Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Загній, О.Г., Ляшенко, О.Ф., Ляшенко, Д.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України 2008
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11553
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України / О.Г. Загній, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 73-79. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-11553
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-115532010-08-31T12:02:17Z Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України Загній, О.Г. Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. 2008 Article Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України / О.Г. Загній, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 73-79. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1818-5517 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11553 620.9:001.895 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
format	Article
author	Загній, О.Г. Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В.
spellingShingle	Загній, О.Г. Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
author_facet	Загній, О.Г. Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В.
author_sort	Загній, О.Г.
title	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
title_short	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
title_full	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
title_fullStr	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
title_full_unstemmed	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України
title_sort	інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією україни
publisher	Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11553
citation_txt	Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України / О.Г. Загній, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 73-79. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT zagníjog ínnovacíjníaspektipídviŝennânadíjnostípostačannâítranzituprirodnogogazuteritoríêûukraíni AT lâšenkoof ínnovacíjníaspektipídviŝennânadíjnostípostačannâítranzituprirodnogogazuteritoríêûukraíni AT lâšenkodv ínnovacíjníaspektipídviŝennânadíjnostípostačannâítranzituprirodnogogazuteritoríêûukraíni
first_indexed	2025-07-02T13:44:33Z
last_indexed	2025-07-02T13:44:33Z
_version_	1836542983617380352
fulltext	73 необхідно застосовувати принципи легітимності, єдності, субсидіарності, раціональності та демократизму тощо. Завдяки цьому буде сформована система цілей та пріоритетів регіональної інвестиційно-інноваційної політики, що відображатимуть особливості розвитку регіонів України на основі врахування їх економічного, інвестиційного, інноваційного та інших потенціалу. Отже, за умов залучення організаційних ресурсів, розвитку регіональної інвестиційно-інноваційної системи, ефективного використання інноваційного потенціалу, збільшення інвестиційного капіталу в регіони та впровадження інших заходів регіональної інноваційної політики фактори розвитку регіону (інвестиційний, інноваційний) можуть підсилюватися за мультиплікативним ефектом. Це позначається на рівні конкурентоспроможності виробничого потенціалу регіону та розвитку людського капіталу. Література 1. Словник сучасної економіки МАКМІЛЛАНА: Пер. з англ. – К.: АртЕк, 2000. – 640 с. 2. Інноваційні процеси в системі державного управління і місцевого самоврядування / Афанасьєв М.В., Шемаєва А.Г., Аведян Л.Й. та ін. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 212 с. 3. Словарь иностранных слов. – М.: Русский язык, 1980. – 624 с. 4. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 520 с. 5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. – 702 с. 6. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 278 с. 7. Ильяшенко С.Н. Формирование целевого рынка (Инвестиционная стратегия) // Бизнес Информ. – 1998. – № 21–22. – С. 52–54. УДК 620.9:001.895 О.Г. ЗАГНІЙ, О.Ф. ЛЯШЕНКО, Д.