Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій

Викладено результати багаторічних клінічних досліджень у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та жителів забруднених радіонуклідами територій. За допомогою об’єктивних методів обстеження пока- зано, що при контакті з радіацією розвиваються патологічні зміни в центральнії нервовій системі, зокрема в стовбур...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Шидловська, Т.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України 2011
Назва видання:	Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
Теми:	Проблеми Чорнобиля
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112913
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій / Т.А. Шидловська // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2011. — Вип. 16. — С. 162–172. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-112913
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1129132017-01-30T03:03:21Z Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій Шидловська, Т.А. Проблеми Чорнобиля Викладено результати багаторічних клінічних досліджень у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та жителів забруднених радіонуклідами територій. За допомогою об’єктивних методів обстеження пока- зано, що при контакті з радіацією розвиваються патологічні зміни в центральнії нервовій системі, зокрема в стовбуромозкових її структурах, порушення слухової та голосової функцій. Изложены результаты многолетних клинических исследований у ликвидаторов аварии на ЧАЭС и жителей загрязненных радионуклидами территорий. С помощью обьективных методов обследования показано, что при контакте с радиацией розвиваються патологические изменения в центральной нервной системе, в частности – в стволомозговых ее структурах, нарушения слуховой и голосовой функций. Presented Results of long-term clinical trials for the liquidators of the Chernobyl accident and the residents of contaminated areas. With the installment of the objective methods of examination showed that the contact with radiation rozvivayutsya pathological changes in the central nervous system, in particular – brain its structures, violations of the hearing and voice functions. 2011 Article Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій / Т.А. Шидловська // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2011. — Вип. 16. — С. 162–172. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1813-3584 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112913 616.831:616.28-008.1:616.22-008.5:614.8 uk Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми Чорнобиля Проблеми Чорнобиля
spellingShingle	Проблеми Чорнобиля Проблеми Чорнобиля Шидловська, Т.А. Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
description	Викладено результати багаторічних клінічних досліджень у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та жителів забруднених радіонуклідами територій. За допомогою об’єктивних методів обстеження пока- зано, що при контакті з радіацією розвиваються патологічні зміни в центральнії нервовій системі, зокрема в стовбуромозкових її структурах, порушення слухової та голосової функцій.
format	Article
author	Шидловська, Т.А.
author_facet	Шидловська, Т.А.
author_sort	Шидловська, Т.А.
title	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
title_short	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
title_full	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
title_fullStr	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
title_full_unstemmed	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
title_sort	стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на чаес, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій
publisher	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Проблеми Чорнобиля
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112913
citation_txt	Стан стовбуромозкових структур головного мозку при впливі радіації, зумовленої аварією на ЧАЕС, та його роль у розвитку порушень слухової та голосоутворюючої функцій / Т.А. Шидловська // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2011. — Вип. 16. — С. 162–172. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
work_keys_str_mv	AT šidlovsʹkata stanstovburomozkovihstrukturgolovnogomozkuprivplivíradíacíízumovlenoíavaríêûnačaestajogorolʹurozvitkuporušenʹsluhovoítagolosoutvorûûčoífunkcíj
first_indexed	2025-07-08T04:51:35Z
last_indexed	2025-07-08T04:51:35Z
_version_	1837053035449155584
fulltext	162 ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 УДК 616.831:616.28-008.1:616.22-008.5:614.8 СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ВПЛИВІ РАДІАЦІЇ, ЗУМОВЛЕНОЇ АВАРІЄЮ НА ЧАЕС, ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ПОРУШЕНЬ СЛУХОВОЇ ТА ГОЛОСОУТВОРЮЮЧОЇ ФУНКЦІЙ © 2011 р. Т. А. Шидловська Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Чорнобиль ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка» НАМН України, Київ Викладено результати багаторічних клінічних досліджень у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та жителів забруднених радіонуклідами територій. За допомогою об’єктивних методів обстеження пока- зано, що при контакті з радіацією розвиваються патологічні зміни в центральнії нервовій системі, зо- крема в стовбуромозкових її структурах, порушення слухової та голосової функцій. Ключові слова: стовбуромозкові структури головного мозку, слуховий аналізатор, голосоут- ворення, ліквідатори