Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності

Розглянуто шляхи підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із трубно−перитонеальним безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності. Наведено дані про звичайні методики стимуляції і з використанням мелатоніну, враховуючи наявність у пацієнток оксидативного с...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Козуб, М.М., Ольховська, В.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2015
Schriftenreihe:	Международный медицинский журнал
Schlagworte:	Акушерство и гинекология
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113821
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності / М.М. Козуб, В.М. Ольховська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 4. — С. 42-46. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-113821
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1138212017-02-14T03:02:14Z Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності Козуб, М.М. Ольховська, В.М. Акушерство и гинекология Розглянуто шляхи підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із трубно−перитонеальним безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності. Наведено дані про звичайні методики стимуляції і з використанням мелатоніну, враховуючи наявність у пацієнток оксидативного стресу, що негативно впливає на запліднення in vitro і подальший розвиток ембріона. Перспективним визнано застосування кріоекстракту плаценти у програмах репродуктивних технологій у пацієнток із поєднаним безпліддям після оперативного втручання з приводу трубної вагітності. Рассмотрены пути повышения эффективности вспомогательных репродуктивных технологий у пациенток с трубно−перитонеальным бесплодием после хирургического лечения трубной беременности. Приведены данные об обычных методиках стимуляции и с использованием мелатонина, учитывая наличие у пациенток оксидативного стресса, негативно влияющего на оплодотворение in vitro и дальнейшее развитие эмбриона. Перспективным признано применение криоэкстракта плаценты в программах репродуктивных технологий у пациенток с сочетанным бесплодием после оперативного вмешательства по поводу трубной беременности. The authors consider the efficiency of auxiliary reproductive techniques in patients with tuboperitoneal infertility after surgical treatment for tubal pregnancy. The information on usual technique of stimulation and that with melatonin, given the fact of oxidative stress in patients, which has a negative impact on in vitro fertilization and development of the embryo in future, is reported. A pro−mising method is the use of cryoextracts of placenta for its correction in the programs of reproductive techniques in patients with combined (tuboperitoneal and endocrine) infertility after surgical treatment for tubal pregnancy. 2015 Article Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності / М.М. Козуб, В.М. Ольховська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 4. — С. 42-46. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113821 618.31–089-072.1–089.168–036.82: [612.015.2:618.46] uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Акушерство и гинекология Акушерство и гинекология
spellingShingle	Акушерство и гинекология Акушерство и гинекология Козуб, М.М. Ольховська, В.М. Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності Международный медицинский журнал
description	Розглянуто шляхи підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із трубно−перитонеальним безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності. Наведено дані про звичайні методики стимуляції і з використанням мелатоніну, враховуючи наявність у пацієнток оксидативного стресу, що негативно впливає на запліднення in vitro і подальший розвиток ембріона. Перспективним визнано застосування кріоекстракту плаценти у програмах репродуктивних технологій у пацієнток із поєднаним безпліддям після оперативного втручання з приводу трубної вагітності.
format	Article
author	Козуб, М.М. Ольховська, В.М.
author_facet	Козуб, М.М. Ольховська, В.М.
author_sort	Козуб, М.М.
