Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст.
У статті з’ясовано статево-вікову структуру населення двох сіл Переяславського полку в 1760-х рр. Обчислено частку хворих та скалічених від загальної кількості представників кожної статево-вікової групи. Визначено можливі причини поширеності тих видів захворювань, які найчастіше уражали мешканців...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/120906 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. / О. Замура // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 46-54. — Бібліогр.: 93 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-120906 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1209062017-06-14T03:02:31Z Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. Замура, О. Регіональні аспекти історичної демографії У статті з’ясовано статево-вікову структуру населення двох сіл Переяславського полку в 1760-х рр. Обчислено частку хворих та скалічених від загальної кількості представників кожної статево-вікової групи. Визначено можливі причини поширеності тих видів захворювань, які найчастіше уражали мешканців полкових сіл В статье рассмотрена возрастно-половая структура населения двух сел Переяславского полка в 1760-х гг. Подсчитана доля больных и увечных в каждой половозрастной группе. Определены возможные причины распространенности тех видов заболеваний, которые чаще всего поражали жителей полковых сел. In this article age-sex structures of population in two villages of Pereiyaslav regiment are considered. Proportions of sick and maimed people are calculated for each sex and age group. The possible reasons for the prevalence of the most widespread diseases are determined. 2012 Article Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. / О. Замура // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 46-54. — Бібліогр.: 93 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/120906 94(477.41):314:14(1–22)«175/179» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії |
| spellingShingle |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Замура, О. Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. Краєзнавство |
| description |
У статті з’ясовано статево-вікову структуру населення двох сіл Переяславського полку в 1760-х рр.
Обчислено частку хворих та скалічених від загальної кількості представників кожної статево-вікової
групи. Визначено можливі причини поширеності тих видів захворювань, які найчастіше уражали мешканців полкових сіл |
| format |
Article |
| author |
Замура, О. |
| author_facet |
Замура, О. |
| author_sort |
Замура, О. |
| title |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_short |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_full |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_sort |
поширення захворювань серед сільського населення переяславського полку в другій половині хvііі ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Регіональні аспекти історичної демографії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/120906 |
| citation_txt |
Поширення захворювань серед сільського населення Переяславського полку в другій половині ХVІІІ ст. / О. Замура // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 46-54. — Бібліогр.: 93 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT zamurao poširennâzahvorûvanʹseredsílʹsʹkogonaselennâpereâslavsʹkogopolkuvdrugíjpoloviníhvíííst |
| first_indexed |
2025-07-08T18:50:55Z |
| last_indexed |
2025-07-08T18:50:55Z |
| _version_ |
1837105842127634432 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
46
УДК 94(477.41):314:14(1–22)«175/179»
Олена Замура (м. Полтава)
ПОШИРЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД СІЛЬСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
У статті з’ясовано статево-вікову структуру населення двох сіл Переяславського полку в 1760-х рр.
Обчислено частку хворих та скалічених від загальної кількості представників кожної статево-вікової
групи. Визначено можливі причини поширеності тих видів захворювань, які найчастіше уражали меш-
канців полкових сіл.
Ключові слова: Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр., сільське населення, статево-
вікова структура, хвороби, каліцтво, інфекційні захворювання.
Стан здоров’я населення був і залишаєть-
ся важливим фактором функціонування кожно-
го суспільства. Вивчення зв’язку найпоширені-
ших захворювань зі статево-віковою структу-
рою населення є важливим аспектом історико-
демографічних досліджень Гетьманщини. Інфор-
мація про стан здоров’я населення дає змогу
з’ясувати побутові умови життя представників
українського ранньомодерного суспільства.
Разом з тим в сучасній вітчизняній історіогра-
фії практично відсутні спеціальні праці, які б сто-
сувалися поширення захворювань серед сільсько-
го населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ
ст. Комплексно ця проблема в українській історіо-
графії не вивчалася. Їй присвячено лише декілька
праць сучасних дослідників.
Серед них, перш за все, потрібно назвати Юрія
Волошина, який з’ясував показники смертності та
поширеність хвороб серед православних і старо-
обрядців, котрі мешкали у селах Стародубського
полку [1]. Він встановив, що в православних се-
лах Топальської сотні найбільше хворих було се-
ред осіб, які вже перетнули 60-річний рубіж, тоб-
то серед представників старших вікових груп [2].
У монографії Ігоря Сердюка розглянуто захво-
рюваність у старших вікових групах населення
полкових міст Ніжина, Переяслава та Стародуба
[3]. Він теж зауважив зростання кількості хво-
рих серед осіб, які записані такими, що пере-
тнули межу 60-річчя. Недуги населення сотен-
ного містечка Мени (Чернігівський полк) за да-
ними Румянцевського опису дослідив Дмитро
Казіміров [4]. Зазначені дослідники з’ясували, що
найпоширенішими серед облікованого населення
були слабкість, спричинена досягненням літньо-
го віку; вади зору (часткова або повна сліпота) і
захворювання опорно-рухового апарату (кульга-
вість, нездатність самостійно пересуватися).
З огляду на все вищезазначене, вивчення стану
здоров’я населення Гетьманщини другої полови-
ни ХVІІІ ст. видається актуальним. У пропонова-
ній статті викладено результати комплексного до-
слідження поширеності хвороб та каліцтв серед
мешканців сіл Ветове та Лук’янівка Березанської
сотні Переяславського полку в 1760-х рр. [5].
