Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Історія давньої зброї. Дослідження 2014 |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116620 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції / Д. Тоїчкін // Історія давньої зброї. Дослідження 2014: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т історії України НАНУ, 2014. — С. 12-15. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-116620 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1166202017-05-12T03:02:26Z Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції Тоїчкін, Д. Вступне слово 2014 Article Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції / Д. Тоїчкін // Історія давньої зброї. Дослідження 2014: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т історії України НАНУ, 2014. — С. 12-15. — укр. XXXX-0124 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116620 uk Історія давньої зброї. Дослідження 2014 Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вступне слово Вступне слово |
| spellingShingle |
Вступне слово Вступне слово Тоїчкін, Д. Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції Історія давньої зброї. Дослідження 2014 |
| format |
Article |
| author |
Тоїчкін, Д. |
| author_facet |
Тоїчкін, Д. |
| author_sort |
Тоїчкін, Д. |
| title |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції |
| title_short |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції |
| title_full |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції |
| title_fullStr |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції |
| title_full_unstemmed |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції |
| title_sort |
перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у києві: початок нової традиції |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Вступне слово |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/116620 |
| citation_txt |
Перша міжнародна наукова конференція з історичного зброєзнавства у Києві: початок нової традиції / Д. Тоїчкін // Історія давньої зброї. Дослідження 2014: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т історії України НАНУ, 2014. — С. 12-15. — укр. |
| series |
Історія давньої зброї. Дослідження 2014 |
| work_keys_str_mv |
AT toíčkínd peršamížnarodnanaukovakonferencíâzístoričnogozbroêznavstvaukiêvípočatoknovoítradicíí |
| first_indexed |
2025-07-08T10:43:42Z |
| last_indexed |
2025-07-08T10:43:42Z |
| _version_ |
1837075187362693120 |
| fulltext |
12 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ЗБРОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 2014
З 16 по 18 лютого у Києві, у приміщенні
Центрального будинку офіцерів Збро-
йних сил України відбулася Перша Між-
народна зброєзнавча конференція.
Організаторами заходу виступили На-
ціональний військово-історичний музей
України (НВІМУ, директор п. Владислав
Таранець), Інститут історії України
НАНУ (директор акад. Валерій Смолій),
уповноважені від цих наукових закладів
особи – начальник фондового відділу
НВІМУ Наталя Курсаніна та старший
науковий співробітник Інституту історії
України НАНУ, к.і.н. Денис Тоїчкін.
Адміністрував подію знаний київський
художник – п. Генадій Гутгарц. До заходу
вдалося долучити чимало бізнес- та
інформаційних партнерів (інформацію
про них можна віднайти на останніх
сторінках цього збірника).
Неординарність події пов’язана не
тільки з її науковою новизною (адже
спеціалізована конференція з історії
зброї відбувалась в Україні вперше),
але й новаторським науковим підходом,
та самими обставинами її проведення.
Спеціальні історичні дисципліни в
Україні розвиваються нерівномірно: ре-
гулярними форумами, тим більш між-
народними, можуть похвалитися тіль-
ки деякі галузі і зброєзнавство досі не
входило у цей невеликий перелік. Це
обумовлено зокрема невисоким рівнем
розвитку зброєзнавчої науки в Україні.
Якщо археологічні дослідження зброї та
історія колекціонування мають поваж-
ну історію, то зброєзнавство як спеці-
альна історична дисципліна в Україні –
наука ще досить молода. Це пов’язано з
особливостями розвитку джерелознав-
чого фундаменту спеціальних історич-
них дисциплін в Україні. Тим більше, що
для зброєзнавства, яке знаходиться на
межі вивчення багатьох гуманітарних,
природничих й точних наук, необхідна
розробка оригінальних методик й мето-
дичних прийомів, для його активізації.
Наразі в нашій країні все ж склалося
ядро професійних дослідників, які зай-
маються зброєзнавчою проблематикою,
сформувалася науково-дослідна та екс-
пертна база, що уможливило проведен-
ня конференції, причому відразу між-
народного рівня. Наразі в українській
науці вже представлені навіть новіт-
ні напрямки, як-то археометалургія та
воєнна антропологія. У цьому зв’язку
знаковим є прибуття на конференцію
знаних закордонних дослідників, які
представляють саме ці напрямки.
Так, д-р Енн Феєрбах є знаним фахів-
цем з історії технологій виробництва
холодної зброї. Її доповідь «Кофтгарі та
інші пов’язані з ним методи оздоблен-
ня зброї» була присвячена дослідженню
технік ремісничого виконання клинко-
вої символіки й епіграфіки, а також їх
значення для коректної атрибуції зброї.
