Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.)
На основі введення в науковий обіг раніше невідомого листування М. С. Самокиша з діячами музеїв Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Харкова розкрито взаємовідносини серед відомих представників української культури, що склалися в 30-ті роки XX ст. Репрезентовано участь видатного художника у збері...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Краєзнавство |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121842 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) / А. Андрєєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 126-132. — Бібліогр.: 94 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-121842 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1218422017-06-19T03:03:04Z Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) Андрєєва, А. Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку На основі введення в науковий обіг раніше невідомого листування М. С. Самокиша з діячами музеїв Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Харкова розкрито взаємовідносини серед відомих представників української культури, що склалися в 30-ті роки XX ст. Репрезентовано участь видатного художника у зберіганні і примноженні музейних колекцій творами історичного та батального мистецтва. Творча спадщина академіка М. С. Самокиша збагатилася розмаїттям тем з історії України, героїки громадянської війни. На основе введения в научный оборот ранее неизвестной переписки Н. С. Самокиша с деятелями музеев Днепропетровска, Полтавы, Чернигова, Харькова раскрыты взаимоотношения среди известных представителей украинской культуры, сложившихся в 30-е годы XX в. Представлено участие выдающегося художника в сохранении и приумножении музейных коллекций произведениями исторического и батального искусства. Творческое наследие академика Н. С. Самокиша обогатилась разнообразием тем по истории Украины, героике гражданской войны. Based on the introduction of the scientifi c revolution of previously unknown correspondence N. Samokish with leaders museums Dnipropetrovsk, Poltava, Chernihiv, Kharkiv disclosed relationships among the prominent representatives of Ukrainian culture, established in the 30 th years of XX century. Sending part of famous artist in zberehanni and increase museum collections and historical works of art battle. The artistic heritage of Academician N. Samokish enriched variety of topics from the history of Ukraine, the heroics of the Civil War. 2012 Article Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) / А. Андрєєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 126-132. — Бібліогр.: 94 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121842 94 (477.75):069:75«1929/1941» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку |
spellingShingle |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Андрєєва, А. Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) Краєзнавство |
description |
На основі введення в науковий обіг раніше невідомого листування М. С. Самокиша з діячами музеїв
Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Харкова розкрито взаємовідносини серед відомих представників
української культури, що склалися в 30-ті роки XX ст. Репрезентовано участь видатного художника у зберіганні і примноженні музейних колекцій творами історичного та батального мистецтва. Творча спадщина
академіка М. С. Самокиша збагатилася розмаїттям тем з історії України, героїки громадянської війни. |
format |
Article |
author |
Андрєєва, А. |
author_facet |
Андрєєва, А. |
author_sort |
Андрєєва, А. |
title |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
title_short |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
title_full |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
title_fullStr |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
title_full_unstemmed |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
title_sort |
академік м. с. самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121842 |
citation_txt |
Академік М. С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.) / А. Андрєєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 126-132. — Бібліогр.: 94 назв. — укр. |
series |
Краєзнавство |
work_keys_str_mv |
AT andrêêvaa akademíkmssamokištaukraínsʹkímuzeí19291941rr |
first_indexed |
2025-07-08T20:36:49Z |
last_indexed |
2025-07-08T20:36:49Z |
_version_ |
1837112502743203840 |
fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
126
The unique collection of Western European tapestries in the Museum of Arts named after Bogdan and Varvara
Khanenko has been investigated in the article by a specialist of Metropolitan Museum (USA). The date and place
of production of several tapestries have been defi ned more exactly like other world treasures. The researcher has
analyzed the state of preserving the museum exhibits, has given the recommendations how to display them to the
public and to restore them using world modern technologies.
Key words: museum collection, Western European tapestries, exposition, restoration.
УДК 94 (477.75):069:75«1929/1941»
Лариса Андрєєва (м. Сімферополь)
АКАДЕМІК М. С. САМОКИШ
ТА УКРАЇНСЬКІ МУЗЕЇ (1929–1941 РР.)
На основі введення в науковий обіг раніше невідомого листування М. С. Самокиша з діячами музеїв
Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Харкова розкрито взаємовідносини серед відомих представників
української культури, що склалися в 30-ті роки XX ст. Репрезентовано участь видатного художника у збе-
ріганні і примноженні музейних колекцій творами історичного та батального мистецтва. Творча спадщина
академіка М. С. Самокиша збагатилася розмаїттям тем з історії України, героїки громадянської війни.
Ключові слова: М. С. Самокиш, музеї, живопис, листування.
Вивчення історії України («макроісторія») не-
можливе без досліджень і розуміння біографії
окремої особи («мікроісторії»). Реалізувати це ми
намагаємось за допомогою введення до науково-
го обігу численного епістолярію, котрий залиши-
ли безпосередні учасники тих чи інших подій.
