Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)

У липні 1967 р. рішенням Ради Міністрів УРСР та Президії АН УРСР було створено Інститут геотехнічної механіки, який сьогодні є головною академічною установою гірничого профілю, що досліджує фундаментальні та практичні проблеми геомеханіки і геотехніки освоєння та збереження надр України. У статті...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Булат, А.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукові напрями
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122475
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту) / А.Ф. Булат // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 77-89. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-122475
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1224752017-07-07T03:02:49Z Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту) Булат, А.Ф. Наукові напрями У липні 1967 р. рішенням Ради Міністрів УРСР та Президії АН УРСР було створено Інститут геотехнічної механіки, який сьогодні є головною академічною установою гірничого профілю, що досліджує фундаментальні та практичні проблеми геомеханіки і геотехніки освоєння та збереження надр України. У статті висвітлено історію установи, основні напрями її наукової діяльності, а також найвагоміші наукові здобутки та визначні практичні результати, отримані за 50 років існування Інституту. 2017 Article Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту) / А.Ф. Булат // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 77-89. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122475 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові напрями Наукові напрями
spellingShingle	Наукові напрями Наукові напрями Булат, А.Ф. Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту) Вісник НАН України
description	У липні 1967 р. рішенням Ради Міністрів УРСР та Президії АН УРСР було створено Інститут геотехнічної механіки, який сьогодні є головною академічною установою гірничого профілю, що досліджує фундаментальні та практичні проблеми геомеханіки і геотехніки освоєння та збереження надр України. У статті висвітлено історію установи, основні напрями її наукової діяльності, а також найвагоміші наукові здобутки та визначні практичні результати, отримані за 50 років існування Інституту.
format	Article
author	Булат, А.Ф.
author_facet	Булат, А.Ф.
author_sort	Булат, А.Ф.
title	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)
title_short	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)
title_full	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)
title_fullStr	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)
title_full_unstemmed	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)
title_sort	окремі сторінки історії і сьогодення інституту геотехнічної механіки ім. м.с. полякова нан україни (до 50-річчя заснування інституту)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Наукові напрями
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/122475
citation_txt	Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту) / А.Ф. Булат // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 6. — С. 77-89. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT bulataf okremístorínkiístorííísʹogodennâínstitutugeotehníčnoímehaníkiímmspolâkovananukraínido50ríččâzasnuvannâínstitutu
first_indexed	2025-07-08T21:46:15Z
last_indexed	2025-07-08T21:46:15Z
_version_	1837116871623573504
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 77 ОКРЕМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ ГЕОТЕХНІЧНОЇ МЕХАНІКИ ім. М.С. ПОЛЯКОВА НАН УКРАЇНИ До 50-річчя заснування Інституту У липні 1967 р. рішенням Ради Міністрів УРСР та Президії АН УРСР було створено Інститут геотехнічної механіки, який сьогодні є головною акаде- мічною установою гірничого профілю, що досліджує фундаментальні та практичні проблеми геомеханіки і геотехніки освоєння та збереження надр України. У статті висвітлено історію установи, основні напрями її науко- вої діяльності, а також найвагоміші наукові здобутки та визначні прак- тичні результати, отримані за 50 років існування Інституту. У 60-ті роки минулого століття гірничі роботи в основних гір- ничодобувних районах України — Донбасі та Кривбасі — про- водилися на все більших глибинах, що призводило до різкого погіршення гірничотехнічних умов видобутку мінеральної си- ровини (підвищення температури і гірського тиску, збільшення газовиділення) і ускладнювало питання підземного транспор- ту і підйому з великих глибин. Дослідженнями цієї проблеми займалися у Відділенні гір- ничорудних проблем Інституту електротехніки АН УРСР, яке в 1964 р. було реорганізовано в Дніпропетровський філіал Ін- ституту механіки АН УРСР. Результативні