Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")

На основі архівних джерел відтворено етапи підготовки видавничого проекту «Історія міст і сіл УРСР» в 1960-1970-х роках.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Бажан, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121119
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР") / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 26-31. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-121119
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1211192017-06-14T03:04:14Z Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР") Бажан, О. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення На основі архівних джерел відтворено етапи підготовки видавничого проекту «Історія міст і сіл УРСР» в 1960-1970-х роках. На основании архивных источников отражены этапы подготовки издательского проекта «История городов и сел УССР» в 1960-1970-е годы. On the basis of archives there have been reproduced the steps of arranging the publishing project “History of Towns and Villages of Ukrainian Soviet Socialist Republic” in 1960-1970-ies. 2012 Article Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР") / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 26-31. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121119 92(477) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Бажан, О. Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР") Краєзнавство
description	На основі архівних джерел відтворено етапи підготовки видавничого проекту «Історія міст і сіл УРСР» в 1960-1970-х роках.
format	Article
author	Бажан, О.
author_facet	Бажан, О.
author_sort	Бажан, О.
title	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")
title_short	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")
title_full	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")
title_fullStr	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")
title_full_unstemmed	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")
title_sort	краєзнавча енциклопедія україни (до 50-річчя ухвалення постанови цк кпу "про видання "історії міст і сіл української рср")
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121119
citation_txt	Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР") / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 26-31. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT bažano kraêznavčaenciklopedíâukraínido50ríččâuhvalennâpostanovickkpuprovidannâístoríímístísílukraínsʹkoírsr
first_indexed	2025-07-08T19:13:24Z
last_indexed	2025-07-08T19:13:24Z
_version_	1837107256106156032
fulltext	КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 26 у містах. – К.: ВІПОЛ, 1994. – 136 с. 4. Драпіковський І., Іванова І.Б., «Найбільш ефективне використання землі як критерій при- йняття містобудівних рішень». Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 28-29 квітня 2006 рік, збірник тез і доповідей. – К., 2006. – С. 79-82. 5. Иванова А.К. Эффективность использования городских территорий. – М.: Стройиздат, 1984. – 116 с. 6. Клюшниченко Є.Є., Економіка реконструкції житлової забудови. – К: Будівельник, 1973. – 124 с. 7. Конторович И.Я., Ривкин А.Б. Раци- ональное использование территории городов, – М.: Стройиздат, 1986. – 126 с. 8. Молчанов В.М. Теоретические основы проектирования жилых зданий / В.М. Молчанов.– Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 235с. 9. Осітнянко А.П., Сушко С.В. Врахування містобудівних факторів та обмежень при розроб- Анастасия Орлова Социальная и экономическая составляющая эффективности использования территории при застройке микрорайона современного города В статье освещается история развития городов Украины. Раскрывается понятие эффективности ис- пользования территории и дан обзор научных исследований по данной проблеме. Анализируются такие по- нятия как градостроительный, социальный и экономический эффекты при застройке микрорайона. Ключевые слова: город, микрорайон, эффективность, интенсивность, жилая застройка, социальный эффект, экономический эффект. Anastasiia Orlova Social and economic component of effective territory use by microdistrict modern sity building The article