Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи

Досліджено стан і проблеми внутрішньо переміщених осіб України, обґрунтовано довгостроковий характер їх вирішення. Узагальнено світовий досвід інтеграційної політики щодо ВПО. Виявлено проблеми інтеграції вимушених переселенців у територіальні громади. Визначено ресурсний потенціал внутрішньо перемі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Антонюк, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113894
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 8–13. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-113894
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1138942017-02-19T03:02:23Z Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи Антонюк, В.П. Наукові статті Досліджено стан і проблеми внутрішньо переміщених осіб України, обґрунтовано довгостроковий характер їх вирішення. Узагальнено світовий досвід інтеграційної політики щодо ВПО. Виявлено проблеми інтеграції вимушених переселенців у територіальні громади. Визначено ресурсний потенціал внутрішньо переміщених осіб для розвитку приймаючих громад, регіонів та України. Исследованы состояние и проблемы внутренне перемещенных лиц Украины, обоснован долгосрочный характер их решения. Обобщен мировой опыт интеграционной политики относительно ВПЛ. Определены проблемы интеграции вынужденных переселенцев в территориальные сообщества. Определен ресурсный потенциал внутренне перемещенных лиц для развития принимающих сообществ, регионов и Украины. Investigated the status and problems of internally displaced persons in Ukraine, justified by the long-term nature of their decision. Generalized world experience of integration policy on IDPs. The problems of integration of forced migrants in the territorial community. Identified resource potential internally displaced persons for development of host communities, regions and Ukraine. 2016 Article Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 8–13. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113894 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Антонюк, В.П. Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи Вісник економічної науки України
description	Досліджено стан і проблеми внутрішньо переміщених осіб України, обґрунтовано довгостроковий характер їх вирішення. Узагальнено світовий досвід інтеграційної політики щодо ВПО. Виявлено проблеми інтеграції вимушених переселенців у територіальні громади. Визначено ресурсний потенціал внутрішньо переміщених осіб для розвитку приймаючих громад, регіонів та України.
format	Article
author	Антонюк, В.П.
author_facet	Антонюк, В.П.
author_sort	Антонюк, В.П.
title	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
title_short	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
title_full	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
title_fullStr	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
title_full_unstemmed	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
title_sort	вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113894
citation_txt	Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 8–13. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT antonûkvp vplivvnutríšnʹoperemíŝenihosíbnarozvitokteritoríalʹnihgromadproblemitaperspektivi
first_indexed	2025-07-08T06:37:32Z
last_indexed	2025-07-08T06:37:32Z
_version_	1837059700298874880
fulltext	АНТОНЮК В. П. 8 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Колот // Україна: аспекти праці. — 2013. — № 8. — С. 3-17. 7. Охріменко О.О. Соціальна відповідальність. — навч. посіб. / О.О. Охріменко, Л.В. Іванова; Націона- льний технічний університет України «Київський по- літехнічний інститут». — 2015. — 180 с. 8. Соціальна відповідальність: навч. посіб. / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за ред. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2015. — 519 с. 9. Диагностика состояния и перспектив разви- тия социальной ответственности в Украине (эксперт- ные оценки): монография / О.Ф. Новикова, М.Е. Дейч, О.В. Панькова и др.; НАН Украины, Ин-т эко- номики пром-сти. — Донецк, 2014. — 320 с. 10. Корпоративна соціальна відповідальність: мо- делі та управлінська практика: підручник / за наук. ред. О.С. Редькіна. — К.: ТОВ «Фарбований лист», 2011. — 480 с. 11. Плахотный А.Ф. Проблемы социальной ответ- ственности / А.Ф. Плахотный. — Х.: Вища школа, Изд-во при Харьковском университете, 1981. — 190 с. 12. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / [А.М. Колот, О.А. Грішнова та ін.]; за ред. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2012. — 501 с. 13. Задорожний Г.В. Свобода — відповідальність як джерело особистої динаміки господарського роз- витку (висновки — орієнтири для подальших дослі- джень) / Г.В. Задорожний // Духовно культурні чин- ники соціоекономічної динаміки: монографія молодих вчених; за наук. ред. Г.