роботи з впрова- дження наукових досягнень Філіалу за 1964–1966 рр. зумови- ли значний попит з боку гірничодобувних підприємств на ви- рішення нових актуальних завдань, пов’язаних з необхідністю збільшення видобутку корисних копалин у складних гірничо- геологічних умовах. Насамперед це стосувалося проблем керу- вання гірським тиском і його динамічними проявами на вели- ких глибинах, розроблення засобів підйому з великих глибин, провітрювання глибоких шахт тощо. Однак ефективне виконання поставлених завдань стриму- валося статусом установи. Тому за ініціативою керівників гір- ничодобувних підприємств Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.07.1967 р. № 422 і постановою Президії АН УРСР від НАУКОВІНАУКОВІ НАПРЯМИНАПРЯМИ БУЛАТ Анатолій Федорович — академік НАН України, академік-секретар Відділення механіки НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ 06.07.1967 р. № 206 на базі Філіалу Інституту механіки АН УРСР було створено Інститут геотехнічної механіки АН УРСР (ІГТМ АН УРСР) і затверджено основні напрями його наукової діяльності: вивчення фізики і механі- ки гірських порід; пошук і розроблення нових ефективних методів руйнування гірських по- рід; розроблення методів керування аерогазо- динамічними процесами; вивчення фізичних основ і наукове обґрунтування створення про- гресивних методів і способів розробки корис- них копалин. Рішенням колегії Державного ко- мітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки (протокол № 41 від 15.07.1967 р.) на Інститут покладено відповідальність за вирішення про- блем розробки родовищ корисних копалин на великих глибинах, за координацію, напрями і рівень розвитку цієї галузі науки в державі, а також за практичне використання наукових досягнень. Директором новоствореного Інституту Пре- зидія АН УРСР затвердила члена-ко рес пон- дента (у подальшому академіка) АН УРСР Миколу Сергійовича Полякова, який доклав багато зусиль і енергії до організації і розвитку установи. 1967–1975 рр. для ІГТМ АН УРСР були періодом подальшого розвитку і становлення актуальних наукових напрямів, підготовки на- укових кадрів, створення лабораторної бази, дослідного виробництва з конструкторськими підрозділами, яке згодом було реорганізовано в СКТБ, налагодження зв’язків з геологічни- ми, вугільними, гірничорудними підприєм- ствами. У цей період виконано фундаменталь- ні дослідження в галузі петрофізики і механі- ки гірських порід та масивів, нових методів їх руйнування, теорії гірничих машин і робочих процесів, рудникової аерогазодинаміки, дина- мічних проявів гірського і газового тисків. У травні 1969 р. ІГТМ АН УРСР відвідала делегація відомих учених на чолі з президентом АН СРСР академіком М.В. Келдишем і прези- дентом АН УРСР академіком Б.Є. Патоном. Значну увагу вони приділили дослідженням з проблем боротьби з раптовими викидами поро- ди, вугілля і газу та термомеханічному методу руйнування гірських порід. Ці роботи мали ве- лике значення для гірничорудної та вугільної промисловості України. Члени делегації озна- йомилися з методиками досліджень у лабора- торних умовах, висловили ряд рекомендацій. Президент АН СРСР М.В. Келдиш і президент АН УРСР Б.Є. Патон відзначили гостру необ- хідність організації досліджень з проблеми бо- ротьби з пилом. Саме за ініціативою Б.Є. Пато- на в ІГТМ АН УРСР було розгорнуто роботи з проблем «Раптові викиди вугілля, газу і порід» і «Боротьба з вугільним пилом». Роботи з першої проблеми велися в 7 від- ділах Інституту, до їх виконання були також залучені 14 інститутів АН УРСР різного про- філю та провідні галузеві НДІ вугільної про- мисловості СРСР і УРСР. Для координації цих робіт постановою Президії АН УРСР № 306 від 30.09.1969 р. було створено Комісію з раптових викидів під керівництвом члена- кореспондента АН УРСР Ф.О. Абрамова. Ко- місія брала активну участь у роботі Централь- ної комісії Мінвуглепрому СРСР з проблеми боротьби з викидами. ІГТМ АН УРСР викону- вав актуальні роботи з вивчення, розроблення методів і засобів прогнозу та запобігання рап- Засновник і перший директор Ін- ституту академік НАН України М.