Можливість значно розширити бачення тієї доби
дає вивчення маловідомих документів із особових
архівів, періодичної преси, епістолярної спадщи-
ни, яке найбільш достовірно відображає проце-
си, що відбуваються у долі персони і суспільства
в цілому. Життя і діяльність академіка М. C. Са-
мокиша постійно привертає увагу дослідників
[1]. Однак є досить багато лакун, пов’язаних на-
самперед із післяреволюційним періодом його бі-
ографії. Залишається маловивченою й епістоляр-
на спадщина художника [2].
Розкрити вплив діяльності провідних україн-
ських музеїв на творчість художника М. С. Само-
киша в 30-і роки XX ст. допомагають документи,
що зберігаються у Державному архіві Автономної
Республіки Крим, фондах Харківського худож-
нього музею. Нами вперше вводяться до нау-
кового обігу документи з особистого листуван-
ня М. С. Самокиша і музейних працівників міст
Дніпропетровська, Полтави, Харкова, Чернігова.
Відомий український художник, академік,
професор М. С. Самокиш (1860–1944) у ро-
ки радянської влади отримав друге народжен-
ня як історичний живописець. Провідні музеї
Дніпропетровська, Харкова, Чернігова у 30-ті ро-
ки XX ст. виступили основними замовниками
прославленого метра батального живопису та
книжкової графіки, визначили творчу складо-
ву його діяльності. Звернення до історії України
стало для нащадка запорозьких козаків знаковим
і зробило М. С. Самокиша одним із основополож-
ників історичного і батального українського жи-
вопису. Причинами, що спонукали музейних пра-
цівників замовляти твори М. С. Самокиша, слу-
жили: 1. Потреба насичення музейних експозицій
картинами, що присвячені подіям радянської іс-
торії, і перш за все, громадянської війни, а також
розширення тематики зібрань за рахунок творів
на українську радянську тематику в дусі політи-
ки українізації, яка проводилася у 20 – на початку
30-х рр. XX ст.; 2. Прагнення керівників і праців-
ників музеїв надати матеріальну підтримку вели-
кому художникові, який, маючи славу і творчу ре-
путацію, зазнавав певні фінансові труднощі.
Творчістю прославленого художника одним
із перших зацікавився Дніпропетровський істо-
ричний музей, директором якого був академік
Д. І. Яворницький. Давні творчі зв’язки поєд-
нували двох найвідоміших людей того часу [3].
Інтелігенція в складній життєвій ситуації нама-
галася гуртуватися і допомагати подальшому
збереженню і примноженню української історії
та культури. Завдяки спілкуванню і листуванню
академіків М. С. Самокишу було замовлено кар-
тини на теми з історії українського козацтва [4; 5].
Для М. С. Самокиша це була одна з найбільш
ISSN 2222-5250
127
важливих творчих тем його життя. 15 вересня
1930 р. між Дніпропетровським історичним му-
зеєм і академіком М. С. Самокишем було укладе-
но угоду про створення картин «1. «Скасування
Січі» – 800 крб.; 2. «Бій Хмельницького з турка-
ми на Чорному морі» – 600 крб.; 3. «Козаки від-
бивають ясир» – 600 крб.; 4. «Бунт у Січі» – 1000
крб. ; 5. «Бій у Жовтих Водах» – 500 крб. Усього –
3700 крб. Остаточний термін 15.IX–1932 р.» [6].
Результатом титанічної роботи стала поява у мис-
тецькому світі таких відомих на сьогодні полотен
як «Козаки насідають на татар і відбивають ясир»
(1929–1930) (інша назва – «Запорожці відбивають
ясир» (1660)) [7], «Бій запорожців із крилатими
польськими гусарами при Жовтих водах, 1648 р.»
(1930), «Бій Богуна під Монастирищем, 1653»
(1931), «Бунт на Січі» (1932). У травні 1929 р. ху-
дожник отримав замовлення на виконання варіан-
ту картини «Перехід Червоної Армії через Сиваш»,
або «Взяття Перекопу» (розмір 3,5 х 5, 5 м) для
Дніпропетровського музею революції (ДМР) [8, 9].
У 1934 р. Харківський історичний музей ім.
Г. С. Сковороди (директор Федір Миколайович
Сап’ян) замовив М. С. Самокишу картину на іс-
торичну тему, яка повинна була відображати бо-
ротьбу українського народу за незалежність часів
Богдана Хмельницького. Художник запропону-
вав написати «Бій Максима Кривоноса з князем
Ієремією Вишневецьким» [10]. Коли був схвале-
ний попередній ескіз, М. С. Самокиш узявся пи-
сати картину в просторому приміщенні на ниж-
ньому поверсі музею. Для роботи було спеціаль-
но підготовлено добре поґрунтоване фабричне
полотно Лефрана. Спочатку художник наносив
на полотно всю композицію простим малюваль-
ним вугіллям, потім закріплював малюнок розве-
деною тушшю, промальовував до найдрібніших
деталей маленьким колонковим пензлем. Писав
він лінію контурно (традиції класичного мисте-
цтва Ренесансу), не вводячи ніде півтонів і не роз-
миваючи тушшю тіньових мас, дбайливо збері-
гаючи і зміцнюючи лінійну стрункість малюнка.