В. ЛЯШЕНКО Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПОСТАЧАННЯ І ТРАНЗИТУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ Економіка України ще з часів колишнього Радянського Союзу залишається орієнтованою на використання природного газу: у структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів на газ припадає близько 41% (у світі – 23, європейських країнах 13–38, США – 24, Росії – 54%). Потреба економіки України у природному газі 2003–2005 рр. стабілізувалась на рівні 76 млрд. м3 і починаючи з 2006 р. у зв’язку зі зростанням цін почала зменшуватись до 70 млрд. м3. Власний видобуток газу становить близько 21 млрд. м3 (30% від потреби), решта (70%) – імпортується з Росії. Висока © О.Г. Загній, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко, 2008 PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 74 залежність економіки України від імпорту природного газу з однієї країни (близько 30% від загальних обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів) зумовлює існування значних ризиків порушення стабільного енергозабезпечення країни, які періодично реалізуються, створює підґрунтя не лише для економічного, але й політичного тиску з боку Росії. Основні доведені запаси природного газу світу (177 трлн. м3) зосереджені в трьох країнах (табл. 1): Росії – 48 трлн. м3 (27,1% від світових), Ірані – 28 трлн. м3 (15,7 %) і Катарі – 26 трлн. м3 (14,4%). Прогнозні ресурси газу в світі становлять 600 трлн. м3, з них 250 трлн. м3 знаходиться в Росії. У загальних доведених запасах Росії компанія “Газпром” контролює 29,1 трлн. м3 (61%), з них 14,6 трлн. м3 віднесено до активних, тобто таких, що не мають технологічних обмежень для видобування в коротко- та середньостроковій перспективі. Таблиця 1 Запаси та видобуток природного газу провідними країнами світу* Доведені запаси, трлн. м3 Видобуток, млрд. м3 2007 2007 Країна 1997 усього частка від світових запасів, % 1997 усього частка від світового видобутку, % Росія 45,17 48,05 27,1 532,6 607,4 20,66 Іран 23,00 27,80 15,7 47,0 111,9 3,81 Катар 8,50 25,60 14,4 17,4 59,8 2,03 Саудівська Аравія 5,88 7,17 4,0 45,3 75,9 2,58 ОАЕ 6,06 6,09 3,4 36,3 49,2 1,67 США 4,74 5,08 2,9 535,3 545,9 18,57 Алжир 4,08 4,52 2,5 71,8 83,0 2,82 Ірак 3,19 3,17 1,8 - - - Норвегія 3,65 2,96 1,7 43,0 89,7 3,05 Туркменістан 2,71 2,67 1,5 16,1 67,4 2,29 Єгипет 0,93 2,06 1,2 11,6 46,5 1,58 Казахстан 1,87 1,90 1,1 - - - Кувейт 1,49 1,78 1,0 - - - Узбекистан 1,63 1,74 1,0 47,8 58,5 1,99 Нідерланди 1,79 1,25 0,7 67,1 64,5 2,19 Україна 0,98 1,03 0,6 18,1 20,6 0,7 Румунія 0,37 0,63 0,4 15,0 11,6 0,39 Велика Британія 0,77 0,41 0,2 85,9 72,4 2,46 Інші країни 29,65 33,45 18,9 663,5 996,3 33,9 Загалом у світі 146,46 177,36 100,0 2235,7 2940,0 100,00 *Складено за даними [2, 3, 4] Сировинна база Росії дозволяє видобувати 900 млрд. м3 природного газу в рік [1]. Надійність оцінок існуючої сировинної бази підтверджена результатами міжнародного аудиту запасів газу, проведеного у 2005–2006 рр. незалежною компанією “DeGoler & McNoton” (США) відповідно до міжнародних стандартів. Одним з основних стратегічних нафтогазових регіонів Росії є півострів Ямал, промислове освоєння родовищ якого має принципове значення PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 75 для збільшення видобутку газу після 2010 року. На півострові і в прилеглих акваторіях відкрито 11 газових і 15 нафтогазоконденсатних родовищ. Розвідані і попередньо оцінені (за категоріями АВС1+С2) запаси газу становлять близько 16 трлн. м3, перспективні і прогнозні (С3-Д3) ресурси – 22 трлн. м3. Прогнозні обсяги видобутку природного газу на Ямалі дорівнюють 7,5 млрд. м3 у 2011 р. і збільшуватимуться до 360 млрд. м3 у 2030 р., що в два рази більше ніж нинішні обсяги (180 млрд. м3) поставок російського газу до європейських країн. Нинішні і перспективні обсяги видобутку природного газу в Росії обмежуються ємністю російського і зовнішнього ринків та платоспроможним попитом на газ. Прогнозні обсяги видобутку газу визначені Енергетичною стратегією Росії і становлять у 2020 р. 730 млрд. м3 (120% нинішніх). Основними споживачами російського природного газу є країни Європейського Союзу, які забезпечують свою потребу (502 млрд. м3) за