С. Поляков ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 79 НАУКОВІ НАПРЯМИ товим викидам вугілля, породи і газу. Перші дослідження стосувалися проблеми раптових викидів породи і газу під час проведення по- льових виробок по пісковиках. Було виявлено показники викидонебезпечності пісковиків і складено модель викидонебезпечних геологіч- них умов, що дозволило розробити регіональ- ний метод прогнозу викидонебезпечності по- рід за геологорозвідувальними даними. Відкрито явище саморуйнування напру- женого масиву порід у вибоях виробок при їх проведенні безвибуховим способом і теоретич- но обґрунтовано можливість керування проце- сом самостійного руйнування під час прове- дення виробок. У Держкомвинаходів СРСР ці результати було визнано науковим відкриттям і в 1987 р. видано диплом № 337 . Розроблений спосіб запобігання викидам пісковику і газу шляхом випереджального від- працювання захисних вугільних пластів було включено до Правил безпеки (1973) і альбо- му технологічних схем Міністерства вугільної промисловості СРСР. Роботи з другої проблеми «Боротьба з ву- гільним пилом» виконувалися в Інституті з 1970 р. силами співробітників 3 відділів ІГТМ АН УРСР та 6 інститутів АН УРСР. Для ко- ординації цих робіт постановою Президії АН УРСР від 23.11.1970 р. № 267 було створено Українську республіканську комісію по бороть- бі з силікозом під керівництвом члена-ко рес- пондента АН УРСР Ф.О. Абрамова. Згодом її очолив академік АН УРСР М.С. Поляков. Ко- місія брала активну участь у розробленні Цен- тральною міжвідомчою комісією по боротьбі з пневмоконіозом координаційних планів робіт з цієї проблеми. Інститут здійснював масштаб- ну роботу щодо вирішення питань боротьби з пилом. У результаті було розроблено наукові основи пінного методу пилопригнічення, ви- значено ефективність уловлювання пилу пі- ною, створено новий дешевий піноутворювач на основі доступної сировини, що дало змогу на багатьох шахтах знизити запиленість шах- тної атмосфери на 95 %. Виконуючи рішення Комітету з науки і тех- ніки Ради Міністрів СРСР щодо відповідаль- ності ІГТМ АН УРСР за координацію і рівень наукових досліджень з проблем розробки родо- вищ корисних копалин на великих глибинах, Президія АН УРСР створила Вчену координа- ційну раду з проблем розробки родовищ на ве- ликих глибинах з такими секціями: розкриття, підготовка і системи розробки вугільних родо- вищ; розкриття, підготовка і системи розроб- ки рудних родовищ; проведення, кріплення і охорона виробок, боротьба з викидами породи; рудникова аерологія; гірнича механіка і рудни- ковий транспорт; глибокі кар’єри. Раду очолив академік АН УРСР М.С. Поляков. До її складу увійшли науковці та провідні фахівці Інститу- ту гірничої справи ім. О.О. Скочинського, Мос- ковського гірничого інституту, Криворізького гірничорудного інституту, ДонВУГІ, МакНДІ, комбінату «Донецькшахтобуд», Дніпропетров- ського гірничого інституту, Дондіпрошахту, Всесоюзного науково-дослідного маркшейдер- ського інституту та ін. Загалом у складі були представники 60 інститутів СРСР, в яких про- водилися роботи з проблем розробки родовищ на великих глибинах. За цією проблематикою ІГТМ АН УРСР організував 15 всесоюзних і республіканських конференцій, брав актив- ну участь у роботі Міжнародного симпозіуму Європейської економічної комісії ООН з про- блеми викидів вугілля, порід та газу. На цих наукових зібраннях оцінювалася ефективність виконаних робіт, обговорювалися напрями по- дальших досліджень та заходи, необхідні для впровадження результатів у практику. Президент Академії наук УРСР академік Б.Є. Патон і президент Академії наук СРСР академік М.В. Келдиш під час візиту до ІГТМ АН УРСР. 1969 р. 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ Під час ознайомлення президентів АН СРСР і АН УРСР з науковою діяльністю Інституту поряд з іншими питаннями академік Б.Є. Па- тон відзначив і гостру необхідність створення на базі дослідного виробництва Спеціального конструкторсько-технологічного бюро. СКТБ ІГТМ АН УРСР було створено постановою Бюро Президії АН УРСР від 12.12.1972 р. № 432. Основними його завданнями було визначено виконання дослідно-конструк тор- ських розробок, виготовлення і випробування експериментальних і дослідних зразків гірни- чих машин, обладнання та приладів для прове- дення досліджень у лабораторних і промисло- вих умовах; розроблення і перевірку у промис- лових умовах нових технологічних процесів видобутку корисних копалин відкритим і під- земним способами. В СКТБ працювала значна кількість кандидатів технічних наук і високо- кваліфікованих фахівців. Велику роботу було проведено з оснащення дослідного вироб- ництва верстатним обладнанням. Структура СКТБ формувалася в тісному зв’язку зі струк- турою Інституту, і, як показало життя, такий зв’язок наукових і проектно-конструкторських відділів позитивно впливав на якість прийнят- тя рішень та скорочення термінів розроблення документації. Створений комплекс Інститут — СКТБ — дослідне виробництво в подальшому дозволив значно скорочувати терміни фактич- ної реалізації наукових розробок. Значний внесок зробили вчені Інституту у вирішення питань аерогазодинаміки виїмко- вих дільниць газонасичених вугільних шахт, зокрема у пошук способів підвищення ефек- тивності боротьби з метаном, збільшення на- вантаження на очисні вибої (на добу 1000–1500 і більше тонн), обґрунтування і розроблення систем