Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп
В статье обозначено особенности цитокиновой регуляции в процессе воспалительно-репаративной реакции, которая развивается при микозах стоп.
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2014
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115563 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп / В.Є. Гладчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-115563 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1155632017-04-08T03:02:54Z Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп Гладчук, В.Є. Оригинальные статьи В статье обозначено особенности цитокиновой регуляции в процессе воспалительно-репаративной реакции, которая развивается при микозах стоп. The article described the features of cytokine regulation during inflammatory and reparative reaction that develops in the athlete’s foot. 2014 Article Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп / В.Є. Гладчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115563 616.992-091.8 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Гладчук, В.Є. Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В статье обозначено особенности цитокиновой регуляции в процессе воспалительно-репаративной
реакции, которая развивается при микозах стоп. |
| format |
Article |
| author |
Гладчук, В.Є. |
| author_facet |
Гладчук, В.Є. |
| author_sort |
Гладчук, В.Є. |
| title |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| title_short |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| title_full |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| title_fullStr |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| title_full_unstemmed |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| title_sort |
особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115563 |
| citation_txt |
Особливості «прозапальної» цитокінової регуляції при мікозах стоп / В.Є. Гладчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT gladčukvê osoblivostíprozapalʹnoícitokínovoíregulâcííprimíkozahstop |
| first_indexed |
2025-07-08T09:01:06Z |
| last_indexed |
2025-07-08T09:01:06Z |
| _version_ |
1837068732657041408 |
| fulltext |
25
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
УДК 616.992-091.8
© В.Є. Гладчук, 2014.
ОСОБЛИВОСТІ «ПРОЗАПАЛЬНОЇ» ЦИТОКІНОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
ПРИ МІКОЗАХ СТОП
В.Є. Гладчук
Кафедра професійних хвороб та радіаційної медицини (зав. кафедрою – проф. Бондаренко Г.О.), Донецький
національний медичний університет ім. М. Горького, м. Донецьк.
FEATURES «PROINFLAMMATORY» CYTOKINE REGULATION IN ATHLETE’S FOOT
V. E. Gladchuk
SUMMARY
The article described the features of cytokine regulation during inflammatory and reparative reaction that
develops in the athlete’s foot.
ОСОБЕННОСТИ «ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ» ЦИТОКИНОВОЙ РЕГУЛЯЦИИ ПРИ МИКОЗАХ СТОП
В. Е. Гладчук
РЕЗЮМЕ
В статье обозначено особенности цитокиновой регуляции в процессе воспалительно-репаративной
реакции, которая развивается при микозах стоп.
Ключові слова: цитокіни, запалення, мікози стоп.
Незважаючи на великий арсенал терапевтичних
засобів, що використовуються для лікування мікозу
стоп, проблема цього захворювання залишається
бути актуальною, особливо серед осіб, що працю-
ють в умовах наявності впливу на організм профес-
ійних несприятливих факторів [6]. Причинами ре-
цидивів/загострень мікозу стоп та розвитку усклад-
нених форм його перебігу, передусім, слід зазначи-
ти недотримання рекомендацій щодо гігієни; занад-
то раннє та «агресивне» етіотропне лікування (як
системними протигрибковими засобами, так і різно-
манітними місцевими антимікотичними формами
лікарських засобів). Слід також підкреслити, що у
хворих нерідко розвивається сенсибілізація органі-
зму на продукти життєдіяльності грибів у вигляді
появи на шкірі так званих «мікідів»; до цього також
може призводити недостатнє врахування стану важ-
ливих регуляторних систем організму пацієнтів при
проведенні їм лікування [4].
