«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)

Матеріал присвячено 90-річчю від дня народження відомого українського вченого в галузі металургії, технології металів, матеріалознавства та електрозварювання, видатного організатора науки, лауреата Державних премій СРСР (1971, 1978) та України (1999), заслуженого діяча науки і техніки України (1...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Інтерв’ю
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114465
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні) // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 88-96. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-114465
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1144652017-03-09T03:02:13Z «Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні) Інтерв’ю Матеріал присвячено 90-річчю від дня народження відомого українського вченого в галузі металургії, технології металів, матеріалознавства та електрозварювання, видатного організатора науки, лауреата Державних премій СРСР (1971, 1978) та України (1999), заслуженого діяча науки і техніки України (1997) доктора технічних наук, професора, академіка НАН України І.К. Походні. Спогадами про Ігоря Костянтиновича поділилися його колеги і соратники. 2017 Article «Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні) // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 88-96. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114465 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інтерв’ю Інтерв’ю
spellingShingle	Інтерв’ю Інтерв’ю «Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні) Вісник НАН України
description	Матеріал присвячено 90-річчю від дня народження відомого українського вченого в галузі металургії, технології металів, матеріалознавства та електрозварювання, видатного організатора науки, лауреата Державних премій СРСР (1971, 1978) та України (1999), заслуженого діяча науки і техніки України (1997) доктора технічних наук, професора, академіка НАН України І.К. Походні. Спогадами про Ігоря Костянтиновича поділилися його колеги і соратники.
format	Article
title	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)
title_short	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)
title_full	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)
title_fullStr	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)
title_full_unstemmed	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)
title_sort	«щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка нан україни і.к. походні)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Інтерв’ю
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114465
citation_txt	«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні) // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 88-96. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-08T07:32:13Z
last_indexed	2025-07-08T07:32:13Z
_version_	1837063140216406016
fulltext	88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ІНТЕРВ’ЮІНТЕРВ’Ю «ЩОСЬ ВИ, МОЛОДІ ЛЮДИ, РОЗСЛАБИЛИСЯ...» До 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні Матеріал присвячено 90-річчю від дня народження відомого українського вченого в галузі металургії, технології металів, матеріалознавства та електрозварювання, видатного організатора науки, лауреата Державних премій СРСР (1971, 1978) та України (1999), заслуженого діяча науки і техніки України (1997) доктора технічних наук, професора, академіка НАН України І.К. Походні. Спогадами про Ігоря Костянтиновича поділили- ся його колеги і соратники. 24 січня, а саме в цей день у 1927 році народився академік НАН України Ігор Костянтинович Походня, в Інституті електрозва- рювання ім. Є.О. Патона НАН України відбувся семінар «Зва- рювальні матеріали», присвячений 90-річчю від дня народжен- ня вченого. У доповідях, що пролунали під час заходу, було зазначено, що з ім’ям І.К. Походні пов’язані фундаментальні дослідження фізико-хімічних процесів дугового зварювання, нових високо- продуктивних процесів механізованого зварювання та наплав- лення. Гідний представник усесвітньо відомої наукової школи, заснованої свого часу Євгеном Оскаровичем Патоном і керо- ваної нині Борисом Євгеновичем Патоном, І.