Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих
Проаналізовано досвід використання полімеразної ланцюгової реакції цереброспінальної рідини у пацієнтів із нейроінфекціями різної етіології. Проведено оцінку етіологічної структури нейроінфекцій у ВІЛ−негативних і ВІЛ−позитивних пацієнтів. Показано, що полімеразна ланцюгова реакція значно підвищує е...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2016
|
| Назва видання: | Международный медицинский журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114021 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих / А.В. Сохань // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-114021 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1140212017-02-20T03:02:34Z Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих Сохань, А.В. Инфекционные болезни Проаналізовано досвід використання полімеразної ланцюгової реакції цереброспінальної рідини у пацієнтів із нейроінфекціями різної етіології. Проведено оцінку етіологічної структури нейроінфекцій у ВІЛ−негативних і ВІЛ−позитивних пацієнтів. Показано, що полімеразна ланцюгова реакція значно підвищує етіологічне розшифрування гострих нейроінфекцій, що дає змогу поліпшити діагностику та ефективність лікування хворих. Проанализирован опыт использования полимеразной цепной реакции цереброспинальной жидкости у пациентов с нейроинфекциями различной этиологии. Проведена оценка этиологической структуры нейроинфекций у ВИЧ−негативных и ВИЧ−позитивных пациентов. Показано, что полимеразная цепная реакция значительно повышает этиологическую расшифровку острых нейроинфекций, что позволяет улучшить диагностику и эффективность лечения больных. The experience of using polymerase chain reaction of cerebrospinal fluid in patients with different neuroinfections was analyzed. The etiological structure of neuroinfections in HIV−negative and HIV−positive patients was assessed. It is shown that polymerase chain reaction significantly increases etiological decoding of acute neuroinfections that can improve the diagnosis and treatment effectiveness. 2016 Article Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих / А.В. Сохань // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114021 [616.9:616.8]-002.1-07:577.21 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Инфекционные болезни Инфекционные болезни |
| spellingShingle |
Инфекционные болезни Инфекционные болезни Сохань, А.В. Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих Международный медицинский журнал |
| description |
Проаналізовано досвід використання полімеразної ланцюгової реакції цереброспінальної рідини у пацієнтів із нейроінфекціями різної етіології. Проведено оцінку етіологічної структури нейроінфекцій у ВІЛ−негативних і ВІЛ−позитивних пацієнтів. Показано, що полімеразна ланцюгова реакція значно підвищує етіологічне розшифрування гострих нейроінфекцій, що дає змогу поліпшити діагностику та ефективність лікування хворих. |
| format |
Article |
| author |
Сохань, А.В. |
| author_facet |
Сохань, А.В. |
| author_sort |
Сохань, А.В. |
| title |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| title_short |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| title_full |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| title_fullStr |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| title_full_unstemmed |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| title_sort |
полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Инфекционные болезни |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114021 |
| citation_txt |
Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих / А.В. Сохань // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT sohanʹav polímeraznalancûgovareakcíâvdíagnosticígostrihnejroínfekcíjudoroslih |
| first_indexed |
2025-07-08T06:51:15Z |
| last_indexed |
2025-07-08T06:51:15Z |
| _version_ |
1837060565789310976 |
| fulltext |
93© А. В. СохАнь, 2016
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2016, № 2
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК [616.9:616.8]-002.1-07:577.21
ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ В ДІАГНОСТИЦІ
ГОСТРИХ НЕЙРОІНФЕКЦІЙ У ДОРОСЛИХ
Канд. мед. наук А. В. СОХАНЬ
Харківський національний медичний університет, Україна
Проаналізовано досвід використання полімеразної ланцюгової реакції цереброспінальної рідини
у пацієнтів із нейроінфекціями різної етіології. Проведено оцінку етіологічної структури нейро-
інфекцій у ВІЛ-негативних і ВІЛ-позитивних пацієнтів. Показано, що полімеразна ланцюгова
реакція значно підвищує етіологічне розшифрування гострих нейроінфекцій, що дає змогу по-
ліпшити діагностику та ефективність лікування хворих.
Ключові слова: нейроінфекції, полімеразна ланцюгова реакція, етіологічна структура.
Актуальність проблеми гострих нейроінфекцій
обумовлена високою частотою тяжкого перебігу
захворювань, високою летальністю, збільшенням
спектра етіопатогенів та їх резистентності до най-
більш розповсюджених антибіотиків, труднощами
диференціальної діагностики. Дослідження в цій
області в основному присвячені вивченню менін-
гітів у дітей. Разом із тим до 35–40 % випадків
менінгіту припадає на дорослих, у яких залиша-
ються недостатньо вивченими питання етіологічної
структури, клінічних особливостей та результатів
лікування залежно від фону та супровідних за-
хворювань [1–5].
