Інституту “Житомирагропроект” – 20 років

Інститут “Житомирагропроект” створений у 1986 році на базі філіалів республіканських проектних інститутів “Укрколгосппроект”, “Укррадгосппроект” та “Укрсільгосптехпроект” і став провідною в області багатопрофільною проектною організацією, що спеціалізується на проектуванні об’єктів сільськогосподарс...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Михайленко, В.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Subjects:	Наукове життя
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11796
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 189-191. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-11796
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-117962013-02-13T02:30:37Z Інституту “Житомирагропроект” – 20 років Михайленко, В.А. Наукове життя Інститут “Житомирагропроект” створений у 1986 році на базі філіалів республіканських проектних інститутів “Укрколгосппроект”, “Укррадгосппроект” та “Укрсільгосптехпроект” і став провідною в області багатопрофільною проектною організацією, що спеціалізується на проектуванні об’єктів сільськогосподарського, промислового, житлового та цивільного призначення. Інститут є територіальною організацією з проектування будов виробничої і соціальної сфери агропромислового комплексу. 2006 Article Інституту “Житомирагропроект” – 20 років / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 189-191. — укр. 2072-9480 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11796 uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукове життя Наукове життя
spellingShingle	Наукове життя Наукове життя Михайленко, В.А. Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
description	Інститут “Житомирагропроект” створений у 1986 році на базі філіалів республіканських проектних інститутів “Укрколгосппроект”, “Укррадгосппроект” та “Укрсільгосптехпроект” і став провідною в області багатопрофільною проектною організацією, що спеціалізується на проектуванні об’єктів сільськогосподарського, промислового, житлового та цивільного призначення. Інститут є територіальною організацією з проектування будов виробничої і соціальної сфери агропромислового комплексу.
format	Article
author	Михайленко, В.А.
author_facet	Михайленко, В.А.
author_sort	Михайленко, В.А.
title	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
title_short	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
title_full	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
title_fullStr	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
title_full_unstemmed	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років
title_sort	інституту “житомирагропроект” – 20 років
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Наукове життя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11796
citation_txt	Інституту “Житомирагропроект” – 20 років / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 189-191. — укр.
work_keys_str_mv	AT mihajlenkova ínstitutužitomiragroproekt20rokív
first_indexed	2025-07-02T13:58:38Z
last_indexed	2025-07-02T13:58:38Z
_version_	1836543868887105536
fulltext	189 Наукове життя ІНСТИТУТУ “ЖИТОМИРАГРОПРОЕКТ” – 20 РОКІВ Інститут “Житомирагропроект” створений у 1986 році на базі філіалів республікансь� ких проектних інститутів “Укрколгосппроект”, “Укррадгосппроект” та “Укрсільгосптех� проект” і став провідною в області багатопрофільною проектною організацією, що спе� ціалізується на проектуванні об’єктів сільськогосподарського, промислового, житлового та цивільного призначення. Інститут є територіальною організацією з проектування бу� дов виробничої і соціальної сфери агропромислового комплексу. За проектами інституту створювалася матеріально�технічна база АПК області: се� лекційні центри великої рогатої худоби молочного і м’ясного напрямів, тваринницькі комплекси та птахофабрики, підприємства зі зберігання та переробки сільгосппродукції; побудовані 18 сіл для переселення потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС; проведена газифікація десятків населених пунктів Житомирщини. Інститут має потужний інтелектуальний потенціал. Високий фаховий рівень спе� ціалістів, застосування сучасних методів проектування, використання енергозбережних технологій, організація авторського нагляду забезпечують високу якість проектів та будів� ництва. Проекти інституту неодноразово відзначались дипломами Держбуду України та були переможцями на конкурсах кращих проектів серед інститутів об’єднання “УкрНДІ� агропроект” Міністерства аграрної політики України. Суттєвий вклад у розвиток інституту внесли його фундатори І.Г. Данилюк, О.П. Жу� линський, В.П. Гаврилов, Н.Г. Копіна, І.М., Михайленко, В.А. Дяченко, Н.А. Печерська, Г.М. Новосельська, Б.П. Шепелєв, ЛЛ. Лашкул, Г.А. Зарічний. Продовжують славні тра� диції провідні фахівці О.М. Чайка, А.О. Мошко, Д.М. Долгих, Б.Ф. Муравський, В.П. Лозовик, Б.І. Сич, Є.