Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006)
У поемі “Промінь з Одеси: До 30-х роковин Української Гельсінкської Групи” (КАCДО, 2006) Олекси Різниченка (Різникова) із промовистим епіграфом із “Ріґведи”: “О боги! Дайте нам багатство, / що складається з героїв!”, присвяченій славетному подружжю правозахисників (одній із засновників УГГ, учено...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11447 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) // Слово і Час. — 2007. — № 9. — С. 73. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11447 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-114472013-02-13T02:38:11Z Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) Строфа У поемі “Промінь з Одеси: До 30-х роковин Української Гельсінкської Групи” (КАCДО, 2006) Олекси Різниченка (Різникова) із промовистим епіграфом із “Ріґведи”: “О боги! Дайте нам багатство, / що складається з героїв!”, присвяченій славетному подружжю правозахисників (одній із засновників УГГ, ученому-мікробіологу, одеситці Ніні Строкатій-Караванській та її чоловікові Святославу Караванському, авторові “Російсько-українського словника складної лексики”, 1998), подано добірку поезій із попереднього однойменного видання 2000 р. та деяких правозахисних документів. 2007 Article Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) // Слово і Час. — 2007. — № 9. — С. 73. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11447 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Строфа Строфа |
| spellingShingle |
Строфа Строфа Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| description |
У поемі “Промінь з Одеси: До 30-х
роковин Української Гельсінкської Групи”
(КАCДО, 2006) Олекси Різниченка (Різникова) із промовистим епіграфом із “Ріґведи”: “О боги! Дайте нам багатство, / що складається з героїв!”, присвяченій славетному подружжю
правозахисників (одній із засновників УГГ, ученому-мікробіологу, одеситці Ніні Строкатій-Караванській та її чоловікові Святославу Караванському, авторові “Російсько-українського
словника складної лексики”, 1998), подано добірку поезій із попереднього однойменного видання 2000 р. та деяких правозахисних документів. |
| format |
Article |
| title |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| title_short |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| title_full |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| title_fullStr |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| title_full_unstemmed |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) |
| title_sort |
олекса різниченко. “промінь з одеси” (2006) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Строфа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11447 |
| citation_txt |
Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006) // Слово і Час. — 2007. — № 9. — С. 73. — укp. |
| first_indexed |
2025-07-02T13:42:01Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:42:01Z |
| _version_ |
1836542823272284160 |
| fulltext |
Слово і Час. 2007 • №9 73
тичному сюжеті її твору. Так, “Лісова пісня”, згідно з
аналізом Забужко, “це українська легенда про Ґрааль”,
що вимагає від аналітика тлумачення містичної семан4
тики чаші св. Ґрааля, яку використовував Христос й
апостоли під час Таємної Вечері. Ґрааль – містичний
“універсальний принцип”, “впалий з небес”, він дарує
наближеному вічну молодість і постійне відродження,
нагадуючи образ Фенікса, який згоряє й відроджується
з попелу. Отже, сама сутність Ґрааля як універсального
принципу визнається Забужко, а те, що принцип – це і
є батьківсько4божественна, сакрально4мужня організа4
ційна сутність, опускається. Знімається також метафізич4
на подія сходження впорядковуючої сутності в
материнське лоно (чашу), тому духовний пошук Ґрааля
проголошується правдиво духовною місією святого ли4
царя, але лицар шукає не чашу Ґрааля, яка й символі4
зує цілісну батьківсько4материнську (чоловічо4жіночу),
небесно4земну метафізичну єдність, а сам Ґрааль, який
демонізується.
Белетризоване есе О.Забужко – це відповідь4аль4
тернатива до аристократичного проекту, озвученого в
моїх дослідженнях Лесі Українки та історії українсь4
кої літератури. Об’єктивному дослідникові впадуть в
око “дискурсивні збіги” Забужчиного аристократич4
ного проекту й мого. За її ж словами, подібні “дис4
курсивні збіги” випадковими не бувають”. Але в читачів
може виникнути закономірне запитання: чому немає
жодного посилання О.Забужко на мої дослідження
Лесі Українки та на мій патріархальний аристократич4
ний проект? “Важливим прийомом усіх без винятку
владно4дискурсивних практик – може, навіть важли4
вішим, ніж пряма фальсифікація, – виступає замов4
чування” (138), – ці слова із книжки О.Забужко мо4
жуть служити відповіддю. Фігура замовчування моїх
“антифеміністичних” студій над Лесею Українкою
знову нагадує “Казку про калинову сопілку”. Ця казка
дає нам привід перепитати: Леся Українка – насправді
“бабина” чи “дідова” донька?
“Зі спогадів О.Косач4Кривинюк... видно, що Леся
ідеально підпадала під психотип т. зв. “татової доньки”
(451), – констатує О.Забужко. Тлумачення Лесі Україн4
ки як “благородної”, що все життя вчилася розміряти
свою силу, “контролювати божевілля”, – це аргумент
для образу Лесі Українки як “батькової доньки”. Жер4
товне аристократичне служіння Святому Духові без
Батьківського організаційного принципу неможливе.
Це вочевидь розуміла Леся Українка, пізнавши причи4
ну загибелі анархічної Трої в образі Кассандри.
Поза сумнівом, книжка Оксани Забужко вразить своїм
інтелектуальним конструюванням, її не можна не дочи4
тати до кінця. Адже так хочеться дошукатися джерела,
яке невпинно продукує натхненний інтелектуальний ро4
ман феміністки із земним деміургом. Очевидно, саме
феміністичне й космополітичне абстрагування любов4
ного об’єкта, який утрачає тут органічну національну
мужність і позбавляється ме4тафізичної сутності (оскільки
Святий Дух подається без організуючого Батьківського
принципу), продукує це спокусливо інтелек4туальне фа4
рисейство – феміністичну єресь для постмодерністсь4
кого культурного націоналізму.
Ніла Зборовська
Ви освятили нари, Ніно,
як Іісус свого хреста,
у тій, в ненашій вже чужині,
де скаженіє мертвота...
У струсанині, стусанині
несли Ви з честю свій полон...
Цілує руку Стус у Ніни,
як ту цілують, що з ікон.
У поемі “Промінь з Одеси: До 30Cх
роковин Української Гельсінкської Групи”
(КАCДО, 2006) Олекси Різниченка (Різникова)
із промовистим епіграфом із “Ріґведи”: “О боги!
Дайте нам багатство, / що складається з героїв!”, присвяченій славетному подружжю
правозахисників (одній із засновників УГГ, ученому4мікробіологу, одеситці Ніні Строкатій4
Караванській та її чоловікові Святославу Караванському, авторові “Російсько4українського
словника складної лексики”, 1998), подано добірку поезій із попереднього однойменного
видання 2000 р. та деяких правозахисних документів. О.Різниченко – лауреат премій імені
П.Тичини (1991), К.Паустовського (1998), “Твої імена, Одесо”, імені Тараса Мельниченка (2004),
автор 15 книжок поезії, прози з мовних питань – “Чим українська мова багатша за інші”, 2001;
“Складівниця: Склади української мови”, Скайбук, 2003 та ін.
Незалежній Україні бути у віках! Як каже поет, “свічки каштанів нам допоможуть / усіх
розглянути навкруг [... ] й напевне взнати, хто є друг”.
В.Л.
|