Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій

У статті розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол автори дійшли висновку, що ос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Мацуй, В.М., Науменко, У.З.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114462
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій / В.М. Мацуй, У.З. Науменко // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 60-69. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-114462
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1144622017-03-09T03:02:10Z Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій Мацуй, В.М. Науменко, У.З. Статті та огляди У статті розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол автори дійшли висновку, що основним джерелом європейських розсипів бурштину-сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини середнього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як корінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторинне походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам’яніння) живиці на шляху переходу з живої природи в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю. We examine certain tenets of the controversial theory of the origin of fossil resins and amber-succinite. The study is based on the analysis of the history of the brown coal basins formation and adjacent marine areas in the European Cenozoic, geological position and material composition of fossil resins. Authors conclude that the main source of European placers of amber-succinite is the layers of bitumen-containing lignite of lower half of the middle Eocene (Buchakska formation and its stratigraphic analogues). In the light of the proposed concept bitumen-containing brown coal is considered as the primary source of European amber-succinite placers. The secondary origin of it is an indisputable fact. We characterize the temporal stages of resin fossilization in the transition from the wildlife into the inanimate as well as the main milestones of amber development history in Ukraine and the evolution of views on the origin of the solar stone. 2017 Article Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій / В.М. Мацуй, У.З. Науменко // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 60-69. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2017.02.060 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114462 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Мацуй, В.М. Науменко, У.З. Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій Вісник НАН України
description	У статті розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол автори дійшли висновку, що основним джерелом європейських розсипів бурштину-сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини середнього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як корінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторинне походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам’яніння) живиці на шляху переходу з живої природи в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю.
format	Article
author	Мацуй, В.М. Науменко, У.З.
author_facet	Мацуй, В.М. Науменко, У.З.
author_sort	Мацуй, В.М.
title	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
title_short	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
title_full	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
title_fullStr	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
title_full_unstemmed	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
title_sort	походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114462
citation_txt	Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій / В.М. Мацуй, У.З. Науменко // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 60-69. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT macujvm pohodžennâburštinusukcinítuvídmífívdosučasnihteoríj AT naumenkouz pohodžennâburštinusukcinítuvídmífívdosučasnihteoríj
