Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії
Наведено огляд літератури з проблем патогенетичної терапії з урахуванням форм та типів перебігу розсіяного склерозу, порушено дискутабельні питання з цього приводу. Подано дані про історію вивчення розсіяного склерозу, актуальність його проблем у сучасній неврології, клінічні прояви, епідеміологічні...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Международный медицинский журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113701 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії / М.Є. Черненко, В.І. Вовк // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-113701 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1137012017-02-12T03:04:16Z Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії Черненко, М.Є. Вовк, В.І. Неврология Наведено огляд літератури з проблем патогенетичної терапії з урахуванням форм та типів перебігу розсіяного склерозу, порушено дискутабельні питання з цього приводу. Подано дані про історію вивчення розсіяного склерозу, актуальність його проблем у сучасній неврології, клінічні прояви, епідеміологічні дослідження, питання етіології та патогенезу. Приведен обзор литературы по проблемам патогенетической терапии с учетом форм и типов течения рассеянного склероза, затронуты дискутабельные вопросы по этому поводу. Представлены данные о истории изучения рассеянного склероза, актуальности его проблем в современной неврологии, клинических проявлениях, эпидемиологических исследованиях, вопросах этиологии и патогенеза. The article provides an overview of the current literature on the pathogenetic therapy considering basic forms and types of multiple sclerosis; disputable questions about it are discussed. The data on the history of the study of multiple sclerosis, relevance of the problems in modern neuroscience, its clinical manifestations, epidemiological studies, the etiology and pathogenesis are presented. 2015 Article Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії / М.Є. Черненко, В.І. Вовк // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113701 616.832-004.21: 616.8-085.2/.3 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Неврология Неврология |
| spellingShingle |
Неврология Неврология Черненко, М.Є. Вовк, В.І. Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії Международный медицинский журнал |
| description |
Наведено огляд літератури з проблем патогенетичної терапії з урахуванням форм та типів перебігу розсіяного склерозу, порушено дискутабельні питання з цього приводу. Подано дані про історію вивчення розсіяного склерозу, актуальність його проблем у сучасній неврології, клінічні прояви, епідеміологічні дослідження, питання етіології та патогенезу. |
| format |
Article |
| author |
Черненко, М.Є. Вовк, В.І. |
| author_facet |
Черненко, М.Є. Вовк, В.І. |
| author_sort |
Черненко, М.Є. |
| title |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| title_short |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| title_full |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| title_fullStr |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| title_full_unstemmed |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| title_sort |
розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Неврология |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113701 |
| citation_txt |
Розсіяний склероз: сучасні підходи до патогенетичної терапії / М.Є. Черненко, В.І. Вовк // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT černenkomê rozsíânijsklerozsučasnípídhodidopatogenetičnoíterapíí AT vovkví rozsíânijsklerozsučasnípídhodidopatogenetičnoíterapíí |
| first_indexed |
2025-07-08T06:15:58Z |
| last_indexed |
2025-07-08T06:15:58Z |
| _version_ |
1837058344629567488 |
| fulltext |
58
МЕЖДУНАРОДНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ, 2015, № 1
© М. Є. ЧЕРНЕНКО, В. І. ВОВК, 2015
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.832-004.21: 616.8-085.2/.3
РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ:
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
Канд. мед. наук М. Є. ЧЕРНЕНКО1, доц. В. І. ВОВК2
1 ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології» НАМН України, Харків,
2 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,
Україна
Наведено огляд літератури з проблем патогенетичної терапії з урахуванням форм та типів пе-
ребігу розсіяного склерозу, порушено дискутабельні питання з цього приводу. Подано дані про
історію вивчення розсіяного склерозу, актуальність його проблем у сучасній неврології, клінічні
прояви, епідеміологічні дослідження, питання етіології та патогенезу.
Ключові слова: розсіяний склероз, патогенетична терапія, огляд літератури.
Історія вивчення розсіяного склерозу (РС) по-
чинається з другої половини ХIХ ст., коли фран-
цузький патологоанатом Ж. Крювельє в 1835 р.
описав «плямистий», або «острівцевий», склероз
(sclerosis en plaque). Пріоритет опису клінічної
картини РС належить Ж. Шарко (1968), який
характеризував захворювання як поєднання спас-
тичної параплегії, інтенційного тремору, порушен-
ня мовлення, зорових розладів і ністагму. Пізніше
було встановлено різноманітні клінічні варіанти
хвороби та особливості патогенезу за активної
участі імунної системи [1–8].