аварії на ЧАЕС. Вступ Проблеми впливу іонізуючої радіації на різні біологічні системи, зокрема на організм людини, розглядаються дослідниками протягом багатьох років. Не першою в історії людства була й аварія на ЧАЕС. Однак після Чорнобильської катастрофи в 1986 р. суспільство зустрі- лося з низкою викликів, з якими не зустрічалися раніше у світовій практиці. Ця аварія спри- чинила унікальний за біологічною дією комплекс негативних факторів впливу на людей та довкілля. Виникла необхідність всебічного поглибленого вивчення механізму уражень різ- них структур організму людини відповідними фахівцями з метою пошуку нових ефективних лікувально-профілактичних, протекторних та організаційних заходів. Це особливо актуально у зв’язку з тим, що впливу радіаційного опромінення в нашій країні піддалися не лише лікві- датори наслідків аварії на ЧАЕС, але й значний контингент людей, які проживають на забру- днених унаслідок аварії радіонуклідами територіях. Після Чорнобильської катастрофи зросла увага дослідників до вивчення різних аспектів негативного впливу радіації на органи і си- стеми організму людини, у тому числі на сенсорні. Загальновідомо, що стан сенсорних сис- тем у людини визначає його соціальну адекватність, працездатність та професійну придат- ність. Результати досліджень Протягом минулих років нами було проведено цілу низку досліджень [2 - 4, 10 - 18], які переконливо показали за допомогою клінічних та інструментальних, переважно об’єктив- них, методів, що проблема біологічних і медичних наслідків Чорнобильської катастрофи надзвичайно складна і потребує ґрунтовного підходу. У даній роботі ми представляємо деякі результати багаторічних досліджень впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС на слухову, голосоутворюючу, серцево-судинну та центральну нервову системи. Вивченню стану слухової системи при дії радіації дослідниками було приділено недо- статньо уваги, однак уже перші клінічні спостереження після аварії на ЧАЕС показали, що слуховий аналізатор є надзвичайно чутливим до впливу радіації. Нами було обстежено 357 осіб віком від 23 до 53 років, які отримали різні дози радіа- ційного опромінення від 0,25 до 2,0 Гр при виконанні робіт, пов’язаних з ліквідацією наслід- ків аварії в зоні ЧАЕС у перший рік. Потім, через п'ять років після аварії, були обстежені 157 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (далі – ліквідатори) і 174 жителя забруднених внаслі- док Чорнобильської катастрофи територій, які постійно проживали у зазначеній місцевості з 1986 р. протягом 4–5 років. Через 6–8 років після цієї аварії обстежено 100 ліквідаторів і 135 жителів забруднених територій віком від 23 до 50 років, через 10 і більше років - 231 пост- СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 163 раждала особа (90 ліквідаторів і 137 жителів забруднених територій). Контрольну групу ста- новили 20 практично здорових людей, які не мали контакту з радіацією. З аналізу виключа- лися особи, які раніше перенесли захворювання середнього вуха, тяжкі інфекційні хвороби та черепно-мозкову травму. Насамперед нами було проведено аналіз скарг людей, які мали контакт з радіацією, та порівняльну характеристику скарг ліквідаторів (“а”) і жителів забруднених територій (Наро- дицький район “б”, розташований ближче до ЧАЕС, та Іванківський район “в”, що знаходив- ся далі від місця аварії) (див. рисунок). Виявилося що на зниження слуху скаржилися 42,2 % ліквідаторів, майже всі вони мали головний біль (82,3 %), запаморочення (91,3 %), загальну слабкість (95,6 %), тяжкість у ділянці потилиці (71,1 %). Із представлених даних видно, що загалом зберігається тенденція до зменшення кіль- кості всіх зазначених скарг по мірі віддаленості від місця аварії – значно рідше за ліквідато- рів такі скарги пред'являли жителі Народицького району (крива “б”) та Іванківського (крива “в”). Однак головний біль у жителів Народицького району спостерігався так само часто (82,3%), як і у ліквідаторів (83,0%). Доволі часто (61,0%) вони пред'являли скарги на тяж- кість у ділянці потилиці (у ліквідаторів 71,1%). Розподіл скарг у ліквіда- торів (крива “a”) та у жи- телів Іванківського та На- родицького районів (криві “б” і “в” відповідно): 1 – зниження слуху; 2 – шум у вухах; 3 – головний біль; 4 – запаморочення; 5 – зниження пам’яті; 6 – порушення сну; 7 – зага- льна слабкість; 8 – тяж- кість у ділянці потилиці; 9 – шум у голові; 10 – зни- ження працездатності. Згідно з даними ау- діометрії, невелике зни- ження слуху по типу порушення звукосприй- няття у ліквідаторів, жителів Народицького та Іванківського районів було виявлено у 31,4, 52,0 і 46,0 % випадків відповідно. Значне зниження слуху по типу порушення звукосприй- няття частіше спостерігалося у жителів Народицького району (26 %); у ліквідаторів воно зу- стрічалось 10,8 %, а у жителів Іванківського району - у 10,0 % випадків. Привертає до себе увагу той факт, що частота виявлення та ступінь вираженості порушень слуху були більши- ми у ліквідаторів і жителів Народицького району, які знаходяться ближче до ЧАЕС, ніж у жителів Іванківського району. Зараз широке визнання отримує точка зору, що навіть відносно низькоінтенсивні, але досить тривалі радіаційні впливи можуть викликати істотні негативні ефекти в організмі лю- дини, у тому числі в центральних і периферичних нервових структурах [6 - 9, 11, 12 та ін.]