Дослідження проведене на основі матеріа-
лів Генерального опису Лівобережної України
1765–1769 років. В історіографії його ще нази-
вають Румянцевською ревізією, Генеральним
описом Малоросії або Румянцевським описом
Малоросії [6]. Уперше це джерело було запрова-
джене до наукового обігу ще в середині ХІХ ст.
Однак донедавна переважна більшість дослід-
ників використовувала книги Генерального опи-
су здебільшого для з’ясування питань економіч-
ного розвитку та соціальної структури населення
Гетьманщини [7]. В дореволюційній історіографії
існували різні думки щодо достовірності даних
цього джерела. Найбільше сумнівів викликала ін-
формація про прибутки населення, обсяги посі-
вів, площі орної землі та цінність й розміри ма-
єтків. Найточнішими вважалися ті дані, які вида-
валися найлегшими для реєстрації. Тогочасні до-
слідники поквапилися віднести до таких резуль-
тати обліку кількості й складу населення [8].
Разом з тим в книгах опису обліковано не ли-
ше розміри земельних володінь та рухоме май-
но переписаних осіб. Відповідно до інструкцій,
якими регулювалося укладення Генерального
опису, укладачі зазначали вік та стан здоров’я
облікованого населення [9]. Таким чином, кни-
ги Генерального опису дозволяють з’ясувати
ISSN 2222-5250
47
поширеність захворювань і фізичних вад серед
представників обох статей та усіх вікових груп.
Однак, попри незаперечний джерельний потен-
ціал з даного питання, наші джерела потребують
спеціальної перевірки.
Уже згадуваний Ігор Сердюк встановив, що в
Генеральному описі відображено усну традицію
сприйняття віку в ранньомодерному суспіль-
стві. Особливість такого сприйнятя полягала в
схильності округлювати кількість прожитих ро-
ків до цифр, які закінчуються на 0 або на 5 [10].
Зважаючи на це, дані нашого джерела про вік пе-
реписаних осіб дійсно потребують перевірки.
Під час демографічних досліджень її здійсню-
ють за допомогою обчислення показника індек-
су Віппла (Whipple index). Цей показник визна-
чає відношення загальної кількості населення,
чий вік закінчується на 0 та 5 до однієї п’ятої на-
селення віком 23–62 роки. Його обчислюють для
того, щоб з’ясувати чи округлювали вік людей
під час укладення перепису. Індекс Віппла вира-
ховують за формулою:
Iwh=
Через Pа у цій формулі позначають кількість
населення. Для показників індексу Віппла існує
стандарт, розроблений ООН [11].
Чисельність мешканців с. Ветового віком 25–
60 років, у літах, що закінчувались на 0 та 5, була
292 особи. Загальна чисельність населення віком
23–62 роки становила 463 особи. Підставивши ці
дані у формулу, маємо:
Iwh=
Обчислення аналогічного показника для насе-
лення с. Лук’янівки мало наступний вигляд:
Iwh=
Ці результати свідчать про вкрай низьку точ-
ність вказівок про вік переписаних осіб.
Сучасний російський дослідник Павло Уваров,
використавши французькі нотаріальні акти середи-
ни ХVІ ст., дійшов висновку, що представники
«мовчазної більшості» старість пов’язували не з
досягненням певного віку й навіть не з погіршен-
ням здоров’я. Для селянина старість розпочина-
лася тоді, коли він втрачав здатність працювати
й забезпечувати лад у господарстві на належно-
му рівні [12]. Припускаємо, що неспроможність
виконувати ці функції мешканці сіл Ветового та
Лук’янівки автоматично пов’язували з літнім ві-
ком. Визначення стану здоров’я, були записані,
можливо, зі слів самих селян і в такий спосіб по-
трапили до чернеток Генерального опису.
Таблиця 1
Стандарт ООН для вимірювання індексу Уіпла
Однак укладачі чистовиків мусили узгодити
отримані дані з вимогами поділу всього переписа-
ного населення на три великі вікові групи й пожерт-
вували повнотою інформації заради відповіднос-
ті інструкціям. Як відомо, у Румянцевському описі
населення за віком розподілене на три великі вікові
групи. У світлі цього поділу особи, молодші 61 року
не могли бути недужими «по старости». До того ж,
як відомо, лікарський огляд населення під час про-
ведення перепису не проводився. Припускаємо, що
укладачі чистовиків Генерального опису підганяли
первинні дані про стан здоров’я людей в обстеже-
них селах до вимог прописаної в інструкції вікової
градації. З огляду на цю обставину, цінність черне-
ток джерела для з’ясування уявлення про старечий
вік є очевидною. Ми в своїх підрахунках кількості
недужих спиралися саме на чернетки, бо через не-
дотримання формальних вимог у цих варіантах пе-
репису дані про здоров’я населення, на нашу думку,
менше викривлені.
Населення досліджених сіл було переписане на-
весні 1767 р. [13]. У с. Ветовому проживало 1383
особи (705 чоловіків, 678 жінок) та знаходилося
129 домогосподарств (Мал. 1). З них 31 двір (24 %)
був записаний за козаками. Власники 82 домогос-
подарств (63,5 %) записані посполитими. В одно-
му домогосподарстві проживали церковнослужите-
лі з родинами (0,9 %). Представникам генеральної і
полкової старшини, а також вдовам значкових това-
ришів належало 15 земельних володінь (11,6 %).