Актуальність проблеми РС у сучасній невро-
логії пояснюється великою поширеністю цього
захворювання, в основному в осіб молодого пра-
цездатного віку, а також розвитком стійкої інва-
лідизації на певному його етапі [9–13]. РС є за-
хворюванням з вираженою клінічною варіабель-
ністю, непередбачуваністю прогнозу, невідомою
етіологією і недостатньо вивченим патогенезом.
Клінічно виявляється розсіяною неврологічною
симптоматикою у вигляді порушення рухових
функцій, чутливими, сфінктерними, інтелекту-
ально-мнестичними порушеннями, патологією
з боку органу зору, вегетативними дисфункція-
ми, що створює значні труднощі для діагностики
як на початкових етапах захворювання, так і на
більш пізніх стадіях. За поширеністю РС займає
четверте місце після цереброваскулярних захво-
рювань, епілепсії та паркінсонізму і друге — після
епілепсії в осіб молодого віку. Ця патологія спо-
стерігається переважно у працездатний вік, що
робить її не тільки медичною, а й соціально-еко-
номічною проблемою. Наразі РС є найдорожчим
неврологічним захворюванням [14].
До початку XXI ст. у світі було понад 2 млн
хворих на РС, у тому числі в Україні зареєстро-
вано понад 18 тис. таких пацієнтів. Поширеність
РС у середньому по Україні становила 30 осіб на
100 тис. населення [15]. На теперішній час досто-
вірної інформації про поширеність захворюванос-
ті, особливості перебігу, клінічні форми патології,
фактори ризику виникнення РС в Україні немає.
Проте у країні спостерігається лавиноподібне
зростання РС з істотним патоморфозом як окре-
мих клінічних проявів, так і характеру перебігу
в цілому [16–18]. Ситуація економічної нестабіль-
ності, соціального стресу, а також несприятливі
екологічні умови сприяють виникненню імунної
недостатності, повільних нейроінфекцій та аутоі-
мунних захворювань. Порівняльний аналіз даних
епідеміологічних досліджень РС досить складний
через відмінності в методології, різноманітність
його клінічних форм, використання різних діа-
гностичних критеріїв, наявність клінічно сумнів-
них випадків.
Попри досягнутий прогрес у розумінні механіз-
мів розвитку демієлінізуючих процесів і розробку
нових підходів у патогенетичній терапії, РС зали-
шається невиліковним захворюванням. Гетероген-
ність імунорегуляторних й патоморфологічних змін
обумовлює поліморфізм клінічних проявів і різні
варіанти перебігу РС [19]. Це, у свою чергу, ви-
магає різних підходів до лікування, яке повинно
мати комплексний характер з урахуванням типу
перебігу хвороби, стадії патологічного процесу, фор-
ми РС. Хоча в практику широко впроваджуються
такі препарати превентивного ряду, як бета-інтер-
ферони та копаксон, залишається дискутабельним
питання їх ефективності при прогредієнтних типах
перебігу РС. Для купірування загострень захво-
рювання, а також на етапі прогресування активно
використовується глюкокортикостероїдна (ГКС)
терапія. Однак немає єдиної думки про перевагу
того чи іншого способу введення ГКС (внутріш-
ньовенно, перорально, ендолюмбально), оскільки
при кожному з них можливий розвиток цілого
ряду ускладнень. Актуальним є питання лікуван-
ня злоякісних неухильно погресуючих форм РС,
коли сучасні методи гормонотерапії, еферентної
модифікуючої терапії виявляються малоефектив-
ними. На перший план у таких випадках висту-
пає питання призначення цитостатичної терапії.
Ця група препаратів має високу токсичність, може
викликати імунодефіцит, тому однозначної думки
про їхню доцільність теж немає.
НЕВРОЛОГИЯ
59
НЕВРОЛОГИя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Стратегічна мета при лікуванні РС — упо-
вільнення розвитку інвалідизації та зменшення її
тяжкості [20–24]. Основними напрямами патоге-
нетичної терапії РС є лікування загострень і пері-
одів різкого наростання активності захворювання,
а також попередження загострень і прогресування
інвалідності [25].
Для купірування загострень захворювання за-
стосовують метилпреднізолон у дозі від 3000 до
7000 мг на курс лікування. Деякі автори вважають
за доцільне призначення після проведеної пульс-
терапії курсу перорального прийому преднізолону
або метилпреднізолону за альтернуючою схемою
[26, 27]. Метилпреднізолон виявляє різноманіт-
ну дію на імунну систему: уповільнює активацію
і пролефірацію Т-лімфоцитів, бере участь у їх
апоптозі як у периферичній крові, так і паренхімі
мозку, зменшує утворення антитіл. Але найваж-
ливішим його ефектом при РС є зниження про-
никності гематоенцефалічного бар’єру, що досяга-
ється впливом на молекули адгезії і зниженням
рівня матриксних металопротеїназ. як відомо,
порушення гематоенцефалічного бар’єру у зв’язку
із запальними змінами в ЦНС — один із перших
етапів при формуванні нових вогнищ демієліні-
зації. Відносна стабілізація гематоенцефалічного
бар’єру зберігається протягом кількох тижнів піс-
ля лікування кортикостероїдами [28].
