Новий погляд на історію Державного архіву Київської області

Вперше публікуються документи з архівного фонду “Київське губернське правління”, які дозволяють по-новому подивитись на історію заснування Державного архіву Київської області – до 1782 р....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Бєлая, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	З історії архівів та архівних зібрань
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121944
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області / О.М. Бєлая // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 82-99. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-121944
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1219442017-06-24T03:03:16Z Новий погляд на історію Державного архіву Київської області Бєлая, О.М. З історії архівів та архівних зібрань Вперше публікуються документи з архівного фонду “Київське губернське правління”, які дозволяють по-новому подивитись на історію заснування Державного архіву Київської області – до 1782 р. Впервые публикуются документы архивного фонда “Киевское губернское правление”, которые позволяют по-новому посмотреть на историю основания Государственного архива Киевской области – до 1782 г. There are firstly published the documents of “Kyiv Provincial Board”, that gives the new look on the establishment history of State Archives of Kyiv Oblast (till 1782). 2011 Article Новий погляд на історію Державного архіву Київської області / О.М. Бєлая // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 82-99. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121944 930.25(477.41) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань
spellingShingle	З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань Бєлая, О.М. Новий погляд на історію Державного архіву Київської області Архіви України
description	Вперше публікуються документи з архівного фонду “Київське губернське правління”, які дозволяють по-новому подивитись на історію заснування Державного архіву Київської області – до 1782 р.
format	Article
author	Бєлая, О.М.
author_facet	Бєлая, О.М.
author_sort	Бєлая, О.М.
title	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області
title_short	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області
title_full	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області
title_fullStr	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області
title_full_unstemmed	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області
title_sort	новий погляд на історію державного архіву київської області
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	З історії архівів та архівних зібрань
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121944
citation_txt	Новий погляд на історію Державного архіву Київської області / О.М. Бєлая // Архіви України. — 2011. — № 4. — С. 82-99. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT bêlaâom novijpoglâdnaístoríûderžavnogoarhívukiívsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-08T20:49:44Z
last_indexed	2025-07-08T20:49:44Z
_version_	1837113314974367744
fulltext	з історії архівів та архівних зібрань82 УДК 930.25(477.41) О. М. Бєлая* НОвий пОгляД На істОрію ДержавНОгО архівУ КиївсьКОї ОБласті вперше публікуються документи з архівного фонду “Київське губернське правління”, які дозволяють по-новому подивитись на історію заснування Дер- жавного архіву Київської області – до 1782 р. Ключові слова: Київський губернський архів; анкета; правила роботи; ар- хіваріус; Державний архів Київської області. за офіційними даними, Державний архів Київської області (назва – з 1980 р., на момент організації – Київський центральний історичний ар- хів – КЦіа) створений постановою колегії Головного архівного управлін- ня (Головарху) 29 травня 1922 р. у складі 4-х відділів: архіву давніх акто- вих книг; обласного архіву; архіву релігійних культів; військового архіву. саме ця дата 29 травня 1922 р. до останнього часу і вважалася днем народження Державного архіву Київської області. Проте архів Київщи- ни існував набагато раніше. згідно з анкетою1, заповненою завідуючим Київського губернського архіву Мизецьким та архіваріусом Гутовським 25 січня 1874 р. на вимогу Міністерства народної освіти для обговорен- ня питання про облаштування архівів і зберігання в них документів, на січень 1874 року в губернському архіві зберігалося 20 мільйонів доку- ментів (у хіх ст. облік вівся не за кількістю архівних фондів та справ, а за кількістю документів). в анкеті зазначалося, що архів горів двічі. Перший раз у 1782 р. пожежа знищила всі документи архіву Київського намісництва, тому одночасно