Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів

У статті проаналізовано досвід організації винахідницької роботи в системі НАН України, висвітлено основні проблеми створення, охорони та ефективного використання об’єктів права інтелектуальної власності на сучасному етапі, окреслено шляхи розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони інте...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Богданов, В.Л., Капіца, Ю.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Міжнародне співробітництво
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114120
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів / В.Л. Богданов, Ю.М. Капіца // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 87-98. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-114120
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1141202017-03-03T03:02:32Z Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів Богданов, В.Л. Капіца, Ю.М. Міжнародне співробітництво У статті проаналізовано досвід організації винахідницької роботи в системі НАН України, висвітлено основні проблеми створення, охорони та ефективного використання об’єктів права інтелектуальної власності на сучасному етапі, окреслено шляхи розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони інтелектуальної власності та передачі технологій. The article analyzes the experience of inventive work in the system of NAS of Ukraine. The main problems of creation, protection and effective use of intellectual property rights at the present stage are highlighted, ways of developing international cooperation in the field of intellectual property and technology transfer are outlined. 2016 Article Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів / В.Л. Богданов, Ю.М. Капіца // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 87-98. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114120 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво
spellingShingle	Міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво Богданов, В.Л. Капіца, Ю.М. Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів Вісник НАН України
description	У статті проаналізовано досвід організації винахідницької роботи в системі НАН України, висвітлено основні проблеми створення, охорони та ефективного використання об’єктів права інтелектуальної власності на сучасному етапі, окреслено шляхи розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони інтелектуальної власності та передачі технологій.
format	Article
author	Богданов, В.Л. Капіца, Ю.М.
author_facet	Богданов, В.Л. Капіца, Ю.М.
author_sort	Богданов, В.Л.
title	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
title_short	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
title_full	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
title_fullStr	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
title_full_unstemmed	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
title_sort	винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Міжнародне співробітництво
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114120
citation_txt	Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів / В.Л. Богданов, Ю.М. Капіца // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 87-98. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT bogdanovvl vinahídnicʹkadíâlʹnístʹpriprovedennídoslídženʹírozroboktakomercíalízacíííhrezulʹtatív AT kapícaûm vinahídnicʹkadíâlʹnístʹpriprovedennídoslídženʹírozroboktakomercíalízacíííhrezulʹtatív
first_indexed	2025-07-08T06:58:21Z
last_indexed	2025-07-08T06:58:21Z
_version_	1837061008803233792
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 87 МІЖНАРОДНЕ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО СПІВРОБІТНИЦТВО ВИНАХІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ У статті проаналізовано досвід організації винахідницької роботи в сис- темі НАН України, висвітлено основні проблеми створення, охорони та ефективного використання об’єктів права інтелектуальної власності на сучасному етапі, окреслено шляхи розвитку міжнародного співробітни- цтва у сфері охорони інтелектуальної власності та передачі технологій. Протягом багатьох років діяльність НАН України тісно по в’я- за на зі створенням і використанням винаходів та інших об’єктів права інтелектуальної власності. Вирішенню цих питань в Ака- демії приділяється значна увага, тим більше, що зазначений на- прям робіт безпосередньо стосується забезпечення сучасного рівня проведення наукових досліджень, патентної охорони науково-технічних результатів та підвищення ефективності їх комерціалізації. Аналізуючи основні показники винахідницької діяльнос- ті та патентно-ліцензійної роботи в Академії наук УРСР у 1961—1991 рр. (див. табл.), можна бачити, що у період з 1961 по 1987 р. спостерігалося істотне збільшення кількості пода- них установами Академії заявок на винаходи (з 300 у 1961 р. до 4 469 у 1987 р.), однак надалі цей показник почав знижуватися (в 1991 р. було подано 1612 заявок). Крім того, в зазначений період (1961—1991 рр.) щороку зростало число патентів, які установи отримували в іноземних країнах (з 5 у 1961 р. до 79 у 1991 р.). Упродовж 1990-х років, внаслідок економічної кризи в кра- їні та пов’язаного з цим різкого зменшення обсягів бюджетно- го фінансування наукової сфери, суттєвого зниження попиту вітчизняних виробничих підприємств на результати науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), об- сяги винахідницької діяльності в Україні помітно скоротилися, а