К. Походня ство- рив свою власну наукову школу в галузі металургії і технології зварювання, зробив значний внесок у розвиток теорії дугового зварювання, розроблення нових зварювальних матеріалів та прогресивних наукомістких технологій зварювання, а також у становлення сучасного вітчизняного виробництва зварю- вальних матеріалів. У своїх виступах доповідачі акцентували увагу на наукових і науково-організаційних досягненнях Ігоря Костянтиновича, на його ролі у розвитку міждисциплінарних наукових досліджень в Академії та в успішному виконанні за- вдань державного рівня з організації великих промислових виробництв. Ігор Костянтинович Походня (1927—2015) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 89 ІНТЕРВ’Ю Більша частина життя Ігоря Костянтино- вича нерозривно пов’язана з Інститутом елек- трозварювання ім. Є.О. Патона. Упродовж майже півстоліття працював він також у Пре- зидії НАН України на посадах головного вче- ного секретаря (1970—1983), віце-президента (1983—1988), академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства (1988—2015). А ще понад 40 років І.К. По- ходня був членом редколегії журналу «Вісник НАН України». Після завершення офіційної частини семі- нару я звернулася до колег і соратників ювіля- ра, поставивши кожному з них одне й те саме запитання: «Якою людиною був Ігор Костян- тинович?». Перш ніж передати їм слово, хочу зауважити, що у всіх моїх співрозмовників перша реакція на це пряме запитання вияви- лася практично однаковою: «Хорошою люди- ною», — спочатку відповідали вони, а потім вже кожен вів свою розповідь. Лобанов Леонід Михайлович – академік НАН України, заступник директора Інституту електрозва- рювання ім. Є.О. Патона НАН Укра- їни, академік-секретар Відділення фі зико-технічних проблем матеріа- лознавства НАН України — Ігор Костянтинович був видатним ученим, корифеєм зварювальної науки і техніки, тала- новитим організатором і насамперед просто хорошою людиною. Майже все його життя було тісно пов’язане з Академією наук та з Ін- ститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона, в якому він понад 50 років керував створеним ним відділом фізико-хімічних процесів у зва- рювальній дузі. Ігор Костянтинович зробив величезний внесок у розвиток зварювальної науки і тех- ніки. Вперше у світовій практиці провів до- слідження процесів плавлення і перенесення електродного металу, що стало підґрунтям для створення нових зварювальних електро- дів і значною мірою вплинуло на подальший розвиток теорії дугового зварювання та на- плавлення. На основі отриманих ним результатів до- сліджень металургійних та електрофізичних проблем дугового зварювання було розробле- но нові низькотоксичні електроди і технологію їх промислового виробництва. Справа в тому, що наприкінці 50-х років у СРСР гостро відчу- валася нестача якісних зварювальних матеріа- лів. Технічний рівень наявних матеріалів був настільки низьким, що їх використання спри- чинило хвилю професійних захворювань звар- ників. Напрям з організації масового високо- механізованого виробництва низькотоксичних електродів у масштабах усього Радянського Союзу доручили очолити І.К. Походні. За до- сягнуті успіхи при виконанні цього важливого завдання авторський колектив, яким керував І.К. Походня, в 1971 році було відзначено Дер- жавною премією СРСР. Безумовно, видатним досягненням Ігоря Костянтиновича було створення перших до- слідних зразків самозахисних порошкових дротів. Це був величезний крок у розвитку зварювальної науки і зварювального вироб- ництва. Зростання економіки країни вимага- ло нових способів механізованого зварюван- ня, які б забезпечили поліпшення якості звар- них з’єднань та підвищення продуктивності праці, особливо при роботі у відкритих цехах, на монтажних майданчиках, на стапелях та у польових умовах, де потрібно було зварювати мільйони тонн металевих конструкцій. При використанні найпоширеніших тоді методів зварювання виникали проблеми, пов’язані із захистом розплавленого металу, що призво- дило до погіршення основних властивостей зварних швів. Розроблення промислової тех- нології виготовлення порошкових дротів, які не потребують додаткового захисту розплав- леного металу, відкрило новий етап у розви- тку механізації дугового зварювання, за що в 1978 році авторському колективу під керів- ництвом І.К. Походні було присуджено Дер- жавну премію СРСР. Сьогодні за цією техно- логією у світі виробляють сотні тисяч тонн 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ІНТЕРВ’Ю самозахисних порошкових дротів широкої гами загального і спеціального призначення з найрізноманітнішими композиціями і кон- струкціями оболонки. За результатами досліджень основних за- кономірностей формування металу шва, ле- гування та кристалізації зварювальної ванни (частини шва, в якій основний метал досягає температури плавлення) в умовах штучного охолодження поверхні та змінного положен- ня в просторі, проведених під керівництвом І.