Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу
Визначено клініко−психопатологічні особливості біполярного розладу у пацієнтів, які перебувають на лікуванні у стаціонарі. Комплексне лікування включало психофармакотерапію з використанням атипових нейролептиків і нормотиміків, психотерапевтичних програм у поєднанні із психоосвітніми тренінгами, що...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Международный медицинский журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113635 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу / Г. М. Кожина, В.І. Коростій, О.Ю. Резуненко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 5-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-113635 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1136352017-02-12T03:02:58Z Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу Кожина, Г.М. Коростій, В.І. Резуненко, О.Ю. Психиатрия Визначено клініко−психопатологічні особливості біполярного розладу у пацієнтів, які перебувають на лікуванні у стаціонарі. Комплексне лікування включало психофармакотерапію з використанням атипових нейролептиків і нормотиміків, психотерапевтичних програм у поєднанні із психоосвітніми тренінгами, що сприяло відновленню соціальної активності та успішній ресоціалізації пацієнтів. Определены клинико−психопатологические особенности биполярного аффективного расстройства у пациентов, находящихся на лечении в стационаре. Комплексное лечение включало психофармакотерапию с использованием атипичных нейролептиков и нормотимиков, психотерапевтических программ в сочетании с психообразовательными тренингами, что способствовало восстановлению социальной активности и успешной ресоциализации пациентов. Clinical and psychopathological features of bipolar affective disorder were determined in in−patients. The complex treatment included psychopharmacotherapy with atypical neuroleptics and normothymics, psychotherapy programs in combination with psychoeducating trainings, which promoted restoration of social activity and successful resocialization of the patients. 2014 Article Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу / Г. М. Кожина, В.І. Коростій, О.Ю. Резуненко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 5-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113635 616.895,1:616-071,2:159.962 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Психиатрия Психиатрия |
| spellingShingle |
Психиатрия Психиатрия Кожина, Г.М. Коростій, В.І. Резуненко, О.Ю. Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу Международный медицинский журнал |
| description |
Визначено клініко−психопатологічні особливості біполярного розладу у пацієнтів, які перебувають на лікуванні у стаціонарі. Комплексне лікування включало психофармакотерапію з використанням атипових нейролептиків і нормотиміків, психотерапевтичних програм у поєднанні із психоосвітніми тренінгами, що сприяло відновленню соціальної активності та успішній ресоціалізації пацієнтів. |
| format |
Article |
| author |
Кожина, Г.М. Коростій, В.І. Резуненко, О.Ю. |
| author_facet |
Кожина, Г.М. Коростій, В.І. Резуненко, О.Ю. |
| author_sort |
Кожина, Г.М. |
| title |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| title_short |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| title_full |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| title_fullStr |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| title_full_unstemmed |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| title_sort |
ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Психиатрия |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113635 |
| citation_txt |
Ефективність псіхоосвіти в комплексній терапії біполярного афективного розладу / Г. М. Кожина, В.І. Коростій, О.Ю. Резуненко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 5-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kožinagm efektivnístʹpsíhoosvítivkompleksníjterapííbípolârnogoafektivnogorozladu AT korostíjví efektivnístʹpsíhoosvítivkompleksníjterapííbípolârnogoafektivnogorozladu AT rezunenkooû efektivnístʹpsíhoosvítivkompleksníjterapííbípolârnogoafektivnogorozladu |
| first_indexed |
2025-07-08T06:07:55Z |
| last_indexed |
2025-07-08T06:07:55Z |
| _version_ |
1837057836404703232 |
| fulltext |
5
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2014, № 4
© Г. М. КОЖИНА, В. І. КОрОстІй, О. Ю. резуНеНКО, 2014
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
уДК 616.895,1:616-071,2:159.962
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПСІХООСВІТИ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ
БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ
Проф. Г. М. КОЖИНА, проф. В. І. КОРОСТІЙ, О. Ю. РЕЗУНЕНКО
Харківський національний медичний університет
Визначено клініко-психопатологічні особливості біполярного розладу у пацієнтів, які перебу-
вають на лікуванні у стаціонарі. Комплексне лікування включало психофармакотерапію з ви-
користанням атипових нейролептиків і нормотиміків, психотерапевтичних програм у поєднанні
із психоосвітніми тренінгами, що сприяло відновленню соціальної активності та успішній ресо-
ціалізації пацієнтів.
Ключові слова: біполярний розлад, психоосвіта, клініко-психопатологічні особливості, ефективність
лікування.
На сьогодні проблема біполярних афективних
розладів (БАР) є однією з найважливіших для
клінічної практики й теоретичної психіатрії [1–3].
