Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів

Досліджено наявний теоретичний доробок щодо інституційних аспектів процесу розподілу доходів у рамках бюджетного простору як результату фіскальної децентралізації; проаналізовано відповідний досвід окремих країн світу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Тарангул, Л.Л., Хомяк, М.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117470
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів / Л.Л. Тарангул, М.С. Хомяк // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 38–50. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-117470
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1174702017-05-24T03:04:03Z Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів Тарангул, Л.Л. Хомяк, М.С. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Досліджено наявний теоретичний доробок щодо інституційних аспектів процесу розподілу доходів у рамках бюджетного простору як результату фіскальної децентралізації; проаналізовано відповідний досвід окремих країн світу. Рассмотрены существующие теоретические исследования, связанные с институциональными аспектами процесса распределения доходов в рамках бюджетного пространства как результата фискальной децентрализации; проанализирован соответствующий опыт отдельных стран мира. The article examines existent theoretical background concerning main institutional aspects of distribution of state revenue in the framework of budget space as a result of fiscal decentralization process. Also we have briefly analyzed the experience of some countries relating to the creation and functioning of institutes, which facilitate the process of distribution of budget revenue across regions in the form of intergovernmental transfers.The research provided allowed us to conclude that in any system of public finance the sources of external financing of regional development by means of intergovernmental transfers play an important role. The main challenge is to structure them by such a way which does not limit the financial autonomy of local authorities, and at the same time which allows to eliminate fiscal imbalances that appear in the budget space due to specifics of regional development and present system of distribution of both budget and fiscal powers.The analysis of international experiences proved that the main tasks of such institutes as independent agencies facilitating the process of proving intergovernmental transfers and aimed to ensure the transparency, equity and accountability of intergovernmental financial system are difficult to implement in practice. The evidence shows that such agencies complicate and enhance the inequality of budget system that in turn leads to the increase of transaction costs and undermine the sustainability of political consensus. 2017 Article Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів / Л.Л. Тарангул, М.С. Хомяк // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 38–50. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.01.038 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117470 336.132.11+330.837:332.1 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Тарангул, Л.Л. Хомяк, М.С. Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів Економіка промисловості
description	Досліджено наявний теоретичний доробок щодо інституційних аспектів процесу розподілу доходів у рамках бюджетного простору як результату фіскальної децентралізації; проаналізовано відповідний досвід окремих країн світу.
format	Article
author	Тарангул, Л.Л. Хомяк, М.С.
author_facet	Тарангул, Л.Л. Хомяк, М.С.
author_sort	Тарангул, Л.Л.
title	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
title_short	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
title_full	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
title_fullStr	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
title_full_unstemmed	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
title_sort	інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117470
citation_txt	Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів / Л.Л. Тарангул, М.С. Хомяк // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 38–50. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT tarangulll ínstitucíjníaspektirozpodíluderžavnihdohodívuramkahbûdžetnogoprostoruregíonív AT homâkms ínstitucíjníaspektirozpodíluderžavnihdohodívuramkahbûdžetnogoprostoruregíonív
first_indexed	2025-07-08T12:19:17Z
last_indexed	2025-07-08T12:19:17Z
_version_	1837081207547887616
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) УДК 336.132.11+330.837:332.1 DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.038 Людмила Леонідівна Тарангул д-р екон. наук, професор E-mail: nudpsu@nusta.edu.ua; Мирослав Степанович Хомяк, канд. екон. наук, докторант Університет державної фіскальної служби України 08201, Україна, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 31 E-mail: m.s.hamster@outlook.com ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ РОЗПОДІЛУ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ У РАМКАХ БЮДЖЕТНОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНІВ Досліджено наявний теоретичний доробок щодо інституційних аспектів процесу розподілу доходів у рамках бюджетного простору як результату фіскальної децентралі- зації; проаналізовано відповідний досвід окремих країн світу. Ключові слова: бюджетний простір, інститути, регіони, міжбюджетні трансферти, транзакційні витрати. Перспектива вдосконалення бюд- жетної системи є одним із головних за- вдань розвитку економіки України, як основної передумови ефективного функ- ціонування промисловості. До того ж реформи, які на сучасному етапі мають на меті подолання геополітичної та еко- номічної нестабільності, виходять за ме- жі макроекономічної стабілізації того чи іншого регіону