За даними Генерального опису в с. Лук’янівці
мешкали 659 осіб (330 чоловіків та 329 жінок) (Мал.
2). Крім того, за цим же джерелом в селі налічувався
21 двір посполитих та 15 козацьких дворів. Священик
і церковнослужителі мешкали в окремих домогоспо-
дарствах. Усі посполиті с. Лук’янівки жили у воло-
діннях колезького асесора Михайла Корбе.
Індекс
Віппла
Якість
даних
Відхилення
від ідеальних
показників
<105 дуже точні <5%
105-110 відносно точні 5-9,99%
110-125 добрі 10-24,99%
125-175 погані 25-74,99%
> 175 дуже погані ≥ 75%
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
48
Переважну частину мешканців обох статей
складали особи працездатного віку та діти (Мал.
1, Мал. 2). У жодному з обстежених сіл частка осіб
старших за 60 років не перевищувала 8 %, тобто,
згідно зі шкалою польського демографа Едварда
Россета, населення було молодим [14].
Мал. 1. Статево-вікова піраміда населення с. Ветове (за Румянцевським описом 1767 р.)
Мал. 2. Статево-вікова піраміда населення с. Лук’янівка (за Румянцевським описом 1767 р.)
Чоловіки
Чоловіки
Жінки
Жінки
Розподіл хворих за статтю і по вікових гру-
пах представлено у Табл. 2. Згідно з даними
Румянцевського опису найменше недужих виявило-
ся серед дітей. Особи віком до 15 років складали ли-
ше 2,7 % від кількості усіх хворих в обох селах. У ди-
тячих вікових группах зафіксовано лише троє неду-
ISSN 2222-5250
49
жих. Німий Тишко Даниленко (4 р.) жив у Ветовому
[15]. Ще двоє хворих мешкали в Лук’янівці: Гордій
Семененков (6 р.) був сліпим на обидва ока [16],
а Іван Карпенко (13 р.) «крив на ноги»[17].
Цікаво, що в обох селах не виявлено жодної хво-
рої дівчинки. На нашу думку, цей факт не свідчить
про те, що сільські дівчатка відзначалися кращим
здоров’ям і відсутністю фізичних вад. Припускаємо,
що представниць жіночої статі у цьому джерелі вза-
галі обліковано гірше, ніж чоловіків. До того ж,
укладачі опису не були лікарями, тому зазначали
лише ті вади, які просто впадали в око.
Таблиця 3
Розподіл хворих за видами хвороб серед мешканців сіл Березанської сотні Переяславського полку
(за матеріалами Румянцевського опису 1767 р.)
Таблиця 2
Захворюваність у вікових групах серед мешканців сіл Березанської сотні Переяславського полку
Вікова
група
Кількість хворих
Ветове Лук’янівка Разом
Чол. % Жін. % Чол. % Жін. % Осіб %
1 0 – 4 1 1,5 1 0,9
2 5 – 9 1 1,9 1 0,9
3 10 – 14 1 1,9 1 0,9
4 15 – 19 1 1,5 2 3,1 1 1,9 4 3,4
5 20 – 24 1 1,5 1 1,5 2 1,7
6 25 – 29 2 3,1 2 1,7
7 30 – 34 1 1,5 1 1,9 2 1,7
8 35 – 39 1 1,5 1 0,9
9 40 – 44 2 3 1 1,9 3 2,6
10 45 – 49 1 1,5 4 7,7 1 1,9 6 5,1
11 50 – 54 1 1,5 1 1,5 2 3,8 5 9,6 9 7,7
12 55 – 59 2 3,1 4 7,7 6 5,1
13 60 – 64 4 6 2 3,1 6 11,5 5 9,6 17 14,5
14 65 – 69 2 3 4 6,2 1 1,9 7 5,9
15 70 > 17 26 19 29,2 9 17,3 10 19,2 55 47
16 Разом 32 ≈49 33 ≈51 25 ≈48 27 ≈52 117 100
№п/п Хвороба
Кількість хворих
Ветове Лук’янівка Разом
Чол. % Жін. % Чол % Жін % Осіб %
1 Слабкість „по старости” 20 30,8 26 40 17 32,8 25 48 88 75
2 Сліпота на обидва ока 1 1,5 1 1,5 1 1,9 3 2,6
3 Сліпота на одне око 3 4,5 1 1,5 1 1,9 1 1,9 6 5,1
4 Хвороба очей 1 1,5 1 0,9
5 Скалічені руки й ноги 1 1,5 1 1,9 2 1,7
6 Скалічені руки 1 1,5 1 0,9
7 Скалічені ноги 2 3 2 3 2 3,8 6 5,1
8 Кульгавість 1 1,5 1 1,5 2 1,7
9 Німота 1 1,5 1 0,9
10 Глухота 1 1,5 1 0,9
11 Психічні розлади 1 1,9 1 0,9
12 Епілепсія 1 1,5 1 0,9
13 Невизначена хвороба 1 1,5 2 3,8 1 1,9 4 3,4
Разом 32 ≈49 33 ≈51 25 48 27 ≈52 117 100
Серед молоді обох статей кількість недужих
була більшою. Проаналізувавши записи щодо
стану здоров’я осіб із вікових груп 15–19, 20–
24 та 25–29 років, ми нарахували вісім хворих в
обох селах. У Ветовому зафіксовано двоє хворих
дівчат. Анастасія Світлична (18 р.) була «хрома на
руки и ноги [18]». Цікаво, що її батьки, двоє мо-
лодших братів і сестра були здоровими [19].
