Нові видання

У 2015 році вийшла з друку Національна доповідь «Інноваційна Україна 2020» за загальною редакцією: В.М. Гейця, А.І. Даниленка, Е.М. Лібанової, А.А. Гриценка, О.В. Макарової, М.О. Кизима, І.Ю. Єгорова, І.В. Одотюка....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Schriftenreihe:Наука та інновації
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116503
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нові видання // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 4. — С. 80-83. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-116503
record_format dspace
spelling irk-123456789-1165032017-04-29T03:03:01Z Нові видання Інформаційний розділ У 2015 році вийшла з друку Національна доповідь «Інноваційна Україна 2020» за загальною редакцією: В.М. Гейця, А.І. Даниленка, Е.М. Лібанової, А.А. Гриценка, О.В. Макарової, М.О. Кизима, І.Ю. Єгорова, І.В. Одотюка. 2015 Article Нові видання // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 4. — С. 80-83. — укр. 1815-2066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116503 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформаційний розділ
Інформаційний розділ
spellingShingle Інформаційний розділ
Інформаційний розділ
Нові видання
Наука та інновації
description У 2015 році вийшла з друку Національна доповідь «Інноваційна Україна 2020» за загальною редакцією: В.М. Гейця, А.І. Даниленка, Е.М. Лібанової, А.А. Гриценка, О.В. Макарової, М.О. Кизима, І.Ю. Єгорова, І.В. Одотюка.
format Article
title Нові видання
title_short Нові видання
title_full Нові видання
title_fullStr Нові видання
title_full_unstemmed Нові видання
title_sort нові видання
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2015
topic_facet Інформаційний розділ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116503
citation_txt Нові видання // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 4. — С. 80-83. — укр.
series Наука та інновації
first_indexed 2025-07-08T10:29:58Z
last_indexed 2025-07-08T10:29:58Z
_version_ 1837074323569901568
fulltext 80 НОВІ ВИДАННЯ ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(4): 80—83 У 2015 році вийшла з друку Національна доповідь «Ін но ва- ційна Україна 2020» за загальною редакцією: В.М. Гей ця, А.І. Даниленка, Е.М. Лібанової, А.А. Гриценка, О.В. Ма- ка рової, М.О. Кизима, І.Ю. Єгорова, І.В. Одотюка ISBN 978-966-02-7615-4 Національна доповідь продовжує традицію, започаткова- ну Національною академією наук України щодо досліджен- ня ключових проблем соціально-економічного розвитку кра їни. Актуальність проблем, які розглядаються у пред- ставленій доповіді, визначається необхідністю якнайшвид- шої зміни існуючих засад економічного розвитку та створен- ня умов для активного використання можливостей вітчиз- няного науково-технічного та інновацій ного потенціалів. Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інновацій- ну діяльність, а та кож в обґрунтуванні стратегічних на- прямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умо- вах подальшої інтеграції України у сві товий економіч- ний та науково-технологічний простір. Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто ці- кавиться питаннями науково-технічного та соціально- економічного розвитку. National Report continues tradition of studies of the key social and economic problems of the country, initiated by the National Academy of Sciences of Ukraine. Importance of the problems, which are under consideration in the Report, are determined by the need of quick changes in the founda- tions of the economic development and in creation condi- tions for active utilization of the national S&T and innova- tion potential. The primary objective of the Report is to assess the state of innovation sphere in Ukraine, to identity the most press- ing problems and barriers that hinder innovation, to reveal rationale of strategic directions of innovative development of the country and to prepare specific proposals aimed at promotion of innovation activities in terms of further inte- gration of Ukraine into the world economic, scientific and technological space. Targeted audience of the Report are representatives of po- litical, sc ientific, administrative and business elite of Ukraine and all those, who are interested in scientific, technical and socio-economic development. 81ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(4) Нові видання ВСТУП ДО КНИГИ Інноваційність є визначальною характеристикою сучасних науково-технічних, виробничих, соціально-економічних та усіх суспільних проце сів. Від оволодіння інноваційними механізмами розвитку залежить доля України: чи рухатиметься вона в напрямі входження до числа розвинених країн, чи залишиться стагнуючою країною на узбіччі науково-технічного і соціального прогресу. Це пов’язано з загальними закономірностями сус пільного розвитку, згідно з якими у світі відбува- ється перехід від переваж но відтворювального до інноваційного типу розвитку. Хто вчасно зрозу- мів це і вибудував свою господарську систему відповідно до цього істо ричного імперативу, той має успіх, повагу і славу, хто — ні, тому залишились проблеми, невдачі та безвихідь. Інноваційність — це не тільки ключ до динамічного розвитку, добробуту, особистого успіху, а й засіб забезпечення суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному надскладному світі. Саме ці обстави- ни — на тлі того, що Україна за індикаторами інноваційного табло Євросоюзу є інноватором, що тільки формується, — стали об’єктивним підґрунтям для ініціації підготовки цієї доповіді. Застосування логіко-історичної методології поряд з низкою загальних і спеціальних мето- дів дослідження дало можливість показати, що людина за своєю сутністю як творець того, чого в природі не існувало (а сюди відно ситься весь суспільний розвиток), є інноватором. Тому пере- хід до іннова ційного типу розвитку має величезне гуманістичне значення. Він є процесом пере- творення людини з агента науково-технічного і соціаль ного прогресу у його дійсного суб’єкта, розгортання творчого потенціалу людини і його реалізації у створенні власного світу. Але перехід до інноваційного типу розвитку відкриває не тільки великі перспективи, а й створює значні ризики для стабільності і збалансованос ті самого розвитку. Як автомобіль на великій швидкості має більші ризи ки аварії, так і економіка, що динамічно розвивається, має підвищені ри зики дестабілізації. Тому важливо забезпечити надійність роботи всіх су спільних механізмів інноваційного розвитку, безпечність функціонування всієї соціально-економічної системи. Зважаючи на це, в доповіді відведе но важливе місце інституційній обумовленості інно- ваційних процесів, налагодженню взаємодії інноваторів, інститутів, держави і ринку у забез- печенні інноваційного розвитку. Вирішити такі складні завдання можливо, тільки спираючись на мобілі зацію всього науково- технічного, соціально-економічного, гуманітарного і кадрового потенціалу, усвідомлення сус- пільством невідкладності та важ ливості цих завдань, високий рівень комунікації органів влади і суспіль ства, довіри та активності. Такий підхід повинен впроваджуватися на кож ному кроці руху у визначеному напрямі. Його задіяно й у підготовці допо віді, в якій взяв участь достатньо широкий загал вчених різних галузей знань, представників академічної та університетської на- уки, інститутів природничого і суспільно-наукового профілю. Це дало можливість уза гальнити світовий, європейський і власний досвід України, визначити по тенціал, тенденції, пріоритети, організаційно-технологічні, економічні, фі нансові та правові механізми вирішення завдань ін- новаційного розвитку. В останні десятиріччя проблеми формування та реалізації інноваційної політики дедалі більше привертають увагу не тільки науковців, а й лідерів бізнесу та політичних діячів. Вплив інновацій на соціально-економічний розвиток може призвести до радикальних структурних змін в економіці та суспільстві і значно вплинути на весь ланцюжок створення вартості - від по- стачальників до кінцевих користувачів. Водночас інноваційна політика залежить від різних під- систем загальної соціально-економічної системи, чиї структурні характеристики та механізми управління впливають на по літичні процеси і відповідні результати. Це означає, що в будь-якій 82 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(4) Нові видання дер жаві необхідно розробити послідовний міждисциплінарний гнучкий набір політичних ін- струментів у сфері інновацій та пов’язаної з ними діяльнос ті. Розвинені країни світу активно використовують інновації у конкурент ній боротьбі на світових ринках. До них поступово на- ближаються країни, що швидко розвиваються, зокрема деякі азійські держави. Україна сьогодні також належить до країн, які декларують важливість інновацій для вирішен- ня нагальних соціально-економічних проблем краї ни. Водночас структурно-технологічні зрушен- ня, що відбулися в роки не залежності, значною мірою мали стихійний характер, а основні механіз- ми зростання продовжують концентруватися в групі галузей, чия конкурен тоспроможність в основному залежить від використання екстенсивних факторів виробництва і потребує відносно невисокого рівня інноваційної активності, ґрунтуючись на експорті сировинних товарів і продук- ції ниж чих виробничих переділів, що обумовлює низьку конкурентоспромож ність економіки, не- еквівалентний обмін та значне відставання країни в соціально-економічному розвитку. Актуальність проблем, що розглядаються у представленій доповіді, визначається необхід- ністю якнайшвидшого переведення економіки на рейки інноваційного розвитку. Сучасна криза продемонструвала всю не безпеку і безперспективність орієнтації на експортно-сировинну мо- дель розвитку та використання переваг, пов’язаних із відносно низькою вартіс тю робочої сили. Подолання наслідків кризи і перехід до стійкого зростання напряму залежить від ефективності зусиль держави та бізнесу в контексті розгортання процесів диверсифікації економіки, підви- щення рівня її інноваційності та створення умов для реалізації креативних здіб ностей населен- ня, яке в Україні має європейський рівень освіченості. Такий шлях обумовлює необхідність істотних перетворень в інституційному середовищі ве- дення бізнесу в Україні, формування сприятливого інноваційного клімату, активізації дослі- джень і розробок, здійснення прориву у сфері використання сучасних інформаційних і комуні- каційних технологій. Україні належить подолати значне відставання за рівнем ін новаційної ак- тивності підприємств порівняно з розвиненими країнами світу і, насамперед, своїми сусідами — країнами ЄС. В Україні цей