Новітні тенденції смертності населення України

В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы, связанные со смертностью и продолжительностью жизни в Украине. Представлен анализ современных тенденций смертности, их факторов и предпосылок. Предложены политические стратегии по преодолению негативных тенденций....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Лібанова, Е.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Теми:	Демографічні процеси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Новітні тенденції смертності населення України / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 23-37. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-11667
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-116672013-02-13T02:27:47Z Новітні тенденції смертності населення України Лібанова, Е.М. Демографічні процеси В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы, связанные со смертностью и продолжительностью жизни в Украине. Представлен анализ современных тенденций смертности, их факторов и предпосылок. Предложены политические стратегии по преодолению негативных тенденций. The article is devoted to the most urgent problems, related with death rate and life expectancy in Ukraine. Also the analysis of modern death rates, their factors and preconditions is represented. The author offers the strategies of overcoming negative tendencies too. 2006 Article Новітні тенденції смертності населення України / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 23-37. — укp. 2072-9480 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11667 314.4(477) uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Демографічні процеси Демографічні процеси
spellingShingle	Демографічні процеси Демографічні процеси Лібанова, Е.М. Новітні тенденції смертності населення України
description	В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы, связанные со смертностью и продолжительностью жизни в Украине. Представлен анализ современных тенденций смертности, их факторов и предпосылок. Предложены политические стратегии по преодолению негативных тенденций.
format	Article
author	Лібанова, Е.М.
author_facet	Лібанова, Е.М.
author_sort	Лібанова, Е.М.
title	Новітні тенденції смертності населення України
title_short	Новітні тенденції смертності населення України
title_full	Новітні тенденції смертності населення України
title_fullStr	Новітні тенденції смертності населення України
title_full_unstemmed	Новітні тенденції смертності населення України
title_sort	новітні тенденції смертності населення україни
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Демографічні процеси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11667
citation_txt	Новітні тенденції смертності населення України / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 23-37. — укp.
work_keys_str_mv	AT líbanovaem novítnítendencíísmertnostínaselennâukraíni
first_indexed	2025-07-02T13:49:15Z
last_indexed	2025-07-02T13:49:15Z
_version_	1836543278984462336
fulltext	23 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ УДК 314.4(477) НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Е.М. Лібанова, член3кореспондент НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Серед усього кола демографічних проблем сучасної України проблеми смертності є чи не найгострішими. Коріння їх формування криється у подіях принаймні піввікової давності, коли поступово почав виявлятися глибокий розрив у тенденціях смертності та тривалості життя населення СРСР і економічно розвинених країн. До середини 1960�х років процеси смертності в СРСР та економічно розвинених країнах розвивалися доволі синхронно, а зниження основних показників смертності відбу� валося переважно під впливом державної санітарно�гігієнічної політики – знезаражуван� ня питної води, профілактичних щеплень від основних інфекційних захворювань, здо� бутків медицини тощо. Продовжувала швидко знижуватися смертність немовлят та дітей до 16 років, випереджальними темпами скорочувалась материнська смертність; проводи� лась ефективна боротьба з інфекційними захворюваннями, передовсім із туберкульозом, породжуваним зазвичай поганими умовами життя. В результаті були істотно мінімізовані втрати від так званої екзогенної, тобто зумовленої