Інша хвора дівчина Євдокія Семененко (18 р.)
не бачила лівим оком [20]. Батьки та дві молодші
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
50
сестри Євдокії, як і родичі Анастасії, записані здо-
ровими [21]. Крім вищезазначених осіб, недужими
виявилися ще дві молоді жінки. Ними були Уляна
Киянець (25 р.), скалічена на ліву ногу [22], та її
ровесниця Палажка Дерновська, яка була «крайне
больна [23]». У Румянцевському описі показано, що
обидві жінки були заміжні й мали здорових дітей.
В Уляни було двоє синів [24], а у Палажки один [25].
Щодо молодих чоловіків, то у с. Ветовому серед
них виявлено двох недужих. Першим був син вдо-
ви Швандички Степан (18 р.). Напроти його імені
зроблена приписка, що юнак «на ноги хром» [26].
Крім нього, в описі згаданий Яків Бузунарський
(22 р.), «одержимый падучою болезнью [27]».
У нашому джерелі батьки Якова, Григорій (70 р.)
та Євфимія (60 р.) записані слабкими «по старо-
сти». Однак його старший брат Осип (30 р.) та мо-
лодша сестра Уляна (19 р.) були здоровими [28].
Серед молоді с. Лук’янівки зафіксовано ли-
ше одного хворого. Ним виявився Тимофій (18 р.),
син вдови Катерини Остапівни [29]. Хлопець не міг
вільно пересуватися, бо був «на ноги крив [30]».
Тимофій мав здорового брата Федора (25 р.) [31].
Однак їхня 50-річна матір Катерина Остапівна запи-
сана слабкою «по старости [32]». Серед недужої мо-
лоді жінок було майже вдвічі більше, ніж чоловіків.
Усі хворі жіночої статі проживали у с. Ветовому.
У наступний вікових групах (30 – 35, 40 – 44 та
45 – 49 років) кількість хворих в обох селах зросла
до 12 осіб (9 чоловіків та 3 жінки). У Ветовому се-
ред хворих обстежених вікових категорій виявле-
но лише чоловіків. Ми умовно розділили їх на дві
групи. До першої віднесли осіб, у яких були про-
блеми із зором. Це Яків Чепанка (40 р.), сліпий
на ліве око [33], Йосип Біда (40 р.), теж сліпий на
ліве око [34] та Артем Олефіренко (30 р.), який мав
невідоме захворювання очей [35]. До другої нале-
жали особи із хворими кінцівками: Степан Липка
(35 р.), який був «на праву руку крив [36]» та Антон
Кривулка (45 р.), кульгавий на праву ногу [37].
У с. Лук’янівці хворими виявилися четверо чоло-
віків та три жінки. Мешканці цього села страждали
різноманітними захворюваннями. Марія Карпенко
(30 р.) була сліпа на одне око [38]. Горпина Швець
(49 р.) записана недужою «по старости [39]». Федір
Швець (47 р.), чоловік Горпини, спочатку записаний
здоровим. Потім до його імені зроблена приписка,
що він на праве око «вовсе хром [40]». Христина
Фомина (40 р.) була «здоровьем слаба [41]». Лаврін
Руденко (47 р.) теж був «здоровьем слаб [42]».
Лук’янівський мешканець Андрій Пархоменко (46
р.) «искалечен во все руки и ноги [43]». Серйозні
проблеми зі здоров’ям мав їхній односелець Федір
Боровик (49 р.). Він був «увечен по болезни заме-
шательством в голове вовсе [44]».
Усі хворі перебували у шлюбі й мали здорових
дітей. Щоправда, син одноокої Марії Карпенко,
уже згадуваний Іван, не міг ходити [45]. Однак
крім нього в сім’ї було ще п’ятеро дітей віком
від 6 до 15 років, які записані здоровими [46].
Лише психічно нездоровий Федір Боровик та
його дружина були бездітними [47].
Саме за рахунок перелічених осіб хворі жін-
ки кількісно переважали чоловіків у вікових гру-
пах 50–54 та 55–59 років. У той же час недужих
чоловіків в досліджених вікових групах налічу-
валося лише троє. Мешканець с. Ветова Роман
Єщенко (50 р.) був глухим [48]. У с. Лук’янівці
зафіксовано ще двоє хворих чоловіків цього ж
віку. Костянтин Фомин був «по старости слаб
[49]», а Дем’ян Якимов «болен [50]».
Найбільше недужих були представниками
старших вікових груп (див. табл. 2). Особливу
увагу привернула значна кількість, жінок віком
50–59 років, які записані недужими «по старо-
сти». В обох селах їх нараховувалося 11. При цьо-
му ніяких конкретних описів їхніх хвороб джере-
ло не містить. Однак жінки вважалися нездоро-
вими. Серед них мешканки с. Лук’янівки: вдова
Олена Павлівна (50 р.) [51], Марія Кріпка (56 р.)
