Рента та розвиток рентних відносин в Україні

Проаналізовані вітчизняна практика запровадження рентного регулювання та оподаткування в природно-ресурсній сфері та досвід щодо розв'язання зазначених питань в інших країнах. Проведено наукову систематизацію та узагальнення відповідної проблематики. Обґрунтовано необхідність посилення рентних...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
Hauptverfasser:	Данилишин, Б.М., Міщенко, В.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Schlagworte:	Інноваційні проекти Національної академії наук України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113884
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Рента та розвиток рентних відносин в Україні / Б.М. Данилишин, В.С. Міщенко // Наука та інновації. — 2006. — Т. 2, № 5. — С. 81-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-113884
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1138842017-02-19T22:08:20Z Рента та розвиток рентних відносин в Україні Данилишин, Б.М. Міщенко, В.С. Інноваційні проекти Національної академії наук України Проаналізовані вітчизняна практика запровадження рентного регулювання та оподаткування в природно-ресурсній сфері та досвід щодо розв'язання зазначених питань в інших країнах. Проведено наукову систематизацію та узагальнення відповідної проблематики. Обґрунтовано необхідність посилення рентних принципів і напрямів діяльності уряду в рамках завдань щодо здійснення більш ефективної державної регуляторної політики. Встановлені програмні напрями (базові складові) реалізації рентної політики та розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення системи платежів за природокористування та збільшення рентної складової в доходах державного бюджету. Проанализированы отечественная практика внедрения рентного регулирования и налогообложения в природно-ресурсной сфере, а также опыт решения указанных вопросов в других странах. Проведена научная систематизация и обобщение соответствующей проблематики. Обоснована необходимость усиления рентных принципов и направлений деятельности правительства в рамках задач осуществления более эффективной государственной регуляторной политики. Определены цель и основные задачи соответствующих исследований. Установлены программные направления (базовые составляющие) реализации рентной политики и разработаны конкретные предложения относительно усовершенствования системы платного природопользования и увеличения рентной составляющей в доходах государственного бюджета. Domestic practice of rent regulation and the taxation in natural-resource sphere and corresponding experience in other countries is analysed. Scientific systematization and generalization of a corresponding problematic is carried out. Necessity of strengthening of rent principles and directions of activity of the government for realization more regulation policy is proved. Purpose and the basic task concerning further development and improvement of rent relations is determined. The central directions (basic parts) of rent policy realization is found outSpecific proposals concerning improvement of system of natural resources use payments and increase of a rent component in the state budget incomes are developed. 2006 Article Рента та розвиток рентних відносин в Україні / Б.М. Данилишин, В.С. Міщенко // Наука та інновації. — 2006. — Т. 2, № 5. — С. 81-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin2.05.081 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113884 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інноваційні проекти Національної академії наук України Інноваційні проекти Національної академії наук України
spellingShingle	Інноваційні проекти Національної академії наук України Інноваційні проекти Національної академії наук України Данилишин, Б.М. Міщенко, В.С. Рента та розвиток рентних відносин в Україні
description	Проаналізовані вітчизняна практика запровадження рентного регулювання та оподаткування в природно-ресурсній сфері та досвід щодо розв'язання зазначених питань в інших країнах. Проведено наукову систематизацію та узагальнення відповідної проблематики. Обґрунтовано необхідність посилення рентних принципів і напрямів діяльності уряду в рамках завдань щодо здійснення більш ефективної державної регуляторної політики. Встановлені програмні напрями (базові складові) реалізації рентної політики та розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення системи платежів за природокористування та збільшення рентної складової в доходах державного бюджету.
format	Article
author	Данилишин, Б.М. Міщенко, В.С.
author_facet	Данилишин, Б.М. Міщенко, В.С.
author_sort	Данилишин, Б.М.
title	Рента та розвиток рентних відносин в Україні
title_short	Рента та розвиток рентних відносин в Україні
title_full	Рента та розвиток рентних відносин в Україні
title_fullStr	Рента та розвиток рентних відносин в Україні
title_full_unstemmed	Рента та розвиток рентних відносин в Україні
title_sort	рента та розвиток рентних відносин в україні
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Інноваційні проекти Національної академії наук України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113884
citation_txt	Рента та розвиток рентних відносин в Україні / Б.М. Данилишин, В.С. Міщенко // Наука та інновації. — 2006. — Т. 2, № 5. — С. 81-92. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT danilišinbm rentatarozvitokrentnihvídnosinvukraíní AT míŝenkovs rentatarozvitokrentnihvídnosinvukraíní
first_indexed	2025-07-08T06:36:38Z
last_indexed	2025-07-08T06:36:38Z
_version_	1837059643741831168