К. Походні, було створено прогресивну тех- нологію дугового зварювання неповоротних стикових труб з використанням порошкових дротів, що в 3—6 разів підвищило продук- тивність зварювальних робіт. На основі цієї технології було розроблено спеціалізований комплекс обладнання «Стик» для автоматич- ного контактно-дугового зварювання труб магістральних газо- і нафтопроводів великого діаметра. В останні роки Ігор Костянтинович при- діляв велику увагу дослідженням взаємодії водню з розплавленими металами у зварних з’єднаннях. Як відомо, водень при зварюван- ні високоміцних сталей спричинює крихке руйнування швів. За ініціативою і під керів- ництвом І.К. Походні експериментально було виявлено ефект інтенсивної емісії вторинних негативних іонів водню і на цій основі розро- блено нову модель водневого окрихчення, яка здобула широке міжнародне визнання. Було вироблено нові рекомендації щодо оцінювання ступеня опору крихкому руйнуванню та утво- рення пористості у зварних з'єднаннях. І.К. Походня створив унікальну наукову школу, для якої характерні глибокий теоре- тичний аналіз, висока техніка експерименту, широке використання сучасних методів дослі- джень, методів математичного моделювання та, що найголовніше, комплексний підхід до розв’язання поставлених практикою склад- них завдань у галузі дугового зварювання. Ігор Костянтинович виховав понад 50 докторів і кандидатів технічних наук, опублікував більш як 1000 наукових праць, майже три десятки монографій, багато з яких було перевидано в різних країнах світу, мав близько 300 патент- них документів. А ще Ігор Костянтинович був блискучим організатором науки. Протягом 45 років він працював у Президії НАН України, був голо- вним ученим секретарем, віце-президентом, 27 років очолював Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства і дуже багато зро- бив для розвитку його установ, а також для формування позитивного іміджу Відділення загалом. В Ігорі Костянтиновичі всіх дивувала ен- циклопедичність знань та широта його науко- вих інтересів. Він мав просто феноменальну пам'ять, вмів чітко і логічно викладати свої думки, чудово писав тексти. Навколо нього завжди складалася обстановка високої вимо- гливості як до результатів своєї роботи, так і до самого себе. При зустрічі з ним у будь-який момент потрібно було чітко знати, що ти го- воритимеш, як відповідатимеш на те чи інше запитання. Часто співробітники жартома зі- знавалися, що Ігор Костянтинович викликає у них «панічну повагу». Але це була винятково добропорядна, чесна, інтелігентна і доброзич- лива людина. Можу сказати від імені всього колективу Інституту, що нам зараз дуже не ви- стачає його... Головко Віктор Володимирович — доктор технічних наук, завідувач від ділу фізико-хімічних процесів у зварювальній дузі Інституту елект- розварювання ім. Є.О. Патона НАН України — Коли я прийшов у відділ, Ігор Костянтино- вич був уже авторитетним маститим начальни- ком, академіком. Звичайно, для мене важливо було відразу зрозуміти, що це за керівник, як з ним працювати, як знаходити спільну мову. Зі свого досвіду я знав, що наукові керівники бувають трьох категорій: 1) теоретики — вче- ні, які добре знаються на певних фізичних та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 91 ІНТЕРВ’Ю фізико-хімічних процесах і шукають шляхи для вирішення тих чи інших пов’язаних з ними проблем; 2) інженери — ті, хто цікавиться тех- нікою, добре знає, що і на якому приладі або установці краще вивчати, що і як потрібно вдо- сконалити; 3) менеджери — організатори, які добре вміють налагодити роботу для просуван- ня своїх ідей чи розробок підлеглих. Як я зро- зумів згодом, Ігор Костянтинович поєднував у собі всі три іпостасі керівника. Перші дослідницькі роботи Ігоря Костянти- новича були скоріше інженерного плану. Ще в аспірантурі, досліджуючи процеси взаємодії металу зі шлаками і газами при дуговому та електрошлаковому наплавленні, він зіткнувся з необхідністю визначити температуру краплі електродного металу до того, як вона потра- пить до зварювальної ванни. Але як встанови- ти температуру краплі, яка існує десяті част- ки секунди? Причому не розрахувати, а саме фізично визначити. І він знайшов блискуче інженерне рішення, створив методику, провів вимірювання і отримав результати, які й досі в усьому світі вважаються фундаментальни- ми, — настільки точно і ретельно було зробле- но цю роботу. Далі були роботи з визначення швидко- плинних процесів перенесення у зварюваль- ній дузі. Ці процеси не можна безпосередньо зафіксувати, не можна побачити, не можна спостерігати за ними. Ігор Костянтинович розробив оригінальну методику швидкісної кінозйомки в рентгенівських променях для фіксації процесу зварювання під шаром флю- су. Цей метод дуже зацікавив світову фахову спільноту зварників. Характерною рисою Ігоря Костянтиновича була його дивовижна, я б навіть сказав, при- голомшлива працездатність. Він часто із захо- пленням розповідав, що найчіткіші, найбільш якісні осцилограми йому вдалося зняти одно- го разу пізно ввечері 31 грудня, коли люди вже збиралися за святковими столами, місто за- вмерло, на вулицях не було машин, інститут- ські коридори і лабораторії спорожніли. І ось тоді, згадував він, виходили напрочуд якісні осцилограми, одна краща за іншу. Кожного І.