[52], Параска Федорівна (57 р.) [53], Химка
Якимівна (50 р.) [54], Анна Стефанівна (50 р.)
[55], вдова Катерина Остапівна (50 р.) [56], Устина
Нестерівна (50 р.) [57], Євфимія Матвіївна (57 р.)
[58] та Гапка Леонтіївна (59 р.) [59]. У с. Ветовому
недужих „по старости» жінок із обстежених віко-
вих груп було значно менше. Серед них записа-
ні тільки Марія Євтушенко (50 р.) [60] та вдова
Агафія Цвіркун (57 р.) [61]. Параскева Щириця
(57 р.) теж була недужою, але з іншої причини.
В описі зазначено, що у неї скалічені ноги [62].
Потрібно зауважити, що записи про стан
здоров’я населення в чернетках Румянцевського
опису відрізняються від записів в чистовому ва-
ріанті. Зустрічаються випадки, коли хворих осіб
із чернеток записували здоровими при перене-
сенні даних в чистовик. Більшість уже згаду-
ваних мешканок с. Лук’янівки віком 50–59 ро-
ків виявилася здоровими у чистовому варіанті
Румянцевського опису (8 із 9 осіб), хоча у чер-
нетці вони записані слабкими „по старости».
Семеро із дев’яти недужих лук’янівських жінок
віком 50–59 років перебували у шлюбі. Усі дру-
жини були молодшими своїх чоловіків.
ISSN 2222-5250
51
Однак стан здоров’я літніх чоловіків у чистови-
ку теж зазнав змін. У чернетці вони записані слаб-
кими «по старости». Незважаючи на це, у чистово-
му варіанті відбулися певні перетворення. Четверо
чоловіків записані уже здоровими (усім їм було по
60 років). Поганий фізичний стан підтвердився
лише у трьох осіб: Дмитра Кріпкого (70 р.) [63],
Остапа Максимова (65 р.) [64] та Якова Семенова
(60 р.) [65]. Старші чоловіки в обох варіантах опи-
су були визнані слабкими «по старости». У той же
час фразу, якою передано стан здоров’я наймолод-
шого з них (Якова Семенова), не змінювали для
чистовика [66]. В обох варіантах Семенов записа-
ний таким, що «в здоровьи слаб [67]».
Недужих жінок із обстежених вікових груп
с. Ветового ці корегування майже не зачепили.
Марія Євтушенко [68] та Агафія Цвіркун [69] за-
писані слабкими й у чистовому варіанті. Однак
старість як причина недуги вказана тільки для
старшої віком Агафії (57 р.). Фізичний стан Марії
(50 р.) цього разу описаний іншим виразом: «в
здоровье слаба [70]».
Для чистовика несподівано поліпшилося
здоров’я й молодших жінок з с. Лук’янівки. Горпи-
на Швець [71] та Христина Фомина [72] виявилися
здоровими. Покращилося й здоров’я чоловіків. Уже
згадувані Костянтин Фомин [73] та Дем’ян Якимов
[74] «одужали» в чистовику перепису.
Найбільше хворих було сконцентровано у
старших вікових групах (табл. 3). У Ветовому
1767 р. проживало 35 чоловіків старше 60 років.
Із них 23 особи, або майже 66 %, записані слаб-
кими по старості або такими, що мали серйоз-
ні каліцтва. Серед них потрібно згадати Дмитра
Адаменка (63 р.), який був сліпим на обидва ока
[75] та Власа Семененка (60 р.), сліпого на праве
око [76]. Крім них, іще Тиміш Шевчик (60 р.) мав
каліцтво. У нього не було лівої ноги [77]. Літні
жінки у с. Ветовому кількісно переважали чоло-
віків (41 особа). Більше половини з них (26 осіб
або 63 %) страждали від старечої слабкості або
від каліцтв. Серед недужих літніх жінок потріб-
но згадати абсолютно сліпу Агафію Проценко
(70 р.) [78] та Катерину Глущиху (67 р.), яка куль-
гала на праву ногу [79]. Щоб штучно не завищу-
вати дані про кількість хворих, ми не враховува-
ли вищезазначених літніх осіб у 13, 14 та 15 гра-
фах Таблиці 2 та у першій графі Таблиці 3.
У с. Лук’янівці із 24 чоловіків старших ві-
кових груп слабкими записані 16 осіб (67 %).
Літніх жінок було менше, ніж чоловіків (19 осіб).
Із цих представниць жіночої статі 15 (79 %) запи-
сані слабкими. Загалом, 67 % усіх літніх людей з
сіл Ветове та Лук’янівка не виглядали здоровими
в очах тих, хто збирав про них інформацію.
Набір хвороб сільських мешканців відзначав-
ся різноманітністю. Люди страждали від сліпоти
(частіше на одне око), скалічених рук і ніг, кульга-
вості, епілепсії, психічних розладів, німоти, глу-
хоти. В обох селах недужих чоловіків зафіксовано
менше, ніж жінок. Однак хвороби представників
чоловічої статі були різноманітнішими. Уражали
вони переважно чоловіків з молодших вікових
груп. У Румянцевському описі обстежених сіл се-
ред недужих чоловічої статі зустрічаються сліпі
(повністю або частково), німий, глухий, психічно
хворий, епілептик, кульгавий та особи із скаліче-
ними кінцівками. Стосовно жінок, то вони пере-
важно страждали від старечої слабкості, скаліче-
них кінцівок, часткової або повної сліпоти.