. Вивчення даного питання особливо актуальне у зв’язку з необхідністю забезпечити адекват- ну діагностику та лікування при різноманітних порушеннях у великої кількості людей, у тій Т. А. ШИДЛОВСЬКА ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 164 чи іншій мірі постраждалих від наслідків радіаційної катастрофи на ЧАЕС. Серед подібних розладів відзначено й суттєві порушення слуху [1 - 4, 15 - 18]. Характер таких порушень, очевидно, залежить від дози, тривалості та спектра отриманого опромінення, розподілу ра- діонуклідів в організмі, а також інших факторів. Обстежені нами жителі забруднених територій були розподілені на три групи згідно з прийнятою концепцією безпеки житттєдіяльності населення на забруднених територіях: а - зона безумовного (обов'язкового) відселення (Народицький і Поліський райони); б - зона до- бровільного гарантованого відселення (Іванківський район); в - зона посиленого радіоеколо- гічного контролю (Вишгородський район). Жителів зони відчуження ми не враховували. Нами було вивчено стан слухової функції за даними аудіометрії у зазначених осіб. При цьому через 6 - 8 років після аварії на ЧАЕС серед ліквідаторів трохи зменшилася кіль- кість осіб з нормальним слухом (46 %) і збільшилася з початковими (42 %) та помірними йо- го порушеннями (12 %). Зразу після аварії на ЧАЕС слух у межах норми мав місце в 57,8 % випадків, початкові порушення - в 31,4 %, а помірні - 10,8 %. У зоні “а” через 6 - 8 років піс- ля аварії ці показники становили відповідно 31, 53,5 і 15,5 %, а у зонах “б” і “в” - 37,7, 51,2 та 11,1 % і 37,8, 57,7 та 4,5 %. Відзначимо також, що при обстеженні ми використовували аудіометрію не тільки в звичайному, але й у розширеному діапазоні частот, яка проводилася за допомогою клінічно- го аудіометра АС-40 фірми Interaconstics (Данія) для дослідження слуху в ділянці 10,0; 12,0; 14,0 і 16,0 кГц. При цьому у третини ліквідаторів з нормальним слухом на тони в ділянці 0,125 - 0,8 кГц було виявлено зниження слуху на тони в зоні високих частот з максимумом погіршення сприйняття тонів 14 - 16 кГц. Таким чином, слухові порушення по типу звукосприйняття розвиваються під дією ра- діації не тільки у ліквідаторів, але й у жителів забруднених територій. При цьому частіше і більш виражені розлади слуху спостерігаються в зоні безумовно- го (обов'язкового) відселення. Одержані дані свідчать про необхідність моніторингового спо- стереження за станом слухової функції у осіб, які проживають в умовах радіоактивного за- бруднення, з метою своєчасного застосування лікувально-профілактичних заходів. Відзначимо, що при співставленні показників стану слухової функції у ліквідаторів за даними суб'єктивної та об'єктивної аудіометрії виявлено, що відсоток виявлених порушень слуху за даними тональної і мовної порогової та надпорогової аудіометрії практично збіга- ється з показниками числа осіб, які скаржилися на зниження слуху. А за даними об'єктивних методів - дослідження порогових та часових характеристик акустичного рефлексу (АРВМ) і слухових коротко- та довголатентних викликаних потенціалів (КСВП та ДСВП) - різні по- рушення функції слухового аналізатора виявлено в усіх обстежених ліквідаторів (100 % ви- падків). При цьому відхилення показників АРВМ від норми у ліквідаторів, жителів Народи- цького та Іванківського районів виявлено в 100, 43 і 21 % випадків відповідно. За даними ре- єстрації КСВП та ДСВП, відхилення від норми спостерігалися у 100, 85,5, 19,7 % та у 100, 78,0 і 33,7 % випадків відповідно. Об'єктивні методи дослідження дають змогу виявити зміни, що виникають у різних відділах слухової системи під впливом радіації, ще до розвитку клінічних проявів, що є важ- ливим для об'єктивного визначення початкових, доклінічних порушень слухового аналізато- ра, що може мати значення при вирішенні ряду експертних питань, а також при розробці лі- кувально-профілактичних заходів. Таким чином, проведені дослідження свідчать про те, що під впливом радіації страж- дають усі відділи слухової системи. Крім того, у жителів Народицького району частіше на- ступають зміни в центральних - стовбуромозкових і коркових відділах слухового аналіза- тора, ніж у жителів Іванківського. В усіх ліквідаторів без винятку мали місце порушення в центральних відділах слухового аналізатора. Аналіз проведених досліджень також показав, що ступінь вираженості виявлених змін у стовбурових структурах слухового аналізатора залежить, у першу чергу, від клінічних про- СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 165 явів вегетосудинної дистонії в обстежених осіб, а також від дози одержаного опромінення. Так, ці зміни виявлялися у людей, які отримали дозу радіаційного опромінення понад 0,25 Гр і особливо у тих, які перенесли променеву хворобу і одержали дозу опромінення від 1,0 до 2,0 Гр. Отже, проведені нами дослідження дали змогу зробити висновок, що у осіб, які зазна- ли радіаційного опромінення від 0,25 Гр та більше, виникають зміни в стовбурових структу- рах слухового аналізатора. Питання про те, в якій мірі пов’язані з радіаційним впливом порушення слуху можуть бути обумовлені змінами, насамперед у стовбурових структурах слухового аналізатора, до теперішнього часу цілеспрямовано не досліджувалося й у цілому залишається відкритим. Суттєва інформація в даному аспекті може бути отримана на основі аналізу даних реєстрації КСВП. Як метод об’єктивного дослідження функції центральних відділів слухового аналі- затора та стовбуромозкових структур головного мозку реєстрація КСВП уже високо зареко- мендувала себе, оскільки дає змогу одержати точні та стабільні результати й