В. Задорожного, І. Давидова. — Харків, 2013. — С. 254-262. 14. Дейч М.Є. Становлення та розвиток багато- рівневої систем соціальної відповідальності: управлін- ський аспект: монографія / М.Є. Дейч; НАН України, Ін-т економік пром-сті. — Донецьк, 2014. — 352 с. 15. Булеев И.П. Социальная ответственность бизнеса: теория и практика: моногр. / И.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецкая, Е.В. Черных. — Донецк: ИЭП НАН Украины, ДонУЭП, 2008. — 137 с. 16. Тенденції тіньової економіки України І кв. 2016 р. [Електронний ресурс] / Міністерство еконо- мічного розвитку і торгівлі України. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk - UA&id =e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a. 17. Витрати на робочу силу за 2014 рік: статисти- чний бюлетень / Державна служба статистики. — К.: 2015. — 38 с. 18. Аналітична доповідь до Щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». — К.: НІСД, 2016. — 688 с. 19. Шамілева Л.Л. Соціальна відповідальність в трудовій сфері як чинник економічного зростання / Л.Л. Шамілева, А.Д. Панькова // Соціально-трудові відносини: теорія і практика: зб. наук. пр. — К.: КНЕУ, 2016. — № 1 (11). — С. 147-156. В. П. Антонюк д-р екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ВПЛИВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НА РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Постановка проблеми. Унаслідок збройного конф- лікту та тимчасової окупації значної частини територій Донецької та Луганської областей більше мільйона людей були вимушені переїхати в інші регіони Укра- їни для захисту власного життя та реалізації своїх прав на безпечні умови життя і можливості проживати в Україні. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) були вимушені покинути свої домівки, своїх друзів та рід- них, свою «малу батьківщину», де вони народилися і тривалий час проживали. Вони втратили не лише ма- теріальні цінності, але й соціальні зв’язки, свої плани на майбутнє та бажані перспективи. Більшість із них, втративши житло, майно, роботу, звичний спосіб життя та соціальне оточення та переживши надзви- чайне психологічне потрясіння, нині знаходяться в до- сить складних життєвих умовах. Україна вперше зіштовхнулася з масштабною та досить гострою проб- лемою вимушених внутрішніх переселенців. Незважаючи на те, що перші переселенці появи- лися в країні ще в травні 2014 р., системного аналізу для усвідомлення нової проблеми та розробки науково обґрунтованих підходів щодо її вирішення поки що мало. В Україні відбулися за останні два роки низка круглих столів з проблем внутрішньо переміщених осіб, декілька форумів, організованих громадами пе- реселенців та спонсорськими організаціями, де обго- ворювалися дана проблема, спроба усвідомлення її сутності та масштабу, пошук шляхів її вирішення. Значна увага проблемам переселенців приділена в на- ціональній доповіді НАН України «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та за- гроз подій на Донбасі» [1]. В останні півтора-два роки з'явилася низка публікацій по проблемах переселенців України, в той же час резерви наукового осмислення цієї проблеми не вичерпані. Здебільшого ВПО розгля- даються як об’єкти соціального захисту і допомоги. Не вистачає системного підходу в аналізі цієї проблеми з позицій виявлення потенціалу ВПО та їх впливу на розвиток територіальних громад, забезпечення їх пов- ноцінної інтеграції. Мета даного дослідження — визна- чення напрямів удосконалення соціально-економічної політики стосовно більш ефективного залучення по- тенціалу ВПО для вирішення їх власних проблем та розвитку територіальних громад. Виклад основного змісту дослідження. Відповідно до рекомендацій Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) щодо вимуше- них переселенців, внутрішньо переміщеними особами вважаються окремі особи або групи людей, які були змушені тікати та залишити свої будинки або місця АНТОНЮК В. П. 2016/№2 9 проживання, але при цьому не перетнули визнаного на міжнародному рівні державного кордону, для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації масового насильства, порушення прав людини або ро- бити це внаслідок природних чи техногенних катаст- роф. Україна вперше несподівано для себе зіштовхну- лася з проблемою вимушеного внутрішнього пересе- лення значної маси людей. Однак у світі ця проблема набула значного загострення у ХХ столітті в зв’язку з громадянськими війнами на територіях країн Африки, Південного Сходу, Європи. За даними Моніторинго- вого центру з питань недобровільних переміщень, чи- сельність внутрішньо переміщених осіб (далі ВПО) у світі досягла у 2013 р. рекордної відмітки — 33,3 млн осіб, що вдвічі перевищує чисельність біженців (бли- зько 16 млн) [2]. В Європі проблема ВПО загострилася в кінці ХХ століття внаслідок конфліктів на Балканах та на Кавказі. Протягом 1994-1995 