Питання діагностики й терапії БАР — одні
з найбільш обговорюваних медичних проблем
через значну поширеність захворювання [4–6].
Основні прояви БАР — депресивні й маніа-
кальні фази різної структури. Типовими афектив-
ними станами є, насамперед, класична циркулярна
депресія та манія, що мають характерну рису — до-
статню гармонійність виразності афективної тріади
симптомів (при депресії — пригнічений настрій,
рухове й ідеаторне гальмування, при манії — під-
вищений настрій, ідеаторне й рухове збудження).
Маніакальні стани (F30 за МКХ-10) виража-
ються в підвищеному, життєрадісному настрої,
ейфорії, при цьому настрій хворих залишаєть-
ся підвищеним навіть у разі отримання непри-
ємних звісток і нещасть. Реактивні емоції не-
глибокі й нестійкі, темп мислення прискорений,
увага нестійка, критика знижена, відзначаються
гіпермнезії. Хворі товариські, без угаву говорять,
виявляючи підвищений інтерес до діяльності, бе-
руться за одну справу, кидають її, переходять до
іншої, швидко відволікаються, постійно кудись
поспішають. Характерним є посилення інстинктів.
Підвищена еротичність виявляється в кокетуван-
ні, вигадливому вбранні і прикрасах, у любовних
записках і пошуках любовних пригод, загостренні
харчового інстинкту — у ненажерливості. Пере-
буваючи весь час у русі та бурхливій діяльності,
хворі при цьому не виявляють ознак втоми, попри
недостатній сон протягом тижнів і місяців. Роз-
лади сприйняття бувають, як правило, неглибо-
кими й проявляються у вигляді ілюзій (зорових
і слухових), парейдолій і метаморфопсій — симп-
том «оманливого впізнавання». При маніакальній
фазі БАР спостерігаються соматичні й вегетатив-
ні розлади, зумовлені підвищенням тонусу сим-
патичного відділу вегетативної нервової системи
(тріада В. П. Протопопова): тахікардія, підвищен-
ня артеріального тиску, втрата ваги, порушення
менструального циклу в жінок, безсоння. За сту-
пенем виразності психопатологічних симптомів
розрізняють легкі маніакальні стани — гіпоманію,
манію без психотичних симптомів, манію із пси-
хотичними симптомами.
Центральне місце в клінічній картині депре-
сивної фази (F32 за МКХ-10) посідає вітальний
афект туги, суму, скорботи. Хворобливо знижений
настрій підсилюється особливо в ранкові години
до меланхолії зі зневірою. Хворі скаржаться на
хворобливу тугу зі стискаючими болями в області
серця, тяжкістю за грудиною (передсерцева туга).
Пацієнта неможливо відволікти, розвеселити,
його настрій лишається таким самим навіть у разі
впливу позитивних подразників із зовнішнього
світу. Хворі загальмовані (аж до депресивного
ступору), малорухомі, весь час вдаються до од-
номанітних скорботних поз. Тихим, монотонним
голосом вони відповідають на запитання, не ви-
являючи інтересу до бесіди, висловлюють ідеї са-
мознищення, самозвинувачення, гріховності, які
у тяжких випадках набувають характеру марень.
У таких хворих, як правило, виникають суїци-
дальні думки й дії. Вони не роблять планів на
майбутнє, вважають його безперспективним, не
висловлюють жодних бажань, крім бажання вмер-
ти, однак останнє можуть приховувати й дисиму-
лювати. Увага таких пацієнтів прикута до власних
переживань, зовнішні подразники не викликають
адекватної відповіді. Інстинкти пригнічені (ано-
рексія аж до повної відмови від їжі, зниження
лібідо, спроби самогубства). У ряді випадків, по-
ряд із посиленням негативних емоцій, може спо-
стерігатися переживання втрати почуттів, коли
хворі кажуть, що вони не відчувають звичайних
людських емоцій, стали бездушними автомата-
ми, не чутливими до переживань близьких, тому
вони мучаться від власної нечутливості — симп-
том «хворобливої анестезії психіки» (anaesthesia
psychical dolorosa), у них нерідко трапляються
синестопатії, ілюзії. Частим симптомом при де-
пресії є порушення сприйняття часу й простору,
ПСИХІАТРІЯ
6
ПСИХІАТРІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
психосенсорні розлади, що призводять до пере-
живань деперсоналізації й дереалізації.
Соматовегетативні симптоми, як і при маніа-
кальній фазі, зумовлені підвищенням тонусу
симпатичної нервової системи: зменшення ваги,
безсоння, неспокійний сон із частими пробуджен-
нями й відсутністю бадьорості після сну, можливе
утруднене сльозовиділення, відзначаються сухість,
гіркота в роті, у жінок — аменорея. Характерною
є тріада Протопопова: мідреаз, тахікардія, спас-
тичний коліт.