підрозділи з патентно-ліцензійної роботи в наукових устано- вах, організаціях та на підприємствах України були практично ліквідовані. БОГДАНОВ Вячеслав Леонідович — академік НАН України, головний учений секретар НАН України КАПІЦА Юрій Михайлович — кандидат юридичних наук, директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій НАН України 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Очевидно, що ці процеси не оминули і НАН України. Так, в академічних інститутах фізико- технічного профілю чисельність працівників патентно-ліцензійних відділів зменшилася з 7—12 осіб до 2—3 осіб, а в багатьох установах такі підрозділи було розформовано. У ціло- му по Академії кількість заявок на отримання охоронних документів на винаходи в цей пері- од впала до 300—340 на рік. Слід також зазначити, що впродовж 1990-х і на початку 2000-х років патентні підрозді- ли здійснювали свою роботу на основі заста- рілих нормативних положень, прийнятих ще у 1985 р. При цьому ситуація з оплатою пра- ці працівників патентних підрозділів значно погіршилася. Раніше, згідно з постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 19.06.1985, заробітна плата керівника патентно-ліцензійного відділу встановлюва- лася на рівні зарплати керівників основних наукових підрозділів, проте на початку 1990-х років цю норму було скасовано. Національна академія наук України неодно- разово звертала увагу на це болюче питання. Так, зокрема, на виконання постанови Кабі- нету Міністрів України від 07.12.1998 № 1931 «Про заходи щодо реалізації Програми діяль- ності Кабінету Міністрів України» та доручен- ня Кабінету Міністрів України від 14.01.1999 № інд. 28 було підготовлено та подано проект постанови Уряду «Про затвердження Типово- го положення про підрозділ міністерства, ін- шого органу центральної виконавчої влади з питань охорони прав на об’єкти інтелектуаль- ної власності». Проте постанову так і не було прийнято. Ситуація дещо змінилася на краще лише при розробленні проекту Закону України «Про дер- жавне регулювання діяльності у сфері трансфе- ру технологій», прийнятого у 2006 р., коли за ініціативою НАН України до цього законопро- екту було внесено положення щодо створення в наукових установах, які входять до сфери управління органів виконавчої влади, НАН України та галузевих академій наук, підрозділів з інноваційної діяльності, трансферу технологій та охорони інтелектуальної власності. Нормативне забезпечення розвитку винахідницької діяльності в НАН України на сучасному етапі Розвитку патентно-ліцензійної діяльності в НАН України значною мірою сприяло при- йняття Президією НАН України розпоря- дження від 16.01.2008 № 15 «Про підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності». Цим розпорядженням з метою підвищення рівня охорони об’єктів права інтелектуальної влас- ності в установах НАН України, а також забез- печення маркетингу результатів наукових роз- робок та розширення сфери їх впровадження, було затверджено: Основні показники винахідницької та патентно-ліцензійної роботи в Академії наук УРСР у 1961—1991 рр. Показники Роки 1961 1965 1969 1973 1977 1980 1985 1987 1989 1991 Подано заявок на винаходи 300 766 1640 2414 2438 3754 3812 4469 3280 1612 Кількість заявок, визнаних винаходами 40 256 746 1080 1444 2356 2394 2985 2908 1868 Кількість зареєстрованих відкриттів — 1 — 1 1 2 — 3 4 — Запатентовано винаходів в іноземних державах 5 20 11 51 44 53 66 63 40 79 Отримано патентних грамот — — 69 201 233 145 118 101 55 125 Продано ліцензій — — 2 6 6 12 17 28 42 10 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 89 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО • типове положення про структурний під- розділ з питань трансферу технологій, іннова- ційної діяльності та інтелектуальної власності наукових установ НАН України; • положення про використання об’єктів пра- ва інтелектуальної власності в НАН України; • примірні договори про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання і примірний договір між творцями об’єктів права інтелек- туальної власності. Керівників наукових установ НАН України, діяльність яких пов’язана зі створенням вина- ходів та інших об’єктів права інтелектуальної власності, впровадженням результатів науко- вих досліджень, було зобов’язано: • забезпечити створення структурних під- розділів з питань трансферу технологій, іннова- ційної діяльності та інтелектуальної власності, а також реорганізацію підрозділів з патентно- ліцензійної та винахідницької роботи у зазна- чені підрозділи з внесенням відповідних змін до штатного розпису установ; • передбачити в структурних підрозділах по- сади наукових співробітників, що займаються питаннями кон’юнктурних, маркетингових, па- тентних досліджень і трансфером технологій. Останнє положення було особливо важли- вим, оскільки тепер наукові установи мали можливість залучати для роботи у структур- них підрозділах кваліфікованих працівників і встановлювати їм вищу оплату праці. Також було запропоновано розглянути пи- тання про внесення доповнень до колективних договорів стосовно визначення розміру та по- рядку виплати винагороди і преміювання пра- цівників за створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності. Новим у діяльності патентно-ліцензійних підрозділів стало суттєве розширення їх функ- цій. Тепер на них покладалося забезпечення охорони не лише винаходів та корисних мо- делей, а й інших об’єктів права інтелектуаль- ної власності, розширювалися завдання щодо підтримки ліцензійної діяльності установ, трансферу технологій, а також запроваджу- вався новий напрям їх діяльності — організа- ція та проведення маркетингових і патентно- кон’юнктурних досліджень. Крім того, розпорядженням Президії НАН України від 30.11.2005 № 683 було затвердже- но вимоги та методичні підходи щодо прове- дення інвентаризації нематеріальних активів у наукових установах, що сприяло запроваджен- ню бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Завдяки цим заходам у 92 наукових устано- вах НАН України було створено підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної ді- яльності та інтелектуальної власності. Положенням про використання об’єктів права інтелектуальної власності в НАН Украї- ни було врегульовано такі питання. 