переважно зовнішніми чинниками смертності. І на цей час рівні смертності населення України та економічно розвинених країн світу практично не відрізнялись. Рис. 1. Очікувана тривалість життя в Україні при народженні (за статтю), роки проведення переписів населення � �� 24 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Однак потім профілактика захворювань зазнала принципових змін. Якщо запобіган� ня виникненню та обмеження поширення інфекційних та паразитарних захворювань досягається внаслідок ефективних масових заходів, які практично не вимагають індивіду� альних дій (знезаражування питної води, щеплення, дієва протиепідемічна робота ме� диків, поширення холодильної техніки, асептики та антисептики, ряд революційних відкриттів у медицині, що обумовили принципові зміни перебігу численних захворювань тощо), то успіхи у боротьбі із захворюваннями переважно ендогенної етіології можливі лише за умови сумісних цілеспрямованих суспільних та індивідуальних зусиль. Вирішаль� ного значення набувають засоби самозбережувальної поведінки населення, поширення здорового способу життя, що передбачає зміну ціннісних орієнтацій, формування розум� ного ставлення до власного життя, до здоров’я та життя своїх дітей, а отже, до формування необхідних навичок у повсякденному житті. Але в цей період домінування суспільного над приватним в ідеології радянського суспільства практично прирекло його на відста� вання. Перші негативні ознаки розвитку процесів смертності виявилися ще у другій по� ловині 1960�х років. Проте (на тлі загальних успіхів) зростання рівнів смертності у стар� ших працездатних і післяпрацездатних вікових групах не привернуло належної уваги. До того ж можна було очікувати, що це короткотривале зростання не перевищить звичайних флуктуацій. Але з кінця 1960�х років розпочалося тотальне зростання смертності, що охопило все населення України старше 20 років. На відміну від переважної більшості країн Європи, тенденції смертності населення України впродовж останніх 50 років мають хвилеподібний характер, який майже цілком визначається процесами смертності чоловіків працездатного віку. Так, у середині 1980�х років відбувся короткотерміновий підйом тривалості життя, обумовлений, імовірно, інтенсивною протидією зловживанню алкоголем та зниженням смертності чоловіків від нещасних випадків, отруєнь і травм. Та вже наприкінці декади цей показник знову скоротився, і знову скорочення було більш помітним серед чоловіків. Напередодні незалежності в Україні тривалість життя чоловіків була на 5–7 років ниж� чою, ніж у розвинутих європейських країнах. Тотальна трансформаційна криза останньо� го десятиріччя ХХ століття, що зруйнувала традиційний для України спосіб життя, кри� тично загострила ситуацію. Однак, попри поширену тезу, тенденції тривалості життя населення не збігаються зі змінами економічної ситуації та рівня життя – саме на час найглибшої економічної кризи (1996–1999 роки) припало доволі тривале (як для Украї� ни) зниження смертності і жінок, і чоловіків, а період економічного зростання (2000– 2004 роки) супроводжувався вельми негативними тенденціями і зниженням середньої очікуваної тривалості життя (рис.2). Рис. 2. Середня очікувана тривалість життя в Україні при народженні (за статтю) �� 25 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Проілюструвати принципові відмінності новітніх тенденцій смертності населення України від провідних країн світу можна за допомогою порівняння, наприклад, із СНД, сусідньою Польщею та ЄС у цілому. Криві тривалості життя населення України та СНД загалом є дуже подібними. Привертає увагу хіба що менш драматичне зниження цього показника в Україні в першій половині 1990�х років. Водночас впадають в око істотні відмінності тенденцій тривалості життя українців та поляків. Якщо до початку 1990�х років різниця вимірювалась приблизно 0,5 року (йдеться про середню очікувану три� валість життя при народженні), то поступово вона почала збільшуватися і, за даними 2003 року, перевищує 8 років для чоловіків і 6 років для жінок (рис.3). Аналогічно співвідно� сяться новітні тенденції смертності населення України та ЄС, інших розвинутих країн. � Рис. 3. Середня очікувана тривалість життя при народженні (Європа, 1985–2003 рр.) В результаті