Активно використовують також плазмаферез
[29]. При цьому методі з кровотоку видаляється
частина плазми і заміщується різними розчинами
(кристалоїдами, донорською плазмою, альбуміна-
ми). Разом із плазмою видаляються аутоантитіла
і медіатори запалення, у тому числі прозапальні
цитокіни. Ця процедура може бути ефективною
в поліпшенні стану у хворих із гострими, тяжкими
атаками, що не піддаються впливу глюкокорти-
коїдної терапії. Плазмаферез можна комбінувати
з ГКС та іншими імуносупресорними препаратами.
Внутрішньовенне введення імуноглобулі-
ну G у ряді випадків виявлялося досить ефек-
тивним [30]. Припускають, що воно здійснює
транзиторну блокаду певних рецепторів на ма-
крофагах, пригнічуючи опосередковану ними
деструкцію мієліну; зв’язується з активованими
Тh1-лімфоцитами, сповільнюючи їх проліферацію;
відновлює число і функціональність супресорних
Тh2-лімфоцитів; пригнічує компліментобумовлене
пошкодження мієліну; зменшує формування нових
імунних комплексів; нейтралізує прозапальні ци-
токіни. Крім того, в експерименті було показано,
що імуноглобулін, який вводиться внутрішньо-
венно, сприяє ремієлінізації.
За останні 10–15 років погляди на можливості
терапії РС значно змінилися завдяки появі пре-
паратів, здатних у багатьох випадках впливати
на перебіг захворювання. До препаратів першої
лінії належать: інтерферон бета-1β (бетаферон),
інтерферон бета-1α (ребіф, авонекс) і глатираме-
ру ацетат (копаксон), другої лінії — цитостатик
мітоксантрон (онкотрон, новартрон) та препарат,
що є моноклональним антитілом,— наталізумаб
(антегрен, тизабрі).
Інтерферони були першими препаратами, які
гальмували розвиток патологічного процесу при
РС [10, 31]. Протизапальні бета-інтерферони ма-
ють антивірусну, антипроліферативну та імуномо-
дулюючу дію. Вони поліфакторно впливають на
клітинний імунітет. Так, на периферії бета-інтер-
ферони знижують експресію головного комплексу
гістосумісності II класу на антигенпредставляю-
чих клітинах, пригнічують молекули костимуля-
ції, необхідні для активації аутореактивних Тh1-
лімфоцитів, беруть участь в ініціації їх апоптозу
(пригнічуючи антиапоптотичний білок FLIP),
збільшують секрецію протизапальних цитокінів
(зокрема ІЛ-10). Серед численних напрямів їх-
ньої дії найбільш значущим при лікуванні РС є,
ймовірно, вплив на молекули адгезії і матриксні
металопротеїнази (зокрема ММП-9), що зменшує
проникнення активованих Т-лімфоцитів через ге-
матоенцефалічний бар’єр, ніби «захищаючи» його
від проникнення аутоагресивних клітин [32, 33].
До препаратів превентивної терапії першої
лінії відносять копаксон (глатирамеру ацетат, ко-
полімер-1) [34, 35]. На периферії копаксон діє на
початкову ланку патогенезу РС, утворюючи з ГКС
ІІ класу більш міцний зв’язок, ніж основний білок
мієліну і, ймовірно, інші аутоантигени, при цьому
він витісняє їх із тримолекулярного комплексу
і сам ніби стає помилковою мішенню для акти-
вованих аутоагресивних Т-лімфоцитів. Взаємодія
Т-лімфоцитів із копаксоном призводить до пролі-
ферації копаксонспецифічних Т-лімфоцитів, здат-
них проникати через гематоенцефалічний бар’єр.
Постійне введення препарату викликає зсув фе-
нотипу копаксонспецифічних клітин до Th2-типу.
При зустрічі з аутоантигенами ЦНС копаксонспе-
цифічні Th2-клітини реактивуються та виділяють
протизапальні цитокіни — ІЛ-4, ІЛ-10, ФНО-β та ін.
Можливими методами підвищення ефектив-
ності імуномодулюючої терапії є збільшення дози
препарату, ескалація терапії (послідовний перехід
при вичерпанні терапевтичного ресурсу з копа-
ксона на бета-інтерферон або, навпаки, на більшу
дозу бета-інтерферону, а потім — на мітоксантрон),
застосування комбінованої терапії та впроваджен-
ня нових препаратів.
