Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи
Рецензія на книгу: Гавриш П. Я. Більська давнина: нариси з історії села Більська на Полтавщині від часу заснування до 1917 р. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 276 с. + 24 с. вкл.
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121852 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи / А. Єрмолаєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 193-195. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-121852 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1218522017-06-19T03:02:41Z Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи Єрмолаєва, А. Огляди Рецензія на книгу: Гавриш П. Я. Більська давнина: нариси з історії села Більська на Полтавщині від часу заснування до 1917 р. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 276 с. + 24 с. вкл. 2012 Article Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи / А. Єрмолаєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 193-195. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121852 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Єрмолаєва, А. Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Гавриш П. Я. Більська давнина: нариси з історії села Більська на Полтавщині від часу
заснування до 1917 р. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 276 с. + 24 с. вкл. |
| format |
Article |
| author |
Єрмолаєва, А. |
| author_facet |
Єрмолаєва, А. |
| author_sort |
Єрмолаєва, А. |
| title |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| title_short |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| title_full |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| title_fullStr |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| title_full_unstemmed |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| title_sort |
історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121852 |
| citation_txt |
Історія за координатами 50°05′ північної широти та 34°37′ східної довготи / А. Єрмолаєва // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 193-195. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolaêvaa ístoríâzakoordinatami5005pívníčnoíširotita3437shídnoídovgoti |
| first_indexed |
2025-07-08T20:37:44Z |
| last_indexed |
2025-07-08T20:37:44Z |
| _version_ |
1837112560681222144 |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
193
Анастасія Єрмолаєва (м. Полтава)
ІСТОРІЯ ЗА КООРДИНАТАМИ
50°05′ ПІВНІЧНОЇ ШИРОТИ
ТА 34°37′ СХІДНОЇ ДОВГОТИ
Рец. на кн.: Гавриш П. Я. Більська давнина: нариси з історії села Більська на Полтавщині від часу
заснування до 1917 р. – Полтава: Дивосвіт, 2012. – 276 с. + 24 с. вкл.
Дослідження історії поселень є вагомим на-
прямом краєзнавчих досліджень. Праці з історії
міст та сіл присвячені передумовам виникнен-
ня того чи іншого населеного пункту; зв’язку з
історичними процесами, що відбувались у дер-
жавах, до складу яких входило поселення; при-
родним, географічним та економічним умовам
виникнення та розвитку досліджуваних терито-
рій; зміни адміністративного підпорядкування;
плину духовного та матеріального життя їх меш-
канців. Останнім часом кіль-
кість розвідок такого характе-
ру значно зросла. Це пов’язано
із залученням значного маси-
ву архівних джерел, які рані-
ше перебували під грифом «се-
кретно» та зростанням інтере-
су українців до історії їх малої
Батьківщини. Авторами таких
праць стали як історикипрофе-
сіонали так і краєзнавці-аматори,
які хотіли ретельніше дослі-
дити історію рідного краю.
Створення краєзнавчого дослі-
дження вимагає залучення широ-
кого кола джерел, а також знань в
дотичних до історичної науки га-
лузях: археології, географії, етно-
графії, топоніміці. Автор рецен-
зованої книги «Більська давнина» в повній мірі во-
лодіє необхідними якостями та знаннями.
Петро Якимович Гавриш – відомий полтав-
ський археолог, історик та краєзнавець. Вищу осві-
ту він отримав у Харківському державному (нині –
національний) університеті на історичному фа-
культеті. У 1996 році здобув ступінь кандидата
історичних наук зі спеціальності «Археологія».
З археологією, а саме з дослідженням старожит-
ностей скіфського часу на Полтавщині, пов’язано
більшість його наукових розвідок. Публікації
П. Я. Гавриша можна знайти в таких відомих нау-
кових виданнях як «Археологія», «Археологічний
літопис Лівобережної України», «Российская ар-
хеология», «Український керамологічний жур-
нал» та інших. П. Гавриш – автор понад 70 на-
укових праць, у тому числі монографії та двох
науково-популярних книг.
Однією з цих книг є «Більська давнина: нариси
з історії села Більська на Полтавщині від часу за-
снування до 1917 року». Рецензоване досліджен-
ня видано у науково-популярній формі. Широке
коло читачів забезпечує простота та логічність
викладу матеріалу, зрозумілий
понятійний апарат, якісне полі-
графічне оформлення тексту.
Окремої уваги заслуговує
ілюстративний матеріал. Книга
містить двадцяти чотирьох сто-
рінкову кольорову вкладку. У
ній розміщено світлини, що ілю-
струють різні історичні періо-
ди існування Більська, предме-
ти народного побуту з експозиції
сільського музею, більські крає-
види, фото місцевого населення
різних епох, архітектурних спо-
руд. Окрім того, текст супрово-
джують чимало фрагментів карт,
топографічних схем, на яких по-
значено Більськ.
Видання складається з перед-
мови, семи розділів, списку використаної літера-
тури та джерел, що нараховує 233 позиції. Кожний
розділ поділено на кілька параграфів.
