Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком

У часи економічної кризи, коли аграрій має рахувати кожну копійку вкладених у майбутній урожай коштів, постає питання: на чому зекономити? Економія може завдати непоправної шкоди не лише природі, а й людині. На справді винятки існують. Йдеться про використання регуляторів росту рослин (біостимулято...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:Наука та інновації
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115491
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 63-64. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-115491
record_format dspace
spelling irk-123456789-1154912017-04-06T03:02:29Z Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком Світ інновацій У часи економічної кризи, коли аграрій має рахувати кожну копійку вкладених у майбутній урожай коштів, постає питання: на чому зекономити? Економія може завдати непоправної шкоди не лише природі, а й людині. На справді винятки існують. Йдеться про використання регуляторів росту рослин (біостимуляторів). Про те, як заощадити, але водночас отримати високий, екологічно безпечний урожай, ми запитали у академіка Міжнародної академії екології, директора Міжвідомчого науково-технологічного центру HAHУ та Міністерства освіти і науки «Агробіотех» Сергія Платоновича ПОНОМАРЕНКА. 2011 Article Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 63-64. — укр. 1815-2066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115491 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Світ інновацій
Світ інновацій
spellingShingle Світ інновацій
Світ інновацій
Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
Наука та інновації
description У часи економічної кризи, коли аграрій має рахувати кожну копійку вкладених у майбутній урожай коштів, постає питання: на чому зекономити? Економія може завдати непоправної шкоди не лише природі, а й людині. На справді винятки існують. Йдеться про використання регуляторів росту рослин (біостимуляторів). Про те, як заощадити, але водночас отримати високий, екологічно безпечний урожай, ми запитали у академіка Міжнародної академії екології, директора Міжвідомчого науково-технологічного центру HAHУ та Міністерства освіти і науки «Агробіотех» Сергія Платоновича ПОНОМАРЕНКА.
format Article
title Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
title_short Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
title_full Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
title_fullStr Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
title_full_unstemmed Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком
title_sort передумови високих урожаїв. інтерв’ю з с.п. пономаренком
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Світ інновацій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115491
citation_txt Передумови високих урожаїв. Інтерв’ю з С.П. Пономаренком // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 3. — С. 63-64. — укр.
series Наука та інновації
first_indexed 2025-07-08T08:54:28Z
last_indexed 2025-07-08T08:54:28Z
_version_ 1837068314614956032
fulltext 63 Наука та інновації. 2011. Т. 7. № 3. С. 63—64. ПЕРЕДУМОВИ ВИСОКИХ УРОЖАЇВ Кор.: Сьогодні у світі взагалі і в Україні зок- рема існує досить багато регуляторів росту рослин. Чим викликана їх необхідність? С.П.: Регулятори росту рослин (РРР) — це природні фітогормони, їхні штучні аналоги або композиційні препарати, які містять збалансо- ваний комплекс фіто-регуляторів, біологічно ак- тивних речовин, мікроелементів. Ці препарати дають можливість цілеспрямовано регулювати найважливіші процеси росту й розвитку рослин, ефективно реалізувати потенційні можливості сорту або гібриду, закладені в геномі природою, селекційним або генно-інженерним методом. Необхідність в РРР обумовлена тим, що вони підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного поход- ження: критичних перепадів температур, дефі- циту вологи, фітотоксичної дії пестицидів, ура- ження хворобами та шкідниками. — Що сприяло впровадженню біотехнологій у нашій країні? С.П.: Варто зазначити, що ще у 30-х роках минулого століття відомий український уче- ний академік М.Г. Холодний вперше відкрив наявність фітогормонів у точках росту рослин. Вже тоді він дійшов висновку, що прийде час, коли штучні аналоги фітогормонів матимуть велике значення у рослинництві. Ми лише роз- винули цю ідею завдяки науковим розробкам та сучасним технологіям. — Як розпочалася діяльність ДП МНТЦ «Аг- ро біотех»? С.