Тривалість депресивної фази нерідко пере-
вищує 6–8 міс. Депресивні стани зустрічаються
в 6–8 разів частіше, ніж маніакальні. За ступенем
виразності симптомів розрізняють легкі, серед-
ньої тяжкості й тяжкі депресії з непсихотичними
й психотичними симптомами.
Враховуючи хронічний характер БАР із фор-
муванням різних психопатологічних утворень
у різні періоди хвороби, стає очевидним, що тільки
комплексна фармакотерапія із гнучким динаміч-
ним підходом до вибору терапевтичної тактики
залежно від існуючої на тому чи іншому етапі
хвороби клінічної картини може забезпечити ста-
білізацію стану й збереження соціальної адаптації
зазначеного контингенту хворих [7–9].
Зараз у терапії БАР використовують комп-
лексний підхід, що включає застосування стабілі-
заторів настрою, нейролептиків, антидепресантів,
а також інтенсивні психотерапевтичні заходи (сі-
мейна, групова, когнітивно-поведінкова терапія).
До основних терапевтичних завдань слід віднести
лікування поточного гострого епізоду й забез-
печення максимально можливої тривалої ремісії
(переривання циклічності процесу).
До препаратів першої лінії вибору при БАР
незалежно від фази й етапу захворювання нале-
жать нормотиміки, які мають призначатися вже
на початкових етапах захворювання з їх подаль-
шим тривалим прийомом. як препарати першо-
го вибору при маніакальних і «змішаних» розла-
дах розглядають сучасні антипсихотики (атипові
нейролептики). Ці препарати ефективні при БАР
і як монотерапія, так і в комбінації із традицій-
ними стабілізаторами настрою (нормотиміками).
Психоосвітню роботу визнано одним із пріо-
ритетів як Всесвітньою організацією охорони
здоров’я, так і Всесвітньою психіатричною асо-
ціацією. Її головна мета — дестигматизувати пси-
хічний розлад і психіатричну допомогу, досягти
розуміння суспільством щоденних побутових,
матеріальних і духовних потреб пацієнтів, які по-
требують психіатричної допомоги, і членів їх ро-
дин. Саме тому психоосвітня робота є невід’ємною
складовою сучасної комплексної психіатричної
допомоги, однією з найчастіше використовуваних
методик психосоціального втручання.
Для швидкої й успішної реінтеграції хворого
в суспільство, підвищення його психофізичної
активності, розширення контактів із оточенням
необхідно використовувати комплексний підхід
до терапії БАР, що включає комбінацію психо-
фармакотерапії, психотерапії та психоосвітніх
тренінгів [10].
Мета цього дослідження — розробка й апроба-
ція психоосвітніх програм у системі комплексної
реабілітації хворих із БАР.
На базі Харківської обласної клінічної пси-
хіатричної лікарні № 3 за умови інформованої
згоди з дотриманням принципів біоетики й деон-
тології було проведено комплексне обстеження 111
хворих із установленим діагнозом БАР у період
стабілізації стану.
Усі пацієнти отримували регламентовану пси-
хофармакотерапію згідно зі стандартами МОЗ
України в межах забезпечення лікувальної уста-
нови. Основну групу становили 64 пацієнта, які
брали участь у психоосвітній програмі, розро-
бленій за результатами авторських досліджень.
До контрольної групи увійшли 47 хворих, які
одержували стандартну регламентовану терапію
в лікарні.
Під час дослідження нами була використана
система заходів психоосвітньої роботи, до основ-
них цілей якої належать: власне «освіта» шляхом
доступного для кожного пацієнта і його родини на-
дання інформації про причини захворювання; важ-
ливість медикаментозного лікування й пов’язаних
із ним питань (дієвості, побічних ефектів, схиль-
ності до лікування), розпізнавання й дії при ранніх
ознаках релапсу; формування у хворих і членів
їхніх родин адекватного уявлення про захворюван-
ня; зменшення емоційного напруження, виклика-
ного фактом і проявами психічного захворювання;
зниження в пацієнтів і членів їхніх родин рівня
стигматизованості й самостигматизованості, ко-
рекція спотворених хворобою соціальних позицій
пацієнтів; вироблення у хворих та їхніх родичів
комплаєнса (усвідомленого дотримання запропо-
нованого режиму лікування); поліпшення якості
життя хворого.
