Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу
Проаналізовано важливість дослідження стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом. Проведено відбір найбільш інформативних показників ультразвукового дослідження судин і серця, що свідчать про прогресування їх дисфункції. Виокрем...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2015
|
| Назва видання: | Международный медицинский журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113659 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу / Я.К. Радзішевська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 26-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-113659 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1136592017-02-12T03:03:00Z Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу Радзішевська, Я.К. Терапия Проаналізовано важливість дослідження стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом. Проведено відбір найбільш інформативних показників ультразвукового дослідження судин і серця, що свідчать про прогресування їх дисфункції. Виокремлені маркерні показники поділено на три класи: перший відрізняє між собою норму та патологію, другий − норму, артеріальну гіпертензію та різні стадії цукрового діабету, третій клас підвищується лише у хворих на цукровий діабет. Проанализирована важность исследования состояния сосудов и сердца у больных артериальной гипертензией и артериальной гипертензией в сочетании с сахарным диабетом. Проведен отбор наиболее информативных показателей ультразвукового исследования сосудов и сердца, свидетельствующих о прогрессировании их дисфункции. Выделенные маркерные показатели разделены на три класса: первый отличает между собой норму и патологию, второй − норму, артериальную гипертензию и различные стадии сахарного диабета, третий класс повышается только у больных сахарным диабетом. The importance of studying the state of vessels and heart in patients with arterial hypertension and arterial hypertension associated with diabetes mellitus was analyzed. The most informative ultrasound indicators of the progression of vascular and cardiac dysfunction were selected. The indicators were divided into three classes: class 1 differentiates the norm and pathology, class 2 differentiates the norm, arterial hypertension and various stages of diabetes mellitus, class 3 is increased only in patients with diabetes mellitus. 2015 Article Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу / Я.К. Радзішевська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 26-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113659 616.12–008.331.1–056.5–085.224 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Терапия Терапия |
| spellingShingle |
Терапия Терапия Радзішевська, Я.К. Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу Международный медицинский журнал |
| description |
Проаналізовано важливість дослідження стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом. Проведено відбір найбільш інформативних показників ультразвукового дослідження судин і серця, що свідчать про прогресування їх дисфункції. Виокремлені маркерні показники поділено на три класи: перший відрізняє між собою норму та патологію, другий − норму, артеріальну гіпертензію та різні стадії цукрового діабету, третій клас підвищується лише у хворих на цукровий діабет. |
| format |
Article |
| author |
Радзішевська, Я.К. |
| author_facet |
Радзішевська, Я.К. |
| author_sort |
Радзішевська, Я.К. |
| title |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| title_short |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| title_full |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| title_fullStr |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| title_full_unstemmed |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| title_sort |
ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Терапия |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113659 |
| citation_txt |
Ехографічні маркери порушення стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2−го типу / Я.К. Радзішевська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 26-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT radzíševsʹkaâk ehografíčnímarkeriporušennâstanusudinísercâuhvorihnaarteríalʹnugípertenzíûtaarteríalʹnugípertenzíûupoêdnannízcukrovimdíabetom2gotipu |
| first_indexed |
2025-07-08T06:10:16Z |
| last_indexed |
2025-07-08T06:10:16Z |
| _version_ |
1837057984398622720 |
| fulltext |
26
МЕЖДУНАРОДНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ, 2015, № 1
© Я. К. РадзішевсьКа, 2015
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УдК 616.12–008.331.1–056.5–085.224
ЕХОГРАФІЧНІ МАРКЕРИ ПОРУШЕННЯ СТАНУ СУДИН І СЕРЦЯ
У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ
ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ У ПОЄДНАННІ
З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Я. К. РАДЗІШЕВСЬКА
Харківська медична академія післядипломної освіти,
КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня № 27», Україна
Проаналізовано важливість дослідження стану судин і серця у хворих на артеріальну гіпертензію
та артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом. Проведено відбір найбільш інфор-
мативних показників ультразвукового дослідження судин і серця, що свідчать про прогресування
їх дисфункції. Виокремлені маркерні показники поділено на три класи: перший відрізняє між
собою норму та патологію, другий — норму, артеріальну гіпертензію та різні стадії цукрового
діабету, третій клас підвищується лише у хворих на цукровий діабет.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2-го типу, ехографічне дослідження.
За визначенням Всесвітньої організації охо-
рони здоров’я цукровий діабет (ЦД) належить
до глобальних медико-соціальних проблем і має
тенденцію до збільшення [1]. Чисельність хворих
на ЦД у всьому світі в 1990 р. становила 80 млн,
у 2000 р. — 160 млн, сьогодні — 371 млн, а до
2030 р. очікується 552 млн [2]. Епідеміологічні
дослідження ЦД в Україні свідчать про постійне
збільшення кількості хворих, зокрема у 2012 р.
