Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.

Розглядаються різноманітні аспекти використання інформації документів у Держархіві Чернігівської області у період після визволення області від нацистської окупації у вересні 1943 р. й до передачі архівів у підпорядкування органам виконавчої влади у 1960 р....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Морозова, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Статті та повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121942
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр. / А.В. Морозова // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 58-75. — Бібліогр.: 80 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-121942
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1219422017-06-24T03:03:17Z Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр. Морозова, А.В. Статті та повідомлення Розглядаються різноманітні аспекти використання інформації документів у Держархіві Чернігівської області у період після визволення області від нацистської окупації у вересні 1943 р. й до передачі архівів у підпорядкування органам виконавчої влади у 1960 р. Рассматриваются различные аспекты использования информации документов в Госархиве Черниговской области в период после освобождения области от нацистской оккупации в сентябре 1943 г. и до передачи архивов в подчинение органам исполнительной власти в 1960 г. The article deals with various aspects of use of documents in the State Archives of Chernihiv Oblast in the period after the liberation from Nazi occupation region in september 1943 and to transfer archives to the subordination of the executive in 1960. 2011 Article Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр. / А.В. Морозова // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 58-75. — Бібліогр.: 80 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121942 930.25(477.51)"1943/1960" uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та повідомлення Статті та повідомлення
spellingShingle	Статті та повідомлення Статті та повідомлення Морозова, А.В. Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр. Архіви України
description	Розглядаються різноманітні аспекти використання інформації документів у Держархіві Чернігівської області у період після визволення області від нацистської окупації у вересні 1943 р. й до передачі архівів у підпорядкування органам виконавчої влади у 1960 р.
format	Article
author	Морозова, А.В.
author_facet	Морозова, А.В.
author_sort	Морозова, А.В.
title	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.
title_short	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.
title_full	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.
title_fullStr	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.
title_full_unstemmed	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.
title_sort	інформаційна діяльність державного архіву чернігівської області в 1943–1960 рр.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Статті та повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121942
citation_txt	Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр. / А.В. Морозова // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 58-75. — Бібліогр.: 80 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT morozovaav ínformacíjnadíâlʹnístʹderžavnogoarhívučernígívsʹkoíoblastív19431960rr
first_indexed	2025-07-08T20:49:30Z
last_indexed	2025-07-08T20:49:30Z
_version_	1837113300812300288
fulltext	статті та повідомлення58 УДК 930.25(477.51)"1943/1960" А. В. МорозоВА* ІнфорМАцІйнА ДІяльнІсть ДержАВного АрхІВУ ЧернІгІВсьКої облАстІ В 1943–1960 рр. Розглядаються різноманітні аспекти використання інформації документів у держархіві Чернігівської області у період після визволення області від на- цистської окупації у вересні 1943 р. й до передачі архівів у підпорядкування органам виконавчої влади у 1960 р. Ключові слова: державний архів Чернігівської області; використання документів; наукові публікації; археографія. архівне будівництво в Україні другої половини 1940-х – початку 1960-х рр. – один із складних і суперечливих періодів історії архівної справи. Його особливості закладалися ще в 1930-ті рр., коли центра- лізація галузі, масові репресії, підпорядкування архівів нКвс і зосе- редження їхньої діяльності на виконанні запитів партійних і силових органів відбивалися на подальшій історії архівного будівництва. Чер- говим випробуванням для архівної галузі стала друга світова війна, під час якої було зруйновано чи пошкоджено матеріальну базу більшості архівних установ, знищено значну частину архівного фонду республі- ки, втрачено кваліфіковані кадри архівістів. тому в повоєнні роки ар- хівне будівництво спрямовувалося передусім на подолання негативних тенденцій, які склалися в результаті подій 1930-х – першої половини 1940- х рр., та на подальшу розбудову галузі. на думку окремих дослідників, в архівному будівництві цього пе- ріоду виокремлюються два етапи. перший (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.) характеризується відновленням діяльнос- ті архівних установ та відбудовою їхніх приміщень. основні зусилля архівістів спрямовувалися на повернення вивезених у роки війни ар- хівних документів республіки зі східних районів сРсР і з-за кордону, концентрацію в них матеріалів, які з різних причин опинилися поза * Морозова Анна Валеріївна – кандидат історичних наук, головний спе- ціаліст відділу використання інформації держархіву Чернігівської області. © а. в. морозова, 2011 СТАТТІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ 59статті та повідомлення межами архівів, та документів, що відклалися впродовж другої світо- вої та великої вітчизняної 1941–1945 рр. воєн. другий етап (середина 1950-х – друга половина 1960-х рр.) відбиває зміни в галузі, пов’язані із загальною лібералізацією суспільного життя в країні в умовах “хрущов- ської відлиги”, що призвело до часткового розсекречення документів, розширення науково-дослідницької та науково-інформаційної роботи, спрощення доступу дослідників до архівних документів, розширення міжнародних зв’язків архівних установ тощо1. державний архів Чернігівської області є одним із найбагатших ар- хівів України за своїм фондовим складом і змістом документів. окремі сторінки його історії висвітлювалися у статтях, повідомленнях, висту- пах працівників на конференціях, радіо та періодичній пресі2. так, у праці в. м. половця проаналізовані видання держархіву Чернігівської