Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств

У статті досліджено стан та проблеми сучасного машинобудування. Відокремлено та розглянуто напрямки активізації діяльності сучасних вітчизняних машинобудівних підприємств....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Співак, А.О., Співак, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12097
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств / А.О. Співак, О.М. Співак // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 111-114. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12097
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-120972010-09-24T12:03:00Z Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств Співак, А.О. Співак, О.М. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки У статті досліджено стан та проблеми сучасного машинобудування. Відокремлено та розглянуто напрямки активізації діяльності сучасних вітчизняних машинобудівних підприємств. В статье исследовано состояние и проблемы современного машиностроения. Выделены и рассмотрены направления активизации деятельности современных отечественных машиностроительных предприятий. 2008 Article Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств / А.О. Співак, О.М. Співак // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 111-114. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12097 658.8:621 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
spellingShingle	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Співак, А.О. Співак, О.М. Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
description	У статті досліджено стан та проблеми сучасного машинобудування. Відокремлено та розглянуто напрямки активізації діяльності сучасних вітчизняних машинобудівних підприємств.
format	Article
author	Співак, А.О. Співак, О.М.
author_facet	Співак, А.О. Співак, О.М.
author_sort	Співак, А.О.
title	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
title_short	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
title_full	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
title_fullStr	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
title_full_unstemmed	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
title_sort	стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12097
citation_txt	Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств / А.О. Співак, О.М. Співак // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 111-114. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT spívakao stantanaprâmkiaktivízacíídíâlʹnostísučasnihmašinobudívnihpídpriêmstv AT spívakom stantanaprâmkiaktivízacíídíâlʹnostísučasnihmašinobudívnihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-02T14:14:04Z
last_indexed	2025-07-02T14:14:04Z
_version_	1836544840214511616
fulltext	111ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) УДК 658.8:621 А.О. Співак* О.М. Співак** СТАН ТА НАПРЯМКИ АКТИВІЗАцІЇ ДІЯЛьНОСТІ СУчАСНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У статті досліджено стан та проблеми сучасного машинобудування. Відокремлено та розглянуто на- прямки активізації діяльності сучасних вітчизняних машинобудівних підприємств. В статье исследовано состояние и проблемы современного машиностроения. Выделены и рассмотрены направления активизации деятельности современных отечественных машиностроительных предприятий. Постановка проблеми. Розвиток країни без- посередньо залежить від економічного добро- буту господарюючих суб’єктів. Без досягнення прибутковості більшості підприємств неможливе вирішення задач макроекономічної стабілізації, тобто забезпечення збалансованості державних прибутків і витрат, рівноваги платіжного балан- су, стабільність національної валюти та низьких темпів інфляції. Зниження ефективності діяльності підприємств призводить до скорочення можли- востей зростання зайнятості та прибутків грома- дян, податкових надходжень і соціальних витрат. Ефективне, беззбиткове функціонування про- мислових підприємств, їхня економічна стійкість в нестабільному конкурентному середовищі стає життєво-важливим завданням не тільки для міст, областей, регіонів, держави загалом, але й для усіх суб’єктів ринкової економіки [1]. Промисловість є основою економічного потенціалу країни, тому від рівня ефективності функціонування промислового комплексу виз- начальною мірою залежить загальний стан соціально-економічного розвитку. У теперішній час в Україні налічується 47,3 тис. промисло- вих підприємств. На них працює 18,8 % всього зайнятого населення. Промислове виробництво країни забезпечує більш як третину загального обсягу валового внутрішнього продукту, майже 50 відсотків товарів та послуг, а також 80 відсотків експертної продукції. З 1999 р. спостерігалась по- зитивна динаміка розвитку промисловості [1]. У свою чергу слід підкреслити, що машино- будування забезпечує науково-технічний про- грес і перебудову економіку всієї країни. Саме продукція, що виробляється машинобудівними підприємствами є основою для виготов- лення конкурентоспроможної продукції підприємствами інших галузей. Тому галузі ма- шинобудування повинні розвиватися більш при- скореними темпами, ніж інші галузі. Актуальність статті обумовлена необхідністю визначення ролі, стану, проблем, що перешкод- жають успішної діяльності машинобудівних підприємств та шляхів їх вирішення. Аналіз публікацій по проблемі. Дослідженням діяльності машинобудівних підприємств за різними напрямками займаються такі вчені, як Чайковська В.