Вибір лікувально-діагностичної тактики не-
можливий без раціонально організованої, досто-
вірної лабораторної діагностики та етіологічної
розшифровки нейроінфекцій. У силу традицій
практичної медицини всі менінгіти прийнято
розподіляти насамперед за характером змін це-
реброспінальної рідини (ЦСР) на гнійні і сероз-
ні. Вважається, що у хворого з гнійними нейро-
інфекціями етіологія захворювання є бактері-
альною, а із серозними — вірусною. Однак цей
розподіл умовний і часто призводить до хибних
висновків та призначення неадекватного лікуван-
ня [5–7]. Так, при ранньому початку антибіоти-
котерапії бактеріального менінгіту гнійна реак-
ція не встигає розвиватися і ЦСР має серозний
характер [6]. Водночас при аналізі лабораторних
даних у пацієнтів із вірусними менінгітами спо-
стерігається як лімфоцитарний, так і нейтрофіль-
ний характер плеоцитозу. Таким чином, питання
диференціальної діагностики між бактеріальною
та вірусною природою нейроінфекції далеко не
у всіх випадках може бути вирішене тільки за
характером змін у ЦСР. Тому вкрай важливим
є використання лабораторних методів, що дають
змогу в найкоротші терміни визначити етіологію
нейроінфекції. На сучасному етапі етіологічний
діагноз вдається встановити у 10–40 % хворих,
що, безумовно, недостатньо, негативно відобра-
жається на ефективності лікування, сприяє роз-
витку ускладнень, резидуальних явищ. Це змушує
продовжити пошук нових діагностичних підходів.
Завдяки вдосконаленню лабораторної діагностики
в арсеналі практикуючого лікаря з’явився метод
полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що роз-
ширює можливості етіологічного розшифрування
інфекційних захворювань, оскільки він має високу
специфічність, достовірність, швидкість виконання
та відносно невисоку вартість [6–9]. До того ж,
якщо при бактеріальних нейроінфекціях лікар
може сподіватися на виділення збудника бакте-
ріологічними методами, то при вірусних захворю-
ваннях ПЛР є чи не єдиним доступним методом.
Недоліком бактеріологічних методів дослідження
є тривалий час їх виконання — не менше 3–4 діб.
Беручи до уваги, що результат ПЛР може бути
отриманий лікарем протягом доби, цей метод по-
тенційно є найбільш інформативним і дає змогу
в найкоротший термін скоригувати етіотропну те-
рапію залежно від етіології нейроінфекції [8–11].
Метою нашого дослідження була оцінка діа-
гностичної цінності ПЛР у діагностиці гострих
нейроінфекцій у дорослих.
Для досягнення поставленої мети було про-
аналізовано всі клінічні випадки гострих нейро-
інфекцій у дорослих в місті Харкові та Харків-
ський області за 2011–2013 рр. Для встановлення
етіології захворювання, окрім бактеріологічних
досліджень ЦСР та крові, ми використовували
ПЛР для виявлення ентеровірусів, герпесвірусів
1-го і 2-го типів, герпес-зостер, Эпштейна — Барр,
цитомегаловірусу та герпесвірусу людини 6-го
типу у ЦСР хворих із серозними нейроінфекці-
ями. У ВІЛ-інфікованих додатково проводилися
дослідження ЦСР на T. gondii. При гнійних уражен-
нях ПЛР ЦСР використовувалася для виявлення
N. meningitidіs, S. pneumoniae, H. influenza, які, за
літературними даними, є одними з найчастіших
збудників гнійних нейроінфекцій у дорослих [4].