виявити функціональні зрушення навіть у тих випадках, коли у відповідних мозкових структурах ще відсутні грубі деструктивні зміни. Особливою цінною є та обставина, що даний метод дає підґрунтя для топічної діагностики уражень на рівні стовбура мозку, оскільки було виявлено зв’язок генезу послідовних хвиль КСВП з електричною активністю різних стовбурових стру- ктур головного мозку. Отже, об’єктивними критеріями, що характеризують зміни у стовбурових структурах слухового аналізатора, загальновизнано показники реєстрації КСВП. Цей метод також широ- ко використовується в неврології та нейрохірургії для об’єктивної оцінки функціонального стану стовбурових структур головного мозку. Тому нами були вивчені часові характеристики КСВП у різних групах людей, постра- ждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, - ліквідаторів та осіб, постійно проживаю- чих на забруднених радіонуклідами територіях Нами було обстежено 66 ліквідаторів у віці від 23 до 60 років, які отримали різні дози опромінення (від 0,25 до 1,0 Гр). Проведено порівняльний аналіз даних електрофізіологічних досліджень у нормальночуючих ліквідаторів за період 1986 - 1987 рр. і через 5–6 років (1991 - 1992). В якості контролю використовували показники, отримані при дослідженні здорових, нормальночуючих осіб. Помітною особливістю в групі ліквідаторів-реконвалесцентів І ступеня гострої про- меневої хвороби (ГПХ), які отримали дозу опромінення 1,0 Гр (12 осіб), було достовірне (Р<0,05) подовження латентного періоду піків (ЛПП) ІІ, ІІІ, ІV і V хвиль КСВП відповідно до (2,92±0,04), (3,92±0,03), (5,17±0,03), (5,78±0,03) мс, а також збільшення міжпікового інтерва- лу (МПІ) до (4,16±0,05) мс порівняно з контрольною групою. У групах ліквідаторів, які от- римали дозу 0,25 Гр (15 осіб) і 0,5 Гр (10 осіб), також спостерігались подібні зміни в показ- никах КСВП. У всіх обстежених ліквідаторів у перший рік після аварії на ЧАЕС було виявлено дос- товірне подовження латентного періоду піків V хвиль КСВП відповідно до (3,92±0,04) і (5,87±0,03) мс, а також збільшення міжпікового інтервалу І - V до (4,17±0,05) мс порівняно з контрольною групою (Р<0,05). Отже, протягом першого року після Чорнобильської ката- строфи в них мало місце порушення аналізу звукових сигналів на рівні стовбуромозкових структур слухового аналізатора при практично нормальному слуху за даними тональної аудіометрії. Таким чином, результати проведених досліджень в 1986 - 1987 рр. показали, що іонізуюче опромінення впливало на стан центральних відділів слухового аналізатора. При- чому треба також підкреслити, що зміни в центральних відділах слухової системи відзна- чались у ліквідаторів не тільки з порушеним, але й з нормальним слухом за даними тональ- ної і мовної аудіометрії. Т. А. ШИДЛОВСЬКА ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 166 Результати аналізу часових характеристик КСВП у ліквідаторів через 5 - 6 років після катастрофи (1991 - 1992 рр.) показали, що у них зберігаються відхилення від норми в зна- ченні ЛПП III і IV хвиль, а також МПІ I - V Збільшення міжпікового інтервалу І - V до (4,04±0,04) мс при нормі (3,92±0,03) мс уже при дозі опромінення 0,25 Гр свідчить про заці- кавленість стовбуромозкових структур слухового аналізатора в обстежуваних осіб, а при дозі опромінення 0,4–0,6 та 1,0 Гр ці показники у них становили (4,23 ±0,09) та (4,16 ±0,05) мс відповідно. Таким чином, найбільш інформативними та стабільними показниками, що відо- бражають стан стовбурових структур слухового аналізатора у осіб, які зазнали дії радіації, за нашими даними, є величина міжпікового інтервалу I - V хвиль КСВП і латентності ІІІ і V хвиль КСВП. Нами також було проведено порівняння часових характеристик слухових викликаних потенціалів у ліквідаторів, які постійно проживають протягом 5–8 років на чистих та радіа- ційно-забруднених територіях. З цією метою було обстежено 80 ліквідаторів віком від 23 до 50 років, які проживають на чистих та радіаційно-забруднених територіях (по 40 осіб у групі). Контрольну групу ста- новили 20 молодих здорових людей, які не мали контакту з радіацією. Усього було обстеже- но 100 осіб. За даними суб’єктивної аудіометрії, у кожну з груп входили обстежувані з нормаль- ним сприйняттям тонів у діапазоні частот від 125 Гц до 8,0 кГц (1-а група), а також з невели- ким підвищенням порогів сприйняття слуху на тони у діапазоні 6,0–8,0 кГц у середньому до 30 дБ, тобто з початковою сенсоневральною приглухуватістю (група 2). Ліквідатори з більш значними слуховими розладами були виключені з аналізу. Не були включені в обробку дані, отримані у ліквідаторів, які перенесли тяжку черепно-мозкову травму або нейроінфекцію. Вік ліквідаторів не перевищував 50 років - з метою виключення вікових особливостей слуху. Аналізуючи латентності піків (І, ІІ, ІІІ, ІV, V) КСВП у ліквідаторів груп 1 і 2 було ви- явлено достовірне (Р<0,05) подовження латентного періоду ІІІ і V хвиль порівняно з контро- льною групою. При цьому у ліквідаторів 1-ї групи, тобто з нормальним слухом, за даними суб’єктивної аудіометрії латентність V хвилі КСВП справа й зліва збільшилась до (6,02±0,04) і (6,03±0,05) мс відповідно, а ІІІ - до (4,19±0,03) і (4,17±0,02) мс. У ліквідаторів групи 2, тоб- то з початковою сенсоневральною приглухуватістю, які проживають на радіаційно-забрудне- них територіях, латентність V хвилі КСВП справа й зліва збільшилась до (6,11±0,03) і (6,09±0,04) мс, а ІІІ - до (4,23±0,02) і (4,24±0,01) мс відповідно. Збільшеним був і