Три чверті усіх недужих записані такими, що
слабкі «по старости». В обох селах жінки із цієї
категорії переважали чоловіків (табл. 3). Щодо ре-
шти захворювань, то більшість недужих мешкан-
ці обстежених сіл мала скалічені або хворі кінців-
ки (11 осіб або 9,4 %). Серед них семеро чолові-
ків та четверо жінок.
Наступна категорія недужих страждала від не-
зручностей, пов’язаних з вадами зору або абсо-
лютною сліпотою. Таких ми нарахували десять
осіб або 8,6 % від загальної кількості хворих.
Серед них семеро чоловіків та троє жінок.
Уже згадуваний Юрій Волошин висловив дум-
ку, що вади зору в населення старообрядницьких
сіл могли бути спричинені різними інфекційними
захворюваннями, такими, як кір, вітряна віспа й
сифіліс [80]. Однак атрофія зорового нерву вва-
жається порівняно рідкісним ускладненням при
сифілісі. Вона здебільшого притаманна тим, у ко-
го це захворювання вроджене [81]. Сучасний аме-
риканський дослідник Стівен Хок (Stiven L. Hok)
уважає, що у ХІХ ст. на європейській території
Російської імперії найбільш розповсюджени-
ми були п’ять повітряно-крапельних інфекцій
(кір, віспа, скарлатина, коклюш і дифтерія) [82].
Його думка ґрунтується на праці російського де-
мографа початку ХХ ст. Сергія Новосельського.
Останній у переліку інфекційних хвороб, які
спричиняли більшість смертей серед населен-
ня європейської частини Російської імперії пере-
лічив кір, віспу, скарлатину, дифтерію, коклюш і
тиф [83]. При цьому лише ускладнення спричи-
нені віспою (ураження рогівки й судинної обо-
лонки очей) [84] та дифтерією (періодичний па-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
52
раліч м’язів очей) [85] призводять до часткової
або повної втрати зору.
Вади зору в осіб, пов’язаних кровною спорідне-
ністю, ми виявили тільки один раз. Ветовський ко-
зак Влас Семененко (сліпий на праве око) та його
рідна 18-річна племінниця Євдокія Семененко (слі-
па на ліве око) мешкали в одному домогосподарстві.
Однак дружина Власа Дарія Іванова (51 рік) та усі
їхні 8 дітей віком від 2 до 20 років записані здоро-
вими [86]. Батьки та сестри Євдокії теж були здоро-
вими [87]. Зважаючи на всі ці обставини, ми вважа-
ємо, що вади зору дядька й племінниці Семененків
спричинили віспа або дифтерія. Радше за все, вони
обоє тяжко перенесли одне з цих захворювань.
Дружини та діти решти сліпих на одне око або
«хворих глазами» чоловіків с. Ветового (Якова
Чепанка, Йосипа Біди, Артема Олефіренка) [88]
виявилися здоровими. Незрячий на одне око
Федір Швець з с. Лук’янівки теж мав здорових ді-
тей. Не виявлено ніяких вад зору й в молодших
брата і сестри сліпого на обидва ока 6-річного
Гордія Семененкова з с. Лук’янівки.
Абсолютно сліпі Агафія Проценко (70 р.) та
Дмитро Адаменко (63 р.) були найстаршими пред-
ставниками своїх родин. Усі їхні родичі були здо-
ровими. З огляду на це, ми припускаємо, що слі-
пота Агафії та Дмитра могла бути спричинена ві-
ковими змінами в організмі.
Від захворювань кінцівок у переважній більшос-
ті зафіксованих випадків страждали підлітки й мо-
лодь. Серед 11 осіб із вадами опорно рухового апара-
ту шестеро були віком від 13 до 35 років. Обліковані
недужі могли хворіти на різні види дитячих цере-
бральних і периферичних паралічів. Тому ми при-
пускаємо, що їхні вади були спричинені пологови-
ми травмами або набуті в ранньому дитинстві [89].
Німими, глухими, епілептиками та психіч-
но хворими в обстежених селах були виключно
чоловіки (чотири особи або 3,6 % від усіх неду-
жих). Спираючись на етнографічні описи пізні-
ших часів, можна припустити, що їхні захворю-
вання спричиняло споживанням зіпсованих про-
дуктів харчування. У середині ХІХ ст. Домінік
П’єр Де ля Фліз [90] зазначив, що основу раціо-
ну селян Київської губернії становив житній хліб.
Однак траплялися роки, коли жито вражали ріж-
ки. Етнограф визначив, що „ці нарости, змішані з
борошном, з якого печуть хліб, викликають тяж-
ку хворобу – отруєння ріжками, яка у деяких ви-
падках призводить до гангрени нижніх кінцівок.
Ті, хто переживає цю хворобу, часто стають епі-
лептиками, про що свідчить досить значна кіль-
кість хворих у цих краях [91]». Просо, яке вико-
ристовували для приготування страв, також мо-
гло спричинити тяжкі захворювання. Наприклад,
на полях Київської губернії « …непрополоте про-
со росло разом з блекотою… [92]». Відповідно
до спостережень Домініка П’єра Де ля Фліза « …
отруйне насіння цієї рослини не можна повністю
відділити від проса, внаслідок чого каша з нього
є справжньою отрутою, через що бувають випад-
ки непритомності, конвульсій, нервових припад-
ків, які мають серйозні наслідки [93]».