рахунок власного видобутку на 40,4%, імпорту з Росії – на 25,5, Норвегії – на 16,7, Алжиру – на 10,9, Нігерії – на 2,7, з інших країн – на 3,8%. Найбільшими покупцями російського газу є Німеччина, Італія, Туреччина, Франція. В перспективі прогнозується збільшення споживання природного газу країнами ЄС до 590 (2020 р.) і 700 млрд. м3 (2030 р.). Зростаючу потребу передбачається покривати за рахунок збереження (або незначного збільшення на 8–11%) обсягів поставок діючими газотранспортними системами з Росії та Алжиру, нарощування поставок з Норвегії (на 41%) та збільшення імпорту зрідженого природного газу з нинішніх 47 до 130 млрд. м3 (з Алжиру, Лівії, Катару, Нігерії, Єгипту тощо). Дефіцит поставок природного газу трубопровідним транспортом до 2020 р. становить 60–80 млрд. м3. Україна є однією з основних транзитних держав, через територію якої російський газ транспортується до європейських країн, вона є володарем найпотужнішої в Європі (за винятком Росії) газотранспортної системи (ГТС) та системи підземних сховищ газу (ПСГ) (табл. 2). Без використання ГТС країн СНД Росія, а точніше Газпром, втрачає більшу частину свого зовнішнього ринку (максимальний обсяг транзиту ГТС України 2005 р. становив 121,5 млрд. м3). Саме наявністю транзитного потенціалу СНД пояснюється інтерес до них з боку Росії, яка зацікавлена у встановленні контролю над газотранспортними системами цих країн. Газпром уже володіє активами у газотранспортних системах кількох країн СНД и Східної Європи або має довгострокові договори із національними газотранспортними компаніями. Газотранспортна система України складається з 37,6 тис. км газопроводів різного призначення і продуктивності, 73 компресорних станцій із 110 компресорними цехами, де встановлено 703 газоперекачуючих агрегати (ГПА) загальною потужністю 5,4 тис. МВт, 1607 газорозподільних станцій, 13 ПСГ активною ємністю понад 32,0 млрд. м3 (з максимально можливий відбором при повному заповненні ПГС 240 млн. м3 газу за добу) і об’єктів інфраструктури. Природний газ поступає на територію України по 22 магістральних газопроводах, а виходить за межі України – по 15. На вході ГТС здатна прийняти до 290 млрд. м3, а на виході передати 175 млрд. м3 природного газу, в т.ч. 140 млрд. м3 – у країни Західної і Центральної Європи. Основний потік газу PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 76 йде з Росії. Забезпечення українських споживачів природним газом здійснюється розподільчими газопроводами низького тиску (1,2 МПа), довжина яких становить близько 287 тис. км. Таблиця 2 Основні параметри ГТС України та країн СНД за станом на 2008 рік Країна Протяжність, тис. км Кількість компресорних станцій, од. Кількість підземних сховищ газу, од. Активна ємність підземних сховищ газу, млрд. м3 Потужність транспортування, млрд. м3/рік Росія 155 268 24 58 - Україна 37,6 73 13 32 290 Узбекистан 13,2 24 4 0,244 86,5 Казахстан 9 22 3 3,5 115 Білорусь 6,9 6 2 - 51 Азербайджан 4 7 2 - 36 Туркменістан 4 - - - 50 Грузія 1,9 - - - 20 Вірменія 1,9 - 1 0,19 9 Молдова 0,862 - - - 44,5 Технічний стан газотранспортної системи України можна визначити як задовільний, що підтверджується надійною, безперебійною та безаварійною роботою в останні роки. Також можна вважати, що в січні 2009 р. в період газової кризи українська ГТС успішно склала своєрідний іспит на технічну й управлінську спроможність функціонувати в нештатному режимі, коли в короткі терміни при відсутності транзитних обсягів російського газу система була переорієнтована на внутрішній ринок, а потім вийшла на штатний режим роботи. Проте українська ГТС, як і будь-який технічний об’єкт, потребує реконструкції та модернізації. Сьогодні близько 29% газопроводів відпрацювали свій амортизаційний термін, 60% експлуатуються від 10 до 33 років, майже одна третина ГПА виробили свій моторесурс або близька до цього. Розподільча система газопроводів низького тиску також має значний знос і, крім того, експлуатується в складних умовах інженерної інфраструктури населених пунктів. Зокрема, 11,6 тис. км (7%) розподільчих