За час дослідження було зареєстрова-
но 398 хворих з інфекційними ураженнями
ЦНС: із них 313 (78,6 %) ВІЛ-негативних і 85
(23,4 %) ВІЛ-позитивних пацієнтів. У ЦСР ВІЛ-
негативних пацієнтів переважав серозний характер
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
94
ІНфЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
запалення — у 229 (73,2 %) випадках, гнійний —
у 84 (26,8 %). У групі хворих із серозними нейро-
інфекціями захворювання мало перебіг середньої
тяжкості в 189 (82,5 %) випадках, тяжкий — у 37
(16,2 %). Летальний кінець відзначався у 3 (1,3 %)
хворих, у яких було підтверджено герпес-вірусну
етіологію захворювання. В 1 померлого пацієнта
захворювання було спричинено вірусом Епштей-
на — Барр, в іншого — герпесвірусом 1-го і 2-го
типів, ще в одного — вірусом герпесу людини 6-го
типу. ПЛР-дослідження ЦСР було виконано у 140
(61,1 %) ВІЛ-негативних хворих. У випадках, коли
ПЛР не використовувалась, етіологію захворюван-
ня вдалося встановити лише у 4 (5,8 %) пацієнтів:
у 2 випадках — бактеріологічними методами було
виділено S. pneumoniae, у 1 — N. meningitidis, у 1 —
S. pyogenes. Водночас при проведенні ПЛР етіоло-
гію захворювання в групі серозних нейроінфекцій
визначено у 58 (41,4 %) хворих. Серед них ДНК
ентеровірусів виділено у 18 (43,9 %) обстежених
хворих, герпесвіруси — у 40 (28,6 %). Усі хворі
з ентеровірусними нейроінфекціями мали перебіг
захворювання середньої тяжкості зі сприятливим
перебігом хвороби. Тоді як при герпесвірусних
нейроінфекціях захворювання середньої тяжкості
відзначалося у 47,5 % пацієнтів, тяжкий перебіг —
у 45,0 %, летальний кінець спостерігався у 7,5 % ви-
падків. У структурі герпесвірусних нейроінфекцій
у ВІЛ-негативних осіб 28,0 % припадало на вірус
простого герпесу 1-го і 2-го типів, 27,0 % — вірус
Епштейна — Барр, 19,0 % — вірус варицелла-зо-
стер, 4,0 % — цитомегаловірус і 23,0 % — вірус
герпесу людини 6-го типу.
У групі гнійних нейроінфекцій у ВІЛ-нега-
тивних осіб середній ступінь тяжкості відзначався
у 22 (26,2 %) випадках, тяжкий — у 52, спостеріга-
лося 10 (11,9 %) летальних випадків. Таким чином,
незважаючи на значно меншу кількість пацієнтів
із гнійними нейроінфекціями, захворювання у них
має тяжчий перебіг, у більшості випадків за раху-
нок частого розвитку ускладнень, в основному —
набряку головного мозку.
У групі гнійних нейроінфекцій етіологічне
розшифрування захворювання перебувало на
низькому рівні — не більше ніж у 60 % хворих
був виділений збудник захворювання (таблиця).
Переважали N. meningitidis і S. pneumoniae — по
14,3 % пацієнтів, S. aureus виділений у 13,1 % хво-
рих, H. influenza — у 3,6 %.
Імовірність виділення збудника залежала
як від ступеня тяжкості захворювання, так і від
відсотка обстежених методом ПЛР хворих. Так,
у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ПЛР
використано лише у 36,4 % хворих, збудник виді-
лено у 18,3 % випадків. У хворих із несприятливим
перебігом ПЛР проведено у 80,0 % випадків, що
дало змогу встановити етіологію патології у 60,0 %
пацієнтів. У всіх хворих із гнійними нейроінфек-
ціями використання загальноприйнятних бакте-
ріологічних та серологічних методів підтвердило
етіологію у 27,3 %, у той же час методом ПЛР
було знайдено ДНК збудника у 40,5 % випадків.
У 65 (76,4 %) ВІЛ-позитивних пацієнтів зміни
в ЦСР мали серозний характер, у 1 (1,2 %) — гній-
ний, а у 19 (22,4 %) хворих при наявності клінічних
ознак ураження ЦНС і виділенні збудника показ-
ники ЦСР відповідали нормі. Етіологію нейроін-
фекції було встановлено у 77,0 % ВІЛ-позитивних
осіб. Церебральний токсоплазмоз діагностовано
у 20,0 % пацієнтів, вірус простого герпесу виді-
лено у 2,0 % хворих, цитомегаловірус — у 13,0 %,
вірус Епштейна — Барр — у 19,0 %, вірус вари-
целла-зостер — у 3 %, мікобактерію туберкульо-
зу — у 10 %. У 17,0 % випадків спостерігалася
мікст-нейроинфекция. За винятком хворих на
нейротуберкульоз, у всіх випадках етіологію під-
тверджено методом ПЛР.
Таким чином, на сучасному етапі викори-
стання лише загальноприйнятих бактеріологіч-
них та серологічних методів є недостатнім. Метод
ПЛР значно підвищує етіологічне розшифруван-
ня гострих нейроінфекцій як у ВІЛ-негативних,
так і у ВІЛ-позитивних хворих. Незважаючи на
характер запальних змін ЦСР, хворих слід одно-
часно обстежувати методом ПЛР на бактеріальні
та вірусні збудники хвороби. У ВІЛ-інфікованих
хворих із симптомами ураження ЦНС отримання
нормальних показників аналізу ЦСР не виключає
нейроінфекції. В таких випадках слід використо-
вувати всі можливі методи ідентифікації збудника,
в тому числі ПЛР.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Aronin S. I. Community-acquired bacterial meningitis:
risk stratification for adverse clinical outcome and
effect of antibiotic timing / S. I. Aronin, P. Peduzzi,
V. J. Quagliarello // Ann. Intern. Med.— 1998.—
№ 129.— Р. 862–869.