рр. із Боснії до Сербії втекло близько 500 тис. біженців, а після війни у Косово в 1999 р. — ще близько 200 тис. [2]. У 2013 р. в Європі чисельність ВПО досягла 2,2 млн, у тому числі найбільшою їх кількість була в Азербайджані (543 тис.) та Грузії (206 тис.) [4]. Однак в останні два роки у світі відбулися текто- нічні зрушення у сфері вимушеного переміщення на- селення. Протягом 2015 р. у Ємені, Сирії та Іраку за- реєстровано понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Загалом же в усьому світі внутрішніх біженців минулого року побільшало на 8,6 млн, йдеться в опублікованому 11 травня 2016 р. звіті Норвезької ради з питань біженців (NRC) та Моніторингового центру щодо внутрішньо переміщених осіб (IDMC). Таким чином, за даними організацій, на даний момент у світі нараховується 40,8 млн осіб, які залишили свої до- мівки через конфлікти у пошуках безпечного місця для життя. Станом на сьогоднішній день, кількість ви- мушених переселенців близька за розмірами до насе- лення деяких більших за середні держав, як от Ко- лумбія чи Іспанія, Південна Африка чи Південна Ко- рея, відзначається у доповіді УВКБ [5]. Найбільше внутрішніх переселенців торік дода- лось у Ємені, де коаліція на чолі з Саудівською Ара- вією проводить військову кампанію проти шиїтських повстанців. Тут у 2015 р. було зареєстровано 2,2 млн внутрішньо переміщених осіб. В охопленій громадян- ською війною Сирії зафіксовано 1,3 млн біженців, а в Іраку, де проходить кампанія проти "Ісламської дер- жави" — 1,1 млн. За межами Близького Сходу до списку країн із найбільшою кількістю внутрішніх переселенців потра- пила Україна, яка посіла четверте місце у загальному списку. Загалом в Україні зафіксовано 1,7 млн осіб внутрішніх переселенців [6]. Україна в досить корот- кий час зіткнулася з масштабною проблемою внут- рішньо переміщених осіб. Порівняно з іншими краї- нами Європи, в Україні масштаби вимушених внут- рішніх переселень мешканців є значно більшими. Ос- новна маса ВПО — це переселенці зі сходу країни. Причиною такого стали загострення внутрішніх супе- речностей соціально-економічного розвитку Донбасу та зовнішня агресія. У той же час слід зазначити, що на даний момент відсутня повна інформація про кількість ВПО в Укра- їні. Частка населення, яка виїхала із Донбасу внаслі- док воєнних дій, з різних причин не реєструвалися як ВПО. При цьому вимушене переміщення, хоч і в мен- ших масштабах, триває. Це обумовлено тим, що збройний конфлікт поки що не завершено, навіть з огляду на Мінські домовленості слід констатувати, що немає ефективного механізму його припинення. Тому можна припустити зі значною вірогідністю, що кіль- кість переселенців у найближчий період суттєво не зменшиться, отже, будуть існувати і проблеми, пов’язані з необхідністю облаштування їхньої життєді- яльності. Юридична невизначеність територій, непід- контрольних Україні, невизначеність перспектив їх подальшого економічного розвитку може призвести до того, що навіть при закінчені збройного протистояння відплив населення може продовжуватися. Населення, яке змушене було виїхати з АР Крим внаслідок окупації, та з Донецької та Луганської обла- стей уже в ході збройного протистояння, зіткнулося з численними проблемами — починаючи від можливос- тей та шляхів виїзду, пошуку місця тимчасового про- живання, пошуку можливостей зайнятості, освітніх за- кладів для дітей, отримання медичної допомоги та ви- рішення багатьох інших соціальних питань. Багато з них залишилися без документів, через що складним питанням було переоформлення документів, що за- свідчують особу, її приналежність до громадянства Ук- раїни, оформлення тимчасової реєстрації, а також можливості працевлаштування. Переважна більшість ВПО зазнала суттєвих матеріальних та моральних втрат, пов’язаних з таким: вони залишили на окупованій території житло та майно, яке нагромаджували десятиліттями. У багатьох рухомому та нерухомому майну було завдано шкоди (або воно було знищене) внаслідок воєнних дій; вони втратили роботу і стабільне джерело доходів, більшість переселенців не змогли швидко працевлаш- туватися на новому місці, а значна їх частина є безро- бітними і понині; переїзд та облаштування на новому місці вима- гало значних коштів, а тривалий час безробіття приз- вів до суттєвого зменшення наявних заощаджень, або зростання боргів; вони втратили звичне соціально-побутове середо- вище (родичів, друзів, колег, сусідів, знайомих пра- цівників соціальних служб тощо), що є необхідною умовою стійкого розселення; у більшості на окупованій території залишилися родичі та майно, що вимагає періодичних поїздок на непідконтрольну Україні територію. Вартість послуг перевезення зросла в декілька разів, що ускладнює і без того важке матеріальне становище ВПО. Незважаючи на те, що в Україні прийнято Закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемі- щених