Посестра Бабиного Яру
Рецензія на книгу: Пирогова Левада: нариси / упор.: Г.О. Бажан, В.С. Миленко. – К.: Просвіта, 2012. – 104 с. ; іл.
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121416 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Посестра Бабиного Яру / В. Булишева // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 208-209. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-121416 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1214162017-06-15T03:03:01Z Посестра Бабиного Яру Булишева, В. Огляди Рецензія на книгу: Пирогова Левада: нариси / упор.: Г.О. Бажан, В.С. Миленко. – К.: Просвіта, 2012. – 104 с. ; іл. 2012 Article Посестра Бабиного Яру / В. Булишева // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 208-209. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121416 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Булишева, В. Посестра Бабиного Яру Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Пирогова Левада: нариси / упор.: Г.О. Бажан, В.С. Миленко. – К.: Просвіта, 2012. – 104 с. ; іл. |
| format |
Article |
| author |
Булишева, В. |
| author_facet |
Булишева, В. |
| author_sort |
Булишева, В. |
| title |
Посестра Бабиного Яру |
| title_short |
Посестра Бабиного Яру |
| title_full |
Посестра Бабиного Яру |
| title_fullStr |
Посестра Бабиного Яру |
| title_full_unstemmed |
Посестра Бабиного Яру |
| title_sort |
посестра бабиного яру |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121416 |
| citation_txt |
Посестра Бабиного Яру / В. Булишева // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 208-209. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT buliševav posestrababinogoâru |
| first_indexed |
2025-07-08T19:51:53Z |
| last_indexed |
2025-07-08T19:51:53Z |
| _version_ |
1837109678114340864 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
208
сьно), Біло-Підляському (Гнійно, Бубель, Во-
скреничі, Докутів), Володавському (Коденець,
Косинь, Любінь) повітах римо-католицький кос-
тел перебрав без порозуміння з керівництвом
Православної церкви низку сільських церков.
Занедбаними залишилися у повоєнні роки храми
в деукраїнізованих селах Любартівського (Дратів),
Володавського (Володава, Славатичі, Сосновиця,
Сухава, Угруськ), Біло-Підляського (Старий Павлів)
повітів. Під тиском громадськості, зокрема й ре-
патрійованих холмщаків, лише у 1989 р. віднов-
лено православну Люблинсько-Холмську єпархі-
ю. Поступово зростає мережа й греко-католицької
церкви. Після проголошення незалежності України
легалізовано й реставровано у Луцьку давню ікону
Холмської богородиці, репродукцію якої поміщено
на обкладинці книги О. Савчука.
Не менш цікавою є нова книга «Злочини без
кари» журналіста Василя Ковальчука і науковця-
математика Лідії Стойкової, які походять із родин
депортованих, а нині є членами Київського това-
риства «Лемківщина» ім. Б.-І. Антонича. Вступне
слово до неї написав голова цього товариства
Михайло Мацієвський. У рецензованому виданні
подано історичні нариси та спогади про бруталь-
ні депортації лемків із прадавніх українських зе-
мель, їх повоєнні долі в СРСР, зокрема й таборові
будні у Сибіру. Заключний розділ книги присвя-
чений суспільно-культурним акціям Київського
товариства «Лемківщина» ім. Б.-І. Антонича
в столиці України. Чимало уваги приділено
громадсько-політичній діяльності народного де-
путата Миколи Горбаля, виступам вокального гур-
ту «Лемки Києва», вокально-інструментального
тріо «Українські барви», поїздкам київських лем-
ків на рідні терени, фестивалі лемківської куль-
тури на Тернопіллі та Луганщині. Книга добре
ілюстрована фотографіями лемківських родин
Києва, а серед них Михайла Мацієвського, Петра
Мощича, Ніни Міщанчук, Ірини Ковтун, Степана
Савка, Оксани Шпак, Ольги Бенч та ін.