було зареєстровано понад 1 млн 30 тис пацієн-
тів. Однак їх реальна кількість у 2–2,5 разу вища
внаслідок недіагностованих випадків хвороби [3].
При цьому 90–95 % від усієї популяції хворих на
ЦД становлять пацієнти з інсуліннезалежним цу-
кровим діабетом (ІНЦД) [2]. У більшості хворих
на ІНЦД діагностується артеріальна гіпертензія
(АГ) [4]. Відповідно до даних епідеміологічних до-
сліджень у популяції хворих на ІНЦД АГ трапля-
ється більш ніж у 70–80 % випадків, зумовлюючи
не лише високу частоту передчасної інвалідизації
і смертності від серцево-судинних захворювань,
але й значно збільшуючи ризик розвитку атеро-
склерозу, мікро- та макроваскулярних ускладнень
ЦД [5, 6]. Предметом інтенсивних наукових дис-
кусій у всьому світі є важливість патогенетичних
механізмів високої частоти поєднання цих двох
патологій [5].
Хворі на АГ та ІНЦД характеризуються ура-
женнями серця і судин. Першими проявами ура-
ження міокарда у пацієнтів з АГ є гіпертрофія
й діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ДД
ЛШ). У ряді випадків порушення діастолічної
функції ЛШ розвивається за відсутності його гі-
пертрофії [7–9]. При ЦД 2-го типу досить часто
діагностується порушення геометрії ЛШ, проте
гіпертрофія ЛШ не завжди зумовлена АГ. Зміна
геометрії ЛШ у пацієнтів із ЦД 2-го типу час-
то асоціюється з наявністю ДД. Патогенетичні
механізми розвитку гіпертрофії і ДД ЛШ у хворих
з АГ і ЦД 2-го типу вивчено недостатньо. Можна
припустити, що поєднання цих двох захворювань
є таким, що взаємообтяжує вплив на структурно-
функціональний стан ЛШ підвищеного артеріаль-
ного тиску (АТ) та метаболічних розладів. За да-
ними деяких авторів, частота розвитку гіпертрофії
і ДД ЛШ збільшується з підвищенням рівня АТ
[10, 11]. Із іншого боку, концентрація інсуліну
в крові пов’язана з активацією ренін-ангіотензин-
альдостеронової системи, гіперпродукцією й від-
кладенням колагену в інтерстиції ЛШ, і, як наслі-
док, із розвитком його ДД [11]. Гіпертрофія ЛШ
і порушення його релаксації сприяють розвитку
діастолічної, а з часом і систолічної серцевої не-
достатності, що погіршує прогноз для пацієнтів
з АГ та ЦД 2-го типу. Це зумовлює необхідність
активного дослідження механізмів розвитку цих
розладів та можливості їх попередження [12].
Вивчення стану судин як однієї з мішеней ЦД
має проводитися у руслі загальних засад щодо
вивчення артеріальної ригідності у пацієнтів із
серцево-судинними захворюваннями. На сьогодні
це має чітко сформовані положення завдяки Кон-
сенсусу експертів Європейського товариства кар-
діологів із питань артеріальної ригідності (2006),
рекомендаціям із діагностики та лікування АГ
Європейського товариства з АГ / Європейського
товариства кардіологів (2013). Велике значення
у цьому питанні мають також дослідження останніх
років, які демонструють важливу роль показників
жорсткості артерій у хворих на АГ, атеросклероз,
ЦД, метаболічний синдром [13]. Основним крите-
рієм артеріальної жорсткості є швидкість розпо-
всюдження пульсової хвилі, що є найвагомішим
предиктором розвитку кардіоваскулярних усклад-
нень у хворих на серцево-судинні захворювання
і, зокрема, на ЦД [13].
ТЕРАПИЯ
27
ТЕРАПИЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Отже, дослідження стану судин і серця має
важливе значення для верифікації їх ремоделю-
вання у хворих на АГ, зокрема при її поєднанні
з ЦД, а також оцінці виявлених змін. У сучасних
умовах найбільш доступним методом цієї діагнос-
тики є ультразвукове дослідження.
Метою роботи є відбір найбільш інформа-
тивних показників ультразвукового дослідження
серця і судин, що свідчать про прогресування їх
дисфункції при поєднанні АГ із ЦД 2-го типу.
У дослідженні брали участь 134 пацієнти.