Тільки після цього М. С. Самокиш приступив до
написання в кольорі. Відомо, що зображення М.
Кривоноса не було, тому художник створював об-
раз у своїй уяві, використовуючи тільки літератур-
ні записи. Легендарний герой, безстрашний воїн
вийшов переконливим і промовистим. М. С. Са-
мокиш працював з червня по вересень 1934 р.
Після написання картини було скликано комісію
з 25 осіб у складі істориків, музейних працівни-
ків, мистецтвознавців і художників. Роботу було
прийнято не відразу, проте академік нічого не змі-
нив [11]. Сьогодні цей шедевр – «Битва Максима
Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким»
1934, (163х267) – зберігається в Національному
художньому музеї України (інв. № ж-69) [12].
«Малюнок складає основу майстернос-
ті Самокиша, і зовсім необґрунтовано критику-
ють його за сухість і лінеарність робіт. Це мова
Самокиша, і він чесно співає своїм голосом влас-
ну пісню. Це принцип його творчості, якому він
залишився вірним від своєї програмної картини
«Російська кавалерія повертається після атаки на
супротивника в 1812 році» і до останніх днів», –
згадував С. Ф. Бесєдін [10].
Знамените полотно «Полтавський бій» академік
М. С. Самокиш погодився писати 1937 р. після звер-
нення до нього співробітників Полтавського крає-
знавчого музею [13]. «Полтавський бій» (140х260)
зараз знаходиться в Державному історико-культур-
ному заповіднику «Поле Полтавської битви» [14].
На картині репрезентовано один із моментів бит-
ви між російською і шведською армією 27 черв-
ня (8 липня ) 1709 р. під Полтавою. На перед-
ньому плані – дві композиційні групи: перша –
російський кавалерист на білому коні готуєть-
ся опустити палаш на голову шведа, що біжить.
Останній, намагаючись захиститися, підняв свій
палаш. Друга – російський кавалерист стрімко на-
здоганяє шведського кінного барабанщика, який
втікає з поля бою. На другому плані ліворуч – су-
тичка російських і шведських кавалеристів.
Тематика героїчних перемог Червоної Армії
в роки Громадянської війни була затребувана ба-
гатьма музеями та музейними експозиціями. Не
був винятком і Полтавський обласний краєзнав-
чий музей. Для експозиції до XX річчя Жовтневої
революції завідувач відділом Пролетарської ре-
волюції та соцбудівництва К. К. Степанов замо-
вив низку робіт М. С. Самокиша [15–17]. Згідно з
договором від 15 червня 1937 р., підписаного ди-
ректором Полтавського державного краєзнавчого
музею І. І. Скороботом і К. К. Степановим, ака-
демік приступив до створення картини «Розстріл
робітників Полтавського технічного бойового за-
гону» (2,0 х 3, 0), яку необхідно було закінчити
до 1 жовтня 1938 р., а ескіз (0,55х1,00) надати не
пізніше 1 жовтня 1938 р. Вартість картини – 7000
крб., ескіз – 1000 крб. [18]. Подальші погодження
здійснювалися шляхом листування [19; 20]. У ве-
ресні 1937 р. співробітниця музею В. Я. Шостак
отримала готовий ескіз [21].
6 грудня 1937 р. було укладено договір на
створення малюнка «Відправка Т. Г. Шевченка
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
128
в заслання», виконаного олівцем або аквареллю.
Термін створення – 25 грудня 1937 р., вартість ро-
боти – 500 крб. [22].
У листі Полтавського обласного краєзнавчо-
го музею (відділ Пролетарської революції, завід-
увач – О. А. Зубкова) повідомлялося про те, що
для експозиції потрібні роботи на тему: «Партія
більшовиків у період переходу на мирну ро-
боту з відновлення народного господарства».
Запропонували академіку написати роботу про
боротьбу М. В. Фрунзе з бандитами в Україні
«Випадок в Україні під Решетилівкою» (розмір
приблизно 1м 20 см х 80 см). У музеї вже були
роботи М. С. Самокиша «Перехід через Сиваш»
і «Розстріл робочих бойового технічного загону
дроздовцями под Акимівкою» [23]. Академік дав
згоду на виконання оригінальної картини [24], йо-
му були надіслані матеріали за цією темою, спо-
гади очевидців, які особисто знали М. В. Фрун-
зе [25–27]. А 25 липня 1939 р. укладено договір
на написання картини «М. В. Фрунзе в боротьбі
з бандитизмом в Україні» (розмір 2х1, 6). Термін
виконання – 1 березня 1940 р. Вартість – 5000 крб.
[28]. Співробітники музею тримали під контро-
лем процес створення картини [29–32]. А коли
картина була готова [33], її приймала комісія [34].