Розвиток зброєзнавства передбачає
вирішення широкого спектру завдань:
тут і належна атрибуція величезної кіль-
кості музейних експонатів, розробка та
відпрацювання методології, подальша
поглиблена інтеграція з сусідніми на-
уками, насамперед археологією. Відтак
найбільше доповідей було присвячено
археологічним матеріалам. Серед них
були виступи молодих дослідників, які
ПЕРША МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
З ІСТОРИЧНОГО ЗБРОЄЗНАВСТВА У КИЄВІ:
ПОЧАТОК НОВОЇ ТРАДИЦІЇ
ВСТУПНЕ СЛОВО Початок нової традиції 13
Зустріч організаторів та учасників конференції у Руському клубі «Культ Ра».
Зліва направо: Денис Тоїчкін (Україна), Володимир Гуцул (Україна), Томаш Цесель-
ський (Польща), Енн Фейєрбах (США), Ірина Форостян (США), Манучегр Моштаг
Хорасані (Німеччина).
щойно починають свій науковий шлях,
так і добре відомих маститих науковців
зі світовим ім’ям. Жваве обговорення
спричинив виступ д-ра Михайла Горе-
ліка, послухати який спеціально завіта-
ли колеги з Інституту археології НАНУ.
З археологічними дослідження-
ми зброї щільно поєднані музеєзнав-
чі студії з різних галузей історії зброї
та військової техніки. Адже саме музеї
є основними центрами зосередження
найбільших колекцій зброї, відповідно
саме там має проводитися найбільший
обсяг дослідницької роботи. Ще кілька
років тому відчувався гострий брак му-
зейних фахівців з історичної зброї, за-
раз ситуація у провідних музейних за-
кладах України значно поліпшується,
що й відобразилося у доповідях.
З доповідями виступили ведучі спів-
робітники найбільших державних музе-
їв УкраїниНаціонального музею історії
України, Чернігівського історичного му-
зея ім. В. В. Тарновського, Харківського
державного історичного музею, Музею
історії запорізького козацтва Націо-
нального заповідника «Хортиця».
Знаменною була поява на конферен-
ції представників найбільших приват-
них музеїв – Feldman Family Museum та
Музею історії зброї.
У роботі конференції також взяла
участь низка українських та російських
істориків зброї, які постійно працюють
з експонатами у різних музеях України.
На конференції не оминули й такі важ-
ливі у музейній справі галузі як рестав-
рація й консервація. Зокрема доповідь
п. Олександра Березкіна була присвячена
послідовному розгляду всіх етапів рес-
тавраційного процесу меча Х ст.
Окрему групу доповідей присвятили
вогнепальній зброї та військовій техні-
ці – ручним пищалям XVI ст. (доповідь
14 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ЗБРОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 2014
п. Валерія Нефьодова «Ручна зброя на
теренах України XV–XVIII ст.») та арти-
лерії. Останній було присвячено три до-
повіді (д-ра Манучегра Моштага Хора-
сані, д-ра Томаша Цесельського та к.і.н.
Олега Мальченко). Доповідь п. Дмитра
Бадаєва висвітлювала історію одного
з найбільш яскравих пам’ятників у м.
Харкові – танк британського вироб-
ництва періоду Першої світової війни
Мк-V Composite, нині встановлений на
площі Конституції.
Однією з важливих суміжних галузей
зброєзнавства є мистецтвознавство, що
відкриває великі можливості для іден-
тифікації та датування зброї, іноді на-
віть встановлення власника цінного
зразка. Непересічне значення портрет-
ного та батального живопису для дослі-
джень історії зброї різних періодів було
продемонстровано у доповідях к.і.н. В.
Гуцула та к.і.н. О. Походящої.
Проблемам сучасної підводної архео-
логії на конференції присвятили відра-
зу чотири доповіді. Адже в Україні їх
розробляють вже не перше десятиліття.
Одним з новітніх видань з історії
зброї в Україні є презентована на кон-
ференції новітня праця п. Романа Ко-
сарева та Валерія Нефьодова «Козаць-
ка зброя XV–XVIII ст.». До цієї роботи
залучено чимало археологічних знахі-
док на теренах України та сусідніх країн.
Окрім доповідей та їх обговорення,
до плану конференції були включені
специфічні для сучасного зброєзнав-
ства заходи.
Так, на третій день конференції від-
бувся семінар з перських бойових мис-
тецтв, проведений знаним істориком
зброї, автором найбільш вагомої на сьо-
годні розвідки з історії зброї давньої
Персії д-ром М. М. Хорасані. Ще від часів
появи військової антропології, як нового
напрямку історико-природничих дослі-
джень, відомими західними фахівцями
пророблена величезна робота з наукової
реконструкції давніх мілітарних техно-
логій й технік володіння зброєю. М. М.
Хорасані перекинув місток між Заходом
та Сходом, залучивши сучасний захід-
ний науковий апарат до вивчення й ре-
конструкції, зокрема, військової спра-
ви та бойових практик давнього Ірану.
Четвертий день форуму (19 лютого)
організатори планували присвятити ро-
боті круглого столу, де мали бути обго-
ворені давно назрілі проблеми у галузі
законодавства у сфері колекціонуван-
ня антикварної зброї та збереження іс-
торичних раритетів. Були запрошені
фахівці МВС України, ГО «Українська
асоціація власників зброї», відомі юрис-
ти, колекціонери... На жаль, цю части-
ну конференції провести не вдалося у
Організатори та гості конференції
у Руському клубі «Культ Ра». Зліва
на ра во: Євген Гредунов, колекціонер;
Гліб Ковальов, голова ООО «Лезо Груп»;
Росланд, голова військово-історичного
кл убу «Росичі»; Наталя Курсаніна,
на чальник фондового відділу Національ-
ного військово-історичного музею України.
ВСТУПНЕ СЛОВО Початок нової традиції 15
зв’язку з чим слід згадати про надзви-
чайні обставини проведення заходу.
Зауважимо, що конференція була за-
планована в межах більшого проекту
– Всеукраїнського Бієнале Зброї, яким
передбачалося провести цілу низку різ-
номанітних заходів. Зокрема в Україн-
ському Домі організатори запланували
велику комерційну виставку історичної
зброї з приватних та державних колек-
цій України, що мала стати фінансовим
фундаментом наукової конференції. Бу-
ремні події Революції Гідності змусили
цим планам змінитися. До останньо-
го моменту під питанням залишалося
місце проведення конференції, навіть
список учасників. Врешті віддаємо ша-
ну всім науковцям, які виявили смі-
ливість прибути до Києва попри не-
передбачувану політичну ситуацію та
фактичний зрив фінансового самоза-
безпечення проекту. Щиро вдячні парт-
нерам, котрі в умовах наростаючої не-
стабільності в країні не відмовилися
від підтримки унікального заходу. Так,
за допомогою видання «Еженедельник
2000» були вчасно надруковані програ-
ма та тези конференції.
Перші два дні заходу (доповіді та їх
обговорення) успішно відбулися на най-
вищому організаційному рівні. Відбу-
валась трансляція доповідей в онлайн,
здійснена силами компанії «Адамант».
Далі прийшла черга семінару з істо-
ричного фехтування, що проходив у від-
даленому від центру міста спортивному
залі Київської міської федерації Айкідо
Айкіай. Проведення заходу професійно
підтримали Військово-історичний клуб
«Росичі» та ТОВ «Лезо Груп». Долучи-
лося чимало інших учасників та гостей
конференції. Проте під кінець насиче-
ного робочого дня, у центрі міста роз-
почалися пам’ятні трагічні події, що
привели до кардинальних змін у нашій
державі та знаменували початок гострої
військово-політичної кризи у Європі.
Через збройне протистояння на Май-
дані Незалежності довелося терміново
евакуювати іноземних гостей конферен-
ції; про організацію ж останнього робочо-
го дня форуму та виконання запланова-
ної культурної програми вже не йшлося.
Попри усі складнощі, конференція ви-
рішила найважливіші покладені на неї
завдання. Вона стала своєрідною про-
міжною ланкою, що зафіксувала перехід
українського історичного зброєзнавства
й приватного колекціонування до стадії
зрілості та, водночас, відобразила їх по-
точний стан з усіма досягненнями й не-
доліками. Сподіваємось, що такий форум
стане регулярним, адже саме він силами
кращих вітчизняних й іноземних фахів-
ців віднині буде визначати якісний рівень
якого слід дотримуватися у своїй роботі
кожному українському історику зброї.
* * *
Представлений збірник укладений на
основі матеріалів Першої зброєзнавчої
конференції у Києві. На жаль, далеко не
всі учасники змогли підготували свої
виступи для розгорнутої публікації. У
той же час, до збірника увійшло кілька
наукових праць дослідників, які не мали
можливості потрапили на конференцію.
Наразі, це перший в Україні академіч-
ний науковий збірник тематичних праць
з історії давньої зброї. Сподіваємось, що
таке видання, щільно пов’язане з живим
спілкуванням в межах наукового фору-
му, з часом перетвориться на сталу тра-
дицію та згуртує навколо себе кращих
представників зброєзнавчої науки.
Денис ТОЇЧКІН,
старший науковий співробітник
Інституту історії України НАНУ,
кандидат історичних наук
|