Критерії включення: чоловіки та жінки віком
від 39 до 59 років; вага тіла (індекс маси тіла —
ІМТ): нормальна (ІМТ до 25 кг/м2), надлишко-
ва (ІМТ від 25,0 до 29,9 кг/м2), ожиріння 1-го
ступеня (ІМТ до 35 кг/м2); наявність АГ 2–3-го
ступенів, що виникла не менш ніж за 5 років до
встановлення діагнозу ЦД 2-го типу; ІНЦД три-
валістю з моменту встановлення діагнозу не біль-
ше 5–7 років; наявність серцевої недостатності
не вище II ФК за NYHA; відсутність інфарктів
та інсультів в анамнезі; рівень креатиніну та пе-
чінкових трансаміназ у межах фізіологічної нор-
ми, відсутність протеїнурії. Критерії виключення:
симптоматична АГ, ішемічна хвороба серця, вади
серця, системні захворювання сполучної тканини,
хронічне обструктивне захворювання легень, он-
козахворювання, тяжкі захворювання печінки та
нирок, гострі інфекційні захворювання.
Першу групу становили 44 хворих з есенціаль-
ною АГ 2-го ступеня без порушення вуглеводного
обміну. Серед обстежених було 28 (64 %) жінок та
16 (36 %) чоловіків. Вік хворих варіював у межах
39–59 років (медіана 50 років). Анамнез АГ стано-
вив від 5 до 8 років (медіана 7 років). У 19 (43 %)
осіб була обтяжена спадковість за АГ, 13 (30 %)
пацієнтів курили. Систолічний артеріальний тиск
(САТ) варіював у межах 148–240 мм рт. ст., з ін-
терквартильним розмахом 160–180 мм рт. ст. та
медіаною 170 мм рт. ст. Діастолічний артеріальний
тиск (ДАТ) варіював у межах 90–140 мм рт. ст.,
з інтерквартильним розмахом 100–110 мм рт. ст.
та медіаною 100 мм рт. ст. Друга група була пред-
ставлена 45 хворими з есенціальною АГ 2-го ступе-
ня у поєднанні з ЦД 2-го типу. Серед обстежених
було 30 (67 %) жінок та 15 (33 %) чоловіків. Вік
хворих — 41–58 років (медіана 55 років). Анам-
нез АГ становив від 4 до 9 років (медіана 6 років).
У 24 (53 %) осіб була обтяжена спадковість за АГ,
курили 9 (20 %) пацієнтів. САТ варіював у межах
145–240 мм рт. ст., з інтерквартильним розмахом
160–200 мм рт. ст. та медіаною 180 мм рт. ст. ДАТ
варіював у межах 80–130 мм рт. ст., з інтерквар-
тильним розмахом 100–120 мм рт. ст. та медіаною
102 мм рт. ст. Групи хворих на АГ й АГ у поєднанні
з ЦД були зіставними за такими факторами ризи-
ку серцево-судинних ускладнень, як стать, спадко-
вість, вік та фактор куріння, а також за рівнями АТ.
Група контролю (45 здорових обстежених ві-
ком 38–59 років) була порівнянною за віком та
статтю з групами хворих.
У дослідженні використовувалися загально-
клінічні й ультразвукові методи. Ультразвукові
дослідження у пацієнтів усіх груп проводилися
на ультразвуковому сканері ULTIMA РА фірми
«Радмир» (Україна) лінійним широкосмуговим
датчиком 5–12 МГц, конвексним широкосмуго-
вим датчиком 2–5 МГц та фазованим секторним
датчиком 2–4 МГц у дуплексному режимі з ко-
льоровим картуванням за загальноприйнятими
методиками (Х). Статистичну обробку даних ви-
конували за допомогою пакету програм загального
призначення STATISTICA 6.0. Використовували-
ся методи непараметричної статистики: критерій
Краскела — Уолліса (ККУ), медіанний тест, кри-
терій Манна — Уїтні (КМУ), коефіцієнт рангової
кореляції Спірмена.
Завдяки можливостям сучасної ультразвукової
апаратури, враховуючи рекомендації Американ-
ського товариства з ехокардіографії (ASE), Єв-
ропейського консенсусу експертів з артеріальної
жорсткості (2006) [14], наразі можливо визначити
досить велику кількість ехографічних показників.
Ураховуючи чисельність ультразвукових параме-
трів, що використовуються для оцінки структур-
но-функціонального стану серця і судин, нами
було використано статистичні критерії Краскела —
Уолліса та медіанний тест із метою виділення по-
казників, що «відгукуються» на порушення стану
судин і серця у хворих на АГ та АГ у поєднанні
з ЦД 2-го типу (АГ + ЦД). Критерії є непараме-
тричним аналогом дисперсійного аналізу й ви-
світлюють питання, чи існує статистично значу-
ща залежність показника, що досліджується, від
групи за умови, що кількість груп більша за дві
(у нашому випадку групи норми, АГ, АГ + ЦД).