Психоосвітні заняття проводили в закритих
групах із числом учасників від 6 до 10–15. Кож-
ний цикл психоосвіти складався з 10–12 занять
тривалістю 1,5–2,0 год із частотою 1–2 рази на
тиждень.
Для вирішення поставлених завдань ми вико-
ристовували інтегративну модель психоосвітньої
роботи, що включає застосування різних інформа-
ційних модулів, прийомів когнітивно-поведінкової
психотерапії, тренінгових взаємодій (інформаційні
тренінги, тренінги позитивного самосприйняття,
поліпшення комплаєнса, формування комуніка-
тивних умінь і навичок, вирішення проблем між-
особистісної взаємодії), проблемно-орієнтованих
дискусій, а також сімейну психотерапію.
Згідно з отриманими в ході роботи даними
на фоні комплексної терапії із проведенням пси-
хоосвітніх заходів відзначали швидку редукцію
психопатологічної симптоматики, нормалізацію
емоційного стану, стабілізацію поведінки хворих,
поліпшення когнітивних показників, підвищення
7
ПСИХІАТРІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
психофізичної активності пацієнтів, що дало змогу
розширити їхні контакти з оточенням, відновити
звичний руховий режим.
як показали результати вивчення соціального
функціонування хворих із БАР, на першому етапі
дослідження в них відзначали порушення загаль-
ної поведінкової дисфункції в суспільстві: очевид-
ні в 27,2 % випадків, серйозні — у 25,5 % і дуже
серйозні — у 26,1 %; порушення під час виконання
соціальних ролей: очевидні — у 22,8 % випадків,
серйозні — у 26,4 %, дуже серйозні — у 27,6 %
випадків. Порушення функціонування пацієнтів
у лікарні без дисфункції відзначали в 2,4 % спо-
стережень, мінімальну дисфункцію — у 10,9 %,
очевидну — у 27,1 %, серйозну — у 33,5 %, дуже
серйозну — у 25,9 %. Дисфункція модифікуючих
факторів у хворих (достоїнства пацієнта, особливі
перешкоди, домашня атмосфера, підтримка ззов-
ні) без дисфункції — у 3,4 % випадків, мінімаль-
на дисфункція — у 13,1 %, очевидна — у 25,6 %,
серйозна — у 24,1 %, дуже серйозна — у 34,2 %.
На другому етапі після завершення психоосвіт-
ньої програми було встановлено, що рівень загаль-
ної поведінкової дисфункції в суспільстві в осно-
вній групі знизився на 87,4 %, у контрольній — на
66,2 %; дисфункція при виконанні соціальних ролей
у суспільстві — на 75,1 і 39,3 % відповідно, пору-
шення функціонування пацієнтів у лікарні — на
73,7 і 72,5 %, дисфункція модифікуючих факторів
у хворих — на 82,5 і 65,4 % відповідно.
Під час роботи з позиції тріалогу було про-
ведено оцінку якості життя хворих на шизофре-
нію (за Н. О. Марутою, 2004). У всіх пацієнтів
у загальній структурі якості життя на першому
етапі обстеження найбільш проблемними були:
соціо-емоційна підтримка — у 15,1 % випадків;
фізичне благополуччя й працездатність — у 11,3 %;
суспільна й службова підтримка — у 14,4 %; само-
обслуговування й незалежність у діях — у 10,1 %;
самореалізація — у 7,9 %, міжособистісна вза-
ємодія — у 8,3 %; психологічне, емоційне благо-
получчя — у 7,2 %; загальне сприйняття якості
життя — у 11,6 %.
Після проведення психоосвітніх заходів по-
казник якості життя у пацієнтів основної групи
за всіма шкалами підвищився на 40,2 %, контроль-
ної — на 27,7 %.
За результатами катамнестичного спостере-
ження в основній групі на фоні проведеної ком-
плексної терапії з використанням психоосвітнього
втручання в 82,2 % хворих було досягнуто стійкого
терапевтичного ефекту, який зберігався протягом
двох років, у 11,1 % пацієнтів стан залишався без
динаміки й у 6,7 % випадків відзначався рецидив
захворювання. У групі контролю поліпшення стану
спостерігалося тільки в 10 % пацієнтів, 48 % об-
стежених госпіталізували у зв’язку з рецидивом
захворювання. Критеріями ефективності лікування
було визначено стійкість ремісії, частоту госпіта-
лізації, якість життя, рівень тривоги, поліпшення
психічного стану.