міжпіковий інтервал І–V КСВП, який у ліквідаторів з початковою сенсоневральною приглухуватістю становив справа й зліва (4,38±0,03) та (4,35±0,03) мс, а з нормальним слухом – (4,30±0,01) та (4,33±0,02) мс відповідно. Подовження ІІІ і V хвиль КСВП, а також міжпікового інтервалу І–V, що спостерігається в обстежених ліквідаторів, свідчить про наявність у них змін у стов- бурових структурах слухового аналізатора при нормальному чи майже нормальному слуху за даними суб’єктивної аудіометрії. Що стосується ліквідаторів, які проживають у чистих зо- нах, то в них також є ознаки зацікавленості стовбурових структур слухового аналізатора, але вони виражені в значно меншому ступені. Нами були детально вивчено характеристики КСВП ліквідаторів та осіб, постійно проживаючих на забруднених радіонуклідами територіях, і співставлені з характеристиками КСВП у обстежуваних контрольної групи осіб, які не мали контакту з радіацією. Усього роз- глядалося чотири групи осіб. Контролем служила група з 20 отологічно здорових осіб, які не брали участі в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і проживали поза територіями, істотно забрудненими радіонуклідами. У групу 2 включено 30 ліквідаторів, які зараз проживають на “чистих” територіях, у групу 3 - також 30 ліквідаторів, але які продов- жують знаходитися в межах забруднених територій. Групу 4 становили 30 осіб, які не брали участі в ліквідації наслідків катастрофи, але постійно проживають з 1986 р. на ділянках, від- несених до зони істотного радіонуклідного забруднення. Середній вік обстежених у зазначе- них чотирьох групах (на час дослідження) становив (30,1±1,2); (32,1±2,4), (42,3±2,3) і СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 167 (41,4±3,2) років відповідно. У групах 2–4 чоловіки становили переважну більшість; група 1 складалася виключно з чоловіків. В обстежені групи не входили особи, які раніше перенесли хвороби середнього вуха, тяжкі інфекційні захворювання або черепно-мозкову травму. Дози зовнішнього та внутрішнього опромінення, отримані досліджуваними груп 2 - 4, у більшості випадків не були виміряні точно через недоліки системи радіаційного контролю. Можна ду- мати, що вони істотно варіювали, але в усіх випадках були нижчі значень, які спричиняють розвиток гострої променевої хвороби. Результати нашої роботи показують, що в усіх обстежених осіб, постраждалих унас- лідок Чорнобильської катастрофи, є виражені порушення в стовбуромозкових структурах (табл. 1). При цьому такі порушення найбільш інтенсивні у ліквідаторів, які продовжують перебувати на забруднених територіях (група 3). Співставлення змін, виявлених у групах 2 - 4, дає можливість вважати, що ефекти, які ми спостерігали, залежать не тільки (можливо, і не стільки) від отриманої дози зовнішнього опромінення, а й від тривалості перебування на забруднених територіях і, відповідно, збільшеної інкорпорації радіонуклідів у тканини орга- нізму, зокрема в тканини мозку. Очевидно, що перший із вказаних факторів (зовнішнє опромінення) мав більш значний вплив на групи 2 та 3 (на осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків катастрофи), а другий - на групи 3 та 4. Зрозуміло, що група 3 об’єднує людей, які зазнали комбінованого впливу цих факторів. Таблиця 1. Латентні періоди хвиль КСВП у здорових осіб, які не мали контакту з радіацією (1), ліквідаторів, які проживають на чистих (2) та забруднених радіонуклідами (3) внаслідок Чор- нобильської катастрофи територіях, а також у жителів забруднених радіонуклідами територій (4), (М±m) Групи обстежених осіб Латентні періоди хвиль КСВП, мс I II III IV V 1 1,68 ± 0,02 2,76 ± 0,04 3,82 ± 0,03 5,02 ± 0,04 5,63 ± 0,03 2 1,74 ± 0,03 2,88 ± 0,04* 4,03 ± 0,02* 5,18 ± 0,04* 5,94 ± 0,02* 3 1,77 ± 0,04 2,92 ± 0,05* 4,24 ± 0.05* 5,31 ± 0,03* 6,18 ± 0,04* 4 1,75 ± 0,03 2,91 ± 0,04* 4,10 ± 0,03* 5,21 ± 0,04* 6,01 ± 0,04* t/Р (2–3) t = 0,06 Р > 0,05 t = 0,63 Р > 0,05 t = 3,89 Р < 0,01 t = 2,6 Р < 0,05 t = 5,71 Р < 0,01 t/Р (2–4) t = 0,33 Р > 0,05 t = 0,75 Р > 0,05 t = 1,94 Р > 0,05 t = 2,0 Р > 0,05 t = 1,67 Р > 0,05 t/Р (3–4) t = 0,67 Р > 0,05 t = 0,17 Р > 0,05 t = 2,76 Р < 0,01 t = 2,0 Р > 0,05 t = 3,20 Р < 0,01 * Показники латентних періодів хвиль КСВП у групах 2, 3 і 4 достовірно (Р<0,01) відрізня- ються від аналогічних величин у контрольній групі 1. Можна зробити висновок, що зміни в стовбурових структурах слухового аналізатора відіграють помітну роль у порушеннях слухової функції у людей, що зазнали дії факторів, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою; патогенез цих змін значною мірою пов’язаний з хронічним впливом інкорпорованих радіонуклідів. Т. А. ШИДЛОВСЬКА ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 168 Цілком очевидно, що виявлені нами порушення в структурах мозку не можна поясни- ти виключно безпосереднім впливом радіаційного випромінювання на нервову тканину. Не викликає сумніву, що подібні ефекти поєднуються з результатами опосередкованої дії, через судинну систему. Такий вплив, напевно, є значно більш суттєвим; він обумовлений мікро- циркуляторними і метаболічними розладами в результаті патологічних зрушень у централь- них механізмах вегетативного контролю, зокрема в гіпоталамусі. У зв’язку з цим слід згада- ти, що в обстежених нами осіб (групи 2 - 4) виявлено значні відхилення від норми в стані це- ребральної гемодинаміки (за даними реоенцефалографії), які були особливо значними в групі 3. Усе вищезазначене свідчить про те, що тривале перебування на