Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду
Виявлено візуальні зміни та встановлено кількісні показники пептидоглікану у цереброспінальній рідині хворих на гострі менінгіти за допомогою реакції із застосуванням плазми личинок тутового шовкопряду. Якісне і кількісне визначення пептидоглікану в цереброспінальній рідині є перспективним для раннь...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2015
|
| Назва видання: | Международный медицинский журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113799 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду / П.В. Нартов // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-113799 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1137992017-02-14T03:02:32Z Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду Нартов, П.В. Инфекционные болезни Виявлено візуальні зміни та встановлено кількісні показники пептидоглікану у цереброспінальній рідині хворих на гострі менінгіти за допомогою реакції із застосуванням плазми личинок тутового шовкопряду. Якісне і кількісне визначення пептидоглікану в цереброспінальній рідині є перспективним для ранньої та диференціальної діагностики гострих менінгітів різної етіології. Выявлены визуальные изменения и установлены количественные показатели пептидогликана в цереброспинальной жидкости больных острыми менингитами с помощью реакции с использованием плазмы личинок тутового шелкопряда. Качественное и количественное определение пептидогликана в цереброспинальной жидкости перспективно для ранней и дифференциальной диагностики острых менингитов различной этиологии. Visual changes and quantitative indicators of peptidoglycan in the cerebrospinal fluid of patients with acute meningitis were revealed by reaction with plasma of silkworm larvae. Qualitative and quantitative determining of peptidoglycan in the cerebrospinal fluid is promising for early diagnosis and differential diagnosis of acute meningitis of different etiologies. 2015 Article Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду / П.В. Нартов // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113799 616.831.9–002.3–07 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Инфекционные болезни Инфекционные болезни |
| spellingShingle |
Инфекционные болезни Инфекционные болезни Нартов, П.В. Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду Международный медицинский журнал |
| description |
Виявлено візуальні зміни та встановлено кількісні показники пептидоглікану у цереброспінальній рідині хворих на гострі менінгіти за допомогою реакції із застосуванням плазми личинок тутового шовкопряду. Якісне і кількісне визначення пептидоглікану в цереброспінальній рідині є перспективним для ранньої та диференціальної діагностики гострих менінгітів різної етіології. |
| format |
Article |
| author |
Нартов, П.В. |
| author_facet |
Нартов, П.В. |
| author_sort |
Нартов, П.В. |
| title |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| title_short |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| title_full |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| title_fullStr |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| title_full_unstemmed |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| title_sort |
якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Инфекционные болезни |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113799 |
| citation_txt |
Якісне і кількісне визначення пептидоглікану у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти за допомогою плазми личинок тутового шовкопряду / П.В. Нартов // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT nartovpv âkísneíkílʹkísneviznačennâpeptidoglíkanuuhvorihnagníjníbakteríalʹnímeníngítizadopomogoûplazmiličinoktutovogošovkoprâdu |
| first_indexed |
2025-07-08T06:24:58Z |
| last_indexed |
2025-07-08T06:24:58Z |
| _version_ |
1837058909238460416 |
| fulltext |
74
Международный Медицинский журнал, 2015, № 3
© П. В. НартоВ, 2015
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.831.9–002.3–07
Якісне і кількісне визначеннЯ пептидоглікану
у хворих на гнійні бактеріальні менінгіти
за допомогою плазми личинок тутового шовкопрЯду
д-р мед. наук П. В. нартоВ
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
виявлено візуальні зміни та встановлено кількісні показники пептидоглікану у цереброспіналь-
ній рідині хворих на гострі менінгіти за допомогою реакції із застосуванням плазми личинок
тутового шовкопряду. Якісне і кількісне визначення пептидоглікану в цереброспінальній рідині
є перспективним для ранньої та диференціальної діагностики гострих менінгітів різної етіології.
Ключові слова: пептидоглікан, плазма личинок тутового шовкопряду, цереброспінальна рідина, го-
стрий бактеріальний менінгіт.
