Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали

Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали

Висвітлюються тематичні інформаційні можливості такого важливого виду історичних джерел, як документальні публікації. Охарактеризовані основні масиви оприлюднених документів і матеріалів українських державних утворень радянського походження, а також археографічні напрацювання української діаспори....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Пиріг, Р.Я.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:Архіви України
Теми:
Огляди джерел та документальні нариси
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121966
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали / Р.Я. Пиріг // Архіви України. — 2011. — № 5. — С. 98-112. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-121966
record_format dspace
spelling irk-123456789-1219662017-06-24T03:03:14Z Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали Пиріг, Р.Я. Огляди джерел та документальні нариси Висвітлюються тематичні інформаційні можливості такого важливого виду історичних джерел, як документальні публікації. Охарактеризовані основні масиви оприлюднених документів і матеріалів українських державних утворень радянського походження, а також археографічні напрацювання української діаспори. Освещаются тематические информационные возможности такого важного вида исторических источников, как документальные публикации. Охарактеризованы основные массивы обнародованных документов и материалов украинских государственных образований, советского происхождения, а также археографические наработки украинской диаспоры. There is highlighted the thematic informational opportunities of such important type of historical sources as the document publications in the article. Also there is characterized major masses of published documents and materials of Ukrainian state formations, of soviet origin as well as archeographical reserves of Ukrainian Diaspora. 2011 Article Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали / Р.Я. Пиріг // Архіви України. — 2011. — № 5. — С. 98-112. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121966 [930.2:94](477)"1917/1921" uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Огляди джерел та документальні нариси
Огляди джерел та документальні нариси
spellingShingle Огляди джерел та документальні нариси
Огляди джерел та документальні нариси
Пиріг, Р.Я.
Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
Архіви України
description Висвітлюються тематичні інформаційні можливості такого важливого виду історичних джерел, як документальні публікації. Охарактеризовані основні масиви оприлюднених документів і матеріалів українських державних утворень радянського походження, а також археографічні напрацювання української діаспори.
format Article
author Пиріг, Р.Я.
author_facet Пиріг, Р.Я.
author_sort Пиріг, Р.Я.
title Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
title_short Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
title_full Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
title_fullStr Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
title_full_unstemmed Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
title_sort джерела з історії української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Огляди джерел та документальні нариси
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121966
citation_txt Джерела з історії Української революції 1917–1921 років: опубліковані документи і матеріали / Р.Я. Пиріг // Архіви України. — 2011. — № 5. — С. 98-112. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT pirígrâ džerelazístorííukraínsʹkoírevolûcíí19171921rokívopublíkovanídokumentiímateríali
first_indexed 2025-07-08T20:52:22Z
last_indexed 2025-07-08T20:52:22Z
_version_ 1837113483233067008
fulltext огляди джерел та документальні нариси98 УДК [930.2:94](477)"1917/1921" Р. Я. ПиРіг* ДжеРела з істоРії УКРаїнсьКої Революції 1917–1921 РоКів: оПУбліКовані ДоКУменти і матеРіали** Висвітлюються тематичні інформаційні можливості такого важливого ви­ ду історичних джерел, як документальні публікації. охарактеризовані ос нов ні масиви оприлюднених документів і матеріалів українських державних ут во­ рень радянського походження, а також археографічні напрацювання ук ра їн­ ської діаспори. Ключові слова: документи; матеріали; публікація; збірник; видання; акти; археографія. життєдіяльність українських державних утворень відображена на­ самперед у законодавчих та розпорядчих документах їх вищих орга­ нів. найважливіші з них оперативно видавалися окремими випусками. Зокрема, це закони Центральної ради про восьмигодинний робочий день, громадянство унр, національно­персональну автономію, тимча­ совий земельний закон та інші. народне міністерство земельних прав видало спеціальний тематичний збірник законів, обіжників, розпо­ ряджень1. міністерство внутрішніх справ також публікувало добірки розпоряджень уряду унр2, а на початку 1918р. видало брошуру “Про Центральну раду і раду народних міністрів”, до якої увійшли закони, інформаційні матеріали, біографічні відомості про членів уЦр3. аналогічна практика оприлюднення офіційних документів збере­ глася й в українській державі. Поряд з публікаціями у “державному вістнику” найважливіші законодавчі акти виходили окремими випуска­ ми. насамперед це закони про земельну реформу, продовольчу справу, оподаткування, громадянство, вибори органів місцевого самоврядуван­ ня тощо. добірки законів видавалися й у регіонах. наймасштабніша з них була укладена у Харкові – “извлечение законов из “государствен­ ного вестника” обсягом 264 с.4 * Пиріг Руслан Якович – доктор історичних наук, професор, головний нау ко вий співробітник інституту історії україни нан україни. ** Продовження. Початок