У вступі автор обґрунтовує необхідність та-
кого краєзнавчого видання, котре хоча б частко-
во зможе задовольнити інтерес читачів до власної
історії, а також робить стислий огляд джерел.
Перший розділ книги під назвою «Початок
історії села Більська (від часу заснування до
1648 року)» присвячений початку колонізації
земель сучасної Полтавщини. Автор розповіда-
є, що ці процеси розпочалися понад п’ять сто-
літь тому. Першими, хто почав опановувати ці
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
194
землі, були литовські землевласники. Після су-
тичок з монголо-татарами, які в ті часи володіли
порубіжними територіями – степами Північного
Причорномор’я – цей процес ненадовго загальму-
вався. Наступний сплеск боротьби за українські
землі пов’язаний з розвитком Литовської держави,
а саме зі створенням персональної унії з Польщею.
Внутрішні усобиці змусили магнатів Великого
князівства Литовського шукати притулку на зем-
лях Лівобережної Наддніпрянщини, в тому чис-
лі й у басейні річки Ворскли. Автор пов’язує ви-
никнення Більська з ім’ям українсько-литовського
князя Федора Івановича Бєльського, за якого й було
засноване це поселення. Назвати точну дату засну-
вання села автору не дозволяє брак джерел. Але,
ґрунтуючись на відомих фактах, П. Гавриш пише:
«За початок відліку історії села можні взя-
ти 1481 р., коли Ф. І. Бєльський отримав землю і
заснував у Середньому Поворсклі один з уходів,
або від 1498 р. – дати першої згадки про Більськ у
писемних джерелах» (12).
Окремий параграф першого розділу присвя-
чений формуванню на території Лівобережжя
Дніпра так званої «селітряної держави». Околиці
Більська, а саме кургани в урочищі Скоробір ви-
явилися надзвичайно багатими на поклади селіт-
ряної сировини. Дослідник наводить численні
згадки в джерелах про активний розвиток цього
промислу, а також описує процес селітроваріння.
У другій половині XVII століття в історії
Більська настав новий етап, пов’язаний з перене-
сенням села на нове місце. Краєзнавець пов’язує
це з двома основними факторами: небезпекою су-
сідства з Московією та Диким Полем і немож-
ливістю подальшого розширення території села.
Нове місце було обрано вдало. Лісистість тери-
торії забезпечувала скритість і в той же час да-
вала мешканцям можливість займатися лісовими
та річковими промислами. Саме це поселення по-
значено на карті відомого французького інженера-
фортифікатора Г. Л. де Боплана.
Не зникає Більськ зі сторінок історичних дже-
рел і у вирі Національно-визвольної війни укра-
їнського народу. Другий розділ монографії хро-
нологічно охоплює період з 1648 року по 1782
рік – рік ліквідації полково-сотенного устрою
Гетьманщини. Один з параграфів цього роз-
ділу автор присвячує розвитку території села.
Основну частину складала велика дерев’яна фор-
теця. Описуючи її розташування у просторовому
плані, дослідник залучає сучасні об’єкти на тери-
торії села. Це дає змогу більш наочно уявити кон-
тури фортеці, призначення її окремих части, ло-
гіку забудови. Наступний параграф присвяче-
ний населенню Більська, яке входило до скла-
ду Куземинської сотні Гадяцького полку. Автор
залучає дані з полкового компуту 1649 року та
Генерального опису Лівобережної України 1765–
1769 років, на основі яких він доходить висновку,
що впродовж XVII–XVIII століть територія та на-
селення Більська зростає, в тому числі завдяки
розвитку селітроварного промислу, яке вимагало
залучення більшої кількості робітників.
Наступний нарис у дослідженні Петра
Гавриша присвячений історії Більська у скла-
ді Зіньківського повіту Чернігівського намісниц-
тва та Малоросійської губернії Російської імпе-
рії (1782 – 1802 роки). Основу написання цьо-
го розділу склали дані знаменитої праці Опанаса
Шафонського «Чернігівського намісництва топо-
графічний опис». Використовуючи їх, автор опи-
сує місцевість, в якій розташовано Більськ, мере-
живо річок, які протікали поруч, характер рельє-
фу, лісистість. Аналізуючи дані О. Шафонського
про кількість дворів та садиб у Більську, дослід-
ник стверджує, що в 1780-х роках кількість насе-
лення налічувала не менше 1,5 тисячі, а у перші
роки ХІХ століття сягнула приблизно 2300 осіб
обох статей. Не оминає увагою П. Гавриш побут і
особливості одягу більщан, основні промисли на-
селення, ярмаркові традиції, духовне життя.
В четвертому розділі автор продовжує етногра-
фічні дослідження Більська в період з 1802 по 1860
рік. В цей час село отримало новий адміністратив-
ний статус – стало волосним центром. Територія
та чисельність населення продовжували інтенсив-
но збільшуватися. Автор наводить такі дані:
«За 1859 р. у Більську нараховувалося 1442
двори, проживало 2026 осіб чоловічої статі та
2286 осіб жіночої статі, тобто всього 4312 меш-
канців» (с. 57).