title	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
title_short	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
title_full	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
title_fullStr	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
title_full_unstemmed	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
title_sort	допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Акушерство и гинекология
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113821
citation_txt	Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності / М.М. Козуб, В.М. Ольховська // Международный медицинский журнал. — 2015. — Т. 21, № 4. — С. 42-46. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Международный медицинский журнал
work_keys_str_mv	AT kozubmm dopomížníreproduktivnítehnologííužínokízbezplíddâmpíslâhírurgíčnogolíkuvannâtrubnoívagítností AT olʹhovsʹkavm dopomížníreproduktivnítehnologííužínokízbezplíddâmpíslâhírurgíčnogolíkuvannâtrubnoívagítností
first_indexed	2025-07-08T06:26:54Z
last_indexed	2025-07-08T06:26:54Z
_version_	1837059030681387008
fulltext	42 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2015, № 4 © М. М. КОЗУБ, В. М. ОльхОВсьКа, 2015 w w w .im j.k h. ua УДК 618.31–089-072.1–089.168–036.82: [612.015.2:618.46] ДОПОМІЖНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРУБНОЇ ВАГІТНОСТІ Доц. М. М. КОЗУБ, канд. мед. наук В. М. ОЛЬХОВСЬКА Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна Розглянуто шляхи підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності. Наведе- но дані про звичайні методики стимуляції і з використанням мелатоніну, враховуючи наявність у пацієнток оксидативного стресу, що негативно впливає на запліднення in vitro і подальший розвиток ембріона. Перспективним визнано застосування кріоекстракту плаценти у програмах репродуктивних технологій у пацієнток із поєднаним безпліддям після оперативного втручання з приводу трубної вагітності. Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, трубна вагітність, кріоекстракти плаценти. Згідно з даними ВООЗ, частота безпліддя в шлюбі становить 8,0–18,0 %, а в Україні — 17,0–19,5 % від загальної популяції сімейних пар. Причиною безплідного шлюбу в 40–50 % випадків є патологія в одного з подружжя, в 25– 30 % — в обох, у 10–15 % випадків її встановити не вдається. У жінок у 50–82 % випадків діа- гностується поєднане безпліддя, причому труб- но-перитонеальне безпліддя становить 43–60 %, ендокринне — 30–40 %, ендометріоз — 25 % [1]. Однією з причин розвитку трубно-перитонеаль- ного безпліддя є оперативні втручання з приводу трубної вагітності, після яких воно розвивається у 17–50 % пацієнток [2]. Спайковий процес після лапаротомічного лі- кування трубної вагітності спостерігається у 94– 100 % жінок, а після лапароскопічного — у 81 % [3], що є причиною повторної трубної вагітності у 7–27 % хворих [2]. Факторами ризику виникнення спайкоутво- рення, що обумовило трубну вагітність, є: поперед- ній лапаротомний доступ, виконання міомектомії, адгезіолізису під час попереднього оперативного втручання, екстреність попередньої операції, дре- нування черевної порожнини, наявність специфіч- них інфекцій в анамнезі, ускладнень попередніх вагітностей і пологів [4]. Этіологічними чинниками утворення спайок у післяопераційний період у пацієнток із трубною вагітністю є: екстреність оперативного втручання, наявність крові в черевній порожнині, викори- стання карбоксиперитонеуму під час лапароско- пічного втручання, механічний, хімічний, фізич- ний, інфекційний вплив на очеревину. Дія зазна- чених чинників призводить до ішемії очеревини, що сприяє зниженню місцевої фібринолітичної активності тканини (інгібування фібринолізу ін- гібіторами активатора плазміногену PAІ1, PAІ2, які утворюються при хірургічній травмі) з на- ступною запальною реакцією та ендотеліальною дисфункцією [5]. Одним із факторів, що впливають на спайко- утворення при позаматковій вагітності, є окси- дативний стрес (ОС) [6]. Вирішальну роль для результату запальних і регенеративних процесів при спайкоутворенні відіграє система локальної клітинної регуляції (цитокіни МУЛ-10, ФНО, СЕФР, які регулюють функціональну активність фібробластів, є клітинами-едгекторами під час бу- дівництва сполучнотканинних спайок) [7]. Крім