із створенням Київської губернії був засно- ваний губернський архів, що був правонаступником архіву намісництва. Пожежа 1819 р. частково знищила його документи, що зберігались у при- міщенні царського палацу2, проте він продовжив своє існування. Щоріч- но сховища губернського архіву поповнювалися на 30 тисяч документів. Правила роботи в губернському архіві були викладені в спеціальному оголошенні3 8 лютого 1896 р. (можливо, були й більш ранні, проте вони поки що не знайдені в архівних документах). Ці правила 1896 р. від- * Бєлая Ольга Миколаївна – кандидат історичних наук, начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Київської області. © о. М. бєлая, 2011 З ІСТОРІЇ АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ з історії архівів та архівних зібрань 83 різняються від нинішніх правил роботи державних архівів, але тим ці- кавішим є документ, підписаний старшим радником Київського губерн- ського правління брановським. Читального залу в губернському архіві не було, а справи та довідки видавалися або відсилалися за вимогами, записаними у архіваріуса у спеціальну книгу, тобто справи могли бути видані в тимчасове користування, але тільки установам. Пошук за до- кументами для наведення довідок та наукових досліджень здійснювали службовці архіву. У темних сховищах працювали зі свічками та тільки удвох. в архіві суворо заборонялось запалювати сірники та курити. згід- но з правилами ключі від архівних сховищ знаходились у архіваріуса, а ключі від канцелярії архіву зберігав охоронець, який не тільки охороняв приміщення, а й під пильним наглядом службовців архіву займався його провітрюванням та прибиранням. Губернський архів був структурним підрозділом Київського губерн- ського правління та безпосередньо підпорядковувався київському цивіль- ному губернатору. сховища губернського архіву займали 35 кімнат у будинку Присутніх місць по вулиці володимирській, 15, де і тепер розташована частина фондів Державного архіву Київської області, щоправда вони знаходяться під постійною загрозою виселення. До побудови приміщення Присутніх місць архів знаходився у будинку відомого любителя київської старовини ротмістра, згодом – поручика анненкова в старокиївській частині м. Києва, поблизу Десятинної церкви4. Після подій 1917 р. частина установ Київської губернії, зокрема Київське губернське правління, припинили своє існування. Проте їх документи, що вже були здані до губернського архіву, продовжували зберігатись у сховищах по вулиці володимирській, 15 під опікою архівної секції товариства охорони мистецтва та старовини. Ця ж секція опікувалась і документами 24-х ліквідованих установ, які, за ініціативою першого радянського коменданта м. Києва М. о. Щорса, були звезені у приміщення, розташоване на території сучасного національного історико-культурного заповідника “софія Київська”. вулиця Короленка, 22, за іншими документами – вул. Короленка, 22 а, в м. Києві (нині – вулиці повернули її історичну назву – володимирська) стала першою адресою архіву з часу його офіційного створення в радянський період. основою новоствореної документальної колекції стали документи Київського губернського архіву та матеріали ліквідованих установ, що існували в місті Києві та Київської губернії до 1917 р., а також окремих радянських установ, ліквідованих на час організації архіву. У 20-х рр. хх століття – на початку діяльності КЦіа складався з 2-х секторів – організаційно-технічного та агітації і пропаганди. з роками розширювалася документальна база архіву, а тематика і профіль фондів визначали назви нових відділів. Підпорядкування архіву та його назва змінювались багато разів. з 1922 р. архів підпорядковувався Головному архівному управлінню з історії архівів та архівних зібрань84 наркомату освіти Урср, з січня 1923 р. – Центральному архівному управлінню при вУЦвК, а з жовтня 1925 р. – окружному архівному управлінню. У березні 1925 р. відбувся з’їзд архівних діячів ррФср, в якому брали участь і українські архівісти. на з’їзді академік М. М. Покровський звернув увагу його учасників на роль архівів у житті держави. зокрема, у своїй промові 14 березня 1925 р. він підкреслив, що “…в настоящее время архивное дело является не мёртвым делом, которое интересует только крыс, а делом живым. К сожалению, не совсем достаточно оценивается жизненно политическое значение наших архивов”5. Проте значення архівів так і не було оцінене повною мірою, як в радянський період, так і тепер, з огляду на мізерну зарплату працівників архівних установ та відсутність коштів на фінансування архівної галузі. У 1932 р. у зв’язку із створенням Київської області КЦіа перей- меновано на