Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота
Изучено состояние тканей пародонта и СОПР, а так же особенности их клинического течения у 215 лиц с депрессивными расстройствами в возрасте от 16 до 49 лет. Установлено, что распространенность заболеваний пародонта и СОПР составила 86,5%. Особенностью течения сочетанных заболеваний тканей пародон...
Gespeichert in:
Datum: | 2014 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2014
|
Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115568 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота / Л.Х. Дурягіна, В.П. Седих, О.В. Дорофєєва // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 47-50. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-115568 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1155682017-04-08T03:02:43Z Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота Дурягіна, Л.Х. Седих, В.П. Дорофєєва, О.В. Оригинальные статьи Изучено состояние тканей пародонта и СОПР, а так же особенности их клинического течения у 215 лиц с депрессивными расстройствами в возрасте от 16 до 49 лет. Установлено, что распространенность заболеваний пародонта и СОПР составила 86,5%. Особенностью течения сочетанных заболеваний тканей пародонта и СОПР является более глубокое поражение зубоудерживающих тканей в молодом возрасте, быстрая генерализация процесса с частым абсцедированием и развитием тяжелых кератотических изменений в СОПР, что можно расценить как негативное влияние сочетанной патологии. The condition of tissues of parodentium and MMOC, and also the features of their clinical current at 215 persons aged from 16 till 49 years with depressive frustration had been studied. It has been established that prevalence of diseases of parodentium and MMOC made 86.5%. The feature of a course of the combined diseases of tissues of parodentium and MMOC is deeper defeat of retentive tissues of tooth at young age, fast generalization of process with a frequent abscess formation and development of heavy keratoid changes in MMOC. It is possible to regard as negative influence of the combined pathology 2014 Article Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота / Л.Х. Дурягіна, В.П. Седих, О.В. Дорофєєва // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 47-50. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115568 616:314 – 616.89 – 008.454 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Дурягіна, Л.Х. Седих, В.П. Дорофєєва, О.В. Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота Таврический медико-биологический вестник |
description |
Изучено состояние тканей пародонта и СОПР, а так же особенности их клинического течения у 215
лиц с депрессивными расстройствами в возрасте от 16 до 49 лет. Установлено, что распространенность
заболеваний пародонта и СОПР составила 86,5%. Особенностью течения сочетанных заболеваний тканей
пародонта и СОПР является более глубокое поражение зубоудерживающих тканей в молодом возрасте,
быстрая генерализация процесса с частым абсцедированием и развитием тяжелых кератотических
изменений в СОПР, что можно расценить как негативное влияние сочетанной патологии. |
format |
Article |
author |
Дурягіна, Л.Х. Седих, В.П. Дорофєєва, О.В. |
author_facet |
Дурягіна, Л.Х. Седих, В.П. Дорофєєва, О.В. |
author_sort |
Дурягіна, Л.Х. |
title |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
title_short |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
title_full |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
title_fullStr |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
title_full_unstemmed |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
title_sort |
вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Оригинальные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115568 |
citation_txt |
Вплив депресивних розладів на стан тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота / Л.Х. Дурягіна, В.П. Седих, О.В. Дорофєєва // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 47-50. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Таврический медико-биологический вестник |
work_keys_str_mv |
AT durâgínalh vplivdepresivnihrozladívnastantkaninparodontaíslizovoíobolonkiporožninirota AT sedihvp vplivdepresivnihrozladívnastantkaninparodontaíslizovoíobolonkiporožninirota AT dorofêêvaov vplivdepresivnihrozladívnastantkaninparodontaíslizovoíobolonkiporožninirota |
first_indexed |
2025-07-08T09:01:37Z |
last_indexed |
2025-07-08T09:01:37Z |
_version_ |
1837068764646998016 |
fulltext |
47
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
УДК 616:314 – 616.89 – 008.454
© Л.Х. Дурягіна, В.П. Седих, О.В. Дорофєєва, 2014.