1. Зобов’язання з охорони прав інтелекту- альної власності, виплати винагороди, розпо- ділу майнових прав при проведенні НДДКР, які фінансуються Академією, міністерства- ми та іншими розпорядниками бюджетних коштів, а також при виконанні досліджень і впровадженні розробок коштом підприємств. Визначено механізми передачі майнових прав на технологію та/або її складові відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». 2. Механізми створення службових об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема ви- значення порядку надання повідомлення щодо створення об’єкта інтелектуальної власності, укладання з працівниками договору про служ- бові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання, ви- значення зобов’язань працівника щодо участі у підготовці та поданні заявки на отримання охоронного документа. Зазначено, що в разі припинення з боку установи патентування чи дій, пов’язаних з підтриманням чинності охо- ронного документа, установа пропонує твор- цям об’єкта інтелектуальної власності укласти договір про передачу їм виключного майново- го права на цей об’єкт. У випадку, якщо устано- ва не передбачає отримання охоронного доку- мента на винахід в іноземних країнах, а творці службового об’єкта інтелектуальної власності (далі — ОІВ) пропонують здійснити іноземне 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО патентування за їх кошти або за кошти інших організацій, установа може надати творцям ОІВ право отримання вказаних охоронних документів. При цьому установа підписує з творцями ОІВ угоду, за якою установа отри- мує певну частку ліцензійних платежів від ви- користання ОІВ, а також має право експорту в певну країну наукомісткої продукції, виготов- леної з використанням ОІВ. 3. Особливості використання раніше ство- рених результатів. Якщо при виконанні до- говорів на проведення НДДКР використову- ються об’єкти права інтелектуальної власності та ноу-хау, які були створені раніше і майнові права на які належать установі, це має бути за- значено в договорі на проведення НДДКР та у звітній документації за договором. Застосу- вання таких результатів замовником можливе лише на умовах надання установою ліцензій на їх використання. Слід зауважити, що виокрем- лення раніше створених результатів при укла- данні контрактів та визначення правового ре- жиму їх використання є обов’язковою умовою проведення досліджень за рамковими програ- мами Європейського Союзу, програмами Наці- онального наукового фонду США та ін. 4. Особливості укладання договорів на ви- користання об’єктів права інтелектуальної власності, а також використання ОІВ при ви- конанні конкурсних науково-технічних та ін- новаційних проектів, які здійснюються спіль- но з підприємствами. Так, надання установою підприємству права використання ОІВ, що належать установі (тобто ОІВ, створених за рахунок фінансування Академією до початку виконання або під час виконання науково- технічного проекту), здійснюється на підставі ліцензійних договорів чи договорів на пере- дачу ноу-хау. При цьому такі договори мають передбачати виплату установі роялті, що вста- новлюється за домовленістю сторін з урахуван- ням того, що звичайна ставка роялті становить не менш як 3—5 % валового доходу від реалі- зації продукції за ліцензією або не менше ніж 20 % чистого прибутку, отриманого від реаліза- ції продукції за ліцензією. За умови частково- го фінансування науково-технічного проекту організацією-партнером залежно від обсягів фінансування та в разі його спрямованості на проведення конструкторсько-технологічних і дослідно-конструкторських робіт, що вико- нуються організацією-партнером або устано- вою, або спільно, договором з організацією- партнером має бути визначено: сторона(и), що набувають права на ОІВ, створені в рамках цих робіт; сторона(и), що забезпечують охорону прав на ОІВ, підтримку чинності охоронних документів; сторона, що сплачує винагороду творцям ОІВ; умови сплати установі роялті організацією-партнером. 5. Визначено заходи щодо використання об’єктів права інтелектуальної власності, зо- крема зі створення установами господарських товариств з метою використання ОІВ. 6. Значну увагу приділено стимулюванню створення і використання ОІВ. Так, творцям ОІВ має виплачуватися винагорода: • у разі власного випуску продукції устано- вою з використанням ОІВ — у сумі не менш як 2 % валового доходу від реалізації продукції, виробленої на основі службового ОІВ, або до- ходу від реалізації частини продукції (деталі, механізму тощо), виробленої з використанням ОІВ; • при укладанні ліцензійного договору та інших договорів щодо розпорядження майно- вими правами інтелектуальної власності — у сумі не менше ніж 30 % від доходів, отриманих за договором; • при зменшенні вартості продукції (послу- ги), що виробляється (надається), або іншій вигоді, яку