Усі фінансові питання узгоджувалися зі старшим
бухгалтером музею В. Гапоненко [35].
Також Полтавський художній музей (директор –
О. А. Литвинова) 22 жовтня 1940 р. уклав із академі-
ком договір на написання картини «Взяття Червоною
кавалерією містечка в Західній Україні (епізод із ви-
звольного походу Червоної Армії)» (106х65см).
Термін – до 1 березня 1941 р. [36]. Вартість цього
твору встановлено в розмірі 4000 крб. Попередній
ескіз художник повинен був подати не пізніше 31
грудня 1940 р. Наступною значною роботою, викона-
ною М.С. Самокишем, стала картина «Полтавський
бій». Договір із музеєм було укладено 21 листопа-
да 1940 року[37]. «Полтавський бій» (розміром 3м
на відповідну висоту) необхідно було виконати до
1 листопада 1941 р., а у квітні 1941 р. – подати ес-
кіз. Вартість – 10000 крб. Листування з художником
щодо написання картини велося постійно [38–40].
У січні 1941 р. «Взяття Червоною кавалерією міс-
течка в Західній Україні» було готове [41]. Д. М. Со-
коловська отримала ескіз «Полтавський бій» за
дорученням Полтавського художнього музею
4 червня 1941 року [42].
Академік М. С. Самокиш співпрацював із ба-
гатьма музеями, всі прагнули здобути у свої колек-
ції роботи визнаного майстра. Для Харківського
краєзнавчого музею ним були написані «Ярмарок
у Харкові в XVIII сторіччі», «Харківська кон-
ка» (1937) [43]. Найбільшу активність виявили
співробітники Чернігівського державного істо-
ричного музею (директор А. В. Датчук, заст. ди-
ректора А. І. Левенко). Після тривалого листу-
вання [44–46] керівництвом були замовлені та-
кі роботи : 1. «Бій Щорса в Чернігові» (Розгром
богунцями на чолі з Щорсом петлюрівських
банд в м. Чернігові в грудні 1918 р.) 2х1, 5 м ;
2. «Геройська смерть комдива Щорса» 2х1, 5 м ;
3. «Портрет Щорса» 1,5 х1 м ; «Повстання
Болотнікова» 1,75 х1, 25 м ; 5. картина з історії
боротьби українського народу з польськими па-
нами у XVII ст. 1,5 х 1м ; 6. Копія «Бій Кривоноса
з Вишневецьким» 2х1,5 м [47]. Одночасно ве-
лися переговори про придбання ескізів до кар-
тин: 1. «Повстання запорожців проти своїх стар-
шин у 1768 р.»; 2. «Перехід Червоної Армії че-
рез Сиваш»; 3. «Несподівана зустріч (врангелів-
ців з будьонівцями)»; 4. «Бій робітників із вран-
гелівськими бандами»; 5. «Розвідка» – епізод ча-
сів громадянської війни; 6. «Втеча» (розгром бі-
лих банд під Перекопом) [48].
При виконанні замовлення на створен-
ня копії картини «Бій Кривоноса з Ієремією
Вишневецьким» 1 листопада 1937 р. було укла-
дено договір, у якому обговорювалися умови.
Вартість майбутньої роботи склала 5000 крб.
[49–51]. 26 листопада 1938 р. А. І. Левенко отри-
мав готову роботу [52; 53]. Значущою для музею
стала картина-портрет «М. О. Щорс на тлі бит-
ви на коні» [54; 55]. Ця робота повинна була ста-
ти центральною частиною експозиції у виставці
Чернігівського державного історичного музею,
присвяченій герою Громадянської війни М. О. Щор-
су. Згідно з укладеним 25 листопада 1938 р. до-
говором, до 1 травня 1938 р. художник повинен
був виконати роботу вартістю в 5000 крб. [56].
Музей, зацікавлений у цій картині, забезпечив
М. С. Самокиша документами, фотографіями,
описами місцевості, де проходили бої [57–62].
Дружина М. О. Щорса Ростова теж допомагала
порадами при створенні роботи [63; 64]. 26 трав-
ня 1939 р. за дорученням картину «Щорс в бою
під Черніговом» отримала співробітниця му-
зею С. П. Ковальова [65; 66]. Робота була від-
разу виставлена в стінах музею і здобула тіль-
ки схвальні відгуки [67]. Договір від 25 листо-
пада 1938 р. на створення картини «Бій черво-
них повстанців із німецькими окупантами в
м. Ніжині 5 серпня 1918» був також укладений
ISSN 2222-5250
129
з М.С. Самокишем [68]. Вартість роботи скла-
ла 5000 крб. У додатку до договору про створен-
ня картини «Бій червоних повстанців із німець-
кими окупантами в Ніжині 5 серпня 1918» уточ-
нювався термін виконання – квітень 1939 р. [69].