Згідно сучасних поглядів і власне «запалення» і
«репарація» розглядаються як нерозривний процес,
при якому обидві ці складові частини «спрацьову-
ють» разом, а надходження клітин-учасниць подій
до місця ушкодження у певній послідовності в
значній мірі регулюється їх цитокінами [1, 3]. В ос-
танні роки досить широко з представників цих мо-
лекулярних систем білково-пептидної природи дос-
ліджуються такі їх функціональні класи як «проза-
пальні», «протизапальні», ростові фактори та ін. Ці
біологічно активні сполуки, як відомо, діють у виг-
ляді цитокінової сітки, діапазон вимірювальної кон-
центрації їх у крові за фізіологічних умов може зна-
ходитися від «0» до кількох десятків чи сотень пг/
мл (у залежності від виду цитокіну), і в той же час,
відповідний рівень, як правило, відображає ступінь
патофізіологічних змін. Визначення вмісту цитокінів
у крові дозволяє отримати інформацію про функці-
ональну активність імунних клітин (у тому числі – й
при мікотичних ураженнях шкіри), а також надати
уявлення про характер та тяжкість запального про-
цесу, вихід його на системний рівень, спрямування
«роботи» імунокомпетентних клітин у векторі інфек-
ційних, алергічних чи змішаних реакцій [2, 9]. Отже,
з урахуванням вищесказаного даний напрямок дос-
лідження є актуальним і у відношенні хворих на
мікози стоп, оскільки може дозволити з’ясувати па-
тогенетичні особливості дерматозу і обгрунтувати
диференційовану методику терапевтичних та проф-
ілактичних заходів.
Дослідження виконано в рамках комплексної
НДР Донецького національного медичного універ-
ситету ім. М. Горького з номером державної реєст-
рації 0208U004249.
Мета дослідження – вивчення вмісту у крові
інтерлейкінів (IL) IL-1β, IL-6, TNF-α у хворих на
мікози стоп та визначення їх ролі у патогенезі та
особливостях перебігу захворювання.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Під наглядом знаходилось 75 чоловіків, хворих
на мікози стоп, у віці від 18 до 55 років, працівників
вугільних шахт. У них з’ясовували скарги, анамнез
захворювання та життя, алергологічний та спадко-
26
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65)
вий анамнез; проводили консультації суміжних спец-
іалістів (за показаннями). Діагноз встановлювали на
основі аналізу даних клінічного об’єктивного обсте-
ження та лабораторних даних (мікроскопічного і
культурального досліджень). Вміст у крові цитокінів
визначали за допомогою імуноферментного аналізу
з використання відповідних комерційних тест-сис-
тем. За референтні значення приймали результати
обстеження 20 практично здорових осіб, чоловіків,
у віці від 18 до 35 років.
Критеріями включення були: віковий період від
18 до 55 років, наявність діагнозу мікозу стоп
(підтвердженого як клінічно, так і лабораторно);
критеріями виключення – наявність тяжкої соматич-
ної патології, ВІЛ-інфекції та онкологічних захво-
рювань, застосування напередодні звернення до ліка-
ря антимікотичних засобів системної дії (протягом
останніх 6 місяців) та специфічних форм для зовні-
шнього використання (протягом останнього місяця).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
В результаті проведеного дослідження встанов-
лено, що захворювання у всіх обстежених мало хро-
нічний характер, давність якого складала близько 3
років, при цьому відповідного лікування на почат-
кових етапах у більшості з них не проводилось (на-
самперед – через відсутність скарг); в наступному
використання стандартної терапії забезпечувало
лише тимчасовий ефект, і через короткий проміжок
часу після завершення лікування прояви мікозу стоп
рецидивували.
Рис. 1. – Вміст «прозапальних» цитокінів в сироватці крові хворих на мікози стоп (референтні
значення – 100%)
Достовірно (р<0,05) підвищений рівень TNF-α
може залежати від того, що у разі пошкодження
шкіри патогенними грибами цей цитокін синтезуєть-
ся практично усіма її клітинами: в найбільшій мірі
– «фагоцитами» (нейтрофілами та макрофагами).
Але даний цитокін спроможний і до самостійної
індукції розгортання усього каскаду прозапальних
цитокінів (т. з. «мастер-цитокін»), так як синтезуєть-
ся вже власне пошкодженими епідермоцитами ще
до початку взаємодії антигенпрезентуючих клітин з
патогеном, в подальшому він, разом із іншими про-
запальними факторами, активує низку імуноцитів –
дендритні клітини, резидентні макрофаги та при-
родні кілери [1]. З іншої сторони, взаємодіючі з мем-
бранною молекулою р55 TNF-α без участі будь-яких
посередників викликає апоптоз інфікованих клітин
і, таким чином, сприяє перериванню подальшого
перебігу інфекційного процесу на самих ранніх ета-
пах його розвитку (протизапальний ефект).