див. “архіви україни”. – 2011. – № 1. – с. 108– 122; № 4. – с. 132–145. © р. я. Пиріг, 2011 оглЯди джеРел та документальні наРиси огляди джерел та документальні нариси 99 директорія унр також практикувала видання окремих законів: про додаткове наділення землею козаків армії унр, про державний пода­ ток, про єврейське громадське самоврядування та інші. систематична публікація законодавчих актів унр велася у “Вістнику державних за­ конів”. упродовж 1919 р. вийшло 9 випусків5. Вже під час революції робилися спроби комплексного видання державних актових документів. Зокрема, відомий український діяч о. саліковський у 1919 р. впорядкував збірник “нова україна: шлях нашої державності”, до якого увійшли універсали Центральної ради, конституція унр, грамота гетьмана П. скоропадського та Закони про тимчасовий державний устрій україни, акт злуки, матеріали трудово­ го конгресу тощо6. Цього ж року о. андерсон видав книгу “Внешняя торговля украины в 1918 году”. майже половину її тексту складають основні міжнарод­ ні угоди унр та української держави: мирний договір з державами Четверного союзу, додаткові угоди з німеччиною, австро­угорщиною, Болгарією та туреччиною, економічна угода з Центральними держава­ ми; законодавчі акти гетьманського уряду щодо реалізації торговельно­ економічних угод7. державний секретаріат Зунр у грудні 1918 р. видав “Збірник за­ конів, розпоряджень і обіжників”, до якого увійшли тимчасовий осно­ вний закон про самостійність українських земель колишньої австро­ угорщини, тимчасову організацію судів, тимчасову адміністрацію, розпорядження, накази тощо. Після проголошення акту злуки унр і Зунр з кінця січня 1919 р. було налагоджено періодичне видання “Ві­ стника державних законів і розпорядків Західної области української народної республіки”. державний секретаріат військових справ Зунр також видавав відомчий “Вістник”8. у 1919 р. у кам’янці­Подільському вийшла збірка документів у справі галичини, до якої включені ноти делегації унр до мирної кон­ ференції у Парижі, листи Є. Петрушевича до найвищої ради держав антанти, до всіх народів світу та інші9. у міжвоєнну добу ґрунтовних публікацій документів з історії Зунр не було. Промови делегатів першої сесії Всеукраїнської національної ради вийшли невеликою збіркою у 1921 р. окремі матеріали про листо­ падові дні 1918 р. у галичині публікував “літопис Червоної калини”10. лише у 1956 р. у додатку до книги с. ярославина було вміщено низ­ ку документів, які відображали хід вирішення долі західноукраїнських земель на Паризькій мирній конференції. Видання добре ілюстроване, зокрема світлинами провідних політичних і військових діячів Зунр11. у кінці 1990­х рр. В. сергійчук у журналі “Пам’ять століть” опу­ блікував добірку важливих документів з історії початкового періоду огляди джерел та документальні нариси100 функціонування Зунр та об’єднавчого процесу з унр ( кінець 1918 – початок 1919 рр.)12. у 2001 р. був покладений початок реалізації масштабного публіка­ торського проекту у 5­ти томах “Західно­українська народна республі­ ка 1918–1923”. до перших книг видання внесені документи української національної ради, державного секретаріату Зунр, резолюції народ­ них віче на Буковині, Закарпатті, матеріали збройної боротьби проти польських військ, відомості про рух за об’єднання з унр тощо13. на жаль, упродовж цього десятиліття завершити видання так й не вдалося. у 1919–1920 рр. радянські центральні органи управління широко практикували видання галузевої нормативно­розпорядчої документа­ ції. наркомати видавали збірники декретів, розпоряджень, інструкцій, наказів14. у 1920 р. держвидав україни випустив найповніше на той час зібрання постанов партійних та радянських органів з питань еконо­ мічної політики. Вони стосувалися земельних відносин, націоналізації промисловості, споживчої кооперації, утворення комнезамів, лісового господарства тощо15. Видавалися також матеріали окремих всеукра­ їнських з’їздів та нарад: рад робітничих, селянських і червоноармій­ ських депутатів, комітетів незаможних селян та інших16. Широко була тиражована й конституція усрр (1919 р.)17, а матеріали і стенограми з’їздів рад були видані окремо18. у 1932 р. резолюції всеукраїнських з’їздів рад були вміщені у спеціальному збірнику, включаючи й і–іV всеукраїнські з’їзди рад (1917–1919 рр.)19. до десятиріччя встановлення радянської влади в україні Центральним архівним управлінням був ви­ даний невеликий збірник, до якого увійшли документи народного се­ кретаріату, тимчасового робітничо­селянського уряду та ЦВк україни за 1917–1918 рр.20 у 1926 р. г. клунний упорядкував збірник документів, цільовим призначенням якого була публікація земельного законодавства “контр­ революційних” урядів доби революції в україні. до неї увійшли най­ важливіші офіційні документи з земельного питання Центральної ради, гетьманської держави, директорії унр, урядів денікіна та Врангеля21. слід відзначити, що й понині це найповніше тематичне зібрання доку­ ментів нерадянського походження з аграрної історії доби української революції, яке не втратило своєї джерелознавчої цінності. Від початку 1930­х рр. працівники укрцентрархіву починають ак­ тивно виявляти та публікувати документи про німецько­австрійську окупацію, співпрацю уЦр та гетьманату П. скоропадського з Цен­ тральними державами. Перша добірка цих матеріалів була вміщена в журналі “архів радянської україни”22. у 1933 р. вони побачили світ у більш розширеному форматі – збірник “німецько­австрійська окупація на україні”. до нього увійшли фрагменти з протоколів засідань Цен­ тральної ради та ради міністрів української держави, постанови, на­ огляди джерел та документальні нариси 101 кази, телеграми, повідомлення23. Видання задумувалося як кількатом­ не. Проте вийшла лише перша