ВПЛИВ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ НА СТАН ТКАНИН
ПАРОДОНТА І СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА
Л.Х. Дурягіна, В.П. Седих, О.В. Дорофєєва
Кафедра терапевтичної стоматології (зав.кафедрою – доц. Л. Х. Дурягіна), ДУ «Кримський державний медичний
університет імені С.І. Георгієвського», м. Сімферополь
INFLUENCE OF DEPRESSIONS ON THE CONDITION OF TISSUES OF PARODENTIUM AND MUCOUS
MEMBRANE OF AN ORAL CAVITY
L.H. Duryagina, V.P Sedykh., O.V. Dorofeeva
SUMMARY
The condition of tissues of parodentium and MMOC, and also the features of their clinical current at 215
persons aged from 16 till 49 years with depressive frustration had been studied. It has been established that
prevalence of diseases of parodentium and MMOC made 86.5%. The feature of a course of the combined
diseases of tissues of parodentium and MMOC is deeper defeat of retentive tissues of tooth at young age, fast
generalization of process with a frequent abscess formation and development of heavy keratoid changes in
MMOC. It is possible to regard as negative influence of the combined pathology.
ВЛИЯНИЕ ДЕПРЕССИВНИХ НАРУШЕНИЙ НА СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА И
СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА
Л.Х. Дурягина, В.П. Седых, О.В. Дорофеева
РЕЗЮМЕ
Изучено состояние тканей пародонта и СОПР, а так же особенности их клинического течения у 215
лиц с депрессивными расстройствами в возрасте от 16 до 49 лет. Установлено, что распространенность
заболеваний пародонта и СОПР составила 86,5%. Особенностью течения сочетанных заболеваний тканей
пародонта и СОПР является более глубокое поражение зубоудерживающих тканей в молодом возрасте,
быстрая генерализация процесса с частым абсцедированием и развитием тяжелых кератотических
изменений в СОПР, что можно расценить как негативное влияние сочетанной патологии.
Ключові слова: захворювання тканин пародонта і СОПР, депресивні розлади.
Запальні та дистрофічно - запальні захворюван-
ня тканин пародонта за розповсюдженістю займа-
ють важливе місце в структурі стоматологічних хво-
роб. У дослідженнях авторів [1,3,4,6,10] показано,
що перебіг захворювань пародонта тісно пов’язаний
з психосоматичними розладами в организмі люди-
ни. Доведено взаємне обтяження захворювань, вплив
психологічних факторів, які сприяють посиленню
патологічного процесу в тканинах пародонта. Це
обумовлено інтенсифікацією сучасного життя і
підвищенням ролі стресогенних чинників у
збільшенні захворюваності [2,5].
Нашу увагу привернула недостатньо вивчена на
даний час проблема одночасного розвитку захво-
рювань пародонта і слизової оболонки порожнини
рота, що поєднується з депресивними розладами.
Значення психосоматичних співвідношень у фор-
муванні та розвитку частіше виявляємих у таких
хворих кератозів (м’яка лейкоплакія, червоний плес-
катий лишай), підтверджує актуальність цієї про-
блеми.Захворювання пародонту на сьогодні стали
основною стоматологічною проблемою [1,3,]. Важ-
ливість проблеми захворювань пародонта виклика-
но великою їх розповсюдженістю, значною втратою
зубів та впливом цих хвороб на загальний стан
організму [5,10].
Метою дослідження є вивчення впливу деп-
ресивних розладів на клінічний стан тканин паро-
донта і слизової оболонки порожнини рота.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Для досягнення поставленої мети проведено сто-
матологічне обстеження 215 осіб із високим рівнем
депресивних переживань, віком від 16 до 49 років, які
знаходились на лікуванні протягом 2004-2007 року на
базі кафедри терапевтичної стоматології ДУ «Кримсь-
кий медичний університет імені С.І. Георгієвського» і
міської стоматологічної поліклініки м. Сімферополь,
а також відділення неврозів міського психо-невролог-
ічного диспансеру. Розподіл пацієнтів проводили згідно
вікової періодизації А.А.Маркосян [9].