Україна не тільки не скоротила свого відставання, а й збільшила його. За показником очікуваної тривалості життя при народженні Україна відстає від 27 євро� пейських країн із найнижчими рівнями смертності (так званий регіон Європа�А)1 на 11,2 року, від 25 країн Європейського регіону з більш високими рівнями смертності (регіон Європа�В+С)2 – на 6,6 року, а від Швейцарії (країни з найвищою в Європі тривалістю життя) – на 13,1 року. ВООЗ відносить Україну до групи з найвищими в європейському регіоні рівнями смертності – до регіону Європа�С, але і серед цих 9 країн ми пасемо задніх. Це – прірва, подолати яку буде надзвичайно важко: необхідні цілеспрямовані зусилля всього суспільства впродовж десятків років. 1 До регіону Європа�А Всесвітньою організацією охорони здоров’я включені країни євро� пейського регіону з найнижчими рівнями смертності дітей та дорослих: Австрія, Андорра, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сан Марино, Словенія, Фінляндія, Фран� ція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція – див. The World Health Report 2004. Changing History. – Geneva, WHO,2004 (http://www.who.int/whr/2004/en) 2 До регіону Європа�В включені 16 країн з низькими рівнями смертності дітей та дорослих: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Вірменія, Грузія, Киргизстан, Македонія, Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Таджикистан, Туреччина, Туркменистан; до регіону Європа�С включені 9 країн з низькими рівнями смертності дітей і високими рівнями смертності дорослих: Білорусь, Естонія, Казахстан, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Угорщина, Україна; – див. The World Health Report 2004. Changing History. – Geneva, WHO,2004 (http:// www.who.int/whr/2004/en) � � �� 26 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Рис.4. Середня очікувана тривалість життя при народженні (окремі Європейські країни, 2003 р.) За даними ВООЗ, за умов смертності 2003 р. середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні становила 67,8 року3, що перевищувало показники тільки Росії (64,9) та СНД у цілому (66,9). Зрушення, що відбулися впродовж 2004–2005 рр., тільки погіршили співвідношення із економічно розвиненими країнами. Рис. 5. Різниця у тривалості життя жінок і чоловіків в Україні �� !�"�� #�� $��%�� $��&�� '�(�� ) ��� +�� ,�� ,��'�%��%� ' �� - ��� . �% �� /�(�� / �� 0� �� 0� �� +�1�� 2��&�� )��3�� 4�� 3 За даними Держкомстату України – 68,2 року. 0 2 4 6 8 10 12 �� 27 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Значно вищою в Україні порівняно з більшістю європейських країн є смертність і жінок, і чоловіків. Проте більших втрат вона все ж зазнає через передчасну смертність чоловіків: якщо середня очікувана тривалість життя при народженні жінок нижча, ніж серед регіону Європа�А в середньому на 8,4 року, то чоловіків – на 13,7 (порівняно з регіоном Європа�В+С різниця становить 0,03 і 2,1 року відповідно). Істотно перевищує середньоєвропейські параметри і різниця в середній очікуваній тривалості життя жінок та чоловіків, при чому суто українською особливістю є збільшення цієї різниці (рис.5). На загальноєвропейському фоні в цілому доволі високої надсмертності чоловіків різни� ця в тривалості життя при народженні жінок і чоловіків в Україні – 11,3 року4 – приблизно відповідає стандартам СНД (11,0 років) та більшості інших європейських країн, що рані� ше входили до складу СРСР (в Росії – 13,2 року, в Білорусі – 12,0, в Литві – 11,3, в Естонії – 11,0, в Латвії – 10,2 року) і значно перевищує аналоги економічно розвинених країн (в Ісландії – 3,8 року, в Данії та Швеції – 4,4, у Великій Британії – 4,6, в Греції – 4,8 року). В середньому по регіону Європа�А різниця в тривалості життя при народженні жінок і чо� ловіків становить 6 років, а по регіону Європа�В+С – 9,2 року. Основний внесок у формування такого розриву належить надсмертності чоловіків найбільш активного віку – 20–54 роки, коли чоловіки вмирають у середньому майже в 3,5 раза частіше за своїх однолітків�жінок. Підвищена смертність хлопчиків віком до 1 року обумовлює 2% загальної різниці у середній тривалості життя при народженні, у віці 1–14 років – 1%, 15–44 років – 34%, у віці 45–64 років – 44% і старше 65 років – 19%. Таблиця 1 Різниця