Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12165 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку / О.В. Мельниченко // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 427-433. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12165 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-121652010-09-28T12:01:44Z Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку Мельниченко, О.В. Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення 2004 Article Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку / О.В. Мельниченко // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 427-433. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0012 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12165 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення |
| spellingShingle |
Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення Мельниченко, О.В. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| format |
Article |
| author |
Мельниченко, О.В. |
| author_facet |
Мельниченко, О.В. |
| author_sort |
Мельниченко, О.В. |
| title |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| title_short |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| title_full |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| title_fullStr |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| title_full_unstemmed |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| title_sort |
музей історії корсунь-шевченківської битви: створення та проблеми розвитку |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Увічнення подій Другої світової війни: проблеми та шляхи їх вирішення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12165 |
| citation_txt |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: створення та проблеми розвитку / О.В. Мельниченко // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 427-433. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹničenkoov muzejístorííkorsunʹševčenkívsʹkoíbitvistvorennâtaproblemirozvitku |
| first_indexed |
2025-07-02T14:16:22Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:16:22Z |
| _version_ |
1836544984475500544 |
| fulltext |
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: ... 427
Ìåëüíè÷åíêî Î.Â.
Ìóçåé ³ñòîð³¿
Êîðñóíü-Øåâ÷åíê³âñüêî¿ áèòâè:
ñòâîðåííÿ òà ïðîáëåìè ðîçâèòêó
На сучасному етапі розвитку українського суспільства у
справі громадянсько-патріотичного виховання все більшу
роль відіграють музейні заклади — важливі центри науково-
дослідної та освітньо-виховної роботи. Експозиції і фондові
матеріали музеїв все більше привертають увагу науковців та
фахівців музейної справи, оскільки містять значний обсяг
інформації про різні аспекти вітчизняної історії, в тому числі
й воєнної.
Одним із найперших державних музейних закладів
України з історії Великої Вітчизняної війни є музей історії
Корсунь-Шевченківської битви, дослідження діяльності якого
набуває особливої актуальності в період підготовки до 60-
річчя Перемоги над фашистською Німеччиною.
Об’єктом даного дослідження є музей історії Корсунь-
Шевченківської битви, а предметом — сукупність основних
форм і методів роботи цього музейного закладу по відобра-
женню історії однієї з головних операцій минулої війни.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1945
року — часу заснування музею і до сучасності.
Щодо стану наукової розробки проблеми, то його не можна
вважати задовільним, оскільки до цього часу ще не створено
наукової праці, яка б комплексно розкривала історію ство-
рення і роботу музею. Деякі, переважно описово-інформаційні
характеристики містяться в журнальних та газетних статтях
А. І. Бахмута, П. Я. Степенькіної, В. О. Гришовського1 та
путівниках.
Мета дослідження полягає у аналізі процесу становлення
і розвитку одного з провідних в Україні музеїв воєнної історії,
428 Мельниченко О. В.
висвітленні позитивного досвіду і проблем, що мали місце за
час існування музею.
Як відомо, в лютому 1944 року в районі міста Корсунь-
Шевченківського (нині — Черкаської області) відбулася і
переможно закінчилася масштабна операція по оточенню і
розгрому великого угруповання німецько-фашистських
військ. Першим заходом щодо увічнення цієї та інших
історичних подій регіону була постанова Ради Народних
Комісарів УРСР та ЦК КП(б) України від 28 липня 1945 року
про створення Корсунь-Шевченківського історичного музею.
В постанові зазначалося: “З метою увічнення подій, які
відбулися на Корсунщині в минулі і особливо під час Великої
Вітчизняної війни, для зібрання, систематизації та збереження
матеріалів і матеріальних цінностей Рада Народних Комісарів
УРСР і ЦК КП(б) України постановляють:
1. Дозволити виконкому Київської обласної Ради депутатів
трудящих організувати в 1945 році в м. Корсунь-
Шевченківському Київської області державний істо-
ричний музей з відділами:
а) історичним;
б) Великої Вітчизняної війни.
2. Надати цьому музею назву “Корсунь-Шевченківський
історичний музей”.
3. Музей обласного підпорядкування”2.
Новоутворений музей було розміщено в пам’ятці
архітектури ХІХ ст. — колишньому палаці князів Лопухіних-
Давидових. Першим директором історичного музею було
призначено відомого журналіста і письменника Д. І. Бедзика,
який прибув до міста за дорученням редакції газети
“Радянська Україна”, заступником — Б. Купневського.
Становленню музею всіляко сприяли заступник голови
Раднаркому УРСР Микола Бажан і нарком освіти Павло
Тичина3 . З 1 червня 1946 року музей було віднесено до музеїв
республіканського підпорядкування 2-ї категорії.