області 1957–1997 рр. та використання архівної інформації користува- чами читальних залів архіву3. але й донині відсутні роботи, які роз- кривали б загальні тенденції використання інформації архівних доку- ментів, значення науково-видавничої діяльності архіву для розвитку вітчизняної історичної науки. У той же час досвід наших попередни- ків має враховуватися при подальшому плануванні та здійсненні цього важливого напряму діяльності архівної установи. пропонована стат- тя базується майже виключно на архівних джерелах – документах як фонду державного архіву Чернігівської області (ф. Р-651), так і фонду архівного відділу виконкому Чернігівської обласної ради народних де- путатів (ф. Р-647), які дозволяють розкрити усі аспекти інформаційної діяльності державного архіву Чернігівської області у 1943–1960 рр. вибір хронологічних меж дослідження обумовлений наступним: 1943 р. – це звільнення Чернігівщини від нацистських загарбників та поновлення діяльності архівних установ області, 1960 р. – рік передачі архівних органів з підпорядкування мвс до органів виконавчої влади. взимку 1942–1943 рр. було звільнено значну частину ворошилов- градської, сталінської і Харківської областей, де відразу почали від- новлювати свою роботу архівні установи. питання відбудови мережі архівів на визволеній території обговорювалося 29–30 грудня 1942 р. у м. Златоусті на нараді керівників евакогруп держархівів УРсР та на- чальників центральних державних архівів УРсР. відновлення роботи архівів відбувалося в складних умовах: більшість приміщень була зруй- нована або вимагала капітального ремонту, а їхнє обладнання й меблі – розграбовані. 23 квітня 1943 р. нКвс УРсР затвердив “інструкцію про організацію роботи органів Управління державними архівами нКвс УРсР у районах України, визволених від німецько-фашистських оку- пантів”. У ній визначалися основні завдання відбудови архівного госпо- дарства республіки: відновлення діяльності відділів держархівів УнКвс областей, обласних архівів та їхніх філіалів, міських і районних архівів; організація охорони приміщень архівів; виявлення й концентрація до- статті та повідомлення60 кументів періоду великої вітчизняної війни, у тому числі окупаційних установ, організацій і підприємств; організація використання архівної інформації з оперативною, науковою та агітаційно-пропагандистською метою; збирання матеріалів про звірства і злочини фашистів і надання допомоги місцевим комісіям у складанні відповідних актів4. 21 вересня 1943 р. від нацистських загарбників був визволений Чернігів, а вже 27 вересня 1943 р. відділ держархівів УнКвс у Черні- гівській області поновив свою діяльність5. німецько-фашистські оку- панти завдали архівам Чернігівщини, й зокрема облдержархіву, великої шкоди. З шести архівосховищ обласного архіву вціліли лише 2, а 4 ра- зом з документами, бібліотекою, реставраційною майстернею, науково- довідковим апаратом і обладнанням були знищені. під час окупації за- гинуло майже 1,5 млн од. зб.6 тому за період з 15 жовтня по 31 грудня 1943 р. діяльність працівників архіву була спрямована на приведення до ладу приміщень архівосховищ: частково засклені та частково забиті фанерою вікна, відремонтовані двері, замки, складені на стелажі до- кументи, що вціліли. почалося комплектування бібліотечного фонду науково-довідкової бібліотеки архіву7. питання організації використання архівної інформації в опера- тивних і народногосподарських цілях було одним із найважливіших напрямів роботи після відновлення діяльності архіву. та за підсумками роботи 1944 р. було визнано, що здійснювалося це недостатньо актив- но. після аналізу звітів за 1944 рік відділ держархівів УнКвс у Чер- нігівській області 29 січня 1945 р. видав розпорядження, яким перед- бачалося упродовж року вжити наступних заходів: “…1. популяризовать документальные материалы государственных архивов практического значения путём написания статей в мест- ную газету, для радиопередач, а также путём организации совеща- ний работников планирующих органов совместно с представителями государственных архивов. 2. организовать учёт эффективности использования документальных материалов в народнохозяйственных целях согласно нашего № 13-245 от 16.06.1944 г. 3. требовать от организаций отзывов об эффективности исполь- зования ими документальных материалов практического значения, представляемых им госархивами”8. Це питання було розглянуто на ви- робничій нараді наукових та архівно-технічних працівників облархіву 16 лютого 1945 р. й прийняте рішення щодо активізації виявлення ма- теріалів практичного значення при звірянні справ з описами та опису- ванні документів з розсипу9. на початок 1945 р. архівісти виявили та направили організаціям, що займалися відбудовою народного господарства області, переліки виявлених документів: Чернігівському облплану (про крейдяні кар’єри, 61статті та повідомлення торфорозробки на території області, креслення спиртового та лісопиль- ного заводів у Чернігові), Чернігівському облкомунгоспу (розрахунки на будівництво житлових будинків і пішохідних мостів через р. стри- жень), Чернігівській катонінній фабриці, Щорському райвиконкому (проект та розрахунки будівництва електростанції в м. Щорсі)10. на підставі 5-річних планів розвитку областей державними архі- вами були розроблені плани виявлення та використання документаль- них матеріалів з практичною метою на 1946–1950 рр.11 Координацією робіт щодо виявлення необхідної інформації з метою її використання для відбудови економіки України займалося й Управління держархі- вами нКвс УРсР. так, 20 лютого 1946 р. до обласних архівів був на- дісланий обіжник щодо відомостей про родовища вапняку та глини в новгород-сіверському районі Чернігівської області12. У 1946 р. за дорученням Управління держархівами мвс УРсР проводилося виявлення геодезичних планів міст області та державних актів на вічне користування землею колгоспами й інших документів щодо землевпорядкування13. Загалом упродовж 1946 р. було переглянуто понад 10 тис. од. зб. і виявлені матеріали про видобуток торфу, будівництво та обладнання фабрик і заводів, мостів і залізниць. на ці документи складалися пере- ліки, які були надіслані до установ і організацій Чернігова та облас- ті, а також Брянському та орловському облвиконкомам14. 