Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях

В статье раскрыты роль и место социальной сферы в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, обоснованы пути возрождения жизни потерпевших на радиоактивно загрязненных территориях, особенно в зоне безусловного (обязательного) отселения, вопросы подготовки кадров, способных работать в условиях...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Михайленко, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Теми:	Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11821
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 18-24. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-11821
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-118212013-02-13T02:21:49Z Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях Михайленко, В.А. Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра В статье раскрыты роль и место социальной сферы в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, обоснованы пути возрождения жизни потерпевших на радиоактивно загрязненных территориях, особенно в зоне безусловного (обязательного) отселения, вопросы подготовки кадров, способных работать в условиях загрязненной окружающей среды. In the article the role and a place of social sphere in liquidation of Chernobyl accident consequences are considered, ways of life revival of victims on the radioactive polluted territories are proved, especially in a zone of unconditional (obligatory) eviction, a professional training, capable to work in conditions of the polluted environment. 2006 Article Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 18-24. — укp. 2072-9480 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11821 316.6:614.876 uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра
spellingShingle	Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра Михайленко, В.А. Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
description	В статье раскрыты роль и место социальной сферы в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, обоснованы пути возрождения жизни потерпевших на радиоактивно загрязненных территориях, особенно в зоне безусловного (обязательного) отселения, вопросы подготовки кадров, способных работать в условиях загрязненной окружающей среды.
format	Article
author	Михайленко, В.А.
author_facet	Михайленко, В.А.
author_sort	Михайленко, В.А.
title	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
title_short	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
title_full	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
title_fullStr	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
title_full_unstemmed	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
title_sort	проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11821
citation_txt	Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях / В.А. Михайленко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 18-24. — укp.
work_keys_str_mv	AT mihajlenkova problemisocíalʹnoítapsihologíčnoíadptacíínaselennâdoumovžittânaradíoaktivnozabrudnenihteritoríâh
first_indexed	2025-07-02T13:59:16Z
last_indexed	2025-07-02T13:59:16Z
_version_	1836543909039177728
fulltext	18 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДПТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ДО УМОВ ЖИТТЯ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ В.А. Михайленко, директор проектно6вишукувального інституту “Житомирагропроект” Як відомо, 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС сталася аварія, що ввійшла в історію як одна з найтяжчих світових трагедій ХХ століття. Внаслідок цієї катастрофи радіоактивного забруднення зазнали території України, Росії, Білорусі, Польщі, Австрії, Болгарії, Великобританії, Греції, Італії, Німеччини, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Швейцарії, Швеції та ряду інших країн. Спостерігалося забруднення, певною мірою, навіть Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого океанів. В Україні в регіоні радіаційного забруднення опинилися 11 областей (найбільшого ураження зазнали Київська і Житомирська області; значно постраждали Рівненська, Во� линська, Черкаська і Чернігівська області; в Донецькій, Івано�Франківській, Луганській, Сумській та Чернівецькій областях рівні забруднення вдвічі перевищили доаварійні по� казники), в тому числі 2218 поселень з населенням 2,4 млн. чоловік. Крім того, під радіо� активне забруднення підпали 5 млн. га сільськогосподарських угідь та 80% лісових