Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121851 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року / Н. Антонюк // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 189-191. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-121851 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1218512017-06-19T03:03:15Z Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року Антонюк, Н. Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя 2012 Article Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року / Н. Антонюк // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 189-191. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121851 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| spellingShingle |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Антонюк, Н. Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Антонюк, Н. |
| author_facet |
Антонюк, Н. |
| author_sort |
Антонюк, Н. |
| title |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року |
| title_short |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року |
| title_full |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року |
| title_fullStr |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року |
| title_full_unstemmed |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року |
| title_sort |
вручення премії імені дмитра яворницького 2012 року |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121851 |
| citation_txt |
Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року / Н. Антонюк // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 189-191. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT antonûkn vručennâpremííímenídmitraâvornicʹkogo2012roku |
| first_indexed |
2025-07-08T20:37:38Z |
| last_indexed |
2025-07-08T20:37:38Z |
| _version_ |
1837112555364941824 |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
189
Наталія Антонюк (м. Київ)
ВРУЧЕННЯ ПРЕМІЇ ІМЕНІ
ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО 2012 РОКУ
24 листопада у приміщенні Гуманітарного
корпусу Національного педагогічного універ-
ситету ім. М.П. Драгоманова відбулося урочис-
те нагородження лауреатів Премії імені Дмитра
Яворницького Національної спілки краєзнавців
України 2012 року.
Найвідомішу і найпрестижнішу краєзнав-
чу нагороду отримали директор Центру з дослі-
дження історії Полтавщини Полтавської обласної
ради, Заслужений вчитель України Олександр
Андрійович Білоусько; відомий подвижник крає-
знавчого руху України, який відродив і довгий
час очолював краєзнавчий рух Житомирщини,
доктор географічних наук Микола Юхимович
Костриця; відомий києвознавець і музеєзнавець
Дмитро Васильович Малаков.
Любов до рідної землі – найкраща муза, яка на-
дихає і допомагає розкривати незвідані сторінки іс-
торії. Всі три лауреати премії закохані у свій рідний
край – Полтавщину, Житомирщину та Київщину.
Ця промениста любов, а ще наполеглива праця до-
помогли краєзнавцям заслужено отримати премію.
У заході взяли участь представники держав-
них і громадських установ, відомі діячі науки і
культури. Голова Національної спілки краєзнав-
ців України Олександр Реєнт у своєму вступному
слові відзначив, що «цією найвищою нагородою
Спілки відзначили краєзнавців, які своєю діяль-
ністю зробили вагомий внесок у дослідження іс-
торії і культури рідного краю, сприяли поширен-
ню знань про неповторну спадщину нашого на-
роду, видатних постатей України».
Олександра Білоуська чудово знають на
Полтавщині. Він закінчив історичний факуль-
тет Полтавського державного педагогічно-
го університету. Історик-краєзнавець був ініці-
атором і безпосереднім учасником створення
навчально-методичного комплексу, який вклю-
чав серію підручників «Історія Полтавщини»
для 6–11 класів, 33-томний «Іменний звід Історії
Полтавщини», комплекти кольорових репродук-
цій «Ілюстрована історія Полтавщини», мето-
дичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяль-
ності комплексу, Полтавська область займає одне
з пріоритетних місць впровадження курсу краєз-
навства в навчальних закладах.
Олександр Білоусько втілив у життя низ-
ку масштабних науково-дослідних, навчально-
методичних і видавничих проектів: «Полтавщина:
Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані іс-
торією. Полтавська область», «Національна кни-
га пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Полтавська область», «Герої землі Полтавської»,
«Державотворці Полтавщини», «Митці Полтав-
щини», «Меценати. Колекції. Виставки».
Олександр Білоусько – автор ідеї, керівник
проекту і головний редактор 12-томної «ПОЛТА-
ВІКИ: Полтавської Енциклопедії», для якої написав
сотні статей і яка нині перебуває в активному творчо-
му процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасш-
табнішою краєзнавчою роботою Полтавщини.