країни. Одним із напрямів забезпечення стабільності розвитку промисловості ре- гіону та скорочення розриву між дохода- ми і витратами на регіональному рівні є здатність місцевої влади в рамках бю- джетного простору раціонально й ефек- тивно розподіляти як власні кошти, так і кошти, що спрямовуються з державного бюджету. Проте будь-який регіон Украї- ни має свої географічні, демографічні, соціально-економічні та промислові осо- бливості, які разом із недосконалою сис- темою розподілу бюджетних та податко- вих повноважень обумовлюють виник- нення фіскальних дисбалансів. Удосконалення міжбюджетних від- носин в Україні в умовах реформування бюджетного процесу та бюджетної полі- тики необхідно розглядати як фактор підвищення ефективності функціонуван- ня бюджетного простору, поліпшення роботи всіх рівнів влади, подолання фіс- кальних дисбалансів задля підвищення фінансово-економічної стабільності фун- кціонування регіонів та розвитку проми- словості. Проблематику фіскальних дисба- лансів розглядають зарубіжні та вітчиз- няні вчені. Так, Д. Вілдазін [32] вивчає інституційні засади міжбюджетних тран- сфертів як основного джерела фінансу- вання місцевої влади. Емпіричне дос- лідження дозволило автору дійти висно- вку, що міжбюджетні трансферти відіг- рають певну роль, проте незначну, у про- тидії коливанням видатків місцевих уря- дів та їх власних доходів. Також він стве- рджує, що подібні трансферти не впли- вають на довгострокову фіскальну стабі- льність регіональних фінансів. П. Спан досліджує доцільність використання ці- льових міжбюджетних трансфертів задля поліпшення інформаційного забезпечен- ня бюджетного процесу та процесу на- дання послуг у регіонах, протидії ризи- кам, посилення регіональних інститутів, прискорення інституційних реформ на регіональному рівні й удосконалення координаційної політики між регіонами. Окремі із зазначених механізмів автор розглядає в контексті їх функціонування у країнах ОЕСР, зокрема, програми, © Л.Л. Тарангул, М.С. Хомяк, 2017 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39 2017, № 1 (77) пов’язані з вертикальним співробітницт- вом між національним та регіональними урядами, та програми горизонтальної співпраці між регіонами [28]. Дж. Франк і Х. Мартінес-Васкес аналізують інфраструктурні розриви (infrastructure gaps) та якість надання су- спільних послуг на регіональному рівні, а також основні принципи досягнення ви- рівнювання за наявності таких інститу- ційних проблем, як корупція та політичні домовленості. Автори дійшли висновку, що задля стимулювання децентралізова- них суспільних інвестицій і процесів створення інфраструктури міжурядові трансферти мають бути вузькоспрямова- ними та моногалузевими [15]. Інституцій- ні аспекти надання міжбюджетних транс- фертів для різних економічних і соціаль- них умов, умов адміністративно-терито- ріального устрою досліджують С. Ахмад [8], Ф. Хасанов [16], Б. Опескін [25]. Ф. Фабріні аналізує основні прин- ципи забезпечення інституційного балан- су між центральною та місцевої владою у країнах Європи та вплив фінансово- економічної кризи на ці процеси [12]. Інституційні засади системи міжбюджет- них трансфертів в сучасних умовах у окремих країнах світу досліджують І. Лозано та Дж. Хуліо [21], С. Кмежич [18], а також фахівці Світового банку [17; 18; 26; 27; 31] та Інституту міста (The Urban Institute) [30]. Серед вітчизняних учених варто відзначити М. Кульчицького, який дослі- джує особливості міжбюджетних відно- син у ринковій економічній системі, ме- тодологічні основи їх забезпечення за умов фінансової децентралізації, а також соціально-економічні проблеми та шляхи вдосконалення інституційних основ роз- витку міжбюджетних відносин в Україні [4]. У роботі І. Чугунова розглянуто сут- ність інституційної архітектоніки бюдже- тної системи з виокремленням інститу- ційних засад розвитку системи бюджет- ного регулювання та програмно-цільо- вого методу планування бюджету [6]. І. Волохова аналізує теоретичні засади розвитку міжбюджетних відносин й упо- рядкування методів та інструментів їх організації, зокрема інституційних, та чинний розподіл повноважень між рів- нями влади в Україні [1]. І. Запатріна розглядає інституційні аспекти впровад- ження в бюджетний процес «концепції двох бюджетів», яка передбачає розме- жування видатків на споживання і видат- ків на розвиток [3]. Можливість упрова- дження зарубіжного досвіду, зокрема, європейського, інституційного забезпе- чення міжбюджетних відносин в Україні, висвітлено в роботах І. Зайчикової [2], В. Толкованова та Х. Приходько[5]. Проте значна частина вітчизняних науковців приділяє більшу увагу інсти- туційним засадам функціонування фіска- льного простору, тоді як окремі аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору, особливо в регіо- нальному розрізі, як основного напряму розподілу загальнодержавних доходів в Україні, досліджено недостатньо. Метою даної статті є дослідження наявного теоретичного доробку щодо інституційних аспектів процесу розподі- лу доходів у рамках бюджетного просто- ру як результату фіскальної децентралі- зації та аналіз відповідного досвіду окре- мих країн світу. Теорія фіскальної децентралізації стверджує, що розрив взаємозв’язку між рівнем доходу та рівнем і структурою видатків має негативні наслідки. «Розду- та» система внутрішніх фінансових тран- сфертів і недостатнє використання пря- мого оподаткування на місцевому рівні призводять до розриву такого взає- мозв’язку. Дотації та субсидії з держав- ного у місцеві бюджети можуть бути не повністю «інтегровані» в дохід виборців, і процес розподілу доходу надає можли- вість для розширення суспільних послуг, яке не було б можливим за інших умов. Розглянемо детально рівень бюдже- тної підтримки регіонів в окремих еко- номіках світу (табл. 1). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) Таблиця 1 Рівень бюджетної підтримки регіонів у країнах світу 1 Країна Рівень підтримки Аргентина Трансферти (цільові й універсальні) становлять близько 50% загального доходу регіонів Бразилія Трансферти становлять близько 70% загального доходу регіонів та роз- поділяються між регіонами на основі формули, яка враховує розмір регі- ону та кількість населення Велико- британія Універсальні дотації становлять 22% доходів регіонів, цільові – 23% Казахстан Трансферти складають близько 25% місцевих доходів регіонів у серед- ньому. При цьому має місце значна варіація поміж регіонами: доходи деяких видів трансфертів складають близько 71% всіх доходів регіону Канада Трансферти становлять близько 17% загального доходу регіонів, з яких 15% складають цільові дотації, та 2% – універсальні. Наявна значна варі- ація між провінціями: 6% загального доходу регіонів у Британській Ко- лумбії та 26% у Ньюфаундленді Кенія, Танзанія, Уганда Трансферти регіонам складають більше 80% ресурсів регіонів у Танзанії та Уганді, та 25% – у Кенії. У Танзанії близько 88% трансфертів є цільо- вими; в Уганді цей показник складає 95%. У Кенії майже всі трансферти є універсальними Колумбія Трансферти з державного бюджету становлять близько 50% доходів ре- гіонів. Вони розподіляються за складною формулою, яка враховує кіль- кість населення та показник бідності в регіоні, який, у свою чергу, врахо- вує рівень урбанізації та рівень розвитку регіону Країни Північної Європи Трансферти становлять близько 30% доходів регіонів, переважають ці- льові. Дотації вирівнювання засновані на рівні податкоспроможності регіону та потреб у витратах. Більш заможні регіони фінансують менш заможні; центральний уряд не втручається у процес вирівнювання Нідерланди Цільові дотації складають 37% всіх муніципальних доходів та викорис- товуються для фінансування місцевих видатків, визначених центральним урядом. Універсальні трансферти складають 30% всіх муніципальних доходів, видаються на основі задоволення майже 40 критеріїв та призна- чені для мінімізації фіскальних нерівностей Нова Зеландія Цільові трансферти складають 10-11% доходів регіонів. Універсальні трансферти майже не використовуються ПАР Трансферти становлять близько 11% операційних доходів регіонів. Знач- на варіація поміж регіонами в сумах отримуваних трансфертів США Універсальні федеральні гранти відсутні, також відсутні федеральні про- грами вирівнювання податкоспроможності регіонів. Кожен штат передає трансферти муніципалітетам за власною схемою, заснованою на форму- льному підході або ad-hoc трансферти Франція Доходи регіонів від отримання трансфертів центрального уряду склада- ють близько 48%. Розмір трансфертів визначається за формулою, і майже всі вони універсальні; близько 3% від загальної кількості становлять ці- льові трансферти, і надаються вони, зазвичай, міністерствами Японія Цільові трансферти складають близько 15% доходів регіонів. Усі транс- ферти надаються автоматично, їх розмір визначається за формулою, яка враховує, зокрема, кількість населення та розмір регіону 1 Складено за даними джерел [17, с.489-490; 9; 22]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41 2017, № 1 (77) Слід зазначити, що значні розбіж- ності в рівні бюджетної підтримки обу- мовлені низкою чинників, не останнє місце серед яких посідає відповідальність місцевої влади за витрати (spending responsibilities). Так, у країнах, де місцева влада від- повідальна за стандартний набір суспіль- них послуг разом з освітою та охороною здоров’я, трансфери займають порівняно значний відсоток доходів регіонів. Нато- мість, для країн, де місцева влада відпові- дальна за меншу сукупність послуг, важ- ливість трансфертів є меншою [17, c. 488]. У країнах, де центральний уряд ви- магає від місцевої влади забезпечення мінімального рівня суспільних послуг для населення регіону, цільові дотації є більш вагомим місцевим джерелом дохо- дів. У країнах, де національна влада за- стосовує політику, спрямовану на фіска- льне вирівнювання регіонів, важливим таким джерелом є універсальні трансфе- рти. У таких країнах, як Франція та Япо- нія, трансферти засновані на формулах і надаються в автоматичному режимі. У більшості країн трансферти на- даються на основі формул і дискреційно- го підходу. У деяких країнах схеми на- дання трансфертів є складними, у деяких – більш простими й однозначними. У таких країнах, як Бразилія, Чилі, ПАР, сільські та незаможні міські регіони зна- чною мірою залежать від рівня державної допомоги, тоді як великі міста та столич- ні регіони мають незначну державну під- тримку [7; 24; 29]. У країнах Північної Європи дотації вирівнювання враховують як потреби у витратах, так і податкоспроможність ре- гіонів, тоді як у більшості інших країн вимагається лише податкоспроможність. Вирівнювання у країнах Північної Євро- пи здійснюється перерозподілом коштів від багатих регіонів до бідних, а не від центрального уряду до регіонів, як це робиться в більшості інших країн [20]. У країнах, де видатки є складовою системи трансфертів, оцінка видатків заснована на реальних витратах, а не на потребах [17, c. 490-491]. На думку фахівців ОЕСР, головним і спільним викликом для високорозвине- них економік є забезпечення адміністра- тивної та розподільчої (алокативної) ефе- ктивності в суспільному секторі. Незва- жаючи на переваги децентралізації, в останні десятиліття вона впроваджується не надто активно. Як наслідок, у країнах ОЕСР і надалі спостерігається значна неоднорідність взаємовідносин між дер- жавними та місцевими органами влади [13; 14]. Однією з причин є труднощі у полі- тиці перерозподілу та наслідки децентра- лізації у вигляді втрат ефективності бюд- жетної політики (budget policy efficiency). Важливість цілей державної політики, включаючи перерозподільну політику, може різнитись у різних країнах за раху- нок прийнятої та впровадженої соціаль- но-економічної доктрини, а