first_indexed	2025-07-08T07:31:55Z
last_indexed	2025-07-08T07:31:55Z
_version_	1837063120997056512
fulltext	60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ПОХОДЖЕННЯ БУРШТИНУ-СУКЦИНІТУ: ВІД МІФІВ ДО СУЧАСНИХ ТЕОРІЙ У статті розглядаються деякі спірні положення теорії походження ви- копних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол автори ді- йшли висновку, що основним джерелом європейських розсипів бурштину- сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини се- реднього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як ко- рінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторин- не походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам’яніння) живиці на шляху переходу з живої при- роди в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю. Ключові слова: бурштин-сукциніт, викопні смоли, бучацький час, еоцен, буре вугілля, фосилізація. Бурштин-сукциніт — один із найпріоритетніших каменів у сузір’ї самоцвітів, який користується загальною любов’ю за красу та розмаїтість забарвлення, прозорість, світлопроник- ність, а також тому, що часто містить екзотичні включення решток фауни і флори еоцен-олігоценових епох. Це камінь- легенда, що містить солі бурштинової кислоти і наділений унікальними фізико-хімічними і позитивними гігієнічними властивостями, ще до кінця не пізнаними сучасною наукою і далеко не повною мірою використовуваними в побуті, техніці, сільському господарстві, медицині. Бурштин є першим із само- цвітів, відомих людині з доісторичних часів. Безсумнівно, це найдивовижніший витвір Природи, таємниця утворення якого остаточно ще не з’ясована. А без вирішення проблеми генезису викопних смол і бурштину-сукциніту, зокрема, встановлення корінного першоджерела, внаслідок руйнування якого сфор- мувався бурштин-сукциніт і його розсипи, науковий прогноз родовищ неможливий. Часто застосовувані на практиці пошу- ки розсипів бурштину «наосліп і підряд» є нерентабельними і надзвичайно згубними для навколишньої природи. МАЦУЙ Віктор Михайлович — кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2017.02.060 НАУМЕНКО Уляна Зіновіївна — кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 61 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Міфи і легенди Протягом тисячоліть люди вважали бурштин незвичайним каменем, здатним лікувати хво- роби. Про нього складено величезну кількість захопливих фантастичних міфів і легенд. Со- фокл (близько 496—406 до н.е.) вважав, що бурштин утворився зі сліз таємничих птахів, які оплакували загибель героїв. Грецький фі- лософ Демокріт (460—370 до н.е.) припускав, що бурштин утворився із сечі рисі. Великою популярністю користувався по- етичний міф про Фаетона, сина бога Сонця Геліоса, який на початку нашої ери переповів римський поет Публій Овідій Назон. За леген- дою, юнак зажадав покататися на сонячній ко- лісниці батька, але не зміг загальмувати швид- кий біг вогнедишних коней, які стрімко летіли до Землі, і катастрофа була вже неминучою. Тоді розгніваний Зевс уразив Фаетона блис- кавкою, і його тіло впало в ріку Ерідан. Мати Фаетона і його численні сестри Геліади так гір- ко оплакували трагічну смерть юнака, що боги обернули їх на тополі, але з їхніх гілок продо- вжували падати сльози, які згодом затверділи й перетворилися на бурштин (рис. 1—3). У давній міфології слов’ян трапляються на- зви бурштину латир, або камінь алатир, «бел- горюч» камінь і всім каменям батько, який має магічні властивості. Казковий зміст легенд різних народів, що на- селяли переважно північну частину Європи, де море постійно викидає бурштин на берег, зво- диться до такого: бурштин зародився в гірких стражданнях і сльозах, його шматочки чисті й прозорі, як сльози люблячих скорботних ма- терів, доньок, сестер і наречених. Походжен- ня бурштину пов'язували з чудом, тому його вважали чудотворним каменем, що відводить лихо від людини, лікує її та робить щасливою. Про чарівні властивості бурштину скла- дають казки й у наш час. Так, сучасна латвій- ська