книга. Про ідеологічне призначення цих публікацій свідчить ще одна добірка в архівному журналі, присвячена військовій співпраці унр і Польщі у 1920 р.24. особливо яскраво контрпропагандистьке, викривальне спрямуван­ ня документальних публікацій проявилося у масштабному археографіч­ ному проекті “история гражданской войны в документах”. особливої уваги заслуговують збірники “крах германской оккупации на украине (по документам оккупантов)” – 1936 р.; “освободительная война укра­ инского народа против немецких оккупантов” – 1938 р.; “документы о разгроме германских оккупантов на украине в 1918 году” – 1942 р.25. Поява цих тематичних видань була зумовлена серйозним усклад­ ненням політичної ситуації в Європі, зокрема приходом до влади у німеччині нацистів. Вже перший збірник цілком рельєфно окреслив політико­ідеологічні цілі: показати загарбницьку сутність німецького імперіалізму; висвітлити роль націоналістичних партій як “кривавих катів” українського народу і помічників окупантів у їх грабіжницькій справі; довести неминучість краху новітніх зазіхань імперіалістів. В основу збірників покладені унікальні матеріали листування мЗс німеччини і австро­угорщини зі своїми дипломатами і військовими в україні, накази представників окупаційного командування, документи гетьманського уряду та місцевих адміністрацій. останні два збірники мають спеціальні розділи, присвячені компартійному керівництву ви­ звольною боротьбою українського народу проти німецьких окупантів. не зважаючи на ідеологічну спрямованість цих видань, документи ні­ мецького та австрійського походження й нині не втратили своєї джере­ лознавчої, інформаційної значущості, потребують нового прочитання та осмислення. у 1917–1920 рр. відбулися і–ііі з’їзди та іV і V конференції ( на правах з’їздів) кП(б)у. однак у цей час були видані лише матеріа­ ли і та іі з’їздів26. Потім вони були перевидані у 1920­х та наприкінці 1980­х – початку 1990­х рр.27 Протоколи ііі з’їзду кП(б)у вперше були опубліковані лише 2002 р.28 а матеріали іу та у конференцій кП(б)у й досі залишаються невиданими . крім того, істпарт Цк кП(б)у – інститут історії партії при Цк ком­ партії україни здійснили кілька видань матеріалів з’їздів, конферен­ цій та пленумів Цк. у 1927 р. вийшов збірник “кП(б)у в резолюциях съездов и конференций”, до якого ввійшли документи за 1918–1926 рр. у 1958 р. було видано двотомник “комуністична партія україни в ре­ золюціях і рішеннях з’їздів і конференцій”. до першого тому ввійшли документи 1918–1941 рр. у 1976 р. також вийшло два томи “комуніс­ тична партія україни в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів Цк”, які завершуються матеріалами ХХV з’їзду кП україни огляди джерел та документальні нариси102 (лютий 1976 р.). Безперечно, ці видання були й залишаються важливим джерелом вивчення діяльності компартії україни. однак їх наукова цінність суттєво знижується відсутністю будь­якого науково­довідко­ вого супроводу (за винятком історичних довідок про з’їзди та конфе­ ренції). серед публікаторських проектів інституту історії партії виділяють­ ся два видання, підготовлені до 100­річчя від народження В. леніна. двотомник “В. і. ленін про україну”, складений на базі повного зібран­ ня його творів. до нього увійшли фрагменти з книг, брошур, статей, у яких йдеться про україну. Значне місце відведено листам, запискам, телеграмам леніна до керівних партійних та радянських діячів украї­ ни. матеріали 1917–1922 рр. зосереджені у другій частині. на відміну від попередніх видань інституту це має досить ґрунтовні примітки29. інший збірник “В. і. ленін і український народ” є масштабним зі­ бранням (1600 документів) листів і телеграм партійних організацій, робітничих, селянських, професійних, військових, молодіжних з’їздів і зібрань, окремих селян, робітників, червоноармійців до леніна. другу частину книги складають листи, телеграми, відгуки на смерть леніна. Вони подані окремо по кожній з 9 губерній усрр30. Першою ґрунтовною післявоєнною публікацією документів з істо­ рії жовтневої революції став збірник “Победа Великой октябрьской социалистической революции и установление советской власти на украине”, виданий у 1951 р.31 до 40­річчя жовтневої революції в урср була проведена широкомасштабна робота з виявлення та публікації до­ кументів з історії боротьби за радянську владу в україні 1917–1920 рр. Зокрема вийшов тритомник “Великая октябрьская социалистическая революция на украине”32. За матеріалами партійних та державних архівів у 1957 р. були видані регіональні збірники документів про боротьбу за владу рад в окремих областях урср: Закарпатській, Запорізькій, кіровоградській, кримській, Полтавській, сумській, Херсонській, Хмельницькій33. у на­ ступні роки вийшли збірники по київській та миколаївській (1962), Харківській (1973), Чернігівській (1975) областях34. документи цих збірників значною мірою однотипні. Це резолюції повітових селянських, учительських, кооперативних та інших з’їздів, волосних, сільських сходів; постанови, звернення рад, військово­рево­ люційних, земельних комітетів; інформації про утворення та діяльність більшовицьких організацій; повідомлення про встановлення робітничо­ го контролю, організацію бойових дружин, захоплення поміщицьких земель; матеріали про повстанський, партизанський та страйковий рух; публікації газет “Правда”, “известия ВЦик”, “Беднота”, регіональної більшовицької та радянської преси про події у відповідних місцевостях україни. Чимало місця відведено матеріалам різних кампаній – “тиж­ огляди джерел та документальні нариси 103 нів”, “днів” продовольства, допомоги фронту, сім’ям червоноармійців, молоді Заходу тощо. неодмінним атрибутом усіх збірників є докумен­ ти “контрреволюційних” режимів – Центральної ради, гетьманату, ди­ ректорії унр, німецької та австрійської військової адміністрації, біло­ гвардійських урядів. у 1967 р. архівісти і науковці урср підготували фундаментальний збірник документів і матеріалів “гражданская война на украине. 