highlights the history of cities in Ukraine. It reveals the concept of effi cient use of the territory and a review of research on this issue. The urban planning, social and economic effects was analyzed in the article. Key words: city, microdistrict, effi ciency, intensity, residential area, social impact, economic impact. УДК 92(477) Олег Бажан (м. Київ) КРАЄЗНАВЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНИ (ДО 50-РІЧЧЯ УХВАЛЕННЯ ПОСТАНОВИ ЦК КПУ «ПРО ВИДАННЯ «ІСТОРІЇ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР») На основі архівних джерел відтворено етапи підготовки видавничого проекту «Історія міст і сіл УРСР» в 1960-1970-х роках. Ключові слова: краєзнавчий рух, П. Шелест, П. Тронько, Інститут історії АН УРСР. П’ятдесятирічна хронологічна відстань, з ча- су прийняття постанови ЦК КПУ за № 16/18-3 «Про видання «Історії міст і сіл Української РСР» ці інвестиційних проектів реконструкції житло- вих будинків // Містобудування та територіаль- не планування. – Вип. 10. – К.: КНУБА, 2001. – С. 108–237. 10. Плешкановська А.М. Функціонально- планувальна оптимізація використання міських те- риторій. – К.: Інститут урбаністики, 2005. – 190 с. 11. Токарев А.Г. Система композиционных приемов как средство организации городского про- странства в творчестве М.Н. Кандратьева / А.Г. То- карев // Труды РГААИ. – Вып. 1. – 2001. – С.70-75. 12. Лященко А.А., Боєв С.А., Ціпенко О.В. Практика застосування та шляхи удоскона- лення методичних підходів щодо нормативної грошової оцінки земель населених пунктів // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2002. – Вип. 12. – С. 69 – 79. 13. Федяева Н.А. Многофункциональные жилые комплексы / Н.А. Федяева.– М.: МАрхИ, 1981. – 127 с. (29 травня 1962 року) посилює інтерес сучасних дослідників рідного краю до процесу творен- ня унікальної краєзнавчої енциклопедії – 26-ти ISSN 2222-5250 27 ласті – громадсько-політичних діячів, вчених, письменників, Героїв Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці, Заслужених вчителів, ліка- рів, артистів, новаторів виробництва, членів бри- гад і ударників комуністичної праці. До підготовки цього видання передбачається залучити кращі сили науковців дослідних інсти- тутів, архівів, музеїв викладачів вищих і серед- ніх учбових закладів, партійного, радянського і профспілкового активу. З метою чіткої організації цієї великої і важ- ливої роботи відділ науки і культури ЦК КП України вважає необхідним: створити головну редакційну колегію, яка здійснюватиме загаль- не і науково-методичне керівництво підготов- кою та виданням «Історії міст і сіл Української РСР»; в кожній області створити редакційну ко- легію по підготовці тома, присвяченого даній об- ласті; поточне організаційно-методичне керів- ництво підготовкою та виданням цієї праці по- класти на Архівне управління при Раді Міністрів УРСР, Вченій Раді Інституту історії партії ЦК КП України та Інституту історії, економіки і мовоз- навства АН УРСР «[2]. Через два тижні, 29 травня 1962 року партій- ний аеропаг у складі М. Підгорного, В. Іващенко, Д. Коротченка, А. Скаби, П. Шелеста ухвалив постанову ЦК КПУ № 16 / 18-3 «Про видання «Історії міст і сіл Української РСР» такого зміс- ту: «З метою висвітлення величних соціалістич- них перетворень, які сталися за роки Радянської влади в містах і селах Української РСР, ЦК КП України постановляє: 1. Погодитись з пропозицією Архівного управ- ління при Раді Міністрів УРСР, Інституту іс- торії партії ЦК КП України – філіалу Інституту максизму-ленінізму при ЦК КПРС, та Інститутів історії, економіки і мовознавства АН УРСР про під- готовку і видання до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції праці «Історія міст і сіл Української РСР». 2. Для керівництва підготовкою цього видан- ня створити Головну редакційну колегію в тако- му складі: Тронько П.Т. /голова/, Пількевич С.Д. /заступник голови/, Касименко О.К. /заступник голови/, Цілуйко К.К., Бутич І.Л., Головач І.К., Захарук Ю.М., Ковалевський Б.П., Кочубей А.Д., Несторенко О.О., Нижник В.Є., Слабєєв І.С., Юрченко О.Т. 3. Доручити обкомам КП України створити редакційні колегії для керівництва підготовкою окремого тома по своїй області. 