казка «Кріт і Людина» оповідає: «Довіда- вшись, що в Людини немає жодного кусочка бурштину, Кріт дуже здивувався і запросив її до підземної бурштинової майстерні. Усі май- стри, що жили в ній, розуміли мову самоцвіту, тому перш ніж узятися до роботи, радилися з каменем, як його краще обробляти. Навіть найпростіший камінець повертався до май- стра своїм найкращим боком. Коли Людина залишала підземну майстерню, Кріт подарував їй камінь неписаної краси. З того часу, якщо Людина втомиться, самоцвіт шепоче їй чарівні Рис. 1. Падіння колісниці Фаетона Рис. 3. Каплеподібна форма виділення бурштину Рис. 2. Міф про сльози Геліад 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ слова — і втому як рукою знімає. І ще одну ча- рівну властивість має бурштин: у присутності поганих людей він тьмяніє, натомість серед до- брих — немов оживає, весь сяючи». З історії освоєння бурштинової смоли в Україні [1] Первісні мисливці на мамонтів Придніпров- щини та Українського Полісся перші в Євро- пі ще в пізньому палеоліті (18—19 тис. років тому) збирали й обробляли місцевий бурштин (рис. 4, 5). Тривалий період, який охоплює перехід від кам’яної доби до бронзової і ранньої залізної доби (ранньоскіфський період), слабо охарак- теризований артефактами, що свідчили б про освоєння й обіг бурштину в басейнах Серед- нього і Нижнього Дніпра та Українського По- лісся. Винятком є виявлена в 1986 р. гробниця в с. Іваннє Дубенського району Рівненської об- ласті, що належить до енеоліту (остання чверть III тис. до н.е.) [2]. У гробниці знайдено рештки двох чоловіків, інвентар, а також амулет у ви- гляді круглого бурштинового диска з хресто- подібним солярним знаком і вигравіруваним зображенням трьох людських постатей з лу- ком і стрілами. Цей унікальний бурштиновий амулет виявлено неподалік від пізньопалеолі- тичної стоянки кам’яної доби Бармаки (м. Рів- не), де знайдено місцевий бурштин-сукциніт. Бурштинові вироби виявлено в могильниках у с. Гордіївка Вінницької області (пізня бронза), с. Стрілиця та в похованні біля селища Про- летар (Харківська область). Ці вироби виріз- няються простотою обробки. Слід зазначити, що виявлені неолітичні пам’ятки України без- посередньо примикають до зони поширення бурштинопроявів і родовищ Прип’ятського й Дніпровського бурштиноносних басейнів. Велику кількість археологічних знахідок бурштинових виробів скіфо-сарматської доби (VII—IV ст. до н.е.) встановлено на території Українського Полісся й Придніпров’я (рис. 6). Найбільш показові з них зафіксовано в курга- Рис. 4. Схема розташування пізньопалеолітичних «бурштинових» поселень у валдайську льодовикову епоху: І — льодовиковий покрив; II — межа найбільшо- го поширення валдайського зледеніння; III — рівнина з перигляціально-тундровим типом рослинності; IV — перигляціально-степова рівнина (перигляціальний лі- состеп); V — перигляціальний степ; ▲ — пізньопалео- літичні пам’ятки (▲ — зі знахідками бурштину) Рис. 5. Бурштинова підвіска з пізньопалеолітичного поховання в басейні р. Трубіж біля с. Семенівка Воронов В.А. Янтарь. М.: Аст-Астрель, 2005. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 63 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ нах поблизу Канева та сіл Синявка, Бобриця, Назаровичі, Матусів, Жаботин, Гуляйгородок, Журавка та ін. Крім бурштинових прикрас у скіфських похованнях Середнього і Нижнього Придніпров’я трапляється необроблений бурш- тин. У гирлі Дніпра простежуються ознаки жва- вої торгівлі з грецькими колоністами. У цей час, імовірно, бурштин-сирець транспортувався з надпорожистої частини Дніпра до правобе- режних районів чорноморського узбережжя по р. Синюха, що впадає у Південний Буг, і далі до берегів Дніпровсько-Бузького лиману. У часи Київської Русі (з IX ст. до 40-х років XIII ст.) настав різкий підйом кустарного ви- добутку бурштину, виробництва бурштинових прикрас і торгівлі ними. У середині XI ст. Київ став одним із найбагатших і найкрасивіших міст Європи і до початку XIII ст. відігравав