отримує установа, — на умовах, ви- значених колективним договором. У колективному договорі установа та трудо- вий колектив можуть передбачити виплату ви- нахідникам і авторам разової премії при отри- манні охоронного документа на об’єкт права інтелектуальної власності тощо. Суттєве значення у стимулюванні винахід- ницької роботи в НАН України має проведен- ня щорічного конкурсу на кращі показники діяльності установ зі створення, охорони та використання об’єктів права інтелектуальної власності та на звання «Винахідник року НАН ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 91 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО України». За результатами конкурсу визнача- ються установи, які мають кращі показники винахідницької діяльності, а десяти винахід- никам присвоюють звання «Винахідник року НАН України» з виплатою відповідних премій як організаціям, так і винахідникам. На сьогодні нормативна база, що регулює винахідницьку діяльність у НАН України, крім зазначених документів включає також розпорядження та постанови Президії НАН України, рекомендації, роз’яснення, що визна- чають порядок обліку нематеріальних активів, особливості укладання договорів про трансфер технологій, проведення патентних досліджень, створення господарських товариств з метою використання ОІВ, а також використання ОІВ при здійсненні конкурсної тематики спільно з підприємствами тощо [1]. Винахідницька діяльність в НАН України у 1991—2015 рр. Основні показники патентно-ліцензійної ді- яльності наукових установ НАН України в 1991—2015 рр. наведено на рис. 1 і 2. Як уже зазначалося, у 1991—2002 рр. ско- рочення фінансування наукової та науково- технічної діяльності призвело до суттєвого зниження обсягів проведення наукових дослі- джень і, відповідно, до зменшення кількості поданих заявок на отримання охоронних до- кументів. Практично повністю припинилося патентування винаходів установ НАН Украї- ни в країнах далекого зарубіжжя. Щорічні об- сяги подання заявок на охорону прав на вина- ходи до країн СНД становили незначну кіль- кість — 17—20 заявок на рік. У цілому в Укра- їні зазначені фактори призвели до зниження кількості винахідників і раціоналізаторів у цей період у понад 20 разів, з 800—1100 тис. у 1986—1991 рр. до 45 тис. у 2002 р. Крім того, виникли значні труднощі з отриманням охо- ронних документів. Враховуючи ці негативні тенденції, у червні 2001 р. Національна академія наук ініціювала проведення спільного засідання Президії НАН України та Колегії Міністерства освіти і науки з питання «Про стан та проблеми правової охо- рони винаходів та інших об’єктів промисло- вої власності в Україні». У спільній постанові від 13.06.2001 № 171 констатувалося щорічне збільшення кількості підприємств і наукових організацій, в яких повністю припинилася ви- нахідницька та раціоналізаторська діяльність Рис. 1. Кількість поданих установами НАН України заявок на отримання патентів на вина- ходи та корисні моделі у 1991—2015 рр. 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Рис. 2. Обсяги отримання установами НАН України патентів на винаходи та корисні моделі у 1991—2015 рр. (питома вага таких підприємств у 1999 р. ста- новила 95,1 %), зазначалося, що чинні закони України «Про охорону прав на винаходи і ко- рисні моделі» та «Про охорону прав на промис- лові зразки» не передбачали належного захис- ту інтересів працівників — авторів об’єктів про- мислової власності, порядок виплати та розмір винагороди за створення і використання вина- ходів. З 1992 р. у регіонах України припинило- ся одержання сучасної патентної інформації з інших країн світу, зокрема видання «Изобрете- ния стран мира», що фактично призвело до не- можливості здійснення винахідницької роботи та проведення пошуку на патентну чистоту при експорті наукомісткої продукції. Відзначало- ся, що перешкодою ефективній інноваційній діяльності в Україні є тривалі терміни (4—5 років) проведення експертизи заявок на вина- ходи та видачі патентів зі строком дії 20 років; підкреслено нагальну необхідність скорочення вказаних строків до 2 років. Слід зазначити, що в цей період відбулися й негативні зміни відносно порядку подання заявок на винаходи та отримання патентів. Так, з 1991 по 2004 р. в Україні видавалися так звані «деклараційні патенти» без проведення експертизи по суті, під відповідальність заяв- ника. Це призвело до відсутності контролю за якістю заявок, що подавалися до Держпатенту України, і як наслідок вітчизняний патент став охоронним документом, під який неможливо було отримати інвестиції, оскільки запатенту- вати можливо було будь-що. Ситуація ускладнювалася ще й відсутністю валютних коштів для патентування україн- ських винаходів за кордоном, що було і зали- шається серйозною проблемою для інновацій- ної діяльності в Україні та експорту наукоміст- кої продукції. Багато наукових установ були змушені відмовлялися від патентів на винахо- ди через брак коштів для підтримання їх чин- ності, що також призводило до значних втрат для держави. Ще однією болючою проблемою в питаннях охорони інтелектуальної власності було при- пинення підготовки фахівців-патентознавців за державним замовленням. Починаючи з 2003 р. ситуація з проведенням патентно-ліцензійної діяльності почала посту- пово змінюватися на краще. Щорічний показ- ник подання установами НАН України заявок на винаходи та корисні моделі зріс до 640—740. Насамперед це було пов’язано зі зростанням у період з 2003 до 2008 р. обсягів бюджетного фінансування наукових досліджень Академії, а також із