осіб", затверджено «Комплексну державну про- граму щодо підтримки, соціальної адаптації та реін- теграції громадян України, які переселилися з тимча- сово окупованої території України та районів прове- дення антитерористичної операції в інші регіони Ук- раїни, на період до 2017 року» становище більшості ВПО залишається проблематичним. В умовах, коли в Україні відбувається посилення соціальної несправед- ливості, що проявляється в низькій оплаті праці, зро- станні безробіття, падінні реальних доходів, ослаб- ленні соціального захисту населення, ВПО більшою мірою стикаються з її проявами, ніж інші верстви на- селення. В Україні однією з найбільш дискримінова- них груп населення є вимушені переселенці з Криму АНТОНЮК В. П. 10 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ та Донбасу. Про це свідчать як оприлюднені статис- тичні дані, так і результати дослідження "Українські ландшафти дискримінації", проведеного в січні-лю- тому 2016 р. фахівцями інформаційного центру "Май- дан Моніторинг" і дослідницького бюро Sociologist за підтримки Єврокомісії [7]. Це загострює суперечності на рівні громад. Дослідження показало, що в Україні однією з найбільш дискримінованих груп населення є вимушені переселенці з Криму та Донбасу. Серед ви- дів дискримінації переселенці найчастіше називали труднощі з пошуком роботи, винайманням житла, ме- дичним обслуговуванням та влаштуванням дітей до шкіл та інших навчальних закладів. Найбільш гост- рими є соціально-економічні проблеми ВПО, які сто- суються зайнятості, житла та доходів. Із зони тимчасової окупації, як правило, виїж- джала найбільш активна та високоосвічена частина працездатних. За даними ДСЗ, розподіл ВПО за осві- тою відрізняється від розподілу серед загальної кіль- кості безробітних та є наступним: особи з вищою осві- тою становлять понад 64%, з професійно-технічною — 22, з початковою та середньою — 14%. У той же час серед всіх безробітних частка осіб з вищою освітою становить 44%, з професійно-технічною — 35, із се- редньою — понад 20%. Характерним є те, що частка переселенців з вищою освітою є переважаючою в усіх регіонах. Професійна структура безробітних з числа ВПО виглядає наступним чином: понад 57% станов- лять фахівці, професіонали, службовці, третину — особи з робітничими професіями, майже 11% — особи без професійної підготовки [8]. Таким чином, безро- бітні з числа ВПО претендують на технологічні робочі місця, та місця спеціалістів, що не відповідає пропо- зиції роботодавців. Тому без структурної перебудови економіки України проблему безробіття в цілому не вирішити, в тому числі і стосовно ВПО. Досвід, напрацьований багатьма країнами, що мали проблеми з масовими переміщеннями населення внаслідок збройного протистояння (Сербією, Азер- байджаном, Грузією, Молдовою), показує, що най- більш прийнятним шляхом вирішення проблем ВПО є припинення конфлікту і повернення людей до своїх домівок. Однак це можливо лише тоді, коли припи- нення конфлікту здійснюється в інтересах обох сторін, коли ліквідуються загрози життю будь-якої особи. В умовах заморожування конфлікту повернення ВПО на попереднє місце проживання може бути неефектив- ним і пов’язаним з ризиками. Як відзначає член вико- навчого комітету Європейської ради у справах біжен- ців та вигнанців (ECRE), консультант ПРООН В. Пе- тронієвич, аналізуючи досвід Сербії, рішення про по- вернення внутрішньо переміщених осіб назад до Ко- сово, яке прийняло сербське керівництво, було непро- думаним. Реалії Косова такі, що особи, які виїхали звідти, а потім повернулися на контрольовані При- штиною території, не мають жодних гарантій безпеки, доступу до правосуддя, соціальної підтримки. Саме тоді постало питання про те, що ефективний процес повернення внутрішньо переміщених осіб додому не- можливий без забезпечення стандартних елементар- них умов проживання [3]. Розвиток ситуації в такому напрямку можливий і на Донбасі при умові збере- ження нинішнього керівництва так званих ДНР та ЛНР. Отже, повернення ВПО на території поперед- нього проживання може затягуватися не на роки, а на десятиліття, тому проблема облаштування життя ви- мушених внутрішніх переселенців стає довгостроковою. У Сербії ця проблема триває вже майже 20 років; в Азербайджані вона виникла в 1991 р., однак не вирі- шена і на сьогоднішній день; у Грузії вона триває з початку 1990-х років. Можна зробити висновок, що не виключенням буде Україна, де конфлікт ще не врегу- льовано, а кількість переселенців є найбільшою та продовжує зростати. Вирішення цієї надзвичайно гос- трої соціальної проблеми потребує значного часу, а в умовах фактичного продовження воєнних дій та гли- бокої економічної кризи це буде надзвичайно важким завданням. Слід відзначити, що значною частиною ро- боти УВКБ ООН є пошук довгострокових рішень для вимушено переміщених осіб [5]. Вирішення проблеми ВПО в Україні можливо двома шляхами: перший — повернення переміщених осіб назад на території попереднього проживання; дру- гий — інтеграція вимушених переселенців в нове для них середовище місць переселення. Перший шлях не є короткостроковим. Для забезпечення повернення людей в рідні домівки необхідно не лише припинення воєнних дій, але й створення безпечних умов для жит- тєдіяльності, ліквідація розрухи та відновлення еконо- мічної діяльності, відновлення соціальної інфраструк- тури, що потребує значних коштів, зусиль та часу, оскільки негативні наслідки війни є масштабними. Отже, можна зробити висновок, що проблема ВПО в Україні здобуває риси довготривалої проблеми. Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) на сво- єму сайті відзначає: "Через затяжний характер перемі- щення існує термінова необхідність пошуку сталих рі- шень для людей, які не можуть повернутися до своїх домівок. Зокрема, владі рекомендовано розробити довготерміновий та системний підхід для вирішення потреб переселенців у житлі. Уряду також необхідно закласти достатньо фінансування для впровадження нещодавно прийнятої програма по інтеграції пересе- ленців та Плану дій до неї" [9]. Це обумовлює необ- хідність застосування різних стратегій до її вирішення в короткотривалому та довготривалому періодах. У короткотривалому періоді на першому етапі після вимушеного переміщення в центрі уваги мало бути забезпечення вирішення таких життєво важливих нагальних проблем, як відновлення документів, на- дання тимчасового житла, харчування, забезпечення необхідним одягом та засобами гігієни, медичними послугами. Основними інструментами є надання ор- ганізаційної, правової та соціальної допомоги держа- вою, волонтерськими та благодійними організаціями. При цьому, як правило, особливу увагу необхідно при- ділити найменш захищеним категоріям населення. У довготривалому періоді підходи до вирішення проблеми ВПО мають бути іншими — спрямованими на вирішення стратегічних завдань життєзабезпечення переміщених осіб: забезпечення постійним житлом, роботою працездатних та економічно активних, мож- ливостями здобуття якісної освіти, забезпечення ВПО усіма конституційними правами та свободами, у тому числі можливістю вибору місця проживання, забезпе- чення сприятливих умов для інтеграції в нове середо- вище. Тут основна увага має бути спрямована на еко- номічно активне населення, на підростаюче поко- ління, яке формує людський потенціал країни. Пріо- ритетними інструментами мають бути ті, які пов’язані з забезпеченням активної політики зайнятості, підви- АНТОНЮК В. П. 2016/№2 11 щенням конкурентоспроможності робочої сили, роз- витком підприємницької активності, забезпеченням стійкого зростання трудових та підприємницьких до- ходів. Саме такий підхід створить можливості для ВПО стати незалежними та повноцінними громадянами су- спільства, можливості не лише утримувати самих себе, але й бути платниками податків. Незважаючи на те, яку довгострокову життєву стратегію виберуть внутрішньо переміщені особи — осілості на нових місцях проживання чи тимчасового проживання до моменту повного врегулювання конф- лікту, важливим є вирішення питання інтеграції ВПО в громади приймаючих територій. Інтеграція є склад- ним процесом, особливо в умовах відмінностей в менталітеті населення різних територій, неоднакового сприйняття причин подій як на Донбасі (сепаратизм, проросійські орієнтації), так і в Києві (Майдан, рево- люція гідності), не завжди толерантної (а іноді й кон- фліктної) поведінки як переселенців, так і місцевих мешканців. Незважаючи на це, соціологічні опиту- вання показують, що українське суспільство готове до інтеграції переселенців. Лише 27% опитаних громадян вважають, що переселенці та інші меншини поводять себе негідно, а 76% опитаних вважають, що пересе- ленцям із Криму та Донбасу треба допомагати [7]. ВПО змушені були пристосовуватися до нових умов життєдіяльності та інтегруватися в громади прий- маючих територій. Переміщення значної кількості лю- дей позначилося на розвитку приймаючих територі- альних громад. З одного боку, ВПО, маючи нагальну потребу у житлі, працевлаштуванні, послугах закладів освіти й медицини, соціального забезпечення, ство- рюють додаткову напругу у цих сферах суспільної дія- льності, що негативно позначається на відносинах із місцевими мешканцями. З іншого боку, багато виму- шених переселенців мають значний трудовий, підпри- ємницький, креативний потенціал, який міг би бути використаний для розвитку цих територій. Слід від- значити, що вплив ВПО на розвиток громад є мало- дослідженим. З огляду на те, що проблема ВПО набу- ває довготривалого характеру, а також виходячи з того, що значна частка переміщених осіб вже не буде по- вертатися в місця попереднього проживання, актуаль- ним стає більш глибоке дослідження потенціалу впливу ВПО на розвиток громад приймаючих терито- рій. До позитивного впливу