Аналізуючи дані щодо достовірного (р<0,05)
підвищення рівня в сироватці крові IL-1β при мікозі
стоп, слід зазначити, що його відносять також до
ключових «початкових» цитокінів запалення, але
який синтезується, в першу чергу, нейтрофілами, що
надходять до осередку пошкодження шкіри. Нейт-
рофіли є «професійними» фагоцитами, але таку ж
функцію виконують і макрофаги, хоча для цих клітин
більш «професійною» функцією є «антигенпрезен-
туюча», і вони є власне «з’єднуючою ланкою» між
запаленням та регенерацією [3, 5]. Даний цитокін
володіє спектром важливих ефектів у відношенні
провідних регуляторних систем організму, а саме –
імунокомпетентних клітин: стимулює продукцію Т-
лімфоцитами-хелперами IL-2 та сприяє появі рецеп-
торів до нього; стимулює експресію молекул голов-
ного комплексу гістосумісності на мембранах
клітин; посилює функцію нейтрофілів та природніх
кілерів (NK-клітин); посилює синтез ряду інших
молекул клітинного «ансамблю запалення» різнома-
нітного генезу (інших цитокінів, молекул адгезії,
білків гострої фази запалення, простагландинів, ко-
лагену та ін.), цим самим забезпечуючи зв’язок
різних відділів регулюючих систем (імунної, нерво-
вої, ендокринної) через механізми ліганд-рецептор-
них взаємодій.
В результаті підвищення рівня IL-1β у відповідь
на пошкодження (у тому числі – шкірного покриву
патогенними грибами) активуються такі процеси як
хемотаксис, фагоцитоз, проникність судинної стінки,
які спрямовані на ліквідацію хвороботворних фак-
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200 Хворі на мікози стоп
Здорові особи
TNF-α IL-1β IL- 6
27
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
торів. Через «запуск» цих вищезазначених процесів
відбувається в наступному виділення цитокінів так
званого «другого покоління», які, в свою чергу, при-
зводять знову ж таки до посилення синтезу цитокінів
«першого покоління» («ранніх цитокінів»), причо-
му – вже різного клітинного походження, що дозво-
ляє залучати до патологічного процесу все більше
число клітин для ліквідації пошкодження і його
наслідків. Цим і може бути пояснено збільшення
рівня IL-1в не тільки при гострому запаленні у разі
наявності мікозу стоп, але й при тривалій персис-
тенції збудника в організмі (перебіг захворювання
близько трьох років).
Згідно даних сучасних досліджень IL-6 (рівень
якого був достовірно вищим як у порівнянні з рефе-
рентними його значеннями, так і у порівнянні з
рівнем TNF-α і IL-1β) відносять до індукторів син-
тезу «білків гострої фази запалення», що робить тест
на його визначення навіть більш інформативним, ніж
визначення рівня С-реактивного білка. Але, IL-6
відноситься також до т. з. «мультифункціональних»
цитокінів, що обумовлено його впливом на різні
органи та системи, зокрема – органи кровотворен-
ня, імунні, ендокринні, печінку, що в цілому і дає
змогу впливати на стан загального обміну речовин.
Крім того, слід зазначити, що через ефекти впливу
на системи реагування на стрес (зокрема, на – гіпо-
таламо-гіпофізарно-надниркову систему та перифе-
ричний відділ вегетативної нервової системи) його
зазначають «цитокіном стресу». При цьому IL-6,
здійснючи стимулюючий вплив на гіпоталамо-гіпо-
фізарно-надниркову систему, активує її, що і при-
зводить до пригнічення імуно-запальної реакції з
переважанням клітин Тh2 над клітинами Th1 [7, 8,
10, 11].
Підвищений рівень IL-6 у крові хворих на міко-
зи стоп може спричинятися не тільки місцевою за-
пальною реакцією в шкірі, але й дією постійних
стресорів професійного характеру у працівників
вугільних шахт. Тобто, з одного боку секреція відбу-
вається імунокомпетентними клітинами, що пост-
ійно залучаються до осередку ушкодження при за-
паленні шкіри (спричиненому мікотичною інфек-
цією), а з іншого – неімунними клітинами (за умов
постійного психоемоційного напруження).