Обстеження включало: збір анамнезу, огляд, зон-
дування, перкусію, пальпацію; діагностику захворю-
вань твердих тканин зубів, пародонту і слизової обо-
лонки порожнини рота. З’ясовували гігієнічні навич-
ки, догляд за порожниною рота, наявність шкідли-
вих звичок.
Діагностику захворювань пародонта і слизової
оболонки порожнини рота проводили відповідно до
48
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65)
термінології і класифікації Н.Ф. Данилевського і
А.В. Борисенко [7] та Н.Ф. Данилевського і співав.
[8], які є загальноприйнятими в Україні.
Враховуючи домінуючу патологію тканин паро-
донта при їх одночасному ураженні з кератозами,
для визначення ролі супутніх депресивних розладів
у перебізі стоматологічних захворювань проведено
порівняння 114 пацієнтів дослідної групи з хроніч-
ним катаральним гінгівітом і генералізованим па-
родонтитом з 92 хворими із аналогічними ура-
женнями тканин пародонта, без супровідної сома-
тичної патології (група порівняння), співставлених
за віком і статтю. Для об’єктивного судження про
інтенсивність та важкість змін в тканинах пародон-
та дослідної та порівнювальної групи у віковому ас-
пекті усі хворі поділені на групи за класифікацією
ВООЗ [9]: 19-24 років, 25-34 років, 35-44 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Поглиблене стоматологічне обстеження 215 осіб
із високим рівнем депресивних переживань вияви-
ло захворювання пародонта і слизової оболонки
порожнини рота у 186, що склало 86,5%. При цьо-
му дані захворювання в юнацькому віці встанов-
лені в 92,3% випадків, в І періоді зрілого віку – в
83,3%, в ІІ періоді зрілого віку – в 67,7%. З 186 хво-
рих у 72 пацієнтів юнацького віку (38,7%) діагнос-
товано м’яку лейкоплакію, у 48 хворих аналогічно-
го вікового періоду (25,8%) – хронічний катараль-
ний гінгівіт, 45 пацієнтів І періоду зрілого віку
(24,2%) – генералізований пародонтит початкового-
І ступеня і м’яку лейкоплакію, 21 хворого ІІ періоду
зрілого віку (11,3%) – генералізований пародонтит
ІІ ступеня і червоний плескатий лишай.
Отже, на першому етапі дослідження встанов-
лені наступні особливості перебігу стоматологічних
захворювань, поєднаних з депресивними розлада-
ми: одночасне ураження тканин пародонта (хроніч-
ний катаральний гінгівіт і генералізований пародон-
тит) і слизової оболонки порожнини рота (м’яка лей-
коплакія і червоний плескатий лишай); з віком –
поступове збільшення депресивних розладів (з 35,9
до 45,6%) ( рис. 1.) та аналогічне зменшення сто-
матологічної захворюваності (з 92,3 до 67,7%)
(рис. 2.). Натомість, з віком спостерігали розвиток
більш глибоких уражень тканин пародонта (хроні-
чний катаральний гінгівіт в юнацькому віці, генера-
лізований пародонтит початкового-І ступеня – в І, а
ІІ ступеня – в ІІ періоді зрілого віку) та більш важ-
ких кератотичних уражень слизової оболонки по-
рожнини рота (в юнацькому віці і І періоді зрілого
віку – м’яка лейкоплакія, ІІ періоді зрілого віку –
червоний плескатий лишай).
Разом з тим, в об’єктивній і суб’єктивній симп-
томатиці одночасних уражень навколозубних тканин
і слизової оболонки порожнини рота у цієї категорії
хворих переважали ознаки хвороб пародонта.