К. Походня, А.Ю. Марченко, І.Р. Явдощин біля уста- новки вторинної іонної емісії. 1969 р. З Борисом Євгеновичем Патоном. 1972 р. Вручення Державної премії СРСР. 28 квітня 1972 р. 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ІНТЕРВ’Ю разу, коли Ігор Костянтинович говорив про це, його очі світилися непідробним щастям. Пізніше Ігор Костянтинович серйозно за- йнявся математичним моделюванням з метою більш глибокого розуміння механізму і кінети- ки фізико-хімічних процесів дугового зварю- вання. Йому вдалося знайти відданого сорат- ника в цій справі — Володимира Федоровича Демченка. Разом вони розробили математичну модель зростаючої бульбашки водню на фрон- ті кристалізації, змогли розрахувати поведінку водню, сформувати уявлення про фізику утво- рення пористості у швах. Пізніше цю модель було підтверджено даними, отриманими на практиці. Неабиякі організаторські здібності Ігоря Костянтиновича найяскравіше, мабуть, про- явилися під час будівництва виробництв по- критих електродів і порошкового дроту. А людські якості... Коли сталася Чорнобиль- ська катастрофа, 29 квітня він зібрав усіх спів- робітників відділу і сказав: «Вивозьте дітей подалі від Києва. Кому потрібна відпустка — будь ласка, беріть, я підпишу». Це був мужній вчинок його як керівника, оскільки, як потім стало відомо, «зверху» було спущено досить жорстку установку — не створювати паніку і готуватися до першотравневої демонстрації. Однак для Ігоря Костянтиновича відповідаль- ність за людей у своєму колективі перемогла всі партійні директиви. Явдощин Ігор Романович — кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України — Ігор Костянтинович був дуже хорошим, та- лановитим керівником, мав природний хист до роботи з людьми. У 1958 році він очолив лабораторію Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, колектив якої і в подальшому працював з ним довгі-довгі роки і став ядром, навколо якого потім сформувалося широке коло фахівців-однодумців. Це були молоді хлопці, переважно випускники КПІ різних спеціальностей. І заслуга Ігоря Костянтино- вича як керівника полягає в тому, що він до- бре розумів, що для розроблення сучасних якісних зварювальних електродів потрібно було об’єднати зусилля не лише зварників, а й металургів, хіміків, фізико-хіміків та інших фахівців. Іншою беззаперечною заслугою Ігоря Кос- тянтиновича було те, що в якийсь певний мо- мент він чітко усвідомив, що загальноприйня- тий метод проб і помилок, або, як кажуть, метод наукового тику, який широко застосовувався в експериментальній практиці, не є ефективним. Він залучив до роботи у нашому відділі мате- матиків, здатних побудувати модель того чи іншого процесу, а їм на допомогу фізиків, які добре розумілися на природі цього процесу. І такий підхід підняв наші дослідження на зо- всім інший, значно вищий рівень. Коли за ініціативою Бориса Євгеновича Па- тона було підготовлено урядову постанову про розвиток зварювального виробництва в країні і, зокрема, організацію широкомасштабного високомеханізованого виробництва зварю- вальних електродів, перед Ігорем Костянтино- вичем було поставлено завдання очолити цей напрям. Він налагодив роботу так, що ми, нау- ковці, постійно працювали в тісному контакті з фахівцями-проектувальниками і виробнични- ками. Це дозволяло серйозно і всебічно обго- ворювати кожен проект, ретельно його проро- бляти, вчасно виявляти проблеми і ефективно усувати недоліки. І всі роботи, на всіх їх етапах Ігор Костянтинович курирував безпосередньо, хоча міг би, як більшість начальників, обме- житися загальним керівництвом. У результаті в надзвичайно короткі строки було побудовано три великі цехи з обсягом ви- робництва по 60 тис. т на рік кожний (на ста- лепрокатних заводах у Череповці та в Орлі, на метизному виробничому об'єднанні в Дні- пропетровську), а також три цехи потужністю 25 тис. т (на Сулінському металургійному за- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 93 ІНТЕРВ’Ю воді в Ростовській