забруднених радіо- нуклідами територіях створює умови, які поглиблюють радіаційне ураження головного мозку і, зокрема, його стовбурових структур. Це необхідно враховувати при проведенні ліку- вально-профілактичних заходів, спрямованих на реабілітацію осіб, які постраждали вна- слідок Чорнобильської катастрофи. Отже, іонізуюча радіація негативно впливає як на стан мозкового кровообігу, так і на функціональну активність стовбуромозкових структур і між ними існує висока кореляція. Скоріше за все, ми маємо справу зі складним патогенезом радіаційного впливу, коли спосте- рігається і пряма, і опосередкована дія як безпосередньо на нервову тканину чи судинну сті- нку, так і опосередковано - на стан гемодинаміки через порушення функції регулюючих центрів у центральній нервовій системі, а на нервову тканину - унаслідок гіпоксії за рахунок неадекватного кровопостачання. Названі приклади далеко не вичерпують всіх можливих варіантів, але жодний з них не можна впевнено виключити або зарахувати до провідних між кожною ланкою цього дуже складного механізму спостерігається висока взаємодія. У поодиноких роботах відзначалось, що при дії радіації досить часто у людей вини- кають і голосові розлади. Нами було проведене обстеження та аналіз показників КСВП у хворих на хронічні функціональні порушення голосу (ХФПГ), які мали контакт з радіацією (ліквідатори та особи, які постійно проживають протягом 8 - 9 років на забруднених радіо- нуклідами територіях). Було обстежено 71 особу (37 ліквідаторів і 34 жителів забруднених територій) у віці від 23 до 45 років з різними відхиленнями з боку голосоутворення (хронічні функціональні гіпотонусні дисфонії, хронічні функціональні афонії, хронічні фонастенії). У переважної більшості таких хворих вони проходили на тлі хронічних субатрофічних ларингітів, фарин- гітів та ін. З аналізу були виключені особи, які мали в анамнезі черепно-мозкову травму, нейроінфекцію, тяжкі інфекційні захворювання, що впливають на стан центральної нервової системи. Контрольною групою були 20 практично здорових осіб віком від 18 - 20 років з нормальною слуховою функцією, без відхилень в голосоутворюючому апараті. Усього об- стежено 91 особу. При аналізі скарг досліджуваних хворих установлено, що поряд з наявністю у них хрипоти голосу різного ступеню аж до його відсутності мали місце скарги на запаморочення (88,7 %), головний біль (84,5 %), швидку втому (46,4 %), зниження працездатності (29,6 %), порушення сну (57,7 %), підвищену дратівливість (87,3 %), погіршення пам’яті (35,2 %), підвищення артеріального тиску (59,2 %). Отримані нами середньостатистичні величини латентних періодів компонентів КСВП представлено в табл. 2. Із наведених у таблиці даних видно, що у ліквідаторів з порушеннями в голосоутворюючій системі спостерігається достовірне збільшення латентних періодів ІІ, ІІІ, ІV та V хвиль КСВП порівняно з особами контрольної групи. Так, латентність V хвилі КСВП у ліквідаторів з ХФПГ порівняно з контрольною групою достовірно (P<0,01) збільши- лась справа й зліва до (6,08±0,05) і (6,04±0,06) мс відповідно, що свідчить про значну заціка- вленість стовбурових структур мозку у таких хворих. Звертає на себе увагу і достовірне (P<0,05) збільшення латентного періоду ІІ хвилі КСВП цих хворих порівняно з особами кон- трольної групи. СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 169 Обчислені нами середньостатистичні величини міжпікових інтервалів КСВП наведено в табл. 3. Достовірне (P<0,01) збільшення міжпікового інтервалу І - V КСВП справа й зліва до (4,39±0,02) і (4,37±0,03) мс відповідно свідчить про зацікавленість стовбурових структур головного мозку у ліквідаторів з ХФПГ, що підтверджено даними електроенцефалографії. Таблиця 2. Латентні періоди компонентів КСВП у ліквідаторів та жителів забруднених територій з ХФПГ та осіб з нормальним слухом без патології в голосоутворюючій системі Компоненти Середньостатистичні показники (M ± m) компонентів КСВП, мс КСВП Вухо Контрольна група Жителі забруд- нених територій з ХФПГ Ліквідатори з ХФПГ I D 1,65 ± 0,02 1,68 ± 0,02 1,69 ± 0,03 S 1,64 ± 0,02 1,66 ± 0,02 1,68 ± 0,04 II D 2,73 ± 0,03 2,86 ± 0,04* 2,82 ± 0,02* S 2,74 ± 0,03 2,85 ± 0,03* 2,84 ± 0,02* III D 3,81 ± 0,04 4,18 ± 0,03 4,23 ± 0,05 S 3,79 ± 0,06 4,17 ± 0,02** 4,25 ± 0,06* IV D 5,01 ± 0,04 5,19 ± 0,04* 5,31 ± 0,01** S 5,02 ± 0,03 5,21 ± 0,03* 5,29 ± 0,04* V D 5,59 ± 0,04 5,99 ± 0,07** 6,08 ± 0,05* S 5,61 ± 0,03 5,98 ± 0,06** 6,04 ± 0,06* * р < 0,05;** р < 0,01 порівняно з контролем. Таблиця 3. Міжпікові інтервали КСВП у ліквідаторів та жителів забруднених територій з ХФПГ та осіб контрольної групи Міжпікові Середньостатистичні показники (M ± m) міжпікових інтервалів КСВП, мс інтервали Вухо Контрольна група Жителі забруд- нених територій з ХФПГ Ліквідатори з ХФПГ I - III D 2,17 ± 0,04 2,52 ± 0,03* 2,54 ± 0,03* S 2,16 ± 0,03 2,51 ± 0,04* 2,56 ± 0,05* III - V D 1,78 ± 0,03 1,81 ± 0,02 1,87 ± 0,06 S 1,82 ± 0,04 1,81 ± 0,05 1,79 ± 0,04 I - V D 3,94 ± 0,02 4,31 ± 0,03* 4,39 ± 0,02* S 3,96 ± 0,02 4,32 ± 0,02* 4,37 ± 0,03* * р < 0,01 порівняно з контролем. Проведені нами клініко-електрофізіологічні дослідження розширюють обсяг інфор- мації про порушення у слуховій та голосоутворюючій системах, особливо в центральних їх- ніх відділах, у осіб, які мали контакт з радіацією, сприяють покращанню їхньої діагностики. Висновки На основі наведених даних можна зробити висновок, що на центральні структури слу- хового аналізатора та голосоутворюючої системи