1918– 1920” у 3­х томах, 4­х книгах. Це наймасштабніше видання джерел з історії україни 1918–1920 рр. обсягом 3,2 тис. сторінок35. для його під­ готовки були використані фонди ЦПа імл при Цк кПрс, Цдажр срср, Цдара, архіву інституту історії партії при Цк компартії украї­ ни, Цдажр урср, матеріали центральної та місцевої преси, законодав­ чі, розпорядчі акти радянських органів. Водночас для “викриття анти­ народного характеру діяльності українських буржуазних націоналістів” до збірника широко залучені – розпорядження, накази, донесення, зві­ ти, повідомлення урядових установ унр, гетьманських старост, коман­ дирів німецьких, австрійських, білогвардійських частин. Звичайно, пе­ реважна більшість документів це розпорядження і телеграми В. леніна, Цк ркП(б), рнк рсФрр, рішення з’їздів кП(б)у, резолюції, постано­ ви, відозви більшовицьких, радянських та військових органів. слід від­ значити, що з археографічної точки зору це одне з найдосконаліших тогочасних видань. Збірник має загальну передмову, вступ до кожного тому, ґрунтовні примітки, іменний та географічний покажчики, перелік військових з’єднань, частин та установ тощо. Після виходу цього збірника спеціальних археографічних проек­ тів, присвячених добі революції та громадянської війни в урср, май­ же не було. Виняток становлять збірники по Харківській і миколаїв­ ській областях, підготовка яких затягнулася, і вийшли вони на початку 1970­ х рр. Подальший розвиток отримало створення тематичних, власне галу­ зевих документальних збірників. Здебільшого вони мали регіональний характер і ширші хронологічні межі. у 1960–1980­х рр. вийшли збірни­ ки документів, присвячені культурному будівництву, міжнародній по­ літиці, книжній справі, діяльності органів ВуЧк, перебудові сільсько­ го господарства на кіровоградщині, промисловості на Харківщині та інші36. Проголошення незалежності україни актуалізувало проблему лік­ відації “білих плям” історії. Публікація документальних джерел стала іманентною потребою українського суспільства, неодмінною умовою забезпечення розвитку новітнього історіографічного процесу. необхід­ ність підготовки проекту основного Закону україни також стимулюва­ ла звернення до інституційних актів доби українського державотворен­ ня 1917–1920 рр. огляди джерел та документальні нариси104 універсали уЦр, конституція унр стали найчастіше публікова­ ними документами періоду української революції. добровільне то­ вариство книголюбів україни вже у 1990 р. видало збірку “Чотири універсали”. Це було перше за роки радянської влади окреме видання важливих політичних документів національної історії. текст універса­ лів був поданий за публікацією у “Відродженні нації” В. Винниченка37. у 1991 р. інститут історії ан україни започаткував серію “історич­ ні зошити”. однією з перших праць стала публікація д. яневським ма­ ловідомих конституційних актів україни 1917–1920 рр. до неї увійшли конституція унр, Закони про тимчасовий державний устрій україни, тимчасовий основний закон Зунр та інші38. Більш повно ця тематич­ на група документів подана у монографії цього ж автора “Політичні системи україни 1917–1920 років”. Важливо, що сюди включені й до­ кументи усрр39. наступного року аналогічне видання зредагував правник Ю. При­ люк. Воно також містило конституційні акти Центральної ради, геть манату, директорії унр та усрр, коротку хроніку тогочасного дер жавного будівництва, іменний покажчик та інші атрибути науково­ доку ментального видання40. Ґрунтовний збірник “україна в ХХ столітті”, упорядкований під керівництвом а. слюсаренка, охоплює період з 1900 по 1939 рр. Проте левову частину його складають документи доби української револю­ ції. Поряд із відомими актовими документами вміщено чимало матері­ алів із історії міжнародних відносин українських урядів41. інший збірник “документи трагічної історії україни (1917– 1927 рр.)”, укладений П. Бачинським, понад половину документально­ го складу присвячує подіям 1917–1920 рр. Характерною рисою є пу­ блікація матеріалів з радянського табору, які висвітлюють репресивну політику більшовиків в україні42. Завдяки копіткій праці українських істориків і архівістів вже у се­ редині 1990­х років вдалося зробити справжній прорив у царині архе­ ографічної репрезентації подій і явищ української революції, насам­ перед на інституціональному рівні. В 1996–1997 рр. був завершений масштабний видавничий проект “українська Центральна рада: доку­ менти і матеріали. у 2­х томах”. Це перше системне і найбільш по­ вне оприлюднення джерел з історії уЦр. очолюваний В. Верстюком колектив максимально використав інформаційні можливості ЦдаВо україни, насамперед фондів 1115 – “українська Центральна рада” та 1063 – “генеральний секретаріат – рада міністрів”. на жаль, незадовільне документування діяльності уЦр, подальші перипетії його архівації та зберігання створили чимало лакун у дже­ рельній базі першого українського представницького органу. За цих умов упорядники широко залучали матеріали преси, зокрема таких ви­ огляди джерел та документальні нариси 105 дань, як “Вісти з української Центральної ради”, “Вістник генераль­ ного секретаріату унр”, “нова рада”, “робітнича газета”, “народня воля”, “киевская мысль” та інших. Збірник у хронологічному порядку подає матеріали усіх дев’яти сесій уЦр, засідань малої ради, генерального секретаріату – ради на­ родних міністрів, універсали, закони, розпорядження, циркуляри, ноти, декларації, відозви, звернення тощо. Видання відзначається сучасним науково­довідковим апаратом, який має ґрунтовні примітки, комента­ рі, іменний покажчик з короткими біографічними