цього, розвиток спайкового процесу при трубній вагітності обумовлений активністю N-ацетилтрансферази, наявністю гіперестрогене- мії, що є тригером ангіогенезу і сприяє процесам спайкоутворення [8, 9]. Застосування різних препаратів для про- філактики спайкового процесу інтраопераційно й у ранній післяопераційний період без корекції цитокінового статусу та ОС у пацієнток із трубною вагітністю не забезпечує 100 %-вий протиспайко- вий ефект, а зменшує частоту його розвитку до 31,3–40,0 % та сприяє відновленню репродуктивної функції у 51,0–67,5 % жінок [10–13]. У 61,3 % хворих із трубною вагітністю вико- нується сальпінгектомія, яка у післяопераційний період призводить до порушень кровопостачання яєчника з розвитком його функціональної неповно- цінності у 32,0 % жінок, що може бути одним із факторів безпліддя [14, 15]. Ефективність консервативного і оперативно- го лікування трубно-перитонеального безпліддя у пацієнток, які перенесли трубну вагітність після запальних захворювань статевих органів, не пере- вищує 21–47 %, тому у жінок із цією патологією часто застосовуються допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), ефективність яких у них ниж- че, ніж у пацієнток з іншою патологією, що ста- новить 30 % [16, 17]. АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ 43 АКУшЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІя w w w .im j.k h. ua Низька відповідь яєчників (НВя) у програмах ДРТ є важливою проблемою сучасної репродук- тивної медицини через високу частоту і тенден- цію зростання у міру збільшення частки «поганих відповідачів» серед жінок пізнього репродуктив- ного віку з безпліддям, що спричиняє зниження ефективності програм ДРТ [18]. У літературі цей патологічний стан відомий також під назвою «бід- на» відповідь яєчників. Засіданням спеціальної проблемної групи Європейського співтовариства репродукції людини та ембріології ЕRSHE, що відбулося в м. Болонья (Італія) у 2011 р., було створено вперше затверджене до практичного за- стосування єдине визначення «поганих відповіда- чів» (Болонські критерії): 1) пізній репродуктивний вік матері (≥ 40 ро- ків) або будь-який інший фактор ризику НВя (оперативні втручання на яєчниках, синдром по- лікістозних яєчників, перенесені запальні захво- рювання тощо); 2) НВя у попередньому циклі контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) (≤ 3 ооцити у стан- дартному протоколі стимуляції); 3) низький тест оваріального резерву (ОРТ) (тобто чисті астральні фолікули (ЧАФ) < 5–7 або антимюллерів гормон (АМг) < 0,5–1,1 нг/мл). Два з цих критеріїв дають змогу вживати термін «поганий відповідач» відносно пацієнтки. Два епізоди НВя після максимальної стимуляції більшість дослідників вважають достатніми для визначення «поганого відповідача» за відсутності пізнього репродуктивного віку матері або зниже- ного ОРТ. Прогностичні критерії, такі як пізній репродуктивний вік пацієнтки або знижені по- казники ОРТ, відміна в попередньому циклі екс- тракорпорального запліднення (ЕКЗ), отримання менше чотирьох ооцитів у попередньому циклі сьогодні найчастіше використовуються для оцін- ки ризику НВя [19]. З усіх діагностичних показників ЧАФ і АМг мають кращу чутливість та специфічність для прогнозування відповіді яєчників. Тим не менш навіть ці маркери оваріального резерву в окре- мих випадках дають 10–20 %-ву похибку в оцінці функціонального стану фолікулярного апарату. Деякі дослідники ставлять під сумнів практичну користь цих показників у клінічній практиці для прогнозування оваріальної відповіді в першому циклі ЕКЗ. Для АМг кращі порогові значення лежать у діапазоні від 0,5 до 1,1 нг/мл, тоді як для зна- чення ЧАФ змінюються від менш ніж 5 до менш ніж 7. З практичної точки зору ЧАФ є найбільш широко використовуваним маркером оваріаль- ного резерву, що обумовлено доступністю уль- тразвукової методики. Визначення рівнів фолі- кулостимулюючого гормону (ФСг) також може застосовуватися для оцінки стану фолікулярного апарату, але значно поступається АМг та ЧАФ за специфічністю з точки зору прогнозування НВя. Використання базальних рівнів ФСг як маркеру НВя має прогностичну цінність лише при високих порогових значеннях ФСг. Такі показники, як вік жінки, об’єм яєчників, рівні ФСг, інгібін В зна- чно поступаються за точністю АМг і ЧАФ у