticulatus (L.) і солоністю води у місцях відбору проб. Також були скла- дені прогнозні математичні моделі, за допомогою яких можна передбачити як змі- ниться один показник (чисельність) у разі зміни іншого (солоності). КЛЮЧОВ І СЛОВА : популяція, чисельність популяції, динаміка популяції, коре- ляція, коефіцієнт кореляції, температура води, солоність води, прогнозна мате- матична модель. Черевоногі молюски (Gastropoda) є однією із масових груп макрозообен- тосу, у тому числі в шельфової зоні Криму. Вони зустрічаються на усіх ви- дах субстратів, у всі сезони і на різних глибинах, як біля відкритого узбе- режжя, так і у бухтах. Таксоцен Gastropoda є важливим компонентом морських біоценозів, тому виявлення реакцій Gastropoda на зміну умов навколишнього середо- вища є досить важливим завданням. Для цього необхідно мати інформацію про вертикальний розподіл, міграцію, сезонну динаміку, чисельність чере- воногих молюсків, що живуть у прибережних зонах. Подібні дослідження у Чорному морі, у тому числі, біля берегів Криму, де за останні 25 – 50 років відбулися значні зміни у структурі прибережних біоценозів практично не проводилися. Севастопольська бухта розташована в південно-західному Криму і має довжину з західу на схід 7,5 км. Не дивлячись на відносно велику вивче- ність її фауни [1 – 6] у вершинній частині бухти, куди впадає ріка Чорна, тобто у контактній зоні «ріка-море», сезонна динаміка і чисельність окре- мих популяцій морських гідробіонтів досліджувалась недостатньо, за виня- тком [4]. Метою нашого дослідження було розробити прогнозну модель та оцінити взаємозв’язок залежності чисельності популяції одного з масових видів молюсків Nassarius reticulatus та солоності води на прикладі отрима- них даних з кутовою частини Севастопольскої бухти. Об’єкти, матеріали і методи дослідження. З жовтня 2006 р. по гру- день 2007 р. щомісячно відбирали проби макрозообентосу на чотирьох ста- нціях, розміщених у вершинній (кутовій) частині Севастопольської бухти та усті ріки Чорна (рис. 1).  Г.Б. Гуменюк, М.В. Макаров, О.В. Сірант, 2011 338 Р и с . 1 . Схема розміщення станцій у вершинній частині Севасто- польської бухти (цифрами вказано номери станцій, стрілкою – устя р. Чорна). Станція 1 розташована у місці впадання р. Чорна у Севастопольську бухту (в районі автомобільного моста траси Севастополь – Сімферополь). Станція 2 – приблизно у 150 – 200 м на захід від устя р. Чорна. Станція 3 – в 100 – 150 м північніше ст. 2 в маленькій бухточці, де во- дообмін і глибина (0,5 м) найменші. Станція 4 – розміщена у 150 – 200 м на захід від ст.2. На станциях (в дальнейшем тексте – ст.) 1, 2 та 4 глибина досягала від 1,5 до 2 м. Проби брали у двох повторностях за допомогою дночерпалки Петерсе- на площею 0,04 м2. На всіх станціях грунти були представлені мулами. Проби фіксували за допомогою 4 % розчину формаліну. Підраховували чисельність молюсків виду Nassarius reticulatus. Всього взято 104 кількісних та одну якісну пробу. Дані про поверхневу солоність води та температуру протягом періоду дослідження були надані працівниками відділу планктону Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського в м. Севастополі. Дослідження динаміки популяції здійснювалося на прикладі популяції молюска Nassarius reticulatus. Повне систематичне положення: тип Mollusca, клас Gastropoda, ряд Hamiglossa Gray, родина Nassariidae Iredale, вид Nassarius reticulatus. Зустрічається в основному на глибині від 0 до 30 м, рідко – до 60 м. Субстрат: в основному пісок та мул, проте інколи трапляється на кам’янис- тій гальці та скелях [4], а також як в бухтах, так і біля відкритого узбереж- жя, тобто достатньо добре переносить вплив активності прибою. Залежність між солоністю і чисельністю популяції молюска N. reticulatus у місцях відбору проб визначали за допомогою кореляційного аналізу і ме- тоду парної кореляції за допомогою коефіцієнта Пірсона: yx n i ii r yyxx r σσ ∑ = −− = 1 ))(( . (1) У нашому випадку: хі – чисельність популяції молюска