у середній очікуваній тривалості життя жінок та чоловіків при досягненні певного віку ( 2003 р.) Джерело: Розраховано за матеріалами бази даних “Здоров’я для всіх” регіонального офісу ВООЗ у Європі, 2005; * за даними Держкомстату України за 2003�2004 роки. І до початку, і після припинення активної економічної діяльності індекси надсмерт� ності є значно нижчими, а після 65 років різниця у смертності чоловіків та жінок України стає такою ж, як і в усіх економічно розвинених країнах. У найстарших вікових групах (після 75 років) хоча очікувана тривалість життя жінок є вищою, ніж чоловіків, різниця (1,7 року) є значно меншою, ніж, наприклад, в Австрії (2,3 року) чи Канаді (2,7 року). Аналіз динаміки гендерних розбіжностей у смертності населення України доводить поступове зміщення періоду найвищої надсмертності чоловіків з 20–34 років у 1990 р. до 35–49 у 2004 р. Фактично йдеться про те ж саме покоління, яке постарішало на 14 років (рис.6). 4 За даними Держкомстату України – 11,5 років. � �� !� � ��"��#$� ��"��#$� %��"%��#$� ��"��&#$� ;�� ,�<=� $�� '�(� '�� #� ;�� ,�<8>�� (�� (�(� #�� $� �?@� �� +� #�(� ��#� 7 � 6�� +�� +�� $�(� �� A� �6 �� +�� +�� #�� (� 5�1�)� $�$� $�'� '�$� �� 28 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Отже, надсмертність чоловіків в Україні є результатом, по�перше, більшого поши� рення зайнятості у шкідливих та небезпечних умовах праці, а по�друге, тієї диференціації способу життя, яка виявляється саме у цьому віці. Йдеться передовсім про зловживання алкоголем та паління. Не можна забувати і про вищу суіцидальність представників силь� ної статі в Україні. Рис. 6. Індекси надсмертності чоловіків (Україна) Висока зайнятість на роботах із шкідливими та небезпечними умовами, насамперед у гірничодобуванні, металургії та сільському господарстві, більшою мірою поширена се� ред чоловіків (у сільському господарстві підвищений травматизм характерний головним чином для механізаторів, якими переважно працюють чоловіки). Таблиця 2 Кількість працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно�гігієнічним нормам (станом на 31 грудня 2004 р.) Розраховано за даними: Праця України у 2004 році, с. 312, 314. � �� 5 � � �� '�� (�� )�� +��,� �� -�� 8� � � �(#�(� ��(� �� , �� +�+� $'�� $�� @ &�� ,� � �� '#�� $�#� '�#�'� !� 1�� &�� )��B) � ��&�� )�� (�� +�+� '$��$� C&� & ��,� � �� +�� #��(� ��#�(� !� 1� � � & �� ,� �� ,�� &� � +�(� ��(� �+�� 1��" �� & �� $�#� �#�$� ��+� � � & �� 1��,�� 1� � � &�� '�#� ��#� �++�� )�� &� &�� )�� $��+� �#�� ##�$� 8 � & �� !, �� )� �� .��!�� #� ��(�� #(�� D�� #(�$� #($�� E�� , ��!�B)! �� $'�'� '�� 29 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Значного поширення в Україні набуло тютюнопаління – нині палять 52% чоловіків і 6% жінок старше 15 років, причому поширення паління серед чоловіків істотно переви� щує аналоги всіх європейських країн, за винятком Албанії, Білорусі та Литви. Таблиця 3 Поширеність регулярного паління серед населення у віці 15 років і старше, окремі європейські країни, 2000 р, % Розраховано за матеріалами бази даних “Здоров’я для всіх” регіонального офісу ВООЗ у Європі, 2005; За даними обстежень умов життя домогосподарств Держкомстату України. За даними обстеження умов життя домогосподарств, пересічний українець викурює в середньому 1140 цигарок на рік (українці, які курять, викурюють в середньому по 5087 цигарок на рік). Найбільш поширене паління серед чоловіків 26–50 років (рис. 7) – і практично в цьому віці спостерігаються найвищі показники надсмертності чоловіків. Рис. 7. Питома вага курців серед чоловіків та жінок різного віку в Україні � (�� '�� .+� +��+�/�� +��,� ����+��/��+01�,��0�� ,��2� =�&� �)� $�� +� �� D�� )� �$� �$� ��+�'� D�� '�� #� ##�� 8�� D� �� )� �(� �'� ��$�� F�� )� �� 9��)� �� #� �++�� : �� '�� $� ��'�� G �� ?�� $� �(� �� ?��"" �� '�� ? ��)� �� 7 � 6�� +��$� %�� )� �� A� �6 �� $� �'#�#� �� !