Було виділено 27 показників — ехо-маркерів
порушення стану судин і серця у хворих на АГ та
АГ + ЦД, а саме: показники серця — товщина між-
шлуночкової перетинки в діастолу (MGP), товщи-
на задньої стінки ЛШ у діастолу (ZSlg), діаметр
легеневої артерії (LA), розміри лівого передсердя
(LP), кінцево-систолічний розмір ЛШ (KSDlg),
кінцево-діастолічний об’єм ЛШ за Сімпсоном
(KDO), фракція викиду ЛШ за Сімпсоном (EF),
маса міокарда ЛШ (ММlg), індекс маси міокарда
ЛШ (ІММlg), час ізоволюметричної релаксації на
мітральному клапані (MK VIR), співвідношення
ранньої діастолічної хвилі Е та пізньої діастоліч-
ної хвилі А на кільці мітрального клапана методом
тканевого допплера (TD E/Аmk), співвідношення
трансмітральної ранньої діастолічної хвилі, що
була виміряна за методами імпульсно-хвильового
та тканевого допплера (E/e); показники сонних
артерій (усереднені значення між правою та лівою
артеріями) — товщина комплексу «інтима — медія»
на рівні біфуркації (ТІМ2bif), товщина комплексу
«інтима — медія» в стандартній точці на 1,5 см
проксимальніше біфуркації (TIM1), індекс артері-
ального натяжіння (Insr), коефіцієнт комплаєнса
(піддатливості) просвіту (KPSAsr), індекс арте-
ріальної жорсткості (IAGsr), індекс аугментації
28
ТЕРАПИЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
(Iаsr), модуль еластичності (MEsr), швидкість
пульсової хвилі (PWVsr), коефіцієнт розширен-
ня просвіту (KRPsr), артеріальний комплаєнс
(Apodsr), модуль еластичності Юнга (MEYsr); по-
казники магістральних судин — ендотелійзалежна
вазодилатація плечової артерії (%D), швидкість
пульсової хвилі на аорті (PWVAo), індекс резис-
тивності дугових артерій нирок (RI4 sr), пуль-
саційний індекс дугових артерій нирок (PI4 sr)
(значення RI4 та PI4 визначалося як середнє від
значень на правих і лівих судинах нирок).
Значення показників, що вивчалися, подаються
медіаною варіації. Характеризуючи маркерні по-
казники, у цілому можна констатувати, що вони
поділяються на три класи: перший достовірно
(КМУ, р < 0,05) відрізняє між собою норму та па-
тологію (групу АГ та групу АГ + ЦД) й не в змозі
оцінити внесок ЦД в ураження серцево-судинної
системи (ССС) (можливо, відмінності з’являються
на більш пізніх стадіях ЦД); другий є більш чут-
ливим і реагує на зміни серця і судин та відрізняє
між собою норму АГ, АГ та різні стадії ЦД; третій
є найменш «мобільним» та підвищується лише
у хворих на ЦД, тобто фактично є маркером ЦД.
Завдяки аналізу центральних тенденцій (ме-
діан) та інтерквартильних інтервалів до першого
класу було віднесено маркерні показники — LA,
PWVAo, EF, Insr, KPSAsr, KRPsr, Apodsr. Комп-
лаєнс характеризує еластичність судин (піддатли-
вість, розтяжність) та їхню жорсткість із крайнім її
вираженням — ригідністю. Піддатливість судинної
стінки визначається як зміна об’єму артерії (площі
перерізу, діаметру), що співвідноситься із зміною
тиску. Пряме вимірювання артеріальної жорсткос-
ті через визначення PWVAo має найбільшу кіль-
кість епідеміологічних даних щодо прогностичної
цінності відносно кардіоваскулярних подій та,
на думку більшості експертів, розглядається як
«золотий стандарт» артеріальної жорсткості [15].
Отже, за допомогою зазначених показників чітко
відслідковувалася зміна пружньо-в’язких власти-
востей судин, проте не наявність ЦД у пацієнта.