також за ра- хунок більш об’єктивних факторів таких як регіональна нерівність та її наслідки у формі екстерналій. Процес удосконалення розподілу доходу, спрямований, крім іншого, на усунення фіскальних дисбалансів, потре- бує уніфікації фіскальних рішень, зокре- ма, в рамках бюджетного простору. Про- те варто відзначити, що навіть у високо- розвинених країнах значний рівень такої уніфікації не є можливим, оскільки існу- ють певні об’єктивні умови, зокрема, різні традиції, різний економічний поте- нціал тощо, які характеризують стан фі- нансів у цих країнах. Урахування інституційних аспектів при наданні міжбюджетних трансфертів спрямоване на досягнення певних цілей, які полягають у розробці програми, що, у свою чергу, забезпечує досягнення цілей розподілу доходів або вирівнювання. Програма має бути простою та заснова- ною на консенсусі різних зацікавлених груп. Встановлення цілей має включати відкритий і прозорий процес консульта- цій із владою регіонів-реципієнтів з ме- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) тою скорочення транзакційних витрат усіх зацікавлених сторін. Оскільки зазначені цілі стосуються багатьох зацікавлених сторін, вони ма- ють певні інституційні механізми (institutional arrangements), які розрізня- ються за країнами. Основні чотири групи таких механізмів й установ, які відпові- дальні за них, наведено в табл. 2. Таблиця 2 Установи, які несуть відповідальність за розробку міжбюджетних трансфертів, у країнах світу 1 Тип установи Країна Центральний/національний уряд (виконавча влада) Адміністрація Президента Республіка Киргизстан, Танзанія Міністерство фінансів Китай, Італія (лише питання полі- тики), Казахстан, Нідерланди (ра- зом із Міністерством внутрішніх справ), Польща, Швейцарія, Україна Міністерство внутрішніх справ Італія (лише розподіл фондів), Ні- дерланди (разом з Міністром фінан- сів), Філіппіни, Республіка Корея Міністерство місцевого самоврядування (Ministry of local government) Гана, Замбія Комісія з планування (Planning Commission) Індія Міністерство з державного управління (ministry of public administration) Японія (разом із Міністерством фі- нансів) Національний орган законодавчої влади Сенат Бразилія Міжурядовий форум Комітет із фіскальних відносин (fiscal arrangements committee) Канада Комітет із фінансового планування Німеччина Консультативна рада з питань автономії регіонів (regional autonomy advisory board) Індонезія Комісія з фіскальних питань, мобілізації та роз- поділу доходів (Revenue mobilization, allocation and fiscal commission) Нігерія Національна комісія з питань фінансів (national finance commission) Пакистан Незалежне агентство – комісія з трансфертів Комісія Співдружності з питань трансфертів (commonwealth grant commission) Австралія Комісії з питань фінансів (Finance Commissions) Індія Комісія з фіскальних і фінансових питань (Fiscal and Financial Commission) ПАР Комісія з місцевих фінансів (Local government finance commission) Уганда 1 Складено за даними джерел [27, c. 295; 31, c. 294]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 43 2017, № 1 (77) Розглянемо основні складові, наве- дені в табл. 2, більш детально. Центральній/національний уряд (central / national government agency) Залучення до надання міжбюджетних трансфертів центральних органів вико- навчої влади є найбільш поширеною схемою як в індустріально розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Центральний орган виконавчої влади – зазвичай, Адміністрація Президента, окремі міністерства – мають певну роль й обов’язки стосовно розробки й імплемен- тації міжбюджетних трансфертів, які на- даються в рамках бюджетного простору, включаючи дотації вирівнювання. Національні органи законодавчої влади (national legislature) У переважній більшості країн центральні органи законодавчої влади повинні законодавчо імплементувати нормативно-правові засади функціону- вання системи трансфертів, які надають- ся центральним урядом регіонам. У Бра- зилії з 1988 р. Конституцією визначено склад відповідного фонду й основні кри- терії розподілу доходів за допомоги тра- нсфертів і закріплено, що головним орга- ном, який приймає відповідні рішення стосовно встановлення формули та конт- ролю за дотриманням, є Сенат. Міжурядовий форум / конферен- ція / платформа (intergovernmental forum) Міжурядові форми спрощують кон- сультації між різними рівнями влади, вирівнюють баланс між конкуруючими інтересами та вирішують конфлікти. По- дібні інституційні механізми типові для країн із федеральним устроєм. У деяких країнах, таких як Австралія та ПАР, між- урядові форуми працюють та приймають рішення на підставі рекомендацій неза- лежних агентств. Канада, Німеччина, Індонезія, Нігерія та Пакистан поклада- ються виключно на міжурядові форуми стосовно прийняття рішень щодо фіска- льних трансфертів [19; 27, c. 296]. Незалежні агентства – комісії з трансфертів (independent agencies) Такі установи створюються зазви- чай центральним урядом на постійних або тимчасових засадах. Уперше їх було створено в Австралії, згодом ці механіз- ми поширились в Індії, ПАР й Уганді. Розглянемо основні особливості за- значених двох інститутів: міжурядових платформ і незалежних агентств. Міжурядові платформи в рамках бюджетного простору забезпечують за- сади для політичних переговорів, проте ці можливості зазвичай є обмеженими конституцією або іншими нормативно- правовими засадами. Тому такі платфор- ми є ефективними, коли йдеться про ви- значення політичного консенсусу. Незалежні агентства залучаються, щоб отримати незалежний, професійний, прозорий, ретельний і науково обґрунто- ваний погляд на комплекс завдань стосо- вно надання рекомендацій щодо визна- чення фонду, критеріїв розподілу коштів поміж реципієнтами. Причина полягає в тому, що відірваність подібного рішення від чиновників сприяє його більшій від- повідності