Серед лікарських засобів другої лінії для
лікування РС використовують мітоксантрон —
синтетичний протипухлинний препарат, що має,
крім цитотоксичних властивостей, ще й імуносу-
пресивність [36, 37]. Мітоксантрон вирізняється
унікальними фармакокінетичними і фармакодина-
мічними властивостями і має дуже великий період
напіввиведення. Зберігаючись місяцями в глибоких
тканинних елементах, мітоксантрон повільно ви-
вільнюється і надає тривалий імуносупресивний
ефект, діючи до настання ефекторної фази імунної
відповіді. Імуномодулююча дія цього препарату
опосередковується кількома механізмами, вклю-
чаючи антипроліферативну дію на Т-лімфоцити
60
НЕВРОЛОГИя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
і пригнічення гуморального імунітету. Мітоксан-
трон впливає тільки на лімфоцити, здатні проліфе-
рувати у відповідь на нові антигени, він особливо
показаний при швидкому прогресуванні і високій
активності хвороби з метою стабілізації процесу,
після чого можливий перехід на іншу імуномоду-
люючу терапію. І, навпаки, при вичерпанні тера-
певтичного ефекту стандартної імуномодулюючої
терапії можна отримати його від мітоксантрону,
не виключено, що через деякий час хворий зно-
ву стане «відповідати» на традиційне лікування.
Наталізумаб — препарат, що належить до гру-
пи рекомбінантних моноклональних антитіл до
молекул адгезії, був розроблений спеціально для
лікування РС [38, 39]. Проникнення лімфоцитів
через гематоенцефалічний бар’єр починається
з прикріплення їх до ендотеліальних і гліальних
клітин. Це відбувається внаслідок взаємодії між
молекулами адгезії (VCAM-1) на поверхні ендо-
теліальних клітин. Наталізумаб блокує цю вза-
ємодію, сповільнюючи таким чином проникнен-
ня лімфоцитів через гематоенцефалічний бар’єр.
Крім того, можливими механізмами дії наталі-
зумабу є пригнічення активності Т-лімфоцитів
у вогнищах і аксонального пошкодження в ЦНС,
а також зниження можливості поворотного запа-
лення в осередках.
Сучасна оцінка ефективності методів лікуван-
ня РС ґрунтується на обов’язковому використанні
ряду критеріїв, що об’єктивізують зміни в клініч-
ному стані хворих за трьома напрямами: 1) вплив
на частоту і тяжкість загострень, тривалість ремісії;
2) вплив на показники інвалідизації за неврологіч-
ними шкалами (EDSS, MSFC та ін.); 3) вплив на
дані МРТ, які дають змогу оцінити як активність
запального і демієлінізуючих процесів (загальний
обсяг вогнищ, кількість «активних» вогнищ, що
накопичують парамагнітний контраст), так і ви-
раженість нейродегенеративних змін, пов’язаних
із прогресуванням інвалідності («чорні діри» і ди-
фузна атрофія) [26, 40–44].
На сьогодні ефективність патогенетичної те-
рапії РС обмежена. Прогнозувати, чи буде якийсь
із препаратів ефективним у конкретного хворого,
неможливо. Жоден із них не забезпечує повного
контролю над патологічним процесом. Ураховуючи
те, що імуногенними є кілька антигенів мієліну,
можна припустити існування кількох підтипів хво-
роби. Цим, можливо, пояснюється різна реакція
хворих на ідентичні методи лікування.
Отже, існує багато невирішених питань. На-
скільки тривалою має бути пульс-терапія метил-
преднізолоном? В одних випадках достатньо одно-
і дворазового введення гормонів для досягнення
клінічного ефекту, в інших — потрібний більш
тривалий курс прийому ГКС. В одного пацієнта
може спостерігатися абсолютно різна реакція на
введення кортикостероїдів — від швидкого ефекту
до повної його відсутності. Іноді можна констан-
тувати погіршення стану хворого через численні
побічні ефекти ГКС. Дотепер відсутні чіткі кри-
терії кратності введення ГКС. Вважається, що для
розвитку клінічного ефекту необхідно від п’яти
до семи введень метилпреднізолону по 1000 мг.
Проте трапляються випадки, коли необхідно про-
довження пульс-терапії до 10 дн. У такому разі
на перший план виступають питання моніторин-
гу активності запальних реакцій. Очевидно, що
неврологічне обстеження є недостатньо інфор-
мативним, особливо з урахуванням того, що при
призначенні пульс-терапії періодично трапляються
періоди «уявного благополуччя» з подальшим на-
ростанням активності патологічного процесу і не-
врологічної симптоматики.