П. Деревицька і багато інших, які щоденною працею створю� ють і підтримують високий авторитет колективу. Впродовж двох десятиліть Інститут веде пошуки науково�обгрунтованих підходів до соціально�економічного відродження населених пунктів, що опинилися на радіоактивно забрудненій території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В особливо несприятливих умовах продовжується життя 4 тис. потерпілих, в тому числі 800 дітей і підлітків Житомирщини в зоні безумовного (обов’язкового) відселення. П’ятнадцять років тому тут зупинено промислове і сільськогосподарське виробництво, скорочено до нагальних потреб функціонування соціальної інфраструктури в надії на те, що в чистій зоні побудують житло, створять для потерпілих робочі місця, забезпечать дошкільне виховання і шкільне навчання дітей, медичне, культурне, торгове та побутове обслуговування переселенців. Тому так радо приймали їх місцеві жителі. Вони також спо� дівалися, що з першими переселенцями і в їх села підведуть газ, питну воду, заасфальтують вулиці і під’їзні дороги, зміцнять матеріальну базу господарств. Однак економіка держави не витримала такого навантаження. Створення поселень для переселенців звелося, головним чином, до будівництва житла, а спорудження вироб� ничої і соціальної інфраструктури відкладалося на невизначений термін. Останнім часом значно скоротилося і будівництво житла, зменшилась кількість сімей, яким дали мож� ливість переселитися в інші регіони. 190 Наукове життя Все це призвело до руйнації поселенської мережі на забрудненій території, старіння населення, виникнення диспропорцій в його статевому розрізі, скорочення обсягів пла� тоспроможного попиту населення на послуги та зміни його структури, скорочення ме� режі виробничої і соціальної сфери, зубожіння населення. Зважаючи на те, що самоочищення довкілля від радіоактивного забруднення відбу� вається швидше, ніж передбачалося, а переселенці погано адаптуються до умов життя на чистих територіях, населення ставить перед владою питання про відродження населених пунктів зони безумовного (обов’язкового) відселення, розробку нових програмно�цільо� вих підходів до їх захисту, які мали б окреслити радіологічні, екологічні, медичні, психо� логічні, соціальні, економічні та юридичні аспекти їхнього життя. З метою дослідження реальної ситуації, що склалася на забрудненій території, виз� начення обсягів робіт і фінансування наш інститут за дорученням МНС України провів паспортизацію виробничої і соціальної інфраструктури окремих населених пунктів II зони, які за економічними та соціальними показниками могли б бути реабілітовані, і розробив програму соціально�економічного відродження населених пунктів, де залишилися про� живати жителі і дозове навантаження менше 5 мЗв на рік. Під час підготовки цієї програми в населених пунктах смт. Народичі, селах Базар, Рудня Базарська, Межиліска, Селець Народицького та с. Обходи Коростенського району було обстежено 483 соціальні і виробничі об’єкти. У підсумку виявилося, що 13 з них не можуть бути відновлені і підлягають зносу, 3 – необхідно перепрофілювати, 10 – продати або здати в оренду, 2 –добудувати, решту – відремонтувати і використати за первісним призначенням. На ці цілі необхідно залучити 63 млн. гривень, або близько 20 тис. грн. на кожного потерпілого, що проживає в цих населених пунктах. Скорочення обсягів фінансування будівництва житла, виробничої і соціальної інфра� структури для переселенців на чистій території привело до зростання незавершеного бу� дівництва, “замороження” значних фінансових ресурсів. В умовах обмежених економічних можливостей держави насамперед треба чітко виз� начити параметри безпечного, з усіх точок зору, проживання людей в умовах забруднено� го довкілля і привести зонування до вимог цих параметрів, визначити основні підходи до соціально�економічного відродження населених пунктів, що б вони органічно вписалися у загальний народногосподарський механізм і гарантували б відшкодування морально� психологічних і матеріальних збитків громадянам, які продовжують жити на забрудненій території. Основні підходи мають бути побудовані на класифікації населених пунктів за рівнем радіоактивного забруднення; обстеженні виробничої і соціальної інфраструктури; прове� денні експертних оцінок та визначенні їх технічного стану; розробках карт�схем пішохід� ної і транспортної доступності до об’єктів виробничої і соціальної сфери та економічних розрахунках їх відродження. Перші кроки в цьому вже зроблено. Окремі населені пункти зони обов’язкового відсе� лення, зокрема села Галузія і Прилісне Маневицького району Волинської області та Ве� ликі Озера, Великий Черемель, Різки і Шахи Дубровицького району Рівненської області Законом України віднесені до зони гарантованого добровільного відселення, яким перед� бачено змінити статус цих сіл з 1 січня 2006 року, почати відродження їх виробничої і соціальної сфери. На засіданнях експертної ради МНС України з соціально�економічних і будівельних проблем та збереження історико�культурної спадщини населення, яке постраждало внас� лідок Чорнобильської катастрофи, було передбачено продовжити ці роботи і в 2006 році. 191 Наукове життя Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2005 р. “Про заходи, пов’язані з 20�ю річницею Чорнобильської катастрофи” передбачено розробити приклад�еталон програ� ми соціально�економічного відродження радіаційно забруднених населених пунктів На� родицького району Житомирської області і, узагальнивши цей досвід, розробити програ� му соціально�економічного розвитку населених пунктів, що зазнали радіоактивного заб� руднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Інститут “Житомирагропроект” разом з потерпілими сподіваються, що влада перей� де від співчуття до організації безпечної життєдіяльності людей в умовах забрудненого довкілля. В.А. Михайленко, директор інституту “Житомирагропроект”

Інституту “Житомирагропроект” – 20 років

Institution

Similar Items