ма� сивів нашої держави. Уряд України, міжнародне співтовариство за 20 років, що минули після аварії на ЧАЕС, доклали багато зусиль, щоб зменшити згубну дію наслідків катастрофи. Зокрема із міст Прип’ять і Чорнобиль, 67�ми сіл Київської та 7�ми сіл Житомирської областей ева� куйовано 92 тис. осіб. У 213 населених пунктів на чисті території переселено 165 тис. осіб (52 тис. сімей). Для забезпечення належних умов життєдіяльності в місцях компактного переселен� ня потерпілих було введено в дію 2,2 млн. м2 житла, дитячі дошкільні заклади на 11,1 тис. місць, освітянські заклади на 50 тис. учнівських місць, лікарні на 4,7 тис. ліжок, споруд� жено 317 км газових, 2,7 тис. км водогінних, 49 км каналізаційних, 170 км теплових, 5,2 тис. км електричних мереж, побудовано і відновлено 1,2 тис. км доріг та ряд інших об’єктів. Водночас результати проведеного нами в 2002 р. опитування потерпілих громадян в Коростенському, Лугинському та Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Жито� мирської області стосовно їх планів щодо переселення свідчать, що 42% респондентів не бажають змінювати своє місце проживання, 38% – збираються переселятись, 18% опита� них мають такі наміри, але з різних причин не можуть це зробити. Серед останніх 66% УДК 316.6:614.876 19 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА скаржаться на відсутність належних житлових умов у місцях вселення, 8% – на адміністра� тивні перепони, 4% – на неприйнятність територіального розміщення житлових буді� вель. Брак коштів для комплексного розв’язання проблем переселенців змусив Уряд зосе� редити капітальні вкладення, в основному, на будівництві житла, а створення необхідної інфраструктури було віднесено на невизначений термін. Відсутність робочих місць, на� громадження соціальних негараздів, зростання психологічного напруження спонукало людей до повернення в колишні місця проживання. На початок 2005 року в 11 сіл зони відчуження повернулося 209 осіб, у м. Чорнобиль – 149 самоселів. В основному це люди похилого віку. Дослідження вирощеної ними про� дукції на присадибних ділянках систематично фіксують значне перевищення допусти� мих рівнів радіаційного забруднення. В окремих населених пунктах забруднення кар� топлі – основного харчового продукту “самоселів” – перевищило нормативи в 5–10 разів. У більшості випадків залишаються непридатними для споживання молоко, м’ясо, особ� ливо диких тварин, риба, гриби, ягоди. У зоні безумовного (обов’язкового) відселення (2,2 тис. км2) перебуває 56 населених пунктів, в тому числі у Житомирській – 44, Київській – 3, Рівненській – 5, Волинській і Чернігівській по 2 села. Цей регіон викликає особливу тривогу суспільства через найбільш несприятливі умови життя потерпілих. Під приводом недоцільності інвестицій у розбу� дову населених пунктів, які планувалося відселити, тут ще з 1991 р. були зупинені про� мислове і сільськогосподарське виробництво, роботи із забезпечення населення газом, питною водою, теплом та благоустроєм поселень, які до цього часу не відновлено. Грома� дяни вимушені користуватися радіоактивно забрудненим природним паливом, питною водою тощо. Примусове переселення потерпілих з цієї зони як основний метод органі� зації безпечного проживання через брак фінансових ресурсів виявилося економічно не� прийнятним. У 835 населених пунктах зони гарантованого добровільного відселення проживає 640 тис. чол., в тому числі в Житомирській області розташовано 301 поселення, Рівненській – 269, у Волинській – 164, Чернігівській – 61, Київській – 33, Черкаській – 4, Сумській – 2, у Чернівецькій – 1 поселення. З цієї зони переселилося 25,5 тис. осіб, 20 тис. – бажають переселитися. Із населених пунктів, в основному, виїжджає молодь, тому більшість посе� лень деградують, зменшується народжуваність, зростає смертність потерпілих. У зоні посиленого радіологічного контролю перебуває 1291 населений пункт, де меш� кає 1690 тис. чол., в тому числі: в Київській області 438 таких поселень, у Житомирській – 363, Чернігівській – 191, Черкаській – 99, Вінницькій – 89, Рівненській – 65, Черні� вецькій – 13, Тернопільській – 10, Хмельницькій і Сумській – по 9, в Івано�Франківській – 5 населених пунктів. Нині поселенська мережа продовжує руйнуватися у всіх зонах радіоактивного забруд� нення. Аварія на ЧАЕС призвела до серйозного дисбалансу в житті людей. Населення, яке проживає на забрудненій території, зіткнулося з проблемою зубожіння, виховання дітей у забрудненому навколишньому