важливу роль торгівельного посередника між Північчю й Півднем, Заходом і Сходом. Актив- но функціонував дніпровський торгівельний шлях, названий у літописах «із варягів у греки», або «з греків у варяги». Це був найкоротший і економічно найвигідніший шлях з Балтики до Константинополя. Татаро-монгольська нава- ла на багато століть зупинила видобуток і обіг бурштину на території України. Після тривалої перерви майже в тисячу років в Україні з 80-х років минулого століття знову поступово починає відроджуватися видобуток, обіг і обробка «скіфського» бурштину, розвива- ється наукове вивчення геології бурштинових розсипів, унікальних естетичних і лікувальних властивостей «київського сукциніту». Генезис бурштину-сукциніту і формування розсипів Міфічні й казкові уявлення наших далеких предків про походження бурштину починаю- чи з кінця XVIIІ ст. змінилися загальновідо- мою теорією його органічного походження. У спрощеному вигляді її суть зводиться до такого: живиця-смола, переважно хвойних де- рев, що росли у Скандинавії, водними потока- ми переносилася у прибережну зону морсько- го басейну, в якому вона набула властивостей бурштину-сукциніту і поступово накопичува- лася у вигляді розсипів (рис. 7). Ця загальноприйнята теорія потребує уточ- нення, оскільки вона не розкриває причин фор- мування всього розмаїття мінеральних видів викопних смол і не відповідає на ключове пи- тання геології розсипів: які породи становлять корінне першоджерело розсипів бурштину- сукциніту, їх генезис, вік, географічне поши- рення. Невже гіпотетичні ранньопалеогенові хвойні дерева (які не є об’єктами геологічного літопису) або знову ж таки «сльози Геліад», «сеча рисі» і т. ін.? Рис. 7. Найпопулярніші уявлення про походження розсипів бурштину-сукциніту: 1 — хвойні дерева; 2 — гирла річок; 3 — давній морський басейн; 4 — напрями транспортування живиці водними потоками; 5 — на- прями перенесення бурштину-сукциніту Рис. 6. «Скіфські» бурштинові прикраси (за матеріа- лами Л.С. Клочко) 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ У 1893 р. академік П.А. Тутковський у по- пулярній книзі «Південно-західний край» [3] уперше висловив ідею про безпосередній зв’язок формування бурштину і еоценового бурого ву- гілля Дніпровського буровугільного басейну. На думку вченого, майже ті самі дерева, що виділя- ли смолу, яка згодом перетворилася на бурштин, утворили й буре вугілля. Висловлена П.А. Тут- ковським ідея набула подальшого розвитку в обґрунтуванні бітумно-буровугільної теорії по- ходження бурштину-сукциніту [4—15]. Зараз уже ніхто не має сумнівів у тому, що поклади бурого вугілля, лігнітів і викопних смол залягають спільно, а розсипи бурштину- сукциніту, які накопичувалися в морському глауконітовмісному середовищі ранньопалео- генового моря-протоки, примикають до еоце- нових буровугільних басейнів (рис. 8). Етапи фосилізації (скам’яніння) живиці-смоли Тривалий шлях переходу живиці-смоли від живої природи до неживої складався з трьох часових етапів: 1 — континентального (на зем- но-болотного); 2 — морського; 3 — наземного й підземного епігенезу. В Україні, південно-східній частині Бал тій- сько-Дніпровської бурштиноносної провін- ції, перший етап яскраво проявився в нижній половині середнього еоцену (бучацька доба) на території Українського щита у межах Дні- пробасу. Цьому сприяли найбільш вдалий для буйного розвитку рослинності режим, сприят- лива геотектонічна обстановка і оптимально теплий і вологий субтропічний з елементами тропічного клімат. Деревну рослинність стано- вили вічнозелені вологі ліси зі значною учас- тю хвойних, переважно араукарієвих, які на- прикінці середнього еоцену зникли з території Північної півкулі (рис. 9). Смола продукуючих дерев накопичувала- ся в лісовій підстилці. Згодом вона разом із рослинною трухлявиною із суходолів перемі- щувалася вниз по схилах у річкові долини та озерні улоговини. Ґрунт «бурштинових» лісів, збагачений відмерлою рослинною органікою, у зв’язку з епізодичними підйомами