показ ник не перевищує 20 % (за даними обстежень інноваційної діяльності), тоді як середній показник по ЄС, вже не кажучи про країни, які є іннова ційними лідерами, становить 44 %. Не відповідають інноваційному курсу і низькі витрати на досліджен- ня і розробки, особливо у промисловості України. Вирішення завдань переходу на інноваційний шлях розвитку вимагає розроблення мето- дичного інструментарію та здійснення системних аналі тичних досліджень і прогнозних оцінок, особливо в частині ідентифікації параметрів національної інноваційної системи. Проведений аналіз стану інноваційного та науково-технічного потенціалу України та розроблення пропо- зицій щодо стимулювання інноваційної активності дозволили певною мірою з’ясувати наслідки реалізації тих чи інших заходів і здійснити прогнозні оцінки їхнього впливу на хід соціально- економічних перетво рень у нашій країні. Загальна мета представленої доповіді в першу чергу полягає в обґрунтуванні стратегічних на- прямів інноваційного розвитку держави в умовах подальшої інтеграції України у світовий економіч- ний та науково-технологічний простір. Спеціальну увагу автори роботи приділили оцін ці наявного інноваційного потенціалу та вирішенню проблеми підви щення ролі наукових досліджень і розробок у процесах соціально-економічного розвитку в контексті активізації міжнародної співпраці у цій сфері та формування засад для створення сучасної національної інноваційної системи. Розроблення методологічних і науково-практичних проблем форму вання ефективної наці- ональної інноваційної системи визначається насам перед потребами суспільної практики і має як суто науковий, так і прак тичний аспекти. 83ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(4) Нові видання Звідси випливає необхідність розроблення організаційно-економічного механізму форму- вання інноваційної стратегії держави на сучасному етапі з урахуванням можливостей реалізації потенціалу науки та з позицій фор мування умов для широкого застосування інновацій у різних секторах еко номіки. Отримані при підготовці доповіді результати спрямовані на фор мування державної економічної політики з урахуванням впливу технологіч ного фактора на забезпечен- ня розвитку економіки на основі знаннєвого ресурсу для реалізації визначених соціально- економічних пріоритетів. Як свідчать матеріали доповіді, стан інноваційної діяльності в Україні важко вважати задо- вільним. Незважаючи на наявність значного науково го потенціалу та досвід створення техноло- гічно складної продукції, краї на з року в рік втрачає свої позиції на ринках високотехнологічних това рів і послуг, що у сучасному світі розвиваються найбільш динамічно. Ідея економіки, засно- ваної на знаннях, рушійною силою котрої є інновації, в українському суспільстві була значною мірою дискредитована через неефективні та непослідовні дії влади й анонсування заходів, які так і не бу ло втілено в життя. У роки незалежності в Україні постійно проводилися реорганізації ор ганів державної вла- ди, які відповідали за реалізацію науково-технічної та інноваційної політики, існував значний розрив між саме інноваційною та іншими видами політики, зокрема промислової, форми і мето- ди якої в останнє десятиріччя оновилися, а їхнє використання в поточній діяль ності урядів та бізнесу європейських країн суттєво інтенсифікувалося. Тому одне з нагальних завдань полягає у тому, щоб подолати розриви з європейськими країнами: йдеться про формування взаємоузго- дженої промислової, технологічної та інноваційної політики з урахування потреб розвитку вну- трішнього і зовнішніх ринків. Особливого значення в умовах глобалізації набуває пошук компромісу між державними ін- тересами та інтересами транснаціональних корпора цій, без чиїх інвестицій складно швидко мо- дернізувати вітчизняну про мисловість, але водночас важливо не допустити формування зовніш- ньої технологічної залежності, про що свідчить досвід окремих країн, які не змогли при цьому протистояти натиску ТНК, що вже спостерігається в Україні в окремих видах діяльності. Механізми реалізації інноваційної політики в Україні, як правило, по терпають через недо- статню увагу державної влади саме до інноваційної політики. Законодавчі акти щодо підтримки інновацій у багатьох випад ках мають більш низький пріоритет порівняно з деякими іншими норма тивними актами держави. Це призводить до блокування інноваційних іні ціатив. Такий несприятливий розвиток подій створив розрив між наукою, освітою та економікою. Необхідно удосконалити законодавче забезпе чення, змісту якого в цій доповіді приділено особливу увагу, та посилити взаємоузгодженість між основними законодавчими актами України, що регулюють діяльність в інноваційній сфері. Формування стратегії інноваційного розвитку передбачає радикальні зрушення в парадиг- мі розвитку України і відповідає цілеспрямованості переходу України на європейський шлях розвитку. Необхідною переду мовою для цього є розроблення відповідної державної стратегії, яку в хо ді необхідної суспільної дискусії підтримають основні зацікавлені сторо ни. Така страте- гія в разі її ухвалення Верховною Радою дозволить ство рити децентралізовані структури при- йняття рішень, які, тим не менше, працюватимуть на досягнення спільної мети — забезпечення динамічного та гармонійного соціально-економічного розвитку країни.