слід віднести: збільшення людського потенціалу територіальних громад, поліпшення його якісних характеристик. Вище ми уже зазначали, що з тимчасово окупованих територій, здебільшого виїхали найбільш активні, ква- ліфіковані та підприємливі родини та особи з проук- раїнською та проєвропейською орієнтацією, серед них багато молоді та дітей. Такий контингент збагачує людський потенціал територій переміщення; серед ВПО значною є частка переселенців, які мали власний малий бізнес. Вони мають певні кошти та підприємницькі навички, що збагачує потенціал малого бізнесу в громадах. Є приклади успішної орга- нізації власної справи підприємцями-переселенцями в нових умовах, однак вони поки що не набули поши- рення. Слід відзначити, що підприємницький потен- ціал може бути суттєвим, оскільки до розв’язання проблем працевлаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні залучаються й міжнародні організації. Зокрема, доволі успішно працює Програма розвитку ООН (ПРООН). Ціллю Програми є надання допомоги країнам, що розвиваються, у справі їхнього націона- льного розвитку. З травня 2016 р. ПРООН запускає нову програму, яка заснована на наданні бізнес-гран- тів для переселенців. Фінансуванням проекту займа- ються Британія, Польща та Чехія. Передбачувана сума — 1 млн дол. [10]; ВПО сприяють збільшенню інвестиційних ресур- сів у розвиток територій переміщення. Це здійсню- ється як за рахунок власних фінансових ресурсів, які спрямовуються переважно на будівництво житла, так залучених коштів зарубіжних донорів для вирішення житлових проблем вимушених переселенців. Згідно з опитуванням, проведеним з ініціативи громадської ор- ганізації «Кримська діаспора» і фонду «Держмо- лодьжитло», у Київській області 87,6% опитаних пере- селенців з Криму і зони АТО готові придбати житло в кредит. Причому серед переселенців, які нині живуть у Київській області, 95% орендують житло. Тобто, справа залишається за виробленням механізму цього кредитування. Але варто зауважити, що люди сподіва- ються на довгостроковий кредит з мінімальним по- чатковим внеском. Крім того, питання вироблення механізмів і організації такого кредитування буде за- лишатися актуальним і надалі, оскільки, як показують результати опитування, 78% громадян не планують по- вертатися на непідконтрольні Україні території в най- ближчі п’ять років [10]; позитивним впливом ВПО на розвиток територій переміщення є збільшення внутрішнього попиту, що сприяє розвитку національного виробництва, місцевої промисловості та інших видів економічної діяльності. В умовах, коли ринок насичений товарною масою, це не створює додаткову напругу на ринку, а стимулює виробництво. Однак в умовах недостатності виробни- чих потужностей збільшення попиту може призвести до зростання цін. Масові переселення можуть і негативно впливати на громади. Це може проявлятися у такому: виникає додаткове навантаження на об’єкти со- ціальної інфраструктури та виконавчі органи держав- ної влади (черги в поліклініках, в органах соціального забезпечення тощо); посилюється конкуренція на ринку праці, при цьому більш кваліфіковані працівники-переселенці можуть витісняти місцевих працівників; можливе виникнення напруги в суспільстві, не- порозуміння, побутових конфліктів та зростання зло- чинності. Дослідники відзначають, що негативні аспекти впливу ВПО не набрали перевагу, вони не призвели до соціального конфлікту. Попри всі труднощі, пози- тивний вплив переважає, що підтверджують окремі дослідження. Проведене опитування за підтримкою Японії та Міжнародної організації по міграції в 10 на- селених пунктах підконтрольного Україні Донбасу (1300 респондентів) дало змогу отримати такі резуль- тати: «Как продемонстрировали коллективные интер- вью, вынужденные переселенцы воспринимаются в городах их нынешнего проживания в целом в качестве ресурса развития. Они несут с собой следующие ос- новные возможности развития: повышение социаль- ной активности за счет приехавших гражданских ак- тивистов; открытие нового бизнеса и сильная моти- вация добиться результатов в бизнесе; внедрение бо- лее высоких требований к ассортименту и качеству то- варов и услуг; заполнение невостребованных местным АНТОНЮК В. П. 12 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ населением вакансий на рынке труда и, как результат, удешевление производства товаров» [10]. Є приклади успішної інтеграції переселенців у нові територіальні громади, однак вони не набули ма- сового поширення, у більшості переміщених осіб іс- нують значні проблеми з працевлаштуванням, забез- печеністю житлом, відшкодуванням втраченого май- на, що вказує на порушення їх прав та принципів со- ціальної справедливості. Незабезпеченість повноцін- ної інтеграції ВПО в нові територіальні громади обу- мовлює поширення серед них бідності, розшарування, зневіри, соціальної апатії та невдоволення, що ство- рює додаткові