про- гнозуванні НВя. Багато аспектів лікувальної тактики у жінок із НВя залишаються нез’ясованими. Практично єдиним методом корекції НВя вважається моди- фікація протоколів КОС. Для поліпшення яєчни- кової відповіді у пацієнток із низьким ОРТ про- понуються різні режими стимуляції: використання коротких протоколів, зменшення дози агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (а-гнРг), викори- стання антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ант-гнРг) та ін. Але основним компонентом цих модифікованих протоколів є збільшення дози гона- дотропіну (гТ), тобто більш агресивна стимуляція яєчників. Результативність цих стратегій викли- кає певні сумніви. Частина дослідників указує на менший відсоток виведення з циклів, підвищення частоти настання вагітності після застосування модифікованих протоколів [20]. Однак єдиної думки щодо вибору протоколу КОС у пацієнток зі зниженими показниками ОРТ і високим ризи- ком НВя не існує. Деякі вчені вважають більш ефективними протоколи стимуляції с ант-гнРг, ніж довгий протокол з а-гнРг. Фолікулярна рідина, що виробляється тека- і гранульозними клітинами, заповнює антральний фолікул (АФ). Низькі рівні АФК у фолікулярній рідині можуть бути використані для прогнозу- вання потенційного успіху ЕКЗ. До біомаркерів дії ОС відносять 8-ізопростагландин F2α (8-ізо- простан), 8-гідроксигуанозин та 8-гідрокси-2’- дезоксигуанозин. Високі концентрації біомар- керів визначаються в рідинах тіла або ткани- нах пацієнток із віковими та дегенеративними захворюваннями. Чутливий метод визначення інтенсивності ОС — виявлення в біологічних зразках 8-ізопрос- тана (8-ізо-простагландин F2α, 8-ізо-PGF2α), що є стабільною простагландин-F2-подібною субстан- цією, яка формується при окисленні арахідонової кислоти в клітинній мембрані неферментативним шляхом, що була запропонована як новий індекс ОС [21]. Незважаючи на поліпшення методик ДРТ, ста- теві клітини і ембріони, що утворюються в про- цесі ЕКЗ, піддаються впливу потенційно АФК (активні форми кисню)-індукованих факторів. ОС визначається як дисбаланс між окиснювачами (АФК) та антиоксидантним захистом в організмі на користь оксидантів [22]. Розвиток ОС є однією з головних причин дефекту гамет чи порушення розвитку ембріонів. У пробірці ризик розвитку ОС більше, ніж у природних умовах, його нега- тивний вплив може бути підсилений через відсут- ність фізіологічних механізмів захисту, природних антиоксидантів і наявність кількох потенційних джерел АФК. Ці джерела АФК під час процедури ЕКЗ походять ендогенно з гамет або за допомогою 44 АКУшЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІя w w w .im j.k h. ua екзогенних факторів навколишнього середовища [23]. В ооцитах рівні АФК, коли вони в надлиш- ку, можуть порушити цитоскелет, змінити функ- цію мікротрубочок, спричинити розсіювання та хромосомні анеуплоїдії. Ці ефекти АФК значно погіршують результат ЕКЗ. Вагітність, отримана за допомогою ІКСІ (метод «введення спермато- зоїда в цитоплазму ооцита»), негативно пов’язана з високим рівнем АФК у фолікулярній рідині, але позитивно — із загальним вмістом у ній анти- оксидантів [24]. Відсутність заходів щодо приборкування АФК, їх ендогенних та екзогенних джерел врешті-решт призводить до розвитку ОС, який негативно впли- ває на ефективність репродуктивних методик і ре- зультат вагітності. генерації АФК, особливо під час ембріональ- ного розвитку, пов’язані з надмірною активацією геному. Ембріони після успішного запліднення також піддаються впливу високих рівнів АФК, що знижує їх якість і призводить до ризику упо- вільнення і блокування раннього ембріонального розвитку [18]. Останніми роками доведено спроможність ме- латоніну стимулювати продукцію антиоксидантів. Звертають на себе увагу множинні ефекти мелато- ніну як потужного антиоксиданта, регулятора цир- кадного ритму та добових змін рухової активності і температури тіла. Експозиція до постійного світ- ла збільшує перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) і зменшує загальну антиоксидантну та супероксид- дисмутазну активність, тоді як застосування мела- тоніну обумовлює зниження ліпідної пероксидази, особливо в мозку. Мелатонін виступає головним агентом синхронізації циркадних структур сну, він також діє як поглинач вільних радикалів