За результатами численних світових до-
сліджень було виявлено параметри, які суттє-
во впливають на прогноз у пацієнтів з АГ і які
було включено в ті, що вивчаються при пошуку
субклінічного ураження органів-мішеней при АГ
[13]. Одним із цих параметрів є індекс аугмен-
тації (Iаsr) — сурогатний показник жорсткості
[15], який у нашому досліджені було включено
у перший клас маркерних показників. Його зна-
чення у нормі становило 3,95; у групі АГ — 12,04;
у групі АГ + ЦД — 13,31, інтерквартильні роз-
махи становили 5,43÷14,27; 4,73÷23,5; 8,98÷17,64
відповідно, а саме — існує значуща відмінність
порівняно з нормою.
Чутливим ехографічним показником ураження
судин, який також характеризує зміну пружньо-
в’язких властивостей судин та який було відне-
сено до першого класу на підставі аналізу інтер-
квартильного розмаху (384,99÷1172,88 у групі АГ
та 539,06÷813,37 у групі АГ + ЦД), став показник
MEYsr сонних артерій. Звертає на себе увагу зрос-
тання медіани значення показника майже вдвічі
порівняно з нормою: 396,8 у групі норми, 646,27
у групі АГ та 651,66 у групі АГ + ЦД відповідно.
До маркерних показників другого класу, меді-
ани значення яких характеризуються монотонним
зростанням або зниженням при прогресуванні
патології, належали MGP, ZSlg, KDO, LP, ММlg,
ІММlg. Проаналізувавши ці показники, ми під-
тверджуємо загальновідому тенденцію розвитку
гіпертрофії міокарда ЛШ на тлі АГ та її обтя-
ження ЦД.
За результатами наших досліджень деякі по-
казники, що є загальноприйнятими для страти-
фікації ризику серцево-судинних ускладнень, не
завжди мали граничне значення, що визначено
в європейських та вітчизняних протоколах, але
завжди відображали тенденцію зміни значення
показника за умови появи АГ та її ускладнення
коморбідною патологією. Ми можемо це пояснити
включенням до дослідження пацієнтів із початко-
вими змінами серця і судин, які продовжують до-
сягати критичних значень, але ще не призвели до
ускладнень та незворотних змін органів-мішеней.
Цю тенденцію підтверджено використанням
методу тканевої допплерехокардіографії, зокрема
виявленням статистично значущої динаміки мар-
керного показника TD E/Аmk та E/e. Значення
TD E/Аmk зменшувалося від 1,76 у групі норми до
1,26 — у групі АГ та 0,82 — у групі АГ + ЦД, а по-
казника E/e збільшувалося від 4,84 у групі норми
до 5,81 — у групі АГ та 6,92 — у групі АГ + ЦД
(залежності статистично значущі, p < 0,05, ККУ).
Маркерним показником другого класу, що
вимірювався за специфічною методикою та мав
виражену негативну динаміку — зменшення удві-
чі в групі АГ + ЦД порівняно з нормою, була
%D. Значення медіани показника становили 14,7
у групі норми, 12,5 — у групі АГ та 6,82 — у групі
АГ + ЦД. Такі зміни мають патогенетичне підґрун-
тя та яскраво характеризують ураження ендотелію
судин, що виникають за умов АГ та лавиноподібно
прогресують за умов приєднання ЦД.
До другого класу увійшли й показники TIM1
зі значеннями 0,6; 0,73; 0,83 у групі норми, АГ,
АГ + ЦД відповідно, та ТІМ2bif зі значеннями
0,85; 1,25; 1,3 в аналогічних групах. Ці показники
відображають появу та прогресування ушкодження
інтими судин, зокрема сонних артерій, за умови
появи патології та її поєднання з ЦД. Підтвер-
дженням значущості цього маркерного показника
є відображення у рекомендаціях щодо лікування
АГ протягом останніх років, а саме — включення
показника товщини комплексу «інтима — медія»
до факторів ризику при проведенні стратифікації
ризику серцево-судинних ускладнень.
Частина маркерних показників другого класу
демонструють доволі незначну, але стійку ста-
тистично значущу динаміку, що віддзеркалюєть-
ся у «зсуві» вгору інтерквартильних розмахів із
29
ТЕРАПИЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
частковим зниженням центральної тенденції, що
відображено на рис. 1–3.
Патологічно високе значення IAGsr від 12
й вище свідчить на користь ЦД.
Як можна бачити, значення MEsr при патоло-
гічних станах майже вдвічі перевищувало значен-
ня у групі норми (143,79 та 138,95 для груп АГ
та АГ + ЦД порівняно з 71,69 для групи норми).
Тенденції у значеннях PWVsr на сонних ар-
теріях були подібні до тенденцій двох попередніх
показників.