Незрозумілими залишаються питання про-
гнозування «перемикання» з ремітуючого типу
перебігу захворювання на прогредієнтний і, від-
повідно, корекції терапії. Наразі існують клінічні,
МР-томографічні ознаки прогностично сприятли-
вого і несприятливого РС. Проте у ряді випадків
за наявності комплексу сприятливих критеріїв
у пацієнта може розвиватися злоякісний прогре-
дієнтний тип перебігу. З метою моніторингу стану
хворих використовується МРТ-дослідження. Од-
нак досить часто спостерігаються явища своєрідних
«ножиць» — розвиток екзацербації, прогресування
захворювання без ознак активності процесу за да-
ними МРТ і навпаки. Сьогодні точаться дискусії
з приводу доцільності призначення терапії корти-
костероїдами за наявності лише МР-томографічної
активності процесу.
Таким чином, дані огляду літератури з питань
сучасних підходів до патогенетичної терапії РС
обумовлюють важливість розробки додаткових по-
казників активності патологічного процесу при РС
з метою своєчасної корекції призначеної терапії.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Гейко В. В. Фізіологічна інтерптретація кореляційного
аналізу статевих особливостей імуноендокринної
взаємодії залежно від стадій та тяжкості перебігу
експериментального розсіяного склерозу / В. В. Гей-
ко // Укр. вісн. психоневрології.— 2012.— Т. 20,
вип. 4 (73).— С. 5–7.
2. Гусев Е. И. Рассеянный склероз: от изучения имму-
нопатогенеза к новым методам лечения / Е. И. Гусев,
А. Н. Бойко.— М.: Губернская медицина, 2001.— 101 с.
3. Кичерова О. А. Рассеянный склероз / О. А. Кичерова,
Л. И. Рейхарт, С. М. Быченко.— Тюмень: Сити-пресс,
2007.— 152 с.
4. Биохимические индикаторы нейроиммунологических
процессов при рассеянном склерозе: материалы
науч.-практ. конф. неврологов «Нейроиммунология.
Рассеянный склероз» / И. В. Смагина, С. А. Ельча- / И. В. Смагина, С. А. Ельча-/ И. В. Смагина, С. А. Ельча-И. В. Смагина, С. А. Ельча-Смагина, С. А. Ельча-С. А. Ельча-Ельча-
нинова, А. Г. Золовкина, В. М. Алифирова // Ней-А. Г. Золовкина, В. М. Алифирова // Ней-Золовкина, В. М. Алифирова // Ней-В. М. Алифирова // Ней-Алифирова // Ней- // Ней-// Ней-
роиммунология.— 2011.— Т. 9, № 3–4.— С. 140–141.
5. Соколова Л. И. Предпосылки и исследование би-
ологических маркеров при рассеянном склерозе:
61
НЕВРОЛОГИя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
матер. XІІІ Української наук.-практ. конф. з акту-
альних питань клінічної і лабораторної імунології,
алергології та імунореабілітації. Київ, 26–27 квітня
2012 р. / Л. И. Соколова // Імунологія та алерголо-
гія.— 2012.— Додаток № 1.— С. 114–115.
6. Шмидт Т. Е. Демиелинизирующие заболевания
и оптический неврит / Т. Е. Шмидт // Журн. невро-оптический неврит / Т. Е. Шмидт // Журн. невро- / Т. Е. Шмидт // Журн. невро-/ Т. Е. Шмидт // Журн. невро-Т. Е. Шмидт // Журн. невро-Шмидт // Журн. невро- // Журн. невро-// Журн. невро-
логии и психиатрии им. С. С. Корсакова. Рассеянный
склероз.— 2012.— № 9, вып. 2.— С. 9–12.
7. Polymorphic locus rs10492972 of the KIF1B gene as-
sociation with multiple sclerosis in Russia: Case control
study / E. A. Kudryavtseva, A. S. Rozhdestvenskii,
A. V. Kakulya [et al.] // Mol. Genet. Metab.— 2011.—
Vol. 104, № 3.— Р. 390–394.
8. Влияние терапии рассеянного склероза с приме-с приме-приме-
нением глатирамера ацетата (Копаксон) на транс-
криптомы моноцитов и Т-клеток / M. Thamilarasan,
R. Goertsches, D. Koczan [et al.] // Междунар. неврол.
журн.— 2012.— № 3 (49).— С. 107–108.