Олександр Білоусько відзначив, що краєзнав-
ство – це робота по 10–12 годин на день: «Або ти
займаєшся краєзнавством, або ти робиш вигляд,
що займаєшся краєзнавством. Я належу до то-
го покоління, яке почало серйозно досліджувати
темні плями історії у другій половині XX століт-
тя. І вже тоді було зрозуміло, наскільки великий
за нами досвід попередників і наскільки попере-
ду ще багато праці.
Нині відкрилися архіви, книгосховища,
з’явилася можливість дізнатись про ті сторінки
минулого, які були недослідженими. Але краєз-
навець повинен знаходити нові ідеї, нові проекти.
Життя змінюється, і відповідно змінюються за-
вдання перед дослідниками. Ось візьмемо напри-
клад сучасний стан сучасного села. Дуже складно
нині прослідити історію розвитку колгоспу.
Останнім часом краєзнавці великої уваги на-
дають релігії, духовності, народній культурі, об-
разотворчому мистецтву – це ті моменти, які до-
зволяють багато чого додати до вже зробленого».
Білоусько відзначив, що премія ім. Д. Явор-
ницького – це своєрідна акумуляція зробленого.
За його словами, будь-яка нагорода зобов’язує:
«Це аванс на майбутнє».
Після нагородження Олександра Білоуська та
музичного привітання Олександр Реєнт наголо-
сив: «Нам приємно, що цю урочисту подію з нами
розділили наші колеги, колектив Національного
педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова –
шанованого вищого навчального закладу Украї-
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
190
ни». Учасників привітав проректор університе-
ту ім. М.П.Драгоманова, доктор історичних наук
Богдан Андрусишин.
Згодом у своєму вітальному слові голова
Полтавської обласної організації НСКУ, ректор
Полтавського університету економіки і торгівлі,
доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля
відзначив, що краєзнавство – це спосіб мислення:
«Це покликання служити Україні, возвеличуючи її.
Ми і сьогодні, і на майбутнє будемо ідентифікувати
Україну через рідний край і людей, що там живуть.
Мабуть, ми ще не до кінця усвідомлюємо зна-
чення терміну «краєзнавство». Ми ще не до кінця
усвідомили значення самого краєзнавства. Бо пе-
ред краєзнавцями величезна робота. Ми живемо в
епоху глобалізаційних процесів, в епоху, яка зму-
сила не одну націю задуматись над її майбутнім.
Це тяжке випробування для людства. Якщо ми ду-
маємо про майбутнє цього глобального світу, ми
повинні оберігати кожну національну культуру,
здобутки кожної країни для того, щоб глобальний
світ не був одноманітно-безбарвним, а був напов-
нений спектром тих здобутків і багатств, які має
кожен народ. Тому діяльність краєзнавців має не
лише загальноукраїнське значення, а й світове.
Ми повинні думати і про майбутнє світу в цілому.
Глобалізаційні процеси не повинні нищити те, що
робить кожну націю неповторною».
Про внесок О. Білоуська у дослідження рідного
краю розповів заступник директора Державного об-
ласного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.
Другу премію ім. Д. Яворницького Олександр
Реєнт передав сину Миколи Костриці – Миколі
Миколайовичу Костриці (кандидату економічних
наук, доценту Житомирського державного техноло-
гічного університету), адже сам лауреат не зміг бути
присутнім на нагородженні у зв'язку з хворобою.
Микола Костриця – фундатор краєзнавчого
руху на Житомирщині, доктор географічних на-
ук. Закінчив географічний факультет Київського
Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Працював учителем, викладачем у вищих на-
вчальних закладах Житомира та Києва.
У 1990 р. виступив одним із фундаторів відро-
дження Житомирського науково-краєзнавчого то-
вариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у
1900-1920 роках, став його керівником, об’єднав
розрізнені краєзнавчі осередки Житомирщини,
Волині, Рівненщини, Хмельниччини,
Тернопільщини, скоординував їх діяльність у
єдиному руслі дослідження Волино-Подільського
регіону. М.Костриця – організатор понад трьох
десятків міжнародних і всеукраїнських науково-
краєзнавчих конференцій, які відбулися за остан-
ні роки у Волинсько-Подільському районі.