рівня ґрун- Рис. 8. Дніпровський буровугільний басейн і розсипи бурштину-сукциніту ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 65 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ тових вод перед фронтом наступаючого моря поступово перетворився на торфовища, а зго- дом на шари бітумовмісного бурого вугілля. Про величезні масштаби вуглеутворення на території Дніпровського буровугільного ба- сейну свідчать вугленосні товщі, які містять ретиніти та інші види викопних смол. Захоро- нені в бурому вугіллі смоляні виділення хвой- них рослин в умовах анаеробного середовища набули впродовж мільйонів років характерних властивостей викопних смол (крихкість, ви- сока тріщинуватість та ін.). Вони представле- ні виключно біогенно-осадовими покладами автохтонного й алохтонного типу. На терито- рії Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної провінції бучацька стадія діагенетичних пере- творень смоляних тіл, вуглеутворення та й у цілому початковий наземно-болотний етап за- вершився наприкінці першої половини серед- нього еоцену. Накопичення і формування в земних надрах первинних біогенно-осадових покладів по в’я- зане з еволюцією давньої рослинності від на- сінних папоротникоподібних до голо- і покри- тонасінних (квіткових) рослин з кінця девону до антропогену включно. Причому в палеозої викопні смоли пов’язані з вугільними шарами, у мезозої, палеогені й неогені — переважно з буровугільними нашаруваннями. В антропо- гені по нинішній час наземно-болотний етап фосилізації викопних смол ще не завершений. Він охоплює ділянки морського узбережжя тропічних і субтропічних областей. Морський етап перетворення викопних смол пов’язаний виключно з постбучацькими морськими трансгресіями: київською, обу- хівською та межигірською. Найбільш інтен- сивний розмив бітумовмісних буровугільних нашарувань і надходження протобурштину до берегової зони морських басейнів відбува- лися в пізньому еоцені та ранньому олігоцені (обухівський і межигірський час). У морських водоймах, що містять глауконіт, на бурштин- сукциніт перетворилися лише ті тіла прото- бурштину, які були вимиті зі зрілих палео- торфовищ. Специфіку процесу фосилізації протобурштину, вимитого з корінних першо- джерел, і особливості геохімічної обстановки бурштиновмісного шару («голубої землі») морського басейну детально описав С.С. Сав- кевич [16, 17]: «… в щелочной среде содержащие кислород и обогащенные калием иловые воды взаимодействовали со смолой и способствовали течению ряда межмолекулярных превращений, которые привели к образованию различных ок- сисоединений и отщеплению янтарной кисло- ты в свободном виде и ее эфиров в сочетании с определенными изменениями физических свойств» [16, с. 165—166]. Одночасно в прибе- режноморських і морських умовах платформи (Балтійсько-Дніпровської провінції) форму- валися розсипи бурштину-сукциніту перших проміжних колекторів з промисловим вмістом цінних мінеральних концентрацій. У рухливих гірськоскладчастих областях Європи та інших континентів, зокрема в Карпатах, Бірмі, на- впаки, під впливом процесів метаморфізму і складкоутворення наприкінці етапу морсько- го перетворення смоляні виділення перетво- рювалися на інші мінеральні види викопних смол (руменіт, бірміт тощо), які лише частково зберегли деякі ознаки, що наближають їх до бурштину-сукциніту. Третій, завершальний етап діагенетичних та епігенетичних перетворень бурштину-сук ци- ніту в наземних і підземних умовах відбував- ся наприкінці раннього олігоцену, в неогені і антропогені, аж до геологічної сучасності, в Рис. 9. Хвойні рослини із родини араукарієвих 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ умовах низьких температур і тисків, на ден- ній поверхні, у воді й під землею на невеликих глибинах. Відомо, що на відміну від мінералів неорганічного походження скам’янілі смоли не мають сталого елементного складу і не ма- ють стійких властивостей, які змінюються як на глибинах, так і при виведенні їх на денну поверхню. Викопні смоли, що