Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121859 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області / О. Жидецька // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 208-209. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-121859 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1218592017-06-19T03:03:01Z Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області Жидецька, О. Наукова інформація 2012 Article Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області / О. Жидецька // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 208-209. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121859 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова інформація Наукова інформація |
| spellingShingle |
Наукова інформація Наукова інформація Жидецька, О. Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Жидецька, О. |
| author_facet |
Жидецька, О. |
| author_sort |
Жидецька, О. |
| title |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області |
| title_short |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області |
| title_full |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області |
| title_fullStr |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області |
| title_full_unstemmed |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області |
| title_sort |
цінні знахідки краєзнавців полонного хмельницької області |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Наукова інформація |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121859 |
| citation_txt |
Цінні знахідки краєзнавців Полонного Хмельницької області / О. Жидецька // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 208-209. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT židecʹkao cínníznahídkikraêznavcívpolonnogohmelʹnicʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-08T20:38:21Z |
| last_indexed |
2025-07-08T20:38:21Z |
| _version_ |
1837112599604363264 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
208
Олена Жидецька (м. Київ)
ЦІННІ ЗНАХІДКИ КРАЄЗНАВЦІВ ПОЛОННОГО
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
лів, маловідомих праць дослідників та публікацій
періодичних видань – визначають концепцію того
чи іншого явища в історії регіону, історії вивчен-
ня та історії науки у Криму.
Презентація книг «Біобібліографії кримознав-
ства» викликала широке обговорення. Присутня на
презентації міністр культури АР Крим А.А. Пла-
кіда наголосила, що подвижницька діяльність про-
фесора А.А. Непомнящого, його багаторічна до-
слідницька та викладацька робота створили необ-
хідний позитивний імідж усьому науковому кри-
мознавству. Поява ж міцного та професійного ко-
лективу однодумців навколо А.А. Непомнящого
у вигляді об’єднання республіканської організа-
ції Національної спілки краєзнавців України та в
рамках книжкової серії – це запорука невпинності
процесу подальшого вивчення невідомих або не-
вірно трактованих чи навмисно перекручених сто-
рінок історії Криму. Голова Республіканського ко-
мітету з охорони культурної спадщини АРК Л.М.
Опанасюк відзначила внесок А.А. Непомнящого та
очолюваної ним КРО НСКУ у розвиток науки про
Крим. Рішення колегії Комітету: редактора серії,
що презентувалася, нагороджено спеціальною ме-
даллю Республіканського комітету з охорони куль-
турної спадщини АР Крим за вивчення, популяри-
зацію та збереження пам’яток історії та культури у
регіоні. Директор Центрального музею Тавриди,
кандидат філологічних наук Андрій Мальгін та
декан історичного факультету Таврійського наці-
онального університету імені Вернадського, кан-
дидат історичних наук Олександр Герцен підкрес-
лили важливість постійності процесу вивчення
Криму та відзначили безперечні досягнення нау-
кової школи професора А.А. Непомнящого в цьо-
му сенсі. За словами А.В. Мальгіна, якраз авто-
рам «Біобібліографії кримознавства» вдалося ре-
абілітувати саме поняття «кримознавства», що
декілька радянських десятиліть було або під забо-
роною, або розглядалося як виключно негативне
явище. Сьогодні частіше й частіше, коли йдеть-
ся про науковий краєзнавчий рух Криму, в першу
чергу говорять про книги, що вийшли під редак-
цією А.А. Непомнящого.
Підсумком презентації стало побажання ре-
дактору та авторам серії не зупинятися на досяг-
нутому, продовжувати пошук та презентувати
нові, якісні праці, що стануть не тільки окрасою
серії, а й внесуть свою краплину нових знань до
безмежного моря, ім’я якому – Кримознавство.
У Державній науковій архітектурно-буді-
вельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного в рам-
ках соціально-бібліотечного проекту «Історія ма-
лих міст України» у форматі бібліотечного клу-
бу «Національні святині» відбулося двадцять
друге засідання, присвячене місту Полонному
Хмельницької області.
Відомим місто стало з 996 р., коли князь Воло-
димир Великий завершив будівництво Десятинної
церкви і приписав їй десяту частину своїх «градів»
(міст). Серед них було і Полонне. Літописець нази-
ває його «святої Богородиці град Десятинний».
Про історію краю та перспективи його розвит-
ку на зустрічі розповідали голова Полонської
міської ради Станіслав Розумовський, аспірант
Національної академії при Президентові України
Анатолій Бученко, кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник Інституту архе-
ології НАН України Лариса Виногродська, жур-
наліст, автор путівників по Україні (видав путів-
ники по Житомирській, Полтавській, Вінницькій
областях, Буковині, польських замках на терито-
рії України) Дмитро Антонюк, художник, Почес-
ний громадянин міста Микола Козак, архітектор
з м. Харкова, організатор третього міжнародно-
го фестивалю архітектури та дизайну DAS FEST
2012 Владислав Тимінський.
Було й багато інших цікавих виступів полончан,
які приїхали на засідання, але хочеться відзначити
виступ місцевого краєзнавця Олександра Дрегало-
Соколовського. Його розповідь супроводжувала-
ся демонстрацією надзвичайно цікавих фотогра-
фій, середньовічних і російських мап ХVІІІ ст.,
сучасних схем. У Полонному не проводилося
повномасштабних археологічних розкопок, то-
му краєзнавець побудував свій виступ на під-
ґрунті археологічних досліджень 1992–1993 рр.,
проведених у місті археологічною експедицією
Кам’янець-Подільського педагогічного інституту
під керівництвом академіка Іона Винокура.