4. Включити працю «Історія міст і сіл Української РСР» до перспективних планів облас- томного літопису населених пунктів України. Як стверджує історик Валентина Бездрабко, про- моутером проекту написання фундаментальної колективної праці виступило Архівне управлін- ня при Раді міністрів УРСР. У доповідній записці начальника Архівного управління при РМ УРСР С.Пількевича на адресу ЦК КПУ від 31 січня 1962 року йшлося про наукове і практичне значення під- готовки «біографій» усіх наявних в Україні міст і сіл, структуру багатотомного видання, а також принципи організації роботи над проектом [1]. Результатом спільних нарад архівістів з вчени- ми провідних науково-дослідних установ респу- бліки, присвячених написанню довідника про на- селені пункти, стало спільне звернення Архівного управління при РМ УРСР, Інституту історії партії ЦК КПУ та Інститутів історії, економіки мовоз- навства АН УРСР до ЦК КПУ з пропозицією під- готувати і видати до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції працю «Історію міст і сіл Української РСР» в 26-ти томах (по окремому тому на кожну область) . Вивчивши аргументи поважних наукових ін- ституцій, відділ науки і культури ЦК КПУ вирі- шив підтримати видання праці «Історія міст і сіл Української РСР». У доповідній записці на адресу ЦК КПУ, датованій 15 травня 1962 року, завідувач відділом науки і культури ЦК КПУ Юрій Кондуфор наполягав на прийнятті спеціальної партійної по- станови, мотивуючи свою думку наступними ар- гументами: «Останнім часом у республіці широко розгорнулася краєзнавча робота. Готуються і ви- даються книги з історії міст і сіл, заводів і фабрик, колгоспів і радгоспів, створюються краєзнавчі за- водські, колгоспні і шкільні музеї. Проте в усій цій роботі ще нема належної системи і організованос- ті. Книги з історії міст і сіл пишуться малоквалі- фікованими авторами на низькому рівні і тому не можуть задовольнити запити трудящих. Видання праці «Історія міст і сіл Української РСР», в якій будуть відбиті величні соціалістич- ні перетворення, що відбулися в республіці за роки Радянської влади, узагальнюватиметься досвід соці- алістичного і комуністичного будівництва, на кон- кретних матеріалах висвітлюватимуться досягнення наших міст і сіл, в значній мірі усуне цей недолік. Кожний том праці матиме історико-геогра- фічний вступ, короткі енциклопедичного харак- теру довідки про всі населені пункти області. На конкретному матеріалі висвітлюватимуться соці- алістичні перетворення, які сталися в області, ра- йоні, місті й селі за роки Радянської влади; по- даватиметься матеріал про передових людей об- КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 28 них видавництв, а також до планів наукової робо- ти Архівного управління при Раді Міністрів УРСР, Інституту історії партії ЦК КП України, інститутів суспільних наук АН УРСР та вузів республіки. 5. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП України всіляко сприяти підготовці «Історія міст і сіл Української РСР», залучивши до цієї ро- боти кращі наукові сили областей, міст і районів. 6. Контроль за виконанням цієї постанови по- класти на відділ науки і культури та відділ пропа- ганди і агітації ЦК КП України»[3]. Підготовкою багатотомного літопису міст і сіл України, окрім визначених політбюро ЦК КПУ структур (Головної редколегії, партійних ідеоло- гічних підрозділів, установ Академії наук УРСР, Головної редакції Української Радянської ен- циклопедії), активно переймався секретар ЦК КПУ, а з з липня 1963 року перший секретар ЦК Компартії України Петро Шелест. У ході інтерв’ю журналу «Київ» (квітень 1989 р.) на запитання журналіста: «... чи правда, що Ви були одним із на- тхненників створення унікальної краєзнавчої ен- циклопедії України-двадцятишеститомної історії міст і сіл? І чому Вас, першого секретаря ЦК пар- тії зацікавило краєзнавство?», Петро Шелест зі- знався: « Справді, я чимало займався проблемами цього видання... Захопився я краєзнавством, чи ні, не знаю. Річ у тім, що ідея такої величезної всена- родної енциклопедії народилася в мене давно (хо- ча, може, згадувати про це й нескромно) і, можна сказати, випадково. Я тоді працював ще першим секретарем