Рис. 1. Частота виявлення депресивних розладів у обстежених осіб за віковою категорією.
Порівняльний аналіз клінічного перебігу захво-
рювань пародонта у обстежених виявив наступні
особливості: виражену закономірність до зростан-
ня тяжкості у молодому віці в дослідній групі і зі
збільшенням віку пацієнтів – в групі порівняння.
Так, хронічний катаральний гінгівіт діагностова-
ний у 100% хворих дослідної групи віком від 19
до 24 років, генералізований пародонтит почат-
кового-І ступеня – у 40% хворих віком від 19 до
24 років, 57,8% пацієнтів – від 25до 34 років і 2,2%
– від 35 до 44 років. У хворих групи порівняння
хронічний катаральний гінгівіт діагностований у
віковому періоді 19-24 роки в 7,3% випадків, 25-
34 років – в 92,7%, а генералізований пародонтит
початкового-І ступеня у віці 25-34 років – в 8,3%
випадків, 35-44 років – в 91,7%. Отже, можна зро-
бити висновок про негативний вплив поєднаної па-
тології на перебіг захворювань тканин пародонта,
який сприяє збільшенню їх більш важких форм у
молодому віці.
49
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Рис. 2. Частота виявлення уражень тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота у
обстежених осіб з депресивними розладами за віком.
Слід відмітити, що клінічна симптоматика зах-
ворювань пародонта і слизової оболонки порожни-
ни рота у поєднанні з депресивними розладами не
відрізнялась від такої, що описана в джерелах літе-
ратури, однак вираженість окремих ознак і форм
були різними.
При клінічному обстежені 72 хворих на м’яку
лейкоплакію, поєднану з депресивними розладами,
типова дифузна форма діагностована в 15,3% ви-
падків, типова вогнищева - в 77,8%, атипова – в 6,9%.
Важливе значення у постановці діагнозу має
виявлення етіологічного чиннику захворювання. З
анамнезу встановлено, що розвитку м’якої лейкоп-
лакії сприяли емоційні фактори – довготривала пе-
ревтома і нервово-психічні травми. Натомість усі
хворі були працездатні і не мали важких загально-
соматичних захворювань.
Відомо, що основними симптомами даного зах-
ворювання є наявність вогнища зроговіння слизо-
вої оболонки поверхневих шарів епітелію без ознак
запалення прилеглих тканин. Ці симптоми спостер-
ігали в усіх пацієнтів з типовою формою захворю-
вання (93,1%). Однак, в більшості випадків, вогни-
ща ураження мали локальний характер і хворі по-
в’язували їх виникнення із звичкою постійного при-
кушування слизової оболонки щік. При цьому скар-
ги на сухість і неприємні відчуття злушування сли-
зової оболонки пред’являли лише 30,6% хворих, а
на незвичний вигляд слизової оболонки і наявність
нашарувань – 19,4%. Пацієнти частіше не лікува-
лись (36,1%), або лікувались самостійно (13,9%) за
допомогою полоскань розчинами антисептиків.
Дані суб’єктивного і об’єктивного обстеження вка-
зували на значення психологічного фактору, наряд
з іншими, у розвитку м’якої лейкоплакії.
При оцінці клінічного перебігу хронічного ка-
тарального гінгівіту при поєднанні з депресивни-
ми розладами у 48 пацієнтів, звертає на увагу ди-
фузний характер розповсюдженості процесу у 100%
хворих. Як свідчать отримані результати, основни-
ми симптомами захворювання були: незначний на-
бряк, застійна гіперемія з ціанозом ясенного краю і
ясенних сосочків; потовщення і розрихлення та
згладження контуру міжзубних ясенних сосочків;
зміна рельєфу ясенного краю.
Важливим симптомом захворювання є крово-
точивість ясен якій встановлювали у 100% хворих.
При цьому І ступень кровоточивості виявляли у
72,9% обстежених хворих, ІІ – у 26,1%. На особли-
ву увагу заслуговує також наявність над’ясенних
зубних нашарувань: в 64,6% відпадків – мінералізо-
ваних зубних відкладень, 18,7% – зубної бляшки, в
16,7% – м’якого зубного нальоту. Це підкреслює не-
задовільний стан порожнини рота, обумовлений , в
першу чергу, низькою мотивацією хворих до прове-
дення гігієни ротової порожнини. Лише 18,8% об-
стежених мають хороші знання з питань індивідуаль-
ної гігієні ротової порожнини і користуються усіма
предметами і засобами, 52,1% чистять зуби 1 раз на
день (з ранку) зубною пастою, 12,5% – іноді, а 16,6 %
– не чистять і не бачать в цьому необхідності.
Незважаючи на вираженість симптомів захво-
рювання, лише 10,4% пацієнтів пред’являли скарги
на свербіж і неприємні відчуття в яснах, а 22,9% –
на кровоточивість ясен при прийомі їжі та чищенні
зубів. Отже, наявність апатичного компоненту і не-
гативних емоцій в структурі депресивних порушень
обумовлювало низький рівень гігієни порожнини
рота та розвиток захворювання, обтяжуючи його
перебіг.
Більш важкім перебігом відрізнявся генералізо-
ваний пародонтит початкового-І ступеня із супутнім
кератозом у поєднанні з депресивними розладами.
Причому суб’єктивна і об’єктивна симптоматика
50
ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65)
була більш виражена при одночасному ураженні тка-
нин пародонта і слизової оболонки порожнини рота
(м’яка лейкоплакія), ніж при окремому.
В сучасній літературі велика увага приділяєть-
ся значущості анамнестичних даних у розвитку ко-
морбідних захворювань та вибору методів лікуван-
ня [2,6]. Важливо підкреслити, що усі пацієнти по-
в’язували загострення перебігу захворювань паро-
донта та виникнення абсцесів із рецидивами депре-
сивних розладів. Переважна більшість хворих на
генералізований пародонтит початкового-І ступеня
(19 з 23, що склало 82,6%) не відмітили позитивно-
го ефекту від різноманітних методів лікування зу-
боутримуючих тканин.
Згідно з отриманими нами результатами
найбільш значимими даними суб’єктивного і об-
’єктивного статусу були: кровоточивість ясен (в
100% хворих); дискомфорт в порожнині рота
(86,7%); симптоматичний дифузний катаральний
гінгівіт (100%); наявність над- та під’ясенних зуб-
них нашарувань (86,7%); травматична оклюзія
(46,7%); гіперемія і ціаноз ясен (100%); пародон-
тальні кішені глибіною до 2 мм (53,3%) і 3мм
(46,7%); пародонтальні абсцеси (35,6%); кровото-
чивість ясен I (62,2%) і II ступеня (37,8%); рухомість
зубів I ступеня (35,6%); остеопороз губчастої речо-
вини міжальвеолярних перегородок і резорбція кор-
тикального шару (44,4%) та нерівномірна горизон-
тальна резорбція альвеолярного відростка на рівні
1/4 -
1/3 його висоти (55,6%). У 64,4% хворих даної
групи діагностована м’яка лейкоплакія.
Аналізуючи клінічний перебіг одночасних ура-
жень пародонта і слизової оболонки порожнини рота
(генералізований пародонтит IІ ступеня і червоний
плескатий лишай) у поєднанні з високим рівнем деп-
ресивних переживань слід зазначити збільшення
скарг у хворих: біль в яснах – 90,5%; кровото-
чивість– 80,9%; дискомфорт – 61,9%; відчуття су-
хості та стягнутості слизової оболонки щік – 28,6%;
рухомість зубів – 90,5%. При об’єктивному клінічно-
му огляді крім симптоматичного хронічного ката-
рального гінгівіту (61,9%) диагностований хроніч-
ний гіпертрофічний гінгівіт, набрякова форма
(38,1%). Відмінною особливістю клінічного пере-
бігу генералізованого пародонтиту було наявність
пародонтальних кишень глибиною 3-5мм (61,9%) і
5-8мм (38,1%), пародонтальних абсцессів (57,1%),
травматичної оклюзії (100%), рухомості зубів I
(42,9%) і II ступеня (57,1%). Встановлена змішана
резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/
3
(61,9%) і 2/
3 її висоти (39,1%).
Отже, характерними клінічними особливостями
захворювань пародонта при одночасному ураженні
з кератозами у поєднанні з депресивними розлада-
ми були: достовірно вища поширеність важких форм
у молодому віці, швидка генералізація процесу, тяж-
кий перебіг з частим абсцедуванням.
ВИСНОВКИ
1. Поширеність захворювань пародонта і СОПР
у осіб з високим рівнем депресивних переживань
становила 86,5%.
2. Структура захворювань пародонта і СОПР у
поєднанні з депресивними розладами змінюється з
віком: в юнацькому періоді діагностовано м’яку лей-
коплакію (в 38,7% випадків) і хронічний катараль-
ний гінгівіт (в 25,8%), в І періоді зрілого віку – ГП
початкового-І ступеня з сумісною м’якою лейкоп-
лакією (в 24,2%), в ІІ періоді зрілого віку – ГП ІІ
ступеня з червоним плескатим лишаєм (в 11,3%).
3. Особливістю перебігу одночасних захворю-
вань тканин пародонта і СОПР є більш глибокі ура-
ження зубоутримуючих тканин в молодому віці,
швидка генералізація процесу з частим абсцедуван-
ням та з віком розвиток більш важких кератотичних
змін в СОПР, що можна розцінити як негативний
вплив поєднаної патології.
Перспективою подальших досліджень є роз-
робка та впровадження ефективних методів лікуван-
ня захворювань пародонта і СОПР у поєднанні з
депресивними розладами та визначення їх клінічної
ефективності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Безруков И.В. Быстро прогрессирующий па-
родонтит/ И.В. Безруков. — Москва: Медицинская
книга, 2004. — 144с.
2. Вербенко Н.В. Депрессии в общесоматичес-
кой практике/ Н.В. Вербенко, В.А. Вербенко // Тав-
рический терапевтический журнал. — 2004. —№ 1.
— С.7—15.
3. Годована О.І. Захворювання пародонту
(гінгівіт, пародонтит, пародонтоз). / О.І. Годована. –
Львів-Тернопіль: Джура, 2009. — 199с.
4. Генералізований пародонтит / [Заболотний
Т.Д., Борисенко А.В., Марков А.В. та ін.] – Львів:
ГалДент, 2011. – 240с.
5. Грудянов А.И., Фролова О.А. Заболевания паро-
донта и меры их профилактики/ А.И. Грудянов, О.А.
Фролова // Лечащий врач. — 2001. — № 4. — С. 56—60.
6. Депресія як загальномедична проблема / [М.І.
Винник [та ін.] // Галицький лікарський вісник. — 2011.
— Т. 18, № 3. — С.5— 7.
7. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Захворюван-
ня пародонта/ Н.Ф.Данилевский, А.В. Борисенко. —
Київ: Здоров’я, 2000. — 461с.
8. Заболевания слизистой оболочки полости рта /
[Данилевский Н.Ф., Леонтьев В.К., Несин А.Ф. та ін.]. –
Москва: ОАО «Стоматология», 2001. – 271 с.
9. Тихвинский С.Б. Детская спортивная медицина:
руководство для врачей / Тихвинский С.Б., Хрущев С.В.-
М.: Медицина, 1991.- С. 28.
10.Genco RJ. Current view of risk factors for periodontal
diseases: Review / RJ. Genco //J. Periodontol. — 1996. — V.
67, Suppl. 10. — P. 1041-1049.
|