Отже, виявлені тенденції зростання значень
таких ехографічних показників сонних артерій,
як IAGsr, MEsr, PWVsr, на тлі захворюваності на
АГ та ЦД початкової стадії, особливо показника
MEsr, відокремлює їх як чутливі для оцінки стану
магістральних судин.
Доволі цікавим елементом у нашому дослі-
дженні було виявлення та віднесення до третього
класу маркерних ехографічних показників, що ха-
рактеризують стан мікросудин, а саме — дугових
артерій нирок.
Показник RI4 sr у нормі та в групі АГ становив
0,53, а при поєднанні з порушенням вуглеводного
обміну його значення було 0,57. Показник PI4 sr
був зі значенням 0,81 у групі норми, 0,80 — у гру-
пі АГ та 0,89 — в групі АГ + ЦД.
До третього класу також було віднесено один із
показників діастолічної функції серця — показник
MK VIR за методом спектральної допплерехокар-
діографії. У нормі значення показника було 0,09 с;
у групі АГ — 0,085 с; у групі АГ + ЦД — 0,11 с;
інтерквартильний розмах становив 0,08÷0,10;
0,07÷0,10; 0,10÷0,13 відповідно. Отже, підтвер-
джується уповільнення ізоволюметричної релак-
сації за умов прогресування процесів глюкозоін-
дукованого фіброзу міокарда в групі пацієнтів зі
супровідним ЦД.
Подальший розвиток дослідження та уточнен-
ня інформаційної значущості маркерних показни-
ків було реалізовано за рахунок розшарування гру-
пи АГ + ЦД за ознакою компенсації вуглеводного
обміну. Додатковий показник — клінічний стан
пацієнтів — для здорових пацієнтів позначали че-
рез «0», пацієнтів з АГ — «1», ЦД із компенсацією
вуглеводного обміну (ЦДК) — «2», у стадії суб-
компенсації (ЦДСК) — «3». Отже, було одержано
порядкову шкалу клінічних порушень, що певним
чином уможливлювало проведення кореляційно-
го аналізу між рівнями шкали та виділеними на
попередньому етапі показниками.
Маркерними показниками, що мали статис-
тично значущі (p < 0,05) коефіцієнти кореляції
Спірмена (R), абсолютні значення яких переви-
щували 0,5, виявилися такі: %D, TIM1, ТІМ2bif,
Insr, KPSAsr, IAGsr, MEsr, PWVsr, KRPsr, Apodsr,
MEYsr, PWVAo, RI4 sr, TD E/Аmk, E/e.
Рис. 3. Коробчасті графіки показника PWVsr залежно
від групи дослідження: — Медіана; — 25–75 %;
— Мін-Макс.
PWVsr
12
11
10
9
8
7
6
5
4
Н АГ ЦД
Група
Рис. 1. Коробчасті графіки показника IAGsr залежно
від групи дослідження: — Медіана; — 25–75 %;
— Мін-Макс.
Рис. 2. Коробчасті графіки показника MEsr залежно
від групи дослідження: — Медіана; — 25–75 %;
— Мін-Макс.
IAGsr MEsr
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
300
280
260
240
220
200
180
160
140
120
100
80
60
40
20
Н НАГ АГЦД ЦД
Група Група
30
ТЕРАПИЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Проаналізувавши показники, ми виокремили
кілька таких, що можуть мати практичне значення
у встановленні прогресування патологічного стану,
а саме — ускладнення гіпертонічною хворобою, ЦД
та стадією ЦД від компенсації до субкомпенсації.
Найсильнішу негативну кореляцію зі шкалою
клінічного стану має показник %D (R = –0,80,
p < 0,05). Дійсно, для групи норми медіана зна-
чення %D дорівнювала 14,7; для групи АГ — 12,5;
для групи АГ + ЦД — 6,82, при цьому при ЦДК —
6,32, а при ЦДСК — 3,7. Таким чином, поява пору-
шення вуглеводного обміну та його розвиток має
негативний вплив на ендотелій, що погіршується
з геометричною прогресією.
Прогнозованим було виявлення кореляції між
зазначеною шкалою клінічного стану, показниками
TIM1 (R = 0,63, p < 0,05) та ТІМ2bif (R = 0,59,
p < 0,05).
Доволі цікавим є виокремлення з усієї сукуп-
ності показника TD E/Аmk, що мав негативну
кореляцію зі шкалою клінічного стану (R = –0,55,
p < 0,05). Для групи норми медіана значення TD
E/Аmk дорівнювала 1,76; для групи АГ — 1,26; для
групи АГ + ЦД — 0,82, при ЦДК — 0,92, а при
ЦДСК — 1,09. Референтні інтервали для групи
норми становлять 1,39÷2,18; для групи АГ —
0,66÷1,69; для групи ЦДК — 0,76÷1,34; для групи
ЦДСК — 0,71÷1,21. Тенденція показника досить
чітко відображує ускладнення стану серця у хво-
рих на АГ за умов приєднання та прогресування
ЦД, зокрема, характеризує зростання жорсткості
серцевого м’яза та виникнення ДД серця.