шляхом модуляції експресії антиоксидантів і зниження проапоптотичних білків. Це потужний антиокси- дант, що виділяється пінеальною залозою, він при- сутній у фолікулярній рідині і спермі. Мелатонін активізує первинні ферментативні антиоксиданти (СОД, каталазу, GPx). Нещодавно стало відомо, що його концентрація в преовуляторному фолі- кулі вище, ніж у плазмі крові. Інтрафолікуляр- ні рівні мелатоніну мають зворотну кореляцію з 8-гідрокси-2’-дезоксигуанозином, що сприяє ви- живанню ооцитів [25]. Завдяки своїй властивості запобігати пошкодженню вільними радикалами мелатонін став застосовуватися як лікарський за- сіб у пацієнток перед програмами ЕКЗ. У кількох проспективних рандомізованих до- слідженнях безплідних жінок, що проходили ци- кли ЕКЗ-ET, безперервний пероральний прийом мелатоніну у курсі ад’ювантної терапії починаючи з попереднього менструального циклу (до стиму- ляції яєчників) веде до поліпшення якості ооцитів, збільшує кількість зрілих ооцитів і в результаті сприяє отриманню ембріонів високої якості [26]. Перспективним напрямком корекції ОС є за- стосування плацентарних тканин та кріоекстракту плаценти (КП). Органом, що забезпечує баланс АФК та антиоксидантів в організмі людини на ранніх етапах його розвитку, є плацента. Плацен- тарні клітини активно продукують проапоптичні сигнали: TNF, LT, Fasl, TRAIL, TWEAK, LIGHT, ініціюють та активують апоптоз. Поглинання плацентарними макрофагами апоптичних клітин сприяє пригніченню медіаторів запалення та ін- дукції протизапальних цитокінів. Забір, одержання водно-сольових екстрактів плаценти, кріоконсервування плаценти різного ступеня зрілості і КП здійснюються за методикою В. І. грищенка і співавт. (1999). Заморожування КП до –20 °C знижує її антиоксидативну актив- ність, а до –196 °C (100 °C/хв), напроти, збільшує за рахунок конформаційних змін білкових анти- оксидантів. Зберігання екстрактів плаценти лю- дини при –80 і –196 °С, незважаючи на часткову агрегацію білків, дає змогу не втратити їх стабілі- зуючу дію на мембрани еритроцитів, а також за- побігти дестабілізуючому впливу, обумовленому високомолекулярними фракціями. При зберіганні КП при –20 °С у ньому збільшується вміст про- дуктів ПОЛ, що призводить до підвищення рівня гемолізу й зменшення кислотної стійкості еритро- цитів після експозиції з такими екстрактами [27]. КП людини завдяки високому вмісту в них біологічно активних речовин — білків, пептидів, РНК, ДНК, полідезоксирибонуклеотидів (PDRN), амінокислот, ферментів, мікроелементів виявляють антиоксидативну, протизапальну, тромболітичну активність, а також є стимулюючими агентами репарації тканин. Вони здатні інгібувати гідро- ксильні, супероксидні радикали, а також окис азоту; відновлювати тривалентне залізо й ABTS+- радикал; хелатирувати іони металів змінної ва- лентності; запобігати ПОЛ. як один із найпро- стіших у зберіганні і використанні кріопрепаратів КП має виражені імунокоригуючі і регенеративні властивості, вигідно відрізняючись від препаратів, що піддаються термічній обробці. Використання КП приводить до стимуляції метаболізму й поси- ленню мікрогемоциркуляторного русла в різних органах і тканинах, нормалізує антиокисну актив- ність і активність супероксиддисмутази у сироватці крові, серці та печінці експериментальних тварин, знижує нагромадження ТБК-активных продуктів, інтенсивність спонтанного й аскорбініндукованого ПОЛ у тканинах [28, 29]. Таким чином, застосування КП у комплексі заходів профілактики виникнення післяоперацій- ного спайкового процесу та в програмах ДРТ у па- цієнток із трубною вагітністю може забезпечити підвищення рівня антиоксидантів, нормалізацію їх цитокінового статусу, що сприятиме усунен- ню патофізіологічних чинників спайкоутворення. Враховуючи відсутність 100 %-вої ефектив- ності корекції ОС при використанні мелатоніну, перспективним є застосування КП для його ко- рекції в програмах ДРТ у пацієнток із поєднаним безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності. 45 АКУшЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІя w w w .im j.k h. ua С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Каменський В. В. Медико-соціальні та законодав- чі аспекти медикаментозного аборту в Україні / В. В. Камінський, Н. г. Прядко // Репродуктивная эндокринология.