� � �%"��#$� ��"�#$� ��"%��3#$� H� �) ��)� �#� �� '�� H�� )� �� '#�� I��)� �#� �� +�� 5�1�)� �$� �� $��$� � � �� 30 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ За даними міжнародної статистики, в середньому один українець палить 1027 цига� рок на рік, що істотно менше за показник по переважній більшості європейських країн: по регіону Європа�А менше на 579 цигарок, по регіону Європа�В+С – на 694, по СНД – на 742. Порівняно з поляками українці палять на 907 цигарок менше, з угорцями – на 1124, з чехами – на 464. Однак виникають сумніви щодо якості наданої міжнародним структурам інформації – паління визнається одним з важливих чинників захворюваності та смертності населення, а тривалість життя населення України є істотно нижчою за усі згадані регіони, за винятком СНД. Звісно, не можна нехтувати і якістю цигарок – імовір� но, що дається взнаки поширення нелегальних тютюнових виробів в Україні. Інформація щодо вживання алкоголю, на жаль, практично недоступна через поши� рення – особливо у сільській місцевості та невеликих містах – вживання горілки та вина домашнього вироблення. Судячи з офіційних даних, пересічний українець споживає 4 л чистого алкоголю на рік, що менше: на 5 л за регіон Європа�А, на 1,5 л за регіон Європа�В+С, на 2 л за СНД. Порівняння рівнів річного споживання чистого алкоголю із Польщею, Угорщиною та Чехією – також на користь України: на 3, 8 та 10 л менше в розрахунку на одного мешканця впродовж року. На жаль, мало підстав довіряти наведеним даним, оскільки окремі соціо� логічні та експертні опитування свідчать про високий рівень алкоголізму в Україні. Не� прямою ознакою поширеності цього явища є висока – і до того ж зростаюча – смертність від причин, пов’язаних з алкоголем. Так, якщо у 1990 р. рівень смертності від цих причин становив 12,6 випадків в розрахунку на 100 000 жителів, то в 1995 – 27,3, в 2000 – 25,8, а в 2004 – 34,9 випадки. У 2004 році від причин, пов’язаних із алкоголем, померло 16567 осіб, що становить 2,2% загальної кількості летальних випадків. Наявність доволі тісного зв’язку підтверджують і результати аналізу залежності між споживанням алкоголю та рівнем смертності від причин, з ним пов’язаних, за міжнарод� ними даними (рис. 8). Рис. 8. Взаємозв’язок споживання алкоголю та рівня смертності від причин, пов’язаних із алкоголем (окремі Європейські країни, 2003 р.) 0 50 100 150 200 250 � � � �� ! � � � � " � �� # $ % �� & � �� ' �� ( �� ' � � ) �� * $ + + , � "� � � , � -� � �� . �� . , �� ( $ � � � ( , � � � � $ "� � � � � � � / � � ( � � 0 ! * ! � �� + + , � � � � � $ � �� -� 1 � �� 2 � $ ) �� 2 � $ 3 ) � �� 4 $ � , � 5 � , � � �� 0 2 4 6 8 10 12 14 16 �� ( ��,6�� ,35��$7�)�8��5�$��5��(51�,+,�951��:�6 �,%5�65 ��"��$ �1�;,� ��5 ��"��<5�5��6� %!��!5� 5�5��=! 31 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Важливим чинником надсмертності чоловіків є дорожньо$транспортні пригоди. В роз� рахунку на 100 000 осіб стандартизований коефіцієнт смертності в Україні в 2003 р. стано� вив 15,6 випадків, включаючи 25,3 випадків серед чоловіків і 7,1– серед жінок. Хоча ці показники лише на 10– 30% перевищують аналоги європейських країн, слід зазначити, що в Україні в дорожньо�транспортних пригодах чоловіки гинуть в 3,7 раза частіше за жінок. Тенденції смертності від самогубств є вельми позитивними – за 10 років загальна чисельність летальних суїцидів зменшилась на 22,8% (порівняно з 1995 р.). Більш по� мітним з огляду на загальні масштаби виявилось скорочення смертності від самогубств серед чоловіків (2,6 тис. життів, тоді як серед жінок – 0,8 тис.). Загальна кількість помер� лих від самогубств у 2004 році сягнула майже 11,3 тис. випадків, тобто перевищила 1,5% усіх смертей. В усіх вікових групах смертність від самогубств серед чоловіків є значно вищою, але найбільшою є різниця в працездатних вікових групах. До того ж, якщо серед жінок максимум спостерігається в найстарших групах, то серед чоловіків після потужного зростання до початку пенсійного віку після його настання спостерігається певний спад, і нове збільшення ризику самогубства розпочинається після досягнення 85 років (рис. 9). В результаті ризик смерті тільки у працездатному віці сягає для чоловіків 37% (для жінок – 8%), практично не змінюючись впродовж останньої чверті сторіччя. Рис. 9. Смертність від самогубств за статтю та віком в Україні (2004 р., ‰) Різну спрямованість векторів смертності у різних вікових інтервалах акумулюють по� казники середньої очікуваної тривалості життя при досягненні різного віку та їх порівняння із європейськими стандартами. Вражаюча різниця у середній очікуваній тривалості жит� тя при народженні стає більш�менш прийнятною (особливо порівняно із країнами з еко� номікою перехідного типу) після припинення активної економічної діяльності (при до� сягненні 65 років). 