За археологічною розвідкою Іона Винокура
в Полонному визначено три городища. Давньо-
руське городище (у дослідженнях археолога за-
значене за № 2) розміщувалося на дуже вигід-
ISSN 2222-5250
209
ному місці. Природні височини та річка захи-
щали його з усіх сторін. Тут була типова для ча-
сів Київської Русі дерев’яна фортеця із частоко-
лом. Крім давньоруського шару, виявлено шари
пізньої бронзи і раннього залізного віку, а також
раннього середньовіччя.
На початку 1960-х років під час будівництва до-
роги було зрізано і розгорнуто велику частину обо-
ронного валу. Таким чином місцеві мешканці на-
трапили на залишки давнього кладовища та цегля-
ний підземний хід, у якому була знайдена козацька
шабля. Навіть тепер на ділянках жителів цієї місце-
вості час від часу відбуваються провали ґрунту.
Друге городище (у дослідженнях Винокура за-
значене за № 1) – поселення ХІІ–ХІІІ ст. Це був пе-
ріод, коли Полонне перейшло від князів Острозьких
у власність Любомирських. У той час Станіслав
Любомирський збудував першокласну п’ятикутну
бастіонну фортецю в голландському стилі.
На середньовічних мапах є зображення форте-
ці. Її площа становить біля 30 га. Знаходиться на
висоті 240 м над рівнем моря. З усіх сторін фор-
теця була захищена насипними валами та муро-
ваними стінами, що разом складали 14 м у висо-
ту. Товщина стін доходила до 2 м. Мала «Криву»
північно-східну та південно-західну «Водяну» під-
йомні брами. Стіни з усіх сторін омивалися річкою.
Їх залишки збереглися до нашого часу.
На території фортеці знаходилися замок Стані-
слава Любомирського, Троїцька православна церк-
ва, костел св. Анни, міська ратуша, площа «Воля»,
синагога, магазини, житлові будинки. На жаль, до
нашого часу кам’яний палац Любомирського не
зберігся. За тогочасними схемами доведено, що
він був дуже схожим на два інші палаци, збудовані
Любомирським одночасно з Полонським у поль-
ських містах Нова Вішниця та Ланьцут. Полонська
фортеця мала не тільки надземну, але й підземну
будову. Підземна частина складалася із системи
ходів та залів, що мають назву «Індія».
Краєзнавець розповів, що влітку 2007 р. під
час будівництва церкви поблизу центра міс-
та Полонного копали котлован і випадково на-
трапили на підземний хід та залишки підземної
споруди. Досліджуючи мапи XVIII ст., вдало-
ся з’ясувати, що саме на цьому місті знаходила-
ся міська ратуша. Роботи з будівництва припини-
ли. Для дослідження об’єкта викликали працівни-
ка Хмельницького відділу охорони пам’яток, який
надав дозвіл на продовження будівництва. Разом
із тим, у вересні 2008 р. в Полонне завітали черні-
вецькі археологи-спелеологи, які дослідили об’єкт
і склали звіт про його огляд, де зокрема йшлося про
неможливість продовження будівництва без попе-
реднього повномасштабного дослідження.
Візуальне обстеження показало, що хід може
мати два поверхи. У місці розкопу він змінює на-
прям на 90 градусів. Від поверхні землі до верх-
нього краю ходу – 2,5 м. Залишки споруди є під-
вальними приміщеннями великої міської садиби,
які переходять у підземний хід. Але, незважаючи
на пораду чернівецьких археологів, у грудні 2008
року котлован засипали щебенем і продовжили
розпочате будівництво церкви. За час перебуван-
ня котловану відкритим було знайдено безліч ке-
рамічних виробів XVII–XIX ст., а також дуже ба-
гато цікавого скла ручної роботи різного призна-
чення приблизно XVII–XVIIІ ст.
Костел св. Анни є єдиною спорудою фортеці,
що збереглася до наших днів. Схоже, що підваль-
ні приміщення під костелом є частиною підзем-
них ходів, що поєднували між собою усі основні
будівлі фортеці.
Городище № 3 за дослідженнями Винокура да-
тується XVIII ст. та має назву «Новое местечко
Полонное» або «Новополонне». На карті XVIII ст.
зображені оборонні стіни городища. Можна при-
пустити, що це був свого роду форпост у перед-
місті головної фортеці. І нині в місті можна поба-
чити залишки оборонних земляних валів.
Навесні 2008 р. місцевий житель, копаючи ка-
налізаційну яму, випадково натрапив на підзем-
ний хід, який дослідила чернівецька група ар-
хеологів. Він спрямований на захід, має по оби-
два боки ніші невідомого призначення. Із захід-
ної сторони підземний хід закінчується обвалом.
Протяжність ходу в цьому напрямі складає 19 м.
Його відгалуження, що йде на південь, має до-
вжину 9 м і також закінчується обвалом. Існує
припущення, що хід має продовження.
За висновками спелео-археологічної розвідки,
даний підземний хід є цінним об’єктом культурно-
історичної спадщини, що не має аналогів на тери-
торії Хмельницької області, і підлягає занесенню до
єдиного реєстру пам’яток історії та культури України.
Він перебуває у відносно задовільному технічному
стані й може бути рекомендований для музеєфікації.
Ці факти відкривають місцевим краєзнавцям
перспективи на подальші дослідження. У най-
ближчий період вони планують скласти план-
схему всіх підземних ходів міста Полонного шля-
хом позначення на топографічному плані міста
відомих провалів і співвіднесення їх із розташу-
ванням підземних комунікацій.
А поки тисячолітнє Полонне продовжує збері-
гати таємниці городищ і підземних ходів, розкри-
ти які можливо лише за умови проведення тут пов-
номасштабних археологічних досліджень.
|