Договір Чернігівського державного історично-
го музею з академіком М. С. Самокишем на на-
писання картини «Розгром під Перекопом білих
банд» укладено 25 листопада 1938 р. [70–72].
Ця картина повинна мала бути виконана на полот-
ні, олійними фарбами, розміром два метри 50 см
ширина і відповідна висота. Термін виконання –
квітень 1940 р. Оплата – 7 тис. крб. Договір від
15 червня 1939 р. – на створення ескізу до карти-
ни «Полтавський бій». Термін виконання замов-
лення – 1 жовтня 1939 р. Вартість 2500 крб. [73].
На відкритті ювілейної Шевченківської вистав-
ки в Чернігівському державному історичному му-
зеї 20 січня 1939 р. експонувався ескіз «Шевченка
відвозять на заслання» [74]. А 25 січня 1939 р. ес-
кіз картини «Бій із німецькими окупантами під
Змієвим» отримано співробітниками музею [75].
Між Харківським та Чернігівським музеями по-
чалося соцзмагання, тому кожен прагнув прикрасити
свої експозиції роботами прославленого митця [76].
Між керівництвом Чернігівського державно-
го історичного музею і М. С. Самокишем вели-
ся переговори про надходження до фондів но-
вих і нових робіт. Щодо передачі ескізу карти-
ни «Полтавський бій» [77], ескізу картини «Бій
біля озера Хасан» [78–84], то Договір про ство-
рення ескізу до картини «Полтавський бій» укла-
дено 15 червня 1939 р. (Директор А. В. Датчук),
термін виконання замовлення – 1 жовтня 1939 р.
Вартість – 2500 крб. [85]. Довгоочікуваний ескіз
було отримано лише в січні 1941 р. [86].
Найдорожчим придбанням Чернігівського іс-
торичного музею стала картина–варіант «Перехід
Червоної Армії через Сиваш». 15 червня 1939 р.
було підписано Договір на створення картини.
Термін виконання – 1 січня 1940 р. Вартість –
10000 крб. [87]. Незважаючи на безліч проблем,
пов'язаних із фінансуванням і великою завантаже-
ністю самого М. С. Самокиша, цю роботу він ви-
конав [88], а представник музею В. П. Полегенько
отримав її 13 червня 1940 р. за дорученням [89, 90].
Вдячності музейників не було меж [91].
Свого видатного земляка чернігівці запро-
шували до створення галереї історичних осо-
бистостей, видатних діячів у галузі мистецтва,
літератури, громадської діяльності та геро-
їв Радянського Союзу – чернігівців, уродженців
Чернігова і Чернігівщини [92 – 94]. Написання
замовлених трьох картин «Розгром білих під
Перекопом»; «Бій червоних партизанів із німець-
кими окупантами в м. Ніжині влітку 1918 р.»,
«Повстання селян села Безуглівка Ніжинського
повіту в 1861 р.» залишалося незавершеним май-
же до початку Великої Вітчизняної війни.
Академік М. С. Самокиш особливо активно
та плідно працював у 30-ті роки XX ст. Це ста-
ло можливим завдяки діяльності музейних пра-
цівників (м. Дніпропетровськ, Полтава, Харків,
Чернігів), які забезпечили видатного художни-
ка замовленнями на виготовлення різних робіт
(живопис, акварель, графіка) історичної темати-
ки. Основними темами у творчості стали бороть-
ба українського народу за незалежність під про-
водом Б. Хмельницького, героїка громадянської
війни. Документи, виявлені в Харківському ху-
дожньому музеї, відкривають нові сторінки твор-
чого життя та невідомі подробиці діяльності ві-
домого українського художника М. С. Самокиша,
дозволяючи більш детально репрезентувати взає-
мини музейних працівників із діячами україн-
ської культури.
Джерела та література
1. Бурачек М. Г. Українське малярство М. Са-
мокиша. / М. Г. Бурачек. – Х. : Рух, 1930. – 41 с. ;
Бирзгал Я. П. Самокиш Н. С. : жизнь и творчество /
Я. П. Бирзгал. – Симферополь : Крымгосиздат,
1940. – 48 с.; Полканов А. И. Николай Семенович
Самокиш : жизнь и творчество / А. И. Полканов. –
Симферополь: Крымиздат, 1960. – 120 с. ; Яцен-
ко В.Ф. М.С. Самокиш : нарис про життя та твор-
чість. / В. Ф. Яценко. – К. : Мистецтво, 1954. –
48 с. ; Ткаченко В. Я. Николай Семенович
Самокиш : жизнь и творчество, 1860–1944 /
В. Я. Ткаченко. – Москва : Искусство, 1964. – 130 с. ;
Лапидус Н. [И.] Николай Самокиш / Н. [И.] Ла-
пидус. – М. : Белый город, 2006. – 48 с.
2. Волошкина С. А. Н. С. Самокиш и его
ученики (по архивным материалам Харьковского
художественного музея) / С. А. Волошкина //
«Н. С. Самокиш и его ученики» : матер. Междунар.