0,000 0,100 0,200 0,300 0,400 0,500 0,600 0,700 0,800 0,900 10 -1 4 15 -1 9 20 -2 4 25 -2 9 30 -3 4 35 -3 9 40 -4 4 45 -4 9 50 -5 4 55 -5 9 60 -6 4 65 -6 9 70 -7 4 75 -7 9 80 -8 4 85 -8 9 90 -9 4 �� 32 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Таблиця 4 Середня очікувана тривалість життя при досягненні певного віку (2003 р.) * Розраховано за матеріалами бази даних “Здоров’я для всіх” регіонального офісу ВООЗ у Європі, 2005. Рис. 10. Смертність немовлят (окремі європейські країни, на 1000 народжених, ‰) Одним з основних показників смертності населення країни, який досить точно і швидко реагує на зміни санітарно�гігієнічної ситуації, рівня життя та медичного обслуго� вування населення, якості харчування тощо, є рівень смертності немовлят. На жаль, після �� -�� -�� -�� -�� !� � �� 3�� %�� &�� ;�� ,�<=� #'�(� +��(� $��'� $#�� +�� $�'� �� ;�� ,�<8>�� $�� #��$� '�� $�� +� �� '�$� �?@� $��$� #��$� �+�� '+�(� �� (� ��'� �'�� 7 � 6�� #��'� #+�(� $��$� $#�$� �� +�� $�+� �� A� �6 �� $+�� #$�$� '�� $�� $�� '� �� #�� 5�1�)� #�� #+�#� '#�$� $�� (�� +� ��(� �#�� A��. ��J� ;�� ,�<=� <��#� <+�� <�� <#�(� <(�+� <$�+� <��(� <'�� A��. ��J� ;�� ,�<8>�� <�� <�� <��#� <��'� <�� <�� <��'� <�� A��. ��J� �?@� ��#� �� #� �� '� �� A��. ��J� 7 � 6�� <+�� <'�� <#�(� <'�� <'�� <�� <�� <��(� A��. ��J� A� �6 �� <$�� <�� <'�#� <��(� <�� <�� <��'� <��+� A��. ��J� 5�1�)� <(�+� <'�� <(�� <��$� <$�� <�� <�� <�� !�"�� ) ��� - ��� )��3�� 33 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ доволі благополучного рівня смертності немовлят на теренах принаймні Центральної та Східної Європи від початку 1990�х рр. ситуація змінилася на протилежну. Замість відчут� них переваг за цією ознакою Україна почала поступатися більшості сусідів. Після вкрай негативних тенденцій першої половини 1990�х рр. впродовж останнього десятиріччя спо� стерігається практично невпинне зниження смертності немовлят (рис. 10). Однак, попри це, її рівень у 2–3 рази перевищує аналоги економічно розвинених країн, що викликає особливе занепокоєння на фоні дуже низької народжуваності. За даними 2004 року імовірність смерті на першому році життя становила для хлоп� чиків 10,8‰, а для дівчаток – 8,2‰. Для порівняння: в середньому по регіону Європа�А – 5,1 і 4,1‰, по регіону Європа�В+С – 14,4 і 11,2‰. Рис. 11. Смертність немовлят за статтю (окремі європейські країни, на 1000 народжених, ‰) Однак слід підкреслити, що (попри поширену тезу про начебто вирішальне значен� ня смертності немовлят у низькій тривалості життя населення України) зниження цього показника до сучасного європейського рівня не призведе до помітного зростання серед� ньої очікуваної тривалості життя при народженні. Навіть досягнення рівня Швейцарії (за умовами 2002 р. – 4,85‰ серед хлопчиків і 4,14‰ серед дівчаток – найнижчий в Європі показник) призвело б до збільшення тривалості життя чоловіків на 0,37 року, а жінок – на 0,30. Реальна різниця становить 16,08 року серед чоловіків і 9,70 року серед жінок. � � �� 4�� #�� +�1�� +�� ,�� ,�� - ��� / �� /�(�� 0� �� 0� �� ) ��� )��3�� $��&�� !�"�� 2��6&�� 2��&�� "� 1�� %�� 34 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Таблиця 5 Коефіцієнт смертності дітей у віці до 5 років за статтю (Україна, на 1000 народжених) Джерело: дані Держкомстату. Показники смертності дітей до 5 років використовуються як доповнення до показ� ника смертності немовлят. Обумовлене це передовсім успіхами сучасної медицини, яка дуже часто в змозі “відтягти” на рік–два летальний кінець, але не завжди здатна остаточ� но вилікувати дитину. Дається взнаки і загальне поліпшення якості догляду немовлят. Відповідно міжнародні організації для характеристики якості медичного обслуговування та загального розвитку гуманітарної сфери використовують порівняння ймовірностей смерті дітей до досягнення не 1 року, як це було раніше, а 5 років. За цим показником тенденції в Україні є також доволі сприятливими, але відставання від економічно розви� нених країн – не меншим. Основним чинником цього відставання є надсмертність від нещасних випадків, отруєнь і травм, які