N. reticulatus у Севастопольській бухті, yі – солоність води у місцях відбору проб. Чорне море Севастополь (Пiвнiчна сторона) Севастопольська бухта 44,62° 44,60° Ш и р о та п iв н iч н а 33,48° 33,50° 33,52° 33,54° 33,56° 33,58° 33,60° Довгота схiдна 339 Щоб отримати прогнозну модель використовували метод найменших квадратів. Дане рівняння виглядає так:    ∑ ∑+=∑ ∑ +=∑ xbxkxy bnxky 2 (2) Особливості сезонного розподілу чисельності молюска Nassarius reticulatus по станціях Севастопольської бухти протягом 2006 – 2007 рр. Оскільки глибини у районі відбору проб невеликі та постійно відбувається перемішування водних мас у зв’язку із гідрологічними особливостями даної акваторії, то поверхнева солоність і температура води (рис. 2) може чинити вплив на донних гідробіонтів у тому числі на Gastropoda. За увесь період дослідження на всіх станціях було виявлено молюски виду N. reticulatus, які були обрані об’єктами нашого дослідження. Чисель- ність популяції молюска N. reticulatus за період дослідження та динаміку популяції протягом 2007 – 2008 рр. представлено на графіку (рис. 2). Найбільша чисельність цих молюсків спостерігається на ст. 1 (середньо- річний показник 39 екз./м2). Максимальна чисельність на ст. 1 спостерігалася у зимові місяці і досягала у лютому 175 екз./м2, далі чисельність пішла на спад. Мінімальні показники спостерігалися протягом літніх місяців. Збільшення чисельності спостерігалося знову в осінні місяці з максимумом у листопаді. Станція 2 характеризується тим, що чисельність молюска була досить низькою і протягом року в середньому становила лише 5 екз./м2. Невеличке збільшення чисельності спостерігається у зимово-весняний період і після цього спостерігається літньо-осінній мінімум. На ст. 3 спостерігались наступні коливання чисельності: жовтневий ма- ксимум змінюється мінімумом у листопаді, після чого настає збільшення чисельності протягом грудня – березня і зменшенням чисельності у весня- но-літній період. Середньорічний показник по ст. 3 – 14 екз./м2. Для ст. 4 характерним є те, що чисельність молюска також змінюється по сезонах. Середньорічний показник становить 17 екз./м2. Молюски наявні майже у всіх пробах протягом усього року, з максимумом у осінньо- зимовий період та зменшенням чисельності у весняно-літній період. Отже підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що найбі- льша чисельність молюска N. reticulatus на усіх станціях спостерігається у осінньо-зимовий період, найнижча у весняно-літній період, тобто зміни чисельності популяції мають сезонний характер. Зміну солоності води у Севастопольській бухті протягом усього періоду дослідження представлено на графіку (рис. 3). Показана кореляційна залежність між чисельністю молюска N. reticulatus і солоністю води у місцях відбору проб (табл. 1). Виявлення ключових факторів. Аналіз свідчить про посередній зв'я- зок між солоністю води і чисельністю популяції N. reticulatus (коефіцієнт кореляції в середньому 0,45). Найсильніший зв'язок на ст. 1, 2 (коефіцієнт кореляції становить 0,7 та 0,5 відповідно), найслабший – на ст. 3, 4 (коефіці- єнт кореляції 0,2 і 0,4 відповідно). Слід відзначити, що на цих станціях со- лоність дуже мінлива, тому що вони знаходяться в контактній зоні «ріка Чорна-Севастопольська бухта». 340 Р и с . 2 . Річна динаміка чисельності популяції молюска Nassarius reticulatus по станціях. Р и с . 3 . Сезонна динаміка солоності води у Севастопольській бухті протягом 2006 – 2007 рр. 