Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122442 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 22-25. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-122442 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1224422017-07-06T03:03:04Z Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства Лібанова, Е.М. Загальні збори НАН України 2017 Article Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 22-25. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122442 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Лібанова, Е.М. Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Лібанова, Е.М. |
| author_facet |
Лібанова, Е.М. |
| author_sort |
Лібанова, Е.М. |
| title |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| title_short |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| title_full |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| title_fullStr |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| title_full_unstemmed |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| title_sort |
надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122442 |
| citation_txt |
Надмірна соціально неприйнятна нерівність: головний виклик для українського суспільства / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 22-25. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT líbanovaem nadmírnasocíalʹnoneprijnâtnanerívnístʹgolovnijviklikdlâukraínsʹkogosuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-08T21:43:26Z |
| last_indexed |
2025-07-08T21:43:26Z |
| _version_ |
1837116693781938176 |
| fulltext |
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
НАДМІРНА СОЦІАЛЬНО
НЕПРИЙНЯТНА НЕРІВНІСТЬ:
ГОЛОВНИЙ ВИКЛИК ДЛЯ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Шановні учасники зібрання!
Я спробую дуже коротко ознайомити вас із результатами до-
сліджень, які стосуються чи не найгострішого виклику з тих,
що стоять сьогодні перед нашим суспільством, — надмірної со-
ціально неприйнятної нерівності.
Перед сучасним українським суспільством стоять як зовніш-
ні, так і внутрішні виклики. Проте, якщо зовнішні чинники
майже не залежать від наших дій — ми можемо лише присто-
совуватися до них, то на внутрішні виклики ми обов’язково по-
винні впливати, бо ми самі за них відповідальні, і маємо не про-
сто враховувати їх у своїй політиці, а змінювати ситуацію так,
щоб максимально зменшити їхній негативний вплив. Серед
внутрішніх викликів можна виокремити три ключові групи:
1) глибока нерівність; 2) тотальна недовіра практично до всіх
владних структур та їх рішень; 3) соціальний нігілізм, тобто
небажання населення платити податки, дотримуватися чинних
законів тощо. Однак, я вважаю, що дві останні групи своїм ко-
рінням походять від першої, а тому саме соціально неприйнят-
на нерівність і є найголовнішим викликом для українського
суспільства. Варто підкреслити таке значення нерівності не
лише для України, а й для світу в цілому. На підтвердження цієї
думки наведу слова нобелівського лауреата Джозефа Стігліца:
«Всі соціальні, політичні, економічні проблеми та їхні трагіч-
ні наслідки походять з нерівності». Більше того, у нещодавній
програмній статті Крістін Лагард, директора-розпорядника
Міжнародного валютного фонду — організації, яка зазвичай
ніколи не переймалася соціальними проблемами, чітко наголо-
шено: «Найбільшим викликом сучасності є нерівність».
До яких же наслідків призводить невиправдана нерівність?
В Україні досить поширена думка, що головною нашою пробле-
мою є бідність. Так, безперечно, бідність — величезна проблема.
ЛІБАНОВА
Елла Марленівна —
академік НАН України,
академік-секретар Відділення
економіки НАН України,
директор Інституту демографії
та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 23
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
І, суто теоретично, бідність може виникнути у
суспільстві, де немає надмірної нерівності (як
приклад можна навести окремі африканські
країни), проте, в будь-якому випадку, навіть
обґрунтована і соціально прийнятна нерів-
ність завжди породжує бідність. Нерівність
загрожує кастовістю (вже сьогодні в україн-
ському суспільстві спостерігаються ознаки
цього негативного явища, коли люди з нижніх
суспільних шарів не можуть піднятися не те
що до вищих, а й навіть до середніх). Більше
того (і я можу це довести), саме необґрунтова-
на, несправедлива нерівність є причиною того,
що в Україні зараз панує тотальна корупція.