Таким чином, отримані нами дані можуть
свідчити про те, що з урахуванням професійних
особливостей умов праці шахтарів шкіра міжпаль-
цевих складок стоп та підошов втрачає властивості
повноцінного неспецифічного захисного бар’єру, що
дозволяє грибам ушкоджувати її і, як відповідь на
таке подолання неспецифічних бар’єрних факторів,
«включаються» вже «специфічні» фактори імунно-
го захисту (першим з них – розпізнавання і презен-
тація антигену з метою подальшого спрямування
імунної відповіді). Але в імунології підкреслюєть-
ся, що поняття «специфічна» і «неспецифічна» імун-
на відповідь є умовними (!). У такому разі не можна
достовірно стверджувати, що зміни вмісту в
організмі того чи іншого цитокіну спричиняються
якоюсь однією клітинною популяцією.
ВИСНОВКИ
Підвищення рівней у сироватці крові хворих на
мікози стоп таких цитокінів як TNF-α, IL-1β, IL-6
свідчать про залучення до патологічного процесу
низки клітинних популяцій з розгортанням каскаду
подій, спрямованих як на розвиток запалення, так і
на його припинення. Таким чином, зазначення цих
цитокінів як «прозапальних» носить умовний харак-
тер, і перспективним напрямком подальших дослід-
жень може стати урахування можливості модулю-
вання перебігу запально-репаративного процесу в
шкірі при мікозах стоп за допомогою призначення
відповідної корегуючої комплексної терапії.
ЛІТЕРАТУРИ
1. Белова О. В. Роль цитокинов в иммунологичес-
кой функции кожи О. В. Белова, В. Я. Арион, В.И. Сер-
гиенко // Иммунопатология, аллергология, инфек-
тология. – 2008. – № 1. – С. 41-55.
2. Бичкова С. А. Цитокіновий статус та динаміка
основних показників запалення у хворих на хронічне
обструктивне захворювання легень із супутнім мета-
болічним синдромом / С. А. Бичкова // Імунологія та
алергологія: наука і пракика. – 2009. – № 4. – С. 66-68.
3. Боровик Т. Э. Кожа как орган иммунной сис-
темы / Т. Э. Боровик, С. Г. Макарова, С. Н. Дарчия [и
др.] // Педиатрия. – 2010. – Т. 89, № 2. – С. 132-137.
4. Дворянкова Е. В. Применение сертаконазола в
терапии микозов гладкой кожи / Е. В. Дворянкова, З.
А. Невозинская, И. М. Корсунская // Клиническая дер-
матология и венерология. – 2013. – № 6. – С. 92-94.
5. Кошевенко Ю. Н. Кожа человека. Том 1.
Структура, физиология и предназначение функцио-
нальных элементов кожного органа человека. – М.:
Медицина, 2006. – 360 с.
6. Никифорова Т. В. Особенности профилакти-
ки грибковых заболеваний кожи у работников уголь-
но-добывающей отрасли / Т. В. Никифорова // Кли-
ническая дерматология и венерология. – 2009. – № 4.
– С. 45-48.
7. Barnes T. C. The Many Faces of Interleukin-6:
The Role of IL-6 in Inflammation, Vasculopathy, and
Fibrosis in Systemic Sclerosis / T. C. Barnes, M. E.
Anderson, R. J. Moots // International Journal of
Rheumatology. – 2011. – V. 70 (2). – P. 366-372.
8. Bosello S. B-cell depletion in diffuse progressive
systemic sclerosis^ safety, skin score modification and
IL-6 modulation in an up to thirty-six months follow-up
open-label trial / S. Bosello, M. De Santis, G. Lama [et
al.] // Arthritis Research and Therapy. – 2010. – V. 12,
N. 2. – P. 245-286.
9. High soluble CD30, CD25, and IL-6 may identify
patients with worse survival in CD30+ cutaneous
28
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65)
lymphomas and early mycosis fungoides / M. E. Kadin,
I. Y. Pavlov, J. C. Delgado, E. C. Vonderheid // J. Invest.
Dermatol. – 2012. – V. 132. – P. 703-710.
10. Inter leukin-6-induced JAK2/STAT3
signaling pathway in endothelial cells is supressed by
hemodynamic flow / C. W. Ni, H. J. Hsieh, Y. J. Chao,
D. L. Wang // American Journal of Physiology – Cell
Physiology. – 2004. – V. 287, N. 3. – P. 771-780.
|