За результатами проведеного дослідження
з усього переліку доступних для вимірювання
ехографічних показників відібрано 27 маркерних
показників ехографії серця і судин, що свідчать
про прогресування їх дисфункції при ускладненні
АГ ЦД 2-го типу. Визначені маркерні показники
було розподілено на три класи: перший відрізняє
між собою норму та патологію (групи АГ та АГ,
обтяжену ЦД), другий клас показників відрізняє
між собою норму АГ, АГ та різні стадії ЦД, третій
клас підвищується лише у хворих на ЦД. Отже,
є доцільним використання в клінічній практиці
аналізу зменшеної кількості ехографічних показ-
ників, які було визначено у нашому досліджені,
задля оцінки стану судин і серця у хворих на АГ,
зокрема у поєднанні з ЦД 2-го типу і різними ста-
діями компенсації вуглеводного обміну.
Результати проведеного дослідження дають
змогу зробити такі висновки.
У площині ехографічних маркерних показни-
ків, що відрізняють норму від патології, найбільш
значущих змін набувають індекс аугментації (Iаsr)
та модуль еластичності Юнга (MEYsr).
Чутливими показниками, що відображають по-
яву та прогресування ДД серця, є співвідношення
E/e та TD E/Аmk, останній з яких зі статистично
значущою негативною кореляцією реагує на по-
яву та розвиток ЦД.
Показники ендотелійзалежної вазодилатації
плечової артерії (%D), товщини комплексу «ін-
тима — медія» на рівні біфуркації (ТІМ2bif) та
комплексу «інтима — медія» у стандартній точці на
1,5 см проксимальніше біфуркації (TIM1) корелю-
ють з тяжкістю патологічного стану, зокрема з по-
явою гіпертонічної хвороби, її поєднанням з ЦД
та стадією ЦД від компенсації до субкомпенсації.
Поява та прогресування ЦД у хворих на АГ
асоціюється з найвищою діагностичною чутливіс-
тю показника часу ізоволюметричної релаксації на
мітральному клапані (MK VIR), ендотелійзалежної
вазодилатації плечової артерії (%D), усереднених
значень показників індекса резистивності дугових
артерій нирок (RI4 sr) та пульсаційного індекса
дугових артерій нирок (PI4 sr).
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. World Health Organization. Diabetes. Fact sheet
№ 312. Updated November 2014 [Електронний
ресурс].— Режим доступу: http://www.who.int/me-
diacentre/factsheets/fs312/en/index. html
2. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardio-
vascular diseases developed in collaboration with the
EASD / L. Rydén, P. J. Grant, S. D. Anker [et al.] //
Eur. Heart J. — 2013.— № 34.— Р. 3035–3087.
3. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції Державної цільової со-
ціальної програми “Цукровий діабет на період до
2018 року”» [Електронний ресурс].— Режим доступу:
http://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20140110_2.
html
4. Афанасюк О. І. Досягнення цільового рівня артері-
ального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію
з коморбідним цукровим діабетом 2-го типу після
стандартного комплексного лікування / О. І. Афа-
насюк // Буковинський мед. вісн.— 2014.— Т. 18,
№ 2 (70).— С. 3–6.
5. Мамедов М. Н. Артериальная гипертония при са-
харном диабете: классические представления и со-и со-со-
временные тенденции / М. Н. Мамедов // Кардио- / М. Н. Мамедов // Кардио-/ М. Н. Мамедов // Кардио-М. Н. Мамедов // Кардио-Мамедов // Кардио- // Кардио-// Кардио-
логия.— 2013.— № 1.— С. 87–90.
6. Мамедов М. Н. Рациональный подход в лечении
артериальной гипертонии у больных с высоким
сердечно-сосудистым риском и метаболическими
нарушениями / М. Н. Мамедов, М. Н. Ковригина,
З. А. Тогузова // Кардиология.— 2013.— № 2.—
С. 85–90.
7. Impact of diabetes on cardiac structure and function:
the Strong Heart Study / R. �. Devereux, M. J. Ro- / R. �. Devereux, M. J. Ro-/ R. �. Devereux, M. J. Ro-R. �. Devereux, M. J. Ro-Devereux, M. J. Ro-M. J. Ro-Ro-
man, M. Paranicas [et al.] // Circulation.— 2000.—
Vol. 101.— P. 2271–2276.