Серед інших негативних наслідків нерівності
можна назвати загальну криміналізацію сус-
пільства, перешкоджання економічному роз-
витку та макро еко номічній стабільності, недо-
статній попит на вітчизняні товари, тотальну
недовіру «всіх до всіх», масове незадоволення
владою, неможливість проведення кардиналь-
них реформ, загрози соціального конфлікту,
соціальний нігілізм, масштабну несплату по-
датків, зависоку частку витрат на підтримку
найбіднішої частини населення, брак коштів у
бюджетах всіх рівнів на виконання державних
зобов’язань, відсутність внутрішніх (а отже, і
зовнішніх) інвестицій, патерналістські очіку-
вання та ін.
Зіставляючи доходи різних верств населення
з доходами найбіднішої половини в різні часи і
в різних країнах (див. табл.), можна бачити, що
у скандинавських країнах, де, як вважається, в
70–80-х роках минулого століття спостеріга-
лася мінімальна нерівність, доходи заможних
10 % населення втричі перевищували доходи
найбіднішої половини; у європейських країнах
з помірною нерівністю — більш як у 4 рази; у
Сполучених Штатах з високим рівнем нерів-
ності — у 7 разів. Водночас в Україні загалом
цей показник становить 13, а в Києві — 21,5 (!)
разів. Якщо ж розглядати співвідношення се-
редніх заробітків (підкреслю — легальних за-
робітків) 1 % найбагатших людей до середніх
заробітків найбідніших 50 %, то у Скандинавії
перевищення становить 7 разів; в Європі —
майже 12; в США —24; в Україні — майже 45;
у Києві — понад 95 (!) разів.
Що ж має робити влада в країні з надвисо-
ким рівнем соціальної нерівності? Відповідь
проста — влада має вживати заходів для пе-
рерозподілу доходів, насамперед через подат-
ки. Свого часу Україна перейшла на пласку
(пропорційну) шкалу оподаткування, і відтоді
ставка податків стала єдиною, незалежно від
рівня доходів. Цей крок тоді аргументували
тим, що така система стимулюватиме багатих
сплачувати податки. Як воно сталося насправ-
ді, ми всі знаємо. Однак якщо порівняти роз-
поділ загальної суми податків з доходів між
окремими групами населення у США (з висо-
ким рівнем нерівності) і в Україні (див. рис.),
можна бачити, що в США частка надходжень
біднішої половини населення становить трохи
більше 2 %, а в Україні — понад 13 %; натомість
частка надходжень від найзаможніших 10% у
США — 70,5 %, а в Україні лише 42,4 %; кошти,
сплачені представниками найбагатшого 1 %
населення, в США забезпечують 36,7 % всіх
податків з доходів населення, тоді як в Україні
Оцінка загальної нерівності за заробітною платою населення різних типів країн
Групи
за доходами
Співвідношення середніх заробітків у групі
із середніми заробітками 50 % найбідніших, рази
Скандинавія,
1970–1980
слабка нерівність
Європа, 2010
помірна нерівність
США, 2010
сильна нерівність
Україна,
2015
Київ,
2015
10 % найбільш забезпечених
(10-й дециль) 2,9 4,2 7,0 13,0 21,5
1 % багатших із найбільш забез-
печених (100-й центиль) 7,1 11,7 24,0 44,5 95,1
24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
всього 16,7 %. Очевидно, що в Україні система
оподаткування не виконує свого головного за-
вдання із забезпечення ефективного перероз-
поділу доходів.
