Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту

Розглянуто принцип досягнення економічної рівноваги в ринкових умовах господарювання. Досліджено вплив політики фіксованих цін на вітчизняний внутрішній ринок вугілля. Виявлено, що нестабільність попиту призводить до виникнення таких негативних явищ, як дефіцит та профіцит вугільної продукції. Визна...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Сердюк, О.С., Трушкіна, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117472
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту / О.С. Сердюк, Н.В. Трушкіна // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 65–79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-117472
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1174722017-05-24T03:04:05Z Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту Сердюк, О.С. Трушкіна, Н.В. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Розглянуто принцип досягнення економічної рівноваги в ринкових умовах господарювання. Досліджено вплив політики фіксованих цін на вітчизняний внутрішній ринок вугілля. Виявлено, що нестабільність попиту призводить до виникнення таких негативних явищ, як дефіцит та профіцит вугільної продукції. Визначено тенденції сучасного розвитку внутрішнього ринку вугілля в Україні. Запропоновано модель синдикату, до складу якого увійдуть уповноважені представники ДТЕК і керівники державних вугледобувних підприємств. Рассмотрен принцип достижения экономического равновесия в рыночных условиях хозяйствования. Исследовано влияние политики фиксированных цен на отечественный внутренний рынок угля. Выявлено, что нестабильность спроса приводит к возникновению таких негативных явлений, как дефицит и профицит угольной продукции. Определены тенденции современного развития внутреннего рынка угля в Украине. Предложена модель синдиката, в состав которого войдут уполномоченные представители ДТЭК и руководители государственных угледобывающих предприятий. In current economic conditions sharp fluctuation in demand for coal negatively affects the operational efficiency of the coal industry and thermal power. Given the lack of appropriate market institutions in the country the problem of instability in demand can not be solved without adjusting modes of distribution and production of domestic coal mining companies.To increase the effectiveness of marketing activities of coal mining enterprises is considered as expedient especially taking into account their functioning in conditions of instability in demand for coal having regard to the current trends in the institutional environment.The proposals for the improvement of distribution of domestic coal enterprises in conditions of instability in demand are developed in the article. For the purposes of the study the following methods are used: analysis, synthesis, generalization, statistical analysis. The study formation mechanism of supply and demand in the domestic coal market in Ukraine is analyzed. It is revealed that the instability in demand leads to such a negative phenomena as coal deficit and surplus. Based on the analysis of the current state of national domestic coal market, its trends and existing problems its further development is identified.It is proved that the negative effects caused by sharp fluctuations in demand can be overcome through the syndication of large vertically integrated companies (which are both producers and consumers of coal) and individual state coal mining enterprises. The main objectives of the syndicate are as follows: determine the required amount of coal; ensure the processes of marketing activities; provide pricing policy for coal and operation of coal mines. The benefits of this partnership include: organization of uninterrupted supply of fuel to the power station; providing guaranteed sales channels for state coal mining enterprises.In further research it is proposed to examine regulatory support of business associations on the example of the syndicate, define a set of functions and tasks of its activities, and the effect of the components of its creation. 2017 Article Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту / О.С. Сердюк, Н.В. Трушкіна // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 65–79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117472 338.33:658.8:622.33 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Сердюк, О.С. Трушкіна, Н.В. Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту Економіка промисловості
description	Розглянуто принцип досягнення економічної рівноваги в ринкових умовах господарювання. Досліджено вплив політики фіксованих цін на вітчизняний внутрішній ринок вугілля. Виявлено, що нестабільність попиту призводить до виникнення таких негативних явищ, як дефіцит та профіцит вугільної продукції. Визначено тенденції сучасного розвитку внутрішнього ринку вугілля в Україні. Запропоновано модель синдикату, до складу якого увійдуть уповноважені представники ДТЕК і керівники державних вугледобувних підприємств.
format	Article
author	Сердюк, О.С. Трушкіна, Н.В.
author_facet	Сердюк, О.С. Трушкіна, Н.В.
author_sort	Сердюк, О.С.
title	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
title_short	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
title_full	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
title_fullStr	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
title_full_unstemmed	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
title_sort	удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117472
citation_txt	Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту / О.С. Сердюк, Н.В. Трушкіна // Економіка промисловості. — 2017. — № 1 (77). — С. 65–79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT serdûkos udoskonalennâorganízacíízbutovoídíâlʹnostívugledobuvnihpídpriêmstvvumovahnestabílʹnostípopitu AT truškínanv udoskonalennâorganízacíízbutovoídíâlʹnostívugledobuvnihpídpriêmstvvumovahnestabílʹnostípopitu