30 вересня 1946 р. надійшов лист з Брянського облплану з вдячністю за надані матеріали про наявність корисних копалин на територіях колишніх стародубського, мглинського, суразького та новозибківського повітів Чернігівської губернії, оскільки “многие месторождения <…> не были известны облплану”15. протягом наступних років робота щодо використання документів з народногосподарською метою продовжувалася, але ефективність її, на жаль, була невисокою. так, 1947 р. у майже 17 тис. од. зб. був ви- явлений лише 61 документ, що був використаний для відбудови при- міщень Чернігівської музичної фабрики16. У липні цього ж року архі- вом був надісланий перелік мап і креслень міст, повітів Чернігівської губернії для Центрального науково-дослідного інституту геодезії, аерозйомки та картографії сРсР17, а у листопаді – витяги зі збірни- ка “Черниговщина. История, естественное и экономическое описание края” 1919 р. видання для Чернігівської обласної планової комісії про фабрично-заводське виробництво, борошномельні та винокурні підпри- ємства області18. наступного 1948 р. архівне Управління мвс УРсР проаналізувало використання документів практичного значення за пе- ріод з 1944 р. та визнало його недостатньо ефективним19. для покра- щення цієї роботи пропонувалося організувати надсилання зацікавле- ним установам і організаціям довідок, переліків, тематичних оглядів документів народногосподарського значення, а керівникам архівних статті та повідомлення62 установ тримати це питання під постійним контролем і заслуховувати результати роботи на засіданнях наукових рад або виробничих нара- дах20. 1949 року робота пожвавилася, але ефективність використання матеріалів, що були виявлені в фондах архіву, була майже нульовою, про що свідчила відсутність зацікавленості жодної з поінформованих установ21. 26 червня 1951 р. відбулася нарада начальників відділів обл- держархіву з представниками обласних установ з питань використання архівних документів у народному господарстві, зокрема на нараді були визначені теми та характер потрібних документів. але 1951 р. були виявлені та направлені лише фотокопії планів та креслень міст Черні- гівської області для Гіпромісту УРсР22. наступного 1952 року робота продовжувалася, але під час перегляду 301 од. зб. було складено лише 14 тематичних карток, а відомості про виявлені документи не були надані жодній організації чи установі23. в огляді роботи держархівів УРсР щодо виявлення та використання документальних матеріалів з народногосподарською метою від 21 березня 1953 р. зазначалося, що “ <…> такие государственные архивы как <…> Черниговский не уде- лили должного внимания вопросам организации этой работы, <…> ограничились выполнением запросов, поступивших от учреждений и организаций <…>”24. відповідно до постанови Ради міністрів сРсР про зрошення земель активізувалося виявлення матеріалів цієї темати- ки, і у травні 1953 р. до Чернігівського обллісоуправління були пере- дані відомості про виявлені документи щодо укріплення пісків і робіт з насадження лісів на ніжинщині в 1917 р. та до управління сільсько- го господарства – рукопис наукової праці про геологічні дослідження Чернігівщини під керівництвом м. димо у 1915 р.25 Крім того обласній плановій комісії були направлені документи про будівництво Чернігів- ської електростанції, використання торф’яників “Замглай”, потужнос- ті новгород-сіверського вапняного заводу у довоєнний період26. під час перевірки у грудні 1955 р. держархіву області працівниками аУ мвс УРсР знову відзначалася “вялость, пассивность сотрудников в деле использования материалов в народнохозяйственных целях”27, що спонукало активізувати цю роботу, й у звіті за 1955 рік повідомляло- ся про виявлення та направлення установам і організаціям матеріалів про розвиток сільського та рибного господарства, стан промисловості, охорони здоров’я та народної освіти напередодні великої вітчизняної війни 1941–1945 рр., діяльність носівської сільськогосподарської до- слідної станції до та після революції 1917 р.28 “Хрущовська відлига” в політичному житті сРсР позитивно по- значилася на подальшому розвитку історичної науки, і з 1956 р. значно розширилися хронологічні рамки та тематика запитів від юридичних осіб. так, протягом 1956–1959 рр. були виявлені за тематичними за- питами установ і організацій, а також за ініціативою архіву документи про промислові підприємства Чернігова у довоєнний період, розвиток 63статті та повідомлення фізкультури та спорту, історію міст і сіл, письменників – уродженців і мешканців Чернігівщини, з історії оружейної палати в москві тощо29. З перших днів після відновлення роботи архів приділяв увагу ви- конанню запитів як фізичних, так і юридичних осіб. З 1948 р. значно зростає кількість запитів стосовно окремих осіб, у т. ч. за секретними документами. так, якщо в 1946 р. було виконано 176 запитів, у 1947 – 345, то в 1948 р. – вже 993. Запити виконувалися протягом 1–3 днів. позитивні відповіді становили близько 37 %, що пояснювалося непо- вною збереженістю або відсутністю документів взагалі30. відповідно до наказу ГаУ мвс сРсР у 1949 р. були призначені зберігачі фондів ар- хіву, відповідальні за виконання запитів соціально-правового характе- ру. Загалом протягом 1949 р. надійшло 363 запити, на 116 з яких були надані позитивні відповіді. відзначимо, що терміни виконання запитів не перевищували трьох днів. окремі випадки виконання цих запитів протягом більшого терміну обумовлювалися необхідністю додаткових запитів до філіалів архіву в прилуках і ніжині31. наступні роки спо- стерігається стійка тенденція щодо збільшення кількості запитів, які надходили до архіву, та співвідношення позитивних і негативних від- повідей (1950 р. – 130 з 436, або 30 %; 1951 – 257 з 660, або 39 %; 1952 – 203 з 888, або 23 %)32. під час перевірки у грудні 1951 р. роботи архіву з виконання запитів соціально-правового характеру були відзначені як недоліки в роботі: загальна реєстрація цих запитів з іншою вхідною кореспонденцією та відсутність реєстраційної картотеки; відсутність у столі довідок інструкції з довідкової роботи за їх наявності у началь- ників відділів, що опікувалися цим; недотримання вимог правил щодо форм запитів; видача довідок та копій документів без пред’явлення документів і розписки про їхнє отримання33. З 1953 р. спостерігається значне збільшення кількості довідок, що були виконані працівниками архіву: 1953 р. було виконано 2120 запитів, у т. ч. 1163 “несекретні”; 1954 р. – 1316, у т. ч. 313 з позитивним результатом, 1955 р. – 2099, з яких 626 “секретних”, у т. ч. 438 з позитивним результатом, 1956 – 4231, у т. ч. 827 з позитивним результатом, 1957 р. – 3858, у т. ч. 1062 з позитивним результатом34. Це