Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Наука та інновації |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115488 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності / А.М. Горнісевич // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 49-53. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-115488 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1154882017-04-06T03:02:22Z Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності Горнісевич, А.М. Правова охорона інтелектуальної власності 2011 Article Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності / А.М. Горнісевич // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 49-53. — укр. 1815-2066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115488 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності |
| spellingShingle |
Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності Горнісевич, А.М. Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності Наука та інновації |
| format |
Article |
| author |
Горнісевич, А.М. |
| author_facet |
Горнісевич, А.М. |
| author_sort |
Горнісевич, А.М. |
| title |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| title_short |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| title_full |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| title_fullStr |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| title_full_unstemmed |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| title_sort |
міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Правова охорона інтелектуальної власності |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115488 |
| citation_txt |
Міжнародні стандарти захисту прав інтелектуальної власності / А.М. Горнісевич // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 49-53. — укр. |
| series |
Наука та інновації |
| work_keys_str_mv |
AT gornísevičam mížnarodnístandartizahistupravíntelektualʹnoívlasností |
| first_indexed |
2025-07-08T08:54:13Z |
| last_indexed |
2025-07-08T08:54:13Z |
| _version_ |
1837068298602151936 |
| fulltext |
49
© А.М. ГОРНІСЕВИЧ, 2011
Наука та інновації. 2011. Т. 7. № 3. С. 49—53.
А.М. Горнісевич
ДП «Український інститут промислової власності», Київ
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ
ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
А.М. Горнісевич
Відповідно до міжнародних стандартів по-
няття «захист прав інтелектуальної власнос-
ті» означає діяльність повноважних органів
державної влади щодо визнання прав, віднов-
лення в правах і усунення перешкод, які зава-
жають реалізації прав та інтересів суб’єктів
права інтелектуальної власності. З огляду на
це вказаний термін залежно від контексту оз-
начає правову охорону (англ. – protection) об’єк-
та права інтелектуальної власності, відновлен-
ня в правах (захист прав) правоволодільця,
примусове забезпечення (англ. – enforcement)
дотримання прав.
Україна є учасницею більш як 50-и багато-
сторонніх та двосторонніх міжнародних дого-
ворів з питань інтелектуальної власності. Тому
доцільно визначити роль міжнародних стан-
дартів у системі захисту прав інтелектуальної
власності як невід’ємних складових націо-
нальної правової системи в Україні.
Правова система в Україні базується на прин-
ципі верховенства права. Згідно з цим найвищу
юридичну силу має Конституція України. За-
кони та інші нормативно-правові акти прийма-
ються на основі Конституції України й повинні
відповідати їй (стаття 8 Конституції).
Чинні міжнародні договори, згода на обо в’яз-
ковість яких надана Верховною Радою Украї-
ни, визнані Конституцією України частиною
національного законодавства України. Укла-
дення міжнародних договорів, які суперечать
Конституції, можливе лише після внесення
від повідних змін до Конституції (стаття 9 Конс-
титуції України).
Конституція України не встановлює спів-
відношення юридичної сили міжнародних до-
говорів України, законів та інших національ-
них актів законодавства України. Однак Ци-
вільним кодексом України, що є основним ак-
том цивільного законодавства України, перед-
бачено надання переваги застосуванню правил
міжнародних договорів України в разі невід-
повідності їм правил законів України та інших
національних актів цивільного законодавства
(стаття 10 Цивільного кодексу України). За
таких обставин обов’язковими для виконання
в Україні є всі стандарти чинних на її території
міжнародних договорів.
ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 3, 2011
Правова охорона інтелектуальної власності
50
ширювати їх без його згоди, за винятками,
встановленими законом.
У цій статті закріплені на національному
рівні основоположні принципи прийнятих Ор-
ганізацією Об’єднаних Націй Загальної дек-
ларації прав людини (ст. 27) та Міжнародного
пакту про економічні, соціальні і культурні
права (ст. 15), згідно з якими кожна людина
має право на захист її моральних і матеріаль-
них інтересів, що виникають щодо створених
нею будь-яких наукових, літературних чи ху-
дожніх творів.
Саме на цих принципах побудовані книга
четверта Цивільного кодексу України, яка має
назву «Право інтелектуальної власності», а та-
кож усі інші законодавчі акти України, що сто-
суються захисту результатів творчості.
Отже, правова система України, в основі
якої лежить Конституція, є монолітною сис-
темою національного законодавства, до скла-
ду якої входять також міжнародні договори
Ук раїни, закони України та інші національні
нормативно-правові акти.