як показали результати дослідження, комп-
лексний підхід у терапії БАР, що включає пси-
хофармакотерапію з використанням атипових не-
йролептиків і нормотиміків, психотерапевтичних
програм у комбінації із психоосвітніми тренінгами,
призводить до відновлення соціальної активності
й успішної ресоціалізації хворих. Це, у свою чергу,
свідчить про те, що психоосвіта не тільки збіль-
шує обсяг знань, підсилює впевненість у боротьбі
із хворобою, але й вирішує проблему соціальної
реінтеграції хворого.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Александров А. А. Диагностика и лечение пациентов
с биполярным аффективным расстройством: учебно-
методическое пособие / А. А. Александров.— Минск:
БелМАПО, 2007.— 30 с.
2. Марута Н. О. Стан психічного здоров’я населення
та перспективи розвитку психіатричної допомоги
в Україні / Н. О. Марута // Здоров’я України.—
2012.— № 3 (22).— С. 6–8.
3. Мосолов С. Н. Современные подходы к диа-
гностике и фармакотерапии биполярного аф-
фективного расстройства / С. Н. Мосолов,
Е. Г. Костюкова // Трудный пациент.— 2005.—
№ 12.— С. 16–21.
4. Левада О. А. Современные аспекты изучения бипо-
лярных расстройств: материалы IX Междунар. сим-
позиума по биполярным расстройствам (Лиссабон,
6–8 мая 2009 г.) / О. А. Левада // НейроNews.—
2009.— № 4 (15).— С.
5. Пшук Н. Г. Предиктори формування процесу психосо-
ціальної реабілітації психічнохворих / Н. Г. Пшук //
Укр. вісн. психоневрології.— 2010.— Т. 18, вип. 3
(64).— С. 145.
6. Bowden C. L. Lamotrigine in the treatment of bipolar
disorder / �. L. �owden // ��pert �pin. �harma�o- / �. L. �owden // ��pert �pin. �harma�o-/ �. L. �owden // ��pert �pin. �harma�o-�. L. �owden // ��pert �pin. �harma�o-�owden // ��pert �pin. �harma�o- // ��pert �pin. �harma�o-// ��pert �pin. �harma�o-
ther.— 2002.— № 3.— Р. 1513–1519.
7. Бурчинский С. Г. Нейролептики в фармакотерапии
биполярных аффективных расстройств: возможности
выбора / С. Г. Бурчинский // НейроNews.— 2009.—
№ 4 (15).— С.
8. Марценковский И. А. Некоторые особенности диф-
ференциальной диагностики и лечения биполяр-
ного аффективного расстройства в педиатрической
практике / И. А. Марценковский, я. Б. Бикшаева,
И. И. Марценковская // НейроNews.— 2009.— № 1
(12).— С. 54–60.
9. Хобзей М. К. Соціально орієнтована психіатрична
допомога в Україні: проблеми та рішення / М. К. Хоб-
зей, П. В. Волошин, Н. О. Марута // Укр. вісн.
психоневрології.— 2010.— Т. 18, вип. 3 (64).—
С. 10–14.
10. A double-blind, pla�ebo-�ontrolled prophyla�is study
of lamotrigine in rapid-�y�ling bipolar disorder /
J. R. �alabrese, T. Suppes, �. L. �owden [et al.] //
J. �lin. �sy�hiatry.— 2000.— Vol. 61.— �. 841–850.
8
ПСИХІАТРІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПСИХООБРАЗОВАНИЯ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ
БИПОЛЯРНОГО АФФЕКТИВНОГО РАССТРОЙСТВА
А. М. КОЖИНА, В. И. КОРОСТИЙ, О. Ю. РЕЗУНЕНКО
Определены клинико-психопатологические особенности биполярного аффективного расстройства
у пациентов, находящихся на лечении в стационаре. Комплексное лечение включало психофар-
макотерапию с использованием атипичных нейролептиков и нормотимиков, психотерапевтиче-
ских программ в сочетании с психообразовательными тренингами, что способствовало восста-
новлению социальной активности и успешной ресоциализации пациентов.
Ключевые слова: биполярное расстройство, психообразование, клинико-психопатологические особен-
ности, эффективность лечения.
EFFICIENCY OF PSYCHOEDUCATION IN COMPLEX THERAPY
FOR BIPOLAR AFFECTIVE DISORDER
H. M. K�ZHYNA, V. I. K�R�STIY, �. Yu. R�ZUN�NK�
Clinical and psychopathological features of bipolar affective disorder were determined in in-patients.
The complex treatment included psychopharmacotherapy with atypical neuroleptics and normothymics,
psychotherapy programs in combination with psychoeducating trainings, which promoted restoration
of social activity and successful resocialization of the patients.
Key words: bipolar disorder, psychoeducation, clinical and psychopathological features, effectiveness of
treatment.
Надійшла 23.06.2014
|