fulltext	Інноваційні проекти Національної академії наук України 81© Б. М. Данилишин, В. С. Міщенко. 2006 1. ВСТУП Забезпечення економічного зростання й ак� туальність завдань щодо більш ефективної регуляторної політики привернули увагу вчених, урядовців і народних депутатів до розв'язання проблеми ренти і рентних відно� син в Україні. Держава, на їх думку, втрачає контроль над рентою, а це позбавляє народне господарство важливого ресурсу для розвит� ку та призводить до суттєвих фінансових втрат для безпосередніх товаровиробників. Причинами такої ситуації є слабкість держав� Б. М. Данилишин, В. С. Міщенко Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ РЕНТА ТА РОЗВИТОК РЕНТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ Анотація: Проаналізовані вітчизняна практика запровадження рентного регулювання та оподатку� вання в природно�ресурсній сфері та досвід щодо розв'язання зазначених питань в інших країнах. Проведено наукову систематизацію та узагальнення відповідної проблематики. Обґрунтовано не� обхідність посилення рентних принципів і напрямів діяльності уряду в рамках завдань щодо здійснення більш ефективної державної регуляторної політики. Встановлені програмні напрями (ба� зові складові) реалізації рентної політики та розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення системи платежів за природокористування та збільшення рентної складової в доходах державного бюджету. Ключові слова: рента, природні ресурси, рентна політика, рентне регулювання, платне природокори� стування. Б. М. Данилишин, В. С. Мищенко. РЕНТА И РАЗВИТИЕ РЕНТНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УКРАИНЕ. Аннотация: Проанализированы отечественная практика внедрения рентного регулирования и нало� гообложения в природно�ресурсной сфере, а также опыт решения указанных вопросов в других стра� нах. Проведена научная систематизация и обобщение соответствующей проблематики. Обоснована необходимость усиления рентных принципов и направлений деятельности правительства в рамках задач осуществления более эффективной государственной регуляторной политики. Определены цель и основные задачи соответствующих исследований. Установлены программные направления (базовые составляющие) реализации рентной политики и разработаны конкретные предложения от� носительно усовершенствования системы платного природопользования и увеличения рентной со� ставляющей в доходах государственного бюджета. Ключевые слова: рента, природные ресурсы, рентная политика, рентное регулирование, платное природопользование. B. M. Danylyshyn, V. S. Mishchenko. THE RENT AND DEVELOPMENT OF RENT RELATIONS IN UKRAINE. Abstract: Domestic practice of rent regulation and the taxation in natural�resource sphere and correspon� ding experience in other countries is analysed. Scientific systematization and generalization of a correspon� ding problematic is carried out. Necessity of strengthening of rent principles and directions of activity of the government for realization more regulation policy is proved. Purpose and the basic task concerning further development and improvement of rent relations is determined. The central directions (basic parts) of rent policy realization is found outSpecific proposals concerning improvement of system of natural resources use payments and increase of a rent component in the state budget incomes are developed. Keywords: rent, natural resources, rent policy, rent regulation, natural resources use payment. Наука та інновації.2006.Т 2.№ 5.С. 81–92. 82 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 ного регулювання, деформація і неповнота ринкових механізмів, монополізм невироб� ничих структур тощо, що породжує масштаб� ний перерозподіл і необґрунтоване привлас� нення ренти. Формування рентної політики і розробка властивих їй специфічних механізмів регулю� вання вимагають виваженості й послідовно� сті, а відтак мають спиратися на науково роз� роблені підходи. На виконання цього завдан� ня спрямовані дослідження за науково�інно� ваційним проектом НАН України "Рента та розвиток рентних відносин в Україні. Про� грама запровадження рентних відносин у сфе� рі використання природних ресурсів", що ви� конуються починаючи від 2004 року. Метою дослідження є обґрунтування на� прямів і основних заходів по підвищенню ефективності рентної політики, визначенню шляхів зростання природно�ресурсної рент� ної складової в структурі національного до� ходу, зокрема по створенню досконалішої по� даткової системи і посиленню ролі ренти в забезпеченні соціально�економічного розвит� ку країни та відтворенню природно�ресурсно� го потенціалу. До роботи в проекті залучені установи Відділення економіки НАНУ (Рада по вив� ченню продуктивних сил України, Об'єдна� ний інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Інститут проблем ринку та еколого�економічних досліджень), а також фахівці Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації, Міні� стерства охорони навколишнього природного середовища України. Наведемо концепту� альні підходи до запровадження рентних від� носин та попередні результати за ними. 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ Рентна політика – це одна із складових еконо� мічної політики держави. Вона являє собою засновану на певній науковій базі систему принципів і напрямів діяльності, а також від� повідну їм сукупність заходів, що проводять� ся органами державної влади, регіонального і місцевого самоврядування у сфері регулю� вання виробництва, розподілу, споживання, накопичення, експорту та імпорту економіч� ного продукту з метою забезпечення ефек� тивного пошуку (виявлення), стягнення, аку� муляції та використання доходів рентного ха� рактеру і підвищення рівня життя всього сус� пільства. Рентна політика передбачає вико� ристання особливого інструментарію, а також системного законодавчого забезпечення. Як складова економічної політики вона, у свою чергу, містить інституційну, податкову, цінову (бюджетно�фінансову в цілому), зовнішньое� кономічну (митну) та інші складові. Новим Цивільним кодексом України вре� гульовані відносини, що виникають за дого� вором ренти, який не передбачався в ра� дянському цивільному законодавстві. За до� говором ренти одна сторона (одержувач рен� ти) передає другій стороні (платникові рен� ти) у власність майно, а платник ренти вза� мін цього зобов'язується періодично випла� чувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. Виплата ренти може бути забезпечена шляхом вста� новлення зобов'язання платника ренти заст� рахувати ризик невиконання ним своїх обо� в'язків за договором ренти. Отже, рента як правова категорія – це перш за все дохід, який отримується одержу� вачем ренти від платника ренти за передане останньому у власність майно. Умови випла� ти, форма і розмір ренти встановлюються до� говором. Особливістю природно�ресурсної ренти є те, що природні ресурси як об'єкти права власності українського народу за за� гальним правилом, закріпленим Конституцією України, можуть надаватися лише у користу� вання. Певні винятки з цього правила стосу� ються, зокрема, земельних ресурсів [1]. 83НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Інноваційні проекти Національної академії наук України Рента (рентний дохід) як економічна ка� тегорія характеризує будь�який дохід, що от� римується регулярно (з капіталу, землі, май� на тощо) і не залежить безпосередньо від ре� зультатів господарської діяльності. Природно�ресурсна рента – це категорія рентного доходу, який виникає в результаті гос� подарської діяльності, пов'язаної з використан� ням у суспільному виробництві природних ре� сурсів як засобів виробництва (кількість ресур� сів обмежена, вони можуть характеризуватися вичерпністю чи відновлюваністю). Цей рент� ний дохід розподіляється між власником при� родного ресурсу – державою (її органами) чи будь�яким суб'єктом, на праві власності якого у формі володіння перебуває природний ресурс, та користувачем цього ресурсу – суб'єктом гос� подарювання, котрий відповідно до законодав� ства є власником продукції, виробленої в про� цесі користування природними ресурсами. Складовими природно�ресурсного рент� ного доходу можуть виступати: а) частина доходу суб'єктів господарської діяльності, яка не залежить від безпосе� редніх результатів такої діяльності і яка визначається обмеженістю природних ресурсів (абсолютна рента); б) частина доходу суб'єктів господарської діяльності, що отримується від викорис� тання природних ресурсів як фактору виробництва залежно від якості таких ре� сурсів (диференціальна рента); в) частина доходу суб'єктів господарської ді� яльності, що отримується за рахунок ви� користання унікальних чи єдиних (в тій чи іншій сфері) природних ресурсів (мо� нопольна рента). Рентні платежі за спеціальне використан� ня природних ресурсів можуть встановлюва� тися у вигляді як абсолютних, так і відсотко� вих ставок від вартості видобутої сировини або її обсягу в натуральних одиницях, чи отри� маної з неї продукції, від ціни реалізації тощо. Багатоаспектність можливих складових природно�ресурсної ренти та об'єктів її справ� ляння зумовлює різні її форми у вигляді по� датків і зборів та інших обов'язкових плате� жів, у тому числі платежів, які мають непо� датковий характер. Належна державі частина природно�ре� сурсної ренти може надходити у вигляді пла� ти, пов'язаної з наданням права спеціального використання природних ресурсів, яка не но� сить податкового характеру та/або рентної плати у вигляді відповідних зборів, що мають характер обов'язкового (податкового) плате� жу. Неподаткова (майнова) природно�ресурс� на рента обчислюється за результатами оцін� ки економічної вигоди від права користуван� ня об'єктом природного ресурсу відповідно до законодавства про оцінку майна та оціноч� ну діяльність. Умови і форма сплати та роз� мір відповідної ренти визначаються законо� давчими актами та цивільно�правовими до� говорами. Податкова складова природно�ресурсної ренти визначається як плата (збір), що обчи� слюється в залежності від обсягів використа� ного природного ресурсу і отриманої товар� ної продукції. Об'єкт оподаткування, норма� тиви (ставки), пільги та склад платників, пла� ти (збору) визначаються відповідними зако� нодавчими та іншими нормативно�правови� ми актами. Для підвищення ефективності рентних відносин органи державної влади та місцево� го самоврядування спрямовують свої дії на: – розподіл природних ресурсів між суб'єк� тами господарювання всіх форм власно� сті залежно від максимального економіч� ного ефекту; – дотримання правових норм, необхідних для нормального перебігу економічних процесів, пов'язаних з рентними відноси� нами; – екологічно безпечне та ощадливе вико� 84 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 ристання природних багатств, їх всебічне збереження і відтворення. В умовах ринкової економіки підвищен� ня ефективності реалізації права власності на природні ресурси можливе шляхом застосу� вання відповідного механізму ринкових рент� них відносин, який передбачатиме встанов� лення природно�ресурсної ренти як адекват� ної плати за спеціальне використання природ� них ресурсів, виходячи з їх економічної оцін� ки, та визначення такої плати як частини ка� піталізованого рентного доходу. Держава як отримувач основної частини платежів, пов'язаних зі спеціальним викорис� танням природних ресурсів, має відповідні прерогативи щодо розпорядження рентою, сплата якої не залежить від результатів госпо� дарської діяльності користувача. Держава як суб'єкт відповідних суспільних відносин за� безпечує правове регулювання у сфері рент� них платежів та їх розподіл на задоволення відповідних суспільних потреб. Запровад� ження системи рентних платежів в Україні має стати одним з найважливіших інстру� ментів фінансового забезпечення охорони на� вколишнього природного середовища та відтворення природно�ресурсного потенціалу в цілому, а також сприятиме вирівнюванню економічних умов господарювання, регуляції інвестиційних процесів тощо. 3. РЕНТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ПРИРОДНО<РЕСУРСНІЙ СФЕРІ У національній системі управління природ� ними ресурсами природно�ресурсна рента як складова суспільного доходу реалізується, в основному, в різних формах платності приро� докористування. Категоріями платності при цьому є: орендна плата, земельний податок, збори за спеціальне використання природних ресурсів, рентна плата, збір за забруднення навколишнього природного середовища (ос� танній можна розглядати як специфічну фор� му ренти щодо використання асиміляційного потенціалу природного середовища) [2]. У прихованому вигляді рентна частина доходів частково стягується в рамках загаль� ної системи оподаткування доходів – через податок на прибуток (диференціальна рента), незначною мірою через податок на додану вар� тість, експортне