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: ... 429
Робота музею набула системності зі створенням 28 жовтня
1947 року наукової ради, яку очолив призначений 10 квітня
того року новий директор П. В. Голік. Одним з головних
напрямків діяльності музею стала дослідницько-пошукова
робота по формуванню фондового матеріалу. В липні 1948
року були організовані відрядження в архіви, експедиція по
вивченню місць Корсунь-Шевченківської битви4 .
Перша експозиція “Велика Вітчизняна війна Радянсько-
го Союзу проти гітлерівської Німеччини 1941–1945 рр.”
відкрилася у листопаді 1947 року, друга — 1 січня 1952 року5 .
В перші роки свого існування музей, крім дослідження і
популяризації подій Великої Вітчизняної війни, вів роботу і
за іншими тематичними напрямками. Так, у листопаді 1956
року обласна газета “Черкаська правда” повідомляла, що
“…музей веде серйозну підготовку до 100-річчя з дня смерті
українського поета — революціонера Т. Г. Шевченка. Зібрано
матеріали, пов’язані з перебуванням Кобзаря на Корсунь-
Шевченківщині”6 . Однак, з 1957 року робота музею повністю
зосереджується на воєнній історії, оскільки музей набуває
вузькопрофільного статусу і називається “Державний музей
історії Корсунь-Шевченківської битви” (з вересня 1965
року — “Музей історії Корсунь-Шевченківської битви”)7 .
В наступні роки колективом музею проведена значна
освітньо-виховна та науково-дослідна робота. З кінця 1950-х
років в музеї працює стаціонарний кінозал, в якому для
відвідувачів демонструвалася документальна стрічка
“Корсунь-Шевченківська битва 1944”. Тільки в першому
кварталі 1960 року для відвідувачів проведено 35 кіносеансів.
Працівники музею постійно виступали в республіканській,
обласній та місцевій пресі8 .
Завдяки наполегливій науково-дослідній роботі колективу
музейні фонди і експозиція постійно поповнювалися. На
початку 1960-х років від військової частини, яка брала участь
в Корсунь-Шевченківській операції, до музею надійшов танк
Т–34, пістолет Героя Радянського Союзу О. В. Тканка. В
430 Мельниченко О. В.
грудні 1961 року в Брест, Борисов, Орел, Москву, Клин,
Ленінград та інші міста Радянського Союзу для зустрічі з
учасниками битви — Героями Радянського Союзу виїжджали
наукові працівники музею. Їм було передано фотографії,
документи, грамоти, ордени, зброю, одяг9 .
Цінним надбанням музею у 1963 році стали зброя,
документи, особисті речі воїнів 375-ї стрілецької дивізії,
полеглих у лютому 1944 року. Їх було знайдено разом з
останками воїнів на місцях боїв поблизу міста Ватутіне під
час земляних робіт10 .
Напередодні 25-річчя битви в одному із залів музею
розміщено діораму “Корсунь-Шевченківська битва” з
довжиною полотна понад 14, а висотою 4,4 метра. Вона з
великою точністю передає напругу операції “другого
Сталінграда”.
Науковим працівникам музею на кінець 1960-х років
вдалося зібрати понад 25 тисяч експонатів, з яких близько 4
тисяч розміщувалися в експозиції. В 1976 році в його фондах
було вже понад 30 тисяч експонатів11 . В результаті багаторіч-
них пошуків науковці музею встановили імена 1144 воїнів,
похованих у братських могилах під час битви12 . У комплекс
музею в той час входили також 30 пам’ятників і пам’ятних
знаків в ознаменування перемоги в Корсунь-Шевченківській
битві13 .
На 1982 рік було встановлено зв’язок майже з 10 тисячами
учасників битви, на половину з них було заведено облікові
картки. В 1976–1980 рр. діяло близько 100 стаціонарних та
пересувних тематичних виставок. Якщо на початку свого
існування музей мав експозиційну площу 200 кв. метрів і
кілька сот експонатів, то в 1982 році вона становила вже 2100
кв. метрів, на якій розміщувалося понад 7 тисяч експонатів.
Тоді музей мав 5 філій у місцях найбільших боїв — у
Звенигородці, Лисянці, Сахнівці, Квітках, Шендерівці14 .
Одночасно з розвитком музею історії Корсунь-Шевчен-
ківської битви все нагальнішою ставала проблема збереження
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: ... 431
і всебічного дослідження великого масиву інших історичних
пам’яток краю. Музей, хоч і мав вагомий науково-дослід-
ницький потенціал, але з огляду своєї профільної спеціалізації
вирішенням цих питань не займався.