автоматичного контролю та керування вентиляцією шахти. Цикл робіт з розроблення і впровадження прогресивної технології видобутку марганце- вої руди відкритим способом і гірничотехніч- ної рекультивації відпрацьованих масивів у Нікопольському басейні в 1972 р. було відзна- чено Державною премією УРСР в галузі науки і техніки. Тривали в ІГТМ АН УРСР й досліджен- ня щодо руйнування міцних гірських порід. У комплексі робіт з цієї тематики особливе місце посідають вибухові роботи. Поліпшення ступеня дроблення порід, що досягається з ви- користанням розроблених методів вибухової підготовки гірської маси, дозволило обґрунту- вати можливість застосування розробленої в Інституті нової циклічно-потокової технології гірничих робіт на кар’єрах Кривбасу. Ця техно- логія передбачає застосування комбінованого автомобільно-конвеєрного транспортування гірничої маси з глибоких кар'єрів, і на почат- ку 1980-х років її застосовували вже практич- но на всіх кар’єрах Криворізького басейну, що значно підвищило продуктивність і поліпши- ло санітарно-гігієнічні умови праці в кар’єрах. За розроблення і широке промислове впрова- дження цієї прогресивної циклічно-потокової технології в 1983 р. було присуджено Держав- ну премію УРСР в галузі науки і техніки. У 1975–1992 рр. ІГТМ НАН України пра- цював під керівництвом академіка НАН Укра- їни Валентина Микитовича Потураєва. У ці роки продовжувалися розпочаті раніше дослі- дження, розширювалася лабораторна база, по- ліпшувалося її оснащення сучасним обладнан- ням, тривало будівництво корпусу дослідного виробництва, нового спеціального лаборатор- ного корпусу для наукових відділів, що працю- вали над проблемою раптових викидів вугілля, газу і породи. З метою розширення досліджень з нових проблем, поставлених перед Інститу- том, організовано, а також частково реорга- нізовано ряд наукових відділів. Формуються нові наукові напрями щодо руйнування гір- ських порід, нормалізації теплових умов при підземному видобутку вугілля, розроблення і впровадження вібротранспортувальних машин і агрегатів для гірничодобувної промисловос- ті. Широкого розвитку набули дослідження з механіки деформування і руйнування гумових елементів машин, що працюють при циклічних навантаженнях, за різних температур, а також в агресивних середовищах. Поряд з дослідженнями, спрямованими на розроблення безпечних і надійних методів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 81 НАУКОВІ НАПРЯМИ боротьби з раптовими викидами породи при проведенні виробок на глибоких вугільних пластах Донбасу, було виконано великий обсяг робіт з підвищення стійкості гірничих виробок при розробці гіпсових родовищ у Донбасі. Три- вали і поглиблювалися дослідження з охорони гірничих виробок на великих глибинах вугіль- них і рудникових шахт. Створено нові види кріплення підготовчих виробок: анкерне стяж- не кріплення, набризк-бетонне і комбіноване кріплення з анкерів і набризк-бетону. Успішно впроваджувався розроблений спо- сіб подолання газового бар’єра на газонасиче- них пластах шахт центрального району Дон- басу. Цю роботу в 1976 р. було удостоєно Дер- жавної премії УРСР в галузі науки і техніки (Ф.О. Абрамов, Б.Є. Грецингер). У 1979 р. при Президії АН УРСР створю- ється Наукова рада «Наукові основи розробки і збагачення мінеральної сировини», а на ІГТМ АН УРСР покладається роль головної устано- ви в системі АН УРСР з організації і коорди- нації досліджень в інтересах гірничодобувної промисловості. За створення і впровадження способів пере- міщення руди потужними віброживильниками при розробці родовищ корисних копалин на- уковцям Інституту (В.І. Дирда, В.М. Потура- єв) присуджено Премію Ради Міністрів СРСР. За цикл досліджень з механіки деформування і руйнування гумових елементів машин, що працюють при циклічних навантаженнях за різних температур, а також в агресивних се- редовищах, В.І. Дирду і В.М. Потураєва було нагороджено премією АН УРСР ім. О.М. Дин- ника. Спільно з Дніпропетровським гірничим ін- ститутом було створено і широко впроваджено на вугільних шахтах Донбасу пневмобалонне кріплення очисних вибоїв на вугільних плас- тах. Цю роботу удостоєно Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, серед нагоро- джених — академік АН УРСР В.М. Потураєв. У 1983 р. ІГТМ АН УРСР відвідала група вчених АН УРСР і АН СРСР на чолі з пре- зидентами академіками А.П. Александровим і Б.Є. Патоном, які дали схвальну оцінку діяль- ності Інституту. У Книзі почесних відвідувачів А.П. Александров і Б.