актуальність проблеми гнійних бактеріальних
менінгітів (ГБМ) обумовлена високою частотою
тяжких форм, значною летальністю, незадовіль-
ними віддаленими наслідками. етіологічними
чинниками ГБМ можуть бути практично будь-які
мікроорганізми, що потрапили через гематоенце-
фалічний бар’єр у цереброспінальну рідину (цср),
але до 85–90 % від загального числа підтвердже-
них випадків захворювання спричинені трьома
збудниками: Neisseria meningitidis, Streptococcus
pneumoniae і Haemophilus influenzae типу b. Якщо
клінічна діагностика ГБМ майже не викликає
труднощів, то визначення збудника захворювання
майже в 46 % випадках залишається неідентифі-
кованим, а своєчасне встановлення бактеріальної
природи гострого менінгіту (ГМ) є необхідною
умовою для вибору етіотропної терапії [1–3].
Механізм патогенезу ГБМ досить складний,
а за даними останніх досліджень в його форму-
ванні провідну роль відіграє стимуляція клітин
макроорганізму надмірною кількістю бактерій та
фрагментів клітинної стінки, що призводить до
змін інтратекального гомеостазу [4, 5].
клітинна стінка (кс) грампозитивних (Гр «+»)
та грамнегативних (Гр «–») бактерій становить
від 5 до 50 % сухого залишку клітини, включає
до свого складу пептидоглікан (ПГ), який у Гр
«+» бактерій акумулює основну масу кс (від
40 до 90 %), а у Гр «–» вміст ПГ значно менший
(1–10 %) [6, 7].
у світовій практиці відомий спосіб визначення
ПГ у цср хворих на ГБМ із використанням плаз-
ми личинок тутового шовкопряду (Воmbix mori α.),
запропонований японськими вченими в 2003 р. [8].
Метод заснований на каскаді реакцій в гемолімфі
В. mori (silkworm larvae plasma — SLP), викли-
каних ПГ. SLP-реакція обумовлена наступними
причинами. Гемолімфа В. mori містить природний
фермент профенолоксидазу, що виступає каталіза-
тором реакції взаємодії ПГ з екзогенним субстра-
том 3,4-дигідроксифенілаланіном з утворенням
меланіну (рис. 1), який при проведенні інкубації
забарвлює реакційну суміш (рс) у темний колір.
активність ферменту, а отже, і ступінь забарвлен-
ня пропорційна концентрації ПГ у цср хворого.
Запропонований авторами SLP-тест був апро-
бований на малій кількості хворих, а також у до-
слідженні не було пацієнтів на менінгококовий
менінгіт (ММ), збудники якого є основним етіо-
логічним агентом ГБМ.
Метою роботи є створення біологічного методу
для якісного та кількісного визначення ПГ у хво-
рих на ГБМ із використанням гемолімфи В. mori.
инфекционные болезни
ПГ Темне
забарвленняРС+ =
рис. 1. Якісний варіант SLP-тесту
75
инфекционные БолеЗни
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
у дослідженні брали участь 48 хворих на ГМ
різної етіології. Пацієнти були розділені на чотири
групи: до першої входили 15 хворих на пневмо-
коковий менінгіт (ПМ), до другої — 13 хворих на
ММ, до третьої — 10 хворих на гострий вірусний
менінгіт (ГВМ). Четверту групу становили 10 осіб
із синдромом «менінгізм», у яких цср була ін-
тактною (контрольна група). діагноз захворювання
був верифікований на підставі клініко-ліквороло-
гічних, бактеріологічних, серологічних і молеку-
лярно-генетичних досліджень.
Забір плазми личинок тутового шовкопря-
ду відбувався у стерильних умовах. до прове-
дення експерименту плазму личинок зберігали
під шаром мінеральної олії при температурі
–20 °с. Зразки цср розводили 0,9 %-вим роз-
чином NaCl у співвідношенні 1:100. до 100 мкл
кожного зразка розведеної цср додавали 100 мкл
Good’s буферу з 10 мкл екзогенного субстра-
ту 3,4-дигідроксифенілаланіну (10 мкг/мл) та
10 мкл гемолімфи личинок тутового шовкопряду.