— 2014.— № 3.— С. 30–35. 2. Козуб М. Н. Трубная беременность: этиология, па- тогенез, психофизиологические и хирургические аспекты ее лечения (обзор литературы) / М. Н. Ко- зуб, Н. И. Козуб, М. Ю. Климова // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України.— К.: Інтер- мед, 2011.— С. 449–458. 3. Bolnick A. Postoperative Adhesions as a Consequence of Pelvic Surgery / A. Bolnick, J. Bolnisk, M. P. Dia- mond // J. Minim. Invasive Gynecol.— 2014.— № 12.— pii: S1553-4650(14)01601-X.— doi:10.1016/j.jmig. 2014.12.009. [Epub ahead of print] 4. Дубинская Е. Д. Тазовые, перитонеальные спайки (этиология, патогенез, диагностика, профилактика): автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра мед. наук; спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / Е. Д. Дубинская.— М., 2012.— 34 с. 5. Braun K. M. The biology of adhesion formation in the peritoneal cavity / K. M. Braun, M. P. Diamond // Semin. Pediatr. Surg.— 2014.— № 23 (6).— Р. 336– 343.— doi:10.1053/j.sempedsurg.2014.06.004. [Epub 2014 Aug 23]. 6. Oxidative status and serum prolidase activity in tubal ectopic pregnancy / N. Hilali, N. Aksoy, M. Vural [et al.] // J. Pak. Med. Assoc.— 2013.— № 63 (2).— Р. 169–172. 7. Pigott R. The Adhesion Molecule / R. Pigott, Ch. Power // Facts Book.— N. Y.: Academic Press, 2011.— Р. 127–129. 8. Суліма Г. М. Перитонеальні тазові спайки у жінок репродуктивного віку: діагностика і тактика ліку- вання: автореф дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук; спец. 14.01.01 «Акушерство та гіне- кологія» / г. М. Суліма.— К., 2014.— 43 с. 9. Спаечная болезнь органов малого таза и брюшной полости / В. Л. Дронова, Е. В. Луценко, Р. С. Теслюк, М. И. Насташенко // Эндокринология.— 2014.— № 3 (17).— С. 22–28. 10. Фаткуллин И. Ф. Профилактика спайкообразования после лапароскопических операций при внематочной беременности / И. Ф. Фаткуллин, ш. А. Альцев // Проблемы репродукции. Технологии XXI века в ги- некологии.— М.: МедиаСфера, 2008.— С. 184. 11. Щербина І. М. Профілактика спайкового процесу при ендоскопічних втручаннях в гінекологічній практиці / І. М. Щербина, В. В. Лазуренко, О. В. Мерцалова // Педіатрія, акушерство та гінекологія.— 2012.— № 1.— С. 84–86. 12. A direct comparison of seprafilm, adept, intercoat, and spraygel for adhesion prophylaxis / T. K. Rajab, M. Wallwiener, C. Planck [et al.] // J. Surg. Res.— 2010.— Vol. 15, № 161 (2).— Р. 246–249. 13. Danario M. A. Method to prevent postoperative adhe- sion formation in gynecologic surgery / M. A. Danario, J. A. Rock // J. Gynecol Tech.— 2011.— Vol. 1.— P. 77–79. 14. Особенности интраовариального кровотока после операции на маточных трубах / А. Д. Соломатина, Н. В. Сикорская, О. Н. Курбатная, Л. В. Затонских // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологии и аку- шерстве.— М.: Пантори, 2002.— С. 215–216. 15. Aboud E. Nine year survey of 138 ectopic pregnancies / E. Aboud, C. Chaliha // Arch. of Gynecol. & Obstet.— 2010.— Vol. 261, № 2.— P. 83–87. 16. Суслікова Л. В. Патогенез, діагностика та комплексне лікування порушень рецептивності ендометрію в жі- нок з трубно-перитонеальним безпліддям запального генезу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук; спец. 14.00.01 «Акушерство та гіне- кологія» / Л. В. Суслікова.— Одеса, 2011.— 40 с. 17. Юзько О. М. Клінічно-статистичний аналіз вико- ристання в Україні допоміжних репродуктивних технологій для лікування безпліддя / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Буковинський медичний вісник.— 2011.— Т. 15, № 3 (59).— С. 135–137. 18. Щербина Н. А. Роль овариального резерва в форми- ровании недостаточного ответа яичников в циклах экстракорпорального оплодотворения / Н. А. Щер- бина, О. г. градиль // Вестн. Рос. гос. мед. ун-та.— 2013.— Спец. вып. № 2: «Современные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии».— М., 2013.— С. 132–135. 19. ESHRE consensus on the definition of «poor response» to ovarian stimulation for in vitro fertilization: the Bolo- gna criteria / A. P. Ferraretti, A. La Marca, B. C. Fauser [et al.]; ESHRE working group on Poor Ovarian Re- sponse Definition // Hum. Reprod.— 2011.— Vol. 26, № 7.— P. 1616–1624. 20. De Vos M. Primary ovarian insufficiency / M. De Vos, P. Devroey, B. C. Fauser // Lancet.— 2010.