Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління

Изучены особенности формирования дисбаланса цитокинового гомеостаза у больных с хронической сердечной и хронической легочной недостаточностью с длительным стажем курения. Наличие у больных ХСН и на ХЛН длительного стажа курения характеризуется статистически значимым увеличением системного цитокин...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Орлова, В.Д., Хренов, О.А., Федосєєва, В.М., Кушнiр, С.П., Куцевол, I.Б., Cлобожан, Л.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2014
Schriftenreihe:	Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115581
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління / В.Д. Орлова, О.А. Хренов, В.М. Федосєєва, С.П. Кушнiр, I.Б. Куцевол, Л.І. Cлобожан // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 94-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-115581
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1155812017-04-08T03:03:12Z Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління Орлова, В.Д. Хренов, О.А. Федосєєва, В.М. Кушнiр, С.П. Куцевол, I.Б. Cлобожан, Л.І. Оригинальные статьи Изучены особенности формирования дисбаланса цитокинового гомеостаза у больных с хронической сердечной и хронической легочной недостаточностью с длительным стажем курения. Наличие у больных ХСН и на ХЛН длительного стажа курения характеризуется статистически значимым увеличением системного цитокинового потенциала - уровней TNF-α, IL-1β и IL-6, а также повышенным LPS- и плазмин- индуцированным синтезом провоспалительных цитокинов мононуклеарными лейкоцитами формирует условия для реализации цитокин-ассоциированных механизмов прогрессирования патологических процессов как в бронхолегочной системе, так и в сердечно-сосудистой системе. Доказана клиническая эффективность использования стандартизированного экстракта артишока (хофитола) для коррекции цитокинового дисбаланса у больных ХСН и на ХЛН с длительным стажем курения за счет снижения уровней цитокинов TNF-α и IL-1β. The peculiarities of development of misbalance of cytokine homeostasis in patients with chronic heart failure and chronic lung failure and long-term tobacco smoking were studied. Long-term tobacco smoking in patients with CHF and CLF statistically significant increases systemic levels of cytokines - TNF - α, IL-1β and IL-6, and enhances LPS- and plasmin-induced synthesis of pro-inflammatory cytokines by mononuclears. It contributes to formation of cytokine-associated pathogenic mechanisms of pathology in bronchopulmonary system and in cardiovascular system. Clinical efficacy of usage of standardized extract of artichoke (Hofitol) for the correction of cytokine misbalance in patients with CHF and CLF and long-term tobacco smoking due to decreasing of cytokines levels of TNF-α and IL-1β was proved. 2014 Article Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління / В.Д. Орлова, О.А. Хренов, В.М. Федосєєва, С.П. Кушнiр, I.Б. Куцевол, Л.І. Cлобожан // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 94-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115581 616.233-002:611-018.7:616-003.93:612.017.1+612.433.62+612.621.31 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Орлова, В.Д. Хренов, О.А. Федосєєва, В.М. Кушнiр, С.П. Куцевол, I.Б. Cлобожан, Л.І. Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління Таврический медико-биологический вестник
description	Изучены особенности формирования дисбаланса цитокинового гомеостаза у больных с хронической сердечной и хронической легочной недостаточностью с длительным стажем курения. Наличие у больных ХСН и на ХЛН длительного стажа курения характеризуется статистически значимым увеличением системного цитокинового потенциала - уровней TNF-α, IL-1β и IL-6, а также повышенным LPS- и плазмин- индуцированным синтезом провоспалительных цитокинов мононуклеарными лейкоцитами формирует условия для реализации цитокин-ассоциированных механизмов прогрессирования патологических процессов как в бронхолегочной системе, так и в сердечно-сосудистой системе. Доказана клиническая эффективность использования стандартизированного экстракта артишока (хофитола) для коррекции цитокинового дисбаланса у больных ХСН и на ХЛН с длительным стажем курения за счет снижения уровней цитокинов TNF-α и IL-1β.
format	Article
author	Орлова, В.Д. Хренов, О.А. Федосєєва, В.М. Кушнiр, С.П. Куцевол, I.Б. Cлобожан, Л.І.