змушувало залучати до роботи більшість працівників архіву для вчасного виконання запитів громадян і офіцій- них органів. для покращення роботи стола довідок було започатковано створення алфавітних картотек за документами особового складу най- більших фондів підприємств та організацій, якими архівісти користу- ються й донині (лише 1957 р. складено понад 2500 карток)35, що допо- могло вже наступного 1958 р. з найменшими зусиллями виконати 3138 запитів (з них 647 “секретних”), у т. ч. 730 з позитивним результатом36. З перших днів після відновлення діяльності велика увага в держар- хіві Чернігівської області приділялася використанню архівних доку- ментів з науковою та агітаційно-пропагандистською метою. статті та повідомлення64 як свідчать річні звіти, впродовж 1944–1945 рр. у держархіві до- слідники з документами не працювали, 1946 р. в архіві працювало лише 11 дослідників, а протягом 1947 р. – 69 дослідників: представни- ки Чернігівських фабрик первинної обробки вовни та музичної, облпла- ну, методкабінету Чернігівського історичного музею, науковці з метою підготовки кандидатських і докторських дисертацій, кореспонденти центральних та місцевих газет тощо, яким було видано 1020 од. зб.37 станом на 1947 р. облархів не мав спеціального приміщення читального залу, й дослідники вимушено працювали в робочих кімнатах відділів. 11 червня 1947 р. мвс сРсР видало наказ “о работе читальных за- лов республиканских, краевых, областных государственных архивов”, який не лише констатував недоліки, але й передбачав певні кроки щодо покращення роботи: “<…>1. министрам внутренних дел республик и начальникам Умвд по краям и областям принять практические меры к обеспече- нию читальных залов государственных архивов помещениями, вполне пригодными для нормальной работы исследователей, а также обеспе- чить читальные залы необходимым количеством мебели и оборудова- нием. 2. в работе читальных залов <…> обеспечить выполнение <…> “Инструкции о порядке пользования документальными материалами ГаФ союза ссР в читальных залах государственных архивов сссР”. 3. обеспечить точное соблюдение установленных правил допуска исследователей к документальным материалам государственных архи- вов. при этом особое внимание обратить на порядок допуска исследо- вателей к секретным материалам <…>”38. наприкінці 1940-х – на початку 1950-х рр. кількість дослідників була незначною (див. діаграму). Це були викладачі та аспіранти вищих навчальних закладів, лекто- ри, які працювали переважно над темами з історії революції, великої вітчизняної війни, розбудови промисловості39. У 1951 р. архів все ще не мав читального залу, й дослідники пра- цювали в робочих кімнатах відділів. під час перевірки архіву відзна- 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 1946 1949 1950 1951 1952 1953 роки к- ть д ос лд ін ик ів 65статті та повідомлення чалися недоліки в роботі з дослідниками: реєстрація дослідників велася лише з 1950 р.; користувачі архівних матеріалів не надавали попере- дніх планів своїх робіт; працівники архіву не брали підписок про озна- йомлення дослідників з “правилами для посетителей читальных залов государственных архивов сссР” та надавалася можливість роботи з архівними матеріалами окремим дослідниками за особистими заява- ми40. За півроку всі недоліки були виправлені, що засвідчила контроль- на перевірка цієї ділянки роботи архіву41. Робота архівів завжди була спрямована на задоволення потреб ко- ристувачів. У 1954 р. аУ мвс УРсР виступило з пропозицією орга- нізувати роботу читальних залів архівів у вечірній час та вихідні дні. враховуючи невелику кількість дослідників, які працювали в Чернігів- ському облдержархіві, було вирішено один раз на тиждень працювати у вечірній час42. 28 липня 1955 р. в архіві провели нараду дослідників, присвячену роботі з обслуговування дослідників і заходам щодо покра- щення роботи читального залу облдержархіву. виступаючі звернули увагу на тривалість оформлення дозволу на роботу в читальному залі, відсутність науково-довідкового апарату, зокрема путівника по фондах архіву та оприлюднених наукових описів найбільших фондів архіву43. під час підготовки до ХХ з’їзду КпРс група відомих істориків того часу звернулася до ЦК КпРс з проханням дозволити публікацію документів, підписаних “ворогами народу”, без зазначення персоналій, але “з назвою установ і організацій, від імені яких ці документи вихо- дили”44. У постанові Ради міністрів сРсР “о мерах по упорядочению режима хранения и лучшему использованию архивных материалов министерств и ведомств”, прийнятій 7 лютого 1956 р., відзначалося, що значну частину архівних документів необґрунтовано засекречено, через що їх не можна використовувати. Зазначалося, що широке вико- ристання архівних документів обмежене відсутністю в архівах, бібліо- теках і наукових установах сучасної техніки для мікрофотокопіювання та читання мікрофільмів, а поганий фізичний стан багатьох архівних документів унеможливлює їх надання для опрацювання дослідникам. суттєвим недоліком було визнано не завжди відповідальне ставлення до архівів керівників установ, підприємств і відомств. відтак більшість документів відомчих архівів перебувала у невпорядкованому стані, збе- рігалася в непридатних приміщеннях, псувалася і розкрадалася45. практичним наслідком часткової демократизації галузі стало роз- секречення деяких архівних фондів, що сприяло розширенню темати- ки науково-дослідницьких робіт, залученню до наукового обігу нових документів. спрощення доступу до архівів позитивно позначилося на збільшенні кількості користувачів архівної інформації. якщо 1955 р. у читальних залах працювало 30 дослідників, які здійснили 283 від- відування і використали 865 од. зб., то 1956 р. цифри були такими: 45 дослідників, 415 од. зб., використаних у читальних залах. У 1957 р. статті та повідомлення66 кількість дослідників зросла до 97 (353 відвідування, 768 використаних од. зб.). наприкінці 1950-х рр. кількість дослідників у читальних залах почала зменшуватися: 1958 р. – 64 дослідники (368 відвідувань, 1041 використана од. зб.)46. спад дослідницької активності відбувся через призупинення розсекречення архівних документів. необхідно відзначити і прагнення самих архівістів популяризувати документи. так, 1946 р. для місцевого радіо та газет було підготовле- но 14 статей, присвячених переважно періоду окупації Чернігівщини німецько-фашистськими загарбниками, військовим і партійним діячам минулого47. 