Нині національно-культурні інтереси депор-
тованих в Україні підтримують Об’єднання то-
вариств депортованих українців, суспільно-
культурні товариства «Надсяння», «Лемківщина»,
«Холмщина», «Ярославщина», Конгрес українців
Холмщини і Підляшшя, які у Львові, Тернополі,
Івано-Франківську, Луцьку та інших містах кра-
їни проводять наукові конференції, походи мо-
лоді на козацькі, стрілецькі та повстанські мо-
гили, пісенно-мистецькі фестивалі у Львові та
Городку, зустрічі-ватри у Ждині (Республіка
Польща) та Монастирську (Тернопільщина), ви-
дають історико-мемуарні книги, краєзнавчі нари-
си сіл, збірник «Ярославщина», «Лемківський ка-
лендар». Водночас хотілося щоби українська вла-
да більше уваги надавала соціальному захисту ці-
єї категорії громадян, полегшила оформлення віз
для відвідання рідних міст і сіл, цвинтарів, які ни-
ні залишилися на території Польщі.
Валентина Булишева (м. Пирятин)
ПОСЕСТРА БАБИНОГО ЯРУ
Рец. на кн.: Пирогова Левада: нариси / упор.: Г.О. Бажан, В.С. Миленко. – К.: Просвіта, 2012. – 104 с. ; іл.
Краєзнавці міст Пирятина та Гребінки, що
на Полтавщині, за сприяння Пирятинської рай-
держадміністрації, Пирятинської райради та
спонсорській допомозі директора Промислово-
торгівельної фірми «Просвіта» (м. Київ) Віри
Сироти видали книгу «Пирогова Левада»,
присвячену світлій пам’яті мирних жителів
Пирятинського і Гребінківського районів, які ста-
ли жертвами фашистського геноциду.
У книзі докладно розповідається про фашист-
ський окупаційний режим на території двох сусід-
ніх районів Полтавщини в період Другої світової
війни. Після відступу військ Червоної армії гіт-
лерівці у вересні 1941 року відразу розпочали на-
водити «новий порядок». Його знаменням стало
створення у старовинному Пирятині в районі ву-
лиць Набережній, Гоголя і частково Радянській єв-
рейського гетто – територію закритого проживан-
ня ( за колючим дротом) місцевих євреїв і тих, ко-
го загнала за різних обставин на північно-західну
околицю Полтавської області війна. Мучилися у
штучній резервації переважно люди похилого віку,
їхні діти та онуки під суворим наглядом і постій-
ним жорстоким контролем, повсякденними зну-
щаннями, розстрілами, холодом і голодом.
Як стверджують автори книги, відлуння стра-
хітливої вересневої 1941 року трагедії Бабиного
Яру в Києві докотилося до міст Пирятина та
ISSN 2222-5250
209
Гребінки у квітні 1942 року. Голгофою для
місцевих жителів єврейської національнос-
ті нацисти обрали місцевість Пирогову Леваду.
Донедавна райський куточок масового веселого
відпочинку людей навколишніх населених пунк-
тів Гребінківського району гітлерівці вмить пе-
ретворили у справжнє земне пекло, в якому заги-
нуло більше трьох тисяч жителів Пирятинського
та Гребінківського районів, серед яких майже дві
тисячі євреїв. Упорядники книги на основі спо-
гадів очевидців, документів державної комісії по
встановленню і розслідуванню злочинів, здійсне-
них німецько-фашистськими загарбниками на
території Полтавщини докладно відтворюють
хроніку жахливої трагедії у Пироговій Леваді
у квітні–травні 1942 року. Завершується книга
списком розстріляних і замучених фашистами
жителів Пирятинського і Гребінківського ра-
йонів у роки окупації (вересень1941-вересень
1943 рр.), та переліком джерел та літерату-
ри, в яких згадується про нечувані злодіяння в
Пироговій Леваді.
Відзначимо, що рецензована книга несе в
собі живу народну пам’ять і є нагадуванням
про скорботний відгомін Перемоги у Великій
Вітчизняній війні 1941–1945 років.
|