Київського обкому партії. Якось дове- лося заночувати в одному селі – машина загруз- ла у болоті. І там у одного діда я знайшов велику дореволюційну ще книгу – докладний опис села, його історію, зроблений мудрим дияконом. Ось він описує село – таке-то воно було, так будувало- ся, стільки-то душ і окремих родин у ньому живе, скільки церков і стільки прихожан у кожній, хто тримає шинок і хто родом із козаків, хто чим за- ймається – той пасічник, той швець, той шорник, той ремісник, той кравець, а той просто п’яниця, і нічого не вміє. А потім, уже значно коротше, пише дяк про всі навколишні села. Отака чудова книга була створена, і я подумав: чорт забирай, дяк зумів написати, а ми? У же скільки років минуло, як дяк помер, а книга живе, і я її із захопленням читаю – це ж пам’ять народу! Ні думаю, за будь-яких об- ставин, та ми повинні таку працю створити – і не про одне село, а про багато. Тож почали розгор- тати справу – організували громадські редакції в областях, у районах, запросили на допомогу міс- цеву сільську інтелігенцію. просто старих людей, у містах було більше фахівців – піднялася чис- та і добра хвиля народного ентузіазму, яка роз- будила краєзнавчий рух, зробила його рухом ма- совим. Почалася велика і дуже копітка робота. А потім неодноразово проводив спеціальні нара- ди, де слухали краєзнавчі проблеми. На засідан- ні Політбюро ЦК Компартії України приймали й спеціальне рішення про підтримку цієї справи – ухвалили постанову «Про створення багатотомної «Історії міст і сіл Української РСР». Саме тоді до- ручили всю практичну роботу Троньку і редакції Української Радянської Енциклопедії на чолі з Миколою Бажаном, ще підключили на допомо- гу Інститут історії АН УРСР, суспільствознавців вузів. Дехто спочатку відбрикувався: як же, він – фахівець по світових проблемах, а тут історія якогось села чи хутора. Але абсолютна більшість працювала з душею – і от результат: стоять на полиці двадцять шість фундаментальних томів. Пишаюсь, що в них краплина і моєї праці» [4]. Підтвердженням того, як уболівав перший секретар ЦК КПУ за видання «Історія міст сіл УРСР» є щоденникова сторінка П. Шелеста від 25 січня 1964 року:» Провів нараду із завідуючими відділами ЦК Шевелем і Кондуфором, розглядав питання про зустріч в ЦК КПУ з активом творчої інтелігенції. До деталей обговорили організацію видання історії міст і сіл республіки. Це велика справа, яка залишиться на віки в історії України. Були і противники цієї потрібної справи, і перш за все неук І. Грушецький» [5]. На першому етапі (1962-1964 рр.) підготов- ки науково-популярної праці на громадських за- садах, головна увага кураторів видавничого про- екту була зосереджена на формуванні редколе- гій всіх томів і комісій у містах, райцентрах рес- публіки та великих селах, підборі авторів, нала- годженні тісної співпраці Головної редколегії з академічними інституціями, архівними устано- вами, начальними закладами. Бібліотечно-бібліографічне забезпечення під- готовки 26-ти томного енциклопедичного видан- ня взяла на себе Державна історична бібліотека Української РСР. Фахівцями бібліотеки були роз- роблені інструктивно-методичні матеріали зі ство- рення джерельної бази для авторських колективів у всіх регіонах країни. «Зведена картотека матеріа- лів з історії міст і сіл України» на 1964 рік налічу- вала понад 100 тисяч назв історичної, економічної, географічної та іншої корисної літератури. Упродовж 1962-1964-х років значну допопо- могу авторам у збиранні матеріалів до нарисів надавало Архівне управління при Раді міністрів ISSN 2222-5250 29 УРСР. Співробітниками центральних і обласних архівів за короткий період часу було виявлено з іс- торії окремих населених пунктів понад 200 тисяч документів, до яких складені відповідні картотеки. Республіканська конференція істориків-архівістів (1-2 листопада 1963 р., м. Київ), кущові наради ар- хівістів у Львові, Кам’янці-Подільському, Полтаві, Херсоні, Києві, Харкові (1962–1967 рр.) виступи- ли своєрідними дискусійними майданчиками з об- говорення методики написання, структури, обсягу краєзнавчої енциклопедії. З ініціативи Архівного управління при РМ УРСР в масштабах республіки було проведено збір