Є. Патон, зокрема, напи- сали: «Хочется отметить важнейшее значение разработки безопасных технологий разработ- ки угольных месторождений со снятием на- пряжений и газовыделения. Представляется, что эта работа заслуживает очень широкого внедрения. Так же важны работы по проветри- ванию открытых выработок. Желаем дальней- ших успехов коллективу Института». В ІГТМ АН УРСР було вивчено літогенез пісковиків Донбасу і розроблено методи ло- кального прогнозу їх викидонебезпечності на шахтах. За дослідження геомеханічних умов викидонебезпечності вугільних пластів та гірських порід Донбасу науковців Інституту нагороджено премією АН УРСР ім. В.І. Вер- надського (В.Ю. Забігайло, В.В. Лукінов). Виконано наукове обґрунтування створення і впровадження методів прогнозу викидонебез- печності гірського масиву та способів запобі- гання динамічним проявам гірського тиску. Ці досягнення у 1983 р. було відзначено Держав- ною премією УРСР в галузі науки і техніки (В.Ю. Забігайло, А.М. Зорін). У 1990 р. за роз- Директор Інституту в 1975–1992 рр. академік НАН України В.М. Поту- раєв 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ роблення і впровадження способів запобігання раптовим викидам вугілля та газу в особливо складних умовах для пологих пластів Донбасу д-р техн. наук А.М. Зорін отримав премію АН СРСР ім. О.О. Скочинського. Розроблено наукові основи і методи управ- ління геомеханічними і газодинамічними про- цесами гірського масиву, що зрушується, при підземній розробці вугільних пластів; геоме- ханічні основи динаміки гірського тиску і не- традиційних гідродинамічних способів запобі- гання викидам вугілля і газу. Використовуючи отримані результати, із залученням фахівців галузі розроблено технології очисних робіт та проведення горизонтальних гірничих виро- бок на шахтах з крутим і похилим заляганням вугільних пластів. Створено технічні засоби нагнітання рідини у вугільні пласти з метою боротьби з викидами і пилом. Досягнення з розроблення і впровадження нового покоління комплексу технічних засобів попередньої об- робки вугільних пластів для боротьби з пилом у шахтах у 1988 р. відзначено Державною пре- мією УРСР в галузі науки і техніки (Л.М. Ва- сильєв, О.М. Москальов, А.Т. Ніколаєв). Для гірничорудної промисловості розробле- но наукові основи способів і технологій від- критої розробки з використанням керованого обвалення, зсування м’яких порід у техноло- гічних процесах, а також механіки вибухового і гравітаційного руйнування і переміщення міц- них порід. За участю Інституту на залізорудних кар’єрах Кривбасу широко впроваджувалася циклічно-потокова технологія, розроблення якої також було відзначено Державною пре- мією УРСР в галузі науки і техніки (Е.І. Єф- ремов, Б.Н. Тартаковський). Результати дослі- джень з вибухового руйнування міцних порід, спрямовані на використання керованого гра- вітаційного переміщення роздробленої маси, в 1989 р. було удостоєно премії АН УРСР ім. О.М. Динника (Е.І. Єфремов, А.Г. Шапар). В Інституті розроблялися наукові основи нетрадиційних методів видобутку і переробки корисних копалин, заснованих на використан- ні вібраційних і хвильових ефектів, а також фізико-хімічних і мікробіологічних впливів. Розробки ІГТМ АН УРСР експонували- ся на міжнародних виставках в Іспанії, Індії, Монголії, Болгарії, Греції, а також на ВДНГ СРСР і УРСР, і неодноразово здобували ме- далі і дипломи. Науковці Інституту виступали з доповідями на численних міжнародних кон- ференціях, симпозіумах, конгресах, галузевих і міжгалузевих конференціях та семінарах. Про- довжувалася активна робота з підготовки на- укових кадрів найвищої кваліфікації. У 1992 р. ІГТМ НАН України очолив ака- демік НАН України Анатолій Федорович Бу- лат. Це був період державних і міждержавних реорганізаційних процесів, ліквідації старих і створення нових державних і господарських структур, високої інфляції і нестабільності фінансування. У цей час поряд з головною стратегічною метою Інституту — зберегти свій науковий потенціал, визначилися пріоритетні напрями фундаментальних досліджень з роз- робки вугільних родовищ України, створення і впровадження нових технологій видобутку вугілля на великих глибинах, комплексного вирішення проблем вуглевидобутку. На базі Інституту створюються міжвідомчі науко- ві ради «Наукові основи розробки вугільних родовищ України» та «Механіка і технології вибуху та його використання у народному господарстві»; організовується Асоціація ав- торів наукових відкриттів; починає виходити міжвідомчий збірник наукових праць «Геотех- ническая механика»; проводяться міжнародні конференції. В Інституті формується принципово новий концептуальний підхід до вирішення науково- технічних проблем розробки вугільних родо- вищ на великих глибинах. Розроблено наукові основи технології активного керування станом гірського масиву, в яких дано аналітичний опис напружено-деформованого стану гірського ма- сиву поблизу очисної виробки з урахуванням вільного газу в пласті, геологічних порушень, позамежового деформування порід. З вико- ристанням цих результатів створено техноло- гії очисних робіт і проведення горизонтальних гірничих виробок на шахтах з крутим і похи- лим заляганням вугільних пластів. За цикл ро- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 83 НАУКОВІ НАПРЯМИ біт з геомеханіки та керування вивільненням енергії масиву гірських порід при розробці ко- рисних копалин групі вчених Інституту прису- джено премію НАН України ім. О.