прийняттям Президією НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 93 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО пакета документів щодо розвитку в Академії системи створення та охорони об’єктів права інтелектуальної власності. Також під час цьо- го етапу відповідно до рішень Президії НАН України (розпорядження Президії НАН Укра- їни від 30.11.2005 № 683, від 15.06.2015 № 430 та ін.) в установах було запроваджено облік нематеріальних активів зі щорічним збільшен- ням кількості ОІВ, відображених у бухгалтер- ському обліку. Тенденція до зростання числа поданих зая- вок на винаходи та корисні моделі й отриманих охоронних документів зберігалася до 2012 р., за підсумками якого установи НАН України по- дали 837 заявок. Однак уже наступного року кількість поданих заявок на винаходи почала зменшуватися, що було пов’язано зі скорочен- ням фінансування наукових досліджень з дер- жавного бюджету та обмеженнями, введеними Державною казначейською службою і її терито- ріальними органами на використання коштів, отриманих науковими установами від власної договірної діяльності. Ці зміни ускладнили сплату зборів за подання заявок та підтримку чинності охоронних документів і призвели до зменшення пакетів охоронних документів на винаходи і корисні моделі, які підтримувалися науковими установами, а також до зниження обсягів використання результатів розробок. У 2015 р. установами НАН України було одержано 576 патентів на винаходи та корисні моделі, серед яких 197 патентів України на ви- находи, 375 патентів України на корисні моде- лі, 2 патенти РФ на корисні моделі, 1 патент CША на винахід, 1 патент ФРН на винахід. Також було подано 548 заявок на винаходи та корисні моделі, у тому числі 203 заявки на видачу патентів України на винаходи, 342 за- явки на патенти на корисні моделі, 1 заявка на патент РФ і 2 заявки на патенти США. Серед створених у 2015 р. об’єктів права інтелекту- альної власності слід відзначити такі: • Спосіб гідравлічних досліджень трубопро- водів теплових мереж підвищеним тиском — патент України на корисну модель № 96580 (Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України); • Складаний модуль для сонячної батареї — патент України на винахід № 108553 (Інсти- тут транспортних систем і технологій НАН Ук раїни); • Комплекс апаратури для діагностики ме- ланоми шкіри методом динамічної електронної контактної термографії — патент України на корисну модель № 100009 (Донецький фізико- технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН Ук- раїни); • Пристрій захисту електричної мережі з ізольованою або компенсованою нейтраллю від обриву проводу — патент України на винахід № 109374 (Інститут електродинаміки НАН України); • Спосіб визначення скупчень газу у відпра- цьованому просторі діючих шахт — патент України на корисну модель № 99540 (Інститут геологічних наук НАН України); • Композиційний зносостійкий матеріал на основі інтерметалідів для нанесення газотер- мічних покриттів — заявка на патент України на винахід № а201503777 (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України); • Спосіб одержання нанокомпозитних ка- тодних матеріалів на основі електропровід- них полімерів та оксиду ванадію для літієвих акумуляторів — патент України на винахід № 108458 (Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Пи- саржевського НАН України); • Спосіб протитанкового захисту тери- торії — патент України на корисну модель № 99848 (ДУ «Інститут геохімії навколишньо- го середовища НАН України»); • Спосіб оцінки ефективності лікування раку наночастинками — патент України на ви- нахід № 109084 (Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України). У 2015 р. наукові установи НАН України підтримували чинність 4157 охоронних до- кументів на винаходи, корисні моделі, про- мислові зразки, в тому числі виданих патент- ними відомствами США, КНР, РФ, Білорусі, а також 233 авторських свідоцтв і патентів на сорти рослин. Серед установ НАН України найбільшу кількість чинних охоронних до- 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО кументів мають Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона — 230, Науково-технологіч ний комплекс «Інститут монокристалів» — 159, Ін- ститут фізіології рослин і генетики — 252. Важливим напрямом патентно-ліцензійної роботи було проведення патентних досліджень. Протягом 2015 р. в установах НАН України складено 254 звіти про патентні дослідження. Під час проведення науково-дослідних і дос- лідно-конструкторських робіт установи НАН України у 2015 р. використали 1172 власні ви- находи, корисні моделі, промислові зразки та торговельні марки, а також 471 сорт рослин. Згідно зі звітами, у балансі установ як не- матеріальні активи відображено майнові права на 3391 винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку та 233 сорти рос- лин (з них взято на облік у 2015 р. 580 винахо- дів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок та 41 сорт рослин); 264 комп’ютерні програми і 13 баз даних (з них взято на облік у 2015 р. 44 комп’ютерні програ- ми та 1 базу даних). У 2015 р. установи НАН України брали ак- тивну участь у Всеукраїнському конкурсі «Ви- нахід року», який проводила Державна служба інтелектуальної власності України, і посіли призові місця (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів, Інститут імпульсних проце- сів і технологій, Інститут прикладної фізики, НТК «Інститут монокристалів», Інститут газу, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова). Актуальним питанням є використання