науч.-практ. искусствовед. конф. / сост. И. Б. Арби-
тайло, Е. И. Лазаренко. – Симферополь : Бизнес–
Информ, 2011. – С.136–148; Андреева Л. Ю. Заочное
образование: неизвестная переписка Н. С. Са-
мокиша и М. Н. Домащенко (1929–1937) / Л. Ю. Ан-
дреева // Ученые записки Таврического нацио-
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
130
нального университета им. В. И. Вернадского.
Сер. : «Филология. Социальные коммуникации». –
2012. – Т. 25(64), № 1, ч. 1. – С. 3–13.
3. Из украинской старины : альбом / рис. акад.
С. И. Васильковського и Н. С. Самокиша; пояснит.
текст Д. И. Эварницкого. СПб. : изд. А. Ф. Мар-
кса, 1900. – 90 с.
4. Андрєєва Л.Ю. Маловідоме листування
академіків : Д. І. Яворницький – М. С. Самокиш /
Л. Ю. Андрєєва // Ученые записки Таврического на-
ционального университета им. В. И. Вернадского.
Сер. : «Исторические науки». – 2011. – Т. 24(63),
№ 2. – С. 14–22.
5. Епістолярна спадщина академіка Д. І. Явор-
ницького. Вип. 3 : Листи музейних діячів до Д. І. Явор-
ницького / укл. С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко,
А. І. Перкова та ін.; за заг. ред. Н. І. Капустіної. –
Дніпропетровськ : АРТ–ПРЕС, 2005. – С. 246–252.
6. Харківський художній музей (ХХМ), нау-
ковий архів, ф. 23 (М. С.Самокиш). Умова Дніпро-
петровського крайового історико-археологічного му-
зею (ДКІАМ). 15 вересня 1930 р. – 1арк.
7. Державний архів в Автономній Республіці
Крим (далі – ДААРК), ф. Р-3814, оп.1, спр.181,
арк.108.
8. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М.С.Самокиш),
Дніпропетровський музей Революції (далі – ДМР) –
М. С. Самокишу. – №3/96. – 11 мая 1929 р. – 1 арк.
9. Там само, ДМР – М. С. Самокишу. 17 мая
1929. – 1 арк.
10. Бесєдін С. [Ф.] Незабутнє : зустрічі з
Миколою Семеновичем Самокишем / С. [Ф.] Бе-
сєдін // Прапор. – 1976. – № 10. – C. 106.
11. Бесєдін С. [Ф.] Незабутнє : зустрічі з
Миколою Семеновичем Самокишем / С. [Ф.] Бе-
сєдін // Прапор . – 1976. – № 11. – С. 101–105.
12. ДААРК, ф. Р–3814, оп. 1, спр. 181, арк. 65.
13. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М. С. Са-
мокиш), К. К. Степанов – М. С. Самокишу. 9 трав-
ня 1937 р . – 1арк.
14. ДААРК, ф. Р-3814, оп. 1, д. 181, л. 37.
15. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М. С. Само-
киш), № 343, лист Полтавського обласного краєз-
навчого музею (далі – ПОКМ) – М. С. Самокишу. –
3 травня 1937 р . – 1 арк.
16. Там само, ПОКМ – М. С. Самокишу.
5 липня 1937 р. – 1 арк.
17. Там само, І. І. Скоробот – М. С. Самокишу.
[1937 р.]. – 1 арк.
18. Там само, Договір. 15 червня 1937 р. – 1 арк.
19. Там само, № 677, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 6 серпня 1937 р. – 1 арк.
20. Там само, № 680, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 16 серпня 1937 р. – 1арк.
21. Там само, К. К. Степанов – М. С. Са-
мокишу. 19 вересня 1937 р. – 1 арк.
22. Там само, Договір на створення картини.
6 грудня 1937 р. – 1арк.
23. Там само, №577, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 9 липня 1939 р. – 1арк.
24. Там само, М. С. Самокиш – О. А. Зуб-
ковій. [1939 р.]. – 1 арк.
25. Там само, Спогади т. Литвиненко.
[1939 р.]. –1арк.
26. Там само, ПОКМ – М. С. Самокишу.
24 липня 1939 р. – 1 арк.
27. Там само, М. С. Самокиш – О. А. Зуб-
ковій. 30 травня 1939 р. – 1 арк.
28. Там само, Договір на створення картини.
25 липня 1939 р. – 1 арк.
29. Там само, О. А. Зубкова – М. С. Самокишу.
28 жовтня 1939 р. –– 1 арк.
30. Там само, № 939, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 27 листопада 1939 р . – 1 арк.
31. Там само, № 1003, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 21 грудня 1939 р. – 1 арк.
32. Там само, № 1015, лист ПОКМ – М. С. Са-
мокишу. – 27 грудня 1939 р. – 1 арк.