first_indexed	2025-07-08T12:19:36Z
last_indexed	2025-07-08T12:19:36Z
_version_	1837081227541086208
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2017, № 1 (77) УДК 338.33:658.8:622.33 DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065 Олександр Сергійович Сердюк канд. екон. наук E-mail: oleksandrserdyk@ukr.net.; Наталія Валеріївна Трушкіна Інститут економіки промисловості НАН України. 03057, Україна, м. Київ, вул. Желябова, 2. E-mail: nata_tru@ukr.net УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ПОПИТУ Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи ІЕП НАН України «Розвиток публічно-приватного партнерства у процесі модернізації вугільної промисловості та теплової енергетики» (номер держреєстрації 0115U001638) Розглянуто принцип досягнення економічної рівноваги в ринкових умовах госпо- дарювання. Досліджено вплив політики фіксованих цін на вітчизняний внутрішній ри- нок вугілля. Виявлено, що нестабільність попиту призводить до виникнення таких не- гативних явищ, як дефіцит та профіцит вугільної продукції. Визначено тенденції сучас- ного розвитку внутрішнього ринку вугілля в Україні. Запропоновано модель синдикату, до складу якого увійдуть уповноважені представники ДТЕК і керівники державних ву- гледобувних підприємств. Ключові слова: вугледобувне підприємство, енергогенеруюча компанія, збутова діяльність, попит, пропозиція, вугільна продукція, нестабільність попиту, синдикат. У сучасних економічних умовах різке коливання попиту на вугільну про- дукцію негативно позначається на ефек- тивності експлуатації підприємств вугі- льної промисловості та сектору теплової енергетики. За відсутності у країні на- лежних ринкових інституцій проблема нестабільності попиту може бути вирі- шена при регулюванні режиму збутової та виробничої діяльності вітчизняних вугледобувних підприємств. Як показують дослідження, на дія- льність вугледобувних підприємств впливає ряд фінансово-економічних чин- ників, таких як: заборгованість за реалі- зовану вугільну продукцію; зміна конт- рактних взаємовідносин між партнерами; обмеження фінансових ресурсів; нестабі- льність попиту на вугілля (профіцит або дефіцит). Вітчизняній вугільній галузі прита- манні специфічні особливості організації процесів збутової діяльності. За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, обсяг готової вугільної продукції державних вугледо- бувних підприємств скоротився за 2006- 2015 рр. на 52,7%, товарної – на 52,5, реалізованої вугільної продукції – на 58,4%. Засвідчено тенденцію нерівномір- ного розвитку процесів споживання та видобутку вугілля в Україні. Так, обсяги споживання вугілля скоротилися за 2007- 2015 рр. з 71 до 45,3 млн т – на 36,2%, а видобутку вугілля – з 58,9 до 29,9 млн т, ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © О.С. Сердюк, Н.В. Трушкіна, 2017 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) або на 49,2%. У структурі споживання енергетичних матеріалів частка вугілля зросла за 2007-2015 рр. з 25,2 до 30,9% [1, с. 98; 2, с. 258]. Характерною є «неузгодженість си- стем планування обсягів товарної вугіль- ної продукції на рівні держави та окре- мих підприємств через неврахування мо- жливостей тіньового ринку вугілля» [3, с. 383]. Обсяг нелегального вуглевидобу- тку оцінюється в 6-7 млн т на рік при загальному профіциті вітчизняного ву- гілля понад 5,5 млн т [4, с. 30]. На думку вчених, «проблемы со сбытом угля отечественного происхож- дения могут стать хроническими» [5, с. 10]. Специфікою сучасного стану вугі- льної галузі є тенденція розвитку вугіль- ного імпорту. Так, за даними Державної фіскальної служби України, загальний обсяг імпорту вугільної продукції стано- вив у 2016 р. 15,6 млн т на суму 1,5 млрд дол. США. Із Російської Федерації в Україну імпортовано вугільної продукції на суму 906,2 млн дол., із США – 212,1, з Канади – 94,3 млн дол. [6]. Для вирішення вищезазначених проблем, згідно з Енергетичною стратегі- єю України на період до 2035 року, необ- хідно «лібералізувати ринок вугільної продукції, механізми збуту ї цінотворен- ня» [7], із запровадженням механізмів управління попитом, зокрема, механізму «енергетичних послуг» як альтернативи новому виробництву енергії, що відпові- дає зобов’язанням України в рамках при- єднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства [8]. З метою підвищення ефективності організації збутової діяльності вугледо- бувних підприємств доцільним є враху- вання особливостей їх функціонування в умовах нестабільності попиту на вугіль- ну продукцію та сучасних тенденцій роз- витку інституціонального середовища. На основі аналізу наукових публі- кацій узагальнено основні положення вчених і фахівців: сутність і зміст дефіциту та надли- шку попиту на продукцію, фактори впли- ву на ринковий попит [9]; перспективи розвитку енергетики в Україні на основі прогнозування [10]; комплекс проблем, пов’язаних з удосконаленням організаційно-економіч- ного механізму управління потоками то- варної вугільної продукції, та визначено шляхи їх вирішення [3, с. 389]; ринкові умови функціонування ву- гільних шахт та організаційно-економіч- ний механізм управління ресурсним по- тенціалом шахт в умовах нестійкого по- питу на вугілля [11, с. 137]; запропоновано, що «лібералізація національного вугільного ринку має від- буватися шляхом переходу до укладання прямих контрактів між виробниками і споживачами вугільної продукції та впровадження біржової (аукціонної) тор- гівлі вугіллям» [12, с. 39]; проблеми управління вугледобув- ними підприємствами та напрями їх тра- нсформації до бездотаційного функціо- нування [13, с. 139]; аналіз сучасного стану розвитку ву- гільних шахт та економічних проблем забезпечення їх стійкого функціонування [14, с. 109]; обґрунтовано, що співвідношення підприємств державного сектору вугіль- ної промисловості та їх контрагентів – енергогенеруючих компаній і металур- гійних корпорацій – доцільно організову- вати згідно з принципами економічних мереж [15, с. 97]. Таким чином, у результаті аналізу й узагальнення літературних джерел вияв- лено вагомий внесок науковців і практи- ків в обрану багатопланову і складну на- укову проблему. Доцільним є здійснення подальших наукових досліджень у на- прямі вдосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту, що визна- чило вибір теми даного дослідження та його цільову спрямованість. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2017, № 1 (77) Метою статті є розробка пропози- цій щодо вдосконалення організації збу- тової діяльності вітчизняних вугледобув- них підприємств в умовах нестабільності попиту. У сучасних економічних умовах попит на продукцію є одним із ключових чинників, що впливає на господарську діяльність підприємств незалежно від напряму їх діяльності. Саме від попиту залежить обсяг реалізованої продукції, що безпосередньо позначається на еко- номічних результатах діяльності підпри- ємств. Зміни попиту призводять до різно- го роду наслідків залежно від устрою економічної системи. В умовах ринкової економіки зміна попиту спричиняє екві- валентну зміну пропозиції за рахунок коригування рівноважної ціни (рис. 1). де P – ціна вугілля; Q – обсяги вуглевидобутку; S – крива пропозиції; D – крива попиту; S` – крива, що характеризує зростання пропозиції; D` – крива, що характеризує зростання попиту; E – рівноважна ціна; E` – рівноважна ціна за умови зростання пропозиції; E`` – рівноважна ціна за умови зростання попиту; E``` – рівноважна ціна за умови зростання попиту та пропозиції Рис. 1. Принцип досягнення економічної рівноваги в ринкових умовах господарювання (складено авторами) Така закономірність обґрунтована прагненням підприємців випустити обсяг продукції, що дорівнюватиме потребам ринку. У разі його надлишку підприємці зазнають збитків, тоді як при нестачі (обсяг продукції є меншим за попит) − недоодержують прибуток. Ціна в даному випадку є індикатором, що характеризує доцільність переміщення (або залучення) капіталу між секторами економіки. Упе- рше таку позицію визначено А. Смітом як принцип «невидимої руки» [16], який становить основу теорії ринку. Наведений механізм формування попиту та пропозиції може бути реалізо- ваний в умовах ідеальної ринкової еко- номіки. Однак практика показує, що еко- номіка України віддалена від ідеальних ринкових умов господарювання 1 . Більше того, в окремих галузях мають місце від- верті антиринкові інституції. Яскравим 1 Економіка жодної з країн світу не відпо- відає ідеальним ринковим умовам. Однак ступінь наближення до ідеальних ринкових умов (що характеризується кількістю прийнятих у державі ринкових інституцій) може мати різний вигляд. P Q S S D D S` S` D` D` E E` E`` E``` –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) прикладом є державний сектор вугільної галузі, де фіксована оптова ціна на вугіл- ля унеможливлює досягнення ринкової рівноваги (відповідність попиту пропо- зиції), що спричиняє виникнення дефіци- ту (на складах ТЕС) або профіциту (на складах шахт) палива (рис. 2). де Ef – фіксована ціна на вугілля; D`` – крива, що характеризує зниження попиту; d – обсяг дефіциту; p – обсяг профіциту. Рис. 2. Вплив політики фіксованих цін на внутрішній ринок вугілля складено авторами) Виходячи з того, що частка держав- ного сектору становить лише 17% на внутрішньому ринку вугілля, його вплив на загальну кон’юнктуру є мінімальним. Однак з огляду на те, що у короткостро- ковому періоді еластичність пропозиції (особливо в частині підвищення) на віт- чизняне вугілля є низькою, державний сектор відіграє ключову роль в умовах дефіциту палива. Низька еластичність пропозиції на вітчизняне вугілля пояснюється такими чинниками: приватні вугледобувні підприємст- ва працюють на межі виробничих потуж- ностей, що унеможливлює суттєве збі- льшення обсягу вуглевидобутку; державні шахти не мають власного ресурсу для нарощування обсягу вироб- ництва, тоді як державну фінансову під- тримку спрямовано лише на підтримку сталого рівня вуглевидобутку; зниженням обсягу вуглевидобутку (як на приватних, так і на державних ша- хтах), що призводить до збільшення пи- томих витрат виробництва. Отже, виходячи з аналізу механізму формування попиту та пропозиції на вну- трішньому ринку вугілля в Україні, мож- на дійти висновку, що нестабільність попиту призводить до виникнення таких негативних явищ, як дефіцит і профіцит вугільної продукції. «Профицит угля на уровне пред- приятия (микроэкономика) – это нереа- лизованная на конец календарного пери- ода угольная продукция, а в макроэконо- мическом плане – стойкое превышение предложения угольной продукции над ее спросом» [5, с. 10-11]. Дефіцит вугілля на внутрішньому ринку загрожує виробничій діяльності вітчизняних ТЕС, оскільки обмежується обсяг навантаження на енергоблоки. Профіцит вугілля, в першу чергу, позна- чається на економічній ефективності вуг- левидобутку, що обумовлено зниженням доходу від реалізованої продукції. P Q S D` D` D`` D`` Ef p d –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2017, № 1 (77) Внутрішній ринок вугілля України складається з трьох сегментів, що орієн- товані на певні типи споживачів, а саме: коксівне вугілля (марки К, Ж) викорис- товується металургійними підприємства- ми; антрацитове вугілля (марки А, Т) – для ТЕС, що працюють на високореак- ційному паливі; газове вугілля (марки Г, ДГ) використовується ТЕС, що працю- ють на низькореакційному паливі. Сег- мент ринку (внутрішнього) коксівного вугілля не є самодостатнім, оскільки віт- чизняні вугледобувні підприємства лише на 36% забезпечують потреби ринку. Ре- шта припадає на імпорт з Росії (23%), Польщі (22%), Китаю (14%) та інших країн (5%) [17]. Більш критичною (з точ- ки зору внутрішнього забезпечення) є ситуація на ринку антрацитового вугілля, оскільки офіційно 