отри- маних об’єктів права інтелектуальної власнос- ті. Річна звітність академічних установ перед- бачала зазначення кількості ліцензійних та ін- ших договорів про трансфер технологій, укла- дених у звітному році. Проте ці дані не враховували використання установами ОІВ при випуску власної продукції, наданні послуг з проведення НДДКР, а також використання ОІВ іншими підприємствами на підставі дого- ворів, укладених раніше. Уточнення відповід- ної звітності було введено в НАН України з 2014 р. Згідно з даними, наданими 60 устано- вами Академії, у 2015 р. організаціями та під- приємствами в Україні використовувалося 193 винаходи, корисні моделі, промислові зразки та 41 сорт рослин, створені академічни- ми установами, що становить 7 % винаходів та корисних моделей, охоронні документи на які підтримуються установами, та 11 % патентів і свідоцтв на сорти рослин. Слід зазначити, що за даними міжнародної статистики у 80—90-х роках минулого сто- ліття рівень використання винаходів стано- вив у середньому 5—6 % чинних патентів, що пов’язувалося із забезпеченням, крім викорис- тання винаходів, функції захисту національно- го ринку та ринків в інших країнах. Зараз у про- відних країнах світу спостерігається тенденція до збільшення використання винаходів. Так, за даними дослідження Європейської комісії, яке проводилося у 2013 р., в середньому 45 % фірм у Європі здійснюють ліцензування від 0 до 5 % пакета патентів; 19 % фірм — 5—10 %; 12 % фірм — 10—20 %. За даними проекту InnoS&T (2003 р.) Шостої Рамкової програми ЄС, лише для 6,6 % патентів, виданих Європейським патентним відомством, надано ліцензії з ви- користання [2]. Для наукових установ та уні- верситетів цей показник є вищим, що пояс- нюється наявністю в державах — членах ЄС масштабних програм комерціалізації резуль- татів досліджень, проведення прикладних до- сліджень та реалізації інноваційних проектів у рамках національних і загальноєвропейських програм досліджень та розробок, таких як «Горизонт-2020»; в США та інших країнах — програм фінансування трансферу технологій міністерствами, розвинутою системою венчур- ного фінансування, запровадженням податко- вих стимулів інноваційної діяльності, а також створенням у державах — членах ЄС та у США інфраструктури трансферу технологій, що по- єднує наукові установи, університети та про- мислові підприємства [3]. В Україні зазначені важелі сьогодні практично відсутні. Законодавство щодо комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності Зміни щодо використання об’єктів права ін- телектуальної власності в Україні та розвитку ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 95 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО інноваційної діяльності пов’язані із запро- вадженням державної інноваційної стратегії, спрямованої на становлення ефективної ін но- ва ційно-орієнтованої економіки. Пропозиції з прийняття системи нормативних актів у цій сфері були запропоновані вченими Академії у Національній доповіді «Інноваційна Украї- на — 2020» [4] та відображені у рекомендаціях слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти на тему «Законодавче забезпечення розвитку Національної інно- ваційної системи: стан та шляхи вирішення» (15 червня 2016 р.), а також у проекті Закону України «Про розвиток та підтримку інно- ваційної діяльності», розробленому робочою групою Міністерства освіти і науки України, до якої входили представники НАН України, національних галузевих академій наук, вищих навчальних закладів. За ініціативою НАН України у новій редак- ції Закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність», прийнятій наприкінці 2015 р., було передбачено спрощену процедуру створення господарських товариств з метою ви- користання об’єктів права інтелектуальної влас- ності, що може бути здійснено безпосередньо науковими установами (ст. 60). Зазначимо, що з 2006 р. створення таких товариств фактично припинилося, що не дозволяло використовува- ти в Україні найбільш поширений у світі (поряд з ліцензуванням та виконанням розробок в ін- тересах підприємств) механізм комерціалізації результатів наукових досліджень. Важливим питанням є розподіл прав інте- лектуальної власності між органами державної влади — замовниками проведення НДДКР — та установами і організаціями — виконавцями. Протягом багатьох років міністерства у дого- ворах визначали себе як власника прав інте- лектуальної власності, створеної за договора- ми НДДКР. Проте, з одного боку, міністерства не мали змоги організувати впровадження ре- зультатів, отриманих при виконанні багатьох тисяч проектів державних науково-технічних програм, а з іншого — такий стан справ значно ускладнював впровадження цих результатів установами — виконавцями робіт. Зауважимо, що у 50—70-х роках ХХ ст. у США також спостерігався незначний обсяг впровадження результатів науково-дослідних робіт, створених за державними контрактами. Ситуація змінилася лише з прийняттям За- кону Бай—Доуля № 96-517, яким було прого- лошено єдину політику для всіх федеральних міністерств та агентств щодо контрактів на проведення науково-дослідних робіт з непри- бутковими організаціями та малими підприєм- ствами [5]. Їм надавалися права на всі винаходи, створені за контрактом. Уряд залишав за собою лише право на отримання безоплатної ліцензії на використання винаходів. Подібні положен- ня було реалізовано й у Європейському Союзі в регламентах щодо проведення рамкових про- грам досліджень і технологічного розвитку, зо- крема в програмі «Горизонт-2020». Ініціативи щодо