9. Гудзенко Г. В. Клінічний перебіг, показники якості
життя та інвалідизації хворих на розсіяний склероз
залежно від виду лікування: автореф. дис. на здобуття
наукового ступеня канд. мед. наук; спец. 14.01.15 «Не-
рвові хвороби» / Г. В. Гудзенко; Нац. мед. акад. після-
диплом. освіти ім. П. Л. Шупика.— К.: 2013.— 19 с.
10. Качество жизни подростков с рассеянным склерозом
в условиях терапии интерфероном бета-1-А для под-условиях терапии интерфероном бета-1-А для под-А для под-для под-
кожного введения / А. Н. Платонова, О. В. Быкова,
И. В. Винярская, Л. М. Кузенкова // Вопр. совре-Винярская, Л. М. Кузенкова // Вопр. совре-Л. М. Кузенкова // Вопр. совре-Кузенкова // Вопр. совре- // Вопр. совре-// Вопр. совре-
менной педиатрии.— 2009.— Т. 8, № 2.— С. 99–103.
11. Сорокин Ю. Н. Пароксизмальные состояния при
рассеянном склерозе / �. Н. Сорокин, Н. Б. Со- / �. Н. Сорокин, Н. Б. Со-/ �. Н. Сорокин, Н. Б. Со-�. Н. Сорокин, Н. Б. Со-Сорокин, Н. Б. Со-Н. Б. Со-Со-
рокина // Междунар. неврол. журнал.— 2011.— № 7
(45).— С. 101–104.
12. Шестопалова Л. Ф. Гендерні особливості порушень
особистості та суб’ективного сприйняття якості
життя у хворих на розсіяний склероз / Л. Ф. Шес-
топалова, І. К. Гапонов, О. О. Бородавко // Мед.
психология.— 2012.— Т. 7, № 1 (25).— С. 3–7.
13. Рассеянный склероз: факторы риска, продромальная
фаза и вероятные причинные связи / S. V. Ramago-и вероятные причинные связи / S. V. Ramago-вероятные причинные связи / S. V. Ramago- / S. V. Ramago-/ S. V. Ramago-S. V. Ramago-
palan, R. Dobson, U. C. Meier, G. Giovannoni // The
Lancet Neurology (Ukrainian Edition).— 2012.— № 2
(35).— С. 36–51.
14. Волошина Н. П. Проблема рассеянного склероза
в Украине. Фармакологическое обоснование лече-
ния РС / Н. П. Волошина, О. В. Егоркина // Наук.
симпозіум з міжнар. участю «Медичні та соціальні
аспекти реабілітації в неврології, психіатрії і нар-
кології»; Київ, 24–25 листопада 2011р.— К., 2011.
15. Віничук С. М. Поширеність розсіяного склерозу
в різних регіонах України. Особливості перебігу та
лікування / С. М. Віничук, П. П. Уніч, В. В. Климен-
ко // Укр. мед. часопис.— 2000.— № 6.— С. 51–54.
16. Волошина Н. П. Гендерні особливості імунного ста-
тусу при прогредієнтних типах перебігу розсіяного
склерозу / Н. П. Волошина, І. Л. Левченко, Т. В. Не-
греба // Укр. вісн. психоневрології.— 2011.— Т. 19,
вип. 4 (69).— С. 5–10.
17. Гейко В. В. Половые особенности иммуноэндокринных
механизмов течения экспериментального рассеянного
склероза / В. В. Гейко // Укр. вісн. психоневроло-
гії.— 2011.— Т. 19, вип. 2 (67).— С. 17–21.
18. Левченко І. Л. Стан надсегментарної вегетативної
регуляції у хворих різної статі із прогредієнтними
типами перебігу розсіяного склерозу / І. Л. Лев-
ченко // Междунар. неврол. журн.— 2012.— № 1
(47).— С. 69–75.
19. Негреба Т. В. Особенности дебютов при благоприят-
ном и неопределенном прогнозе рецидивирующего
течения рассеянного склероза / Т. В. Негреба //
Укр. вісн. психоневрології.— 2007.— Т. 15, вип. 1
(50), додаток.— С. 93–94.
20. Андрианова Е. Терапевтические возможности лече-
ния рассеянного склероза: новые подходы: обзор /
Е. Андрианова // НейроNEWS: Психоневрология
и нейропсихиатрия.— 2011.— № 1.— С. 18–22.
21. Первично-прогредиентная форма рассеянного скле-
роза / А. �. Макаров, Н. А. Тотолян, А. О. Мусихина,
А. Н. Евтюхова // Неврол. журн.— 2005.— Т. 10,
№ 4.— С. 17–20.
22. Негрич Т. І. Діагностика та терапія розсіяного
склерозу / Т. І. Негрич, Б. В. Сорокін, С. К. Євту-
шенко // Междунар. неврол. журнал.— 2012.— № 3
(49).— С. 158–161.