кількісної інформації про населені пункти України за критеріями: місто, селище міського типу, робітниче селище, хутір, залізнична стан- ція. Накопичена база даних давала можливість Головній редколегії осягнути реальні масштаби та визначити орієнтовні часові рамки роботи над проектом. Стало очевидним, що вмістити розло- гі нариси на основі підготовлених анкет-довідок про населені пункти у 26- томній серії книг вкрай важко. За таких обставин секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба та члени Головної редколегії П. Тронько та О. Касименко 1 лютого 1964 ро- ку звернулися до ЦК КПУ з пропозиціями щодо підготовки видання «Історії міст і сіл Української РСР». У доповідній записці «Про хід виконання постанови ЦК КП України від 29 травня 1962 р. «Про видання історії міст і сіл Української РСР» відповідальні за видавничий проект функціоне- ри інформували ЦК КПУ про завершення про- цесу формування обласних редакційних колегій, міських та районних комісій, в окремих населе- них пунктах авторських груп, залучення до робо- ти відповідних міністерств, відомоств і установ (міністерства вищої і середньої спеціальної осві- ти, культури і освіти), близько 100 тисяч осіб з числа вчителів-істориків, працівників культурно- освітніх установ, викладачів вищих і спеціальних середніх учбових закладів, партійно-радянського активу і любителів-краєзнавців. Разом з тим А. Скаба, П. Тронько та О. Касименко вважали за доцільне внести деякі зміни в структуру кож- ного тому. Із загальної кількості 34572 населених пунктів УРСР на сторінках видання пропонува- лося розмістити нариси, які переповідали історію приблизно 2220-2500 міст і сіл України, в тому числі про всі 363 міста республіканського, облас- ного і районного підпорядкування і вибірково (до 1900-2200 нарисів) про селища міського типу, ро- бітничі селища і села , які мають багату історію та культуру. Біографії інших населених пунктів мали друкуватися у вигляді стислої довідки. На розгляд ЦК КПУ було запропоновано й графік підготовки томів. До 1 жовтня 1964 року перед- бачалося завершити редагування і друк томів по Київській, Харківській, Одеській, Полтавській, Вінницькій, Львівській та Закарпатській облас- тях, а по всіх інших областях у 1965 році [6]. Постановою №П-58/9 від 5 лютого 1964 року ЦК КПУ схвалив часткову зміну структури кож- ного тому «Історії міст і сіл Української РСР». Визначення оптимального обсягу нарисів та до- відок в кінцевому результаті ніяк не позначилися на загальній структурі видання (до 2800-3000 ав- торських аркушів). Передбачалося, що обсяг кож- ного тома разом з ілюстративним матеріалом не перевищуватиме 100 авторських аркушів. Кожен том унікальної серії мав відкриватися коротким вступним словом, після чого йтиме історико- економічний нарис про область, нарис про об- ласний центр та нариси про міста обласного під- порядкування. Далі пропонувалося в алфавітно- му порядку вміщувати нариси про населені пунк- ти по районах даної області. Наступний блок мав стосуватися інформації про найвизначніші сіль- ські пункти. Наприкінці тому читач мав ознайо- митися з іменним та географічним покажчиками, переліком джерел та літератури» . Науково-методичне керівництво роботою всього багатотисячного колективу «Історії міст і сіл Української РСР» було покладене на Інститут історії АН УРСР. Видання 26 томів серії книг ма- ла забезпечити Головна редколегія Української радянської енциклопедії. Для посилення робо- ти над видавничим проектом ЦК КПУ прийняв рішення ввести додатково до складу Головної редколегії «Історії міст і сіл Української РСР» М. Бажана (заст. голови), І. Білодіда (академі- ка, віце-президента АН УРСР), Ю. Кондуфора, С. Королівського (професора, завідувача кафе- дрою історії СРСР Харківського держуніверси- тету), О. Кощика (кандидата історичних наук, за- відувача кафедрою історії СРСР Київського дер- жуніверситету), І. Назаренка (доктора філософ- ських наук, директора Інституту історії партії ЦК КПУ), О. Парасунька (доктора історичних наук, завідувача відділом Інституту історії АН УРСР), В. Терлецького (кандидата історичних наук, вчено- го секретаря Головної редакції Української УРЕ), Ф. Шевченка (доктора