забирають життя маленьких українців у 6–7 разів частіше за їх однолітків із Швейцарії, у 3–4 рази частіше за маленьких чехів, угорців та поляків. Перевищення смертності є надзвичайно великим, хоча загальна кількість загиб� лих дітей і не дуже численною. Рис.12. Імовірність смерті до 5 років (окремі європейські країни, 2004 р., на 1000 народжених) Загалом рівні смертності дітей та підлітків до 15 років більш�менш відповідають ана� логам країн регіону Європа�В+С, але значно перевищують такі в регіоні Європа�А. � �� C& �� $�� $� ��(� �� K� ," � � �+�� $�� $�� #� �� @��"�� $� ��'� �� #� � � � �� 4�� #�� +�1�� +�� ,�� ,�� - ��� / �� /�(�� 0� �� 0� �� ) ��� )��3�� $��&�� !�"�� 2��6&�� 2��&�� 35 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Найбільшими є втрати населення у віці 15–59 років. Імовірність смерті у цьому віці становить в Україні 393‰ для чоловіків і 145‰ для жінок, тоді як ці показники у Польщі – становлять 204 і 82‰, в Угорщині – 259 і 110‰, у Чехії – 163 і 72‰ відповідно. Таблиця 6 Імовірності прожити повністю весь період в 2001 р., ‰ * Розраховано за даними Статистичної інформаційної системи ВООЗ . У табл. 6 наведено розрахунки ймовірностей повністю прожити доволі тривалі пері� оди життя по країнах регіону Європа�А (Швейцарії та Чехії), регіону Європа�В (Польщі) і усіх 9 країнах регіону Європа�С. Ці дані свідчать про те, що до 15 років в Україні дожива� ють 978 хлопчиків і 984 дівчинки з кожної 1000 народжених, тоді як, наприклад, у Швей� царії – країні з найнижчими в Європі рівнями смертності – 992 і 994 відповідно. Отже, на цьому 15�річному життєвому інтервалі Україна втрачає, порівняно з еталоном, додатково 14 чоловічих і 10 жіночих життів. Порівняння з іншими країнами дає таке поле втрат: по чоловіках –більше на 15 втрачених життів порівняно із Чехією і менше на 49 втрачених життів порівняно із Казахстаном, по жінках – на 10 більше, ніж у Чехії і на 34 менше, ніж у Казахстані. Таблиця 7 Розрахунки втрат людських життів впродовж визначених інтервалів в Україні порівняно з іншими країнами в 2001 р., на 1000 осіб * Розраховано за даними Статистичної інформаційної системи ВООЗ. (�� '��4� !� � �5�� 5�&� ��5�&� ��5�&� �5�� 5�&� ��5�&� ��5�&� I��)� ((�� (#+� (�$� (�'� ((�� ((�� ('#� (�#� 5�1�)� ((�� (#�� +''� +�� (('� ((�� (�#� (�#� 7 � 6�� (+(� ($�� +�$� #+'� ('�� (++� (�$� (�'� D�� (+�� (�� $(+� $�� (+#� (#�� ++(� +$$� F�� )� (+'� (�� #�+� $++� (+#� (+�� (�$� ++(� 0�!�1�� (�(� +++� #�� $�'� ('�� (�(� +�� #(�� :��)� (+�� (�+� #�� $++� (+$� (#+� (�� ++�� : �� (+#� (�#� ##(� #�� (+(� (+�� (�� (�� G �� (#�� (�+� #�+� $(�� (#(� (##� +$(� +�(� % ��)� (#�� +$+� $�$� '$�� (+�� ($�� +#�� +�� A� �6 �� (+#� ($�� #'$� #�'� ((�� (+�� +($� ++�� !� � &3%� &�� &�� &%�� &3�� %%�� %�� (�� '��4� !� � �5�� 5�&� ��5�&� ��5�&� �5�� 5�&� ��5�&� ��5�&� I��)� >�'� >#�� >��$� >�+�� >�� >�(� >#�� >++� 5�1�)� >�'� >$(� >�$'� >��+� >�� >�(� >'�� >$#� 7 � 6�� >�� >'#� >��#� >�$�� >#� >�#� >�� >''� D�� >�� >(� >+� >�� >�� >�� >$� F�� )� >+� >�(� >�+� >$�� >�� >�� >�� >�� 0�!�1�� <�(� <�$� �� <�� <�� <'�� <$(� :��)� >�� >�� >'�� >$�� >�� >#� >�(� >�� : �� >(� >�� >+(� >��$� >'� >�� >�'� >�� G �� <#� >�� >�+� >$+� <'� >$� <�$� <�� % ��)� <'� <�#� <�� <$�� <�� <#� <�� <�+� A� �6 �� >(� >''� >$$� >�� >$� >�� >�� >�� 36 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Другий великий інтервал – 30�річний забирає в Україні значно більше життів: по� рівняно із Швейцарією додатково 74 чоловічих і 19 жіночих життів. Порівняння з інши� ми вибраними країнами по чоловіках: на 69 більше, ніж у Чехії і на 37 менше, ніж у Росії, по жінках: на 19 більше, ніж у Чехії та на 22 менше, ніж у Казахстані. З огляду на удвічі більшу тривалість цього періоду можна вважати ці втрати цілком порівнюваними із втра� тами періоду дитинства та юнацтва. Але впродовж наступних 20 років – від 40 до 60 – Україна втрачає значно більше, ніж будь�яка інша країна європейського регіону, за винят� ком Росії (по жінках ще менше, ніж у Казахстані та Молдові) – 310 чоловічих і 115 жіночих життів. Порівняно із Швейцарією ці втрати є більшими на 236 і 71 життя, порівняно із Чехією – на 165 і 52. Отже, саме цей період визначає переважну більшість втрат населення України через надмірну смертність. А загалом до 60 