Реальні можливості для реалізації ідеї про державну
охорону і збереження комплексу історико-культурних
пам’яток та їх популяризації відкрилися лише з проголо-
шенням незалежності України. Враховуючи думку громад-
ськості і клопотання місцевих органів влади та з метою
охорони і збереження пам’яток історії, культури і природи,
уряд України 8 лютого 1994 року прийняв постанову про
створення Корсунь-Шевченківського державного історико-
культурного заповідника15 . Згідно цього документа музей
історії Корсунь-Шевченківської битви увійшов як структур-
ний підрозділ до складу заповідника.
В 1999 році під час відзначення 55-ї річниці Корсунь-
Шевченківської битви з експозицією музею ознайомився
Президент України Л. Д. Кучма. У книзі для почесних гостей
він зробив запис: “…Схиляюся перед подвигом героїв
Корсунь-Шевченківської битви. Експозиція музею — яскрава
і хвилююча розповідь про ті вже далекі, але незабутні дні,
про мужність і велич духу воїнів армії — визволительки, їхню
єдність з народом”16 .
Готуючись до 60-річчя Перемоги, колектив музею у 2000
році розпочав роботи по реекспозиції музею17 .
Таким чином, музей історії Корсунь-Шевченківської битви
бере свої витоки з 1945 року, коли було утворено Корсунь-
Шевченківський державний історичний музей з відділом
Великої Вітчизняної війни, який з 1957 року був перепро-
фільований у музей конкретної вузької тематичної спеціаліза-
ції — історії Корсунь-Шевченківської битви 1944 року. З 1994
року музей — у складі Корсунь-Шевченківського державного
історико-культурного заповідника.
Впродовж усього майже 60-річного періоду існування
музей здійснює системну роботу по дослідженню і популяри-
432 Мельниченко О. В.
зації знань про одну з наймасштабніших операцій Другої
світової війни. Водночас він є важливим центром громадсько-
патріотичного виховання населення.
Ïðèì³òêè:
1 Бахмут А.І. Науково-дослідна і військово-патріотична
діяльність музею історії Корсунь-Шевченківської битви //
Український історичний журнал. – 1984. – № 1. – С. 53–57;
Степенькіна П. Тут стіни дихають пам’яттю і вдячністю за подвиг /
/ Черкаський край. – 2000. – 26 липня. – С. 8; Гришовський В.О.
Корсунь-Шевченківський музей. До 10-річчя з дня заснування //
Черкаська правда. – 1956. – 22 листопада. – С. 3.
2 Про організацію Державного історичного музею в м. Корсунь-
Шевченківському. Постанова РНК і ЦК КП(б) України від 28 липня
1945 року // Культурне будівництво в Українській РСР: Найважливіші
рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917–1959.
Збірник документів: В 2-х т. – К., 1960 – 1961. – Т. 2. – С. 84–85.
3 Степенькіна П. Тут стіни дихають пам’яттю і вдячністю за
подвиг // Черкаський край. – 2000. – 26 липня.
4 Сторінки історії. Музею історії Корсунь-Шевченківської
битви — 50 // Корсунський літопис. – 1995. – №2. – С. 3–5.
5 Бахмут А.І. Науково-дослідна і військово-патріотична
діяльність музею історії Корсунь-Шевченківської битви //
Український історичний журнал. – 1984. – №1. – С. 53–57.
6 Гришовський В. Корсунь-Шевченківський музей. До 10-річчя
з дня заснування // Черкаська правда. – 1956. – 22 листопада.
7 Сторінки історії. Музею історії Корсунь-Шевченківської
битви — 50 // Корсунський літопис. – 1995. – №2. – С. 3–5
8 Державний архів Черкаської області (далі — ДАЧО). – Ф. Р-
2631, оп. 2 д, спр. 60.– Арк.140.
9 Там само. – Арк. 142.
10 Там само. – Оп. 1, спр. 216. – Арк. 17.
11 Музей истории Корсунь-Шевченковской битвы. – Днепропет-
ровск, 1976. – С.4.
12 Степенькіна П. Тут стіни дихають пам’яттю і вдячністю за
подвиг // Черкаський край. – 2000. – 26 липня.
13 Гупало М.Д. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви //
Радянська енциклопедія України. – К.: УРЕ, 1971. – Т. 3. – С.182.
Музей історії Корсунь-Шевченківської битви: ... 433
14 Бахмут А.І. Вказ. праця. – С. 55–57.
15 Про державний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-
Шевченківському Черкаської області: Постанова Кабінету Міністрів
України №137 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 5. –
С. 81–82.
16 Степенькіна П. Тут стіни дихають пам’яттю і вдячністю за
подвиг // Черкаський край. – 2000. – 26 липня.
17 Степенькіна П. Тут правду подвигу хранять для поколінь
(Музею Корсунь-Шевченківькій битви — 55 р.) // Надросся. – 2000. –
26 липня.
|