запровадження аналогіч- ного режиму розподілу прав інтелектуальної власності в Україні були запропоновані ще в 1993 р. Однак лише при прийнятті нової редак- ції Закону України «Про державне регулюван- ня діяльності у сфері трансферу технологій» у 2012 р. за пропозицією НАН України у статті 11 було передбачено, що «майнові права на техно- логію та/або її складові, що створені у проце- сі виконання науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, належать устано- вам, організаціям та підприємствам — виконав- цям цих робіт». Законом також визначалися випадки, коли таких прав набувають головні розпорядники бюджетних коштів (наприклад, якщо ОІВ віднесено до державної таємниці), з певною регламентацією взаємовідносин розпо- рядників коштів та виконавців робіт. Проте по- ложення цього закону стосувалися лише тех- нологій та їх складових. У зв’язку з цим за про- позицією робочої групи фахівців НАН Украї- ни у статті 64 нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» було передбачено аналогічні положення для всіх об’єктів права інтелектуальної власності, що дало змогу привести правовий режим ОІВ, створених за рахунок бюджетних коштів, у від- повідність до міжнародної практики. 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Співробітництво у рамках МААН у сфері охорони інтелектуальної власності та передачі технологій 29 вересня 2016 р. у Мінську відбулося засі- дання Консультативної ради з питань охорони інтелектуальної власності та передачі техноло- гій при Міжнародній асоціації академій наук (МААН) з обговоренням доповіді «Сучасний стан та перспективи проведення в академіях наук — членах МААН наукових досліджень з питань охорони інтелектуальної власності та передачі технологій» та основних напрямів ді- яльності ради. Консультативну раду було створено 19 груд- ня 1997 р., що відображало значний інтерес з боку академій наук — членів МААН до обміну досвідом у сфері охорони та комерціалізації інтелектуальної власності і стало результатом проведення низки міжнародних семінарів для вчених та спеціалістів країн СНД, які відбули- ся в Україні у 1996—2001 рр. під егідою НАН України, МААН та Всесвітньої організації ін- телектуальної власності (ВОІВ) за домовле- ністю між президентом НАН України акаде- міком Б.Є. Патоном і генеральним директором ВОІВ Арпадом Богшем. Основним завданням Консультативної ради є вивчення і розповсю- дження досвіду охорони та практичного вико- ристання інтелектуальної власності у науково- технічній сфері країн, академії яких входять до складу МААН, організація спільних до- сліджень, підготовка пропозицій з удоскона- лення міжнародної та внутрішньої передачі технологій, охорони інтелектуальної власності у науково-технічній сфері, організація конфе- ренцій, семінарів. Під час зазначеного засідання ради обгово- рювалися шляхи подальшого розвитку спів- робітництва академій наук, зокрема питання щодо: • розроблення в академіях наук політики зі створення та використання ОІВ; • розроблення нормативної бази академій наук з охорони інтелектуальної власності; • укладання ліцензійних та інших договорів про трансфер технологій; • стимулювання створення та використання ОІВ, виплати винагороди винахідникам та ав- торам; • розподілу прав на ОІВ при укладанні до- говорів з національними та іноземними орга- нізаціями; • визначення особливостей використання раніше створених результатів досліджень при проведенні НДДКР за контрактами із замов- никами; • політики відкритого доступу до наукових публікацій тощо. Відзначалася також важливість обміну до- свідом державної підтримки інноваційної ді- яльності в державах, академії яких входять до складу МААН. Національна академія наук України пред- ставила на засіданні огляд досліджень науко- вих установ НАН України у галузі охорони інтелектуальної власності, трансферу техноло- гій, інноваційної діяльності. Були висловлені пропозиції щодо подальшої діяльності Кон- сультативної ради. Проблеми розвитку винахідницької діяльності у науковій сфері на сучасному етапі Основними проблемами, що стримують розви- ток винахідницької та ліцензійної діяльності в НАН України, є такі. 1. Відсутність в Україні державного меха- нізму підтримки комерціалізації результатів досліджень та інноваційної діяльності, що сут- тєво відрізняє Україну як від держав — членів ЄС, так і від деяких пострадянських країн, зокрема Білорусі та Казахстану. Вказане охо- плює: • відсутність фінансової підтримки транс- феру технологій з наукових установ та вищих навчальних закладів до промисловості, про- грам здійснення дослідно-конструкторських робіт в інтересах підприємств; • відсутність податкового та кредитного стимулювання інноваційної діяльності; • відсутність системи венчурного фінансу- вання використання ОІВ; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 97 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО • відсутність системи забезпечення кон’юн- к турною інформацією щодо розробок та техно- логій іноземних країн. 