П. [1], Воронкова А.Е. [2], Клинов В. [3], Брес С.В. [4]. Виклад основного матеріалу дослідження. Кінцева продукція машинобудування призначе- на для задоволення потреб як галузей машино- будування та іншої промисловості. За значенням підприємств машинобудівного комплексу можна виділити три взаємозв'язані групи: 1) машинобудівні підприємства, що забез- печують розвиток науково-технічної революції в окремих галузях промисловості – це верстатобу- дування, приладобудування, хімічне машинобу- дування, електротехнічне і енергетичне машино- будування; 2) машинобудівні підприємства, що забез- печують розвиток науково-технічної революції в самому машинобудуванні – це тяжке машино- будування, верстатобудування, інструментальна промисловість тощо; 3) машинобудівні підприємства, що забез- печують кінцевого споживача технікою – це автомобілебудування, електронна та радіотехнічна промисловість. Як було зазначено вище, значна більшість машинобудівних підприємств відносяться до тих, що були засновані у радянські часи. Підприємства є великими за розміром, мають * Співак А.О. – ст. викладач кафедри маркетингу, канд. екон. наук. ** Співак О.М. – доцент кафедри прилади, канд. техн. наук, доцент. Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Луганськ. 112 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ великі матеріально-технічну базу, виробничі, складські, адміністративні будівлі, території. У зв’язку з подіями, які відбувалися після 1991 р., значно знизився попит на продукцію машинобу- дування, що вироблялася цими підприємствами. Як відомо, більшості середніх та великих підприємств притаманне інертність та повільна реакція на ринкові зміни. З цієї причини значна частка машинобудівних підприємств продовжу- вала виробляти продукцію, яка не знаходила сво- го споживача й лишалася на складах. У своїх дослідженнях А.Е. Воронкова го- ворить, що однією з істотних проблем в галузі залишається реалізація готової продукції, вирішити яку не в змозі більшість машинобудівних підприємств. На основі цього можна зробити вис- новок, що машинобудівним підприємствам харак- терна наявність значної кількості невикористо- вуваних ресурсів, до яких відносяться: незадіяне обладнання, товарно-матеріальні запаси, які на- лежать до неліквідів, невикористовуванні площі, незайнятий кваліфікований персонал. Звичайно це дуже негативно впливає на фінансовий стан машинобудівних підприємств. Управління за- пасами має важливе значення для будь-якої організації, оскільки зберігання як готової продукції так й матеріалів є однією з статей ви- трат. У минулому благополуччя підприємства оцінювалося за обсягами її запасів. Сьогодні підприємства відносяться до запасів як до непро- дуктивного активу, оскільки вкладені в них кошти могли б використовуватися за перспективнішими напрямами [2]. У свою чергу уряд, розуміючи велике значен- ня машинобудівної галузі, намагається сприяти розвитку галузі. Постановою Кабінету Міністрів Україні від 18 квітня 2006 р. №516 було затвер- джено державну програму розвитку машинобу- дування на 2006 – 2011 рр. Ця програма спрямо- вана на забезпечення споживачів сучасною ви- сокоефективною продукцією машинобудування вітчизняного виробництва. Ця програма була затверджена діючим у той час прем’єр-міністром Ю. Єхануровим. У програмі говориться, що до галузі маши- нобудування України належить 365 промисло- вих підприємств та 57 науково-дослідницьких організацій (з них 25 перебуває у державній власності) із загальною кількістю працюючих понад 233 тис. чоловік. Обсяг продукції маши- нобудування перевищує на внутрішньому рин- ку 10 млрд. Проте порівняно з минулим роком обсяг продукції машинобудування знизився. На зовнішньому ринку обсяг продажу становить близько 5 млрд. гривень. Це лише 15 % загаль- ного обсягу промислової продукції, що значно менше, ніж у розвинутих державах [3]. Якщо бра- ти Японію та Німеччину, то їх експорт складає: Японія – 60%, Німеччина – 45%. У 1989 р. показ- ник українського експорту складав 38%, що гово- рило про високий рівень розвитку економіки. До 2000 р. він скоротився в три рази. Країна переживає переорієнтацію економіки зі сходу на захід. До 1991р. 88% української промислової продукції вивозилося в союзні республіки. Сьогодні заповнити цей