— Vol. 376, № 9744.— P. 911–921. 21. Cumulative live birth rate after three ovarian stimula- tion IVF cycles for poor ovarian responders according to the bologna criteria / H. Ke, X. Chen, Y. D. Liu [et al.] // J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci.— 2013.— Vol. 33, № 3.— P. 418–422. 22. Karande V. A rational approach to the management of low responders in IVF / V. Karande, N. Gleicher // Hum. Reprod.— 1999.— Vol. 14, № 7.— P. 1744–1749. 23. Effect of oxidative stress on male reproduc- tion / A. Agarwal, G. Virk, C. Ong, S. S. du Ples- sis // World J. Men’s Health.— 2014.— Vol. 32, № 1.— P. 1–17. 24. Rizzo P. Effect of the treatment with myo-inositol plus folic acid plus melatonin in comparison with a treat- ment with myo-inositol plus folic acid on oocyte quality and pregnancy outcome in IVF cycles. A prospective clinical trial / P. Rizzo, E. Raffone, V. Benedetto // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci.— 2010.— Vol. 14, № 6.— P. 555–561. 25. How does vitrification affect oocyte viability in oocy- te donation cycles? A prospective study to compare outcomes achieved with fresh versus vitrified sibling oocytes / M. Sole, J. Santalo, M. Boada [et al.] // Hum. Reprod.— 2013.— Vol. 28, № 8.— P. 2087–2092. 26. Do poor-responder patients benefit from increasing the daily gonadotropin dose during controlled ovarian 46 АКУшЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІя w w w .im j.k h. ua hyperstimulation for IVF? / J. Haas, E. Zilberberg, R. Machtinger [et al.] // Gynecol. Endocrinol.— 2015.— Vol. 31, № 1.— P. 79–82. 27. Прокоп’юк О. С. Кріоконсервування плаценти та визначення механізмів її впливу на організм ре- ципієнтів пізнього онтогенезу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук; спец. 14.01.35 «Кріомедицина» / О. С. Прокопюк.— Хар- ків, 2014.— 36 с. 28. Зинченко А. В. Фазовые переходы в смесях клеточ- ных суспензий с фракциями экстрактов плаценты человека при температуре ниже 0 градусов Цельсия / А. В. Зинченко, Ю. С. говорова, Е. Н. Боброва // Проблемы криобиологии.— 2011.— Т. 21, № 3.— С. 314–320. 29. Антиоксидантная активность экстрактов плаценты после низкотемпературного гипотермического хране- ния / С. Л. Розанова, Е. Д. Розанова, О. А. Нардид, В. г. Карпенко // Проблемы криобиологии.— 2011.— Т. 21, № 3.— С. 291–292. ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ РЕПРОДУКТИВНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ ПОСЛЕ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ТРУБНОЙ БЕРЕМЕННОСТИ М. Н. КОЗУБ, В. Н. ОЛЬХОВСКАя Рассмотрены пути повышения эффективности вспомогательных репродуктивных технологий у па- циенток с трубно-перитонеальным бесплодием после хирургического лечения трубной беремен- ности. Приведены данные об обычных методиках стимуляции и с использованием мелатонина, учитывая наличие у пациенток оксидативного стресса, негативно влияющего на оплодотворение in vitro и дальнейшее развитие эмбриона. Перспективным признано применение криоэкстракта плаценты в программах репродуктивных технологий у пациенток с сочетанным бесплодием по- сле оперативного вмешательства по поводу трубной беременности. Ключевые слова: вспомогательные репродуктивные технологии, трубная беременность, криоэкстракты плаценты. AUXILIARY REPRODUCTIVE TECHNIQUES IN WOMEN WITH INFERTILITY FOLLOWING SURGERY FOR TUBAL PREGNANCY M. M. KOZUB, V. M. OLKHOVSKA The authors consider the efficiency of auxiliary reproductive techniques in patients with tuboperi- toneal infertility after surgical treatment for tubal pregnancy. The information on usual technique of stimulation and that with melatonin, given the fact of oxidative stress in patients, which has a negative impact on in vitro fertilization and development of the embryo in future, is reported. A pro mising method is the use of cryoextracts of placenta for its correction in the programs of re- productive techniques in patients with combined (tuboperitoneal and endocrine) infertility after surgical treatment for tubal pregnancy. Key words: auxiliary reproductive techniques, tubal pregnancy, cryoextracts of placenta. Надійшла 06.10.2015

Допоміжні репродуктивні технології у жінок із безпліддям після хірургічного лікування трубної вагітності

Institution

Ähnliche Einträge