Основою правовідносин у сфері інтелекту-
альної власності є норми статті 54 Конституції
України. Згідно з ними громадянам гаранту-
ються свобода літературної, художньої, науко-
вої та технічної творчості, захист інтелекту-
альної власності, авторських прав, моральних
і матеріальних інтересів, що виникають у
зв’язку з різними видами інтелектуальної ді-
яльності. Кожен громадянин має право на ре-
зультати своєї інтелектуальної, творчої діяль-
ності; ніхто не може використовувати або по-
Міжнародні договори України з питань інтелектуальної власності, функції адміністрування яких виконує ВОІВ
Назва договору Дата набуття чинності
для України
Конвенція про заснування ВОІВ 26.04.1970
Паризька конвенція про охорону промислової власності 25.12.1991
Договір про патентну кооперацію 25.12.1991
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 25.12.1991
Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 25.10.1995
Договір про закони щодо товарних знаків 01.08.1996
Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з
метою патентної процедури
02.07.1997
Найробський договір про охорону олімпійського символу 20.12.1998
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення
їхніх фонограм
18.02.2000
Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків 29.12.2000
Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків 29.12.2000
Договір ВОІВ про авторське право 06.03.2002
Договір ВОІВ про виконання і фонограми 20.05.2002
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і
організацій мовлення
12.06.2002
Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків 23.12.2003
Договір про патентне право 28.04.2005
Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків 07.07.2009
Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних
елементів знаків
29.07.2009
Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію 07.04.2010
Сінгапурський договір про право товарних знаків 24.05.2010
51ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 3, 2011
Правова охорона інтелектуальної власності
Україна є учасницею 20-и з 22-х чинних між-
народних договорів з питань інтелектуальної
власності, функції адміністрування яких ви-
конує Всесвітня організація інтелектуальної
власності ВОІВ (англ. World Intellectual Pro per-
ty Organization). Перелік цих договорів пред-
ставлено в таблиці.
Україна є також учасницею Міжнародної кон-
венції щодо охорони нових сортів рослин, ви-
кладеної в редакції від 19.03.1991.
Особливу роль у галузі міжнародних стандар-
тів захисту інтелектуальної власності відіграє
Угода про торговельні аспекти прав інтелекту-
альної власності (далі – Угода ТРІПС), прийнята
Світовою організацією торгівлі (далі – СОТ).
Угода ТРІПС набрала чинності на території
України в день вступу її до СОТ, а саме 16
трав ня 2008 р. Вона вигідно вирізняється з-по-
між інших міжнародних договорів комплек-
сністю врегульованих відносин, оскільки вста-
новлює стандарти захисту прав інтелектуаль-
ної власності для повного життєвого циклу
існування об’єктів інтелектуальної власності,
починаючи від матеріальних норм визнання
результатів розумової діяльності об’єктами ін-
телектуальної власності й закінчуючи проце-
дурними нормами щодо відновлення поруше-
них прав та заходів примусу для забезпечення
дотримання закону.
Угода ТРІПС зобов’язує членів СОТ дотри-
муватися сутнісних положень Паризької кон-
венції про охорону промислової власності, Берн-
ської конвенції про охорону літературних і
художніх творів, Міжнародної конвенції про
охорону інтересів виконавців, виробників фо-
нограм і організацій мовлення та Договору про
інтелектуальну власність на інтегральні схе-
ми, незалежно від того, є чи не є вони учасни-
ками цих договорів.
Додатково до цих положень Угода ТРІПС
встановлює інші обов’язкові для застосування
мінімальні матеріально-правові стандарти щодо
об’єктів авторського права та суміжних прав,
торговельних марок, географічних зазначень,
промислових зразків, винаходів, компонувань
інтегральних схем та комерційних таємниць.
Такими стандартами, зокрема, є вимоги до
об’єктів, які підлягають правовій охороні; стро-
ки правової охорони зазначених об’єктів; права,
що мають надаватися авторам, їх правонаступ-
никам та іншим володільцям прав на ці об’єкти,
а також винятки з прав, що надаються.