об'єм за ра- хунок завоювання нових ринків збуту на даному етапі не представляється можливим. З цієї причини тисячі підприємств припини- ли своє існування. Тільки за 2002 р. у відносно благополучній Донецькій області було збуджено 872 справи з питання банкрутства (на 7% вище, ніж показник попереднього року), визнано бан- кротом – 535, ліквідовано – 580. Слід наголосити, що негативним чинни- ком, що впливає на діяльність машинобудівних підприємств, є необґрунтовано широка присутність на внутрішньому ринку закордонних виробників. Сьогодні обсяг імпорту продукції машинобудування більш як в 1,5 рази перевищує обсяг її експорту. Темпи збільшення обсягу імпорту продукції машинобудування також знач- но перевищують темпи збільшення її експорту – відповідно 25 і 12 %. У результаті посилення інвестиційної активності в більшості галузей, де використовується продукція машинобуду- вання, та вжиття заходів для підвищення її конкурентоспроможності слід очікувати збільшення обсягу такої продукції до 38-42 млрд. гривень при середніх річних темпах збільшення обсягу її виробництва на рівні не менш як 18-20 % протягом трьох – чотирьох років, з наступною їх стабілізацією на рівні 15-17 % ще протягом трьох – чотирьох років. Існуючі в галузі машинобудування виробничі потужності моральна та фізично застаріли (70 % обладнання експлуатується 15 і більше років, використаються ресурсоємні технології) та не спроможні забезпечити необхідний обсяг вироб- ництва. Велика кількість підприємств потребує масштабної реконструкції та переоснащення з ме- тою створення умов для виготовлення продукції з конкурентоспроможними техніко-економічними показниками. Інноваційна активність у машинобудуванні недостатня. Лише близько 14 % підприємств проводять інноваційну діяльність, хоча працює значна кількість наукових і конструкторсь- ких організацій. У 2005 році впроваджено лише 460 нових технологій, з них маловідходних і ресурсозберігаючих тільки 210, освоєно вироб- 113ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) ництво нових видів техніки – 272 одиниці (тоді як сучасні підприємства розвинутих країн за рік у се- редньому освоюють 2-3 та більше нових моделей). Однією з основних причин низької інноваційної активності галузі машинобудування є незначні обсяги фінансування [4]. Гострою є кадрова проблема для машино- будівних підприємств України стосовно того, що середній вік працівників на багатьох підприємствах перевищує 55 років. Щодо ряду нових професій, пов’язаних із створенням і за- стосуванням комп’ютеризованих виробництв, упровадженням високих технологій, ця проблема потребує особливої уваги. Негативно впливають на розвиток маши- нобудування випереджаючи темпи зростання вартості ресурсів. За період із січня 2004 року по червень 2005 року індекс цін продукції ма- шинобудування станови 12 %, то індекс цін на метал перевищив 50 %, на природний газ – 25%, паливо – 25%, транспортні послуги – на 30 % [3]. Стримуючим фактором для машинобудуван- ня також є висока вартість кредитних ресурсів, яка досягає 18-20% річних. Оскільки середня рентабельність галузі становить 10 відсотків, то користуватися кредитними ресурсами можуть лише деякі підприємства. Це зумовлює малі обся- ги інвестування, відсутність оборотних коштів, а отже – неповне використання можливостей для розвитку, низьку конкурентоспроможність, ви- соку кредиторську заборгованість. Вітчизняними машинобудівними підприєм- ствами виготовляється майже 2,6 тис. найме- нувань машин і обладнання для агропромис- лового комплексу, зокрема малогабаритні, енергонасичені та універсальні просапні тракто- ри, зернозбиральні комбайни, які забезпечують ефективність сільськогосподарського вироб- ництва [5]. Тенденції розвитку машинобудування за останні півстоліття свідчить про те, що його роль «локомотива» розвитку економіки передових країн і миру в цілому залишається визначальною. Продукція підприємств машинобудування грає важливу роль у реалізації досягнень науково- технічного прогресу всіх галузей промисловості. Переважний розвиток оброблювальної промисловості в порівнянні з сировинними га- лузями має не лише економічне, але і соціальне значення. У вартісній структурі продукції оброблювальної промисловості переважає тру- довий дохід – головне джерело благополуччя більшості населення, яке до того ж розподіляється більш рівномірно, у тому числі й територіально. Висновки досліджень. На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що су- часний стан вітчизняного машинобудування є незадовільним. Зниження об’ємів виробництва та реалізації машинобудівної продукції є наслідком зменшення числа інвестицій в діяльність підприємств, наявності великої дебіторської та кредиторської заборгованості, відсутності технічного переоснащення, невідповідності деякої продукції стандартам якості, наявністю значної кількості не використовуваних ресурсів. Усі вище