залягають у повних стратиграфічних розрізах буровугільних на- шарувань, не зачеплених ерозією в пізньому кайнозої, і перекриті морськими та континен- тальними осадами, а також корінні розсипи бурштину-сукциніту в товщах земної кори в цілому продовжують зберігати свої основні властивості, набуті раніше в охарактеризовані вище етапи фосилізації смол. У випадках виве- дення викопних смол і бурштину-сукциніту на денну поверхню або значного їх занурення, або інших змін, зумовлених проявами геологічних, геохімічних процесів, у тому числі й унаслідок господарської діяльності людини, викопні смо- ли зазнають досить істотних перетворень під впливом процесів катагенезу. При окисненні бурштину-сукциніту в гіпергенезі (на повітрі, під дією світла, при коливанні вологості й тем- ператури) змінюються внутрішня структура і колір, з’являється «цукристість». За даними С.С. Савкевича «… различные стадии гипер- генного окисления ископаемых смол, особенно янтаря (сукцинита), поддаются также визу- альному наблюдению. Сначала это изменение окраски от темно-желтой, через оранжевую до красной и иногда бурой. После достижения предела насыщения поверхности кислородом в результате реакции отщепления происходит контракция поверхности слоя, появляются микротрещины, разбивающие поверхность на меньшие полигоны. Развитию поверхностных микротрещин наряду с контракцией может способствовать также расклинивающий эф- фект воды» [17, с. 104]. При цьому не лише змінюється забарвлення, а й збільшується трі- щинуватість, зростає вміст кисню, знижується вміст вуглецю, водню, сірки, підвищується мі- кротвердість, змінюються параметри люмінес- ценції тощо. Бурштин-сукциніт з корінних еоцен-оліго- це нових розсипів найчастіше перевідкладений у карбонатних породах неогену та антропогену, з чим пов’язане його руйнування і навіть повне знищення. Яскравим прикладом цього є архе- ологічний бурштин-сукциніт у пізньопалеолі- тичних поселеннях поблизу селищ Межиріч, Добраничівка, Бармаки та в інших похованнях (рис. 10). З проблемою руйнування бурштину-сук- ци ніту під час його зберігання в приміщеннях найчастіше стикаються працівники науково- природознавчих музеїв. Вони іноді фіксують постдіагенетичне перетворення бурштину і для запобігання цим процесам впроваджують у повсякденну роботу рекомендації та правила зберігання, які дозволяють знизити негатив- ний вплив повітря, світла, коливання вологості й температури на зміну кольору і внутрішньої структури колекційних зразків. а Рис. 10. Бурштин-сукциніт з пізньопалеолітичної Межиріцької стоянки: а — частково збережений; б — повністю зруйнований б ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 67 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ REFERENCES 1. Matsui V.M., Belichenko E.P. Mining, processing and trade in amber from the late Paleolithic age till the Middle ages in the territory of the present-day Ukraine. In: The trade routes of amber: Proc. Int. Conf. (Kaliningrad, 2011). [Мацуй В.М., Беличенко Е.П. Добыча, обработка и торговля янтарем от позднего палеолита до Средневековья на территории современной Украины. В кн.: Торговые пути янтаря: матер. междунар. науч.-практ. конф. Кали- нинград, 2011. С. 43—54.] 2. Sveshnikov I.K. New burial Globular Amphora Culture in Rivne. Archaeology. 1973. 11: 63. [Свєшніков І.К. Нове поховання культури кулястих амфор у Рівненській області. Археологія. 1973. Т. 11. С. 63—69.] 3. Tutkovsky P.A. Amber of Kyiv. In: Southwest Region. Popular natural history essays. Vol. 1. (Kyiv, 1893). P. 12—18. [in Russian]. [Тутковский П.А. Кіевскій янтарь. В кн.: Юго-западный край. Популярные естественно-исторические очерки. Вып. 1. К., 1893. С. 12—18.] 4. Lebed M.I., Matsui V.M About possible participation brown coal bitumen in the formation of parent primary sources of amber placers. Geologist of Ukraine. 2007. (3): 62. [Лебедь M.I., Мацуй В.М. Про можливу участь буровугільного бітуму у формуванні корінних першоджерел розсипів бурштину. Геолог України. 