100% даного продукту імпортується до нашої країни. Однак сут- тєва частка «імпорту» (близько 20%) на- дходить із території Донбасу, непідконт- рольній Україні. Це ускладнює ситуацію з визначенням частки внутрішнього ви- робництва. Узагальнення досвіду функціону- вання ринків коксівного та антрацитово- го вугілля в Україні можна свідчить, що обидва сегменти орієнтовані переважно на експорт. У зв’язку з цим нестабіль- ність внутрішнього попиту на вугілля коксівних та антрацитових марок позна- читься на кон’юнктурі міжнародного ринку. Однак у глобальному масштабі (світовому) ефект від зміни внутрішнього попиту буде мізерним. Тобто ціна на ву- гілля (за інших рівних умов) залишиться більш-менш стабільною. Відмінною є ситуація на внутріш- ньому ринку вугілля газових марок, оскі- льки на сьогоднішній день за рахунок власного вуглевидобутку повною мірою забезпечуються внутрішні потреби еко- номіки. Поточна кон’юнктура ринку по- зитивним чином позначається на рента- бельності сектору теплової енергетики (що є основним споживачем вугілля мар- ки Г), адже фактична оптова ціна (фіксо- вана) на вітчизняне вугілля є в середньо- му на 20% вищою за імпортну (включно з доставкою). Виняток становлять приватні вугледобувні підприємства, що не підпа- дають під політику фіксованих цін. Од- нак більшість із них входять до складу вертикально інтегрованої компанії ДТЕК, у рамках якої виконують функцію поста- чальника сировини для власних ТЕС. За таких умов вугілля з даних шахт не по- трапляє на ринок. На сьогоднішній день близько 80% вітчизняного вугілля газових марок ви- користовується на ТЕС, що належать ДТЕК. До недавнього часу електростан- ції повною мірою забезпечувалися влас- ним паливом, видобутим на підприємст- вах ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля» (рис. 3). Однак у IV кварталі 2016 р. з огляду на зростаю- чий обсяг енергогенерації, ТЕС ДТЕК збільшили обсяги споживання вугілля марки Г, що призвело до скорочення за- пасів вугілля на складах. Для вирішення проблем дефіциту у жовтні-листопаді 2016 р. ДТЕК імпортовано 175 тис т ву- гілля з Польщі [18, с. 50]. Прецедент зі скороченням обсягу вугілля газових марок на складах ТЕС ДТЕК слід розцінювати як передбачуване явище, оскільки Енергетичною стратегі- єю України на період до 2035 р. [7] за- плановано збільшення обсягів енергоге- нерації на 45% (від фактичних показни- ків 2015 р.), де на сектор теплової енерге- тики припадає 24%. За попередніми оці- нками, на ТЕС, що працюють на високо- реакційному паливі (вугілля газових ма- рок), припадатиме близько 19% підви- щення виробництва. Однак наведені по- казники не можуть достатньою мірою охарактеризувати майбутній попит на вугілля, оскільки, крім встановленого обсягу енергогенерації, на рівень спожи- вання вугілля впливає фактор розподі- лення навантаження між ТЕС. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) Рис. 3. Динаміка забезпечення ТЕС ДТЕК вугіллям газових марок (складено за джерелами [7; 8; 17]) Кожна ТЕС є унікальною виробни- чою системою, функціонування якої обумовлене рядом технологічних чинни- ків, що безпосередньо позначаються на обсягах енергогенерації та споживанні палива. Так, витрати вугілля на виробни- цтво одиниці електроенергії можуть ва- ріюватися залежно від технологічного стану ТЕС. Показовою в даному випадку є функція залежності витрат умовного палива від обсягів виробництва електро- енергії (рис. 4). Під умовним паливом слід розуміти одиницю палива, теплота згоряння 1 кг якого дорівнює 23,3 МДж. Рис. 4. Функція залежності витрат умовного палива від виробництва електроенергії на Ладижинській ТЕС (складено авторами) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2017, № 1 (77) Наведену на рис. 4 функцію скла- дено на основі вибіркових даних щодо виробництва електроенергії та витрат умовного палива за 2005-2015 рр. Функ- ція має вид експоненційної залежності з високим коефіцієнтом детермінації (R 2 ), що свідчить про її високу достовірність. Рівняння тренду математично описує залежність. При заданій функції залежності ви- трат умовного палива від виробництва електроенергії для всіх ТЕС можна дос- лідити ефект (що полягає у визначенні обсягу витрат умовного палива) від роз- поділення навантаження між електро- станціями. Використання даного інстру- ментарію є доцільним в умовах оптимі- зації виробничого процесу, тобто в ре- зультаті виявлення комбінації розподі- лення навантаження, сукупні витрати палива при якій будуть найменшими. Вплив розподілення навантаження між ТЕС на зміну загальних витрат палива визначено як фактор оптимізації. З огляду на те, що фактор оптиміза- ції позначається на загальних витратах палива, його вплив на попит є очевид- ним. Це підтверджується результатами проведеного аналізу (рис. 5). Рис. 5. Діапазон витрат вугілля при заданому рівні навантаження ТЕС «ДТЕК Західенерго» (складено авторами) За основу аналізу прийнято ретро- спективні дані щодо виробництва елект- роенергії ТЕС «ДТЕК Західенерго». Ал- горитм аналізу включає такі етапи: 1. Розробка функції залежності ви- трат умовного палива від виробництва електроенергії за кожною ТЕС на основі вибіркових відповідних даних за 2005- 2015 рр. 2. Складання рівняння тренду, що характеризує залежність. 