8. Королева Е. В. Диастолическая дисфункция и ре-и ре-ре-
моделирование левого желудочка у больных сахар-у больных сахар-больных сахар-
ным диабетом II типа с коморбидными ожирением
и артериальной гипертензией / Е. В. Королева,
А. Е. Кратнов, Е. В. Тимганова // Вестн. совр. клин.
медицины.— 2014.— Т. 7, вып. 3.— С. 232–238.
31
ТЕРАПИЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
9. Кратнов А. Е. Связь диастолической дисфункции
левого желудочка с развитием нейропатии у боль-с развитием нейропатии у боль-развитием нейропатии у боль-у боль-боль-
ных сахарным диабетом II типа / А. Е. Кратнов,
О. Е. Сергеева // Клин. медицина.— 2011.— № 5.—
С. 41–43.
10. Impact of progression of diastolic dysfunction on
mortality in patients with normal ejection fraction /
W. Al Jaroudi, M. C. Alraies, C. Halley [et al.] // Cir-Jaroudi, M. C. Alraies, C. Halley [et al.] // Cir-M. C. Alraies, C. Halley [et al.] // Cir-Alraies, C. Halley [et al.] // Cir-C. Halley [et al.] // Cir-Halley [et al.] // Cir- // Cir-// Cir-
culation.— 2012.— Vol. 14, № 125 (6).— P. 782–788.
11. Characteristics of left ventricular diastolic dysfunc-
tion in the community: an echocardiographic sur-
vey / W. P. Abhayaratna, T. H. Marwick, W. T. Smith
[et al.] // Heart.— 2006.— Vol. 92.— P. 1259–1264.
12. Голухова Е. З. Влияние сахарного диабета II типа
на диастолическую функцию миокарда левого
желудочка у больных с ишемической болезнью
сердца / Е. З. Голухова, А. З. Мустафаева //
Креативная кардиология.— 2013.— № 2.— С. 21–25.
13. Рекомендации ESH/ESC 2013 г. по лечению
артериальной гипертонии / G. Mancia, R. Fagard,
K. Narkiewicz [et al.] // J. of Hypertension.— 2013.—
31 (7).— Р. 1281–1357.
14. Expert consensus document on arterial stiffness: meth-
odological issues and clinical applications / S. Laurent,
J. Cockcroft, L. Van �ortel [et al.] // Eur. Heart J. —
2006.— Vol. 27.— P. 2588–2605.
15. Laurent S. Surrogate measures of arterial stiffness: do
they have additive predictive value or are they only
surrogates of a surrogate� / S. Laurent // Hyperten-a surrogate� / S. Laurent // Hyperten-surrogate� / S. Laurent // Hyperten- / S. Laurent // Hyperten-/ S. Laurent // Hyperten-S. Laurent // Hyperten-Laurent // Hyperten- // Hyperten-// Hyperten-
sion.— 2006.— 47.— Р. 325–326.
ЭХОГРАФИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ НАРУШЕНИЯ СОСТОЯНИЯ СОСУДОВ И СЕРДЦА
У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
В СОЧЕТАНИИ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Я. К. РАДЗИШЕВСКАЯ
Проанализирована важность исследования состояния сосудов и сердца у больных артериаль-
ной гипертензией и артериальной гипертензией в сочетании с сахарным диабетом. Проведен
отбор наиболее информативных показателей ультразвукового исследования сосудов и сердца,
свидетельствующих о прогрессировании их дисфункции. Выделенные маркерные показатели
разделены на три класса: первый отличает между собой норму и патологию, второй — норму,
артериальную гипертензию и различные стадии сахарного диабета, третий класс повышается
только у больных сахарным диабетом.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, сахарный диабет 2-го типа, эхографическое исследование.
ECHOGRAPHIC MARKERS OF VASCULAR AND CARDIAC DISORDERS IN PATIENTS
WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND ARTERIAL HYPERTENSION
ASSOCIATED WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Ya. K. RADZISHEVSKA
The importance of studying the state of vessels and heart in patients with arterial hypertension and
arterial hypertension associated with diabetes mellitus was analyzed. The most informative ultra-
sound indicators of the progression of vascular and cardiac dysfunction were selected. The indicators
were divided into three classes: class 1 differentiates the norm and pathology, class 2 differentiates
the norm, arterial hypertension and various stages of diabetes mellitus, class 3 is increased only in
patients with diabetes mellitus.
Key words: arterial hypertension, type 2 diabetes mellitus, echographic study.
Надійшла 06.01.2015
|