П.: З метою державного регулювання в га- лузі високих технологій і виробництва екологіч- но безпечних РРР спільним наказом НАН Ук- раїни та Міносвіти і науки України № 73/90 від 16.04.2000 р. було створено «Міжві домчий нау- ково-технологічний центр «Аг ро біо тех» НАН України і Міністерства освіти і науки України». Тоді ж державному підприєм ству «Агробіотех» було передано частину виробничих площ Інс ти- туту біоорганічної хімії та нафтохімії, на яких про тягом 8 років було організовано біотехноло- гічне виробництво, здатне забезпечити біотех- нологіями посіви на 1,0 млн. га. За 23 роки діяль- ності Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії та ДП МНТЦ «Аг робіотех» нами створено 13 унікальних пре паратів, що вже пройшли апро- бацію, реєстрацію і готові до широкого впровад- ження. І це лише початок. — Отже, в Україні використання подібних пре паратів набирає обертів? С.П.: Безумовно. Україна нині займає про- відне місце у створенні високоефективних ре- гуляторів росту рослин. Понад 30 дослідниць- ких інститутів різних відомств брали участь у створенні і розробці технологій застосування українських РРР, створених підприємством «Аг робіотех». Це — Івін, Потейтин, Емістим С, Агростимулін, Бетастимулін, Зеастимулін, Треп- У часи економічної кризи, коли аграрій має рахувати кожну копійку вкладених у майбутній урожай кош- тів, постає питання: на чому зекономити? Економія може завдати непоправної шкоди не лише природі, а й людині. На справді винятки існують. Йдеться про використання регуляторів росту рослин (біостимуля- торів). Про те, як заощадити, але водночас отримати високий, екологічно безпечний урожай, ми запитали у академіка Міжна род ної академії екології, директора Між ві до м чого на у ково-технологічного центру HAHУ та Міністерства освіти і науки «Агробіотех» Сергія Платоновича ПОНОМАРЕНКА. 64 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 3, 2011 Світ інновацій толем. Люцис, Чаркор, Біолан, Біосил, Біо макс, Радостим. Ми впевнені, що лише за умов на- лежного наукового супроводу можна досягти найкращих результатів. — Які дослідження препаратів було проведено? С.П.: Науковці вивчали механізм фізіоло- гіч ної дії, окремих елементів технологій вико- ристання, проводили токсико-екологічні дос- лі дження, відпрацьовували технології в інших країнах з метою реєстрації за кордоном. Так, бу ло доведено, що РРР активізують ос нов ні про цеси життєдіяльності рослин – мембранні процеси, поділ клітин, активізацію фер ментних систем, фотосинтез, процеси дихання і живлен- ня, а також сприяють підвищенню біологічної і господарської ефективності рослинництва, знижують вміст нітратів, іонів важ ких металів і радіонуклідів у продукції. — Ви працюєте лише з вітчизняними науко- вими установами? С.П.: Ні, ми вже довгий час плідно співпра- цюємо із іноземними науковими установами та сільськогосподарськими підприємствами. Ба гаторічні дослідження препаратів у Ні меч- чині, Китаї, Білорусі, Росії, Казахстані, зараз навіть у США та Канаді порівняно з кращими аналогами відкривають можливість зареєстру- вати цікаві препарати у цих країнах, що дозво- ляє говорити про світовий потенціал продук- ції. Зазначу, що майже 30 % від обсягу вироб- ництва сьогодні іде на експорт. — Які українські сільськогосподарські підпри- ємства вже сьогодні використовують ваші пре- парати? С.П.: Велика кількість підприємств гідно поці- новують наші препарати. Наприклад, корпорація «Агро-Союз» понад З роки на території у 15 тис. га використовує наші препарати у технологіях Mini-Till і No-Till. Ми активно співпрацюємо з підприємствами «Нібулон», «Аг роцентр-К», ЗАО «Київ–Атлантік–Ук раї на» та іншими. — Назвіть переваги біостимуляторів саме ДП МНТЦ «Агробіотех»? С.П.: Хочу підкреслити, що перевагами на- ших технологій є ефективність, економічність та екологічність використання. Про еко ло гіч ну безпечність говорить те, що 6 препаратів уже сьогодні мають сертифікат ISO 14024. Нор ми витрати наших біостимуляторів – 20 мл на 1 т насіння і 10–20 мл — для обприскування 1 га посівів. Це надає реальної можливості підвищи- ти врожай на 12–18 %. Тех но логії застосування не вимагають додаткових витрат. Препарати до- цільно використовувати у бакових сумішах із пестицидами та елементами жив лення. Еко но- мічні розрахунки фахівців свід чать, що одна гро шова одиниця, вкладена у технологію, дає мож ливість одержати додаткову продукцію рос- линництва поліпшеної якості в середньому по культурах на 12–25 одиниць. — На Вашу думку, яке майбутнє очікує на біо - с тимулятори? С.П.: Прогнозую, що до 2014 року обсяг площ впровадження українських біостимуляторів росту збільшиться до 3 млн. га, що дасть мож- ливість додатково отримувати 1,5 млн. т ви- сокоякісного зерна. Я можу запевнити всіх і кожного, що за умови належної підтримки держави дана технологія може вагомо збіль- шити продуктивність нашого вітчизняного сільського господарства. Вважаю, що шлях до добробуту можливий лише через науку та ду- ховність. Президент НАН України Борис Євгенович Патон з заці- кавленістю розглядає нову монографію «Биорегуляция микробно-растительных систем», написану групою про- відних вчених НАН України.