1947 р. ця робота продовжувалася, було підготовлено 11 передач для місцевого радіо та статей для газети, зокрема про михайла ломо- носова, документи архіву про о. в. суворова, допомогу Чернігівщини слов’янам у Російсько-турецькій війні 1769–1773 рр., до 25-річчя архі- ву тощо48. Через необхідність закінчити упорядкування документів підготов- ка публікацій була майже припинена. так, згідно зі звітом архіву за 1948 р., працівниками були підготовлені “в неурочное время” стат- ті за документами архіву про революційний рух на Чернігівщині в 1911–1913 рр.49 лише у 1950 р. планово за документами архіву було підготовлено дві радіопередачі (“Реформа 1861 р. на Чернігівщині” та “святкування 1 травня на Чернігівщині”) та опубліковано дві статті в обласній газеті “деснянська правда” (“Чернігівська соціал-демократич- на організація Чернігівщини” та “народна освіта та охорона здоров’я на Чернігівщині до Жовтневої революції”)50. та вже наступного року через значну роботу, що проводилася архівом з виявлення документів для республіканських та всесоюзних збірників документів, архів знову припинив роботу в цьому, на наш погляд, одному з найважливіших для архівів виді інформаційної діяльності. лише у 1954 р. була підготов- лена й опублікована в обласній газеті “деснянська правда” стаття про знахідки цікавих документів у фондах архіву51. дещо активізувалася ця робота у наступні роки: 1955 р. було підготовлено та опубліковано в обласній та районних газетах 9 статей та передано 3 радіопередачі, що базувалися переважно на документах, виявлених для республіканських збірників про революцію 1905–1907 рр.; 1956 року – 6 статей для об- ласної газети “деснянська правда”; 1957 р. – 5 статей52. протягом двох наступних років чернігівськими архівістами підготовлено лише 3 стат- ті, дві з яких були надруковані в обласній газеті53. однією з форм використання документів архіву з метою популяри- зації було їх експонування на виставках як у приміщеннях архіву, так і за його межами, хоча робота ця велася не систематично. так, у 1950 р. було організовано 3 виставки в архіві (до річниці смерті в. і. ле ніна, про святкування 1 травня та про охорону здоров’я на Чернігівщині) 67статті та повідомлення та надано 9 документів і 2 фотокопії документів для експонування на загальноміській виставці, присвяченій 150-й річниці від дня смерті о. в. суворова54. наступна велика фотодокументальна виставка черні- гівськими архівістами була підготовлена 1953 р. до 10-ї річниці визво- лення міста від окупації55. а 1955 р. на виконання доручення обкому Кп(б)У Чернігівський облдержархів разом з Чернігівським історичним музеєм і музеєм м. Коцюбинського підготували загальноміську фотодо- кументальну виставку, присвячену 50-річчю революції 1905–1907 рр., на якій було представлено 106 документів. За час функціонування ви- ставки (7 серпня – 31 грудня 1955 р.) її відвідало 5587 осіб, працівника- ми архіву та історичного музею було проведено 63 екскурсії.56 того ж року чернігівські архівісти допомогли у створенні аналогічних виставок у ніжинському педінституті та Чернігівській середній школі № 1057. інформаційна діяльність архівів була підпорядкована цілям і зав- данням офіційної ідеології. показовою в цьому плані є постанова ЦК КпРс від 14 серпня 1957 р. “о мерах по дальнейшему развитию общественных наук и повышению их роли в коммунистическом стро- ительстве”. Закладена в ній однобічна орієнтація на виявлення і вико- ристання в основному джерел з історії радянського суспільства стала лейтмотивом усієї діяльності архівів України щодо використання до- кументів даФ та їх публікації58. все це не дозволило розгорнути ви- ставкову діяльність, про що свідчить і той факт, що у 1957–1958 рр. чернігівськими архівістами готувалася лише одна фотодокументальна виставка на рік: у 1957 р. – до 40-річчя Жовтневої революції; у 1958 р. – до 40-річчя декрету про архівне будівництво, та були надані копії доку- ментів для виставок про встановлення радянської влади ніжинському педінституту й Чернігівському історичному музею59. 13 серпня 1958 р. Рада міністрів сРсР затвердила нове положення про державний архівний фонд союзу РсР і мережу центральних дер- жавних архівів сРсР60. У новому положенні більше уваги приділялося використанню архівних матеріалів з практичною, науково-освітньою і культурною метою, вказувалося на науково-дослідницький характер ді- яльності держархівів центрального і обласного рівнів. організація наукової діяльності архівних установ України перед- бачала археографічну роботу її невід’ємною складовою. темпи і ха- рактер цієї роботи зростали відповідно до завдань, що ставилися перед архівами України партійними та радянськими установами. але виходячи із завдань “інструкції про організацію роботи орга- нів Управління державними архівами нКвс УРсР в районах України, звільнених від німецько-фашистських окупантів” від 23 квітня 1943 р. науково-видавнича діяльність Чернігівським облдержархівом у 1943– 1945 рр. взагалі не проводилася, а з 1946 р. переважало виявлення та археографічна обробка документів для збірників, що готувалися цен- статті та повідомлення68 тральними архівами сРсР та України, архівним управлінням нКвс (мвс) УРсР. Зокрема, впродовж 1946 – 1960 рр. архівом було про- ведено виявлення документів до “очерка истории Кп(б)У”, збірників документів і матеріалів “национализация промышленности сссР”, “Борьба за октябрь на Украине”, “Рабочий контроль и национализация промышленности на Украине”, “Русско-турецкая война 1769–1773” тощо61. Загалом чернігівські архівісти взяли участь у виявленні та під- готовці до друку документів до понад 20 збірників документів і мате- ріалів, що були видані в цей період. документальні видання були не збірниками, а радше популярни- ми брошурами на теми, запропоновані партійними ідеологами. У них майже не дотримувалися правил передачі текстів архівних джерел, го- ловним було якнайшвидше випустити злободенну збірку. Часто над- звичайно багато вад мали видання, присвячені тимчасовій нацистській окупації України. вони хибили на заідеологізованість, довільне став- лення упорядників до документів, відсутність науково-довідкового апа- рату тощо. Збірники 1940-х рр. пізніше слушно критикували й за інші грубі порушення правил видання, зокрема завеликі передмови, що фактич- но переростали у відірвані від самих опублікованих документів статті, невдалі коментарі, примітки, легенди й недосконалий науково-довід- ковий апарат. пожвавленню публікації історичних джерел, безумовно, посприяло створення