author_facet	Орлова, В.Д. Хренов, О.А. Федосєєва, В.М. Кушнiр, С.П. Куцевол, I.Б. Cлобожан, Л.І.
author_sort	Орлова, В.Д.
title	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
title_short	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
title_full	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
title_fullStr	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
title_full_unstemmed	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
title_sort	особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2014
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/115581
citation_txt	Особливостi формування системного і регіонарного (ендобронхіального) дисбалансу цитокінового гомеостазу у хворих з хронічною серцевою та хронічною легеневою недостатністю з тривалим стажем тютюнопаління / В.Д. Орлова, О.А. Хренов, В.М. Федосєєва, С.П. Кушнiр, I.Б. Куцевол, Л.І. Cлобожан // Таврический медико-биологический вестник. — 2014. — Т. 17, № 1 (65). — С. 94-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT orlovavd osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ AT hrenovoa osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ AT fedosêêvavm osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ AT kušnirsp osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ AT kucevolib osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ AT clobožanlí osoblivostiformuvannâsistemnogoíregíonarnogoendobronhíalʹnogodisbalansucitokínovogogomeostazuuhvorihzhroníčnoûsercevoûtahroníčnoûlegenevoûnedostatnístûztrivalimstažemtûtûnopalínnâ
first_indexed	2025-07-08T09:02:49Z
last_indexed	2025-07-08T09:02:49Z
_version_	1837068840418148352
fulltext	94 ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65) УДК 616.233-002:611-018.7:616-003.93:612.017.1+612.433.62+612.621.31 © Коллектив авторов, 2014. ОСОБЛИВОСТI ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНОГО І РЕГІОНАРНОГО (ЕНДОБРОНХІАЛЬНОГО) ДИСБАЛАНСУ ЦИТОКІНОВОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ ТА ХРОНІЧНОЮ ЛЕГЕНЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ З ТРИВАЛИМ СТАЖЕМ ТЮТЮНОПАЛІННЯ В.Д. Орлова, О.А. Хренов, В.М. Федосєєва, С.П. Кушнiр, I.Б. Куцевол, Л.І. Cлобожан Кафедра внутрiшньої медицини № 3 (зав. кафедрой - проф. О.А. Хренов ), Державна установа «Кримський державний медичний унiверситет іменi С.I. Георгiєвського», м. Сiмферополь. THE PECULIARITIES OF DEVELOPMENT OF SYSTEMIC AND REGIONAL (ENDOBRONCHIAL) MISBALANCE OF CYTOKINE HOMEOSTASIS IN PATIENTS WITH CHRONIC HEART FAILURE, CHRONIC LUNG FAILURE, AND LONG-TERM TOBACCO SMOKING V.D. Orlova, А.А. Khrenov, V.М. Fedosyeyeva, S.P. Kushnir, I.B. Kutsevol, L.I. Slobozhan SUMMARY The peculiarities of development of misbalance of cytokine homeostasis in patients with chronic heart failure and chronic lung failure and long-term tobacco smoking were studied. Long-term tobacco smoking in patients with CHF and CLF statistically significant increases systemic levels of cytokines - TNF - α, IL-1β and IL-6, and enhances LPS- and plasmin-induced synthesis of pro-inflammatory cytokines by mononuclears. It contributes to formation of cytokine-associated pathogenic mechanisms of pathology in bronchopulmonary system and in cardiovascular system. Clinical efficacy of usage of standardized extract of artichoke (Hofitol) for the correction of cytokine misbalance in patients with CHF and CLF and long-term tobacco smoking due to decreasing of cytokines levels of TNF-α and IL-1β was proved. ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМНОГО И РЕГИОНАРНОГО (ЭНДОБРОНХИАЛЬНОГО) ДИСБАЛАНСА ЦИТОКИНОВОГО ГОМЕОСТАЗА У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ И ХРОНИЧЕСКОЙ ЛЕГОЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ С ДЛИТЕЛЬНЫМ СТАЖЕМ КУРЕНИЯ В.Д. Орлова, А.А. Хренов, В.М. Федосеева, С.П. Кушнир, И.Б. Куцевол, Л.И. Слобожан РЕЗЮМЕ Изучены особенности формирования дисбаланса цитокинового гомеостаза у больных с хронической сердечной и хронической легочной недостаточностью с длительным стажем курения. Наличие у больных ХСН и на ХЛН длительного стажа курения характеризуется статистически значимым увеличением системного цитокинового потенциала - уровней TNF-α, IL-1β и IL-6, а также повышенным LPS- и плазмин- индуцированным синтезом провоспалительных цитокинов мононуклеарными лейкоцитами формирует условия для реализации цитокин-ассоциированных механизмов прогрессирования патологических процессов как в бронхолегочной системе, так и в сердечно-сосудистой системе. Доказана клиническая эффективность использования стандартизированного экстракта артишока (хофитола) для коррекции цитокинового дисбаланса у больных ХСН и на ХЛН с длительным стажем курения за счет снижения уровней цитокинов TNF-α и IL-1β. Ключові слова: хронічна серцева недостатність, хронічна легенева недостатність, цитокiни. Поширення тютюнопаління в усьому світі та його негативний вплив на всі системи й органи, на всі види обміну речовин стало підставою для прий- няття ВООЗ глобальної угоди FCTC, метою якої є «захист сучасного й майбутнього покоління від руй- нівного впливу тютюну на здоров’я, від соціальних, екологічних та економічних наслідків паління тю- тюну і вдихання тютюнового диму» [7]. До основ- них наслідків тютюнопаління, окрім онкологічних захворювань, належать передусім захворювання сер- цево-судинної та дихальної систем [12]. Відомо, що поширеність серцево-судинної па- тології на основі атеросклерозу в країнах СНД на- була характеру епідемії [1]. До так званих «класич- них» чинників ризику атеросклерозу окрім артері- альної гіпертонії, цукрового діабету, віку, дисліпоп- ротеїнемії відноситься і паління [3]. При цьому при- чиновий зв’язок паління та захворювань серцево- судинної системи переконливо доведено й визнано всіма провідними кардіологічними науковими шко- лами [5]. ХОЗЛ, як головна причина хронічної легеневої недостатності (ХЛН), за даними Європейського респіраторного товариства, продовжує залишатися 95 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И найбільш актуальною проблемою сучасної пульмо- нології [8]. При цьому частота XОЗЛ cеpед курців у 9 pазів вища, ніж cеpед тих, хто не палить, що дає підстави вважати тютюнопаління головним чинни- ком ризику XОЗЛ [13]. Сучасні учення про хронічну серцеву недо- статність (ХСН) і ХЛН надають активації системи цитокінів ролі важливого маркера прогресування захворювання, а участь медіаторів запалення у схемі зазначених груп захворювань розширює «базу тера- певтичного втручання» та відкриває нові перспекти- ви для підвищення ефективності їх лікування [2]. Ра- зом з тим наукова концепція цитокін-асоційованих механізмів та прогресування ХСН і ХЛН у сучасній кардіології та пульмонології є порівняно новою, що обумовлює продовження наукового пошуку [4]. Особливі надії на вирішення проблеми суб- клінічної системної запальної реакції в кардіо- логічній і пульмонологічній практиці покладають- ся на препарати, безпека яких при тривалому засто- суванні констатована в систематичних Кокранівсь- ких оглядах [6]. До небагатьох лікарських засобів рослинного походження, ефективність яких дослід- жено в межах «доказової медицини», належить ек- стракт листя артишоку (Cynara scolymus). Так, у ре- зюме систематичного огляду (Кокранівське співро- бітництво) зазначають, що стандартизований екстракт листя артишоку – це рослинний лікарський засіб, маркетований як гіпохолестеринемічний засіб [11]. З огляду на зазначене вище подальше вивчення пато- генетичних механізмів прогресування ХСН і ХЛН в осіб з тривалим стажем тютюнопаління на наш по- гляд є досить перспективним напрямком, оскільки воно є основою для розроблення нових шляхів їх диференційованої патогенетичної терапії. Мета дослідження: дати наукове обґрунтування доцільності використання та оцінити клінічну ефек- тивність застосування стандартизованого екстрак- ту артишоку (хофітол) для корекції дисбалансу ци- токінового гомеостазу в комплексному лікуванні хронічної серцевої та хронічної легеневої недостат- ності в осіб з тривалим стажем тютюнопаління. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Під спостереженням було 197 хворих, що зна- ходилися на лікуванні в терапевтичному відділенні лікарні з поліклінікою відділу медичного забезпе- чення головного управління МВС України в Авто- номній Республіці Крим та 2-ої міської поліклініки м. Сімферополя. Усіх обстежених хворих було роз- поділено на такі групи. До 1-ої групи увійшли 35 хворих на ХСН, I-II ФК за NYHA без чинника тю- тюнопаління в анамнезі. До 2-ої групи включено 29 хворих на ХСН, I-II ФК за NYHA зі стажем паління понад 10 років. До 3-ої групи увійшли 32 хворих на ХЛН I-II ступеня без чинника тютюнопаління в анамнезі. До 4-ої групи увійшли 36 хворих на ХЛН I-II ступеня зі стажем паління понад 10 років. Для оцінки клінічної ефективності корекції ци- токінового дисбалансу використанням хофітолу додатково досліджено хворих 5-ої групи (29 хворих на ХСН, I-II ФК за NYHA, стаж паління понад 10 років) і 6-ої групи (36 хворих на ХЛН I-II ступеня, стаж паління понад 10 років), до лікувального ком- плексу яким включали 6-тижневий курс стандарти- зованого екстракту артишоку (хофітолу) по 400 мг 3 рази на день. Контрольную групу склали 22 здо- рові особи відповідного вікового діапазону. Причиною розвитку ХСН стали різні форми ІХС, причиною розвитку ХЛН – ХОЗЛ. Діагностику ХСН проводили згідно зі стандартами ведення таких пацієнтів (наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціаль- ністю «Кардіологія» № 436 от 03.07.2006 р.). Діаг- ностику ХЛН проводили на підставі даних комплек- сного клініко-рентгенологічного обстеження, вклю- чаючи дослідження функції зовнішнього дихання відповідно до наказу МОЗ України «Про затверд- ження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» № 128 от 10. 03. 2007 р. Вміст у сироватці крові цитокінів TNF-б, IL-1в, IL-4 і IL-6 визначали методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем НПО «Протеї- новий контур-тест» (м. Санкт-Петербург). Проводи- лося також культивування мононуклеарних лейко- цитів (виділяли з гепаринізованої крові центрифу- гуванням на градієнті щільності фікол-верографіну) з використанням методу короткострокових органних культур за Лурія Е.А. (1972) у варіантах «наванта- жувальних тестів» з преінкубацією клітин з ліпопо- лісахаридами у дозі 10,0 мкг/мл. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ Нами встановлено, що підвищення рівня TNF-α у сироватці крові виявлено у хворих усіх дос- ліджуваних груп (на 47,6–294 %, р < 0,001). При- вертає увагу те, що чинник тривалого (понад 10 років) тютюнопаління істотно впливає на рівень TNF-α в системному кровотоку: у хворих на ХСН (2-а група) досліджуваний показник зростає (по- рівняно з хворими 1-ої групи) на 115,2 % (р < 0,001), у хворих на ХЛН (4-а група) – на 130,1 % (р < 0,001, порівняно з хворими 3-ої групи). Враховуючи, що TNF-α у низькій концентрації відіграє дуже важли- ву фізіологічну роль регуляції тканинного гомеос- тазу, а у високій концентрації – справляє патологіч- ну ендокриноподібну дію [2], можна припустити, що тютюнопаління є важливим патогенетичним механ- ізмом TNF-α–асоційованого прогресування як ХСН, так і ХЛН. Відомо, що TNF-α і IL-1 синтезуються паралель- но, мають здатність індукувати продукцію одне од- ного й виявляють численні спільні ефекти. IL-1β може знаходитися у позаклітинному просторі, а IL-1α існує переважно в мембранозв’язаній формі. Як і 96 ТА В Р И Ч ЕС К И Й М Е Д И КО - Б И ОЛ О Г И Ч Е С К И Й В Е С Т Н И К2014, том 17, №1 (65) TNF-α, IL-1 виявляє широкий спектр локальних і системних ефектів, до яких, зокрема, відноситься активація Т- і В-лімфоцитів, індукція синтезу IL-8, розвиток нейтрофілії, пригнічення синтезу інсуліну й гострофазові реакції (поряд з IL-6 і IL-11) та ін. [9]. Нами встановлено, що рівень прозапального цитокіну IL-1β у сироватці крові у хворих 1-ої та 3- ої груп (без чинника паління в анамнезі) підвище- ний відповідно на 54,8 % і 72,3 % (р < 0,001). По- рівняно з хворими, які не палять, під впливом чин- ника тривалого тютюнопаління досліджуваний по- казник зростає у хворих на ХСН (2-а група) на 34,4 % (р1 < 0,001), у хворих на ХЛН (3-я група) – на 53,2 % (р1 < 0,001). Таким чином, під впливом тривалого тютюно- паління у хворих на ХСН і ХЛН формується істот- ний дисбаланс цитокінового гомеостазу, який крім підвищення системного рівня TNF-α включає також і зростання рівня IL-1β. Рівень IL-6 у сироватці крові у хворих 1-ої, 2-ої, 3-ої та 4-ої груп статистично значущо вищий, ніж у групі здорових осіб. При цьому якщо у хворих на ХСН (1-а група) і ХЛН (3-я група) досліджуваний показник перевищує рівень IL-6 у групі здорових осіб відповідно на 228,0 % і на 161,8 % (р < 0,001), то у подібних хворих з тривалим стажем тютюнопа- ління (відповідно 2-а і 4-а групи) – відповідно на 330,4 % і на 367,3 % (р і р1 < 0,001). Зазначені факти дозволяють стверджувати, що тривалий стаж тютюнопаління є самостійним чин- ником ризику імунної активації (гіперекспресії про- запальних цитокінів) як при ХСН, так і ХЛН, що обумовлює доцільність корекції ліквальних заходів у курців. У формуванні системного цитокінового потен- ціалу активну участь беруть лімфоцити, які, зокре- ма, у відповідь на компоненти тютюнового диму синтезують широкий спектр цитокінів [14]. Нами встановлено, что у хворих на ХСН (1-а група) рівень цитокіну IL-4 в системному кровото- ку підвищений на 10,4 % (р < 0,001), а під впливом чинника тривалого тютюнопаління (2-а група) – зро- стає на 14.5 % (р < 0,001). У хворих на ХЛН дослід- жуваний показник також підвищений (на 30,6 %, р < 0,001) і також зростає у хворих з тривалим ста- жем тютюнопаління в анамнезі (на 13,8 %, р < 0,01). Можна припустити, що підвищення синтезу IL-4 у хворих як на ХСН, так і на ХЛН недостатньо для пригнічення продукції прозапальних цитокінів, що і підтверджується істотним підвищенням рівня ос- танніх у хворих 1-ої–4-ої груп. При дослідженні впливу тютюнопаління на LPS- індукований рівень TNF-б в культуральному сере- довищі короткострокової культури мононуклеарних клітин хворих 1-ої, 2-ої, 3-ої та 4-ої груп в експери- менті in vitro нами встановлено, що тривалий стаж тютюнопаління істотно впливає на LPS-індукований рівень синтез TNF-α мононуклеарними лейкоцита- ми: у