наведені аргументи, що підтверджують велике зна- чення розвитку машинобудування для економіки країни, обумовлюють необхідність проведення досліджень різних напрямків, які сприяли б по- кращенню стану вітчизняного машинобудування. Одним з таких напрямів є активізація діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств, яка стосується: інноваційних процесів. Провідні світові ви- робники машинобудівної галузі в сучасних умовах приділяють велике значення інноваційним про- цесам, які забезпечують конкурентоспроможність суб'єктам господарювання; інвестиційної діяльності. Машинобудівна га- лузь гостро потребує реконструкції та модернізації виробничих потужностей, а для цього необхідні суттєві інвестиції; наукової діяльності. Підготовка висококваліфікованих фахівців для роботи на виробництві, підвищення ролі вітчизняної науки, посилення уваги до наукоємних галузей і передо- вих технологій; вдосконалення нормативно-правового забез- печення. Проведення ефективної митно-тарифної політики, гармонізація національних стандартів галузі з міжнародними та європейськими, роз- робка законопроектів щодо зниження став- ки податків для підприємств пріоритетних напрямків розвитку машинобудування, стимулю- вання експортоспроможності машинобудівних підприємств; маркетингової діяльності. Проведення марке- тингових досліджень кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринку, виявлення чинників, які сприяють або гальмують діяльність підприємства, виявлення потреб споживачів, встановлен- ня міцних партнерських відносин із покупцем, організація ярмарків і вистав. Рівень дослідження сучасними науковця- ми більшості вказаних напрямків активізації діяльності машинобудівних підприємств та про- блем, що пов’язані з ними, є досить високим. Але слід зазначити, що дослідженню такого на- прямку, як активізація маркетингової діяльності машинобудівного підприємства, приділено недо- статньо уваги. У зв’язку з тим, що цей напрямок активізації має у своєму розпорядженні низку 114 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ інструменти та заходів, які в змозі значно сприя- ти покращенню діяльності машинобудівного підприємства, він вимагає ретельних досліджень. Слід звернути увагу на те, що маркетингова діяльність усіх підприємств безперечно має спільні базові основи, але кожному з них притаманні окремі особливості, які визначаються товаром, що виготовляються, галуззю промисловості, мас- штабом виробництва, а це впливає на специфіку їх маркетингової діяльності. Тому при формуванні теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій з цього питання обов’язковою умо- вою є дослідження та визначення особливостей маркетингової діяльності саме машинобудівних підприємств. Література 1. Чайковська В.П. Промислові підприємства України: проблеми і перспективи розвитку // Актуальні проблеми еконо- міки. – 2007. – № 1(67). – С. 97-103. 2. Воронкова А.Э. Стратегическое управ- ление конкурентоспособным потенциа- лом предприятия: диагностика и органи- зация. Монография. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального уни- верситета, 2000. – 315 с. 3. Клинов В. Современные тенденции разви- тия машиностроения // Вопросы экономи- ки. – 2006. – № 9. – С. 31-47. 4. Брес С.В. Роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 1. – С. 162-169. 5. Державна програма розвитку вітчизняних машинобудування на 2006 – 2011 роки: за- тверджено постановою КМУ 18.04.2006 №516 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16. – С. 136-145. Поступила до редакції 30.10.08 © А.О. Співак, О.М. Співак, 2008 УДК (663.3+519.237) 330.341 Є.В. Лазарєва* Г.В. Карпінська** КЛАСТЕР ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА РЕСТРУКТУРИЗАцІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВИНОРОБСТВА Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з вико- ристанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синер-гетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использо- ванием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта. Постанова проблеми. Радикальні зміни, що відбулися і відбуваються в України: перехід до ринкової економіки, проведення інтеграційної політики держави до ВТО та ЄС орієнтовані на економічне зростання й підвищення конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання. В глобальному середовищі рин- ки стандартних товарів вже насичені, споживачів все більше приваблюють товари високої якості та вузької спеціалізації. Для пристосування до змін і вимог ринку підприємства і компанії про- понують нові форми організації й управління * Лазарєва Є.В. – старший науковий співробітник, канд. екон. наук, с.н.с., доцент. ** Карпінська Г.В. – молодший науковий співробітник. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Стан та напрямки активізації діяльності сучасних машинобудівних підприємств

Institution

Ähnliche Einträge