Від невідомих хвороб страждали двоє чолові-
ків та дві жінки (3,6 % від усіх недужих). В обох
селах недужі жінки кількісно переважали чоло-
віків. В основному за рахунок осіб із старших ві-
кових груп. Таким чином, сільські жінки рідше
зберігали здоров’я до старості, ніж чоловіки.
Зважаючи на дані Румянцевського опису,
представниками найздоровіших вікових груп
можна назвати дітей жіночої статі та молодих
чоловіків віком 25–29 років. В обох селах ми
не виявили жодного хворого у цих категоріях.
Нездужання «по старости» було найпоширені-
шою проблемою для представників обох ста-
тей. Найбільше недужих виявилося серед осіб,
які уже перетнули рубіж 60-річчя. У той же час
літні особи становили меншість серед населен-
ня обох сіл. При цьому потрібно враховувати те,
що дані про вік переписаних осіб були надзви-
чайно приблизними. На нашу думку, вік дорос-
лих осіб радше завищували. Фраза «по старости
слаб» означала неспроможність працювати, спри-
чинену скоріше важкими умовами життя, аніж ді-
єю природних механізмів старіння організму.
Джерела та література
1. Волошин Ю. Смертність і поширення хвороб
серед старообрядців Стародубського полку: демогра-
фічне дослідження з історії Лівобережної України
1760–1780-х років // Вісник Львівського університету.
Серія історична. – Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2005. –
Випуск 39 – 40. – С. 398–411; Його ж. Розкольницькі
слободи на території Північної Гетьманщини у ХVІІІ
столітті. – Полтава: АСМІ, 2005. – 312 с.
2. Волошин Ю. Смертність і поширення
хвороб …– С. 404.
3. Сердюк І. Полкових городов обивателі:
історико-демографічна характеристика міського
населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ
ст. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. – С. 169–173.
ISSN 2222-5250
53
4. Казіміров Дм. Козацькі родини м. Мени за
Генеральним описом Лівобережної України 1765–
1769 рр. // Краєзнавство. – 2011. – № 4. – С. 216–222.
5. Генеральний опис Лівобережної України
1765−1769 р. р. Покажчик населених пунктів. –
К.: Центр. держ. іст. архів УРСР в м. Києві, 1959. –
С. 48 –49.
6. Сердюк І.О. Полкові міста Лівобережної
України середини ХVІІІ ст.: історико-
демографічний вимір (на прикладі Ніжина,
Переяслава й Стародуба): Дис… канд. іст. на-
ук : 07.00.01 / Національний ун-т «Києво-
Могилянська академія» / Ігор Олександрович
Сердюк. – К., 2010. – Арк. 23.
7. Багалей Д. Генеральная опись Малоро-
ссии // Киевская старина. – 1883. – №11. – С. 402–
432; Федоренко П. К. Воронковская сотня
Переяславского полка по Румянцевской описи //
Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. –
Вып. 12. – Полтава, Электрическая типография
Г.И. Маркевича, 1915. – С. 79 – 227; Ковальський
І. С. Генеральний опис 1765–1769 рр. – джерело
для вивчення соціально-економічних відносин на
Лівобережній Україні // Український історичний
журнал. – 1962. – №2. – С. 97–101; Кулаковський
В. М. Класове розшарування міського населення
Лівобережної України у ХVІІІ ст. // Український
історичний журнал. – 1980. – № 9. – С. 86–94;
Путро О. Генеральний опис 1765–1769 рр. як дже-
рело для вивчення соціально-економічних відно-
син на Лівобережній Україні у другій половині
ХVІІІ ст. // Український історичний журнал. –
1982. – № 7. – С. 143–147.
8. Федоренко П. К. Вказана праця, С. 88.
9. Ковальський І. С. Проведення Генерального
опису в Переяславському полку // Український іс-
торичний журнал. – 1960. – №6. – С. 133.
10. Сердюк І. Полкових городов обивателі,
С. 79–85.
11. Волошин Ю. В. Статево-вікова та шлюб-
на структура населення міста Полтави в другій
половині ХVІІІ століття // Історична пам’ять. –
2011. – №1. – С. 7.
12. Уваров П. Ю. Старость и немощность в
сознании француза XVI века. Сцены из нотари-
альной практики времен Генриха ІІ // Человек в
кругу семьи: Очерки по истории частной жизни
в Европе до начала нового времени / Под. ред. Ю.
Л. Бессмертного. – М.: РГГУ, 1996. – С. 268–269.
13. Центральний державний історичний ар-
хів України у місті Києві (далі – ЦДІАК України).
– Ф. 57. – оп. 1. – спр. 187. – арк. 1–378; спр. 192
– арк. 14 –175.
14. Муромцева Ю. І. Демографія: Навчальний
посібник. – К.: Кондор, 2006. – С. 72.
15. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187, арк. 63.
16. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 192,
арк. 161зв.
17. Там само, арк. 161.
18. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 248.
19. Там само.
20. Там само, арк. 34.
21. Там само.
22. Там само, арк. 46.
23. Там само, арк. 52зв.
24. Там само, арк. 46зв.