довідками, список скорочень43. тематичним продовженням документальних публікацій доби уЦр став збірник “український національно­визвольний рух. Бере зень–листопад 1917 року. документи і матеріали”. Він органічно доповнює попередній двотомник змістовними матеріалами, які розкри­ вають регіональний зріз українського національного руху, його вплив на політичні та соціальні прояви революції. тут уміщені постанови се­ лянських, військових, робітничих, кооперативних, земських, партійних з’їздів, резолюції рад депутатів, зібрань вояків­українців, листівки, те­ леграми. Важливим джерелом є й статті провідних діячів українського руху м. грушевського, В. Винниченка, с. Єфремова, д. антоновича, с. Петлюри та інших. Прикметною рисою цього збірника є широке за­ лучення вперше публікованих документів з центральних архівосховищ україни, федеральних архівів росії, низки державних архівів областей. Використані матеріали провінційної преси – приватної, громадської, земської, єпархіальної44. у 2006 р. вийшов у світ фундаментальний збірник “директорія, рада народних міністрів української народної республіки. 1918–1920. документи і матеріали”. до видання повністю увійшли журнали засі­ дань директорії унр та журнали засідань ради народних міністрів унр з грудня 1918 по грудень 1920 рр. Подані в суто хронологічному порядку, вони містять документальну фіксацію питань порядку денно­ го та прийнятих на підставі їх розгляду ухвал. Ці матеріали відобража­ ють увесь спектр діяльності керівних органів унр в умовах надзви­ чайно складної внутрішньополітичної і міжнародної ситуації. журнали засідань дозволяють персоніфікувати позиції та дії членів директорії (с. Петлюра, П. андрієвський, Ф. Швець, а. макаренко) та вищих уря­ довців у налагодженні роботи державного апарату, розв’язанні нагаль­ них питань політичного, військового, соціального характеру. другу частину видання складають офіційні документи директорії та уряду унр: закони, постанови, накази, універсали, обіжники, відо­ зви, телеграми тощо. Вони розкривають конкретні дії урядових інсти­ туцій по відновленню та утриманню влади, визначенню політичних со­ юзників, забезпеченню діяльності армії унр тощо. сукупний аналіз цих документів дозволяє відтворити складну картину перебігу завер­ огляди джерел та документальні нариси106 шального етапу української революції, з’ясувати причини її поразок і втрати національної державності45. науковцями інституту історії україни підготовлений до друку збір­ ник “рада міністрів української держави (квітень–грудень 1918 року). документи і матеріали”. Він складається з двох частин. до першої уві­ йшли журнали засідань уряду малої ради міністрів, які розкривають політику гетьманату в економічній, соціальній, національно­культурній та міжнародній сферах. до другої частини увійшли гетьманські грамо­ ти, урядові закони, розпорядження, накази, інструкції, інші нормативні документи. Цей збірник покликаний завершити публікацію матеріалів вищих органів влади усіх українських державних утворень доби націо­ нально­визвольних змагань 1917–1921 рр.46 досі найбільш представницькою публікацією документів періоду гетьманату Павла скоропадського залишається збірник “мирні пере­ говори між українською державою та рсФрр 1918 року”. Вперше оприлюднені протоколи і стенограми пленарних засідань, текст пре­ лімінарної міждержавної угоди, ноти, декларації, заяви, доповідні за­ писки, проекти підготовлених документів тощо47. Збірник “дипломатія унр і української держави в документах і спогадах сучасників. у двох томах” містить досить змістовну доку­ ментальну частину: урядові постанови про заснування українських ди­ пломатичних місій, відомості про їх чисельний і персональний склад, обіжники мЗс, вірчі грамоти українських та іноземних дипломатів, до­ повідні записки, листування тощо. Важливо, що до книги увійшли ав­ тентичні документи з зарубіжних архівів48. однак відсутність науково­ довідкового апарату суттєво знижує джерелознавчу цінність видання. недоліки, властиві вищезгаданому збірникові, значною мірою ви­ правлені у фундаментальному виданні “історія української дипломатії: пер ші кроки на міжнародній арені (1917–1924 рр.). документи і ма­ теріали” (– к., 2010). книга має ґрунтовну наукову передмову, чітко окреслені прин ципи археографічного опрацювання, високофахові при­ мітки. оригінальні архівні документи органічно поєднуються з спога­ дами відомих державних діячів та дипломатів. В окрему групу джерел можна виділити видання документів полі­ тичних партій доби української революції. Вже з перших днів державної незалежності почалася їх публікація. В 1991 р. у тернополі була укладе­ на невелика збірка документів українських політичних партій початку ХХ ст. наступного року подібна книга вийшла в києві. Більш ґрунтовне видання побачило світ у 1993р. Ці книги містять програми і статути про­ відних українських політичних партій: усдрП, уПср, уПсс, уПсФ, удХП та інших. Подані також резолюції і постанови, заяви, звернення, меморандуми, короткі біографічні довідки лідерів партій49. тематичний збірник “національні відносини в україні у ХХ ст.”, не дивлячись на широкий хронологічний діапазон, містить чверть докумен­ огляди джерел та документальні нариси 107 тів, які відображають складні процеси національно­культурного будівни­ цтва в добу української революції. Це резолюції і постанови українських з’їздів, універсали уЦр, програмні документи політичних партій, кон­ кретні заходи українських урядів у галузі культури та освіти50. Важливий документальний матеріал про ставлення провідних країн світу до відродження української державності у 1917–1921 рр. зібрав В. сергійчук у книзі “неусвідомлення україни”. Переважна більшість документів – не публіковані раніше архівні матеріали українських та зарубіжних