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 Ч iс ел ь н iс ть , е к з. /м 2 X XI I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Мiсяць XI I II III V VI VII VIII IX X XI Мiсяць 2006 – 2007 рр. 20,0 18,0 16,0 14,0 12,0 10,0 8,0 6,0 4,0 2,0 0,0 С о л о н iс ть , ‰ 341 Виявлення ключових факторів. Аналіз свідчить про посередній зв'язок між солоністю води і чисельністю попу- ляції N. reticulatus (коефіцієнт кореляції в середньому 0,45). Найсильніший зв'язок на ст. 1, 2 (коефіцієнт кореляції становить 0,7 та 0,5 відповідно), найслабший – на ст. 3, 4 (коефіцієнт кореляції 0,2 і 0,4 від- повідно). Слід відзначити, що на цих ста- нціях солоність дуже мінлива, тому що вони знаходяться в контактній зоні «ріка Чорна – Севастопольська бухта». Загальний діапазон солоності води дуже великий. Вода, яка вважається пріс- ною, містить в одному літрі не більш як 1 – 2 г солей. В літрі морської води міститься близько 35 г солей. Мінливість солоності води вздовж морських берегів залежить від того, яка кількість річок упадає в море. У затоках морів, гирлах річок солоність змінюється від прісної до океанічної залежно від гли- бини, рівня припливів і сезонних змін прісноводного стоку. Наприклад, в од- ному літрі води Чорного моря розчинено близько 17 – 18 г солей, а в такому самому об’ємі води Азовського моря значно менше (9 – 12 г). Поблизу гирл річок, наприклад Дунаю, Дністра, Дніпра кількість солей у Чорному морі ще менша. Тут солоність змінюється у значно ширших межах [6]. Солоність на різних станціях була неоднаковою (див. табл. 2). Можна ви- ділити станції 1 і 2, де солоність на протязі 2007 – 2008 рр. трохи коливається та ст. 3 і 4 (особливо ст. 4), де вона відносно стабільна. Таким чином, на ст. 1 i 2 спостеріга- ється знижена солоність, на ст. 3 і 4 вона близька до нормальної чорноморської. В сезонному розподілі чисельності N. reticulatus по станціях чітко видно макси- мум у жовтні – грудні, з невеликим міні- мумом у листопаді (рис. 1.) Якщо говорити про розподіл по стан- ціях, то на ст. 1 при заниженій солоності спостерігається середньорічне значення чисельності популяції N. reticulatus 63,6 екз./м2, на ст. 2 при заниженій соло- ності середньорічне значення чисельності популяції N. reticulatus 33,6 екз./м2, на ст. 3 при нормальній солоності з невеликими коливаннями – 12,5 екз./м2. На ст. 4 при нормальній солоності – 31,8 екз./м2. Кореляційний аналіз показав нам наступні результати: – на ст. 1 і 2 коефіцієнт кореляції становить 0,7 та 0,5, тобто зв'язок по- середній; – на ст. 3 і 4 коефіцієнт кореляції становить 0,3 та 0,45 – зв'язок слабкий. Т а б л и ц я 2 . Середні показники солоності води на станціях відбору проб протягом 2006 – 2007 рр. у Севастопольській бухті. Cтанція відбору проб Cередній показник солоності, ‰ станція 1 11,15 ± 2,9 станція 2 14,34 ± 1,9 станція 3 16,64 ± 0,53 станція 4 17,26 ± 0,19 середнє значення 14,8 ± 1,38 Т а б л и ц я 1 . Кореляція між чи- сельністю популяції молюска Nas- sarius reticulatиs і солоністю води у місцях відбору проб. Станція відбору проб Коефіцієнт кореляції станція 1 0,7 – середній станція 2 0,5 – середній станція 3 0,2 – слабкий станція 4 0,4 – слабкий середнє значення 0,45 – посередній 342 Солоність води справляє досить помітний вплив на популяції гідробіо- нтів, зокрема від солоності залежить осмотичний тиск крові тварин [7]. Порівнюючи графіки, що показані на рис. 2 та рис. 3, можна сказати, що більша чисельність популяції N. reticulatus спостерігається при пониже- ній солоності, а у місяцях з підвищеною солоністю чисельність популяції зменшується. Тобто зміни солоності і чисельності перебувають у кореляти- вній залежності (коефіцієнт кореляції 0,7) на ст. 1 (рис. 4). 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 X XI I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Місяць Ч и с е л ь н іс т ь , е к з ..м -2 0,00 2,00 4,00 6,00 8,00 10,00 12,00 14,00 16,00 XI I II III V VI VII VIII IX Місяць С о л о н іс т ь , % о Р и с . 4 . Зміна чисельності популяції Nassarius reticulatus (а) та солоності води (б) на станції 1. На ст. 2 (див. рис. 5) спостерігається посередній кореляційний (коефіці- єнт кореляції 0,5) зв'язок між чисельністю популяції N. reticulatus і солоніс- тю води у місцях відбору проб. Отже, чисельність популяції N. reticulatus на ст. 2 перебуває у майже пря- мій залежності від солоності води на станції, і при солоності нижчій від Чор- номорської спостерігається більша чисельність цього молюска на ст. 2. Солоність води на ст. 3 є нормальною для Чорного моря, проте середній показник чисельності популяції становить 13 екз. м2. Тобто популяція є ма- лочисельною. Така сама залежність є характерною для ст. 4. а б 343 0 5 10 15 20 25 X XI I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Місяць Ч и с е л ь н іс т ь , е к з ..