2007. № 3. С. 62—68.] 5. Lebed M.I., Matsui V.M. Space-temporal association amber and lignite in the Cenozoic Europe. Geologist of Ukraine. 2007. (4): 16. [Лебідь M.I., Мацуй В.М. Просторово-часова асоціація бурштину й бурого вугілля у кайнозої Європи. Геолог України. 2007. № 4. С. 16—18.] Висновки Основна ідея опрацьовуваної нині бітум но- буровугільної концепції про генезис бурш- тину-сукциніту була свого часу передбачена академіком П.А. Тутковським. Ця концепція пояснює результати досліджень з геології та палеогеографії кайнозою південного заходу платформної Європи і добре узгоджується з ними. За даними багатьох авторів, нижня половина середнього еоцену (50—40 млн ро- ків тому) — бучацький час відповідає гло- бальному потеплінню («вугленосному епі- зоду»). Це період розширення тропічної і субтропічної зон земної кулі та їх експансії у вищі широти. Велика заболоченість ґрунтів «бурштинових лісів» пояснюється не лише гумідним кліматом, рівнинним характером рельєфу і буйним ростом рослинності регіо- ну в бучацьку епоху, а й періодичними під- йомами рівнів ґрунтових вод перед фронтом трансгресуючих морів. Згодом ці болота по- ступово перетворилися на торфовища і по- клади бурого вугілля. При цьому підкресли- мо, що оптимальна вологість у ґрунті сприяє підвищенню виходу живиці й у цілому смо- лопродуктивності. Наведені матеріали суперечать сформова- ним уявленням про гіпотетичні хвойні дерева Скандинавії, унаслідок розмиву яких утвори- лися розсипи бурштину-сукциніту на великій території від Прибалтики до Чорного і Азов- ського морів. Гіпотетичні ґрунти «бурштино- вих лісів» Скандинавії як об’єкти геологічно- го літопису досі ще не встановлено. Перенос бурштину в Україну з півночі(?) льодовиками, річковими водами та береговими течіями ран- ньопалеогенових морів також не підтвердже- ний фактичними матеріалами. Запропонована концепція зумовлює необ- хідність перегляду ряду усталених поглядів і положень теорії бурштиноутворення і фор- мування покладів викопних смол у конти- нентальних, прибережноморських і морських обстановках і дає ключ до оцінки високої перспективності на бурштиноносність нових територій України, які охоплюють східні й південно-східні схили Українського щита, що омивалися в пізньому еоцені й ранньому оліго- цені обухівським і межигірським морями. 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 6. Lebed M.I., Matsui V.M. Paleogeographic aspects forecast amber placers (based on bituminous lignite hypothesis). In: Ukrainian Amber World: Proc. I Int. Conf. (October, 17, 2007, Kyiv). P. 38—45. [Лебідь M.I., Мацуй В.М. Палеогеографічні аспекти прогнозу розсипів бурштину (на основі бітумно-бу ро- вугільної гіпотези). У кн.: Український бурштиновий світ: матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. (17 жовтня 2007 р., Київ). К., 2008. С. 38—45.] 7. Matsui V.M. From gallipot-resin to succinite amber. Proc. of Natural History Museum. 2010. (8): 135. [Мацуй В.М. От живицы-смолы хвойных до янтаря-сукцинита. Вісник Національного науково-природознав чо- го музею. 2010. № 7. С. 135—142.] 8. Matsui V.M. About terminology and nomenclature of fossil resins. In: Baltic amber. Science. Culture. Economy. (Ka- liningrad, 2011). P. 26—30. [Мацуй В.М. О терминологии и номенклатуре ископаемых смол. В кн.: Балтийский янтарь. Наука. Культура. Экономика. Калининград, 2011. С. 26—30.] 9. Matsui V.M. The transformation of plant resins into minerals. In: Florologіya i іmosozologіya. (Kyiv.: Fіton, 2011. P. 290—294. [Мацуй В.М. Преобразование растительных смол в ископаемые. В кн.: Флорологія та імосозологія. К.: Фітон, 2011. С. 290—294.] 10. Matsui V.M. Sea stage of fossilization of the resin conifer secretions in the transformation into amber-succinite. Geol- ogy and mineral resources of the oceans. 2013. (2): 101. [Мацуй В.М. Морской этап фоссилизации смоляных выделений хвойных на пути преобразования в янтарь- сукцинит. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2. С. 101—108.] 