2. Brouwer M. C. Epidemiology, diagnosis, and anti-
microbial treatment of acute bacterial meningitis /
M. C. Brouwer, A. R. Tunkel, D. Van de Beek // Clin.
Microbiol.— 2010.— № 23.— Р. 467–492.
3. Group B streptococcal meningitis in adults: report of twelve
Етіологія гнійних нейроінфекцій
у ВІЛ-негативних пацієнтів залежно
від тяжкості захворювання
Тяжкість
хвороби
N.
menin-
gitidis
S.
pneu-
monia
H.
influ-
enza
S.
aureus
Збуд-
ник не
зна-
йдено
Средньої
тяжкості 4,6 % 9,1 % 0 % 4,6 % 81,7 %
Тяжкий
перебіг 15,4 % 18,2 % 5,8 % 15,4 % 46,0 %
Померлі 30,0 % 10,0 % 0 % 20,0 % 40,0 %
95
ІНфЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
cases and review / P. Domingo, N. Barquet, M. Alvarez [et
al.] // Clin. Infect. Dis.— 1997.— № 25.— Р. 1180–1187.
4. Holmquist L. Meningitis-related hospitalizations in the
United States, 2006. HCUP Statistical Brief. Rockville,
MD / L. Holmquist, C. A. Russo, A. Elixhauser //
Agency for Healthcare Research and Quality, 2006.
5. Pfister H. Spectrum of complications during bacterial
meningitis in adults. Results of a prospective clinical
study / H. Pfister, W. Leiden, K. Einhaupl // Arch.
Neurol.— 1993.— № 50.— Р. 575–581.
6. Delays in the administration of antibiotics are associated
with mortality from adult acute bacterial meningitis /
N. Proulx, D. Fréchette, B. Toye [et al.] // QJM.—
2005.— № 98.— Р. 291–298.
7. A surveillance network for meningococcal disease in
Europe / C. L. Trotter, M. Chandra, R. Cano [et al.] //
FEMS Microbiol. Rev.— 2007.— № 31.— Р. 27–36.
8. Development of a multiplex polymerase chain reaction
for detection and typing of major human herpesviruses
in cerebrospinal fluid / M. Bergallo, C. Costa, S. Mar-
gio [et al.] // Can. J. Microbiol.— 2007.— № 53.—
Р. 1117–1122.
9. Big C. Viral infections of the central nervous sys-
tem: a case-based review / C. Big, L. A. Reineck,
D. M. Aronoff // Clin. Med. Res.— 2009.— № 7.—
Р. 142–146.
10. Use of PCR for the diagnosis of herpesvirus infec-
tions of the central nervous system / R. L. DeBiasi,
B. K. Kleinschmidt-DeMasters, A. Weinberg, K. L. Ty-
ler // J. Clin. Virol.— 2002.— № 25.— Р. 5–11.
11. Improved multiplex-PCR and microarray for herpesvi-
rus detection from / A. J. Jääskeläinen, H. Piiparinen,
M. Lappalainen, A. Vaheri // CSF. J. Clin. Virol.—
2008.— № 42.— Р. 172–175.
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ
В ДИАГНОСТИКЕ ОСТРЫХ НЕЙРОИНФЕКЦИЙ У ВЗРОСЛЫХ
А. В. СОХАНЬ
Проанализирован опыт использования полимеразной цепной реакции цереброспинальной жид-
кости у пациентов с нейроинфекциями различной этиологии. Проведена оценка этиологической
структуры нейроинфекций у ВИЧ-негативных и ВИЧ-позитивных пациентов. Показано, что по-
лимеразная цепная реакция значительно повышает этиологическую расшифровку острых нейро-
инфекций, что позволяет улучшить диагностику и эффективность лечения больных.
Ключевые слова: нейроинфекции, полимеразная цепная реакция, этиологическая структура.
POLYMERASE CHAIN REACTІON
IN DIAGNOSIS OF ACUTE NEUROINFECTIONS IN ADULTS
A. V. SOKHAN
The experience of using polymerase chain reaction of cerebrospinal fluid in patients with different
neuroinfections was analyzed. The etiological structure of neuroinfections in HIV-negative and HIV-
positive patients was assessed. It is shown that polymerase chain reaction significantly increases etio-
logical decoding of acute neuroinfections that can improve the diagnosis and treatment effectiveness.
Key words: neuroinfections, polymerase chain reaction, etiological structure.
Надійшла 08.10.2015
|