М. Динника (А.Ф. Булат, В.В. Виноградов, А.М. Зорін). Науковці Інституту створили технології, що не протидіють негативним факторам, таким як гірський тиск, газ, викидонебезпечність, а використовують їх для корисної роботи. Для умов видобутку вугілля з тонких крутих ву- гільних пластів розроблено методи визначен- ня критеріїв викидонебезпечності, параметрів локальних способів запобігання раптовим ви- кидам вугілля і газу, запропоновано засоби ке- рування особливостями стану вуглепородного масиву: фізико-хімічна механіка, активна ци- клічна дія кріпленням на привибійну частину та ін. За цикл робіт з наукового обґрунтування, розроблення і впровадження ресурсоощадних методів і технологій керування властивостями та станом наднапруженого вуглепородного ма- сиву малоенергетичними діями в 1996 р. при- суджено Державну премію України в галузі науки і техніки (А.Ф. Булат, В.В. Виноградов, В.В. Репка, К.К. Софійський). Тривалий час проводилися дослідження з керування станом масиву гірських порід при розробці потужних пластів та повторному ви- користанні відпрацьованих підземних просто- рів. Цю працю відзначено премією НАН Укра- їни ім. О.М. Динника (С.Б. Вакарчук, В.Г. Пе- репелиця, Б.М. Усаченко). Тривали роботи щодо нових методів прогно- зу викидонебезпечності пісковиків і вугільних пластів, а також методів контролю властивос- тей і діагностики напружено-деформованого стану масиву гірських порід. За створення гео- механічних основ керування станом тріщино- порового газонасиченого шаруватого гірсько- го масиву присуджено премію АН України ім. О.М. Динника (В.Г. Колєсніков, Г.А. Ше- вельов). Розроблено петрофізичні основи тех- нології прогнозування викидонебезпечності вугільних пластів, методи визначення параме- трів стану газонасиченого породного масиву, геомеханічні методи охорони виробок, нові Президент Академії наук УРСР академік Б.Є. Патон і президент Академії наук СРСР ака- демік А.П. Александров під час візиту до ІГТМ АН УРСР. 1983 р. 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ методи анкерного кріплення. Розроблено ане- мометр переносний рудниковий (АПР-2) для застосування в шахтах, безпечних щодо газу і пилу. Авторів цієї роботи (О.І. Вишницький, В.М. Веретенник, О.М. Ткаченко) було наго- роджено премією РАН ім. О.О. Скочинського. Створено і впроваджено в народне господар- ство України ресурсоощадні технології, осно- вані на використанні енергії вибуху спеціаль- них конверсійних та промислових вибухових матеріалів. Враховуючи актуальність викона- ної роботи, співробітників Інституту відзначе- но Державною премією України в галузі науки і техніки (Е.І. Єфремов, В.Д. Петренко). Роз- роблено методику екологічного обстеження техногенних об’єктів гірничодобувних підпри- ємств і на її основі виконано прогнозну оцінку змінення екологічної ситуації в регіоні і шля- хів її поліпшення. Розроблено новий концептуальний підхід до проблеми реструктуризації вугільної га- лузі щодо закриття нерентабельних шахт. Як альтернативу запропоновано диверсифікацію діяльності шахт через створення теплоенер- гетичних комплексів малої потужності для вироблення теплової та електричної енергії безпосередньо в місцях видобування вугілля і подальше його поглиблене перероблення. За програмою НАН України з видобування й ути- лізації шахтного метану виконувалися пілотні проекти з видобування газу. ІГТМ НАН України розробив концепцію комплексної дегазації та утилізації шахтного газу метану, що ґрунтується на організацій- ному поділі в часі і підземному просторі про- цесів видобутку двох енергоносіїв — вугілля і метану. Програму робіт, складену на основі цієї концепції, вперше в Україні повністю реа- лізовано на шахті ім. О.Ф. Засядька. Створено технологію дегазації «Газовий горизонт», яка сьогодні стала нормативним документом. Роз- роблено технологію випереджальної дегазації вугільних пластів, завдяки якій можна завчас- но добувати додатковий метан високої якості. За наукового супроводу Інституту на основі розробленого техніко-економічного обґрунту- вання на шахті ім. О.Ф. Засядька реалізовано найпотужніший у Європі проект комплексної дегазації і промислової утилізації метану. За створення енергоефективного комплексу до- бування і використання шахтного газу метану вчені Інституту отримали Державну премію України в галузі науки і техніки (В.