мито (на продукцію приро� доексплуатуючих галузей). Суттєва частина доходу від експлуатації природних ресурсів за сучасних умов не контролюється державою і не надходить у державний і місцеві бюджети. Як показує досвід розвинених країн, на вилучення ренти орієнтується значна части� на податків. Крім загальновідомих, практи� куються спеціальні податки на прибуток ви� добувних компаній, диференційовані рентні платежі, земельний податок, експортне мито, акцизи. До цього додаються опосередковані податки, за допомогою яких вилучається надмірний дохід, отриманий за рахунок пере� розподілу ренти споживачами природно�си� ровинних ресурсів. В цілому, за світовим дос� відом рентна політика щодо природних ресур� сів значною мірою трансформується саме в політику обмеження надприбутків. Складовою податкової системи є також власне природно�ресурсні платежі. В сфері ко� ристування надрами до них належать бонуси, роялті, "severance tax" тощо, які найбільшою мірою можна віднести до категорії рентних. Во� ни справляються як у формі прямого податку на виробництво, так і залежно від доходності. Загальнопоширеною є плата за використання водних ресурсів, рівень якої визначається пере� дусім потребами їх охорони і відтворення. В Україні на етапі становлення та форму� вання рентної політики як механізму регу� лювання економічної сфери природоексплу� атуючих галузей обмежились створенням си� стеми платного природокористування. Плата за використання природних ресур� сів є важливою складовою еколого�економіч� 85НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Інноваційні проекти Національної академії наук України ного механізму, що почав створюватися в Ук� раїні починаючи від 1990�х років. Платежі формувалися на базі рентної методології і за змістом та спрямуванням відповідних коштів розглядалися передусім як відтворювальні та природоохоронні. Станом на 2005 рік створе� ний в Україні економічний механізм у сфері природокористування охоплює землю, надра, водні та лісові ресурси, диких тварин, рибні та інші живі водні ресурси, навколишнє при� родне середовище в цілому [3]. Таким чином, формально практично усі сфери використання природних ресурсів в Ук� раїні супроводжуються внесенням відповідних зборів чи обов'язкових платежів до бюджету. Система платежів за використання при� родних ресурсів виконує функцію акумулю� вання частини чистого доходу природокори� стувачів і передачі її в централізований (дер� жавний) та місцеві бюджети. При цьому вве� дення платежів за природні ресурси і збіль� шення відповідних надходжень до всіх рівнів бюджету відбувалося за умов збереження ставок щодо інших видів оподаткування. Не задіяними на сьогодні залишаються спеці� альні механізми вилучення додаткового при� бутку, в т. ч. прогресивне оподаткування над� прибутку монополістів у сфері природокори� стування з метою вилучення рентного доходу. Згідно з вихідними методологічними пе� редумовами, що враховували важкий еконо� мічний стан підприємств, нормативи природ� но�ресурсних і екологічних платежів встанов� лювались на мінімально прийнятному рівні. При цьому протягом багатьох років вони не ін� дексувалися (відповідно до інфляційного чин� ника) і девальвувалися (винятком є земельні ресурси). Їх частка у собівартості продукції си� ровинних галузей (зерна, вугілля, руд, концен� тратів тощо) знизилась до 0,1–1 % і менше. Обсяг платежів рентного характеру харак� теризувався в останні роки тенденцією до від� носного зниження. Їх частка складає зараз 4,8–4,9 % доходів зведеного і 2,8–2,9 % держав� ного бюджету. Якщо ж не враховувати такі специфічні види плати, як збори за геолого� розвідувальні роботи та рентну плату за ви� копні вуглеводні, то зазначена частка у дер� жавному бюджеті знизилась у 2004 р. до 0,8–0,9 % проти 1,3 % у 1998 р. Відповідно не� гативною стала також динаміка видатків дер� жавного бюджету на охорону навколишнього середовища: 1,48 % за фактом 2001 р. та 1,27 % за бюджетом 2004 р. [3]. До цього можна додати, що динаміка ви� трат підприємств, установ і організацій на охорону навколишнього природного середо� вища за 1997–2004 рр. (в реальному, а не в номінальному вимірі) демонструє їх стаг� націю на фоні зростання виробництва. В цілому, створена в Україні система плат� ного природокористування й екологічного оподаткування, а також сучасний рівень плате� жів і зборів не забезпечили стійкого прогресу в мобілізації і акумуляції фінансових ресур� сів, а також цільового спрямування коштів на здійснення природоохоронної діяльності. Во� ни виявилися малоефективними і як меха� нізм стимулювання цієї діяльності [3]. 4. МЕТА Й ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ У рамках альтернатив запровадження рент� них відносин в Україні безсумнівним є не� обхідність посилення рентного регулювання, що визначається передусім недооцінкою від� повідних важелів. Потреба в розширенні арсе� налу засобів, що використовуються при цьому, і в пошуку шляхів створення більш досконалої податкової системи не викликає сумнівів. Прискорений, але без достатнього обґрун� тування, перехід до нової системи природно� ресурснних рентних платежів може створити реальну загрозу для конкурентоспроможно� сті власного виробника на зовнішньому та внутрішньому ринках через непомірно висо� кі ставки рентної плати. 