на початку 1946 р. в аУ мвс УРсР науково-видавничого відділу, головним завданням якого стало керівництво археографічною діяльністю держархівів республіки та надання їм методичної допомо- ги62. від 1954 р. керівництво аУ республіки виступило з пропозицією організації аналогічних відділів у структурі центральних державних архівів, а також архівів Київської, львівської, одеської, дніпропетров- ської областей. в інших архівах створювалися групи фахівців, які зай- малися виявленням документів, підготовкою до видання збірників та науково-довідкової літератури. Це сприяло залученню до видавничої діяльності широкого кола співробітників держархівів, створенню на місцях біль-менш постійних авторських колективів. нове покоління археографів-архівістів, яке почало працювати в га- лузі публікації документальних джерел наприкінці 1940-х – 1950- х років (насамперед і. л. Бутич, в. і. стрельський, Ф. п. Шевченко), намагало- ся відродити найкращі традиції археографічної Комісії Центрального архівного Управління, зокрема перспективне планування. перший та- кий план видання документів був складений 1946 р. на п’ятирічний період. він охоплював не лише обов’язкові теми (революція, велика вітчизняна війна, соціалістична перебудова в промисловості і сільсько- му господарстві), але включав і такі розділи, як воєнне минуле україн- 69статті та повідомлення ського народу, громадські рухи на українських землях, історія україн- ської культури і науки. аналогічний план був складений і в держархіві Чернігівської області, але видавнича тематика обмежувалася історією встановлення радянської влади, селянського руху та колгоспного бу- дівництва на Чернігівщині63. Ці плани були перевантаженими, при їх- ньому складанні не враховувалися кадрові та матеріальні можливості архівних установ, відсутність власної поліграфічної бази. до планів вносилися зміни в зв’язку з відомими документами ЦК вКп(б) з питань ідеологічної роботи та розвитку історичної науки, щодо журналів “Звезда” та “ленинград”, а також аналогічними доку- ментами ЦК Кп(б)У 1946 – 1947 рр. про журнали “перець” і “вітчиз- на” та ін. так, планом заходів архівних установ України від 24 жов- тня 1947 р. щодо забезпечення виконання планів науково-видавничої роботи був переглянутий 5-річний план науково-видавничої діяльнос- ті держархівів УРсР відповідно до рішення ЦК Кп(б)У від 29 серпня 1947 р. про політичні помилки та незадовільну роботу інституту історії України ан УРсР64. врахувавши вказівки партійних органів, аУ затвердило інший “перспективний план науково-видавничої роботи архівних установ УРсР на 1948–1950 рр.”, який передбачав підготовку серій збірників з історії встановлення радянської влади і соціалістичного будівництва. Частину запланованих раніше збірників з історії України до 1917 р. було вилучено. У жовтні 1950 р. аУ мвс УРсР розглянуло підсумки виконан- ня планів науково-видавничої роботи архівів України за 1946–1950 рр. відзначивши певні досягнення, аУ констатувало, що в архівах цій ро- боті не приділялася належна увага та не виявлялася ініціатива щодо підготовки збірників та добірок документів, не встановлювалися зв’язки з науковими установами та навчальними закладами для спів- праці65. архівам пропонувалося перспективні плани наукової роботи на 1951–1955 рр. складати з урахуванням аналогічних планів науково-до- слідницьких та навчальних закладів і запропонованої тематики дослі- джень66. державним архівом Чернігівської області був складений 5-річний план наукової роботи на 1951–1955 рр., який передбачав підготовку трьох досить значних за обсягом збірників документів: “трудящиеся Черниговщины в борьбе за власть советов в годы Гражданской войны и иностранной интервенции”, “Колхозное строительство на Чернигов- щине в годы первой сталинской пятилетки (1928–1932 гг.)” та “Крес- тьянское движение на Черниговщине в годы первой русской револю- ции (1905–1907 гг.)”67. до підготовки збірників передбачалося залучити крім провідних фахівців архіву працівників ніжинського та прилуць- кого філіалів, Чернігівського історичного музею. але одразу зазначи- статті та повідомлення70 мо, що чернігівським архівістам вдалося реалізувати лише один з цих проектів, та й то тільки наприкінці 1950-х рр. на якість збірників документів негативно впливали недостатнє ма- теріально-технічне забезпечення, відсутність кваліфікованих архівістів- археографів, плинність кадрів тощо. відчутною нестача висококваліфі- кованих архівістів була й на місцях, зокрема у Чернігові. Ще 26 лютого 1946 р. начальник відділу Жовтневої революції і соціалістичного будів- ництва звернувся до начальника відділу держархівів УнКвс у Черні- гівській області з проханням проведення курсів або семінару з метою підвищення кваліфікації наукових співробітників у зв’язку з тим, що “основная масса не имеет специального образования”68. водночас не треба забувати, що ці видання стали першими архео- графічними спробами після багаторічної перерви. саме в Чернігові вперше в Україні було випробувано й таку не- звичну форму документальної публікації, як хронологічний довідник про тимчасову окупацію населених пунктів69. аналогічна робота зго- дом провадилась у всіх державних архівах областей, хоч на заваді роз- гортанню її стояли певні чинники ідеологічного характеру. Були у цей період і спроби підготовки чернігівськими архівістами самостійних видань. так, ще у 1946 р. були відібрані документи для збірника “оккупационный режим немцев на Черниговщине” й направ- лені для рецензування до обкому Кп(б)У70 , але цей збірник так і не побачив світ. У січні 1953 р. з ГаУ мвс сРсР надійшли вказівки щодо складан- ня перспективних планів науково-видавничої роботи архівів на 1953– 1955 рр., які не лише визначали актуальні теми, враховували наявні кваліфіковані кадри, але й пропонували підготовку та видання науко- во-довідкової літератури: описів, оглядів фондів, тематичних оглядів71. перспективним планом науково-видавничої роботи держархіву Черні- гівської області на 1953–1956 рр. передбачалося продовження підготов- ки збірника документів і матеріалів “Борьба трудящихся Черниговщины за установление и укрепление советской власти” (протягом наступних років назва неодноразово змінювалася) та участь у виявленні й архео- графічній обробці документів для республіканських збірників72. важливе значення в науково-видавничій діяльності архівних уста- нов мали “основные правила публикации документов Государственно- го архивного фонда союза ссР” (м., 1945), які, незважаючи на