Процедурні стандарти Угоди ТРІПС вста-
новлюють такі загальні вимоги щодо забез пе-
чення дотримання прав інтелектуальної влас-
ності:
норми національного законодавства мають
передбачати ефективні заходи проти будь-
яких порушень права інтелектуальної влас-
ності, включаючи термінові заходи, спрямо-
вані на запобігання порушенням, і заходи,
що попереджають подальші порушення (ці
процедури повинні застосовуватися таким
чином, щоб уникнути створення бар’єрів
для законної торгівлі та забезпечити гаран-
тії проти їх зловживань);
процедури захисту прав інтелектуальної влас-
ності мають бути справедливими та рівними
для всіх (вони не повинні бути безпідстав-
но ускладнені, вартість їх здійснення не по-
винна бути високою, вони не повинні супро-
воджуватися значними матеріальними за-
тратами, містити безпідставні часові обме-
ження чи невиправдані затримки);
рішення по суті справи бажано викладати в
письмовій формі та обґрунтовано (вони по-
винні бути доступними принаймні для сто-
рін судочинства без невиправданих затри-
мок та базуватися лише на свідченнях, щодо
яких сторонам було надано можливість бути
почутими);
сторони судочинства повинні мати можли-
вість перегляду судом остаточних адмініст-
ративних рішень та принаймні юридичних
аспектів першого судового рішення по суті
справи, однак в кримінальних справах не
повинно бути можливості перегляду вип рав-
дання.
Угодою ТРІПС встановлені також спеціаль-
ні мінімальні стандарти процедур цивільного
52 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 3, 2011
Правова охорона інтелектуальної власності
судочинства та адміністративних процедур, а
також засобів забезпечення дотримання прав
інтелектуальної власності. Зокрема, вимага-
ється:
забезпечити чесність та справедливість про-
цедур;
надати судам право:
а) вимагати від сторін надання належ них їм
доказів;
б) приймати рішення за відсутності необ-
хідної інформації, яку сторона не надала з по-
важних причин або для отримання якої вста-
новила значні перешкоди;
в) вимагати від винної особи припинити по-
рушення прав інтелектуальної власності та (се-
ред іншого) запобігати імпорту товарів з пору-
шенням прав інтелектуальної власності;
г) вимагати від винної особи відшкодування
володільцю прав завданих збитків, у тому чис-
лі судових витрат;
ґ) вимагати виведення з комерційних каналів
без будь-якої компенсації товарів, які є предме-
том порушення, та знищення їх, якщо це не за-
вдасть шкоди володільцю прав, а також матеріа-
лів та обладнання, які були значною мірою ви-
користані для виробництва таких товарів.
Особливої уваги в Угоді ТРІПС надається
процедурним стандартам, що покликані забез-
печити негайне та ефективне запобігання пору-
шенням прав інтелектуальної власності, у тому
числі імпорту товарів, які є предметом таких
порушень, а також збереження відповідних до-
казів щодо інкримінованого порушення.
Ще однією важливою ознакою Угоди ТРІПС
є наявність у ній детального комплексу стан-
дартів щодо забезпечення дотримання прав ін-
телектуальної власності на митному кордоні.
Слід звернути увагу на те, що низка вста-
новлених Угодою ТРІПС міжнародних стан-
дартів захисту прав інтелектуальної власності
не є нормами прямої дії. Тому вони можуть бу-
ти реалізовані лише в межах національної за-
конодавчої системи та практики через імпле-
ментацію в норми національних актів. У пер-
шу чергу це стосується процедурних стандар-
тів забезпечення дотримання прав інтелек-
туальної власності, оскільки впровадження їх
за лежить від системи судоустрою країни.
Важливою особливістю Угоди ТРІПС є ще
й те, що вона дозволяє державі передбачати у
своєму законодавстві більш високий рівень за-
хисту, ніж того вимагають стандарти вказаної
Угоди, за умови, що такий захист не порушує
цих стандартів. Це дає можливість імплемен-
тувати в національні акти законодавства про-
гресивні положення законодавства Європей-
ського Союзу, Сполучених Штатів Америки,
інших держав, а також специфічні вимоги між-
народних спортивних та інших організацій що-
до умов проведення організовуваних ними ма-
сових міжнародних заходів тощо.
Наразі практично всі міжнародні стандарти
захисту прав інтелектуальної власності, що вста-
новлені Угодою ТРІПС та зазначеними ви ще
договорами, адекватно перенесені в площину
національних законодавчих та інших нор ма-
тив но-правових актів України.
Своєрідними міжнародними стандартами
захисту прав інтелектуальної власності можна
вважати вимоги міжнародних неурядових ор-
ганізацій щодо захисту їх прав інтелектуаль-
ної власності під час проведення організовува-
них ними масових заходів, особливо спортив-
них, таких, як організований Об’єднанням єв-
ропейських футбольних асоціацій (далі – УЄФА)
Чемпіонат Європи з футболу 2010–2012 рр.