газопроводів і 4,9 тис. газорегуляторних пунктів (14%) відпрацювали свій амортизаційний термін. Необхідний комплекс робіт включає також вибірковий ремонт лінійної частини (заміну ділянок трубопроводів та їх ізоляцію), технічне переоснащення газоперекачуючого парку, модернізацію систем автоматики, телемеханіки, зв’язку, встановлення сучасних високоточних лічильників газу тощо. Ці роботи мають покращити технічні параметри ГТС, подовжити терміни експлуатації, підвищити коефіцієнт корисної дії газоперекачуючих агрегатів, зменшити витрати природного газу на технологічні потреби при його транспортуванні. PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 77 Для підтримки технічного стану ГТС України на необхідному рівні ДК “Укртрансгаз” щорічно на об’єктах газотранспортної системи здійснює діагностику трубопроводів та газоперекачувальних агрегатів. У рамках комплексних корозійних досліджень щорічно перевіряється близько 7 тис. км, проходить внутрішньотрубну діагностику майже 2 тис. км газопроводів. Водночас здійснюються всі необхідні ремонтні роботи. На всіх об’єктах ГТС проводиться реконструкція технічного обладнання для його приведення до європейських стандартів. За останні роки введено в експлуатацію 69 сучасних високоефективних газоперекачувальних агрегатів вітчизняного виробництва. Щорічні капітальні вкладення становлять 1,2–1,3 млрд. гривень. Підвищити надійність постачання природного газу споживачам України та його транзиту до Європи можна, якщо нашій державі вдасться зберегти роль провідної і надійної країни-транзитера російського природного газу, скоротити споживання природного газу (за рахунок його заміщення іншими енергоресурсами та реалізації заходів щодо енергозбереження), збільшити власний видобуток, диверсифікувати джерела та маршрути постачання природного газу. Провідна роль у вирішенні цих питань належить інноваційному розвитку існуючої газотранспортної системи України, практичній реалізації інноваційних проектів з енергозбереження та заміщення природного газу іншими видами енергоресурсів, диверсифікації джерел і маршрутів постачання природного газу. Сьогодні необхідність пошуку та застосування інноваційних підходів до модернізації і технічного переоснащення об’єктів газотранспортної системи України визначається: • моральним та фізичним зносом технологічного обладнання й устаткування; • негативними результатами діагностики та обстеження технологічного і допоміжного обладнання; • вичерпаністю технологічного ресурсу експлуатації обладнання та устаткування; • зниженням показників надійності та ефективності транспортування газу; • можливістю підвищення надійності й ефективності обладнання, яке використовується ГТС, з метою мінімізації витрат енергоресурсів. Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. і подальшу перспективу для підтримки надійного й ефективного функціонування ГТС передбачається до 2015 р. повністю завершити реконструкцію всіх компресорних станцій, а до 2030 р. – модернізацію й технічне переоснащення системи з використанням найбільш сучасних і ефективних технологій. До 2030 р. необхідно вкласти більше як 92,4 млрд. грн. (у цінах 2005 р.) інвестицій, що дозволить довести завантаженість ГТС до проектних показників, збільшити транзитні потужності на 30–35 млрд. м3, а ємність ПСГ – на 7 млрд. м3. З цією метою при визначенні принципових засад подальшого технічного і технологічного розвитку, модернізації і переоснащення ГТС України для PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 78 забезпечення її надійного та ефективного функціонування, а також інтеграції в загальноєвропейську мережу газопроводів на державному рівні необхідно визначити: • основи технічної політики щодо модернізації, техпереоснащення ГТС України та її розвитку; • пріоритетні напрями розробки та виробництва вітчизняного технологічного обладнання для ГТС; • джерела фінансування для реалізації поставлених завдань; • механізми забезпечення надійності й ефективності ГТС. Країни ЄС для покриття в майбутньому власного дефіциту (60– 80 млрд. м3 до 2020 р.) природного