дипломатичних установ51. З’явився збірник документів, присвячений такій специфічній сфе­ рі державної діяльності, як розвідка й контррозвідка в україні 1917– 1921 рр. матеріали книги свідчать, що унр доби Центральної ради не вдалося налагодити цю службу. гетьманська держава, спираючись на дореволюційні охоронні традиції та законодавство, створила потужну державну варту, яка вела не тільки розвідувально­контррозвідувальну роботу, але й використовувалася як озброєна сила для репресій щодо противників гетьманського режиму. директорія унр намагалася нала­ годити спеціальні служби в апараті мВс та армії, але динамічні зміни військово­політичної ситуації суттєво знижували ефективність функці­ онування спецслужб52. останнім часом набуває поширення публікація історичних джерел у додатках до монографічних праць. Йдеться про сотні документів. Прикладом може служити книга П. гай­нижника “Фінансова політи­ ка уряду української держави гетьмана П. скоропадського (29 квіт­ ня – 14 грудня 1918 р.)”, у другій частині якої вміщено близько 360 документів. Вони почерпнуті з “державного вістника” та фонду 1064 ЦдаВо україни – “ рада міністрів української держави”. Переважна більшість з них публікується вперше. Власне на цій фактологічній базі й побудований дослідницький сегмент книги53. монографія “Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника” також аналогічна за структурою попередній. Половину її обсягу складають автентичні документи та матеріали, які пролива­ ють світло на досить заплутану справу про “державну зраду” полков­ ника П. Болбачана, страченого за вироком військово­польового суду у 1919 р.54 За таким же принципом побудована й монографія В. лобо­ даєва “революційна стихія”, присвячена історії вільнокозацького руху 1917–1918 рр.55 українські зарубіжні дослідники, громадські організації, наукові інституції, видавничі спілки працювали над публікацією історичних джерел з історії української революції. найбільш вагомі археографічні проекти були здійснені у 1960–1980 рр. у 1964 р. к. костів упорядкував і видав збірник “конституційні акти відновленої української держави 1917–1919 років і їхня політико­державна якість”. до книги включені основні акти різних форм української державності: універсали уЦр і огляди джерел та документальні нариси108 конституція унр; грамота П. скоропадського і Закони про тимчасо­ вий державний устрій; декларації і універсали, закони директорії унр. Частина документів оцінена з погляду правничої науки56. Цього ж року вийшов укладений Б. кравцівим збірник документів і матеріалів “Вивід прав україни”. Він містив документи Центральної ради, директорії унр, Західно­української народної республіки. Ви­ дання мало вступну статтю, довідкові матеріали та коментарі57. 50­річчю української революції було приурочено вихід двох збір­ ників документів. Видавці календаря­альманаха українського народ­ ного союзу підготували книгу “Золоті роковини”, до якої увійшли най­ важливіші акти Центральної ради , а також матеріали реакції на ці події українських громад в росії58. у 1967р. під егідою української вільної академії наук у сШа був виданий збірник документів “Велика українська революція”, повністю присвячений добі Центральної ради. уклав матеріали колишній член уЦр, правник і публіцист я. Зозуля. Половину обсягу складає хроніка подій від 23 лютого 1917 р. до 31 березня 1918 р. Вміщені універсали, закони Центральної ради, постанови генерального секретаріату, між­ партійні угоди. Важливою складовою збірника є списки членів уЦр, малої ради, делегованих від військового та робітничого з’їздів, націо­ нальних меншин тощо59. найбільш фундаментальна археографічна праця учених української діаспори вийшла в 1983 році – “українська суспільно­політична думка у 20 столітті: документи і матеріали”. укладене т. гунчаком та р. соль­ чаником видання вигідно відрізняється від попередніх хронологічною широтою охоплення джерел, дає уявлення про підстави українського національно­визвольного руху в російській та австро­угорській імпе­ ріях. Власне документи доби української революції складають частину 3­тю першого тому видання. Вони подані в хронологічній послідов­ ності і репрезентують найважливіші законодавчі та конституційні акти української державності 1917–1920 рр.60 Публікувалися й документи з історії окремих українських держав­ них утворень. Зокрема, у 1978 вийшов збірник, присвячений 60­роко­ винам гетьманату П. скоропадського. Значну частину складають гра­ моти, універсали, накази гетьмана, законодавчі акти ради міністрів української держави61. у 1999 р. альманах українського народного союзу опублікував добірку державних актів директорії унр, укладену відомим ученим української діаспори В. трембіцьким. Це закони, постанови, конститу­ ція унр та документи за січень–липень 1919 р.62 до ряду новітніх публікацій учених української діаспори слід від­ нести, виданий у 1993 р. інститутом дослідження модерної історії україни, збірник статей і матеріалів “державний центр української на­ родної республіки в екзилі”. один із розділів містить основоположні огляди джерел та документальні нариси 109 документи унр, зокрема універсали Центральної ради. Їх публікація супроводжується ґрунтовними коментарями л. Винара63. З точки зору едиційної археографії ці видання мали й низку суттє­ вих вад. документальний склад збірників здебільшого повторюваний. містяться певні розходження у передачі текстів, оскільки вони бралися з різних джерел. ставлячи завдання насамперед оприлюднення матеріа­ лів і донесення їх змісту до україномовної аудиторії, укладачі мало ува­ ги приділяли науково­довідковому супроводу. Загалом оприлюднення джерел з історії української революції виконувало просвітницьке за­ вдання, а також сприяло розвитку тематичних досліджень української діаспори. нарешті, воно відіграло важливу роль у справі публікації цих джерел у незалежній україні. документальні публікації є одним із найбільш масових і доступ­ них інформаційних джерел з історії української революції. насампе­ ред вони відображають важливі державотворчі та політичні процеси тієї доби. Певна їх частина складає актуалізований сегмент архівних джерел, сприяючи більш широкому введенню у науковий обіг ретро­ спективної документної інформації. 