м -2 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 XI I II III V VI VII VIII IX X Місяць С о л о н іс т ь , % о Р и с . 5 . Зміна чисельності популяції Nassarius reticulatus (а) та солоності води (б) на станції 2 у вершини Севастопольської бухти. Різна солоність прибережних вод морів та швидкі зміни її обмежують поширення гідробіонтів. Тому тут живуть лише ті види, які можуть присто- совуватись до великої мінливості солоності. У прісних і морських водах живуть риби, що витримують невеликі зміни солоності. У зв’язку з цим одні з них живуть тільки в прісній воді, інші – тільки у відкритих морях [7]. Гідробіонти повинні весь час підтримувати рівновагу між солями в їх- ній крові й тканинній рідині та солями навколишнього середовища. У різ- них видів морських тварин, зокрема і у молюсків, ці процеси відбуваються неоднаково. При нормальних для даного регіону показниках солоності води (ст. 3 та 4) спостерігаємо дещо нижчі показники чисельності популяції мо- люска N. reticulatus, ніж на ст. 1, 2, де солоність є нижчою від нормальних показників для Чорного моря (див. рис. 2, 3). Також розроблена прогнозна математична модель залежності чисельно- сті популяції N. reticulatus та солоності води у місцях відбору проб в Севас- топольській бухті (див. табл. 3 та рис. 6, а). Виходячи із розв’язаного рівняння за формулою (2), прогнозна матема- тична модель залежності чисельності популяції молюска N. reticulatus та солоності води на ст. 1 виглядає таким чином: 344 y = 0,078х + 168. Після проведеного дослідження ми бачи- мо, що залежність між чисельністю популяції N. reticulatus та солоністю води на ст. 1 є обер- неопропорційна (від’ємна). Використання да- ної прогнозної моделі дає нам можливість ви- значати приблизну чисельність популяції в за- лежності від зміни солоності води без додатко- вих досліджень. Створена прогнозна математична модель за- лежності чисельності популяції N. reticulatus та солоності води на ст. 2 (див. табл. 3, рис. 6, б). Із досліджуваних явищ складена табл. 4, яка необхідна для розв’язання рівняння регресії. У результаті розв’язання системи рівнянь за формулою (2) складена прогнозна матема- тична модель залежності чисельності популяції N. reticulatus і солоності води на ст. 2 Севасто- польської бухти, яка має такий вигляд: y = – 0,075х + 17,62. Оскільки кореляційний аналіз залежності чисельності популяції N. reticulatus і солоності води у місцях відбору проб Севастопольської бухти показав, що на ст. 3 i 4 спостерігаєть- ся слабка кореляція ознак, то побудова моде- лей для цих станцій є недоцільним. На основі експериментальних даних, за допомогою методів математичної статистики (метод найменших квадратів) ми створили прогнозну математичну модель, за допомогою якої можна прогнозувати як буде змінюватися чисельність популяції молюска N. reticulatus при зміні (збільшенні або зменшенні) солоності води і, хоча чисельність та солоність корелю- ють посередньо, вони є важливими екологіч- ними факторами, від коливань яких залежить життя морських організмів і молюсків у тому числі. Дані моделі можна використати для прогно- зування змін чисельності популяції (параметр х) в залежності від зміни солоності (параметр y). У випадку прогнозних математичних мо- делей залежності чисельності популяції від зміни солоності розглянемо випадок для ст. 1, де солоність є заниженою для Чорного моря, а чисельність популяції N. reticulatus є високою. Т а б л и ц я 3 . З ал е ж н іс ть п о п у л я ц ії м о л ю с к а N as sa ri us r et ic ul at es в ід с о л о н о с ті . 345 Р и с . 6 .Кореляційне поле досліджуваних явищ на станції 1 (а) та на станції 2 (б). Т а б л и ц я 4 .