Перш за все це стосується змісту поняття «ін-
телектуальна власність», що як ціле відпові-
дає визначенню цього терміна, даному в Кон-
венції про заснування Всесвітньої організації
інтелектуальної власності.
Поряд з цим в Угоді про проведення фіна-
льного турніру чемпіонату Європи з футболу
2010–2012 рр. міститься поняття «інтелекту-
альна власність УЄФА», яке є більш деталізо-
ваним і містить як звичні для міжнародних
стандартів складові (права на позначення, пра-
ва на винаходи), так і незвичні для таких стан-
дартів складові (так звані комерційні права), а
також права на статистичні, інформаційні та
53ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 3, 2011
Правова охорона інтелектуальної власності
для виконання громадянами. Відповідно до
прин ципу верховенства права, що діє в Украї-
ні, вимоги УЄФА мають бути відображені в
національних актах законодавства.
Загальні вимоги УЄФА щодо захисту його
прав інтелектуальної власності відображені в
Законі України «Про організацію та проведення
фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з
футболу в Україні».
Згідно зі статтею 9 цього Закону Україна за-
безпечує захист прав інтелектуальної власнос-
ті УЄФА та його комерційних партнерів від-
повідно до законів України та міжнародних
договорів, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України.
Забороняється пряме та непряме викорис-
тання в будь-який спосіб без дозволу УЄФА
об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА,
а також недозволений маркетинг.
Не допускається реєстрація юридичної осо-
би (у тому числі інформаційного агентства),
друкованого засобу масової інформації, най-
ме нування (назви) яких повністю чи частково
відтворюють торговельні марки, символи, на-
йменування чи інші об’єкти права інтелектуаль-
ної власності УЄФА.
Міністерство освіти і науки України забез-
печує проведення експертизи заявок на інте-
лектуальну власність УЄФА спеціалізованою
групою експертів невідкладно, з тим щоб дер-
жавна реєстрація цієї власності здійснювалася
протягом 6-и місяців з дня надходження від-
повідної заявки. Крім того, міністерство забез-
печує термінове виявлення заявок, що супере-
чать будь-якій заявці або реєстрації УЄФА,
не відкладний розгляд спеціалізованою групою
експертів заперечень проти зазначених заявок
та прийняття в установленому законом поряд-
ку відповідних рішень. Однак, на нашу думку,
положення Закону щодо захисту прав інтелек-
туальної власності УЄФА потребують подаль-
шої деталізації з метою забезпечення ефектив-
ного правозастосування.
інші дані. При цьому під комерційними розу-
міються права, пов’язані з чемпіонатом, вклю-
чаючи права на рекламування, маркетинг, збут,
ліцензування, комерційну концесію, спонсор-
ство, опублікування, діяльність друкованих за-
собів масової інформації, телевізійне мов лен-
ня, запис і відтворення заходів чемпіонату.
Незвичним є також зміст терміну «позначен-
ня» як складової поняття «інтелектуальна влас-
ність УЄФА». Він є більш ємним та означає
зареєстровані чи незареєстровані торговельні
марки, найменування, емблеми, гасла, підпи-
си, символи, дизайни, логотипи, відзняті мате-
ріали, зображення та/або анімації й будь-які
заявки на їх охорону чи реєстрацію, по в’язані з
чемпіонатом, включаючи Логотип, Приз, Та-
лісман та інші представлення чемпіонату ра-
зом з усіма ідентифікуючими відзнятими ре-
кламними матеріалами, звуками та музикою
(за наявності), що використовуються з дозво-
лу УЄФА у зв’язку з чемпіонатом.
Право розпоряджатися інтелектуальною влас-
ністю УЄФА належить виключно УЄФА.
Новим для системи міжнародних стандар-
тів захисту інтелектуальної власності є також
те, що зазвичай виключне право забороняти
недозволене використання об’єктів інтелекту-
альної власності УЄФА надається і уряду кра-
їни, яка приймає чемпіонат.
Ще однією новацією є вимоги УЄФА щодо
запобігання проявам паразитичного маркетин-
гу, тобто використанню репутації УЄФА та чем-
піонату іншими особами у власних комерцій-
них цілях без дозволу УЄФА під час здійснен-
ня діяльності в царині маркетингу, реклами,
зв’язків з громадськістю.
На відміну від усталених міжнародних стан-
дартів, що містяться в міжнародних договорах,
зобов’язання приймаючої країни забезпечити
дотримання вимог УЄФА викладені в гаранті-
ях уряду України та інших суб’єктів, які забез-
печують проведення чемпіонату. Однак ці га-
рантії не є нормами прямої дії, обов’язковими
|