1 Збірник законів, обіжників та інших розпоряджень по справам земельним в українській народній республіці. – к., 1918. 2 розпорядження уряду української народної республіки. – к.,1918. 3 Про Центральну раду і раду народних міністрів. – к.,1918. 4 извлечение законов из “государственного вестника”. – Х., 1918. 5 Вісник державних Законів для всіх земель української народної рес­ пуб ліки. рік 1919. – київ–Вінниця, 1919. 6 саліковський о. нова україна: шлях нашої державності. – к., 1919. 7 андерсон о. Внешняя торговля украины в 1918 году”. – к., 1919. 8 Збірник законів, розпоряджень і обіжників, проголошених державним секретаріатом Західно­української народної республіки. – станіславів­тер­ нопіль, 1918; Вістник державних законів і розпорядків Західної области української народної республіки. 1919. – Вип. 1–9; Вістник державного се­ кретаріату військових справ. – 1919. 9 українські дипломатичні ноти в справі галичини. – камінець, 1919. 10 Промови представників Західної україни на першій сесії Всеукраїн­ ської національної ради. – львів–Відень, 1921. 11 Ярославин с. Визвольна боротьба на Західноукраїнських землях у 1918–1923 роках. – Філадельфія, 1956. 12 сергійчук В. Цілість землі рідної і народу – одвічно в серці та помислах // Пам’ять століть. – 1999. – № 1. 13 Західно­українська народна республіка 1918–1923. документи і мате­ ріали у 5­ти томах, 8­ми книгах. – т. 1. листопадова 1918 р. національно­демо­ кратична революція. Проголошення Зунр. – івано­Франківськ, 2001; – т. 2. державотворчі й адміністративно­організаційні процеси. – івано­Франківськ, 2003; – т. 3. книга 1. соціально­економічні відносини і визвольні змагання. – івано­Франківськ, 2005; – т. 3. книга 2. соціально­політичні процеси. національно­культурне відродження. – івано­Франківськ, 2005. огляди джерел та документальні нариси110 14 декреты и распоряжения по народному комиссариату социального обеспечения усср. – к., 1919; декреты, приказы, объявления и распряжения по продовольствию центральных и местных органов украинской сср. – Х., 1919; декрети та розпорядження уряду по споживчій кооперації. – к., 1919; Збірник декретів та наказів по народному комісаріату земельних справ (до 1 серпня 1920 р.). – Вип. 1. – Полтава, 1920; Збірник декретів, постанов, наказів, розпоряджень по народному комісаріату освіти усрр. – Вип. 1. – Х., 1920. 15 економполітика в постановах кП(б)у та радвлади усрр. – Х., 1920. 16 третий Всеукраинский съезд советов робочих, крестьянских и красно­ армейских депутатов (6–10 марта 1919 г.). – к., 1919; резолюции и постано­ вления Первого Всеукраинского съезда комитетов незаможных селян. – Б. м., 1920; комуністичне будівництво. Збірник статей до іV Всеукраїнського з’їзду рад. – Х., 1920. 17 конституція української соціалістичної радянської республіки. – к., 1919; те ж. – Х., 1919; те ж. – одеса, 1920; те ж. – кам’янець­Подільський, 1921. 18 ііі Всеукраїнський з’їзд рад. стеногр. звіт. – Х., 1932. 19 резолюції Всеукраїнських з’їздів рад робітничих, селянських та черво­ ноармійських депутатів. – Х., 1932. 20 до історії першого періоду радянської влади на україні: архівні матеріали. – Х., 1927. 21 клунний г. В боротьбі за селянство: земельне законодавство контр рево­ люційних урядів за час революції на україні. – Х., 1926. 22 Пташинський П. до історії німецько­австрійської інтервенції на украї­ ні // архів радянської україни. – 1932. – № 1–2. 23 німецько­австрійська інтервенція на україні. – т. 1. – Х., 1933. 24 до історії збройної спілки української буржуазії та польських поміщиків проти пролетарської революції // архів радянської україни. – 1932. – № 4–5. 25 крах немецкой оккупации на украине (по документам оккупантов). Под ред. м. горького, и. минца. – м., 1936; освободительная война украинского народа против немецких оккупантов. документы и материалы. – к., 1938; документы о разгроме германских оккупантов на украине в 1918 году. Под ред. и. минца и е. городецкого. – м., 1942. 26 Протоколы і­го съезда коммунистической партии (большевиков) ук­ раи ны. – Б. м., 1918: Протоколы 2­го съезда коммунистической партии (боль­ шевиков) украины. – к., 1919. 27 Первый съезд коммунистической парти (большевиков) украины. 5–12 июля 1918 г. к пятилетнему юбилею (1918–1923). стаьи и протоколы. – Х., 1923; Второй съезд кП(б)у. Протоколы. – Х., 1927; Первый съезд коммунистической партии (большевиков) украины. 5–12 июля 1918 года. Протоколы. – к., 1988; Второй съезд коммунистической партии (большевиков) украины. 17–22 октября 1918 года. Протоколы. – к., 1991. 28 третій з’їзд комуністичної партії (більшовиків) україни. 1–6 березня 1919 року. Протоколи. – к., 2002. 29 В. і. ленін про україну. у двох частинах. – к., 1969. 30 В. і. ленін і український народ. Зб. документів. – к., 1970. 31 Победа Великой октябрьской социалистической революции и уста­ новление советской власти на украине. сб. документов и материалов. – к., 1951. 