Усі ми родом з малих батьківщин

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Антоненко, П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121385
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Усі ми родом з малих батьківщин / П. Антоненко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 181-182. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-121385
record_format dspace
spelling irk-123456789-1213852017-06-15T03:02:33Z Усі ми родом з малих батьківщин Антоненко, П. Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя 2012 Article Усі ми родом з малих батьківщин / П. Антоненко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 181-182. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121385 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя
spellingShingle Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя
Антоненко, П.
Усі ми родом з малих батьківщин
Краєзнавство
format Article
author Антоненко, П.
author_facet Антоненко, П.
author_sort Антоненко, П.
title Усі ми родом з малих батьківщин
title_short Усі ми родом з малих батьківщин
title_full Усі ми родом з малих батьківщин
title_fullStr Усі ми родом з малих батьківщин
title_full_unstemmed Усі ми родом з малих батьківщин
title_sort усі ми родом з малих батьківщин
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2012
topic_facet Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121385
citation_txt Усі ми родом з малих батьківщин / П. Антоненко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 181-182. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT antonenkop usímirodomzmalihbatʹkívŝin
first_indexed 2025-07-08T19:45:33Z
last_indexed 2025-07-08T19:45:33Z
_version_ 1837109276949086208
fulltext ISSN 2222-5250 181 Петро АНТОНЕНКО УСІ МИ РОДОМ З МАЛИХ БАТЬКІВЩИН У столичній інформагенції RegioNews відбулася прес-конференція, організована Національною спіл- кою краєзнавців України і громадською організацією “Вікімедіа Україна”. Вона була присвячена 50-річ- чю від початку видання 26-томної “Історії міст і сіл України” і водночас 97-й річниці з дня народжен- ня відомого українського вченого, академіка Петра Тронька, одного з творців цього енциклопедичного видання. Тож було пошановано і пам’ять видатного науковця, який минулої осені пішов з життя, зали- шивши по собі велику наукову спадщину, багато до- брих справ на ниві історії і краєзнавства. У прес-конференції взяли участь заступ- ник голови НСКУ, старший науковий співробіт- ник Інституту історії Національної Академії на- ук України, кандидат історичних наук Руслана Маньковська, директор Інституту державного управління і права Київського національного уні- верситету культури і мистецтв, доктор історич- них наук Валентина Бездрабко, голова правлін- ня Громадської організації “Вікімедіа Україна”, заступник головного редактора газети “Слово Просвіти” Євген Букет, виконавчий директор ГО “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич. Руслана Маньковська озвучила пропозицію громадськості присвоїти одному з дітищ Петра Тронька — Національному музею архітекту- ри і побуту в Пирогово — ім’я цього видатно- го краєзнавця. Щодо видання “Історії міст і сіл України” зазначила, що це була величезна за обсягом робота тисяч істориків і краєзнавців. Але за останні десятиліття нагромаджено бага- то нових матеріалів. Особливо пожвавилася ця робота зі становленням незалежної Української держави. Відтак дуже актуальною є потреба но- вого видання історії міст і сіл. Ще 1999 року бу- ло розпорядження Президента України про та- ке видання. На жаль, на практиці справа не зру- шилася з місця. Між тим, протягом ХХ століття з мапи України зникли тисячі населених пунк- тів, здебільшого сіл. Причини — війни, голодо- мори, депортації, ексцеси індустріалізації (на- приклад, затоплення територій штучними мо- рями), так звана “безперспективність” сіл. Цей процес триває й сьогодні. Тому стоїть питання відтворення історії не лише існуючих населе- них пунктів, а й тих, що зникли. Причини зволікання з перевиданням історії міст і сіл відомі: у держави чомусь весь час не вистачає на це уваги і ресурсів — людських, фі- нансових. Тому, зазначила