86 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 На сучасному етапі соціально�економіч� на стратегія полягає в тому, щоб підвищити роль системи пошуку ренти та її вилучення, створити на цій основі додаткові важелі роз� витку економіки і реалізувати принципи рів� ності економічних умов для всіх учасників суспільного виробництва. Останньої умови можна досягти не через податки, а через сис� тему рентних платежів за використання наці� онального багатства. Ціна і рента мають ста� ти більш важливими регуляторами процесу відтворення природно�ресурсного потенціалу, забезпечувати умови його розширеного від� творення через нагромадження еколого�еко� номічних активів. У зв'язку з вищесказаним зазначимо, що за деякими оцінками частка природно�ресур� сної ренти (передусім за рахунок земельної) може зрости до 11–12 % ВВП. За статистич� ними даними 2001 р. вона становила майже 17 млрд грн., з яких лише 30 % надійшли до державного бюджету [4]. Зазначені питання привертають все більшу увагу як зарубіжних, так і вітчизняних вчених [5–9]. Необхідність активізації рентної політи< ки зумовлена потребами подолання дефор� мацій та неповноти структури ринкових ме� ханізмів регулювання, які за теперішніх умов спричиняють перерозподіл і необґрунтоване привласнення ренти. В цьому ж контексті знаходиться пошук шляхів створення більш реальних джерел доходів, спираючись на які, можна прискорити економічне зростання. Крім того, сучасний рівень побудованих на рент� ній основі платежів і зборів за використання природних ресурсів недостатньо стимулює ра� ціональне їх використання, не забезпечує адекватного відображення реальних втрат суспільства і не створює достатньої фінансо� вої бази природоохоронної діяльності. Із перелічених передумов постає мета ін� новаційного дослідження, а саме: обґрунтуван� ня напрямів і основних заходів з підвищення ефективності рентної політики, визначення шляхів зростання природно�ресурсної рент� ної складової в структурі національного до� ходу і посилення ролі ренти в забезпеченні соціально�економічного розвитку країни та відтворенні природно�ресурсного потенціалу. Розвитком інноваційного проекту має стати розробка програмних підходів з питань за� провадження рентних відносин. До основних завдань, спрямованих на до� сягнення зазначеної мети, належать: – розробка теоретико�методичних і приклад� них питань удосконалення рентних від� носин і підвищення ефективності рент� ної політики; – оцінка створеної в Україні системи плат� ного природокористування з точки зору повноти реалізації рентних принципів та ефективності їх впровадження на сучас� ному етапі; – встановлення потенційно рентоносних ви� дів і об'єктів природокористування, вияв� лення джерел та шляхів необґрунтовано� го привласнення ренти, розробка механіз� му запобігання цьому процесу; – визначення стратегічних напрямів (сис� темних складових) рентної політики і прі� оритетних заходів її реалізації; – визначення напрямів (вихідних засад) ре� формування створеної системи платного природокористування і шляхів посилен� ня його регулятивного впливу; – розробка напрямів удосконалення систе� ми оподаткування і посилення її рентної (природно�ресурсної) складової; – визначення засад розподілу та викорис� тання коштів від рентних надходжень; – визначення шляхів подальшого розвитку інституційної та нормативно�правової ба� зи щодо регулювання рентних відносин. Встановлення рентної плати має здійсню� ватись диференційовано, виходячи з макси� мально індивідуалізованих розрахунків рент� ного доходу від користування об'єктами при� 87НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Інноваційні проекти Національної академії наук України родних ресурсів як основними засобами ви� робництва. У зв'язку з цим як окреме завдан� ня постає необхідність розробки методологіч� них засад визначення нормативів рентного доходу суб'єкта господарювання, що викори� стовує природний ресурс. Окремим завданням є встановлення принципів розподілу рентно� го доходу, а також порядок адміністрування рентної плати. Рентні надходження належать до катего� рії загально�бюджетних – як на державному, так і на місцевому рівнях. Винятком можуть бути випадки, коли рівень рентних платежів формується залежно від конкретних потреб тієї чи іншої природно�ресурсної сфери, тоб� то функціонально відповідні надходження є багатоцільовими і пріоритети їх використан� ня (перерозподілу) формуються залежно від потреб соціально�економічного розвитку на тому чи іншому етапі. При цьому розподіл рентних платежів між бюджетами різного рів� ня здійснюється на основі узгодження інтере� сів держави з інтересами регіонів. 5. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ РЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В рамках визначеної вище спрямованості дос� ліджень постають питання: в якій виробни� чо�економічній ланці закладається і має ви� лучатися рентний дохід; якою мірою діюча податкова система враховує чи передбачає вилучення рентної складової доходів; які ме� ханізми перерозподілу ренти склалися за су� часних умов? В пошуку відповідей на них (в контексті як загально�аналітичного, так і конкретно галузевого підходу до оцінки еконо� мічної ситуації в Україні) виявляються такі головні складові формування цілісної рент� ної політики: – державно�інституційна; – системно�податкова; – природно�відтворювальна. Розглянемо кожну з них окремо. Державно<інституційна складова. Аналіз чинного законодавства у сфері державного управління (регулювання) користуванням природними ресурсами свідчить, що останні недостатньо визначені як засоби вироб� ництва. У зв'язку з цим процеси формування природно�ресурсної ренти, її вилучення і розподіл перебувають поза належним інститу� ційним та нормативно�правовим полем, а та� кож не забезпечені економічним механізмом реалізації. Особливості структури ринку в перехід� ний період, передусім його деформованість та незбалансованість, служать причиною того, що частина рентного доходу певним чином "розчиняється" у фінансових потоках. Дефіцит державно�регулюючих механіз� мів і, як наслідок, незбалансованість всієї си� стеми економічних відносин в країні призве� ли до гіпертрофованого розвитку невиробни� чих – посередницьких чи фінансових – струк� тур та до виникнення штучної їх монополії і контролю з їх боку за товарними і фінансови� ми потоками. Ця монополія використовуєть� ся зазначеними структурами для максиміза� ції свого доходу шляхом диктату у сфері ці� нової політики, в т. ч. для перерозподілу на свою користь природно�ресурсної ренти. Основним завданням у сфері державного регулювання є внесення відповідних змін до законодавчих актів з питань природокорис� тування та деяких галузевих нормативно�пра� вових актів, а також створення ринкового ба< лансу інтересів всіх учасників рентного про� цесу через впровадження відповідних органі� заційно�економічних механізмів. Удоскона� лення державного регулювання має носити системний характер, стосуючись усіх конкрет� них сфер природокористування – передусім сільськогосподарської, гірничовидобувної та лісової. Створення відповідних більш ефек� тивних господарських інститутів повинно су� проводжуватись адміністративно�політичним реформуванням. 