області, на сталепрокатно- му заводі в Одесі, на заводі «Перемога праці» в Артемівську). Крім того, було модернізовано десятки заводів, розташованих у різних регіо- нах СРСР. Ігор Костянтинович був дуже вимогливим керівником, причому я акцентую на слові дуже. Проте ця, може і не зовсім зручна для його підлеглих, риса характеру цілком ви- правдовувалася тим, що сам Ігор Костянтино- вич працював надзвичайно багато, а нам тіль- ки й залишалося — не втрачати заданого ним темпу. Марченко Анатолій Юхимович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України — У повоєнні роки різко зріс обсяг зварю- вальних робіт у країні, а електродів не ви- стачало. Практично на кожному заводі було своє кустарне виробництво електродів. Їх ро- били в маленьких цехах, у майстернях, при- чому робили, як розуміли, як уміли і як ви- ходило. От і виходило, що в цілому по країні якість електродів залишала бажати кращого. Проте зварювання — це складний технологіч- ний процес, і забезпечити його ефективність можна тільки завдяки точному регламентно- му виконанню всіх технологічних операцій з використанням високоякісних зварювальних матеріалів. Тому за ініціативою Б.Є. Патона уряд прийняв рішення про будівництво но- вих потужних цехів з виробництва електро- дів, щоб задовольнити промислову потребу в них у масштабах усього СРСР. При цьому головною організацією було визначено Ін- ститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, а курирувати цей напрям доручили І.К. Поход- ні. Ви тут уже чули, що Ігор Костянтинович дуже ефективно налагодив комунікацію між Головний учений секретар І.К. Походня в кабінеті пре- зидента АН УРСР Б.Є. Патона. 1978 р. Лауреати Державної премії СРСР «За створення й організацію масового виробництва і впровадження нових матеріалів (порошкових дротів) для механі- зованого зварювання, що забезпечують підвищення продуктивності праці та якості зварних конструкцій» І.І. Фрумін, О.М. Суптель, І.К. Походня, В.М. Шлепа- ков, В.Ф. Альтер. 1978 р. І.К. Походня виступає в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. 1980 р. 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ІНТЕРВ’Ю ученими, проектувальниками та виробнични- ками, але я хочу додати, що не менш ефектив- но він використовував і зарубіжний досвід, залучав найбільш кваліфікованих фахівців не лише з усього Союзу, а й з інших соціалістич- них країн, активно спілкувався з колегами із західних фірм. До речі, ось один характерний штрих до пор- трета Ігоря Костянтиновича. У школі та в ін- ституті він вивчав німецьку мову, однак майже відразу після вступу до аспірантури зрозумів, що йому потрібна ще й англійська. Він закін- чив курси, але й потім, незважаючи на величез- ну зайнятість, завжди знаходив час і періодич- но брав уроки на кафедрі, користувався будь- якою нагодою, щоб підвищити свій рівень, відшліфувати володіння англійською. Знання мов давало йому можливість, по-перше, вільно спілкуватися з іноземними професіоналами, а по-друге, в Радянському Союзі особу його ран- гу в закордонному відрядженні мав супрово- джувати перекладач, але Ігор Костянтинович замість перекладача часто брав із собою ко- гось зі співробітників, справедливо вважаючи, що два фахівці краще розберуться в проблемі, ніж один. Уже в першій половині 1960-х років С.П. Ко- рольов поставив перед Інститутом електрозва- рювання ім. Є.О. Патона завдання — дослідити можливість використання зварювальних про- цесів у космосі. Як ви розумієте, зазвичай ле- вова частка зварювальних процесів основана на технологіях з плавким електродом, в яких сила земного тяжіння відіграє далеко не остан- ню роль. В умовах космосу змінюється процес перенесення електродного металу, крапля має набагато більші розміри, довше тримається на кінці електрода, знижується стійкість горіння дуги та ін. Б.Є. Патон доручив І.К. Походні вивчити особливості дугового зварювання в незвичайних умовах зміни гравітації. Ігор Кос- тянтинович запропонував оригінальну ідею, як краще виконати експерименти, і вже в 1965 році їх було проведено в умовах, що імітують невагомість. Я брав участь у цих перших експериментах, які здійснювалися в літаючій лабораторії, що була облаштована на борту літака ТУ-104 і дозволяла короткочасно (на 25—30 с), але ба- гаторазово відтворювати стан невагомості за- вдяки вільному падінню літака, що виписує у повітрі «гірки». Ігор Костянтинович приїхав разом з нами на аеродром у Жуковському, ми завантажилися в літак і злетіли, а він залишив- ся на землі. Після завершення експерименту, який пройшов цілком вдало, я помітив, що Ігор Костянтинович був якийсь трохи