23. Сорокін Ю. М. Антиоксидантний статус і ефектив-
ність лікування при розсіяному склерозі / �. М. Со-
рокін // Укр. вісн. психоневрології.— 2007.— Т. 15,
вип. 3 (52).— С. 19–22.
24. Inflammatory Cortical Demyelination in Early Multiple
Sclerosis / C. F. Lucchinetti, B. F. G. Popescu, R. F. Bu- / C. F. Lucchinetti, B. F. G. Popescu, R. F. Bu-/ C. F. Lucchinetti, B. F. G. Popescu, R. F. Bu-C. F. Lucchinetti, B. F. G. Popescu, R. F. Bu-Lucchinetti, B. F. G. Popescu, R. F. Bu-F. G. Popescu, R. F. Bu-Popescu, R. F. Bu-R. F. Bu-Bu-
nyan [et al.] // The Lancet Neurology.— 2012.— № 1
(34).— Р. 6.
25. Волошина Н. П. Стратегии лечения рассеянного
склероза: эффективность и безопасность / Н. П. Во-и безопасность / Н. П. Во-безопасность / Н. П. Во- / Н. П. Во-/ Н. П. Во-Н. П. Во-Во-
лошина, О. В. Егоркина // Укр. мед. часопис.—
2012.— № 4.— С. 32–37.
26. Ярош А. А. Изменение клинических и иммуноло-и иммуноло-иммуноло-
гических показателей у больных PC при лечении
преднизолоном / А. А. ярош // Врачебное дело.—
1991.— № 12.— С. 61–63.
27. H. Gelaty M. Reduced adhesion of PBMNCS in
metylprednisolonetreated MS patients — preliminary
results / H. Gelaty M., E. Corsini, A. Dufaur // Acta
Neurol. Scand.— 1997.— Vol. 96.— P. 283–292.
28. Шкробот С. І. Досвід застосування метипре-
ду в лікуванні хворих на розсіяний склероз /
С. І. Шкробот, О. �. Бударна, Н. І. Ткачук //
Укр. вісн. психоневрології.— 2006.— Т. 14, вип. 1
(46).— С. 51–53.
29. Ганнушкина И. В. К анализу динамики показателей
клеточного и гуморального иммунитета при лече-и гуморального иммунитета при лече-гуморального иммунитета при лече-
нии больных PC с использованием плазмафереза /
И. В. Ганнушкина, И. Т. Жирова // Нейроиммуно-Ганнушкина, И. Т. Жирова // Нейроиммуно-И. Т. Жирова // Нейроиммуно-Жирова // Нейроиммуно- // Нейроиммуно-// Нейроиммуно-
логия на пороге 21-го века: сб. тр.— СПб., 1994.—
С. 22–25.
30. Негреба Т. В. Клінічна ефективність імуноглобуліну
при різних типах перебігу розсіяного склерозу /
Т. В. Негреба // Укр. вісн. психоневрології.— 2005.—
Т. 13, вип. 4 (45).— С. 33–38.
31. Демина Т. Л. Применение бета-интерферона в ле-в ле-ле-
чении рассеянного склероза: терапия в адекватной
62
НЕВРОЛОГИя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
дозе, вводимой с высокой частотой / Т. Л. Демина,
Н. В. Качанова, М. В. Давыдовская // Журн. невро-Качанова, М. В. Давыдовская // Журн. невро-М. В. Давыдовская // Журн. невро-Давыдовская // Журн. невро- // Журн. невро-// Журн. невро-
логии и психиатрии им. С. С. Корсакова.— 2005.—
Т. 105, № 5.— С. 23–27.
32. Arnason B. G. Mechanisms of action of interferon-3 in
multiple sclerosis / B. G. Arnason, A. Dogal // Springier
Semin. Immunopatol.— 1996.— Vol. 18.— P. 125–148.
33. Stuve O. Interferon Beta-1β decreaces the migration of
T-lymphocytes in vitro: effects on matrix metallopro-
teinase-9 / O. Stuve, N. P. Dooley, J. H. Uhm // Ann.
Neurol.— 1996.— Vol. 40.— Р. 853–863.
34. Рожкова З. З. Применение in vivo Н МРС для
количественной оценки эффективности препарата
«Копаксон» при лечении пациентов с рецидиви-с рецидиви-рецидиви-
рующе-ремиттирующей формой рассеянного скле-
роза / З. З. Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омель- / З. З. Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омель-/ З. З. Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омель-З. З. Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омель-Рожкова, Т. А. Кобысь, А. Н. Омель-Т. А. Кобысь, А. Н. Омель-Кобысь, А. Н. Омель-А. Н. Омель-Омель-
ченко // Междунар. неврол. журн.— 2011.— № 3
(41).— С. 39–48.
35. Adhesion Molecule Expression Patterns and Anti-
inflammatory Effects of Copaxone During Short- and
Long-term Treatment in Multiple Sclerosis / K. Op- / K. Op-/ K. Op-K. Op-Op-
permann, A. Harrer, W. Koczi [et al.] // Междунар.
неврол. журн.— 2012.— № 2 (48).— С. 109–110.
36. Євтушенко С. К. Імуностимулюючий вплив Тренталу
на перебіг і частоту загострень розсіяного склеро-
зу / С. К. Євтушенко, А. Б. Грищенко, І. С. Євту-
шенко // Междунар. неврол. журн.— 2012.— № 2
(48).— С. 110–119.
37. Завалишин И. А. Бетаферон — новая эра в лечение
PC: краткое руководство для врачей / И. А. Зава- / И. А. Зава-/ И. А. Зава-И. А. Зава-Зава-
лишин.— М.: Аир-Арт, 1997.— С. 31.
38. Батес Д. Новый взгляд на эффективность натали-
зумаба при рассеянном склерозе (данные предвари-
тельных клинических исследований и исследований,
выполненных после вывода препарата на рынок) /
Д. Батес // Междунар. неврол. журн.— 2011.— № 7
(45).— С. 21–27.
39. Havla J. De-escalation from natalizumab in multiple
sclerosis: recurrence of disease activity despite switching
to glatiramer acetate / J. Havla, L. A. Gerdes, I. Meinl //
J. Neurol.— 2011.— № 58 (9).— Р. 1665–1669.
40. Новик А. А. Высокодозная иммуносупрессивная
терапия с аутологичной трансплантацией стволовых
кроветворных клеток при рассеянном склерозе:
клинический ответ и ответ, связанный с качеством
жизни / А. А. Новик, А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо- / А. А. Новик, А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо-/ А. А. Новик, А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо-А. А. Новик, А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо-Новик, А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо-А. Н. Кузнецов, Т. И. Ионо-Кузнецов, Т. И. Ионо-Т. И. Ионо-Ионо-
ва // Вестн. Межнационального центра исследования
качества жизни.— 2011.— № 17–18.— С. 10–15.
41. Застосування препаратів альфа-ліпоєвої кислоти та
комплексу вітамінів групи В у лікування хворих на
розсіяний склероз / Л. І. Соколова, Г. В. Гудзенко,
І. С. Лоба нова [та ін.] // Укр. неврол. журн.— 2012.—
№ 2.— С. 72–78.
42. Тотолян Н. А. Бетаферон в лечении рассеянного
склероза: стандарт доказательств эффективности /
Н. А. Тотолян // Журн. неврологии и психиатрии
им. С. С. Корсакова.— 2005.— Т. 105, № 7.— С. 63–66.
43. Шкробот С. І. Досвід застосування метипреду в ліку-
ванні хворих на розсіяний склероз / С. І. Шкробот,
О. �. Бударна, Н. І. Ткачук // Укр. вісн. психо-
неврології.— 2006.— Т. 14, вип. 1 (46).— С. 51–53.
44. Bitsch A. Acute axonal injury in multiple sclerosis.
Correlation with demgelination and inflammation /
A. Bitsch, J. Schucharolt, S. Bunhowski // Brain.—
2000.— Vol. 123.— P. 1174–1183.
РАССЕЯННЫЙ СКЛЕРОЗ: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ
М. Е. ЧЕРНЕНКО, В. И. ВОВК
Приведен обзор литературы по проблемам патогенетической терапии с учетом форм и типов те-
чения рассеянного склероза, затронуты дискутабельные вопросы по этому поводу. Представлены
данные о истории изучения рассеянного склероза, актуальности его проблем в современной не-
врологии, клинических проявлениях, эпидемиологических исследованиях, вопросах этиологии
и патогенеза.
Ключевые слова: рассеянный склероз, патогенетическая терапия, обзор литературы.
CURRENT APPROACHES TO PATHOGENETIC THERAPY OF MULTIPLE SCLEROSIS
M. Ye. CHERNENKO, V. I. VOVK
The article provides an overview of the current literature on the pathogenetic therapy considering
basic forms and types of multiple sclerosis; disputable questions about it are discussed. The data
on the history of the study of multiple sclerosis, relevance of the problems in modern neuroscience,
its clinical manifestations, epidemiological studies, the etiology and pathogenesis are presented.
Key words: multiple sclerosis, pathogenetic therapy, literature review.
Надійшла 10.01.2015
|