88 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Важливою складовою загального ком� плексу заходів регулювання рентного проце� су в цілому є відповідне удосконалення екс< портного регулювання – насамперед в його спрямованості на попередження втрати між� народної складової ренти стосовно найважли� віших сировинних товарів та енергоресурсів. Цій справі мають служити митні механізми ви� лучення ренти та тарифна політика в цілому. Системно<податкова складова рентної по� літики пов'язується з доцільністю системного підвищення частки природно�ресурсної рент� ної складової у податках. Посилення природ� но�ресурсного оподаткування передбачає перманентне збільшення рентних платежів і зміщення на них податкового навантаження. Завдання визначення частки природно� ресурсної ренти, що належить державі, має вирішуватись на основі диференційованих підходів до об'єктів оподаткування залежно від їх продуктивності та характеру і базувати� ся на збалансованому поєднанні неподаткової (майнової) та податкової (регулярної) скла� дових рентної плати. Вони мають орієнтува� тися на забезпечення оптимальних показни� ків рентабельності суб'єктів господарювання, які використовують природні ресурси. Результативні кроки в зазначеному на� прямку можливі лише за умови збалансуван� ня всього економічного механізму регулюван� ня в рамках народногосподарського комплек� су. Відповідні зміни в податковій системі мо< жуть носити лише поступовий еволюційний характер. Вони повинні мати також відповід� не політичне і інституційне забезпечення і су� проводжуватись вирішенням ряду складних організаційно�правових і науково�методичних проблем. Природно<відтворювальна складова рен� тної політики стосується системи платежів (зборів) за користування природними ресур� сами. Платежі, встановлені в Україні, розгля� далися передусім як платежі відтворюваль� ного, природоохоронного характеру. Водно� час задекларована рентна методологія їх роз� робки, як зазначено вище, реалізувалася не повною мірою. Сучасний рівень платежів і зборів за ко� ристування природними ресурсами в Україні не забезпечує адекватного відображення ре� альних втрат суспільства і не створює достат� ньої фінансової бази для природоохоронної діяльності. Плата за забруднення навколиш� нього природного середовища також не вра� ховує всього обсягу екологічних і соціальних втрат. Держава фактично продовжує надава� ти субсидії більшості природокористувачів, що призводить до недостатності заходів по ефективному відтворенню природно�ресурс� ного потенціалу. Базовим завданням розвитку системи рентних відносин у земле�, надро�, лісо�, водо� користуванні та охороні навколишнього се� редовища є удосконалення механізмів справ� ляння платежів та їх нормативної бази на ос� нові об'єктивних рентних оцінок продуктив� ності ресурсних джерел і диференціації роз� міру плати за якісними і просторовими озна� ками. Похідним завданням є посилення регуля� торних функцій рентних платежів шляхом збільшення їх частки в сукупності податкових платежів з метою більш раціонального, ощад� ливого використання природних ресурсів, загального підвищення економічної ефектив� ності господарювання. Надходження від зборів і платежів за ко� ристування природними ресурсами мають за� безпечувати найбільш повне здійснення при� родоохоронних заходів. Важливо, зокрема, передбачити встановлення органами виконав� чої влади або місцевого самоврядування (в рамках цивільно�правових угод на надання прав користування природними ресурсами) додаткових умов щодо заходів по відтворен� ню природно�ресурсного потенціалу. Пріоритетним завданням екологічного регулювання слід вважати фінансово�еконо� 89НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Інноваційні проекти Національної академії наук України мічне заохочення (стимулювання) господарю� ючих суб'єктів з метою зниження ними обся� гів шкідливих викидів та скидів і розміщення відходів. Це пов'язано з розширенням та зміц� ненням засобів екологічного оподаткування. Реалізація рентної політики в природно� ресурсному аспекті регулювання пов'язана зі створенням системного науково�методично� го забезпечення, що включає: – розробку форм та методів обрахунку рентної складової доходів підприємства; – визначення методичних підходів до обра� хування рентної плати і особливостей її нарахування за видами природних ресур� сів; – розробку економічних моделей диферен� ціації рентних платежів (зборів) за якіс� ними ознаками і економіко�географічни� ми характеристиками відповідних ресурс� них джерел. 6. ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ За результатами першого етапу досліджень за інноваційним проектом був сформований комплекс пропозицій, що включав як кон� кретні кроки щодо збільшення бюджетних надходжень, так і обґрунтування доцільності вдосконалення нормативно�правової бази рентного спрямування. Ці пропозиції стосу� валися таких видів природокористування: Мінеральні ресурси. Резерв збільшення надходжень у бюджет пов'язується з диферен� ціацією платежів за користування надрами, тобто приведенням їх у відповідність з якіс� ними та іншими особливостями ресурсних джерел [10, 11], а також зі скасуванням ряду пролобійованих пільг. За наданими пропози� ціями: а) диференціація платежів дасть можливість збільшити бюджетні надходження в 1,5–1,6 рази проти їх поточного рівня, або на 120–150 млн грн. (оцінка ймовірна, ос� кільки багато факторів залишаються не� визначеними); б) коригування платежів, зокрема підвищен� ня їх для деяких видів корисних копалин, впровадження платежів за видобування багатих залізних руд, врегулювання рент� них платежів щодо важковидобувних за� пасів вуглеводневої сировини, впровад� ження рентних платежів для рентабель� ної частини вуглевидобувних шахт [12] та ін. дасть можливість збільшити надхо� дження на 130–150 млн грн.; в) скасування пільг по платежах, передба� чених, зокрема, Законом України "Про особливості