3. Пошук верхнього та нижнього рівнів попиту на вугілля шляхом викори- стання функції Microsoft Excel «Пошук рішення», де рівняння тренду є умовою пошуку: (1) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) (2) Обмеження 1 : (3) 4. Переведення умовного палива у вугільний еквівалент (С): (4) де F – умовне паливо, т; kc – поправочний коефіцієнт (для До- нецького вугільного басейну складає 0,876, для Львівсько-Волинського – 0,764). Отже, за результатами аналізу вста- новлено, що у 2005-2015 рр. фактичні показники попиту на вугілля з боку «ДТЕК Західенерго» перебували у ме- жах, близьких до нижнього рівня. Це сві- дчить про високий вплив фактору опти- мізації, показником якого доцільно вико- ристовувати коефіцієнт оптимізації (ko), що розраховується за формулою (5) де Cdmax – нижній рівень попиту; Cdmin – верхній рівень попиту; Cdf – фактичний рівень попиту. Умовою зниження попиту на вугіл- ля є ko→ 1. Протягом аналізованого періоду значення фактору оптимізації варіюва- лось у межах 0,82-0,97, що свідчить про успішну (з економічної точки зору) орга- нізацію виробництва «ДТЕК Західенер- го». Традиційним вважається, що попит на сировину (паливо) найбільшою мірою залежить від обсягу виробництва основ- 1 За обмеження взято виробничі можливос- ті ТЕС. ної продукції (електроенергії). Однак результати аналізу свідчать, що разом з обсягами виробництва на загальний об- сяг попиту суттєво впливає фактор опти- мізації виробничого процесу. Виходячи з цього стає доцільним у рамках прогнозу- вання попиту на вугільну продукцію спиратися не лише на запланований об- сяг енергогенерації, але і враховувати фактор оптимізації, тобто визначити діа- пазон, у рамках якого може коливатися попит. З метою встановлення майбутньої кон’юнктури ринку виконано прогноз попиту на паливо з боку ТЕС ДТЕК (За- порізької, Добротворської, Ладижинсь- кої, Бурштинської, Курахівської), якими на даний час споживається близько 50% вітчизняного вугілля газових марок. За основу прогнозу взято дані щодо підви- щення обсягу енергогенерації сектором теплової енергетики, викладені в Енерге- тичній стратегії України до 2035 р. [7], та припущення, що частка ТЕС ДТЕК (де використовується вугілля газових марок) у подальшому складатиме 46% від зага- льного виробництва (середній показник за останні 10 років). За результатами про- гнозу (рис. 6) встановлено, що до 2020 р. попит на вугілля газових марок з боку ДТЕК зростатиме щорічно у межах 3-8,5 млн т (залежно від сили фактору оптимі- зації). З урахуванням того, що за останні 10 років середній коефіцієнт оптимізації для ДТЕК становив 0,88, можна припус- тити, що темпи зростання попиту склада- тимуть 4,5 млн т на рік. За таких умов потужності ДТЕК «Павлоградвугілля» та ДТЕК «Добропіллявугілля» здатні забез- печити потреби ТЕС лише до 2018 р. Нестачу власного палива на ТЕС ДТЕК може бути компенсовано за раху- нок імпорту або поставок вугілля з державних підприємств. З економічної точки зору другий варіант є більш при- вабливим, оскільки ціна на вітчизняне –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2017, № 1 (77) Рис. 6. Прогноз попиту на вугілля газових марок з боку ТЕС ДТЕК (складено за джерелами [7; 8]) вугілля є нижчою 1 . Однак конкуренція за обмежений обсяг дешевого вугілля з бо- ку великих вітчизняних споживачів, та- ких як ДТЕК, Центренерго та Донбасене- рго, може призвести до перегляду фіксо- ваної оптової ціни вбік зростання. За та- ких обставин кожній із конкуруючих у майбутньому сторін доцільно заручитися гарантованою підтримкою з боку держав- ного сектору вугільної галузі, тобто заре- зервувати на майбутнє канали постачан- ня палива. Найкращі позиції в даному напрямі має компанія ДТЕК, оскільки вона одночасно є і виробником, і спожи- вачем вугільної продукції. У зв’язку з цим ДТЕК може запропонувати держав- ному сектору вугільної галузі спільну, взаємовигідну співпрацю у сфері збуту товарної вугільної продукції. 1 У березні 2016 р. було визначено новий порядок формування оптової ціни на вітчизняне вугілля за індексом API2 плюс вартість умовної доставки до ТЕС. Однак до теперішнього часу дана формула працює лише в односторонньому порядку. Тобто, нова ціна закладається лише в тариф на електроенергію, в той час як оптова ціна на вугілля, яке видобуто на державних шахтах, залишилась незмінною. Такі обставини дають підстави до припущення, що в майбутньому за інших рівних умов ціна на вітчизняне вугілля залишиться нижчою за ціну імпорту. В умовах нестабільності попиту для державного сектору вугільної галузі важ- ливим є збереження ринку збуту вугіль- ної продукції, у той час як для ДТЕК пріоритетом є недопущення дефіциту палива на складах ТЕС. За результатами пронозу (див. рис. 6) встановлено, що в короткостроковій перспективі очікується зростання обсягу споживання вугільної продукції електростанціями ДТЕК. Тому на даному етапі ДТЕК слід здійснювати пошук додаткових каналів поставок па- лива для ТЕС. У такій ситуації ДТЕК стає зацікавленою стороною у співпраці з державними вугледобувними підприємс- твами. Однак Енергетичну стратегію України до 2035 р. [7] (де міститься да- ний прогноз) може бути змінено або не реалізовано взагалі. Наслідком цього мо- же стати зменшення попиту на вугілля, що призведе до його профіциту на скла- дах вугледобувних підприємств. За таких умов державний сектор вугільної галузі стає зацікавленим у співпраці з ДТЕК. Виходячи з того, що наразі немож- ливо достовірно передбачити зміни по- питу на вугільну продукцію, актуальним постає питання щодо формування органі- заційно-економічного механізму, спря- мованого на мінімізацію ризику (пов’яза- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) ного з нестабільністю попиту) для обох сторін (ДТЕК і державного сектору вугі- льної галузі). Таким механізмом може стати синдикат, до складу якого увійдуть уповноважені представники ДТЕК і ке- рівники державних вугледобувних під- приємств. Актуальність даної проблеми під- тверджується науковими розробками ря- ду вчених. Так, на думку науковців, «ос- новними причинами об’єднання підпри- ємств у паливно-енергетичному компле- ксі є прагнення одержати і посилити си- нергетичний ефект, який виникає в ре- зультаті скорочення витрат у вертикаль- ному ланцюзі виробництва продукції та проведення кількома компаніями узго- дженої економічної політики» [19, с. 148]. Як зазначають вчені Інституту еко- номіки промисловості НАН України, «для підвищення ефективності господа- рювання у вугільній промисловості Укра- їни доцільно запропонувати інститути самоврядування відносин між вугільними й енергетиками (металургами) за формою економічних мереж із «майданчиками» з’ясування інтересів» [15, с. 99]. Головною метою діяльності синди- кату може бути підтримка безперервної експлуатації ТЕС ДТЕК (за рахунок пос- тавки необхідного обсягу палива) та за- безпечення каналів збуту вугільної про- дукції для державних шахт. У загальному сенсі синдикат являє собою об’єднання виробничо й організа- ційно незалежних підприємств окремої галузі з метою організації та реалізації спільної збутової діяльності. Частка до- ходу кожного з учасників обумовлюється квотами на виробництво продукції, ви- значеними спільним рішенням учасників синдикату. У «класичному» 1 вигляді дія- льність синдикату спрямована на утри- мання певного рівня ринкових цін і роз- поділення доходу між його учасниками 1 Під «класичним» мається на увазі загаль- ноприйнятий принцип функціонування синдика- ту. Однак така форма синдикату є сумнів- ною з точки зору антимонопольного за- конодавства. Ключовою ідеєю запропонованої форми синдикату є те, що кожен з учас- ників приймає на себе зобов’язання з ви- добутку певного обсягу вугілля. Квоти між учасниками розподіляються з огляду на два основних чинники: загальні по- треби синдикату у вугіллі (що регламен- тується попитом на паливо з боку ТЕС) та мінімізація виробничих витрат. Видо- буте на державних підприємствах та ша- хтах ДТЕК вугілля є власністю синдика- ту, для якого пріоритетним каналом збу- ту вугільної продукції є ТЕС ДТЕК. Особливістю даної форми синдика- ту є те, що його діяльність спрямована на забезпечення стабільної пропозиції для окремого сегменту ринку (ТЕС ДТЕК). Тобто, на відміну від «класичної» форми, діяльність синдикату не передбачає сут- тєвого впливу на кон’юнктуру ринку, оскільки велика частка (або весь обсяг) видобутого вугілля споживатиметься безпосередньо учасником синдикату. На ринок потраплятиме лише надлишок, не спожитий підприємствами ДТЕК (якщо він матиме місце). Однак також можна припустити, що надлишок акумулювати- меться на складах ТЕС. Слід зауважити, що певні зміни на внутрішньому ринку вугілля відбувати- муться не в результаті цілеспрямованої політики синдикату (маніпулювання пропозицією з метою утримання певного рівня цін), а стануть результатом його діяльності (зміна пропозиції внаслідок перерозподілу ресурсної бази). У зв’язку з цим дана форма синдикату не супере- читиме принципам антимонопольної по- літики. Висновки. Проаналізовано механізм формування попиту та пропозиції на внутрішньому ринку вугілля в Україні. Встановлено, що різке коливання попиту на вугілля загрожує стабільному функці- онуванню паливно-енергетичного ком- плексу країни в цілому, тобто призводить –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2017, № 1 (77) до виникнення таких негативних явищ, як дефіцит і профіцит. На основі аналізу сучасного стану вітчизняного внутріш- нього ринку вугілля визначено існуючі проблеми та тенденції його подальшого розвитку. Для виявлення діапазону, у якому можуть перебувати фактичні показники попиту за умови певного обсягу енерго- генерації, виконано аналіз, який включає такі етапи: розробка функції залежності витрат умовного палива від виробництва електроенергії за кожною ТЕС «ДТЕК Західенерго»; складання рівняння тренду, що характеризує залежність; пошук верх- нього та нижнього рівнів попиту на ву- гілля шляхом використання функції Mi- crosoft Excel «Пошук рівняння»; приве- дення обмежень; переведення умовного палива у вугільний еквівалент. Згідно з результатами аналізу, на загальний обсяг попиту на вугільну продукцію впливає не лише обсяг виробництва, але і фактор оптимізації виробничого процесу. Доведено, що негативні наслідки, спричинені нестабільністю попиту на вугільну продукцію, можна подолати за рахунок об’єднання у синдикат великих вертикально інтегрованих компаній (які одночасно є виробниками та споживача- ми вугільної продукції) та окремих дер- жавних вугледобувних підприємств. У рамках державно-приватного партнерства синдикату передається фун- кція управління збутовою діяльністю. До основних завдань синдикату можна від- нести: визначення необхідного обсягу видобутку вугілля; забезпечення органі- зації процесів збутової діяльності; фор- мування цін на вугілля та економічної політики роботи вугледобувних підпри- ємств. Отже, утворення синдикату обумо- влене: необхідністю своєчасного реагу- вання на зміни попиту на вугільну про- дукцію; організацією безперервних пос- тавок палива на ТЕС; забезпеченням га- рантованих каналів збуту продукції для державних вугледобувних підприємств; розподілом ризиків. Запропоновано, щоб розподіл дохо- ду між учасниками синдикату здійсню- вався відповідно до договору про спільну діяльність. Згідно із ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України за догово- ром про спільну діяльність сторони (уча- сники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досяг- нення певної мети. У даному випадку (на прикладі синдикату) − без об’єднання вкладів учасників з метою організації збутової діяльності. На законодавчому рівні доцільним є внесення таких змін і доповнень до ст. 120 «Організаційно-правові форми об’єд- нань підприємств» Господарського коде- ксу України: синдикат – організаційна форма іс- нування різновиду картельної угоди, де передбачено реалізацію продукції, вироб- леної учасниками об'єднання, через ство- рення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників син- дикату. Така форма об'єднання характер- на для підприємств, що виробляють од- норідну продукцію. Для забезпечення ефективної діяль- ності вугільного синдикату в умовах віт- чизняного паливно-енергетичного ком- плексу Міністерству енергетики та вугі- льної промисловості України необхідно внести доповнення до проектів: Закону України «Про ринок вугіль- ної продукції»; Енергетичної стратегії до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурен- тоспроможність»; Концепції Державної цільової еко- номічної програми реформування вугіль- ної промисловості на період до 2020 ро- ку. У подальших наукових досліджен- нях планується дослідити нормативно- правове забезпечення діяльності госпо- дарських об’єднань на прикладі синдика- ту, визначити комплекс функцій і завдань –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) його діяльності, а також складові ефекту від його створення. Література 1. Статистичний щорічник Украї- ни за 2007 рік. Київ: Державний комітет статистики України, 2008. 