середовищі, зруйнованої виробничої і соціальної інфраструктури. Так, внаслідок забруднення території, переселення молодих сімей, інших об’єктив� них причин, пов’язаних з економічною кризою, істотно зменшилася кількість дитячих установ, скоротився попит на послуги дитячих дошкільних закладів. Переважна більшість дітей дошкільного віку залишилася поза межами суспільного виховання. Основними при� чинами такої ситуації є необхідність у щомісячній грошовій допомозі на дітей, потерпі� 20 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА лих від Чорнобильської катастрофи, які не перебувають на повному державному забезпе� ченні і не влаштовані у дитячі дошкільні заклади, що становить 20–30% дохідної частини бюджету сімей, які мешкають на забрудненій території; наявність офіційного і прихова� ного безробіття дорослих членів сім’ї, не задіяних у суспільному виробництві, що ство� рює підгрунтя для утримання дітей дошкільного віку в домашніх умовах. Це призводить до зниження освітнього і культурного рівня підростаючого покоління, погіршення вихов� ного процесу, психологічної відірваності дітей від колективу, інших негативних наслідків. Скорочуються асигнування на утримання шкіл. Враховуючи те, що пропозиція осві� тянських послуг зменшується швидше, ніж попит на них, функціонуючі навчальні закла� ди вимушені обслуговувати дітей з кількох населених пунктів, значна частина яких розта� шована поза межами пішохідної і транспортної доступності, що є значною перешкодою для здобуття освіти. Школярі в більшості навчальних закладів не забезпечені триразовим чистим харчуванням. Високі ціни за проїзд та незадовільне транспортне сполучення при� зводять до того, що багато навчальних закладів відчувають брак висококваліфікованих спеціалістів. Значна частка вчителів вимушена викладати по 3 і більше предметів. Низька якість освітянських послуг зумовлена також відсутністю в достатній кількості сучасних підручників. У ході соціологічного дослідження, що проводилося в смт. Народичі та в селах Наро� дицького і Коростенського районів Житомирської області щодо якості надання послуг мережею дошкільних закладів, з’ясувалося, що функціонуванням наявної системи дитя� чого виховання була задоволена лише третина опитаних. Основні недоліки установ поля� гали у недостатньому харчуванні, опаленні та низькому кваліфікаційному рівні персона� лу. Наявними школами задоволені близько 30% респондентів. Найбільше незадоволені якістю послуг освітянської сфери потерпілі віком до 30 років (36%), насамперед, через невирішені проблеми водопостачання, каналізації, теплопостачання, забезпечення дітей підручниками. Наростають негативні тенденції в галузі культури, зумовлені, передусім, подальшим скороченням обсягів фінансування з державного та місцевих бюджетів і недостатнім нор� мативно�правовим регулюванням функціонування галузі, низьким рівнем відвідування установ цієї сфери, дисперсністю споживачів послуг та їх зубожінням. У більшості клубів і будинків культури не вистачає інвентаря, музичних інструментів, застарілі інтер’єри, зменшилася кількість виїздів у сільську місцевість професійних творчих колективів. Прак� тично єдиною платною послугою, яку надають заклади культури, залишилася дискотека. Погіршується стан бібліотек. Зростання цін на книги і періодичні видання, з одного боку, та брак фінансових ресурсів, що виділяються на їх придбання, з іншого, призвели до того, що за останні 4 роки книжковий фонд майже не оновлювався. Значна частина літе� ратури з питань економічної і політичної освіти (що користується найбільшим попи� том), господарського та державного будівництва морально застаріла. В період розвитку ринкових відносин не вистачає необхідних видань з основ ринкової економіки, підприєм� ницької діяльності, агробізнесу, маркетингу. Переважна більшість закладів культури при� пиняє свою роботу на зимовий період в зв’язку з відсутністю опалення. Тим часом опитування населення показало, що є значний потенційний попит на послуги закладів культури. Найпривабливішою формою дозвілля залишається кіно, його хотіли б відвідувати 40% респондентів. Третина опитаних віддає перевагу виставам і кон� цертам. Особливої уваги потребує охорона здоров’я потерпілих, які проживають на радіоак� тивно забрудненій території. Їх медичне обслуговування має включати постійний моні� торинг стану здоров’я, своєчасне виявлення хвороб та ефективне їх лікування, проведен� 21 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА ня профілактичних