загрози для держави. Соціолог зазначив, що люди з активною проук- раїнською позицією більш успішно пристосовуються до нових умов і знаходять своє місце в соціумі. Нато- мість ті, хто втік від жахів війни на Донбасі й не має виразної проукраїнської позиції, відчувають гострий дефіцит соціальних груп, з якими вони могли би "го- ворити однією мовою". Вони вважають, що громадян- ську позицію в таких людей необхідно формувати, "ін- акше це загрожує соціальним провалом" [7]. У жовтні-листопаді 2016 р. фахівцями ІЕП було проведено експертне опитування щодо проблем ВПО та їх інтеграції в громади приймаючих територій. Ме- тою обстеження є визначення основних причин та на- слідків переміщення ВПО, основних проблем, які ви- никли в житті самих ВПО та приймаючих територіа- льних громад, наслідків, переваг та перешкод інтегра- ції ВПО, визначення та систематизація умов, можли- востей та заходів для забезпечення інтеграції ВПО в приймаючі громади. Було опитано 152 експерти, серед яких 52% — внутрішньо переміщені особи, більше 13 — представники територіальних громад, 11% — пред- ставники громадських об’єднань, значна кількість на- уковців. Опитування виявило, що більшість експертів (62%) вказали на виникнення певних труднощів інте- грації та адаптації як нових членів населеного пункту, так і тих, що там проживають; на те, що виникають значні проблеми вказало лише 20% опитаних і лише 10% (15 осіб) відзначили, що не виникає ніяких труд- нощів. Серед проблем, які найбільше обтяжують терито- ріальну громаду (табл. 1), у порядку пріоритетності ви- значено такі: зростання навантаження на відділи соці- ального захисту (50,7); забезпечення житлом ВПО (46,7%); зростання навантаження на відділи пенсій- ного фонду (42%); зростання навантаження на заклади освіти та дошкільні заклади у зв'язку з потребами ВПО (41,4%); посилення конкуренції на ринку праці (34,2%). Більше 30% експертів відзначити зростання цін на ринку нерухомості та навантаження на медичні заклади. Має місце і несприйняття ВПО населенням громади, конфлікти між ними (відзначило 1/4 опита- них) та зростання напруженості (20%). Таблиця 1 Які з визначених проблем, пов'язаних із ВПО, найбільше обтяжують територіальні громади, на Вашу думку? (відмітьте не більше 5-ти варіантів відповіді) Код Частота % до всіх Несприйняття ВПО населенням громади, конфлікти між ними 1 37 24,3 Зростання навантаження на заклади освіти та дошкільні заклади у зв'язку з потребами ВПО 2 63 41,4 Зростання навантаження на медичні заклади у зв'язку зі зростанням потреб у медичних послугах за рахунок ВПО 3 46 30,3 Зростання навантаження на відділи пенсійного фонду 4 64 42,1 Зростання навантаження на відділи соціального захисту 5 77 50,7 Зростання навантаження на служби зайнятості 6 15 9,9 Посилення конкуренції на ринку праці 7 52 34,2 Збільшення кількості бідних громадян 8 25 16,4 Зростання соціальної напруженості в приймаючій територіальній громаді 9 30 19,7 Зростання злочинності 10 14 9,2 Забезпечення житлом ВПО 11 71 46,7 Соціокультурна різниця (в мові, традиціях, цінностях, способі життя тощо) 12 18 11,8 Зростання цін на житло та оренду житла 13 46 30,3 Дефіцит місцевих бюджетів за рахунок зростання видатків на проблеми ВПО 14 23 15,1 Половина експертів відзначили, що ВПО мають значний потенціал, який може бути використаний для розвитку приймаючих громад, ще 33%, що ВПО мають певний потенціал, який може справити позитивний вплив на приймаючу громаду. Щодо найбільш вагомих позитивних наслідків інтеграції ВПО, що очікуються у територіальній громаді, то виявлено значний розподіл точок зору (табл. 2). Найбільш однодушно експерти вказали на можливість активізації підприємницької ді- яльності, відкриття ВПО нових підприємств з новими робочими місцями і для мешканців громади (43,4%). На другому місці по рівню позитивного впливу екс- пертами визначено стимулювання розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних організацій ВПО, що мешкають у громаді (31,6%). Відзначено зростання якості та кількості трудового потенціалу (29%), зрос- тання загальної соціальної активності (26%). Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено, що наявність в Україні значної кількості ВПО, які на даний момент перевищують 3% населення, створює додаткові завдання соціально-економічної політики, що мають бути спрямовані на вирішення стратегічних проблем життєзабезпечення переміщених осіб: забез- печення постійним житлом, роботою працездатних та АНТОНЮК В. П. 2016/№2 13 економічно активних, можливостями здобуття якісної освіти; забезпечення ВПО всіма конституційними правами та свободами. Основна увага має бути спря- мована на економічно активне населення, підроста- юче покоління, яке формує людський потенціал кра- їни. Пріоритетними інструментами мають бути ті, що пов’язані із забезпеченням активної політики зайня- тості, підвищенням конкурентоспроможності робочої сили, розвитком підприємницької активності, забез- печенням стійкого зростання трудових та підприємни- цьких доходів. Таблиця 2 Які найбільш вагомі позитивні наслідки інтеграції ВПО очікуються у територіальній громаді, де вони проживають? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді) Код Частота % до всіх Зростання загальної соціальної активності за рахунок громадських активі- стів з числа ВПО 1 39 25,7 Активізація підприємницької діяльності, відкриття ВПО нових під- приємств з новими робочими місцями і для мешканців громади 2 66 43,4 Покращення іміджу громади на місцевому і регіональному рівні 3 6 3,9 Розвиток споживчого ринку 4 26 17,1 Заповнення на ринку праці вакансій, які незатребувані постійним насе- ленням 5 22 14,5 Зростання якості та кількості трудового потенціалу 6 44 28,9 Зростання кількості громадських об'єднань у територіальній громаді 7 19 12,5 Стимулювання розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних орга- нізацій ВПО, що мешкають у громаді 8 48 31,6 Збільшення чисельності громади за рахунок ВПО, що посилює спромож- ність громади 9 23 15,1 Зростання надходжень до місцевого бюджету за рахунок податків та витрат ВПО 10 32 21,1 Розвиток соціальної інфраструктури 11 7 4,6 Консолідація зусиль ВПО, громади, влади, бізнесу на засадах партнерства 12 22 14,5 Активізація інноваційної та інвестиційної діяльності в регіоні 13 10 6,6 Проведене експертне опитування дало змогу зі- брати додаткову інформацію щодо ролі ВПО в Україні та в територіальних громадах. Воно засвідчило, що, незважаючи на наявність значних проблем у життєді- яльності переселенців, пов’язаних з вимушеним пере- міщенням, вони свідомо зробили свій вибір на ко- ристь України. Переселенці володіють значним люд- ським потенціалом і їх потенціал може бути додатко- вим ресурсом розвитку територіальних громад та Ук- раїни в цілому. З огляду на довгостроковий характер вимушеного переміщення значної частки населення окупованих територій Донбасу та анексованого Криму, державна та регіональна політика має бути більш спрямована на ефективне залучення і викорис- тання потенціалу ВПО для економічного і соціального розвитку регіонів України, для підвищення рівня згуртованості української нації та якнайшвидшого по- долання тих складних проблем, з якими зіштовхнулася Україна у двадцяті роки своєї незалежності. Список використаних джерел 1. Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі (націо- нальна доповідь) / [Лібанова Е.М., Горбулін В.П., Пи- рожков С.І. та ін.]; за ред. Е.М.Лібанової. — К.: НАН України, 2015. — 363 с. 2. Управління Верховного комісара ООН у спра- вах біженців: офіц.сайт [Електронний ресурс]. — Ре- жим доступу: http://unhcr.org.ua/uk/novini/novyny/ 1232- litsa-peremeshchennye-vnutri-strany. 3. Петронієвич В. Щоб ефективно допомагати внутрішньо переміщеним особам, не треба чекати ого- лошення воєнного стану [Електронний ресурс] / В. Петронієвич // Тиждень. — 30.12.2014. — Режим до- ступу: http://tyzhden.ua/World/126847. 4. People internally displaced by conflict and violence. Global Overview 2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.internal-displacement.org/ assets/publications/2014/201405-global-overview-2014-en. pdf. 5. Кількість переміщених осіб перевищила 50 млн: Доповідь УВКБ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unhcr.org.ua/uk/novini/novyny/1279-kil kist-peremishchenikh-osib-u-sviti-perevishchila-50-miljon iv-vpershe-z-kintsya-drugoji-svitovoji-vijni-dopovid-uvkb- oon. 6. В Україні офіційно 1,7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб [Електронний ресурс]. — Режим до- ступу: https://dostup.pravda.com.ua/news/publications/v- ukraini-ofitsiino-17-milioniv-vnutrishno-peremishcheny kh-osib. 7. Савицький О. Результати дослідження "Укра- їнські ландшафти дискримінації" 15.06.16 [Електрон- ний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dw.com/ uk/дослідження-внутрішні-переселенці-одна-з-най- більш-дискримінованих-груп/a-19332234. 8. Щодо надання послуг службою зайнятості внутрішньо переміщеним особам за період з 1 березня 2014 року по 31 травня 2016 року [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/ statdatacatalog/ document?id=351058. 9. Агентство ООН занепокоєне ситуацією з пра- вами внутрішніх переселенців в Україні. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unian.ua/ society/1270707-agentstvo-oon-zanepokoene-situatsieyu- z-pravami-vnutrishnih-pereselentsiv-v-ukrajini.html. 10. Закіров М. Деякі аспекти розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб [Електронний ресурс] / М. Закіров // Резонанс. — 2016. — № 39. — С. 5-10. — Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/ images/ rezonans/2016/rez39.pdf. — Назва з екрана.

Вплив внутрішньо переміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи

Institution

Ähnliche Einträge