сумний, замислений. Я спитав його, в чому справа, а він каже: «Розумієте, коли ви злетіли, я відчув себе квочкою, яка виростила каченят. Ви по- пливли, а я залишився на березі». Ось це і була його характерна риса — він мав постійно бути причетним до справи, якою займався і якій від- давав усього себе. У керівництві людьми Ігор Костянтинович перейняв стиль роботи Бориса Євгеновича Патона: завдання керівника полягає в тому, щоб максимально звільнити співробітника від проблем, які заважають йому працювати. Цих принципів він дотримувався неухильно, і чи- мало колег, як ветеранів, так і молоді, сьогодні відчувають глибоку вдячність Ігорю Костян- тиновичу за ту участь, яку він брав у вирішенні їхніх життєвих негараздів. Туркевич Володимир Зіновійович — член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України — Я працював разом з І.К. Походнею з 2004 по 2015 рік, був його заступником як академіка- секретаря Відділення фізико-технічних про- блем матеріалознавства НАН України. І можу впевнено сказати, що він зробив вагомий вне- сок у розвиток науки в Україні та в утверджен- ня її міжнародного авторитету. Добре розуміючи, як працює наука, не з чу- ток знаючи всі її проблеми і потреби, Ігор Кос- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 95 ІНТЕРВ’Ю тянтинович велику увагу приділяв науково- видавничій діяльності. Протягом багатьох років він головував у редакційно-видавничій і бібліотечній радах при Президії Академії наук України. Кілька десятиліть був членом редко- легії журналу «Автоматическая сварка» і ба- гато зусиль докладав до того, щоб журнал ви- ходив регулярно і відповідав високому рівню періодичного наукового видання. Досить часто Ігор Костянтинович публікував у цьому жур- налі свої огляди, і кожен з них не лише викли- кав неабиякий інтерес у вузькоспеціалізовано- му колі зварників, а й мав широкий резонанс у середовищі вчених, які працюють в інших на- прямах науки. Ігор Костянтинович вирізнявся колосаль- ним науковим кругозором, дуже добре знав усіх найкращих фахівців у технічних галузях. Саме ці якості дозволили йому успішно реа- лізувати унікальний видавничий проект. Що п’ять років виходили друком об’ємні моно- графічні видання, присвячені питанням ма- теріалознавства, металургії і зварювання, — «Сучасне матеріалознавство. XXI сторіччя» (1998) і двотомники «Прогресивні матеріали й технології» (2003), «Актуальные пробле- мы современного материаловедения» (2008) і «Фи зи ко-технические проблемы современного материаловедения» (2013). У цих збірниках монографічного характеру він був і головним редактором, і автором окремих статей. Його величезний авторитет, глибоке знання темати- ки і фахівців-матеріалознавців, надзвичайно вимогливе ставлення до публікацій забезпечи- ли настільки змістовну добірку матеріалів для цих видань, що навіть зараз, уже після того, як минуло досить багато часу, я часто бачу, як співробітники різних інститутів Академії ко- ристуються цими книгами у своїй повсякден- ній роботі. Маю всі надії, що й надалі ця традиція, за- кладена Ігорем Костянтиновичем, не пере- рветься. Принаймні в наступному році ми плануємо випустити черговий такий моно- графічний збірник. Готуємо для нього об’ємні, змістовні, серйозні статті з актуальних на сьо- годні проблем. На урочистостях на честь президента Зварюваль- ного товариства Німеччини пана Зоссенгеймера. Франкфурт-на-Майні, 1991 р. Разом із віце-президентом НАН України А.П. Шпа- ком. 2002 р. Біля пам’ятника танкобудівникам в Інституті електро- зварювання ім. Є.О. Патона. 8 травня 2012 р. 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) ІНТЕРВ’Ю До речі, серйозний матеріал — це була улю- блена характеристика Ігоря Костянтиновича для хорошої статті. Готуючи свої публікації чи доповіді, він терпляче і ретельно вивчав про- блему, вникав у найменші дрібниці, кілька ра- зів вичитував текст, відшліфовував графічні матеріали. І, звісно, вимагав такого підходу від інших. Я гадаю, вам уже неодноразово розповіда- ли про величезну працездатність І.К. Походні, його захопленість справою, принциповість, ви- могливість. Ви, мабуть, бачили на семінарі під- пис під портретом Ігоря Костянтиновича, який організатори заходу дуже влучно винесли, так би мовити, в епіграф цього зібрання: «Щось ви, молоді люди, розслабилися...». Можу засвідчи- ти, що впродовж 11 років, які я пропрацював його заступником у Відділенні, він жодного разу не дав мені можливості розслабитися. Розмову вела Олена МЕЛЕЖИК

«Щось ви, молоді люди, розслабилися...» (до 90-річчя від дня народження академіка НАН України І.К. Походні)

Репозитарії

Схожі ресурси