сподіванням і врахуванню інтересів більш широких верств населен- ня [11]. Проте на практиці таких теоретич- них переваг важко досягти із двох при- чин. По-перше, рішення стосовно основ- них моментів системи вирівнювання в рамках бюджетного простору (зокрема, мінімальний рівень податкоспроможнос- ті на душу населення, який повинні мати регіони тощо) не можуть і не мають бути відірвані від чиновників, які приймають рішення. По-друге, подібний інституцій- ний механізм створює значну кількість інституційних проблем, до яких належать відволікання ресурсів на другорядні за- вдання (mission creep), стимули до над- мірного ускладнення (incentives for –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) complexity), проблеми з контролем із бо- ку громади тощо [27, c. 306-308]. У цілому оцінка відносних переваг того чи іншого інституційного механізму має базуватися на аналізі різних типів транзакційних витрат, викликаних їх за- стосуванням (табл. 3). Таблиця 3 Транзакційні витрати, пов’язані з діяльністю міжурядових форумів і незалежних агентств (комісій із трансфертів) 1 Тип транзакційних витрат Міжурядовий форум Незалежне агентство Витрати участі та контролю з боку громадян (participation and monitoring costs) Від низьких до середніх Від низьких до високих Витрати на прийняття нормотворчих та управлінських рішень (legislative and executive decision-making costs) Високі Високі Агентські витрати (agency costs) Низькі Високі Витрати невизначеності (uncertainty costs) Низькі Середні 1 Складено за даними джерела [27, c. 309]. Як видно з табл. 3, транзакційні ви- трати в цілому будуть вище за наявності незалежних агентств, оскільки незалеж- ність й автономія, яка надається комісіям із трансфертів, послаблює можливість контролю за їх діяльністю з боку грома- ди. Створення оптимальної системи означає максимальне її спрощення, за- безпечення прозорості та підзвітності. У результаті цього збільшуються витрати участі та контролю з боку громади, а та- кож й агентські витрати. Навпаки, міжурядові платформи виглядають як прості та зручні альтерна- тиви, які мають на меті «виключити» політичні переговори та скоротити транз- акційні витрати для нації в цілому, тоді як більш високі транзакційні витрати пов’язані з діяльністю незалежних комі- сій із трансфертів. Більш того, їх діяль- ність не обов’язково стимулює пошук політичного консенсусу стосовно систе- ми вирівнювання в рамках бюджетного простору. За відсутності такої угоди як сам фонд коштів, так і процес їх розподі- лу між регіонами, визначаються незалеж- но від системи вирівнювання. Також не- залежною комісією не забезпечується стабільність критеріїв розподілу, оскіль- ки бажання поліпшення може призводи- ти до частих змін методології. У цілому, як показав аналіз, неза- лежна комісія із трансфертів, які нада- ються в рамках бюджетного простору, не є кращим вибором порівняно з міжурядо- вою платформою. Їх корисність як додат- кової інституційної платформи також обмежена, зважаючи, перш за все, на ви- сокі агентські витрати. Розглянемо більш детально функці- онування цих інститутів у країнах світу – досвід Канади та Німеччини з міжуря- довими платформами та досвід Австралії та Індії з незалежними агентствами для порівняння цих двох підходів (табл. 4). Інституційні механізми в зазначе- них чотирьох країнах пов’язані з різними рівнями витрат участі та контролю з боку громадян, агентських витрат і витрат не- визначеності. Міжурядові платформи зазвичай мають більш низькі транзакцій- ні витрати для громадян, головним чи- ном, за рахунок більшої прозорості, про- стоти та підзвітності для громади та ЗМІ. Агентські витрати є найвищими в рамках програми в Австралії за рахунок більшої автономії та стимулів до надмірного –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2017, № 1 (77) Таблиця 4 Транзакційні витрати, пов’язані з діяльністю міжурядових форумів і незалежних агентств (комісій із трансфертів), у деяких країнах світу 1 Тип транзакційних витрат Міжурядова платформа Незалежне агентство Канада Німеччина Австралія Індія Витрати участі та контролю з боку громадян Низькі Середні Високі Високі Витрати на прийняття нормотвор- чих рішень Низькі Низькі Низькі Низькі Витрати на прийняття управлінсь- ких рішень Середні Середні Середні Середні Агентські витрати Низькі Низькі високі Середні Витрати невизначеності Низькі Низькі Середні Середні 1 Складено за даними джерела [27, c. 311]. ускладнення і відволікання ресурсів на другорядні завдання з боку персоналу Комісії Співдружності з питань транс- фертів. Комісії із трансфертів, створюва- ні на тимчасових засадах в Індії, мають середні агентські витрати, оскільки вони обмежені у термінах функціонування. Витрати на прийняття нормотворчих й управлінських рішень дуже схожі для всіх аналізованих країн. Міжурядові пла- тформи є менш витратними для держави, яка в рамках бюджетного простору ви- ступає як принципал, що надає трансфер- ти, з точки зору забезпечення дотриман- ня правил агентами. Результати діяльності програм в аналізованих країнах мають оцінюватися з точки зору чіткості компетенцій і пов- новажень для принципала, тривалості політичного консенсусу, простоти та справедливості програм дотаційного ви- рівнювання. Програми дотаційного вирі- внювання у Німеччині та Канаді вказані в Конституції, австралійська програма рег- ламентується федеральним законом, ін- дійська програма стосується, головним чином, рівного розподілу федерального фонду дотацій і не містить чітко визна- чених цілей вирівнювання. Значний ступінь політичного кон- сенсусу існує в Канаді, Німеччині й Авс- тралії, тоді як значно менший – в Індії. При цьому програми в Канаді та Німеч- чині відрізняються від програм в Індії та Австралії за своєю чіткістю стандартів вирівнювання, прозорістю та простотою впровадження. Стандарти вирівнювання в рамках програм в Австралії та Індії ви- значаються довільно за наявності певно- го фонду коштів. До того ж австралійська програма є дуже складною; індійська – менш складна, проте використовує дові- льно обрані фактори та показники пито- мої ваги [10; 27, c. 309-313]. У ПАР законодавство визначає зна- чну роль Комісії з фіскальних і фінансо- вих питань, проте на практиці її діяль- ність незначна і майже не сприяє забез- печенню фіскальної рівності регіонів. Ні національне казначейство, ні провінції не приділяють достатньої уваги рекоменда- ціям комісії [23]. Висновки. Визначено, що у будь- якій системі суспільних фінансів важливу роль відіграють джерела зовнішнього фінансування розвитку регіонів у вигляді трансферів із центрального бюджету. Проблема полягає у структуруванні їх таким чином, щоб не обмежувати фінан- сову автономію місцевих інститутів і водночас усувати фіскальні дисбаланси, які виникають у рамках бюджетного про- стору внаслідок особливостей розвитку регіонів і наявної системи розподілу бюджетних і податкових повноважень. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) Також слід зазначити, що основні принципи діяльності незалежних комісій як інститутів, покликаних забезпечити прозорість, рівність і підзвітність міждер- жавної фінансової системи, на практиці складно реалізувати. Практика підтвер- джує, що такі комісії сприяють усклад- ненню та збільшенню нерівності систем, що, у свою чергу, призводить до збіль- шення транзакційних витрат і порушує стабільність і тривалість політичного консенсусу. Основні напрями подальших дослі- джень будуть пов’язані з вивченням чин- них методичних підходів до оцінки ефек- тивності бюджетного простору регіонів, що застосовуються у країнах світу. Оде- ржані результати дозволять удосконали- ти модель бюджетного простору України як сукупності фінансових та управлінсь- ких зв’язків, пов’язаних із рухом (розпо- ділом і перерозподілом) бюджетних кош- тів між економічними суб’єктами, роз- ташованими на території України. Література 1. Волохова І.С. Міжбюджетні від- носини в Україні: сучасний стан та перс- пективи розвитку. Одеса: Атлант, 2010. 232 с. 2. Зайчикова В.В. Інституційні за- сади формування європейської моделі міжбюджетних відносин в Україні. Нау- кові праці НДФІ. 2003. № 2(21). С. 103- 112. 3. Запатріна І.І. Інституційні аспек- ти реалізації концепції «двох бюджетів» на прикладі російського досвіду Фінанси України. 2006. № 9. С. 18-23. 4. Кульчицький М. Міжбюджетні відносини в економічній системі Украї- ни. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. 494 c. 5. Толкованов В.В. Інституційна підтримка місцевого та регіонального розвитку: українська практика та досвід європейських країн. Нова державна регі- ональна політика в Україні. В.С. Куйбіда (ред.). Київ: Крамар, 2009. С. 145-155. 6. Чугунов І.Я. Інституційна архі- тектоніка бюджетної системи. Фінанси України. 2008. №11. С. 3-9. 7. 2014 State of Participatory Democ- racy Report. The Hunger Project, 2014. 56 p. 8. Ahmad S. Macro, Fiscal and De- centralization Options to Address Marginali- ty and Reach the Extremely Poor. In J. von Braun, & F. Gatzweiler (Eds.). Marginality Addressing the Nexus of Poverty, Exclusion and Ecology, New York, London: Springer, 2013. P. 303-314. 9. Bousquet G., Daude C., Maisonneuve C. Fiscal Decentralisation in Colombia. New Evidence Regarding Sus- tainability, Risk Sharing and “Fiscal Fa- tigue”. OECD, 2015. 26 p. 10. Commonwealth Grants Commis- sion of Australia. Equality in Diversity: His- tory of the Commonwealth Grants Commis- sion. Australian Government Printing Ser- vice, 1995. 284 p. 11. Dahlby B., Ergete F. The stimula- tive effects of intergovernmental grants and the marginal cost of public funds. Interna- tional Tax and Public Finance. 2016. Vol. 23(1). P. 114-139. 12. Fabbrini F. A Principle in Need of Renewal? The Euro-crisis and the Principle of Institutional Balance. Centro Studi sul Federalismo. 2016. Vol. 52, issue 1, P. 285- 309. 13. Fiscal Decentralisation Measur- ing. Concepts and Policies. OECD, 2013. 152 p. 14. Blöchliger H., Rabesona J. Fiscal Policy Across Levels of Government in Time of Crisis. OECD Network on Fiscal Relations Across Levels of Government. (Working Paper No 12. OECDCOM/CTPA/ ECO/GOV/WP(2010)12), 2009. 32 р. 15. Frank J., Martinez-Vazquez J. Decentralization And Infrastructure: From Gaps To Solutions. International Center for Public Policy Working Paper Series, at AY- SPS, GSU paper1405. Georgia State Uni- versity, 2014. 33 р. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47 2017, № 1 (77) 16. Hasanov F., Mikayilov C., Yusi- fov S., Aliyev K. Impact of Fiscal Decentralization on Non-Oil Economic Growth in a Resource-Rich Economy. Eura- sian Journal of Business and Economics. 2016. No 9 (17). P. 87-108. DOI: https://doi.org/10.17015/ejbe.2016.017.06 17. Kitchen H. Grants to Small Urban Governments. In: Intergovernmental Fiscal Transfers. Principles and Practice. Public Sector Governance and Accountability Se- ries. Ed. by R. Boadway, A. Shah. The World Bank, 2007. 624 p. 18. Kmezić S., Đulić K., Jocović M., Kaluđerović J. Fiscal Decentralisation and Local Government Financing in Serbia and Montenegro. Intergovernmental Fiscal Relations. Institute for Local Self- Government and Public Procurement Maribor, Maribor, Slovenia, 2016. DOI: http://dx.doi.org/10.4335/978-961-6842-69-3. 19. Lewis B. Is Central Government Intervention Bad for Local Outcomes? Mixed Messages from Indonesia. The Journal of Development Studies. 2016. Vol. 52 (2). P. 300-313. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/00220388.2015.10 68293 20. Lotz J. Local Government Organ- ization and Finance: Nordic Countries. In: Local Governance in Industrial Countries, ed. A. Shah. Washington, DC:World Bank Institute, 2006. P. 223-264. 21. Lozano I., Julio J. Fiscal Decentral- ization and Economic Growth: Evidence from Regional-Level Panel Data for Colom- bia. Borradores de Economia. 2015. № 865I. 22. Miyazaki T. Intergovernmental Fiscal Transfers and Tax Efforts: Evidence from Japan. MPRA Paper 74337. MPRA, 2016. 51 p. 23. Murray C., Simeon R. Promises Unmet: Multilevel Government in South Africa. In: Rekha Saxena (ed.). Varieties of Federal Governance. Cambridge, 2011. P. 232-260. 24. Nickson A. Where is Local Gov- ernment Going in Latin America? A Com- parative Perspective. International Centre for Local Democracy Iss. Working Paper. 2011. № 6. 24 p. 25. Opeskin B. Mechanisms for In- tergovernmental Relations in Federations. International Social Science Journal. 2002. No 53 (167). P. 129-138. 26. Republic of Iraq Decentralization and subnational service delivery in Iraq: status and way forward. Report № AUS17063. Washington, DC: World Bank, 2016. 27. Shan A. Institutional Arrange- ments for Intergovernmental Fiscal Trans- fers and a Framework for Evaluation. Inter- governmental Fiscal Transfers. Principles and Practice. Public Sector Governance and Accountability Series. R. Boadway, A. Shah (Eds). The World Bank, 2007. 624 p. 28. Spahn P.D. Conditioning Intergovernmental Transfers and Modes of Interagency Cooperation for Greater Effectiveness of Multilevel Government in OECD Countries. OECD. 2012. 58 p. 29. Ter-Minassian T. Reform Priori- ties for Subnational Revenues in Brazil. Policy brief No. IDB-PB-157. Inter- American Development Bank, 2012. 47 p. 30. The Local Public Sector’s Role In Achieving Development Goals: Subnational Governance, Finance, and the Post-2015 Global Development Agenda Country Survey Instructions. The Urban Institute, 2013. 36 p. 31. Vigneault M. Grants and Soft Budget Constraints. Intergovernmental Fis- cal Transfers. Principles and Practice. Pub- lic Sector Governance and Accountability Series. R. Boadway, A. Shah (Eds.), The World Bank, 2007. 624 p. 32. Wildasin D.E. Intergovernmental Transfers to Local Governments. Institute of Federalism and Intergovernmental Rela- tions Iss. Working Paper, № 2009-11, 2009. References 1. Volokhova, I.S. (2010). Intergov- ernmental fiscal relations in Ukraine: cur- rent state and prospects of development. Odesa: Atlant (in Ukrainian). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) 2. Zaichykova, V.V. (2013). The insti- tutional foundations of the European model of intergovernmental fiscal relations in Ukraine. Naukovi pratsi NDFI, No. 2, pp. 103-112 (in Ukrainian). 3. Zapatrina, I.I. (2006). Institutional aspects of the concept of "two budgets" on the example of the Russian experience. Fi- nance of Ukraine, No 9, pp. 18-23 (in Ukrainian). 4. Kulchytskyy, M. (2015). Intergov- ernmental fiscal relations in the economic system of Ukraine. Lviv: Publishing centre at Ivan Franko Lviv National University (in Ukrainian). 5. Tolkovanov, V.V. (2009). Institu- tional support for local and regional devel- opment: Ukrainian practice and experience of European countries. In V.S. Kuibida (Ed.), The new state regional policy in Ukraine (pp. 145-155). Kyiv: Kramar (in Ukrainian). 6. Chuhunov, I.Ia. (2008). Institutional architectonic of budget system. Finance of Ukraine, No 1, pp. 3-9 (in Ukrainian). 7. UNDEF (2014). 2014 State of Par- ticipatory Democracy Report. The Hunger Project. 8. Ahmad, S. (2013). Macro, Fiscal and Decentralization Options to Address Mar- ginality and Reach the Extremely Poor. In J. von Braun, & F. Gatzweiler (Eds.), Margin- ality Addressing the Nexus of Poverty, Ex- clusion and Ecology (pp. 303-314). New York, London: Springer. 9. Bousquet G., Daude C., & Mai- sonneuve C. (2015). Fiscal Decentralisation in Colombia. New Evidence Regarding Sus- tainability, Risk Sharing and “Fiscal Fa- tigue”. OECD. 10. Commonwealth Grants Commis- sion of Australia. Equality in Diversity: His- tory of the Commonwealth Grants Commis- sion (1995). Australian Government Print- ing Service. 11. Dahlby, B., & Ergete, F. (2016). The stimulative effects of intergovernmental grants and the marginal cost of public funds. International Tax and Public Finance, Vol. 23(1), pp. 114–139. 12. Fabbrini, F. (2016). A Principle in Need of Renewal? The Euro-crisis and the Principle of Institutional Balance. Centro Studi sul Federalismo, Vol. 52, issue 1, pp. 285-309. 13. OECD (2013). Fiscal Decentralisa- tion Measuring. Concepts and Policies. 14. Blöchliger, H., & Rabesona, J. (2009). Fiscal Policy Across Levels of Gov- ernment in Time of Crisis. OECD Network on Fiscal Relations Across Levels of Government. (Working Paper No 12. OECDCOM/CTPA/ECO/GOV/WP(2010)12). 15. Frank, J., & Martinez-Vazquez, J. (2014, January). Decentralization And Infra- structure: From Gaps To Solutions. Interna- tional Center for Public Policy Working Paper Series, at AYSPS, GSU paper1405. Georgia State University. 16. Hasanov, F., Mikayilov, C., Yusi- fov, S., & Aliyev, K. (2016). Impact of Fis- cal Decentralization on Non-Oil Eco- nomic Growth in a Resource-Rich Econo- my. Eurasian Journal of Business and Economics, No 9 (17), pp. 87-108 DOI: https://doi.org/10.17015/ejbe.2016.017.06 17. Kitchen, H. (2007). Grants to Small Urban Governments. Intergovernmental Fiscal Transfers. Principles and Practice. In R. Boadway, & A. Shah (Eds), Public Sec- tor Governance and Accountability Series. The World Bank. 18. Kmezić, S., Đulić, K., Jocović, M., & Kaluđerović, J. (2016). Fiscal Decentrali- sation and Local Government Financing in Serbia and Montenegro. Intergovernmental Fiscal Relations. Institute for Local Self- Government and Public Procurement Mari- bor, Maribor, Slovenia. DOI: http://dx.doi.org/10.4335/978-961-6842-69-3. 19. Lewis, B. (2016). Is Central Gov- ernment Intervention Bad for Local Out- comes? Mixed Messages from Indonesia. The Journal of Development Studies, Vol. 52 (2), pp. 300-313 DOI: http://dx.doi.org/10.1080/00220388.2015.10 68293. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49 2017, № 1 (77) 20. Lotz, J. (2006). Local Government Organization and Finance: Nordic Coun- tries. In A. Shah (Ed.), Local Governance in Industrial Countries (pp. 223-264). Wash- ington: DC: World Bank Institute. 21. Lozano, I., & Julio, J. (2015). Fis- cal Decentralization and Economic Growth: Evidence from Regional-Level Panel Data for Colombia. Borradores de Economia, No 865I. 22. Miyazaki, T. (2016). Intergovern- mental Fiscal Transfers and Tax Efforts: Evidence from Japan. MPRA Paper 74337. MPRA. 23. Murray, C., & Simeon, R. (2011). Promises Unmet: Multilevel Government in South Africa. In Rekha Saxena (Ed.), Varie- ties of Federal Governance (pp. 232-260). Cambridge. 24. Nickson, A. (2011). Where is Local Government Going in Latin America? A Comparative Perspective. International Centre for Local Democracy Iss. Working Paper, No. 6. 25. Opeskin, B. (2002). Mechanisms for Intergovernmental Relations in Federa- tions. International Social Science Journal, No 53 (167), pp. 129-138. 26. World Bank (2016, March). Repub- lic of Iraq Decentralization and subnational service delivery in Iraq: status and way for- ward. (Report No. AUS17063). Washington, World Bank. 27. Shan, A. (2007). Institutional Ar- rangements for Intergovernmental Fiscal Transfers and a Framework for Evaluation. In R. Boadway, & A. Shah. (Eds.), Inter- governmental Fiscal Transfers. Principles and Practice. Public Sector Governance and Accountability Series. The World Bank. 28. Spahn, P.D. (2012). Conditioning Intergovernmental Transfers and Modes of Interagency Cooperation for Greater Effec- tiveness of Multilevel Government in OECD Countries. OECD. 29. Ter-Minassian, T. (2012). Reform Priorities for Subnational Revenues in Bra- zil (Policy brief No. IDB-PB-157). Inter- American Development Bank. 30. The Local Public Sector’s Role In Achieving Development Goals: Subnational Governance, Finance, and the Post-2015 Global Development Agenda Country Sur- vey Instructions (2013). The Urban Institute. 31. Vigneault, M. (2007). Grants and Soft Budget Constraints. In: Intergovern- mental Fiscal Transfers. Principles and Prac- tice. In R. Boadway, A. Shah (Eds.), Public Sector Governance and Accountability Se- ries. The World Bank. 32. Wildasin, D.E. (2009). Intergov- ernmental Transfers to Local Governments. Institute of Federalism and Intergovernmen- tal Relations Iss. Working Paper, No. 2009- 11. Тарангул Людмила Леонидовна д-р экон. наук, проф. E-mail: nudpsu@nusta.edu.ua; Хомяк Мирослав Степанович канд. экон. наук Университет государственной фискальной службы Украины 08201, Украина, Киевская обл., г. Ирпень, ул. Университетская, 31 E-mail: m.s.hamster@outlook.com ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ДОХОДОВ В РАМКАХ БЮДЖЕТНОГО ПРОСТРАНСТВА РЕГИОНОВ Рассмотрены существующие теоретические исследования, связанные с институ- циональными аспектами процесса распределения доходов в рамках бюджетного про- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) странства как результата фискальной децентрализации; проанализирован соответству- ющий опыт отдельных стран мира. Ключевые слова: бюджетное пространство, институты, регионы, межбюджетные трансферты, транзакционные издержки. Ludmila L. Tarangul Doctor of Economics, professor E-mail: nudpsu@nusta.edu.ua; Myroslav S. Khomyak PhD in Economics University of State Fiscal Service of Ukraine 08201, Ukraine, Irpin, 31 Universytetska Str. E-mail: m.s.hamster@outlook.com INSTITUTIONAL ASPECTS OF DISTRIBUTION OF STATE REVENUE IN FRAMEWORK OF BUDGET SPACE OF REGIONS The article examines existent theoretical background concerning main institutional as- pects of distribution of state revenue in the framework of budget space as a result of fiscal decentralization process. Also we have briefly analyzed the experience of some countries re- lating to the creation and functioning of institutes, which facilitate the process of distribution of budget revenue across regions in the form of intergovernmental transfers. The research provided allowed us to conclude that in any system of public finance the sources of external financing of regional development by means of intergovernmental trans- fers play an important role. The main challenge is to structure them by such a way which does not limit the financial autonomy of local authorities, and at the same time which allows to eliminate fiscal imbalances that appear in the budget space due to specifics of regional devel- opment and present system of distribution of both budget and fiscal powers. The analysis of international experiences proved that the main tasks of such institutes as independent agencies facilitating the process of proving intergovernmental transfers and aimed to ensure the transparency, equity and accountability of intergovernmental financial system are difficult to implement in practice. The evidence shows that such agencies compli- cate and enhance the inequality of budget system that in turn leads to the increase of transac- tion costs and undermine the sustainability of political consensus. Keywords: budget space, institutes, regions, intergovernmental transfers, transaction costs. Формати цитування: Тарангул Л.Л., Хомяк М.С. Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів. Економіка промисловості. 2017. № 1 (77). С. 38- 50. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.038 Tarangul, L.L., & Khomyak, M.S. (2017) Institutional aspects of distribution of state revenue in framework of budget space of regions. Econ. promisl. 1 (77). 38-50. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.038 Надійшла до редакції 28.12.2016 р.

Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів

Institution

Ähnliche Einträge