11. Matsui V.M. The main problems of the geology of amber at the present stage. In: Modern problems of geology. Kyiv, Olevsk, 2013. P. 243—247. [Мацуй В.М. Основные проблемы геологии янтаря на современном этапе. В кн.: Сучасні проблеми геології: зб. наук. праць, присвячений 155-річчю з дня народження академіка П.А. Тутковського. К., Олевськ, 2013. С. 243—247.] 12. Matsui V.M. Evolution of woody vegetation and the formation of deposits of fossil resins from the Paleozoic to the Holocene. In: Role of Higher Educational Institutions in Geology Development: Proc. Int. Sci. Conf. (31 March — 3 April 2014, Kyiv). P. 72—74. [Мацуй В.М. Эволюция древесной растительности и формирование залежей ископаемых смол с палеозоя до голоцена. В кн.: Роль вищих навчальних закладів у розвитку геології: матер. міжнар. наук. конф. К., 2014. С. 72—74.] 13. Matsui V.M. Evolution of resin producing vegetation and the formation of fossil resins deposits. Kyiv: Naukova dumka, 2016. [Мацуй В.М. Эволюция смолопродуцирующей растительности и формирование залежей ископаемых смол. К.: Наук. думка, 2016.] 14. Matsui V.M., Naumenko U.Z. Palmnicken field as a amber standart in Baltic-Dnieper region. In: Mining and process- ing of amber in the Sambia: Proc. Int. Symp. (June 12—14, 2010, Kaliningrad). P. 50—54. [Мацуй В.М., Науменко У.З. Пальмникенское месторождение как эталон янтареносности Балтийско-Днеп- ров ского региона. В кн.: Добыча и обработка янтаря на Самбии: матер. междунар. симпоз. (12—14 июня 2010 г., Калининград). С. 50—54.] 15. Matsui V.M., Melnik E.V., Efimenko V.Y. Problems forecast of new types of industrial placers of amber-succinite. In: Modern problems of lithology i minerageny of sedimentary basins of Ukraine and adjacent areas. Kyiv, 2008. P. 251— 254. [Мацуй В.М., Мельник Е.В., Ефименко В.Ю Проблемы прогноза новых промышленных типов россыпей ян та- ря-сукцинита. В кн.: Сучасні проблеми літології i мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій. К., 2008. С. 251—254.] 16. Savkevich S.S. Amber. Leningrad: Nedra, 1970. [Савкевич С.С. Янтарь. Л.: Недра, 1970.] 17. Savkevich S.S. The processes of transformation amber and some amber-like fossil resins in connection with the condi- tions of their formation and being in nature. Izvestiya Akademii Nauk. Ser. Geology. 1983. (12): 96. [Савкевич С.С. Процессы превращения янтаря и некоторых янтареподобных ископаемых смол в связи с усло- виями их образования и нахождения в природе. Изв. АН СССР. Сер. геология. 1983. № 12. С. 96—106.] Стаття надійшла 29.07.2016. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 69 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ V.M. Matsui, U.Z. Naumenko Institute of Geological Sciences of National Academy of Science of Ukraine (Kyiv) ORIGIN OF AMBER-SUCCINITE (MYTHICAL NOTION TO MODERN THEORIES) We examine certain tenets of the controversial theory of the origin of fossil resins and amber-succinite. The study is based on the analysis of the history of the brown coal basins formation and adjacent marine areas in the European Cenozoic, geological position and material composition of fossil resins. Authors conclude that the main source of European placers of amber-succinite is the layers of bitumen-containing lignite of lower half of the middle Eocene (Buchakska formation and its stratigraphic analogues). In the light of the proposed concept bitumen-containing brown coal is considered as the primary source of European amber-succinite placers. The secondary origin of it is an indisputable fact. We characterize the temporal stages of resin fossilization in the transition from the wildlife into the inanimate as well as the main milestones of amber development history in Ukraine and the evolution of views on the origin of the solar stone. Keywords: amber-succinite, fossil resins, Buchak time, Eocene, lignite, fossilization.

Походження бурштину-сукциніту: від міфів до сучасних теорій

Репозитарії

Схожі ресурси