стис- лість, відбили накопичений досвід радянських археографів і сприяли підвищенню наукового рівня документальних видань. З метою зміц- нення методичної бази видавничої діяльності, обміну досвідом і по- ширення архівних знань, починаючи з 1947 р. аУ мвс УРсР розпо- чало видання науково-інформаційного бюлетеня, на сторінках якого відбувався обмін практичним досвідом у справі публікації документів, 71статті та повідомлення друкувались методичні поради тощо73. “правила издания исторических документов” (м., 1955) значно ширше висвітлювали комплекс заходів щодо підготовки збірників документів, починаючи від визначення теми і завершуючи зовнішнім оформленням видання. водночас поза увагою авторів правил практично залишилося питання типів і видів видань, у них перелічено лише види видань за змістом документів. лише в за- гальних рисах окреслено питання скороченої публікації архівних до- кументів радянського періоду74. після ХХ з’їзду КпРс, який піддав серйозній критиці стан розви- тку історичної науки в сРсР та вказав на наявні в галузі суспільних наук явища догматизму, ілюстративності та тенденційності у висвіт- ленні історичних подій, було суттєво переглянуто всю науково-видав- ничу діяльність архівних установ. оскільки упорядники безпідставно викреслювали прізвища рядових учасників революційних виступів, збірники документів перших повоєнних років недостатньо відображали роль трудящих в історії. Безоглядне скорочення та редагування текстів документів призвело до перекручення окремих фактів та історичних подій. тематика видань висвітлювалася однобічно. піднесенню видавничої діяльності державних архівів сприяла зга- дувана постанова Ради міністрів сРсР “о мерах по упорядочению ре- жима хранения и лучшему использованию архивных материалов ми- нистерств и ведомств”, яка містила широку програму вдосконалення архівної справи. вона дозволяла використовувати в наукових цілях та в публікаціях документи, підписані особами, яких надалі було відсторо- нено від керівництва; зобов’язувала керівників державних та відомчих архівів організувати систематичне видання описів та оглядів несекрет- них архівних фондів. відповідну постанову прийняла і Рада міністрів УРсР75. “Хрущовська відлига” позитивно вплинула на подальше пожвав- лення видавничої роботи. З 1956 р. було значно розширено рамки можливих публікацій, і якщо за всі 10 повоєнних років українськи- ми архівістами було видано 30 збірників та довідкових видань, то за 1956–1957 рр. вийшло друком 42 збірники, в т. ч. у 1957 р. – пере- важна більшість (37 видань). серійні, тематичні збірники документів готувалися центральними і обласними державними архівами. на цьо- му етапі розвитку археографічної діяльності архівних установ вдалося здійснити те, до чого прагнула аК ЦаУ ще в 1930-х рр. – залучити до едиційної діяльності всі державні архіви. У плані науково-видавничої діяльності держархіву Чернігівської області з’являються теми з історії окремих населених пунктів, підготовка наукових описів фондів періоду до 1917 року76. на жаль, перекіс у підходах до публікації документів, зумовлений ідеологічними чинниками, зберігся і в наступні роки. публікація ар- хівних документів посідала важливе місце в ідеологічно-пропагандист- статті та повідомлення72 ській роботі. Цим пояснюється як вибір тем (переважно революційні події різних епох), так і тенденційний добір документів, характер їх- нього коментування. проте сама публікація таких документів мала по- зитивне значення. Ще 1947 року чернігівські архівісти розпочали підготовку збірника документів і матеріалів “Борьба трудящихся Черниговщины за власть советов (1917–1919 гг.)”, який побачив світ 1957 р. Зазначимо, що до 40-річчя Жовтневої революції 1917 р. архівістами України було видано понад 30 збірників аналогічної тематики77. незважаючи на досить тривалий час підготовки цього збірника, археографічний рівень документального видання виявився не досить високим. Зокрема, частим було необґрунтоване скорочення текстів, наводилися примітки, які не задовольняли читача, допускалися великі відступи від тексту оригіналів, не уніфікувалися заголовки, всупереч правилам, документи датували не за часом створення їх, а за часом описуваних у них подій, на що неодноразово вказували як фахівці ар- хівного управління мвс УРсР, так і рецензенти. Задля збільшення кількості надрукованих документів автори відмовилися від укладання іменних і предметних покажчиків, розгорнутого науково-довідкового апарату78. але необхідно відзначити, що це був перший збірник, підго- товлений чернігівськими архівістами, до якого увійшло 340 документів і матеріалів не лише держархіву області та партійного архіву, а й цен- тральних архівів сРсР і УРсР. Цінність цього збірника підвищується зараз і тому, що в ньому оприлюднені документи, які пізніше були пе- редані з Чернігівського до Брянського облдержархіву і не завжди до- ступні сучасним дослідникам. Крім того, в цьому видані вперше чер- нігівськими архівістами започатковане складання історичної хроніки подій періоду, якому присвячений збірник. 1960 р. відбулися зміни в управлінні архівною галуззю. 28 черв- ня 1960 р. відповідно до рішення Чернігівського облвиконкому від 9 червня 1960 р. та наказу мвс УРсР від 16 червня 1960 р. відбула- ся передача архівного відділу Увс облвиконкому та підпорядкованих йому державних архівів виконкому Чернігівської облради79. 9 вересня 1961 р. уряд республіки затвердив “положення про архівне управління при Раді міністрів УРсР”80, згідно з яким головним завданням архів- них установ визнавалося збереження документальних матеріалів та за- безпечення їх наукового використання. почалася нова сторінка історії державного архіву Чернігівської області… оцінюючи інформаційну діяльність держархіву Чернігівської об- ласті цього періоду, необхідно враховувати час та умови, в яких до- водилося працювати архівістам. незважаючи на ідеологічні та мате- ріальні обмеження, ними проводилася велика робота щодо виконання запитів соціально-правового характеру, була введена до наукового обі- 73статті та повідомлення гу велика кількість документальних джерел; набутий архівістами до- свід археографічного опрацювання документів застосували вже у на- ступний період. 1 Кентій А. В. Розбудова мережі архівних установ і підготовка кадрів архівістів / а. в. Кентій, і. м. мищак // нариси історії архівної справи в Укра- їни / За заг. ред. і. матяш та К. Климової. – К., 2002. – с. 465–466. 