572 с. 2. Статистичний щорічник Украї- ни за 2015 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2016. 576 с. 3. Чистяк О.Ю. Особливості та проблеми формування організаційно- економічного механізму управління по- токами товарної вугільної продукції. Віс- ник соціально-економічних досліджень. 2009. Вип. 38. С. 383-389. 4. Трифонова О.В., Кравець О.Ю. Управління потоками вугільної продукції та стійким функціонуванням збиткових шахт України. Дніпропетровськ: Нац. гірничий ун-т, 2014. 202 с. 5. Звягильский Е.Л., Залознова Ю.С. О необходимости широкой модер- низации угольной промышленности Ук- раины: научный доклад. Киев: Ин-т эко- номики промышленности НАН Украины, 2013. 68 с. 6. В 2016 году объемы импорта угля достигли 1,5 млрд долларов. Режим доступа: http://ubr.ua/finances/macroeco- nomics-ukraine/v-2016-godu-obemy- importa-uglia-dostigli-15-mlrd-dollarov- 461631 (Дата обращения: 05.12.2016). 7. Енергетична стратегія України на період до 2035 р. Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ doccatalog/list?currDir=50358 (Дата звер- нення: 07.12.2016). 8. Нова Енергетична стратегія України: безпека, енергоефектив- ність, конкуренція. Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/ document?id=245032412 (Дата звернення: 07.12.2016). 9. Модель попиту та пропозиції на мікро- та макроекономічних рівнях. Рин- кова рівновага. Режим доступу: https://msn.khnu.km.ua/pluginfile.php/2410 34/mod_resource/content/1/tema202.pdf (Дата звернення: 07.01.2017). 10. Шевцов А.І., Бараннік В.О. Прогноз перспектив розвитку світової енергетики: висновки для України: аналі- тична записка. Режим доступу: http://db.niss.gov.ua/docs/energy/Prognoz_ perspektiv.pdf (Дата звернення: 07.01.2017). 11. Вагонова О.Г., Папіж Ю.С. Управління ресурсним потенціалом вугі- льних шахт. Дніпропетровськ: Нац. гір- ничий ун-т, 2013. 178 с. 12. Амоша О.І., Стариченко Л.Л., Череватський Д.Ю. Стан, основні пробле- ми і перспективи вугільної промисловості України: наукова доповідь. Київ: Ін-т еко- номіки промисловості НАН України, 2013. 44 с. 13. Кравець О.Ю. Проблеми управління вугледобувними підприємст- вами України в умовах трансформації галузі. Вісник соціально-економічних дос- ліджень. 2014. Вип. 3 (54). С. 137-142. 14. Трифонова О.В. Управління стійким функціонуванням вугледобувних підприємств: теорія та практика. Дніпро- петровськ: Нац. гірничий ун-т, 2015. 330 с. 15. Стариченко Л.Л., Череватсь- кий Д.Ю., Залознова Ю.С. та ін. Розвиток інституціонального середовища промис- лового виробництва з урахуванням галу- зевої специфіки: Амоша О.І. (заг. ред.). Київ: Ін-т економіки промисловості НАН України. 2016. 160 с. 16. Smith A. Wealth of nation. Eng- land, London: W. Strahan and T. Cadell, 1776. 684 p. 17. Импорт и экспорт по товар- ным позициям по кодам УКТВЭД за ян- варь–декабрь 2015 г. ЭнергоБизнес. 2016. №3 (943). С. 16. 18. Кулицький С. Вугільна проми- словість України: сучасний стан і проблем розвитку. Україна: події, факти, комента- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2017, № 1 (77) рі. 2016. № 18. С. 47-54. Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ ukr18.pdf (Дата звернення 17.01.2017). 19. Акмаєв А.І., Бєлозерцев В.М., Бєлозерцев Р.В. Формування стратегії розвитку вугледобувних підприємств. Алчевськ: ДонДТУ, 2009. 226 с. References 1. Statistical Yearbook of Ukraine for 2007 (2008). Kyiv: State Statistics Committee of Ukraine [in Ukrainian]. 2. Statistical Yearbook of Ukraine for 2015 (2016). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian]. 3. Chystyak, O. (2009). Features and problems of formation of organizational and economic mechanism of commodity flows coal. Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', Iss. 38, 383-389 [in Ukrainian]. 4. Trifonova, O. V. & Kravets, O. Yu. (2014). Management of coal products flows and sustainable operation of unprofit- able mines in Ukraine. Dnipropetrovsk: Na- tional Mining University [in Ukrainian]. 5. Zvyagilskyi, E. L. & Zaloznova, Yu. S. (2013). On the need for a broad mod- ernization of the coal industry in Ukraine: Scientific Report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Russian]. 6. In 2016 the volume of coal imports reached 1.5 billion dollars (2016, December). Retrieved from http://ubr.ua/finances/macroeconomics- ukraine/v-2016-godu-obemy-importa-uglia- dostigli-15-mlrd-dollarov-461631 [in Rus- sian]. 7. Energy strategy of Ukraine for the period up to 2035 (2016, December). Retrieved from http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ doccatalog/list?currDir=50358 [in Ukraini- an]. 8. New Energy Strategy of Ukraine: Safety, Energy Efficiency, Competition (2016, December). Retrieved from http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/ document?id= 245032412 [in Ukrainian]. 9. The model of supply and demand at the micro- and macro- economic levels. Market equilibrium (2017, January). Retrieved from https://msn.khnu.km.ua/pluginfile.php/2410 34/mod_resource/content/1/tema202.pdf [in Ukrainian]. 10. Shevtsov, A. I. & Barannik, V. O. (2014). Weather World Energy Outlook: Implications for Ukraine: Analytical note (2017, January). Retrieved from http://db.niss.gov.ua/docs/energy/Prognoz_ perspektiv.pdf [in Ukrainian]. 11. Vahonova, O. H. & Papizh, Yu. S. (2013). Managing resource potential of coal mines. Dnipropetrovsk: National Min- ing University [in Ukrainian]. 