газу і диверсифікації джерел та маршрутів його постачання розглядають і вже частково реалізовують різні проекти з видобування й транспортування (табл. 3). Таблиця 3 Основні параметри перспективних проектів газопроводів за станом на 2008 рік Газопровід Маршрут П от уж ні ст ь, м лр д. м 3 П ро тя ж ні ст ь, к м В ар ті ст ь пр ое кт у, мл рд . д ол . С Ш А Рі к вв ед ен ня в ек сп лу ат ац ію Стан реалізації проекту І черга – з Росії по дну Чорного моря до Туреччини 16,0 1213 3,2 2003 Експлуатується Блакитний потік ІІ черга – з Росії до Туреччини, Ізраїлю, Італії 16,0 - - - Проект Південний потік З Росії через Болгарію, Сербію, Хорватію, Грецію до Італії з відгалуженням до Австрії 30,0 - 10,0 2013 Проект Nabucco І – з Туркменістану, Узбекистану та Азербайджану до Австрії, Німеччини та інших країн ЄС з відгалуженням до України; ІІ – з Туркменістану через Україну до країн ЄС; ІІІ – з Ірану до України та країн ЄС 26–32 3300 10 2013 Проект Білий потік З Азербайджану і Туркменістану через Грузію до України і Румунії 24–32 - - - Проект І черга 27,5 - - 2010 Будується Північний потік (Північно- європейський газопровід) ІІ черга 27,5 - - 2013 Проект PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 79 Для України в перспективі альтернативними джерелами поставок газу можуть бути: Туркменістан, Казахстан (з використанням діючих ГТС), Азербайджан, Іран, Ірак (з використанням перспективних газопроводів, насамперед Nabucco, що розробляється програмою INOGATE під егідою ЄС). Одним з напрямів диверсифікації постачань природного газу, який поширюється в світі, є використання зрідженого природного газу (ЗПГ). Проте в Україні сьогодні немає жодного терміналу для прийому та переробки ЗПГ. У 2006 р. завершено техніко-економічне обґрунтування будівництва терміналу з регазифікаційною установкою на Чорноморському узбережжі для імпорту ЗПГ з Лівії, Єгипту та інших країн початковою потужністю 10 млрд. м3/рік. Вартість проекту становить $ 3,0 млрд. Проте через недостатність інвестиційних ресурсів цей проект не реалізується. Питання диверсифікації надходження природного газу в Україну потребують більш детального техніко-економічного обґрунтування, яке необхідно виконати в межах програми диверсифікації його постачання [5]. При цьому можливі альтернативи надходження природного газу слід розглядати з урахуванням наступних об’єктивних чинників: • диверсифікація джерел та шляхів постачання газу в Україну – це стратегічний напрям на перспективу; • сьогодні постачання природного газу з альтернативних джерел дорожче за природний газ, який транспортується з Росії або її територією; • альтернативні джерела та шляхи постачання газу повинні узгоджуватись з перспективами надходження його до країн ЄС, передбаченими програмою INOGATE; • реалізація альтернативних проектів постачання газу має виконуватись у межах створених для цього консорціумів. Література 1. Електронний ресурс: режим доступу www.gazprom.ru. 2. Ринок газу ЄС: стан і тенденції розвитку // Національна безпека і оборона. – 2008. – № 8. – С. 3–17. 3. Survey of Energy Resources World Energy Council, june 2008. – Р. 17. 4. ВР Statistical Review of World Energy, 2008. – Р. 19–21. 5. Шевцов А.І., Земляний М.Г., Вербинський В.В., Ряузова Т.В. Диверсифікація постачання газу в Україну. Бажання та реалії: Аналітична записка // Електронний ресурс: режим доступу http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/153.htm. 6. Socor Vladimir. White Stream: additional outlet proposed for Caspian gas to Europe. / Eurasia Daily Monitor // Електронний ресурс: режим доступу http://www.jamestown.org/single/?no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=33073. PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com http://www.gazprom.ru http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/153.htm http://www.jamestown.org/single/?no_cache=1&tx_ttnews http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Інноваційні аспекти підвищення надійності постачання і транзиту природного газу територією України

Institution

Ähnliche Einträge