історичних наук, редакто- ра «Українського історичного журналу», увіль- нивши зі складу редколегії І. Бутича, І. Головача, Ю. Захарука, Б. Ковалевського, А. Кочубея, В. Нижника, О. Юрченка [7]. КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 30 У процесі творення фундаментальної праці, яка не мала аналогів у світі, важлива роль відво- дилася обласним редколегіям. Саме члени облас- них редакційних колегій мали відповідально піді- йти до встановлення оптимального переліку се- лищ міського типу на сторінках енциклопедич- ного видання; координації діяльності значного числа учаcників видавничого проекту: наукових працівників архівів, музеїв, картографів, вчених- істориків, економістів, викладачів суспільних на- ук вузів, журналістів, письменників, любителів- краєзнавців; розробці детального графіку підго- товки, укладання та редагування тому. На прохання Головної редколегії Президія Академії наук у вересні 1963 року ухвали- ла постанову про створення в Інституті історії відділу історії міст і сіл з функціями науково- методичного центру. Від початку функціону- вання до кінця листопада 1967 року відділ істо- рії міст і сіл УРСР Інституту історії АН УРСР очолював доктор історичних наук Онуфрій Арсенович Парасунько. У процесі написання ро- бочих варіантів рукописів томів, підготовки до них ілюстрацій, який тривав з 1964 по 1967 ро- ки, О. Парасунько разом зі своїми колегами по відділу надавав наукову, методичну допомо- гу редакційним колегіям, районним комісіям, а також індивідуальні консультації авторам, які не мали належної фахової підготовки з написання на- рисів про міста і села України. Зі службової харак- теристики на О. Парасунька, засвідченої підписа- ми виконуючого обов’язки директора Інституту історії АН УРСР доктора історичних наук П. Гудзенка, секретаря партбюро Інституту істо- рії АН УРСР А. Шлепакова, голови місцевого ко- мітету Інституту історії АН УРСР Л. Лещенка до- відуємося, що « ним розроблені основні науково- методичні документи по написанню історії міст і сіл, опубілковані «методичні вказівки», а також проспекти написання історико-економічних на- рисів областей, характеристик районів та довідок про села – центри сільських рад, які повинні бути розміщені в томах кожної області... Крім того, тов. Парасунько О.А. опублікував в журналах ряд ста- тей по методології та методиці написання нарисів та історії міст сіл. У результаті спільної роботи Відділу з обласними редколегіями в лютому 1966 року видано друкарським способом широко ілю- стрований макет тома «Історія міст сіл Харківської області, який отримав схвалення наукової гро- мадськості. В 1967 році вийшли з друку томи історії міст і сіл «Харківська область» (110 др. аркушів),»Полтавська область (114 ,5 др. арк)» [8]. Великий обсяг робіт з редагування, вне- сення правок в машинописні тексти нарисів (за перші 2 роки співробітники відділу про- читали й дали оцінку 1065 нарисам, а з ура- хуванням повторного читання окремих нари- сів можна вважати, що упродовж 1964-1965 ро- ків було прочитано більше третини всіх на- рисів, які вміщувалися у виданні) негатив- но позначився на здоров’ї 54-річного вченого. У зв’язку з різким погіршенням зору у листопа- ді 1967 року О. Парасунько написав заяву про звільнення з посади керівника відділу. Після відповідних узгоджень відділ історії міст і сіл УРСР наприкінці 1967 року очолив підлеглий О. Парасунька, кандидат історичних наук Ігор Семенович Слабєєв [9]. Керування І. Слабєєвим відділом припало на час остаточного доопрацю- вання текстів, їх наукового редагування і випус- ку усіх томів. Коли обсяг робіт став надто вели- ким, було прийнято рішення про збільшення чис- ла співробітників. Якщо на час створення у відділі працювало 5 старших і 3 молодших наукових спів- робітників, 1 лаборант, 1 референт, то в 1968 році відповідний науковий підрозділ налічував 9 стар- ших і 4 молодших наукових співробітники [10]. Видавничий процес багатотомної праці тривав до січня 1974 року. Загальний обсяг видання склав понад 2360 авторських аркушів, 10160 статей і до- відок, 9000 ілюстрацій. Досвід підготовки і видан- ня «Історії міст і сіл» було високо оцінено науковою громадськістю СРСР. Відомі