Автор понад 60 книг, значна частина яких –
з географічного краєзнавства. Багато років очо-
лював обласну організацію та обласний відділ
Українського географічного товариства, є дій-
сним членом зарубіжного Українського істо-
ричного товариства ім. Михайла Грушевського
(штат Огайо, США) та ін.
Микола Костриця відзначений Міжнародним
Біографічним центром (Кембридж, Велика Бри-
танія) «За досягнення у ХХІ столітті», його біогра-
фію вміщено в довіднику «Who is Who in the World»
про 2000 найвидатніших вчених ХХІ століття.
Син Миколи Костриці дуже щасливий, що
робота батька визнана на найвищому краєзнав-
чому рівні.
«Творчість великих людей надихає. Тим па-
че, коли ця велика людина – твій батько. Я теж
займаюсь краєзнавством, але не в таких масшта-
бах. Кілька робіт маю у співавторстві з батьком», –
розповів присутнім на урочистостях син Миколи
Костриці, а наприкінці свого виступу наголо-
сив: «Думай локально, а дій глобально – це гасло
всіх краєзнавців. Від маленького селища до всієї
України краєзнавці повинні продовжувати ту ло-
кальну справу, яка дасть глобальний результат роз-
витку краєзнавства, культури, історії, науки».
Цікавим був виступ-спогад про лауреата
члена-кореспондента Академії педагогічних наук
України, заслуженого професора, доктора геогра-
фічних наук, президента Українського географіч-
ного товариства Петра Шищенка: «Ми з Миколою
познайомились у селі на збиранні кукурудзи, він –
студент-першокурсник, а я – аспірант. Уже тоді
він проявив себе як дуже гарний організатор різ-
них культурних заходів. Микола мав схильність
до багатогранності у своїх краєзнавчих пошуках,
оприлюднив дуже багато невідомих фактів з жит-
тя прославлених людей, які стосувались саме жи-
томирського краю.
Микола Костриця успішно захистив кандидат-
ську дисертацію. Саме тоді з’явилась пристрасть до
того, що він потім назвав Великою Волинню і вклю-
чив до неї повністю Житомирську область. Якщо ви
подивитесь на деякі нинішні етнографічні карти, то
там Волинь чомусь тільки в межах Волинської об-
ласті. У Костриці Велика Волинь включає велику
частину Західного регіону України.
У його подальшій науковій творчості я б ви-
ділив регіональну географію. Ніхто, крім нього,
ISSN 2222-5250
191
не написав більше про Житомирську область. Він
розвивав краєзнавство як наукову галузь, і завдяки
його працям ми маємо про наш край такі деталь-
ні достовірні відомості. Вершиною його творчос-
ті стала робота «Українське географічне краєзнав-
ство: теорія, історія, постаті, практика».
Привітала лауреата голова Житомирської об-
ласної організації спілки, директор Житомирського
краєзнавчого музею Лариса Грузська: «Микола
Костиця – це людина, за якою ідуть, яка зруши-
ла інертність і стала лідером краєзнавчого руху на
Житомирщині. Він своєю енергетикою та харизмою
залучив до краєзнавчої роботи багатьох людей».
Далі прозвучало вітальне слово від голови
Бердичівської міської організації Спілки, директо-
ра Бердичівської ЗОШ №11 Павло Скавронського:
«Микола Юхимович притягував як магніт до себе,
давав такі поради, що людина не могла не захопи-
тись краєзнавством. Микола також гарний публі-
цист. Він має багато статей у періодичній пресі, ор-
ганізовує краєзнавчі сторінки, що служать великою
допомогою вчителям. Микола – чудовий сім’янин,
який разом з дружиною виховав двох дітей».
Третю премію ім. Д. Яворницького заслуже-
но отримав Дмитро Малаков – відомий києво-
знавець та музеєзнавець. Він закінчив Київський
інженерно-будівельний інститут. Тривалий час
працює в Музеї історії Києва.