Щоб більш яскраво уявити тогочасне життя
більщан, дослідник залучає опис побуту селян
Полтавщини, складений краєзнавцем початку
ХІХ століття Федором Карунським. П. Гавриш
наводить опис житлових будинків селян, помі-
щицьких садиб, їх внутрішнє та зовнішнє оздоб-
лення, традиції господарювання. Звертає увагу
на харчування, яке було доволі різноманітним.
Окремі параграфи присвячені основним галузям
сільського господарства: хліборобству (осно-
вними культурами були жито, пшениця, ячмінь,
гречка); тваринництву (провідне місце належа-
ло великій рогатій худобі, домашній птиці, охоче
ISSN 2222-5250
195
розводили свиней та овець); вирощуванню техніч-
них культур (серед них автор називає коноплі та
тютюн); городництву та садівництву (добре відо-
мими за межами Полтавської губернії були біль-
ські сливи). Дуже важливим і прибутковим про-
мислом для селян було бджільництво. Особлива
обізнаність автора дозволяє припустити, що він і
сам гарний фахівець у цій справі. До цього періо-
ду історії села відноситься і перша писемна згадка
про заснування школи в Більську у 1846 році.
У п’ятому розділі автор описує зміни, що від-
булися в житті більської громади завдяки рефор-
мам, проведеним на всій території Російської ім-
перії у другій половині ХІХ століття. У парагра-
фах розділу подається детальний склад Більської
волості станом на 1866 та 1900 роки, міграційні
процеси серед населення, розбудова інфраструк-
тури поселення, розвиток медичної сфери та
шляхів сполучення. Особливої уваги дослідник
надає розвиткові освіти в Більську в означений
період. П. Гавриш наводить дані, що свідчать про
високий рівень активності громади у цьому пи-
танні. Так, наприклад, сільські збори Більська ак-
тивно клопотали перед земськими зборами про
збільшення заробітної плати сільським вчите-
лям; влітку 1899 року під час жнив було органі-
зовано притулок для дітей дошкільного віку, а у
1900 році громада, піклуючись про розвиток мо-
лоді після закінчення школи, домоглась відкрит-
тя у Більську бібліотеки. Для задоволення ду-
ховних потреб населення та в зв’язку зі збіль-
шенням кількості парафіян у кінці ХІХ століт-
тя Більська громада розпочинає будівництво но-
вого мурованого храму. Два історичні документи
зберегли розповідь про те, як селяни вирішували
пов’язані з будівництвом та оздобленням храму
фінансові проблеми. Щоб допитливий читач міг
сам зробити висновки та відчути смак епохи ав-
тор доречно публікує ці документи.
Найбільший за обсягом п’ятий розділ видання
«Більськ у складі Зіньківського повіту на початку
ХХ століття (1901 – 1917 роки)». Відносна неда-
лекість тих часів зберегла для нас чимало цікавих
фактів, які вміло використав дослідник. У цьому
розділі він знайомить нас із особами, які пред-
ставляли владу в Більській волості; розширенням
мережі освітніх закладів; характеризує розвиток
сільського господарства та тваринництва, залу-
чаючи для цього матеріали «Звітів Зіньківського
повітового земства» різних років. Окремої ува-
ги приділено розвитку медичного обслуговуван-
ня. Автор наводить дані про стан здоров’я біль-
щан, епідеміологічну ситуацію різних років, сис-
тему медичної допомоги, оплату праці земських
лікарів та фельдшерів, будівництво спеціалізова-
ного приміщення для лікарні. П. Гавриш вводить
у текст спогади більських старожилів про ті часи,
що значно пожвавлює розповідь.
Останній розділ присвячений стародавнім арте-
фактам та археологічним дослідженням в Більську
та його окрузі. Автор знайомить нас з історією архе-
ологічних досліджень Більського городища, які роз-
почалися ще в період активної колонізації краю у
XVI – XVII століттях та носили грабіжницький ха-
рактер. Професійні дослідження розпочали в середи-
ні ХІХ століття і тривають понині. П. Гавриш ко-
ротко характеризує результати цих досліджень, пу-
блікує листи знаного дослідника В. О. Огороднікова
про хід розкопок, називає прізвища відомих архео-
логів, наукова діяльність яких була пов’язана з до-
слідженням Більського городища. Автор інтригує
нас легендами, якими оповите городище, міфами про
безцінні скарби, які ховають у собі більські землі.
Рецензована книжка має непересічне зна-
чення для розвитку історичного краєзнавства
Полтавщини. По-перше, вона відкриває для читача
невідомі сторінки історії рідного краю. По-друге,
своїм прикладом автор не лише додає впевненості
та снаги багатьом краєзнавцям, а й доводить мож-
ливість написання фахових науково-популярних
книжок з історії окремих населених пунктів. І по-
третє, книжка, безумовно, є прекрасним подарун-
ком для більщан, які по-іншому зможуть побачити
своє, на перший погляд таке знайоме, село.
|