одержану суміш інкубували при +30 °с протягом
60 хв. оптичну щільність проб вимірювали при
довжині хвилі 490 нм планшетним фотометром
(тесаn, Classіc). додатково проводили два кон-
трольних досліди, коли замість розведеної цср до
рс додавали 0,9 %-вий розчин NaCl без вмісту ПГ
(негативний контроль) та розчин стандартного
ПГ (Імафарма, росія) — 10 пг/мл (позитивний
контроль). у негативному контролі суміш була
безбарвною, а у позитивному контролі відбувалось
темне забарвлення. для визначення концентрації
ендотоксину у цср за ступенем забарвлення рс
використовували завчасно побудовану калібру-
вальну криву шляхом послідовного розведення
стандартного ПГ із встановленням однозначної
відповідності між кожним конкретним значен-
ням концентрації ПГ і оптичної щільності сумі-
ші [7]. жива клональна «популяція» з елітних
В. morі була надана лабораторією зародкових та
стовбурних клітин Харківського національного
університету ім. В. н. каразіна.
При проведенні SLP-тесту з цср хворих на ПМ
та ММ відбувалося темне забарвлення дослідже-
них сумішей, а у пацієнтів із ГВМ та контрольної
групи забарвлення сумішей не відбулося (рис. 2).
Як свідчать результати SJP-тесту (рис. 2), ві-
зуальні зміни вказують на те, що у цср хворих
першої та другої груп був присутній ПГ (відрізнити
за інтенсивністю забарвлення ПМ від ММ було
неможливо), а в третій та четвертій групах ендо-
токсин був відсутній або його концентрація була
мінімальною.
кількісний вміст ПГ (таблиця) у цср хво-
рих на ПМ при госпіталізації в інфекційний
стаціонар становив 691,1±58,61 пг/мл, а в групі
з ММ — 133,5±14,18 пг/мл. ці показники досто-
вірно відрізнялись від результатів контрольної
групи — 0,47±0,51 пг/мл (р < 0,05). концентрація
ПГ у цср пацієнтів із ПМ була в 5,2 разу вищою,
ніж у хворих на ММ.
рівень ПГ у цср хворих першої групи
в період одужання становив 131,3±28,97 пг/мл,
а середній показник ендотоксину у другій групі —
44,77±5,69 пг/мл, що достовірно вище контрольних
показників (р < 0,05). отримані результати під-
тверджують більшу кількість ПГ у хворих на ПМ
(Гр «+»), ніж на ММ (Гр «–»), що не суперечить
літературним даним [4]. При порівнянні середніх
значень ПГ у гострому періоді хвороби та рекон-
валесценції було виявлено, що під впливом терапії
зазначено достовірне зниження ПГ: у хворих на ПМ
у 5,3 разу, а пацієнтів із ММ — у 2,9 разу. однак, не-
зважаючи на позитивну динаміку, повної елімінації
ендотоксину не відзначено. ці дані можуть свідчити
про те, що однією із причин підвищеного цитозу,
що зберігається після закінчення антибактеріальної
терапії у хворих на ГБМ, є наявність ПГ у цср.
таким чином, SLP-тест має суттєві переваги
порівняно з іншими методами діагностики: віднос-
на простота аналізу, невисока вартість, надійність
і швидкість отримання результатів, специфічність
і висока чутливість у цср хворих на ММ, де вміст
ПГ незначний. на користь впровадження в клініч-
ну практику інноваційної ідеї свідчить наявність
в україні Інституту шовківництва української
академії аграрних наук, де вирощують тутового
шовкопряда, тобто спрощується питання отри-
мання сировини.
Якісний та кількісний SLP-тест можна ви-
користовувати для ранньої діагностики та дифе-
ренціальної діагностики ГМ різної етіології для
моніторингу ефективності антибактеріальної те-
рапії у хворих на ГБМ.