приватизації підприємств державної акціонерної компанії "Укрруд� пром" (розд. 4, п. 5 ) та деякими іншими нормативними актами дасть змогу за� побігти втратам бюджету в обсязі понад 40 млн грн.; г) запровадження початкової ціни "продажу дозволу" на право користування надрами, що є фактично природно�ресурсним бону� сом (згідно з постановою Кабінету Міні� стрів України № 694 від 26.05.2004 р.), з урахуванням перегляду Методики визна� чення "початкової ціни" (затвердженої постановою КМУ № 1374 від 15.10.2004 р.) виявляє резерви збільшення надходжень на рівні понад 80–100 млн грн. У системі рентних платежів за мінеральні ресурси рекомендується орієнтуватися також на запровадження експортного податку (ми� та) чи акцизного збору. За результатами про� веденого аналізу щодо ряду видів корисних копалин (і продуктів первинного ресурсного циклу) Україна перебуває майже у монополь� ному становищі. При цьому митна вартість, задекларована в Україні, набагато нижча від звичайних цін в країнах�експортерах. До таких видів корисних копалин відносяться, зокрема, каолін, вогнетривкі глини, будівельний ка� 90 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 мінь (щебінь), титанові руди і концентрати. При застосуванні до них мінімальних мит� них ставок на рівні 5–7 % додаткові надход� ження в бюджет складуть біля 100 млн грн. Норма щодо акцизного збору, передбаче� ного Кодексом України про надра, залиша� ється незатребуваною в національній практи� ці. Нагадаємо (ст. 35), що він може встанов� люватися по окремих видах мінеральної си� ровини, що видобувається з родовищ з від� носно кращими гірничо�геологічними і еко� номіко�географічними характеристиками, при одержанні користувачем надр наднорматив� ного прибутку. "Природні" монополісти в мі� нерально�сировинній сфері залишаються по� за таким регулюванням і бюджетні втрати тут поки що не піддаються оцінці. Земельні ресурси. В сучасних економіч� них умовах найбільш суттєве збільшення над� ходжень від плати за землю пов'язане з про� веденням нормативної грошової оцінки зе� мельних ділянок в межах населених пунктів. При цьому основним джерелом поповнення державного бюджету має стати податок на зе� мельно�майновий комплекс, що може бути запроваджений після оцінки нерухомості в межах населених пунктів. В розроблених пропозиціях резерви збіль� шення надходжень пов'язуються також з удос� коналенням законодавства щодо орендної пла� ти за земельні ділянки, підвищенням розміру орендної плати за землі державної і комунальної власності (що надаються у користування су� б'єктам господарювання), введенням індекса� ції грошової оцінки (щодо платників фіксова� ного сільськогосподарського податку), запро� вадженням плати за зміну цільового призна� чення земель, запровадженням прогресивного податку на наднормативні площі земель (що знаходяться у власності і користуванні) тощо. Водні ресурси. Обґрунтовується доціль� ність диференціації збору за спеціальне водо� користування стосовно: 1) встановлення більш високого рівня пла� тежів за використання підземних вод (в 1,8–2 рази), що забезпечить додаткові надходження в межах 60–80 млн грн; 2) зменшення понижуючого коефіцієнту до нормативу збору для теплових електрос� танцій з прямоточною системою водоспо� живання (зараз – 0,002); 3) збільшення нормативів збору для під� приємств житлово�комунального та риб� ного господарства. Лісові ресурси. Резерви рентного регулю� вання пов'язані передусім з підвищенням роз� міру збору за використання лісових ресурсів та з розширенням бази відповідного оподат� кування (збільшення надходжень на 30–40 млн грн.). Пропонується також запрова� дження експортного мита на необроблену лі� сосировину (в розмірі від 5 до 10 % митної вар� тості), а також регламентація продажу з аук� ціону такої сировини на внутрішньому ринку. Морське та рекреаційне природокорис< тування. Резервами збільшення надходжень до бюджету є: 1) запровадження рекреаційно�туристичної ренти для прибутково функціонуючих суб'єктів господарювання; 2) запровадження як рентного платежу по� датку на земельно�майнові комплекси у приморських регіонах; 3) запровадження плати за видобування піс� ку на морських родовищах та ін. У цьому контексті мова йде про подаль� ше опрацювання законопроектів "Про землі рекреаційного і оздоровчого призначення", "Про прибережну смугу морів", "Про плату за морські акваторії". Пропозиції стосовно зазначених питань були подані в Уряд і деякі з них враховані, зо� крема в рамках Закону України "Про держав� ний бюджет України на 2005 рік". На протязі 2005 року Урядом були також здійснені кро� ки в напрямках суттєвого збільшення норма� тивів збору за спеціальне водокористування, 91НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 Інноваційні проекти Національної академії наук України підвищення збору за використання лісових ресурсів, запровадження збору за заготівлю товарної сировини під час суцільних санітар� них вирубок лісу, збільшення збору за вики� ди і скиди забруднювальних речовин та розмі� щення відходів, інституціоналізації аграрно� го ринку, розвитку торгівлі продукцією лісо� вого господарства на біржах та аукціонах тощо. На жаль, ініційована вченими НАНУ між� відомча робоча група з питань реформування платежів за користування надрами, створен� ня якої було підтримано розпорядженням екс�віце�прем'єр�міністра України А. Кінаха (№ 22181/1/1�05 від 5 травня 2005 р.), так і не приступила до роботи. Рішення Кабінету Мі� ністрів України (зафіксоване протоколом за� сідання № 29 від 16 червня 2005 р.) щодо цих питань також залишилось не виконаним. В но� вий бюджетний 2006�й рік ми ввійшли з нор� мативною базою платежів за користування надрами, яку спонтанно, вольовим рішенням було впроваджено Бюджетним Комітетом Вер� ховної Ради України наприкінці 2003 р. (па� м'ятний додаток № 9 до Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік") з незначними корективами. 