Є автором 36 книг, а загалом кількість його
публікацій на історико-краєзнавчу тематику ся-
гає понад 600.
Дмитро Малаков відомий на Батьківщині та за
її межами як знавець київської минувшини, автор
численних путівників, які відкривають українцям
і світу Україну. Творчий доробок Д.В. Малакова
охоплює широке коло історико-краєзнавчих про-
блем: забудова Києва, київські архітектори, Київ
часів Другої світової війни, призабуті особис-
тості, подорожі й путівники по Україні, життя і
творчість відомих постатей Михайла Булгакова,
Георгія Малакова, тощо.
Зусиллями Дмитра Малакова створено низ-
ку фільмів про відомих українців, увічнено їх
пам'ять у меморіальних дошках, друкованих ви-
даннях, громадських заходах.
У своєму виступі лауреат розповів про себе:
«Звідки краєзнавство, звідки любов до того, що
привело мене сюди? Народився в Києві. Свої пер-
ші враження від навколишнього світу – від стар-
шого брата Георгія, художника. Далі школа, робота
і перша публікація у 1970 році про стан київсько-
го заповідника Києво-Печерської лаври. Вже че-
рез два роки – перше звернення до Петра Тронька з
приводу того, що треба зробити з "Арсеналу", який
навпроти Лаври, музей. Коли це сталося, ми один
одного дуже вітали. Я тоді йому сказав, що ми вже
давно про це говорили. Петро Тимофійович відре-
агував миттєво: «Бачите, які ми були розумні з ва-
ми ще тоді». Я дуже шанував цю людину, бо це був
справжній дієвий патріот України.
Я 12 років працював на заводі «Арсенал»,
чим дуже пишаюсь. Там публікувався у завод-
ській багатотиражці з приводу історії заводу, ки-
ївських пам’яток, історії Чернігівщини. Тобто ро-
боти із краєзнавчої тематики тривали понад 40
років. Потім 15 років працював в Інституті міс-
тобудування, звідки їждив у відрядження по всій
Україні. Перша книжка вийшла років 30 тому в
Москві. Потім було дослідження київських тем –
це і забудова міста, і видатні кияни, і історія Києва
часів війни. Я пишаюсь тим, що все життя робив
те, що мені цікаво. Я люблю Київ, і мені подоба-
ється відкривати його для киян».
Київський лауреат не зупиняється у своїх твор-
чих планах: «Робота триває. Чекаю своїх спонсо-
рів для видання ще понад 10 книжкових видань».
На урочистій церемонії прозвучало приві-
тання від голови Київської обласної організації
Національної спілки краєзнавців України, профе-
сора Київського національного університету ім. Та-
раса Шевченка Григорія Савченка: «Три лауреати
– це вже не ординарно. Три людини неординарні і
три людини, які дійсно зробили дуже багато. Їхня
борозна, яку вони прокладали своєю роботою, –
та борозна, якою можна ще довго ходити».
Григорій Савченко відзначив, що у Дмитра
Малакова навіть невеличкі збірки розліталися ти-
ражем 80 тисяч примірників. Він також наголо-
сив, що архітектора Владислава Городецького ки-
янам відкрив саме Дмитро Малаков.
Прозвучало вітання від завідуючого Інституту
географії ім. Грушевського, головного редакто-
ра журналу «Пам’ятки України» Ігоря Гирича:
«Дмитро Малаков поєднує історичні знання із
мистецькими, він митець Києва. Слід відзначи-
ти його небайдужість до національного Києва,
він відкриває український бік української столи-
ці. Попри свій чималий творчий доробок, Дмитро
Малаков – дуже скромна людина».
Нагородження лауреатів Премії імені Дмитра
Яворницького завершилося творчими виступами
студентів університету ім. М.П.Драгоманова.
Попереду в українських краєзнавців нові творчі
плани, наполеглива робота над складанням історич-
ної мозаїки нашого минулого та нові нагороди.
|