років в Україні вмирає 26,9% населення – вищим є цей показник тільки в Росії (29%), практично ж в усіх сусідніх країн він приблизно дорівнює 20% (рис. 13). Можна стверджувати, що надмірний рівень передчасної смертності є тією висо� кою соціальною ціною, яку українське населення сплачує за низьку ефективність еконо� мічних реформ, низьку якість продуктів харчування, погані умови життя в цілому, за недо� ступність якісної медичної допомоги, недоліки профілактичної роботи, відсутність влас� ної спрямованості на дотримання здорового способу життя. З різних причин не має на� лежного доступу до якісних медичних товарів та послуг кожне шосте домогосподарство (16,2% населення країни), хоча вважають, що потребують їх – 92%5, і відповідно менше 40% населення оцінюють свій стан здоров’я як добрий. Стагнація цих показників впро� довж усього періоду спостереження (від 2000 року) віддзеркалює як об’єктивно існуючі негаразди системи охорони здоров’я, так і незадоволення населення. Рис. 13. Імовірність смерті у віці до 60 років (окремі європейські країни, %) 0 5 10 15 20 25 30 ��!�� " �� &�� . �� .,�� 0' 0!*!�� ++,� ��$�� "��,� �� >�� #$%�� 5 За даними Обстеження умов життя 10092 домогосподарств за 9 місяців 2004 року. 37 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ Висновки. Формування режиму смертності населення України впродовж останніх 50 років відбувається під впливом як позитивних (досягнення профілактичної медицини та акушерства, зростання освітнього рівня населення, контроль за якістю питної води та основних продуктів харчування, урбанізація), так і негативних чинників (екстенсивне використання робочої сили на технологічно недосконалих виробництвах, забруднення довкілля, недостатня обізнаність населення щодо власних зусиль у забезпеченні індиві� дуального здоров’я і самого життя, недоліки медичного обслуговування, врешті�решт, низький рівень життя та глибока соціально�економічна криза 1990�х). Сучасний рівень смертності населення України, і – що навіть важливіше – тенденції останніх десятиріч докорінно відрізняються від аналогів розвинутих країн світу. Дедалі більше країна відстає за всіма основними параметрами режиму смертності. Ситуація по� требує негайних дій: необхідні комплексні цілеспрямовані зусилля, які охоплюватимуть і охорону праці, і профілактичну медицину, і дорожньо�транспортну безпеку, і захист навколишнього середовища, і систему охорони здоров’я, і контроль за якістю продуктів харчування та питної води. Безумовно, підґрунтям є економічний підйом, збільшення бюджетних потужностей та зростання рівня життя населення. Але безпосереднього лінійного зв’язку між економічною ситуацією та тривалістю життя населення не існує – це доводять результати міжнародного аналізу. Важливе значення має державна політика, її спрямованість та ефективність. Видається доцільним прийняття Стратегії демографіч� ного розвитку України, розробленої фахівцями Інституту демографії та соціальних до� сліджень НАН України і схваленої учасниками Міжнародної науково�практичної конфе� ренції «Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політи� ки» у жовтні 2005 року. Водночас, не очікуючи адекватних зрушень у свідомості населення, держава та сус� пільство мають запропонувати низку заходів, що вмотивовуватимуть населення до здоро� вого способу життя, до реалізації принципів „вітальної” поведінки щодо себе і своїх дітей та поширюватимуть серед населення відповідні знання і навички. Однак навіть за цих умов навряд чи можна розраховувати на швидке надолуження втраченого – надто великим є розрив, і надто підірваний життєвий потенціал нації. Аннотация. В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы, связанные со смертностью и продолжительностью жизни в Украине. Представлен анализ современных тенденций смертности, их факторов и предпосылок. Предложены политические стратегии по преодолению негативных тенденций. Abstract. The article is devoted to the most urgent problems, related with death rate and life expectancy in Ukraine. Also the analysis of modern death rates, their factors and preconditions is repre� sented. The author offers the strategies of overcoming negative tendencies too.

Новітні тенденції смертності населення України

Репозитарії

Схожі ресурси