7. ПРОГРАМНІ ЗАХОДИ Створення системи державного регулювання та контролю у сфері рентних доходів і збіль� шення на цій основі фінансових ресурсів дер� жави пов'язано із загальними завданнями що� до ринкової трансформації економіки і відпо� відного нормативно�правового та інституцій� ного забезпечення. Проведення ефективної рентної політики – це передусім формування і утвердження інститутів ринкової інфраструктури, лікві� дація допущених деформацій і створення по� вноцінних ринкових механізмів, в першу чер� гу біржового ринку і засобів державного ре� гулювання цієї сфери діяльності. До цього до� дається як органічна складова створення та функціонування фінансового ринку. Окремо постають завдання вдосконалення інфраст� руктури експорту і контролю за ним. У рамках посилення державного регулю� вання біржової торгівлі має передбачатися покращення організаційних засад діяльності бірж, заходи щодо впровадження ф'ючерсних угод, розвиток регіонального біржового товар� ного ринку. Складовою цієї системи заходів мають стати моніторинг та прогнозування кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції, здійснення заставних та інтервен� ційних операцій для найважливіших видів продукції, удосконалення інвестиційно�кре� дитного забезпечення аграрної сфери та удо� сконалення інфраструктури експорту про� дукції. Перелічені заходи значною мірою поши� рюються на лісове господарство та гірничо� видобувну промисловість. Стосовно них важ� ливо виділити проблему подолання стихій� ності ринку, впровадження державного аукці� ону, державного регулювання на ринках при� родних монополій (у паливно�енергетично� му комплексі), впорядкування цін на сирови� ну й енергоресурси. Заходами по удосконаленню державного управління та його структури має передбача� тися визначення чітких повноважень органів державної влади та місцевого самоврядуван< ня у сфері регулювання механізмів платності земле�, надро�, лісо� і водокористування із за� безпеченням природоохоронних складових. Змістом удосконалення повинна стати ре< алізація рентних механізмів регулювання як основного пріоритету платності природоко< ристування та більш тісне функціональне поєднання оціночної діяльності щодо природ� них ресурсів із встановленням відповідних рентних платежів. Удосконалення системи державного уп� равління також повинно включати створення структурних підрозділів, до завдань яких бу� дуть віднесені питання економічної оцінки та 92 Інноваційні проекти Національної академії наук України НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 5, 2006 рентного оподаткування природних ресурсів, розроблення комплексних регіональних ка� дастрів природних ресурсів, інформаційних систем обліку рентних надходжень та регла� ментації напрямів їх використання. Реалізація рентної політики має передба� чати задіяння інструментів стратегічного і по< точного планування, розробку планів управ� ління, створення адміністративних структур і здійснення ряду організаційних заходів, зо� крема щодо: – розроблення і реалізації механізмів регу� лювання ринку найважливіших сировин� них товарів (зерна, цукру, вугілля тощо); – забезпечення участі держави в регулюван� ні цін на сировинні товари (непряме регу� лювання, підтримка цін, участь у торго� вих операціях тощо); – впровадження методології оцінки майна та майнових прав, які лежать в основі виз� начення рентного доходу та ін. [5, 13, 14]. Інституційно�правова основа здійснення рентної політики повинна забезпечувати можливості ефективного управління природ� ними ресурсами як державною власністю і повноцінного використання переваг України стосовно наявності та забезпечення вироб� ництва природними сировинними ресурсами. Рентна політика має передбачати правові інструменти захисту національної економіки з метою попередження стягування природ< но<ресурсної ренти на користь розвинених країн в умовах глобалізації економіки. Загалом удосконалення законодавства має виходити з більш змістовного визначення природних ресурсів як засобу виробництва і спрямовуватися на встановлення диферен� ційованої системи платежів за користування природними ресурсами, впровадження прин� ципів ринкової економіки, на більш чітке і де� талізоване визначення функцій державних органів та децентралізацію управління. ЛІТЕРАТУРА 1. Данилишин Б. М., Міщенко В. С. Реформування відносин власності на природні ресурси. // Еко� номіка України. – 2003. – №9. – С. 34–42. 2. Міщенко В. С., Данилишин Б. М. Природноре� сурсна рента і рентна політика в Україні. // Еко� номіка України. – 2003. – № 12. – С. 3–14. 3. Данилишин Б. М., Міщенко В. С. Рентна політика в Україні. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАНУ. – 2004. – 67 с. 4. Кваснюк Б. Є. Рента і рентні відносини в Україні. // Економічна теорія. – 2004. – № 1.– С. 9–23. 5. Геєць В. Нестабільність та екологічне зростання. – К.: Ін�т економ. прогнозування НАН України. – 2000. – 344 с. 6. Использовать природно�ресурсный потенциал Украи� ны / Мамутов В. К., Панов Б. С., Попов Н. А., Щетни� ков А. И. – 2002. (http:www.sustainable�cities.net.ua). 7. Лисецький А. С. Рента – податкове поле агропро� мислового комплексу. // Фінанси України. – 2004. – № 3. – С. 90–98. 8. Львов Д. С. Проблеми довгострокового соціально� економічного розвитку Росії. // Економіка і про� гнозування. – 2003. – № 2. – С. 3–11. 9. Малий І. Й. До питання про теорію земельної рен� ти та проблеми реформування земельних відносин. // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 49–54. 10. Міщенко В. С. Гірничий капітал і ресурсна рента як інструмент державного управління надрокорис� туванням. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – 2004. – 44 с. 11. Міщенко В. С. Проблема впровадження рентних платежів у надрокористуванні. // Економіка Ук� раїни. – 1995. – № 9. – С. 87–89. 12. Амоша О. І., Старченко Л. Л. Економічне стиму� лювання: регулювання рентних відносин у вугіль� ній промисловості. // Уголь Украины. – 2003. – № 4. – С. 19–25. 13. Ревенко М. Удосконалення державного регулюван� ня розвитку аграрного сектора економіки. // Еко� номіка України. – 2003. – № 2. – С. 51–55. 14. Чубук Л. П. Зміни у системі оподаткування нерухо� мості як перспективний напрям податкової політи� ки. // Фінанси України. – 2004. – № 3. – С. 99–105. Надійшла до редакції 14.12.05

Рента та розвиток рентних відносин в Україні

Institution

Ähnliche Einträge