заходів. Однак більшість діючих медичних закладів розташовані в пристосованих приміщеннях, мають незадовільний технічний стан, низьку забезпеченість медичним обладнанням, інженерними мережами, постійними кваліфікованими спеціа� лістами та ліжко�місцями. Поряд з цим за поставарійні роки серед потерпілих істотно зріс рівень захворюваності на злоякісні новоутворення, тиреотоксикоз, туберкульоз, цук� ровий діабет, усі форми гіпертонічної хвороби тощо. Збереження системи і обсягів медичних послуг за зменшення бюджетного фінансу� вання здійснюється, насамперед, шляхом збільшення кількості ліжок денних стаціонарів, проведення операцій в амбулаторних умовах. Скорочуються обсяги торговельного обслуговування населення, яке раніше здійсню� вала мережа магазинів споживспілки. Це спричинено як економічною кризою, згортан� ням промислового і сільськогосподарського виробництва, зменшенням реальних доходів населення, так і недоліками в роботі торговельних організацій, недосконалою податко� вою системою, відсутністю обігових коштів тощо. Серед заходів щодо мінімізації негативного впливу наслідків Чорнобильської катас� трофи на здоров’я потерпілих торгівлі було відведено чільне місце. Через торговельну мережу, систему міжрайонних торговельних баз планувалося забезпечити забруднені ре� гіони чистими продуктами харчування, предметами гігієни тощо. Створювалася база з виробництва і заготівлі продуктів харчування. Проте вкладені кошти у цю галузь на чистій території не дали належної віддачі. Налагодження виробництва сільськогосподарської продукції із забрудненням у межах допустимих рівнів та зубожіння населення призвело до істотного скорочення попиту на продукти харчування, які надходять з інших регіонів, та товари довгострокового використання. Це змусило райспоживспілку основну увагу при� діляти лише магазинам товарів повсякденного попиту, що викликало скорочення мережі спеціалізованих закладів торгівлі, зменшення товарообігу. Змінити ситуацію на краще можливо лише за рахунок зменшення податкового тиску та істотного збільшення обігових коштів, значного притоку приватних інвестицій, що дасть змогу, в кінцевому підсумку, створити підгрунтя для здорової конкуренції. Особливу увагу слід приділити незавершеному будівництву, де “заморожені” мільйо� ни гривень. Станом на 01.01.2005 р. незавершене будівництво в Україні склало 1277 об’єктів. Серед них житло для переселенців, об’єкти виробничої і соціальної інфраструктури, інже� нерні мережі. Через відсутність коштів фінансується закінчення лише незначної частки об’єктів з цього переліку, решта списується і продається за безцінь або руйнується. Зважаючи на це, необхідна Державна програма комплексного соціально�економіч� ного відродження та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслі� док аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення потерпілих на 2006 рік і на період до 2010 року. Міністерству будівництва, архітектури та житлово�комуналь� ного господарства України необхідно розробити норми і правила формування соціальної інфраструктури поселень, вимоги до проектування і будівництва виробничої і соціальної сфери, які врахували б радіаційне забруднення довкілля. Інститут соціології НАН України вже понад 10 років проводить моніторинг соціаль� но�психологічного стану потерпілих. Його результати свідчать про виникнення у значної кількості людей відчуття страху та безпорадності. Третина їх втратила інтерес до життя, кожна друга особа страждає від загальної тривоги, 40% людей зазначають, що аварія відклала тяжкий відбиток на все їхнє життя. Чорнобильську катастрофу потерпілі продовжують сприймати як особисту трагедію, як крах життєвих планів. Формується “спільнота прире� чених, які мають надію на самих себе, близьких родичів та довічну допомогу держави”. 22 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА Серед потерпілих лише 20–30% дивляться в майбутнє з оптимізмом, 60–70% – пе� симісти, вказують, що “гірше ще попереду”, або на повну приреченість, решта взагалі не думає про майбутнє. Потерпілі стверджують, що навколишнє природне середовище по� гіршується, одностайно відзначають негативний вплив екологічної ситуації в регіоні на стан здоров’я. Висловлюючи стурбованість станом власного здоров’я і дітей, жителі за� бруднених територій не дотримуються елементарних правил поведінки в умовах забруд� неного довкілля, вживають самі і вивозять на продаж молоко, м’ясо, лісові гриби і ягоди без будь�якого контролю. Найбільш складною і