Для того щоб держава могла ефективно про-
водити реформи, потрібна достатня довіра з
боку населення до основних державних інсти-
туцій. Проте наразі в Україні довіра до уряду,
депутатів Верховної Ради, судів, прокуратури,
податківців перебуває на дуже низькому рівні,
не перевищуючи 6 %. Достатньо показовими є
також дані про те, які чинники українці вважа-
ють найголовнішими для досягнення високого
соціального статусу в Україні і що, на їх думку,
потрібно для успіху в країнах Заходу. Полови-
на населення України найважливішим факто-
ром успіху в нас назвали наявність впливових
родичів, тоді як для європейців, як вони вважа-
ють, цей чинник не відіграє особливої ролі (15-
та позиція з 20 можливих). На думку українців,
високого соціального статусу в розвинених
країнах можна досягти насамперед завдяки ви-
сокому інтелекту і власним здібностям. Тобто
психологія нашого суспільства така, що від тебе
самого мало що залежить, а соціальний успіх
пов’язується з тим, з якої родини ти походиш,
які зв’язки і статки мають твої батьки. Єдине,
що втішає з цього опитування, так це зростання
(майже вдвічі) за останні роки кількості людей,
які одним із важливих чинників успіху вважа-
ють володіння іноземними мовами.
Тепер коротко зупинюся на тому, що ж мож-
на зробити в цій ситуації, які комплексні зу-
силля слід докласти для зниження нерівності.
По-перше, необхідна кардинальна зміна по-
літики доходів, зокрема докорінна зміна сис-
теми оподаткування. І тут державна влада має
чітко відповісти собі на одне важливе запитан-
ня: в чиїх інтересах повинна працювати полі-
тика податків? Чи вона має відповідати інте-
ресам великих роботодавців (як це було, коли
прийняли рішення про дворазове зменшення
єдиного соціального внеску), чи працювати в
інтересах найманого працівника? Якщо відпо-
відь буде на боці працівника, то подальшими
кроками мають бути: відновлення на принци-
пово інших засадах повномасштабної прогре-
сивної шкали; монетизація одних видів пільг
та немонетарних субсидій і скасування інших,
які суперечать ідеології активізації економіч-
них процесів; зміна практики визначення вар-
тості публічних послуг (медичних, освітніх,
житлово-комунальних, соціальних тощо) і
механізму їх сплати (державний бюджет, міс-
цевий бюджет, фонди страхування населення
тощо); диференціація соціальних трансфертів
за працездатністю, економічною активністю
та зайнятістю — стимулювання працездатного
населення до максимально активної поведінки
на ринку праці та в економіці загалом; запро-
вадження жорсткої системи контролю витрат
та статків з метою унеможливлення масштаб-
них незареєстрованих доходів. Крім того, має
змінитися ситуація з формуванням заробітної
плати. Не може бути так, що за більш-менш
подібну роботу в різних галузях економіки на-
ймані працівники отримують заробітну плату,
яка різниться в сотні разів. І всі розмови про
економічну доцільність тієї чи іншої галузі не
відповідають принципам соціальної справед-
ливості, а отже, не сприймаються населенням.
По-друге, необхідно забезпечити доступ-
ність хоча б базових соціальних послуг, пере-
дусім освітніх та медичних. По-третє, запро-
вадити систему соціальних ліфтів для тих,
хто з різних причин позбавлений необхідних
і характерних для нашого суспільства старто-
вих можливостей. Як не дивно, але сьогодні в
Розподіл загальної суми податків з доходів між окре-
мими групами населення в США та в Україні
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 25
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Україні дієво працює лише один соціальний
ліфт — участь у політичному процесі, незважа-
ючи на надзвичайно низький рівень довіри на-
селення до політичних партій. І насамкінець,
ми маємо убезпечити Україну від кастовості та
поширення дискримінації, зламати вже звичну
модель поведінки — хабарі, несплата податків
тощо.
На завершення виступу хочу наголосити на
тому, що ми маємо чітко усвідомлювати: по-
перше, ефекту від політики, спрямованої на
зменшення нерівності, не можна буде досягти
швидко, а по-друге, кардинальні зміни у по-
літиці доходів неминуче спричинять потужну
протидію з боку тих її суб’єктів, які зазнають
втрат, причому радше потенційних, ніж фак-
тичних. Проте нехтування наявними ризика-
ми, пов’язаними з надмірною соціально не-
прийнятною нерівністю, загрожує серйозними
соціальними конфліктами і розхитуванням
основ української держави.
Дякую за увагу!
|