вчені Є Жуков та Б. Рибаков вважали, що видання «вийшло за рамки традиційного краєзнавства, синтезувало здобутки професійних істориків і результати збирання істо- ричного матеріалу, проведеного представниками місцевої громадськості на добровільних началах». Праця вчених і краєзнавців у 1976 році була від- значена Державною премією СРСР в галузі науки. Підготовка 26-томного енциклопедичного ви- дання сприяла активізації краєзнавчого руху в Україні. Тільки у 1965 році в УРСР було видано понад 320 назв краєзнавчої та туристичної літе- ратури загальним тиражем близько 20 млн. при- мірників. За інформацією секретаря ЦК КПУ А. Скаби, в 1966 році передбачалося випустити більше 400 назв тиражем майже 30 млн примір- ників, в тому числі 23 путівники по експозиці- ях музеїв, 43 нариси, альбоми, путівники по іс- торичних місцях, пам’ятниках історії, архітекту- ри і мистецтва республіки, 64 путівники та інші видання про міста і області, 78 проспектів по екс- курсійних маршрутах, маршрутних карт, плака- тів, рекламних брошур [11]. Усвідомлюючи, що ISSN 2222-5250 31 туристичні та краєзнавчі видання є «дійовим засо- бом патріотичного виховання радянських людей», Політбюро ЦК КПУ 1 липня 1966 року ухвалило постанову № П-4/16-3 «Про поліпшення випус- ку в республіці краєзнавчої і туристичної літера- тури», яка містила в собі конкретні заходи щодо збільшення тиражів та покращення поліграфії ви- дань краєзнавчого характеру, широкого розповсю- дження краєзнавчих книжок не лише в спеціалізо- ваних магазинах, а й в музеях, картинних галереях, готелях, аеропортах за кордоном [12]. Посилена увага державних інституцій, гро- мадськості до краєзнавчих студій спостерігається упродовж 1970-1990-х років. Не вщухає інтерес до краєзнавства і на початку нового тисячоліття. Бажання підготувати і видати «Історію міст сіл» у новій редакції об’єднує численну когорту сучас- них літописців рідного краю. Джерела та література 1. Бездрабко В. Архівісти й «Історія міст і сіл Української РСР»: історія написання (на прикладі досвіду Хмельницького облдержархіву) // Славута і Славутчина : минуле і сучасне. Частина 1. ХІХ – ХХ століття. Збірник наукових праць. – Славута, 2003. – 122 с. (режим доступу: www. myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Slavuta.html). 2.ЦДАГО України, ф.1, оп. 6. спр. 3457, арк. 100-101. 3. Там само, арк. 98-99. 4. Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, ма- теріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала.- К.: Генеза, 2003.- С.669-670. 5. Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, ма- теріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала.- К.: Генеза, 2003.- С.166. 6. ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 3692, арк. 155-159. 7. Там само, арк.152-153, 161. 8. Науковий архів Інституту історії України НАНУ, ф.1. оп.1-л, спр. 833, арк. 53-54. 9. Там само, оп. 3-0С, спр.1717. арк. 80. 10. Слабєєв І. С. Науково-методичне керівни- цтво підготовкою «Історії міст сіл Української РСР» // Укр .іст. журн.- 1972.- №11. – С. 33. 11. ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 4005, арк. 216-217. 12. Там само, спр. 3954, арк.30-33. Олег Бажан Краеведческая энциклопедия Украины (к 50-летию принятия постановления ЦК КПУ «Об издании «Истории городов и сел Украинской ССР») На основании архивных источников отражены этапы подготовки издательского проекта «История городов и сел УССР» в 1960-1970-е годы. Ключевые слова: краеведение, П. Шелест, П. Тронько, Институт истории АН УССР. Oleg Bazhan Ethnographer’s Encyclopedia of Ukraine (in Commemoration of the 50th Anniversary of the Decree of Communist Party Central Committee of Ukraine “On Issuing “History of Towns and Villages of Ukrainian SSR”) On the basis of archives there have been reproduced the steps of arranging the publishing project “History of Towns and Villages of Ukrainian Soviet Socialist Republic” in 1960-1970-ies. Key words: ethnographer’s movement, P. Shelest, P. Tronko, Institute of History of Academy of Sciences of Ukrainian SSR.

Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ "Про видання "Історії міст і сіл Української РСР")

Репозитарії

Схожі ресурси