суперечливою проблемою залишається стан соціальної допо� моги потерпілим. Сьогодні держава компенсує громадянам можливий ризик для здоро� в’я із�за проживання на радіоактивно забрудненій території. Було б доцільніше компен� сувати шкоду, якої люди зазнали від впливу факторів, що виникли внаслідок аварії на ЧАЕС. В основу соціальної політики слід покласти принцип соціальної реабілітації спільноти, а не матеріальної і медичної допомоги. Така допомога могла б бути адресною за трьома категоріями постраждалих. Перша категорія – потерпілі, здоров’ю яких реально загрожує небезпека, зубожілі, нездатні без істотної допомоги держави повернутися до нормального життя. Необхідно цілеспрямовано сконцентрувати тут матеріальні і фінансові можливості для повного за� доволення їхніх потреб. До другої категорії слід віднести потерпілих, які частково втратили працездатність, але хочуть і можуть працювати. Їм необхідно надати максимальну допомогу з метою їх поступової соціалізації в суспільстві. Третя категорія – це громадяни, які мають статус “чорнобильця”, але не втратили здоров’я внаслідок аварії на ЧАЕС. Їм необхідно надати допомогу щодо працевлаштуван� ня, відкриття власного бізнесу, забезпечення інформацією про стан довкілля та безпеку життя. Всі три категорії мають отримати ту соціальну підтримку, якої не вистачає для орга� нізації нормального життя потерпілих в умовах, що склалися внаслідок забруднення до� вкілля. За час, що минув після аварії, на радіоактивно забрудненій території відбуваються поступові якісні зміни радіаційної ситуації, зумовлені природними процесами самоочи� щення та здійсненими протирадіаційними заходами. Значне зменшення доз зовнішньо� го і внутрішнього опромінення, організація в більшості аграрних формувань виробництва сільськогосподарської продукції із забрудненням у межах тимчасово допустимих рівнів дає підстави органам влади і самим потерпілим ставити питання про відродження землі і населених пунктів забрудненої території, включаючи зону безумовного (обов’язкового) відселення. Впродовж 1991–2001 рр. у зоні гарантованого добровільного відселення кількість населених пунктів, де доза опромінення перевищувала 1 мЗв/рік, зменшилася наполови� ну, в тому числі в 134 поселеннях вона не перевищувала 0,5 мЗв/рік. Із 1290 населених пунктів зони посиленого радіоекологічного контролю в 1149 доза опромінення населен� ня не перевищує 0,5 мЗв/рік. Ці населені пункти можуть бути виведені за межі забрудне� ної території. 23 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА Означене свідчить про те, що настав час докорінно змінити концепцію подолання наслідків аварії на ЧАЕС і перевести її у русло відродження територій і поселень, органі� зації повноцінної життєдіяльності потерпілих у цьому регіоні. І перші паростки цієї роботи вже є. Громади сіл Галузія і Прилісне Маневичського району Волинської області, Великі Озера, Великий Черемиль, Різки і Шахи Дубровиць� кого району Рівненської області, що розташовані в зоні безумовного (обов’язкового) відсе� лення, зважаючи на нинішні рівні радіоактивного забруднення, підняли клопотання про переведення населених пунктів до зони гарантованого добровільного відселення. Це кло� потання було підтримане районними і обласними радами і стало підставою для прийнят� тя Верховною Радою України у 2004 році Закону України “Про віднесення деяких населе� них пунктів Волинської та Рівненської областей до Зони гарантованого добровільного відселення” та включення їх до переліку об’єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених для виконання Чорнобильської будівельної програми, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2005 року № 886. Прий� няття цього Закону стало позитивним кроком в напрямі відродження і зміцнення вироб� ничої і соціальної бази цих поселень, розвитку підприємництва, залучення інвестицій. Він певною мірою стимулюватиме перегляд меж зон радіоактивного забруднення на те� риторії інших областей на підставі експертних висновків Національної академії наук Ук� раїни, Національної комісії з радіаційного захисту населення України, Міністерства охо� рони здоров’я України, Українського наукового центру радіаційної медицини, наукових установ Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук тощо. На розширеному засіданні Постійної комісії з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів Житомирської обласної ради, що відбулося 3 лютого 2006 року, підкреслювалося, що проблема відродження життя в забрудненому