33. Там само, М. С. Самокиш. – О. А. Зуб-
ковій. 20 червня 1940 р. – 1 арк.
34. Там само. М. С. Самокиш – О. А. Зуб-
ковій. 25 червня 1940 р. – 1 арк.
35. Там само, ПОКМ – М. С. Самокишу.
2 вересня 1940 р. – 1 арк.
36. Там само, Договір Полтавського худож-
нього музею (далі – ПХМ) на створення карти-
ни. 22 жовтня 1940 р. – 1 арк.
37. Там само, Договір на створення картини
ПХМ. 21 листопада 1940 р. – 1 арк.
38. Там само, №108, лист ПХМ – М. С. Са-
мокишу. – 18 грудня 1940 р. – 1 арк.
39. Там само, №5, лист ПХМ – М. С. Само-
кишу. – 5 січня 1941 р. – 1 арк.
40. Там само, ПХМ – М. С. Самокишу.
1941 р. – 1арк.
41. Там само, ПХМ – М. С. Самокишу.
15 січня 1941 р. – 1 арк.
42. Там само. Доручення Д. М. Соколовській.
4 червня 1941 р. – 1арк.
43. Кроль А. Новые полотна художника
Самокиша / А. Кроль // Литературная газета. –
1937. – 23 августа.
44. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М. С. Са-
мокиш), № 512, лист Чернігівського державно-
ISSN 2222-5250
131
го історичного музею (далі – ЧДІМ) – М. С. Са-
мокишу. – 31 серпня 1937 р. – 1 арк.
45. Там само, № 612, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 11 жовтня 1937 р. – 1 арк.
46. Там само, № 660, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 27 жовтня 1937 р. – 1 арк.
47. Там само, ЧДІМ – М. С. Самокишу. 16 ве-
ресня 1937 р. – 1 арк.
48. Там само, А. В. Датчук – М. С. Самокишу.
27 вересня 1937 р. – 1 арк.
49. Там само, № 612, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 11 жовтня 1937 р. – 1арк.
50. Там само, № 660, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 27 жовтня 1937 р. – 1 арк.
51. Там само, Договір на створення картини
ЧДІМ. 1 листопада 1937 р. – 1 арк.
52. Там само, № 519, Доручення А. І. Левенко. –
23 листопада 1938 р. – 1арк.
53. На фото: фрагмент картины «Бой Кри-
воноса с Вишневецким». Фото Я. Рюмкина /
Харьковский рабочий. – 1938. – 20 августа.
54. ХХМ, науковий архів, фонд 23 (М. С. Са-
мокиш), ЧДІМ – М. С. Самокишу. 8 листопада
1937 р. – 1арк.
55. Там само, № 705, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 20 листопада 1937 р. – 3 арк.
56. Там само, Договір на створення картини.
25 жовтня 1937 р. – 1 арк.
57. Там само, №756, лист ЧІМ – М. С. Са-
мокишу. – 13 грудня 1937 р. – 1арк.
58. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
1938 р. – 1 арк.
59. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
29 листопада 1938 р. – 2 арк.
60. Там само, № 530, лист А. В. Датчук –
М. С. Самокишу. – 30 листопада 1938 р. – 1 арк.
61. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
17 березня 1939 р. – 2 арк.
62. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокиш.
23 березня 1939 р. – 1арк.
63. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
11 січня 1939 р. – 3 арк.
64. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
5 січня 1939 р. – 1 арк.
65. Там само, № 227, Доручення С. П. Кова-
льову. – 26 травня 1939 р. – 1 арк.
66. «Щорс в бою под Черниговом» – карти-
на академика живописи Н.Самокиша, выходящая
в издании «Мистецтво» // Советская Украина. –
1938. – 17 ноября.
67. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М. С. Са-
мокиш), А. І. Левенко – М. С. Самокишу. 27 черв-
ня 1939 р. – 1 арк.
68. Там само, Договір на створення картини.
25 листопада 1938 р. – 1 арк.
69. Там само, Доповнення до Договору.
27 листопада 1938 р. – 1арк.
70. Там само, Договір на створення картини.
25 листопада 1938 р. – 1 арк.
71. Заслуженный деятель искусств академик
живописи Н. С. Самокиш у одной из своих батальных
картин «Бой под Перекопом». Фото В. Лангам-
мера // Ворошиловец. – 1939. – 30 вересня.
72. Академик Н. С. Самокиш работает над боль-
шой картиной «Штурм Перекопа». Фото В. Токаре-
ва // Харьковский рабочий. – 1938. – 27 ноября.
73. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М.С. Само-
киш), Договір на створення картини. 15 червня
1939 р. – 1 арк.
74. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
18 січня 1939 р. – 1 арк.
75. Там само, А. І. Левенко – Н. Г. Добро-
вольській. 25 січня 1939 р. – 1арк.
76. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
21 травня 1939 р. – 2 арк.
77. Там само, ЧДІМ – М. С. Самокишу. 14
травня 1939 р. – 1 арк.