25. Там само, арк. 52зв.
26. Там само, арк. 156.
27. Там само, арк. 39.
28. Там само.
29. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 192,
арк. 126зв.
30. Там само, арк. 161.
31. Там само, арк. 126зв.
32. Там само.
33. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 42зв.
34. Там само, арк. 181.
35. Там само, арк. 159.
36. Там само, арк. 175зв.
37. Там само, арк. 234.
38. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 192,
арк. 127зв.
39. Там само, арк. 43зв.
40. Там само.
41. Там само, арк. 122зв.
42. Там само, арк. 157.
43. Там само, арк. 57зв.
44. Там само, арк. 31зв.
45. Там само, арк. 127.
46. Там само.
47. Там само, 31зв.
48. Там само, арк. 184.
49. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 192,
арк. 122зв.
50. Там само, арк. 133зв.
51. Там само, арк. 15зв.
52. Там само, арк. 39зв.
53. Там само, арк. 122.
54. Там само, арк. 123зв.
55. Там само, арк. 124.
56. Там само, арк. 126зв.
57. Там само, арк. 127зв.
58. Там само, арк. 132.
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
54
Елена Замура
Распространенность заболеваний среди сельского населения Переяславского полка
во второй половине ХVІІІ в.
В статье рассмотрена возрастно-половая структура населения двух сел Переяславского полка в 1760-х
гг. Подсчитана доля больных и увечных в каждой половозрастной группе. Определены возможные причины
распространенности тех видов заболеваний, которые чаще всего поражали жителей полковых сел.
Ключевые слова: Генеральная опись Левобережной Украины 1765-1769 гг., сельское население,
возрастно-половая структура населения, болезнь, увечье, инфекционные заболевания.
Olena Zamura
Spread of diseases among the Pereiyaslav regiment rural population in the second half of 18th century
In this article age-sex structures of population in two villages of Pereiyaslav regiment are considered.
Proportions of sick and maimed people are calculated for each sex and age group. The possible reasons for the
prevalence of the most widespread diseases are determined.
Key words: General inventory of the Left-bank Ukraine 1765-1769, rural population, age-sex structure of
population, illness, maim, infectious diseases.
59. Там само, арк. 137.
60. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 42зв.
61. Там само, арк. 54зв.
62. Там само, арк. 27.
63. Там само, арк. 96зв.
64. Там само, арк. 159.
65. Там само, арк. 161зв.
66. Там само.
67. Там само, арк. 127зв.
68. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 130.
69. Там само, арк. 144 зв.
70. Там само, арк. 130.
71. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 192,
арк. 99.
72. Там само, арк. 158.
73. Там само.
74. Там само, арк. 165.
75. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 241зв.
76. Там само, арк. 34.
77. Там само, арк. 183.
78. Там само, арк. 224зв.
79. Там само, арк. 18зв.
80. Волошин Ю. Смертність і поширення
хвороб серед старообрядців Стародубського пол-
ку… – С. 407.
81. Краткая медицинская энциклопедия:
В 3-х т. АМН СССР. Гл. ред. акад. Б.В. Петровский. –
2-е изд. – М.: Советская энциклопедия. – Т. 3.
Риккетсиозы – Ящур, 1990. – С. 77 – 80.
82. Хок С. Голод, болезни и структуры смерт-
ности в приходе Борщевка, Россия, 1830–1912. –
Режим доступу: http://www.tambovdem.ru/thesises.
php?id=tes_tambov98.hokk.
83. Новосельский С. А. Смертность и про-
должительность жизни в России. – Режим до-
ступу: // http://students.soros.karelia.ru/~lesheva/
novose10.html.
84. Краткая медицинская энциклопедия:
В 3-х т. АМН СССР. Гл. ред. акад. Б. В. Петровский. –
2-е изд. – М.: Советская энциклопедия. – Т. 2.
Криз гипертонический – Риккетсии, 1989. – С. 304.
85. Краткая медицинская энциклопедия:
В 3-х т. АМН СССР. Гл. ред. акад. Б.В. Петровский. –
2-е изд. – М.: Советская энциклопедия. – Т. 1. А –
Кривошея, 1989. – С. 426.
86. ЦДІАК України, Ф. 57, оп. 1, спр. 187,
арк. 34.
87. Там само.
88. Там само, арк. 42 зв., арк.181, арк. 159.
89. Краткая медицинская энциклопедия:
В 3-х т. АМН СССР. Гл. ред. акад. Б.В. Петровский. –
2-е изд. – М.: Советская энциклопедия. – Т. 1. А –
Кривошея, 1989. – С. 400 – 401.
90. Домінік П’єр Де ля Фліз (1787–1860) –
український етнограф французького походження,
доктор медицини, медико-хірург Імператорської
Московської медико-хірургічної академії, старший
лікар Київських державних маєтностей. Протягом
1848–1857 рр. за програмами Комісії для опису гу-
берній Київського навчального округу й Російського
географічного товариства уклав 9 альбомів етногра-
фічних описів селян Київської губернії.
91. Де ля Фліз Д. Етнографічні описи селян
Київської губернії, переважно тих, які належать до
Державних маєтностей, з історичними відомостями
про традиції, пам’ятки й старожитності краю, з їхніми
малюнками. – Режим доступу: http: // lytopus.org.ua
92. Там само.
93. Там само.
|