В. Лукінов, В.Г. Перепелиця, І.Ф. Чемерис). Досліджено засоби та методи віброакустич- ної, електроакустичної та ультразвукової діа- гностики стану і властивостей гірських порід та масиву; розроблено принципи розрахунку та нові конструкції кріплення, машини і облад- нання для зведення кріплення, комбіновані за- соби підтримання гірничих виробок, виконавчі органи для прохідницьких комбайнів. За ство- рення науково-технічних основ, розроблення і впровадження високоефективного геомеханіч- ного моніторингу підземних геотехнічних сис- тем шахт і рудників співробітники Інституту отримали Державну премію України в галузі науки і техніки (С.І. Скіпочка, А.О. Яланський, Т.А. Паламарчук). Встановлено невідому раніше закономір- ність зміни газової проникності гірських порід при їх переході з рівнокомпонентного напруже- ного стану до різнокомпонентного. Визначено структурно-синергетичні моделі деформуван- ня та руйнування пружно-спадкових систем і на їх основі розроблено три критерії руйну- вання: енергетичний критерій дисипативного типу, ентропійний і критерій з пошкодженості структури; розроблено алгоритми розрахун- ку довговічності систем з урахуванням неста- більності їх структурних параметрів у часі. За результатами виконаних фундаментальних досліджень розроблено наукові основи ство- рення широкого спектру вібросейсмоізолято- рів нового технічного рівня, що підвищують безпеку високоризикових об’єктів. За цикл праць з прикладної механіки деформування та руйнування пружно-спадкових середовищ у 2012 р. д-ру техн. наук В.І. Дирді присуджено премію НАН України ім. С.П. Тимошенка. Розроблено науковий метод аналізу проце- сів підготовки руд до збагачувальної перероб- ки на основі урахування множинних зв’язків між параметрами закону розподілу грануломе- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 85 НАУКОВІ НАПРЯМИ тричного складу, величинами вантажопотоків і регульованими параметрами комплексу облад- нання для оптимізації технологічних показни- ків підприємств на базі кібернетичної моделі виробничого циклу. У 2009 р. за розроблення гідромеханічних основ екологічно безпечних ресурсо- та енергоощадних технологій тран- спортування і переробки мінеральної сирови- ни Б.О. Блюсс і Є.В. Семененко були удостоє- ні премії НАН України ім. О.М. Динника. Протягом багатьох років в Інституті вико- нувалися фундаментальні дослідження, спря- мовані на підвищення ефективності процесів класифікації і збагачення корисних копалин. Результатом цих робіт стало створення нової техніки для збагачення вугілля на робочих просіювальних поверхнях — так званих сит динамічно активних стрічкових (СДАС), які були успішно впроваджені на багатьох підпри- ємствах Донецької області. Параметричний ряд динамічно активних гумових резоную- чих стрічково-струнних сит для класифікації корисних копалин ефективно працює на під- приємствах корпорації «Якуталмаз», золото- добувних рудниках об'єднання «Северозапад- золото», багатьох вугільних, залізорудних, нерудних, металургійних та вуглезбагачуваль- них підприємствах України. У 2015 р. вчені Інституту стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу зі створення та промислового впровадження ви- сокоефективної техніки із застосуванням елас- томерних матеріалів для видобутку, переробки і збагачення мінеральної сировини (В.І. Дир- да, О.І. Волошин, В.Л. Морус, В.П. Надутий). У 2017 р. співробітникам Інституту Б.О. Блюс- су і В.Г. Шевченку за роботу з підвищення ефективності розробки родовищ вуглеводнів на основі використання компресорного облад- нання нового покоління присуджено Держав- ну премію України в галузі науки і техніки. Сьогодні ІГТМ НАН України є однією з найпотужніших в Україні академічних установ гірничого профілю. В цьому велика заслуга його директорів — академіків НАН України М.С. Полякова, В.М. Потураєва і А.Ф. Була- та. Постановою Президії НАН України від 23.10.2002 р. № 320 Інституту присвоєно ім’я М.С. Полякова. Зараз Інститут працює за такими основни- ми напрямами наукових досліджень: • властивості гірських порід і масивів, їх руйнування і керування напружено-де фор мо- ва ним станом; • наукові основи гірничотехнічних проце- сів, техніки та технології видобутку і перероб- ки корисних копалин; • фізико-технічні та геологічні основи тех- нологій видобутку шахтного метану; • процеси і технології енергоперетворень вугілля та шахтного метану, параметри функ- ціонування і структура енергетичних комплек- сів; енергозаощадження і надійність гірничих виробництв. Пошук перспективного використання влас- них розробок і вироблення концепцій дали змогу Інституту сформулювати програми їх реалізації і пропонувати до практичного засто- сування. Серед найвагоміших розробок