78. Там само, №165, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 28 березня. 1939 р. – 1 арк.
79. Там само, А. І. Левенко – Н. Г. Добро-
вольській. 5 липня 1939 р. – 1 арк.
80. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
6 серпня 1939 р. – 1 арк.
81. «Бой у озера Хасан (взятие высоты
Заозерной)». Картина Н. С. Самокиша // Красный
Крым. – 1940. – 7 сентября. – С. 3.
82. Картина М. С. Самокиша «Бій біля озе-
ра Хасан» // Соціалістична Харківщина. – 1940. –
№ 244. – 19 жовтня.
83. В майстернях художників Харкова. Фото:
академік Самокіш працює над картиною «Бій біля
озера Хасан». Фото В. Токарева // Соціалістична
Харківщина. – 1939. – 2 серпня.
84. Академик живописи Н.С.Самокиш за ра-
ботой у картины «Бой у озера Хасан». Фото И. Сла-
ва // Советская Украина. – 1939. – 6 августа.
85. ХХМ, науковий архів, ф. 23 (М.С. Са-
мокиш), Договір на створення картини. 15 июня
1939 р. – 1 арк.
86. Там само, А. В. Датчук – М. С. Самокишу.
22 січня 1941 р. – 1 арк.
87. Там само, Договір на створення картини.
15 червня 1939 р. – 1арк.
88. Там само, М. С. Самокиш – А. В. Датчуку.
18 червня 1940 р. – 1 арк.
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
132
89. Там само, № 333, Доручення Полегенько
В. П. – 10 червня 1940 р. – 1 арк.
90. Там само, Розписка про отримання карти-
ни В. П. Полегенько. 13 червня 1940 р. – 1 арк.
91. Там само, № 401, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 7 липня 1940 р. – 1арк.
92. Там само, № 306, лист ЧДІМ – М. С. Са-
мокишу. – 5 квітня 1941 р. – 1 арк.
93. Там само, А. І. Левенко – М. С. Самокишу.
8 квітня 1941 р. – 4 арк.
94. Там само, А. І. Левенко – Н. Г. Добро-
вольській. 2 мая 1941 р. – 1 арк.
Лариса Андреева
Академик Н. С. Самокиш и украинские музеи (1929–1941)
На основе введения в научный оборот ранее неизвестной переписки Н. С. Самокиша с деятелями музе-
ев Днепропетровска, Полтавы, Чернигова, Харькова раскрыты взаимоотношения среди известных пред-
ставителей украинской культуры, сложившихся в 30-е годы XX в. Представлено участие выдающегося
художника в сохранении и приумножении музейных коллекций произведениями исторического и баталь-
ного искусства. Творческое наследие академика Н. С. Самокиша обогатилась разнообразием тем по ис-
тории Украины, героике гражданской войны.
Ключевые слова: Н. С. Самокиш, музеи, живопись, переписка.
Larisa Andreeva
Academician N. Samokish and Ukrainian museums (1929–1941)
Based on the introduction of the scientifi c revolution of previously unknown correspondence N. Samokish with
leaders museums Dnipropetrovsk, Poltava, Chernihiv, Kharkiv disclosed relationships among the prominent
representatives of Ukrainian culture, established in the 30 th years of XX century. Sending part of famous
artist in zberehanni and increase museum collections and historical works of art battle. The artistic heritage of
Academician N. Samokish enriched variety of topics from the history of Ukraine, the heroics of the Civil War.
Key words: N. Samokish, museums, painting, correspondence.
УДК 096(1-4)(477.41):929Сікорський
Тарас Нагайко (м. Переяслав-Хмельницький)
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФОРУМ
«СІКОРСЬКІ ЧИТАННЯ» – ДАНИНА ПАМ’ЯТІ
МУЗЕЙНОМУ ЗОДЧОМУ УКРАЇНИ
У статті розглянуто аспекти вшанування пам’яті відомого вітчизняного музейного діяча Героя
України М.І. Сікорського. Висвітлюється робота Всеукраїнського історико-культурологічного форуму
«Сікорські читання».
Ключові слова: М.І. Сікорський, Переяслав-Хмельницький, музеї, культура, вшанування, історико-
культурологічний форум «Сікорські читання».
Михайло Сікорський – людина-легенда.
Він подвиг здійснив для нащадків, для нас,
Десятки музеїв від стенда до стенда
З колегами зводив, долаючи час.
Андрій Будугай
(Зі збірки «Святковий вінок»)
Восени цього року Переяславщина поша-
новувала постать видатного музейного діяча
*1 Див.: Жам О., Ткаченко Н. Вшанування пам’яті фундатора Національного історико-етнографічного заповідника
«Переяслав» М.І. Сікорського // Краєзнавство. – 2012. – № 3.
Героя України Михайла Івановича Сікорського
(13.Х.1923 – 27.ІХ.2011)*
|