Руслана Маньковська, завдання громадськості — спонукати державні структури видати працю, і до цієї роботи Спілка краєзнавців готова активно долучитися. КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 182 Звичайно, нині ситуація зовсім інша, ніж у 60—70-ті роки минулого століття, коли видавав- ся багатотомник. Тоді рішенням уряду було ство- рено спеціальні наукові колективи для написан- ня й видання історії міст і сіл, подібні структу- ри створили на місцях, при обласних і районних органах влади, усе профінансувала держава. Не на останньому місці у влади була суто політич- на, ідеологічна мотивація — показати, що наша історія “починається від Жовтневої революції”, що саме за комуно-радянської влади завирувало світле життя на наших теренах. Безумовно, у 26-томнику відчутна ідеологі- зація, зазначила Валентина Бездрабко. Але не можна й применшувати значення того проекту, адже було зібрано і опубліковано великий фак- тологічний матеріал. Його обов’язково треба перевидати, додавши нові дослідження, у рус- лі української, а не радянської історії. У цьому є нагальна потреба, і у нового проекту історії міст і сіл велике майбутнє. На відміну від часів півстолітньої давнини ни- ні у висвітленні нашої історії, нагромадженні й відтворенні колосального краєзнавчого матеріа- лу ми можемо спиратися на таке потужне явище часу, як Інтернет. Про це наголосив Євген Букет. Він зазначив, що українська Вікіпедія має статті про кожен із 27 тисяч населених пунктів України. Цього року Вікіпедія уклала угоду з Національною спілкою краєзнавців щодо розміщення на своїх сторінках матеріалів з історії населених пунктів. Вікімедійний проект “Історія міст і сіл України” діє з березня. Буде використано і фактологічний мате- ріал з друкованого видання “Історії”, 20 томів йо- го вже доступні в Інтернеті, оцифровуються й інші томи. Громадська організація “Вікімедіа Україна” має намір зберегти “Історію міст і сіл УРСР” як пам’ятку, розмістивши з часом відскановані томи у Вікіджерелах. А цитатами з енциклопедії допов- нити вже існуючі статті про населені пункти. Юрій Пероганич зазначив, що існує низка пра- вових моментів щодо відтворення у Вікіпедії ви- даних томів “Історії”, наприклад, щодо право- власності на те видання. Але все це можна залаго- дити задля спільної справи — відтворення багато- гранної історії наших населених пунктів. А кожен з них має цікаве минуле. Не випадково ж 39 міст України визнані історичними містами, зокрема Київ, Чернігів, Львів, Кам’янець-Подільський. Учасники прес-конференції закликали істориків, краєзнавців, усіх, кому не байдужа наша історія, до- лучатися до збору матеріалів про свою малу бать- ківщину, свої міста і села. Врешті, хоч би хто де ни- ні мешкав, усі ми родом звідти, з рідного краю. Роман Подкур (м. Київ) НАУКОВО-ДОКУМЕНТАЛЬНА СЕРІЯ КНИГ «РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ» У КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ У статті досліджуються політичні передумови появи видавничого проекту науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» та роль членів Національної спілки краєзнавців України у підготов- ці книг обласних томів. Ключові слова: «Реабілітовані історією», краєзнавці, спогади, державний терор. Незалежність України спричинила трансфор- мацію свідомості у політичної та інтелектуальної еліти, населення, поставила на порядок денний проблему самоідентифікації. Базовим елементом процесу стала ліквідація ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях. Національна історична наука мала на меті до- вести власну спроможність проводити науко- ві розробки, що не обмежувалися прокрустовим ложем «класової ідеології». У радянський пері- од історія Україна інтерпретувалася як регіональ- ний варіант російської історії, де головною темою було вивчення «віковічних прагнень українців до дружби з великим російським народом». Всі по- дії і постаті української історії, що не вкладалися у подану схему, підлягали нещадному осуджен- ню [1]. Так, довгі роки замовчування проблеми створення функціонування системи політичного контролю за громадянами СРСР, переслідування інакомислячих призвели до її політизації та акту-