хворих на ХСН синтез прозапального цитокі- ну зростає в 3,0 рази (р < 0,001), у хворих на ХЛН – у 3,1 рази (р < 0,001). Аналіз наукових фактов також свідчить, що LPS- індукований рівень цитокіну IL-1β в культурально- му середовищі культури мононуклеарних клітин у хвори як на ХСН, так і на ХЛН значно вищий, ніж у системному кровотоку у здорових осіб, а під впли- вом чинника тривалого тютюнопаління рівень про- запального цитокіну істотно зростає: у хворих на ХСН – в 1,9 раза (р < 0,001), у хворих на ХЛН – у 2,2 раза (р < 0,001). Тривалий стаж тютюнопаління також істотно впливає і на LPS-індукований синтез IL-6 та IL-4 мононуклеарними лейкоцитами: у хворих на ХСН синтез IL-6 зростає в 1,8 раза (р < 0,001), у хворих на ХЛН – в 1,9 раза (р < 0,001), синтез IL-4 зростає відповідно на 70,0 % (р < 0,001) і на 160,5 % (р < 0,001). Відомо, що пошук методів корекції субклінічної системної запальної реакції – важливої патогенетич- ної складової багатьох хронічних захворювань внутрішніх органів, становить собою актуальну про- блему сучасної клінічної медицини [10]. Відомо та- кож, що особлива увага в доказовій медицині при- діляється безпеці використовуваних препаратів, підтвердженій у систематичних Кокранівських ог- лядах [6]. Так, зокрема, в резюме систематичного огляду (Кокранівське співробітництво) зазначають, що стандартизований екстракт листя артишоку (Cynara scolymus) є рослинним лікарським засобом, що маркетується як гіпохолестеринемічний засіб і має мінімум протипоказань до використання [11]. Для оцінки клінічної ефективності корекції ци- токінового дисбалансу з використанням хофітолу у хворих 5-ої і 6-ої до лікувального комплексу вво- дився 6-тижневий курс стандартизованого екстрак- ту артишоку (хофітолу) по 400 мг 3 рази на день. Нами встановлено, що використання схем базис- ної терапії основного захворювання у хворих 2-ої та 4-ої груп (хофітол не отримували) не супровод- жується достовірними змінами рівня цитокінів у сироватці крові через 6 тижнів. Встановлено також, що під впливом 6-тижневого курсу хофітолу має місце статистично значуще зниження рівня проза- пальних цитокінів у хворих як на ХЛН, так і на ХСН: на другому етапі дослідження (через 6 тижнів) рівень цитокінів TNF-α і IL-1β у сироватці крові у хво- рих 5-ої групи знижується відповідно на 13,42 % (р < 0,01) і 12,92 % (р1 < 0,02), у хворих 6-ої групи – відповідно на 11,95 % (р < 0,01) і 13,8 % (р < 0,01). Достовірної динаміки рівня IL-6 та IL-4 під впли- вом проведеної терапії нами не виявлено. Таким чином, використання 6-тижневого курсу стандартизованого екстракту артишоку (хофітолу) є ефективним для корекції дисбалансу цитокіново- го гомеостазу (зниження рівня прозапальних ци- 97 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И токінів TNF-α і IL-1β) у комплексному лікуванні хро- нічної серцевої та хронічної легеневої недостатності в осіб з тривалим стажем тютюнопаління. Зазначені зміни лабораторних показників суп- роводжувалися позитивною клінічною динамікою. Так, якщо у хворих 2-ої та 4-ої груп (отримували базисну терапію захворювання) за результатами ан- кетування протягом наступних 6 місяців потреба в госпіталізації становила відповідно 12 (41,4 %) і 16 (47,2 %) випадків, то у хворих 5-ої та 6-ої груп (от- римували базисну терапію захворювання + хофітол) – відповідно 8 (28,6 %) і 6 (25,0 %) випадків. ВИСНОВКИ 1. Особливістю патогенезу ХСН (I-II ФК за NYHA), а також ХЛН (I-II ступеня) в осіб з трива- лим стажем тютюнопаління (порівняно з хворими без чинника паління в анамнезі) є статистично зна- чуще збільшення системного прозапального циток- інового потенціалу – рівнів TNF-α, IL-1β і IL-6, а також цитокіну IL-4, що формує умови для реалі- зації цитокін-асоційованих механізмів прогресуван- ня патологічних процесів як у бронхолегеневій сис- темі, так і серцево-судинній системі. 2. У хворих на ХСН і на ХЛН з тривалим ста- жем тютюнопаління в культуральній експеримен- тальній моделі виявлено підвищений LPS-індукова- ний синтез мононуклеарними лейкоцитами проза- пальних цитокінів TNF-α, IL-1β, IL-6, що сприяє потенціюванню цитокін-залежних патогенетичних механізмів прогресування захворювань серця й органів дихання. 3. Доведено клінічну ефективність 6-тижнево- го курсу стандартизованого екстракту артишоку (хо- фітолу) для корекції дисбалансу цитокінового гоме- остазу (зниження рівня прозапальних цитокінів TNF-α і IL-1β) у комплексному лікуванні хронічної серцевої та хронічної легеневої недостатності в осіб з тривалим стажем тютюнопаління. ЛIТЕРАТУРА 1. Анализ эпидемиологической ситуации: стан- дартизация оценки масштаба проблемы курения и размера опасности для здоровья населения в Рос- сии / С.А. Мартынчик, Я.В. Семенов, Е.А. Мартын- чик, М.Б. Худяков // Общественное здоровье и про- филактика заболеваний. – 2004. – № 5. – С. 36–45. 2. Михайличенко Д.С. Роль цитокинов в разви- тии синдрома хронической сердечной недостаточ- ности /Д.С.Михайличенко // Дніпровський медич- ний часопис. – 2009. – Том I, №2. – С.21–22. 3. Оганов Р.Г. Развитие профилактической кар- диологии в России / Р.Г. Оганов, Г.Я. Масленникова / / Кардиоваск. терап. проф. – 2004. – № 3. – С. 11–14. 4. Сорока Н.Ф. Роль активации нитокинов в раз- витии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности / Н.Ф. Сорока, Т.С. Зыбалова // Жур- нал Медицинские новости. – 2003. – №1. – С. 12–15. 5. Титов В.Н. Кардинальные вопросы патогенеза атеросклероза: настоящее и перспективы / В.Н. Титов // Тер. архив. – 2001. – № 12. – С. 78–82. 6. Титов В.Н. Экзогенные и эндогенные пато- логические факторы (патогены) как причина воспа- ления / В.Н. Титов // Клин. лаб. диагностика. – 2004. – № 5. – С. 3–9. 7. Фещенко Ю.И. Обзор материалов XIV ежегод- ного Конгресса Европейского респираторного обще- ства / Ю.И.Фещенко, Т.А. Перцева, Т.С. Онищенко // Укр. пульм. журнал. – 2004. – № 4. – С.64–65. 8. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических об- структивных заболеваний легких /Ю.И. Фещенко // Укр. пульмонол. журн. – 2002. – №1. – С. 5–10. 9. Цитокины: общебиологические и кардиаль- ные эффекты / О.Н. Ковалева, Т.Н. Амбросова, Т.В. Ащеулова, С.В. Демьянец. – Харьков, 2007. – 226 с. 10. Agusti A. Chronic obstructive pulmonary disease: a systemic disease / A. Agusti, A. Thomas. - Proc. Am. Thorac. Soc. – 2006. – Vol.3. – P.478–481. 11.Artichoke leaf extract for treating hypercholesterolaemia/ B. Wider, M.H. Pittler, J. Thompson-Coon, E. Ernst //Cochrane Database of Systematic Reviews 2009, Issue 4. Art. No.: CD003335. 12. Impact of Smokeless Tobacco Products on Cardiovascular Disease: Implications for Policy, Prevention, and Treatment: A Policy Statement From the American Heart Association / M.R. Piano, N.L. Benowitz, G.A. FitzGerald, et al. // Circulation. – 2010. – Vol. 122, N. 15. – P. 1520–1544. 13. Pathogenesis of chronic obstructive pulmonary disease. Cellular mechanisms (part I) / R.M. Mroz, P. Szulakowski, W. Pierzchala, et al. // Wiad. Lek. 2006. – Vol.59, №№1-2. – Р.92–96. 14. Sopori M. Effects of cigarette smoke on the immune system /M. Sopori // Nat. Rev. Immunol. – 2002. – Vol. 2, №5. – Р.372–377.

Institution

Ähnliche Einträge