2 Зуб Т. І. державний архів Чернігівської області – скарбниця па м’я ті на- родної / Зуб т. і. // Збірник статей, виступів за документами дер жавного архі- ву Чернігівської області. – Чернігів, 1998. – с. 1–6; Сурабко Л. Ф. архівне бу- дівництво на Чернігівщині у 20–30-ті роки / сурабко л. Ф. // Збірник статей, виступів за документами державного архіву Чернігівської області. – Чернігів, 1998. – с. 31–41; Болва Л. П. держархів області в роки великої вітчизняної війни та відбудови народного господарства / Болва л. п. // Збірник статей, виступів за документами державного архіву Чернігівської області. – Чернігів, 1998. – с. 52–60; Воробей Р. державному архіву Чернігівської області – 85 ро ків / Р. воробей // сіверянський архів. – вип. 2. – Чернігів, 2008. – с. 5–14; Морозова А. З історії державного архіву Чернігівської області у 20–30-х рр. ХХ ст. / а. морозова // сіверянський архів. – вип. 2. – Чернігів, 2008. – с. 14– 18. 3 Половець В. М. архівні фонди як джерело розвитку історичної науки / половець в. м. // Збірник статей, виступів за документами державного архіву Чернігівської області. – Чернігів, 1998. – с. 12–30. 4 Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні. 1917–1973 / мітюков о. Г. – К., 1975. – с. 145. 5 державний архів Чернігівської області (далі – держархів Чернігівської обл.), ф. Р-647, оп. 7, спр. 13, арк. 1. 6 Болва Л. П. держархів області в роки великої вітчизняної війни та від- будови народного господарства / Болва л. п. // Збірник статей, виступів за до- кументами державного архіву Чернігівської області. – Чернігів, 1998. – с. 56. 7 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 161, арк. 1 зв. 8 там само, спр. 183, арк. 1. 9 там само, спр. 179, арк. 6. 10 там само, спр. 183, арк. 3–8. 11 там само, спр. 265, арк. 167. 12 там само, спр. 192, арк. 14. 13 там само, арк. 3, 9. 14 там само, спр. 198, арк. 2. 15 там само, спр. 206, арк. 20. 16 там само, спр. 222, арк. 23. 17 там само, спр. 203, арк. 11. 18 там само, арк. 6–8. 19 там само, спр. 251, арк. 1. 20 там само, спр. 265, арк. 139–139 зв., 167–168 21 там само, спр. 268, арк. 2. 22 там само, спр. 321, арк. 9. 23 там само, спр. 348, арк. 7. 24 там само, спр. 370, арк. 4. статті та повідомлення74 25 там само, спр. 376, арк. 12, 14; спр. 410, арк. 5. 26 там само, спр. 375, арк. 9. 27 там само, спр. 414, арк. 9. 28 там само, спр. 410, арк. 5. 29 там само, спр. 429, арк. 3; спр. 449, арк. 3; спр. 464, арк. 5–6. 30 там само, спр. 198, арк. 3; спр. 222, арк. 21 зв.; спр. 247, арк. 4. 31 там само, спр. 266, арк. 5. 32 там само, спр. 294, арк. 6; спр. 326, арк. 7; спр. 348, арк. 5. 33 там само, спр. 326, арк. 7–7 зв. 34 там само, спр. 375, арк. 6; спр. 395, арк. 9; спр. 410, арк. 6; спр. 429, арк. 4; спр. 449, арк. 4. 35 там само, спр. 449, арк. 3. 36 там само, спр. 464, арк. 7. 37 там само, спр. 222, арк. 21–21 зв. 38 там само, спр. 220, арк. 59–59 зв. 39 там само, спр. 247, арк. 3 зв.–4; спр. 267, арк. 4.; спр. 294, арк. 5. 40 там само, спр. 326, арк. 1–2. 41 там само, спр. 354, арк. 1 зв. 42 там само, спр. 376, арк. 35. 43 там само, спр. 398 а, арк. 111–111 а. 44 Хорхордина т. История отечества и архивы. 1917–1980-е гг. / т. Хор- хордіна. – м., 1994. – с. 301. 45 Кентій А. В., Мищак І. М. Розбудова мережі архівних установ … – с. 471–472. 46 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 410, арк. 8; спр. 464, арк. 6. 47 там само, спр. 198, арк. 2. 48 там само, спр. 222, арк. 4. 49 там само, спр. 247, арк. 3 зв. 50 там само, спр. 294, арк. 8. 51 там само, спр. 321, арк. 10; спр. 395, арк. 10. 52 там само, спр. 410, арк. 910; спр. 429, арк. 4; спр. 449, арк. 5. 53 там само, спр. 481, арк. 311–312. 54 там само, спр. 294, арк. 8; спр. 302, арк. 46. 55 там само, спр. 375, арк. 10. 56 там само, спр. 398 а, арк. 35.; спр. 410, арк. 6. 57 там само, спр. 410, арк. 6. 58 Кентій А. В., Мищак І. М. Розбудова мережі архівних уста нов … – с. 473. 59 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 449, арк. 5; спр. 464, арк. 7. 60 собрание постановлений правительства союза советских социалисти- ческих Республик. – 1958. – № 14. – с. 112. 61 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 197, арк. 1; спр. 198, арк. 2; спр. 220, арк. 15, 40; спр. 222, арк. 4. 62 Прилепішева Ю. А. археографічна діяльність архівних установ / Ю. а. прилепішева // нариси історії архівної справи в України / За заг. ред. і. матяш та К. Климової. – К., 2002. – с. 492–493. 63 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 292, арк. 1–2. 64 там само, спр. 220, арк. 113. 75статті та повідомлення 65 там само, спр. 300, арк. 145. 66 там само, спр. 300, арк. 145–147. 67 там само, спр. 292, арк. 1–2. 68 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 192, арк. 11. 69 Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашист- ськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною армією. 1941–1943 / Упоряд.: п. в. дніпровський, с. в. малкі- єль. – Чернігів, 1947. 70 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 198, арк. 2. 71 там само, спр. 342, арк. 5–5 зв. 72 там само, спр. 377, арк. 9–10 зв. 73 Прилепішева Ю. А. археографічна діяльність архівних установ … – с. 493. 74 там само. – с. 496. 75 там само. – с. 497. 76 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 398 а, арк. 88–89. 77 видання державних архівних установ України. 1925 – 2000. Бібліогра- фічний покажчик / автори-упоряд. в. осноч, Р. семенчук. – К., 2001. – с. 27– 31. 78 держархів Чернігівської обл., ф. Р-651, оп. 1, спр. 425, арк. 23–26; спр. 426 а, арк. 404–420. 79 там само, спр. 495, арк. 1–4. 80 Кентій А. В., Мищак І. М. Розбудова мережі архівних установ … – с. 473. Рассматриваются различные аспекты использования информации доку- ментов в Госархиве Черниговской области в период после освобождения об- ласти от нацистской оккупации в сентябре 1943 г. и до передачи архивов в подчинение органам исполнительной власти в 1960 г. Ключевые слова: Государственный архив Черниговской области; ис- пользование документов; научные публикации, археография. The article deals with various aspects of use of documents in the State Archives of Chernihiv Oblast in the period after the liberation from Nazi occupation region in september 1943 and to transfer archives to the subordination of the executive in 1960. Keywords: State Archives of Chernihiv Oblast; the use of documents; publi- cations; archeography.

Інформаційна діяльність Державного архіву Чернігівської області в 1943–1960 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси