Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р.
У публікації представлений текст духовного заповіту Петра Прокоповича, який зберігається в фондовій колекції Конотопського краєзнавчого музею імені О. Лазаревського....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2016
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112936 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. / Р. Огієвська // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 6. — С. 132-134. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112936 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1129362017-01-31T03:02:27Z Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. Огієвська, Р. Мовою документів У публікації представлений текст духовного заповіту Петра Прокоповича, який зберігається в фондовій колекції Конотопського краєзнавчого музею імені О. Лазаревського. В публикации представлен текст духовного завещания Петра Прокоповича, который хранится в фондовой коллекции Конотопского краеведческого музея имени А. Лазаревского. The publication presents the text of the spiritual testament of Petro Prokopovych, which is kept in the funds collection of Konotop O.Lazarevskyi local history museum. 2016 Article Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. / Р. Огієвська // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 6. — С. 132-134. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112936 94(477.51):347.67 (Прокопович) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовою документів Мовою документів |
| spellingShingle |
Мовою документів Мовою документів Огієвська, Р. Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. Сiверянський лiтопис |
| description |
У публікації представлений текст духовного заповіту Петра Прокоповича, який
зберігається в фондовій колекції Конотопського краєзнавчого музею імені О. Лазаревського. |
| format |
Article |
| author |
Огієвська, Р. |
| author_facet |
Огієвська, Р. |
| author_sort |
Огієвська, Р. |
| title |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. |
| title_short |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. |
| title_full |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. |
| title_fullStr |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. |
| title_full_unstemmed |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. |
| title_sort |
заповіт петра івановича прокоповича 1826 р. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Мовою документів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112936 |
| citation_txt |
Заповіт Петра Івановича Прокоповича 1826 р. / Р. Огієвська // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 6. — С. 132-134. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT ogíêvsʹkar zapovítpetraívanovičaprokopoviča1826r |
| first_indexed |
2025-07-08T04:53:38Z |
| last_indexed |
2025-07-08T04:53:38Z |
| _version_ |
1837053162315317248 |
| fulltext |
132 Сіверянський літопис
© Огієвська Руслана Іванівна – науковий співробітник Національного історико-
культурного заповідника «Гетьманська столиця».
УДК 94(477.51):347.67 (Прокопович)
Руслана Огієвська .
ЗАПОВІТ ПЕТРА ІВАНОВИЧА
ПРОКОПОВИЧА 1826 р.
У публікації представлений текст духовного заповіту Петра Прокоповича, який
зберігається в фондовій колекції Конотопського краєзнавчого музею імені О. Лаза-
ревського.
Ключові слова: Петро Прокопович, заповіт, Костянтин Мельников, Степан Ве-
ликдан.
Петро Іванович Прокопович (1775 – 1850 рр.) – людина зі світовим ім’ям, видат-
ний український бджоляр, учений і педагог. Його діяльність – це невід’ємна частина
історії батуринського краю. Тому не одне покоління науковців досліджує життєвий
шлях видатного бджоляра. Особливу зацікавленість викликають писані при житті
П. І. Прокоповича документи, яких на сьогодні залишилося дуже мало. У фондовій
колекції Конотопського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського зберігається
унікальний документ під назвою: «Духовний за-
повіт П. І. Прокоповича» XIX ст. (інв. № КВ-1805
ППД-5174). Історія його появи наступна.
Народився П. І. Прокопович у селі Митченки,
що поблизу Батурина, у сім’ї священика. Навчався
у Києво-Могилянській академії, де здобув гарну
освіту. Після навчання, за наполяганням батька,
Петро Іванович вступив на військову службу, але
це не було його покликанням. У 1798 році подав у
відставку і в чині поручика повернувся до рідного
села.
З 1800 року Петро Іванович почав займатися
бджільництвом, незважаючи на те, що тоді не мав
про нього ні теоретичних, ні практичних знань,
окрім сильного бажання [1, 24]. Перші кроки були
нелегкі, бракувало коштів, досвіду та інформації.
Але любов до бджіл, відданість своєму ремеслу
допомогли йому оволодіти багатьма раціональ-
ними методами традиційного бджільництва, за-
вдяки яким господарство швидко зростало. Пасіка
П. І. Прокоповича налічувала до 10 тисяч вуликів. На той час це була найбільша у
світі промислова і показова пасіка. Мед користувався великою популярністю. Його
замовляв навіть царський двір, а Батуринщина вважалася центром бджільництва. У
1814 році Петро Іванович винайшов рамковий втулковий вулик. Цей винахід зробив
згодом справжню революцію у світовому бджільництві.
У 1826 році П. І. Прокопович тяжко захворів. Хвороба та сімейні непорозуміння
стосовно спадку, спонукали Петра Івановича до написання духовного заповіту. Згідно
зі складеним документом, все майно Петра Івановича переходило до доньки Онисії,
її чоловіка – губернського секретаря Костянтина Мельникова та неповнолітнього
сина Степана Великдана. Всі ці роки вони були поряд і зарекомендували себе з гар-
Портрет П.І. Прокоповича
(1775 – 1850). Художник Снопок О. М.
Друга половина ХХ ст.
Сіверянський літопис 133
ного боку: «Костянтин Мельников, виконує обов’язки уповноваженого повіреного в
ріжних справах з необмеженою до мене ретельністю, честністю і справністю, своїми
стараннями звільняв мене од тягару в сих справах....» [2, 9].
Духовний заповіт Петра Івановича Прокоповича друкується вперше із збережен-
ням мовних та стилістичних особливостей.
Тисяча Восемъ Сотъ
Двадцатъ Шестого года месяца июня первого дня.
Я, ниже подписавшийся мало-
росийской Черниговской Губернии
Конотопского повета житель села
Митченки помещик отставной
поручик Петр Иванов сын Про-
копович будучи в крайней болезни
и чувствуя ближе к смерти нежели
к животу, однако ж при памяти
и в здравом разсудке Великому
Суду и право кому ныне по праву
потомственному временем стоит
надлежать. Сим моим духовным
записом объявляю что имеющиеся
в спокойном моем владении благо
приобретенные мною разные име-
ния как то: жилой двор от отцовской
стороны снизу отделяется рвом на
улице Шкодинци на коей мною
выстроена на ней комната сверху
на ней горничная и сарай с крышой
железною при оном дворе сады с
разными фруктовыми деревьями въ
которыхъ садах стоит четыре пасеки
из четырехсот пятидесяти дощатых
ульев. Состоящие два омшаника,
амбар, жилое строение въ трех ком-
натахъ, состоящая клуня на востоке
Сухих, пахотное поле вспядь подле сего двадцать пять дней. За оною лежащою [...]
гребля сем дней на границе окопаная рвом с низами на семьдесят дней. У выгона
левада на семь дней, сенокос Обризковский с зарослью на восемь косарей, лес Черни-
щанский две десятины с половиною, сенокос Господский и Страдивский на двадцать
четыре косаря, Лисовцовский на шесть косарей. За мельнею лесок с лозовою зарослью
на две десятины, скота рогатого семьдесят штук, лошадей меринов и кобыл пятьдесят
штук. Все оное имение записываю Губернскому Секретарю Константину Федорину
сыну Мельникову и жене его Анисии Мельниковой за оказанные ими мне услуги
с тем чтобы они Мельниковы малолетнего моего воспитанника Степана Великдана
прилично воспитали и на службу Государственную пристроили и по достижении им
Великданом, совершеннолетия из сего вышеописанного недвижимого имущества
половинную его часть в полное его Великдана владение выделили; из движимого
имущества должны они, Мельниковы, также за приходом в совершеннолетие Ве-
ликдана дать половинную часть по совести, ежели в целости что останется. Кроме
сего долговые мои деньги на титулярному Советнику Михаилу Костянецкому пять
тисяч рублей, на войсковому товарищу Якову Дроцевичу три тысячи рублей, на
конотопскому мещанину Федору Хомку восемь сот рублей, на козаку Якову Мар-
ченку двести рублей. Всего девять тисяч рублей также записываю им Мельниковым
и Великдану на вышеописанном заповете.
А на случай смерти Великдана должная его часть имения поступит во владение
Духовний заповіт П. І. Прокоповича. XIX ст.
134 Сіверянський літопис
Мельниковых. В случае ж смерти Мельниковых без потомства должно остаться все
имение во владении Великдана. Сверх сего все без изъятия весь домашний господский
реманент по смерти моей долженствуем в беспрепятственном владении Мельнико-
вых. Родственников же моих близких и дальних от оного записного мною имения
навсегда отделяю и никакого права не оставляю, а все право на владение оставляю
Мельниковым и Великдану.
В тоже в записном недвижимом имений и прочих сенокосных мест и дворов до
ста десяти десятин и тому по совести полагаю всему записанному да нажитому и не
записанному в наличности двадцать тысяч рублей в твердость чего и сей духовный
запис при упрошенных мною лично свидетелях им Мельниковым и Великдану
дан году месяца и числа выше описаных сей же запись повелеваю по смерти моей с
оных Губернскому секретарю Костантину Мельникову [….] явить и по совершенном
его утверждении получить – Статский поручик Петр Иванович сын Прокоповича
собственноручно подписан при сочинении сей духовной записи свидетели были и
что точно завещатель Прокопович был при полном уме и здравом разсудке в том
свидетельствуют:
духовник священник Стефан Картиль,
священник Алексей Ярмошевський,
титулярный советник Василий Стефановский,
подпоручик Фёдор Васильев сын Лихошерстов,
Губернский секретарь Григорий Стефановский.
При сочинении вышеописанного духовного завещания присутствовал, и что оной
при своей памяти и здравом разсудке завещатель господин поручик Петр Иванов сын
Прокопович по воли его сочинен и собственноручно им Прокоповичем подписан, в
том подписан моим с возложением печати уверен 1826 года июля 3-го дня Конотоп-
ского повета земской судья и кавалер Степан Федорович [3, 47].
1. Прокопович П.І. Вибрані твори у трьох томах / П.І. Прокопович. – Том 1. –
Харків: Фактор, 2010. – 255 с.
2. Різниченко В. Тестамент Прокоповича. Київ – 1926р. – 16 с.
3. Фондова колекція Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лаза-
ревського. – Інвентарна книга № 1. – С.47.
Р. И. Огиевская
Завещание Петра Ивановича Прокоповича 1826 г.
В публикации представлен текст духовного завещания Петра Прокоповича,
который хранится в фондовой коллекции Конотопского краеведческого музея имени
А. Лазаревского.
Ключевые слова: Петр Прокопович, завещание, Константин Мельников, Степан
Великдан.
Ogiyevska R. I.
The testament of Petro Prokopovych of 1826
The publication presents the text of the spiritual testament of Petro Prokopovych, which
is kept in the funds collection of Konotop O.Lazarevskyi local history museum.
Key words: Petro Prokopovych, testament, Konstyantyn Melnikov, Stepan Velykdan.
|