впливає як пряма, так і опосередкована дія іонізуючої радіації, причому беззаперечним є вплив тривалої дії “малих доз” радіації. Врахо- вуючи загальновідому судинну тропність радіаційного впливу, закономірним є розвиток па- тології найбільш васкуляризованої діенцефальної ділянки мозку в осіб, що мали контакт з Т. А. ШИДЛОВСЬКА ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 170 радіацією [6, 7]. На основі проведених нами досліджень можна припустити, що під впливом іонізуючого опромінення погіршується кровопостачання головного мозку, особливо у вер- тебрально-базилярному басейні, що призводить до розвитку порушень у діенцефально- стовбурових структурах головного мозку та слуховому аналізаторі. Результати проведеного нами клініко-електрофізіологічного дослідження свідчать про наявність змін як у центральних відділах слухового аналізатора, так і у функціональному стані центральної нервової системи у мешканців забруднених радіонуклідами територій, що виникають, очевидно, під впливом малих доз радіації. Таким чином, на нашу думку, при комплексних медичних оглядах на забруднених територіях необхідно широко використо- вувати відповідні об’єктивні методики, що дозволять на ранніх етапах виявити патологічні зміни і вчасно проводити лікувально-профілактичні заходи щодо збереження здоров’я лю- дей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отримані нами дані співзвучні з результатами досліджень О. О. Марцинкевича (1998) [8], який показав, що через 7 - 10 років після аварії на ЧАЕС у ліквідаторів виявляються ознаки органічного ураження головного мозку, які свідчать про наявність у них енцефалопа- тії з прогредієнтним і прогресуючим характером протікання. Автор виявив значне накопи- чення радіонуклідів цезію-137 у тканинах головного мозку померлих ліквідаторів, насампе- ред у стовбурі мозку, мозочку, діенцефальній ділянці та підкоркових ядрах. Автор робить висновок, що мозкові зміни в ліквідаторів у віддаленому періоді, крім уже відомих причин (гемодисциркуляція, ендотоксикація, аутонейроімунні зміни), є результатом тривалого внут- рішнього опромінення, оскільки шкідливий вплив радіації зберігається за рахунок інкорпо- рованих радіонуклідів у мозковій тканині; проживання ліквідаторів на радіаційно- забруднених територіях призводить до додаткової інкорпорації радіонуклідів у структури мозку. Дослідження показали, що інкорпорація радіонуклідів у тканини мозку є достатньо значною й підвищується із збільшенням часу перебування на забруднених територіях. За да- ними автора, проживання ліквідаторів на радіаційно-забруднених територіях приводить до додаткової інкорпорації радіонуклідів у структури мозку, адже рівень накопичення цезію- 137 у них статистично достовірно (майже у два рази) був більшим, ніж у ліквідаторів, які проживали на відносно чистих територіях. Отже, проведені нами дослідження переконливо показали, що у ліквідаторів та жите- лів забруднених територій спостерігаються суттєві зміни у функціональному стані стовбуро- мозкових структур головного мозку, які, у свою чергу, можуть обумовлювати численні роз- лади в різних складних функцій та елементів вищої нервової діяльності, до яких, зокрема, належать слухова функція та забезпечення голосоутворення. Стовбуромозкові відділи нале- жать до так званих древніх утворень, що забезпечують підтримку життєво важливих функцій організму та внаслідок такої цінності мають доволі значний захист від зовнішніх впливів. Тому порушення в цій ділянці настають не так швидко, як, наприклад, у коркових структу- рах, однак відновлення порушеної їхньої функції добитися складно. З іншого боку, пору- шення у стовбурі мозку не можна ні симулювати, ні значно підсилити при певних змінах емоційного фону. Тому у випадку розвитку таких порушень не може йти мови про «радіофо- бію», в якій звинувачували населення тодішні керівники. Те, що в контингенту осіб, які мали контакт з радіацією, досить швидко розвиваються порушення у стовбуромозкових структурах, свідчить про надзвичайно агресивну дію іонізу- ючої радіації на високодиференційовані тканини головного морзку та велику небезпеку без- посередніх та віддалених негативних ефектів. Порушення в ділянці стовбура мозку небезпе- чні подальшим розвитком порушень адаптаційно-пристосувальних реакцій, управління веге- тативними функціями та низкою регуляторних розладів, до проявів яких належать, зокрема, вегетосудинна дистонія, гіпертонічна хвороба та ін. Представлені дані можуть бути корисними для розуміння патогенетичних механізмів радіаційного ураження стовбуромозкових структур головного мозку та розробки цілеспря- мованої терапії цієї категорії хворих. СТАН СТОВБУРОМОЗКОВИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 171 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Базаров В.Г., Савчук Л.А., Білякова І.А., Карамзіна Л.А. Стан слухової функції у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС: до питання експертної оцінки // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 1. - С. 31 - 39. 2. Гофман В.Р., Шидловская Т.В., Заболотный Д.И. и др. Состояние ЛОР-органов при радиацион- ных авариях и катастрофах. - Т. II // Состояние слуховой и вестибулярной систем. - СПб.: Ut, 1996. - 240 с. 3. Заболотний Д.І., Шидловська Т.А., Козак М.С. Порушення голосу і слуху в осіб, що зазнали дії іонізуючого випромінювання після Чорнобильської катастрофи // Науковий вісник Академії наук вищої школи України. - 1999. - № 21. - С. 64 - 72. 4. Заболотный Д.И., Шидловская Т.В., Рымар В.В., Шидловская Т.А. Взаимосвязь между результа- тами аудиометрического, электроенцефалографического и электрокардиографического обсле- дования у лиц, имевших контакт с радиацией спустя 10 и более лет после Чернобыльской ката- строфы // Российская оториноларингология. – 2003. - № 3 (6). – С. 75 - 79. 5. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. - М.: Медицина, 1991.- 640 с. 6. Крижанiвська Л.I. Клiнiчна дiагностика нервово-психiчних захворювань у лiквiдаторiв наслід- ків катастрофи на Чорнобильскiй АЕС // Матеріали V Конгресу свiтової федерацii Українських лiкарських товариств (Днiпропетровськ, 4 - 9 верес. 1994 р.). - Днiпропетровськ, 1994. - С. 117. 7. Мар’єнко Л.Т. Роль ЕЕГ-дослiджень в дiагностицi цереброваскулярних порушень у осiб, що по- терпiли внаслiдок аварii на ЧАЕС // Матеріали V конгресу Свiтової федерацiї українських лiкарських товариств: Тез. доп. (Днiпропетровськ, 4 - 9 верес. 1994 р.). - Днiпропетровськ, 1994. - С. 127. 8. Марцинкевич О.О. Радіоспектрометрія тканин головного мозку померлих ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та не ліквідаторів, що проживали на радіаційно забруднених та відносно радіа- ційно чистих територіях//Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1988. – 1-2. – С. 26 - 29. 9. Нягу А.И. Психоневрологические и психологические аспекты последствий аварии на Черно- быльской АЭС // Вестн. АМН СССР. - 1991. - № 11. - С. 31 - 32. 10. Шидловская Т.А. Временные показатели коротколатентных слуховых вызванных потенциалов у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с нарушениями голоса // Вестн. ото- риноларингологии. - 1995. - № 3. - С. 17 - 19. 11. Шидловская Т.А., Козак Н.С. Функциональные изменения стволомозговых структур слухового анализатора у людей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // Нейрофизиоло- гия (Neurophysiology) - 1999. - Т. 31, № 4. - С. 289 - 294. 12. Шидловська Т.А., Козак М.С., Котов О.І. Взаємозв’язок між станом центральних відділів слухо- вого аналізатора та біоелектричною активністю головного мозку у жителів забруднених внас- лідок катастрофи на Чорнобильській АЕС територій // Український науково-медичний молодіж- ний журнал. - № 1-2, 1999. - С. 40 - 42. 13. Шидловская Т.А., Рымар В.В. Взаимосвязь между состоянием стволомозговых отделов слухово- го анализатора и данными реоэнцефалографии у лиц, принимавших участие в ликвидации ава- рии на ЧАЭС // Вестн. оториноларингологии. – 2000. - № 4. – С. 43 - 46. 14. Шидловская Т.А., Шидловская Т.В., Рымар В.В. Сравнительная характеристика показателей слу- ховых вызванных потенциалов у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы, про- живающих на чистых и загрязненных территориях // Новости оториноларингологии и логопато- логии – 1997. - № 1(9). - С. 24 - 28. 15. Шидловская Т.В., Козак Н.С., Овсяник Е.В. Состояние слуховой функции по данным аудиомет- рии и слуховых вызванных потенциалов у лиц, пострадавших в результате аварии на Черно- быльской АЭС // VIII з'їзд оториноларингологів (5 - 9 черв. 1995 р.): Тез. доп. - К., 1995. - С. 212 - 213. 16. Шидловская Т.В., Римар В.В. Показатели аудиометрии во взаимосвязи с данными реоэнцефало- графии у лиц, проживающих на территориях, подлежащих контролю после аварии на ЧАЭС // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 1995. - № 4-5. - С. 35 - 42. 17. Шидловская Т.В., Римар В.В., Макашев В.Е. Сравнительная характеристика слуховых наруше- ний у жителей, проживающих в условиях радиоактивного заражения // Материалы VIII съезда Т. А. ШИДЛОВСЬКА ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 16 2011 172 оториноларингологов Украины: Тез. докл. – К., 1995. – С. 447 - 448. 18. Шидловская Т.В., Римар В.В., Холоденко Т.Ю. Показатели аудиометрии у ликвидаторов аварии на ЧАЭС с учетом состояния сердечной деятельности // Матеріали тез Х з’ їзду оториноларино- логів України 22 - 25 трав. 2005 р., м. Судак. - Судак: Преса України, 2005. – С. 375 - 376. СОСТОЯНИЕ СТВОЛОМОЗГОВЫХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗГА ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ РАДИАЦИИ, ОБУСЛОВЛЕННОЙ АВАРИЕЙ НА ЧАЭС, И ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ НАРУШЕНИЙ СЛУХОВОЙ И ГОЛОСООБРАЗУЮЩЕЙ ФУНКЦИЙ Т. А. Шидловская Изложены результаты многолетних клинических исследований у ликвидаторов аварии на ЧАЭС и жителей загрязненных радионуклидами территорий. С помощью обьективных методов об- следования показано, что при контакте с радиацией розвиваються патологические изменения в центральной нервной системе, в частности – в стволомозговых ее структурах, нарушения слуховой и голосовой функций. Ключевые слова: стволомозговые структуры головного мозга, слуховой анализатор, голосо- образование, ликвидаторы аварии на ЧАЭС. STATE ОF BRAIN STRUKTURES INDUCED BY RADIATION OF CHERNOBY L, CAUSED THE ACCIDENT, AND ITS ROLE IN THE DEVELOPMEN T OF VIOLATIONS OF HEARING AND VOICE FUNCTIONS T. А. Shydlovska Presented Results of long-term clinical trials for the liquidators of the Chernobyl accident and the residents of contaminated areas. With the installment of the objective methods of examination showed that the contact with radiation rozvivayutsya pathological changes in the central nervous system, in particular – brain its structures, violations of the hearing and voice functions. Keywords: brainstem, auditory system, voice, ChNPS incidence liquidators. Надійшла до редакції 14.02.11

Репозитарії

Схожі ресурси