Київський обласний історичний архів (Коіа) та підпо- рядковано Київському обласному архівному управлінню при Київському облвиконкомі. в цей період Коіа багато разів переміщують з одного приміщення до іншого. зокрема, з 1931 по 1935 рр. архів переїжджає по місту 12 разів. Унаслідок постійних переїздів значну кількість документів було пошкоджено, а фонди перемішано. на 1936 р. всі матеріали Коіа розміщувались у 11 приміщеннях у різних районах Києва – 6-ти церквах, 4-х підвалах та 1-му житловому будинку6. навіть в основному приміщенні архіву – по вулиці Короленка, 22а, документи були звалені до купи, фонди перемішані з розсипом та сміттям, а військові матеріали перебували у різних сховищах у жахливому стані. У сховищах, розташованих у Покровській церкві та колишніх “Присутственных местах” (нині – в останньому по вулиці володимирській, 15, розташоване управління Мвс Київської області, а в підвалі так і залишилось одне з найбільших сховищ архіву) були ліквідовані навіть стелажі, бо ці будівлі передбачалось знести. Читальний зал при Коіа організований тільки 1936 р. після обстеження архівних установ Київської області, що проводилось із 2-го по 21-е серпня 1936 р., в результаті якого виявлені суттєві недоліки. те, що ці недоліки спричинені недолугою державною політикою стосовно архівів в акті перевірки, безумовно, не зазначалось. У березні 1939 р. архів був перепідпорядкований Київському обласному управлінню нКвс Урср. на 22 червня 1941 р. – початок великої вітчизняної війни на – зберіганні в обласному архіві перебували 5677 фондів, 3888550 справ та 30 тисяч кілограмів документальних матеріалів у розсипу, які знаходились у сховищах у різних районах м. Києва. У зв’язку з наближенням фронту до столиці України в липні 1941 р. 300 фондів (43405 справ) Коіа були евакуйовані до харкова, а потім 1942 р., з огляду на загрозу захоплення міста німцями, – до м. златоуст Челябинської області. за спогадами ветерана архівної справи, колишнього працівника архіву т. і. стучевської (працювала на різних з історії архівів та архівних зібрань 85 оголошення щодо правил роботи Київського губернського архіву. 8 лютого 1896 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 333, спр. 41, арк. 1. з історії архівів та архівних зібрань86 запитальник до анкети для обговорення питання про облаштування архівів і зберігання в них документів. січень 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 3. з історії архівів та архівних зібрань 87 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 5. з історії архівів та архівних зібрань88 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 5 зв. з історії архівів та архівних зібрань 89 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 6. з історії архівів та архівних зібрань90 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 6 зв. з історії архівів та архівних зібрань 91 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 7. з історії архівів та архівних зібрань92 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 7 зв. з історії архівів та архівних зібрань 93 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 8. з історії архівів та архівних зібрань94 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 8 зв. з історії архівів та архівних зібрань 95 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 9. з історії архівів та архівних зібрань96 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 9 зв. з історії архівів та архівних зібрань 97 відповіді на запитальник до анкети для обговоренння питання про облаштування архівів і зберігання в них документів: про стан архіву Київського губернського правління. 25 січня 1874 р. Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 10. з історії архівів та архівних зібрань98 посадах з 1935 по 1970 рр., була першою завідувачкою читального залу архіву), були вивезені тільки фонди таємного відділу та частина фондів радянських установ. всі інші залишені у київських сховищах. 