концентрація пептидогліканів
у цереброспінальній рідині хворих
на гнійний бактеріальний менінгіт
у динаміці захворювання (м±m)
Група Кількість
хворих
Вміст ПГ у ЦСР, пг/мл
гострий
період
період
одужання
Перша 15 691,1±58,61*1 131,3±28,97*1
Друга 13 133,5±14,18*1 44,77±5,691
Контроль 10 0,47±0,51
* різниця з контрольною групою достовірна (р < 0,05);
1 різниця достовірна між першою і другою групами
(р < 0,05).
ПМ, ММ Темне
забарвленняРС+ =
Менінгізм ГВМ БезбарвнеРС+ =
рис. 2. Якісний результат SLP-тесту у хворих
на гострий менінгіт
76
инфекционные БолеЗни
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
с п и с о к л і т е р а т у р и
1. Венгеров Ю. Я. актуальные проблемы диагностики
и лечения бактериальных менингитов / Ю. Я. Вен-
геров, М. В. нагибина, т. Э. Мигманов // лечащий
врач.— 2007.— № 9.— с. 31–35.
2. Results of a multicenter survey of diagnosis and treat-
ment for bacterial meningitis in Japan / H. Sakata,
Y. Sato, M. Nonoyama [et al.] // J. Infect. Chemother.—
2010.— Vol. 16, № 6.— P. 396–406.
3. Schut E. S. Community-acquired bacterial meningitis
in adults / E. S. Schut, J. de Gans, D. van de Beek //
Pract. Neurol.— 2008.— № 1.— P. 8–23.
4. Менингиты и энцефалиты / Ю. В. лобзин, к. В. жда-
нов, В. М. Волжанин, д. а. Гусев.— сПб.: фолиант,
2006.— 128 с.
5. Brouwer М. С. Epidemiology, diagnosis, and anti-
microbial treatment of acute bacterial meningitis /
М. с. Brouwer, A. R. Tunkel. D. van de Beek // Clin.
Microbiol. Rev.— 2010.— Vol. 23, № 3.— P. 467–492.
6. Варбанец Л. Д. Методы исследования эндотоксинов /
л. д. Варбанец, Г. М. Здоровенко, Ю. а. книрель;
под ред. В. с. Подгорского.— к.: наукова думка,
2006.— 250 с.
7. Малий В. П. Визначення бактерійних ендотоксинів
у лікворі хворих на менінгококовий менінгіт з ви-
користанням плазми личинок тутового шовкопря-
ду / В. П. Малий, П. В. нартов, В. Є. кульшин //
Інфекційні хвороби.— 2008.— № 2.— с. 24–28.
8. A silkworm larvae plasma test for detecting peptidogly-
can in cerebrospinal fluid is useful for the diagnosis of
bacterial meningitis / к. Inada, K. Takahashi, S. Ichi-
nohe [et al.] // Microbiol. Immunol.— 2003.— Vol. 47,
№ 10.— P. 701–707.
качественное и количественное определение пептидогликана
у больных гнойными бактериальными менингитами
с помощью плазмы личинок тутового шелкопрЯда
П. В. нартоВ
выявлены визуальные изменения и установлены количественные показатели пептидогликана
в цереброспинальной жидкости больных острыми менингитами с помощью реакции с исполь-
зованием плазмы личинок тутового шелкопряда. качественное и количественное определение
пептидогликана в цереброспинальной жидкости перспективно для ранней и дифференциальной
диагностики острых менингитов различной этиологии.
Ключевые слова: пептидогликан, плазма личинок тутового шелкопряда, цереброспинальная жидкость,
острый бактериальный менингит.
Qualitative and Quantitative determining of peptidoglycan
in patients with purulent bacterial meningitis
by plasma of silkworm larvae
V. P. NARToV
visual changes and quantitative indicators of peptidoglycan in the cerebrospinal fluid of patients
with acute meningitis were revealed by reaction with plasma of silkworm larvae. Qualitative and
quantitative determining of peptidoglycan in the cerebrospinal fluid is promising for early diagnosis
and differential diagnosis of acute meningitis of different etiologies.
Key words: peptidoglycan, plasma of silkworm larvae, cerebrospinal fluid, acute bacterial meningitis.
надійшла 26.05.2015
|