12. Amosha O. I., Starichenko L. L. & Cherevatskyi D. Yu. (2013). Status, Main Problems and Prospects of Coal Industry of Ukraine: Scientific Report. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 13. Kravets, O. Yu. (2014). Prob- lems of Ukraine coal-mining companies in terms of transformation industry. Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', Iss. 3 (54), pp. 137-142 [in Ukrainian]. 14. Trifonova, O. (2015). Manage- ment of stable operation of coal enterprises: Theory and Practice. Dnipropetrovsk: Na- tional Mining University [in Ukrainian]. 15. Starichenko, L.L., Cherevatskyi, D. Yu., Zaloznova, Yu. S. and etc. (2016). Development of institutional environment of industrial production based on industry spe- cifics. In O.I. Amosha, (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 16. Smith, A. (1776). Wealth of na- tion. England, London: W. Strahan and T. Cadell. 17. Import and export of commodity positions by codes of UKTWED for Janu- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 1 (77) ary-December 2015 (2016). EnergoBusi- ness, No 3 (943), p. 16. 18. Kulyts'kyi, S. (2016). Coal In- dustry of Ukraine: Current State and devel- opment problems. Ukraina: podiyi, fakty, komentari, No 18, pp. 47-54 (2017, Janu- ary). Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ ukr18.pdf [in Ukrainian]. 19. Akmayev, A.I., Byelozertsev, V.M. & Byelozertsev, R.V. (2009). For- mation of development strategy of coal en- terprises. Alchevsk: Donbass State Tech- nical University [in Ukrainian]. Сердюк Александр Сергеевич канд. экон. наук E-mail: oleksandrserdyk@ukr.net; Трушкина Наталья Валерьевна Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2 E-mail: nata_tru@ukr.net СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УГЛЕДОБЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОСТИ СПРОСА Рассмотрен принцип достижения экономического равновесия в рыночных усло- виях хозяйствования. Исследовано влияние политики фиксированных цен на отече- ственный внутренний рынок угля. Выявлено, что нестабильность спроса приводит к возникновению таких негативных явлений, как дефицит и профицит угольной продук- ции. Определены тенденции современного развития внутреннего рынка угля в Укра- ине. Предложена модель синдиката, в состав которого войдут уполномоченные пред- ставители ДТЭК и руководители государственных угледобывающих предприятий. Ключевые слова: угледобывающее предприятие, энергогенерирующая компания, сбытовая деятельность, спрос, предложение, угольная продукция, нестабильность спроса, синдикат. Olexander S. Serdiuk PhD in Economics E-mail: oleksandrserdyk@ukr.net; Nataliia V. Trushkina the Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 Gelabov Str E-mail: nata_tru@ukr.net IMPROVEMENT OF MARKETING ACTIVITY OF COAL MINING ENTERPRISES IN CONDITIONS OF INSTABILITY IN DEMAND In current economic conditions sharp fluctuation in demand for coal negatively affects the operational efficiency of the coal industry and thermal power. Given the lack of appropri- ate market institutions in the country the problem of instability in demand can not be solved without adjusting modes of distribution and production of domestic coal mining companies. To increase the effectiveness of marketing activities of coal mining enterprises is con- sidered as expedient especially taking into account their functioning in conditions of instabil- ity in demand for coal having regard to the current trends in the institutional environment. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2017, № 1 (77) The proposals for the improvement of distribution of domestic coal enterprises in condi- tions of instability in demand are developed in the article. For the purposes of the study the following methods are used: analysis, synthesis, generalization, statistical analysis. The study formation mechanism of supply and demand in the domestic coal market in Ukraine is ana- lyzed. It is revealed that the instability in demand leads to such a negative phenomena as coal deficit and surplus. Based on the analysis of the current state of national domestic coal mar- ket, its trends and existing problems its further development is identified. It is proved that the negative effects caused by sharp fluctuations in demand can be overcome through the syndication of large vertically integrated companies (which are both producers and consumers of coal) and individual state coal mining enterprises. The main ob- jectives of the syndicate are as follows: determine the required amount of coal; ensure the processes of marketing activities; provide pricing policy for coal and operation of coal mines. The benefits of this partnership include: organization of uninterrupted supply of fuel to the power station; providing guaranteed sales channels for state coal mining enterprises. In further research it is proposed to examine regulatory support of business associations on the example of the syndicate, define a set of functions and tasks of its activities, and the effect of the components of its creation. Keywords: coal mining enterprises, energy company, marketing activity, demand, sup- ply, coal production, instability in demand, syndicate. Формати цитування: Сердюк О.С., Трушкіна Н.В. Удосконалення організації збутової діяльності вуг- ледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту. Економіка промисловості. 2017. № 1 (77). С. 65-79. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065 Serdiuk, O.S., & Trushkina, N.V. (2017). Improvement of marketing activity of coal mining enterprises in conditions of instability in demand. Econ. promisl. № 1 (77). 65-79. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.065 Надійшла до редакції 01.02.2017 р.

Удосконалення організації збутової діяльності вугледобувних підприємств в умовах нестабільності попиту

Institution

Ähnliche Einträge