17 вересня 1941 р. – за два дні до початку німецької окупації столиці України сховище Коіа у Феодосіївській церкві Києво-Печерської Лаври було підпалене прямим попаданням німецької запалювальної бомби. Пожежа знищила будівлю, обладнання, 1200 фондів, більше 395 тисяч справ, 10 тисяч кілограмів документальних матеріалів у розсипу, а також весь довідковий аппарат відділу фондів Жовтневої революції та соціалістичного будівництва. У період німецької окупації м. Києва в листопаді 1941 р. із матеріалів, що залишились, окупаційною владою створено Київський крайовий історичний архів, який безпосередньо підпорядковувався керівнику архівів, бібліотек, музеїв рейхскомісаріату України доктору вінтеру. саме за його особистою вказівкою з колекції Коіа були вивезені до німеччини документи про Магдебурзьке право в містах України, німецьких колоністів, Першу світову війну та перебування німців на Україні в 1918 р. У 1942 р. німці також вивезли документальні матеріали із сховищ архіву з Економічної, воскресенської, зачатіївської церков, дзвінниці Києво-Печерської Лаври до 19-го корпусу Музейного містечка, де кинули їх у хаотичному стані. У вересні-жовтні 1943 р. солдати та офіцери німецької військової частини, що закріпилася в Музейному містечку, викинули із сховищ більше 70 фондів загальною кількістю 150 тисяч одиниць зберігання та використали їх для опалення бліндажів та укріплення траншей. Перед самим визволенням Києва Червоною армією (4 листопада 1943 р.) німці підпалили сховище архіву по вулиці Кірова (сучасна назва – Грушевського), в якому згоріли більше 100 фондів (240 тисяч одиниць зберігання). Проте, незважаючи на страшні втрати, вже на 3-ій день після визволення Києва від німецько-фашистських загарбників – 8-го листопада 1943 р. Коіа відновив роботу. були взяті під охорону будівлі архіву по вулицях Короленка, 22а та Покровській, 7. 10 та 15 листопада 1943 р. зусиллями архівістів та, залученого з допомогою нКвс місцевого населення, зібрано до 30 тисяч кілограмів документальних матеріалів, що знаходились у німецьких бліндажах, траншеях, смітниках. вони були ушкоджені та розукомплектовані. з листопада 1943 р. по травень 1944 р. архівісти у складних умовах воєнного часу продовжували збирати документи установ, підприємств та організацій, які існували в м. Києві та Київській області в період німецької окупації, а також тих, що дивом вціліли після панування в місті окупантів7. Поступово була здійснена реевакуація документів Київського облас- ного державного архіву (КоДа) з м. златоуста Челябинської області. таку назву архів отримав після організації в м. Києві Центрального дер- жавного історичного архіву, який розпочав роботу з 1 січня 1944 р. До з історії архівів та архівних зібрань 99 нього були передані фонди установ та організацій, що існували до 1917 р., діяльність яких виходила за кордони Київської губернії. Проте завдяки наполегливій праці співробітників на кінець 1949 р. на зберіганні у КоДа вже знаходились більше 1-го мільйона справ (близько 6-ти тисяч фондів)8. з червня 1960 р. КоДа підпорядкований архівному відділу Київ- ського облвиконкому. з червня 1980 р. змінив назву на Державний архів Київської області (ДаКо), а з 1988 р. підпорядкований Головному ар- хівному управлінню при раді Міністрів Урср. з вересня 1991 р. архів є структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним голові обласної адміністрації та Дер- жавному комітету архівів України (з грудня 2010 р. – Державній архівній службі України). У 2-ій половині хх – на початку ххі ст. ст. архівісти ДаКо займа- лись створенням каталогів, електронних баз даних, анотованих реєстрів описів фондів, путівників та довідників, документальних виставок за актуальною тематикою, брали участь у виданні багатотомних праць, збірок документів, документальних публікацій. Документи установ та організацій, що були ліквідовані без правонаступника надходили на зберігання до ДаКо. так, 1991 р., наприклад, у зв`язку з припиненням діяльності комуністичної партії та комсомолу України, на зберігання до архіву надійшли фонди архіву Київського обласного комітету комуністичної партії України. на 1 січня 2011 р. у ДаКо знаходився на зберіганні 7041 фонд 2 мільйони 418938 справ9. 1 Державний архів Київської області, Ф-1, оп. 319, спр. 987, арк. 5–10. 2 там само, оп. 295, спр. 8167, арк. 1. 3 там само, оп. 333, спр. 41, арк. 1. 4 там само, оп. 295, спр. 28959, арк. 131. 5 там само, р-910, оп. 1 спр. 11, арк. 14. 6 там само, р-907, оп. 6, спр. 34, арк. 2. 7 там само, р-910, оп. 2, спр. 7, арк. 1–1зв. 8 там само, р-910, оп. 2, спр. 60. 9 Паспорт Державного архіву Київської області за 2010 р. впервые публикуются документы архивного фонда “Киевское губернское правление”, которые позволяют по-новому посмотреть на историю основания Государственного архива Киевской области – до 1782 г. Ключевые слова: Киевский губернский архив; анкета; правила работы; архивариус; Государственный архив Киевской области. There are firstly published the documents of “Kyiv Provincial Board”, that gives the new look on the establishment history of State Archives of Kyiv Oblast (till 1782). Keywords: Kyiv Provincial Archives; questionnaires, the work rules, archivist, State Archives of Kyiv Oblast.

Новий погляд на історію Державного архіву Київської області

Institution

Ähnliche Einträge