Як управляємо тим, що маємо?
Рецензія на монографію: Мастяниця Й. У., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління. Монографія. / К.: Інститут стратегічних досліджень, 2002. – 141 с....
Gespeichert in:
Datum: | 2003 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2003
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11615 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Як управляємо тим, що маємо? / М. Іщенко // Політичний менеджмент. — 2003. — № 2. — С. 156-157 — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-11615 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-116152013-02-13T02:29:03Z Як управляємо тим, що маємо? Іщенко, М. Актуальні видання Рецензія на монографію: Мастяниця Й. У., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління. Монографія. / К.: Інститут стратегічних досліджень, 2002. – 141 с. 2003 Article Як управляємо тим, що маємо? / М. Іщенко // Політичний менеджмент. — 2003. — № 2. — С. 156-157 — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11615 uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Актуальні видання Актуальні видання |
spellingShingle |
Актуальні видання Актуальні видання Іщенко, М. Як управляємо тим, що маємо? |
description |
Рецензія на монографію: Мастяниця Й. У., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління. Монографія. / К.: Інститут стратегічних досліджень, 2002. – 141 с. |
format |
Article |
author |
Іщенко, М. |
author_facet |
Іщенко, М. |
author_sort |
Іщенко, М. |
title |
Як управляємо тим, що маємо? |
title_short |
Як управляємо тим, що маємо? |
title_full |
Як управляємо тим, що маємо? |
title_fullStr |
Як управляємо тим, що маємо? |
title_full_unstemmed |
Як управляємо тим, що маємо? |
title_sort |
як управляємо тим, що маємо? |
publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
publishDate |
2003 |
topic_facet |
Актуальні видання |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11615 |
citation_txt |
Як управляємо тим, що маємо? / М. Іщенко // Політичний менеджмент. — 2003. — № 2. — С. 156-157 — укр. |
work_keys_str_mv |
AT íŝenkom âkupravlâêmotimŝomaêmo |
first_indexed |
2025-07-02T13:47:04Z |
last_indexed |
2025-07-02T13:47:04Z |
_version_ |
1836543142957940736 |
fulltext |
156
Як управляємо тим, що маємо?
Микола Іщенко,
доктор філософських наук,
завідуючий кафедрою
політичних наук і культурології
Черкаського державного університету
ім. Б. Хмельницького
Мастяниця Й. У., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Інформаційні
ресурси України: проблеми державного управління. Монографія.
/ К.: Інститут стратегічних досліджень, 2002. – 141 с.
Вражаючий прогрес в галузі інформаційних технологій, досягнутий за
останні п’ятдесят років завдяки швидкому розвитку засобів зв’язку,
обчислювальної техніки, викликав неадекватне і навіть деформоване
уявлення про сутність інформаційної революції та її реальні можливості.
Тим часом, не применшуючи ролі технологічної складової науково-
технічного прогресу, наголос треба робити на його інформаційній
складовій. Тобто, перш ніж вести мову про те, “як передавати”, треба мати
“що передавати”, а вже потім думати, “як обробляти” інформацію. За такої
постановки питання на перший план висуваються проблеми формування,
поширення і використання змістовного інформаційного ресурсу, який є
рушійною силою у всіх без винятку сферах суспільно-корисної діяльності.
Ні в кого не викликає сумніву необхідність підвищення ролі науки,
розвитку та ефективного використання інтелектуального і науково-
технічного потенціалу. Але сьогодні ситуація у сфері науки не задовольняє
наше суспільство. Набутий в Україні науково-технічний потенціал поки
що не вбудовується в запропоновані для його реформування бізнес-схеми
і моделі. Україна, як і раніше, залишається експортером сировини та
продуктів первинної переробки, постачальником в інші країни
висококваліфікованої робочої сили і науково-технічних кадрів. В умовах
жорсткої конкуренції, постійного зниження цін на сировинні ресурси,
обмеженості їх запасів в Україні у порівнянні, скажімо, з Росією, експортні
можливості нашої країни скорочуються і не можуть бути в перспективі
гарантованою основою соціально-економічного розвитку. Тому варто
шукати ефективніших шляхів стабілізації економіки, відстежуючи
соціальні та політичні аспекти розвитку науки й промисловості в провідних
країнах Європи та США.
157
Водночас економіка, структура, технологічні можливості тих чи інших
країн, наявні в них резерви наукових і науково-технологічних знань
своєрідні, зумовлені національними особливостями їх становлення і
розвитку. Тому іноді згубним і руйнівним стає механічне перенесення
навіть найефективніших управлінських технологій до нашого середовища,
якщо попередньо в суспільстві не склалася парадигма щодо моделі, не
сформовані і науково не обґрунтовані її політико-правові основи у вигляді
законодавчих і нормативних засад.
У зв’язку з цим помітним явищем стала монографія “Інформаційні
ресурси України: проблеми державного управління”, яку випустили вчені
Національного інституту стратегічних досліджень Й. Мастяниця, О.
Соснін, Л. Шиманський. Вона є значним здобутком тому, що вперше
українські фахівці та управлінці отримали від такого поважного науково-
дослідного центру системне і структуроване дослідження проблем без
використання “купюр” широковідомих монографій і посібників.
Безперечним досягненням авторів є комплексний огляд проблеми, як
держава управляє своїми інформаційними ресурсами, як забезпечується
взаємозв’язок дій державних установ навколо інформаційних потоків. Без
перебільшення можна сказати, що цей розділ потребує поглибленого
вивчення і теоретичної розробки задля наукового забезпечення
розпорядчих документів державних органів управління.
У монографії досить ґрунтовно викладено низку правових проблем, які
існують сьогодні навколо так званого інтелектуального права на науково-
технічні ідеї та здобутки. Можна стверджувати, що в такому вигляді вони
подані в Україні вперше і тому зміст монографії насправді є дещо ширшим
за задекларовану назву.
За своїм змістом і рівнем теоретико-методологічного викладу
досліджуваного матеріалу монографія відповідає високим вимогам
наукової роботи, у процесі виконання якої відстежується багаторічний
науково-пізнавальний процес трансформації колишньої системи
управління інтелектуальним ресурсом України в нову.
Стратегія розвитку високотехнологічних виробництв і інтеграція
України в світовий ринок наукомісткої продукції висуває дуже високі
вимоги до якості державного управління інформаційними ресурсами. В
цьому контексті монографія набуває глибокого філософського і соціального
звучання. Безперечно, вона корисна для вчених, політиків, державних
службовців, керівників підприємств і організацій, для всіх, хто цікавиться
проблемами сучасних інформаційних технологій і ресурсів в Україні.
|