регіоні набрала величезного значення щодо гуманістичного ставлення до багатотисячної спільноти, яка залишається в умовах занепадаючого економічного і соціального життя. Одним з головних завдань має стати ліквідація інформаційної прірви між носіями знань і населенням, безпечна життєдіяльність якого неможлива без знань і навичок сто� совно радіологічної ситуації, впливу радіологічного фактора на організм, засобів захисту тощо. У цьому контексті в м. Житомирі опрацьовано проект “Соціальна та психологічна адаптація потерпілих до умов життя на радіоактивно забруднених територіях”, що перед� бачає відродження соціальної та виробничої інфраструктури й підготовку і перепідготов� ку кадрів до роботи в умовах забрудненого довкілля. Остання відбуватиметься на основі домовленостей між абітурієнтами та громадами щодо часткової оплати вартості навчання у вищих навчальних закладах за умови обов’язкового відпрацювання ними певного тер� міну в ураженому регіоні. Таким чином формуватиметься еліта, здатна працювати в умо� вах забрудненого довкілля і нести населенню знання про безпечну організацію життя. Реалізація цього проекту відбувається у співпраці з Київським національним універ� ситетом будівництва і архітектури, Вінницьким національним медичним університетом, Житомирським державним технологічним університетом та рядом інших ВНЗ України; триває плідна співпраця з громадськими організаціями, зокрема з Поліською малою ака� демією наук, благодійним фондом захисту неповнолітніх дітей “Катерина”, Житомир� ським обласним відділенням міжнародного товариства прав людини. 24 ЧОРНОБИЛЬ ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА В рамках проекту доручено створити творчі наукові колективи з розробки програм, підручників, посібників; при підготовці педагогів з фізики, хімії, природознавства, гео� графії, основ безпеки життєдіяльності додати в програми нові аспекти знань щодо радіо� логічного чинника; провести при університетах перенавчання вчителів із забрудненого регіону; підвищити кваліфікацію всіх галузевих спеціалістів, які працюють на забруд� неній території, навчити їх основам радіологічної безпеки і в професійному, і в повсяк� денному розумінні, дати знання можливостей зниження радіологічного ризику. Велику надію покладено на волонтерів державного педагогічного університету, особ� ливо на молодь із забрудненого регіону. В арсеналі їх підготовки потрібні знання з основ практичного менеджменту, соціальної і практичної психології, радіологічної культури безпеки, засобів самостійного повсякденного захисту з тим, щоб вони могли нести в гро� мади знання і практичні навички щодо визначення рівня забруднення місцевості та про� дуктів харчування, виведення радіонуклідів із організму людей і тварин тощо. Ці проблеми могли б бути меншими, а їх розв’язання ефективнішим, якби в області зокрема і в Україні загалом існував державний орган, який постійно опікувався би пробле� мами потерпілого населення, що проживає на радіоактивно забрудненій території та в місцях компактного переселення, зокрема організацією виховання і навчання дітей, ме� дичним, культурним, торговим та побутовим обслуговуванням населення, розвитком ви� робничої і соціальної інфраструктури, фінансуванням відповідних заходів. Ці та інші проблеми чекають свого вирішення. Необхідно на урядовому рівні визна� ти проблему соціально�економічної реабілітації територій, що підпали під радіоактивне забруднення, як загальнодержавну та перейти від співчуття потерпілим до організації безпечного і повноцінного їх життя, що кардинально змінить ситуацію в регіоні. Аннотация. В статье раскрыты роль и место социальной сферы в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, обоснованы пути возрождения жизни потерпевших на радиоактивно загрязненных территориях, особенно в зоне безусловного (обязательного) отселения, вопросы подготовки кадров, способных работать в условиях загрязненной окружающей среды. Summary. In the article the role and a place of social sphere in liquidation of Chernobyl accident consequences are considered, ways of life revival of victims on the radioactive polluted terri� tories are proved, especially in a zone of unconditional (obligatory) eviction, a professional training, capable to work in conditions of the polluted environment. Стаття надійшла до редакції журналу 03.04.2006 р.

Проблеми соціальної та психологічної адптації населення до умов життя на радіоактивно забруднених територіях

Репозитарії

Схожі ресурси