32 Великая октябрьская социалистическая революция на украине. Февраль 1917 – апрель 1918. сб. документов и материалов. В 3­х т. – к., 1957. огляди джерел та документальні нариси 111 33 Шляхом жовтня: боротьба трудящих Закарпаття за національне і со­ ціальне визволення та возз’єднання з радянською україною. Зб. документів. – т. 1. (1917–1923 рр.) – ужгород, 1957; За власть советов. сб. документов и воспоминаний. – Запорожье, 1957; Боротьба робітників і селян за встановлення й зміцнення радянської влади на Єлисаветградщині (1917–1920). – кіровоград, 1957; Борьба за советскую власть в крыму: документы и материалы. – т. 1. (март 1917 г. – апрель 1918 г.). – симферополь, 1957; трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти (1917–1920 гг.). сб. документов и материалов. – Полтава, 1957; трудящиеся сумщины в борьбе за власть советов (1917–1920 гг.). сб. документов и материалов. – сумы, 1957; Победа советской власти на Херсонщине (1917–1920 гг.). – Херсон, 1957; Боротьба за владу рад на Поділлі (березень 1917 р. – лютий 1918 р.): документи і матеріали. – Хмельницький, 1957. 34 киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интер ­ венции (1918–1920 гг.). сб. документов и материалов. – к., 1962; нико лаев­ щина в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны (март 1918 г. – декабрь 1920г.): документы и материалы. – Херсон, 1962; Харьковщина в период гражданской войны и иностранной интервенции. 1918–1920 гг. сб. документов и материалов. – Х., 1973; Черниговщина в годы гражданской войны. 1919–1920. сб. документов и материалов. – Чернигов, 1975. 35 гражданская война на украине. 1918–1920. сб. документов и материа­ лов. В 3­х т., 4­х кн. – к., 1967. 36 культурне будівництво в українській рср. Зб. документів. т. 1. 1917 – червень 1941.– к., 1960; українська рср на міжнародній арені. 1917–1923. Зб. документів і матеріалів. – к., 1966; книга и книжное дело в украинской сср. 1917–1941. – к., 1985; на защите революции: из истории Всеукраинской Чк. 1917–1922. сб. документов и материалов. – к., 1971; соціалістична перебудова сільського господарства на кіровоградщині. 1917–1941. Зб. доку­ ментів і матеріалів. – к., 1974; Промышленность и рабочий класс Харьковщины. 1917 – июнь 1941. – Х., 1986. 37 Чотири універсали. – к.,1990. 38 Яневський д. маловідомі конституційні акти україни 1917–1920 рр. – к., 1991. 39 Яневський д. Політичні системи україни 1917­1920 років: спроби ство­ рення і причини поразки. – к., 2003. 40 конституційні акти україни. 1917–1920. невідомі конституції україни. – к., 1992. 41 україна у ХХ столітті. Збірник документів і матеріалів ( 1900–1939). – к., 1997. 42 документи трагічної історії україни (1917–1927). – к., 1999. 43 українська Центральна рада: документи і матеріали. у 2­х т. – т. 1. – к., 1996; – т. 2. – к., 1997. 44 український національно­визвольний рух. Березень–листопад 1917 року. документи і матеріали. – к., 2003. 45 директорія, рада народних міністрів української народної республіки. 1918–1920. документи і матеріали. – у 2­х т. – к., 2006. 46 рада міністрів української держави (квітень–грудень 1918 року) доку­ менти і матеріали. на жаль, видання збірника затримується. 47 мирні переговори між українською державою та рсФрр 1918 року. Протоколи і стенограми пленарних засідань. Зб. документів і матеріалів. – київ–нью­Йорк–Філадельфія, 1999. огляди джерел та документальні нариси112 48 дипломатія унр і української держави в документах і спогадах су­ часників. у двох томах. – к., 2008. 49 самостійна україна. Збірник програм українських партій початку ХХ ст. – тернопіль, 1991; Багатопартійна українська держава початку ХХ ст. Програмні документи перших українських політичних партій. – к., 1992; українські політичні партії кінця ХіХ – початку ХХ ст. Програмові і довідкові матеріали. – к., 1993. 50 національні відносини в україні у ХХ столітті. Збірник матеріалів. – к., 1994. 51 сергійчук В. неусвідомлення україни. ставлення світу до української державності: погляд у 1917–1921 роки з аналізом сьогодення. – львів, 2002. 52 розвідка і контррозвідка україни 1917–1921 рр. Збірник документів і матеріалів. – к., 1995. 53 гай-нижник П. Фінансова політика уряду української держави геть­ мана Павла скоропадського (29 квітня – 14 грудня ). – к., 2004. 54 сідак В., осташко т., Вронська т. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. – к., 2004. 55 лободаєва В. революційна стихія. Вільнокозацький рух в україні 1917– 1918 рр. – к., 2010. 56 костів к. конституція акти відновленої української держави і їхня політико­державна якість. – торонто, 1964. 57 кравців Б. Вивід прав україни: документи і матеріали до історії укра­ їнської політичної думки. – нью­Йорк, 1964. 58 “Золоті роковини”, до 50­річчя української революції та відновлення української державності. 1917–1967. – нью­Йорк, 1966. 59 Велика українська революція: матеріали до історії відновлення укра­ їнської державності. – нью­Йорк, 1967. 60 українська соціально­політична думка у 20 столітті: документи і мате­ ріали. т. 1. – мюнхен, 1983. 61 у 60­річчя відновлення гетьманської держави. 29 квітня 1918 р. – то­ ронто, 1978. 62 державні акти унр // альманах українського народного союзу за 1999 р. – нью­Йорк, 1999. 63 державний центр української народної республіки в екзилі: статті і матеріали. – київ–Вашингтон, 1993. освещаются тематические информационные возможности такого важ­ ного вида исторических источников, как документальные публикации. оха­ рактеризованы основные массивы обнародованных документов и материалов украинских государственных образований, советского происхождения, а так­ же археографические наработки украинской диаспоры. Ключевые слова: документы; материалы; публикация; сборник; изда­ ния; акты; археография. There is highlighted the thematic informational opportunities of such important type of historical sources as the document publications in the article. Also there is characterized major masses of published documents and materials of Ukrainian state formations, of soviet origin as well as archeographical reserves of Ukrainian Diaspora. Keywords: the documents; materials; the publications; the collection; the is­ sue; the acts; archeography.

Схожі ресурси