Статистична таблиця дослідження. х y хy х 2 х y хy х 2 станція 1 станція 2 100 8,02 802 10000 60 10,91 654,6 3600 80 12,47 997,6 6400 55 15,52 835,6 3025 95 6,38 606,1 9025 75 14,83 1112,25 5625 85 11,42 970,7 7225 40 15,79 631,6 1600 50 12,16 630 2500 40 15,92 636,8 1600 80 11,52 921,6 6400 66 15,23 1005,18 4356 60 15,52 931.2 3600 16 16,3 260,8 256 56 13,53 757,68 3136 25 17,2 430 625 40 10,62 424,8 1600 28 14,89 416,92 784 40 13,49 539,6 1600 23 10,88 250,24 529 120 7,82 938,4 14400 50 19,91 995,5 2500 815,92 122,95 7588,48 65886 815 157,7 7588,48 65886 Припустимо, що солоність підвищується на 1‰. Провівши обрахунки згідно формули (2), підставляємо отримані дані у модель залежності чисе- льності популяції молюска N. reticulatus від солоності води і отримуємо на- ступний результат: при зниженні солоності на 1‰ чисельність популяції можливо збільшиться на 11,5%. Висновки. Отже, згідно наших досліджень чисельність молюсків N. reticulatus дещо більша на ст. 1 і 2, де знижена солоність води. Однознач- но ми стверджувати це не можемо, оскільки на чисельність даного молюска можуть впливають і інші фактори. До того ж, N. reticulatus є морським ви- дом [7]. Тим не менше, при солоності води, яка є дещо нижчою для Севас- топольської бухти (рис. 3) від нормальних для Чорного моря показників, спостерігається більша чисельність популяції, а на ст. 3 та 4 при показниках солоності, які є нормальними для даного регіону, чисельність молюска N. reticulatus є відносно низькою (рис. 2). а б С о л о н iс т ь , ‰ С о л о н iс т ь , ‰ Чисельнiсть, екз. Чисельнiсть, екз. 346 Розроблені прогнозні моделі та оцінений взаємозв’язок залежності чи- сельності популяції одного з масових видів молюсків Nassarius reticulatus та солоності води на прикладі отриманих даних з кутовою частини Севастопо- льскої бухти. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Макаров М.В. Черноморские Gastropoda на мидийных коллекторах // Материа- лы конференции «Морские прибрежные экосистемы: водоросли, беспозвоноч- ные и продукты их переработки». – М.: ВНИРО. – 2002. – С. 5-8. 2. Макаров М.В. Сезонная динамика Gastropoda в Севастопольской бухте (Чёрное море) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплекс- ное использование ресурсов шельфа. – Севастополь: НПЦ «ЭКОСИ-Гидро- физика». – 2004. – вып. 10. – С. 184-189. 3. Макаров М.В. Сезонная динамика видового состава и численности Gastropoda в контактной зоне «река-море» (юго-западный Крым, Черное море) // Экология моря. – 2008. – вып. 76. – С. 23-27. 4. Макаров М.В. Екологічні особливості Gastropoda верхньої субліторалі Криму (Чорне море): Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. біол. наук по спеціальністи 03.00.17 «гідробіологія». – Севастополь, 2009. – 20 с. 5. Maккaвеева Е.Б. Роль брюхоногих моллюсков в продукции биоценозов морс- ких макрофитов // Моллюски, их система, эволюция и роль в природе. – Киев: Наукова думка, 1975. – С. 106-107. 6. Павлова Е.В. Современное состояние и тенденции изменения экосистемы Севас- топольской бухты // Акватория и берега Севастополя: экосистемные процессы и услуги обществу. – Севастополь: НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика», 1999. – С. 70-87. 7. Чухчин В.Д. Экология брюхоногих моллюсков Черного моря. – Киев: Наукова думка, 1984. – 173 с. Матер іал над ійшов до редакц і ї 12 .11 .2011 р . Материал поступил в редакцию 12 .11 .2011 г . АННОТАЦИЯ Проведен корреляционный анализ зависимости между численно- стью моллюсков N. reticulatus и соленостью воды в местах отбора проб. Также бы- ли составлены прогнозные математические модели, с помощью которых можно предсказать, как один показатель (численность) меняется в случае изменения дру- гого (солености). ABSTRACT The correlation analyze of depend between abundance mollusks N. reticulatus and water salinity in the sites of taking samples were done. The forecast mathematic model for helping forecast of change one characteristic (abundance) if anoth- er changing (salinity) were found too.

Репозитарії

Схожі ресурси