2. Проблеми комплектування кадрового складу працівників підрозділів з питань транс- феру технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності наукових установ, висока вартість підготовки фахівців та від- сутність в установ коштів на підготовку таких кадрів. Так, підготовка фахівців цього профілю закладами вищої освіти за спеціальностями «Право» (спеціалізація «Інтелектуальна влас- ність»), «Менеджмент» (спеціалізація «Управ- ління інтелектуальною власністю») коштує понад 20 тис. грн на одну особу. Зазначимо, що Указом Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Украї- ні» від 27.04.2001 № 285/2001 було доручено вжити заходів щодо підготовки за державним замовленням фахівців з питань інтелектуаль- ної власності для органів державної влади та закладів освіти, науки, культури державної форми власності. Проте для наукових установ положення Указу не набуло розвитку. Тому за- провадження щорічного держзамовлення на підготовку фахівців за спеціальністю «Інте- лектуальна власність» для наукових установ НАН України є дуже важливим. Зазначимо, що у 2016 р. завдяки співпраці з Інститутом інтелектуальної власності Національного уні- верситету «Одеська юридична академія» було організовано залучення фахівців наукових установ НАН України для участі у конкур- сі на підготовку магістрів за спеціальністю «Менеджмент», спеціалізацією «Управління інтелектуальною власністю» на заочну форму навчання за державним замовленням. 13 пра- цівників підрозділів наукових установ НАН України з трансферу технологій, інтелекту- альної власності, представники адміністрації наукових установ стали слухачами цього на- вчального закладу. 3. Відсутність в установах власних коштів на іноземне патентування. Слід зазначити, що вартість отримання патенту на винахід в іно- земних країнах становить доволі великі суми. Наприклад, у ФРН з урахуванням витрат на послуги іноземного патентного повіреного це коштує близько 100 тис. грн, у США — 200— 250 тис. грн. НАН України неодноразово ста- вила питання про створення Фонду фінансу- вання патентування винаходів за кордоном. Законом України «Про державне регулюван- ня діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 було передбачено здійснення уповноваженим державним органом у сфері трансферу технологій заходів із забезпечення іноземного патентування за рахунок коштів, передбачених на такі цілі в державному бюдже- ті України. Проте до цього часу фінансування іноземного патентування не здійснюється. Зауважимо, що згідно з рекомендаціями про- екту ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» підтрим- ка іноземного патентування винаходів, ство- рених в університетах та бюджетних наукових установах, здійснюється у 16 країнах Європи, в тому числі в Польщі, Фінляндії, Угорщині, Італії, ФРН, а також в інших країнах світу [6]. У зв’язку з цим МОН України доцільно орга- нізувати конкурс з відбору заявок на іноземне патентування та передбачити відповідне фі- нансування. 4. Останні роки для наукових установ ха- рактеризуються обмеженнями у використан- ні коштів, які вони заробляють при виконанні договорів з підприємствами на проведення НДДКР, а також затримками з боку органів Державного казначейства проведення плате- жів з рахунків спеціального бюджету, в тому числі при сплаті зборів за підтримку чинності патентів на винаходи та корисні моделі. Все це призводить до постійного зниження обсягу договорів наукових установ з підприємства- ми на впровадження результатів досліджень, зокрема об’єктів права інтелектуальної влас- ності. У зв’язку з цим актуальним є зняття обме- жень, встановлених постановою Кабінету Мі- ністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», щодо використання коштів, отриманих науко- вими установами за договорами з підприєм- ствами, а також реалізація п. 4.8 рекомендацій 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО парламентських слухань на тему «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» (Постано- ва Верховної Ради України від 11.02.2015 № 182-VIII) щодо внесення змін до норма тив- но-правових актів, які регламентують діяль- ність органів Державної казначейської служби України, зі встановленням заборони на затрим- ку коштів, які отримують бюджетні наукові установи й вищі навчальні заклади у вигляді грантів та від виконання науково-дослідних робіт з підприємствами. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Капіца Ю.М., Махновський Д.С., Хоменко І.І. Нормативні акти з питань охорони інтелектуальної власності та трансферу технологій. К.: Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України, 2016. ciptt.nas.gov.ua/en/acts_2015.zip. 2. PATLICE Survey on patent licensing activities by patenting firms. European Commission. Directorate-General for Research and Innovation. 2013. P. 17. 3. Законодавче регулювання інноваційної діяльності в Європейському Союзі та державах — членах ЄС. (За ред. Г. Авігдора, Ю. Капіци). К.: Фенікс, 2011. С. 13—48. 4. Інноваційна Україна — 2020: національна доповідь. (За заг. ред. В.М. Гейця та ін.; НАН України). К., 2015. 5. The Bayh—Dole Act. December 12, 1980. https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/STATUTE-94/pdf/STATUTE-94-Pg3015. pdf. 6. Інноваційна політика: європейський досвід і рекомендації для України. Том 2. Аналіз законодавства України у сфері досліджень, розробок та інноваційної діяльності та пропозиції щодо доповнень до законодавства. К.: Фе- нікс, 2011. С. 294—321. V.L. Bogdanov, Yu.M. Kapitsa Presidium of National Academy of Sciences of Ukraine INVENTIVE ACTIVITY IN RESEARCH AND DEVELOPMENT AND COMMERCIALIZATION OF ITS RESULTS The article analyzes the experience of inventive work in the system of NAS of Ukraine. The main problems of creation, protection and effective use of intellectual property rights at the present stage are highlighted, ways of developing international cooperation in the field of intellectual property and technology transfer are outlined.

Винахідницька діяльність при проведенні досліджень і розробок та комерціалізації їх результатів

Institution

Ähnliche Einträge