остан- ніх років можна назвати такі. Технологія стратегічного планування розви- тку гірничих робіт, розроблена спільно з Укра- їнським відділенням Міжнародного центру наукової культури «Всесвітня лабораторія» — науково-інженерним центром «Екологія- Геос». Її головна перевага полягає в тому, що вперше враховується взаємний вплив більш як 30 гірничо-геологічних, гірничотехнічних факторів і часового чинника на перебіг гео- механічних процесів при видобутку вугілля та виборі найефективнішого і найбезпечнішого режиму роботи шахти. За допомогою цієї тех- нології можна визначити раціональні режими будь-якого технологічного процесу, почина- ючи від розкрою шахтного поля, нарізки лав, швидкості просування очисного вибою і до повного завершення гірничих робіт. В основу технології покладено встановлені закономір- ності комплексного впливу основних техноло- гічних параметрів відпрацювання пологих ву- гільних пластів на напружено-деформований стан навколишнього гірського масиву, сучасні уявлення про механізм зсуву шаруватого різ- номодульного гірського масиву. Створена тех- 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ нологія може стати основою для визначення стратегічного розвитку гірничих робіт на всіх вугледобувних підприємствах країни. Наприкінці 1990-х років президент НАН України Б.Є. Патон та Міністр вугільної про- мисловості України С.Б. Тулуб доручили ІГТМ НАН України як головній організації розроби- ти технологію анкерного кріплення гірничих виробок вугільних шахт. Така технологія вже успішно використовувалася на шахтах Великої Британії та Німеччини, і потрібен був україн- ський варіант. Створена вітчизняна технологія опорно-анкерного кріплення пройшла повний цикл з розроблення основ, нормативного та матеріального забезпечення і широкомасш- табного впровадження на 38 шахтах. У 2009 р. Держгіртехнагляд України затвердив і запро- вадив у дію галузевий стандарт на цю техноло- гію. Досвід застосування на 405 виробках різ- ного призначення загальною протяжністю по- над 450 км підтвердив її високу ефективність. У результаті було запропоновано концепцію технології опорно-анкерного кріплення гір- ничих виробок для керування їх стійкістю за допомогою породно-анкерних опор, які збері- гають масив у стані тривісного стиску і фор- мують у приконтурній області конструкцію з опорно-анкерних елементів з високим запасом міцності силової й підпірної частин перекрит- тя, опори перекриття, основи конструкції та захисних перемичок. Уперше встановлено за- кономірності зміни геомеханічних параметрів, що характеризують напружено-дефор мо ва ний стан тривісного стиску приконтурних порід, з урахуванням просторового розташування ан- керів. Сьогодні це ноу-хау дозволяє споруджу- вати виробки практично з будь-яким строком служби і забезпечує їх стійкість за різних тех- нологічних впливів. Безумовно, ця технологія має застосовуватися якомога ширше. Комплексна розробка вугільних родовищ пе- редбачає видобуток і утилізацію метану. Бага- торічна робота ІГТМ НАН України над таким проектом спільно з ПАТ «Шахта ім. О.Ф. За- сядька», а також з ученими і фахівцями вітчиз- няних інститутів і зарубіжних компаній завер- шилася створенням найпотужнішого в Європі унікального енергетичного комплексу з утилі- зації метану потужністю 36,2 МВт. Однак ще більш ефективними можуть бути теплоенергетичні комплекси модульного типу, що працюють не лише на одному метані, а й на метані і вугіллі, чи на метані і відходах вугле- видобутку, чи на метані і шламах. При цьому метан пропонується використовувати як «під- свічування». Техніко-економічне обґрунтуван- ня, виконане Інститутом для шахт Львівсько- Волинського вугільного басейну і для шахти «Кіровська-Західна», показує, що електро- енергія від такого комплексу в 3–4 рази, а тепло в 5–7 разів дешевші за чинні тарифи. Принциповим є включення до структури ма- лих теплоенергетичних комплексів модульних блоків, за допомогою яких реалізуються прин- ципи енерготехнологічної переробки вугілля на місці його видобутку з використанням влас- них тепла і електроенергії. Для бурого вугілля і вугілля з низьким ступенем метаморфізму розроблено технологію переробки вугілля ме- тодом гідрогенізації. Для вугілля з високим ступенем метаморфізму доцільно використо- вувати технологію добування з нього пірит- ної сірки. Значні перспективи має включення до складу шахтного енергокомплексу модуля, що реалізує теплоенергомістку технологію отримання з низькосортного вугілля штучно- го рідкого палива, яке може замінити в домен- ному виробництві дорогий кокс. Такі проекти можна розглядати як найперспективніші для вирішення енергетичних проблем Донбасу та Львівсько-Волинського вугільного басейну, а в подальшому і для інших регіонів, які мають місцеву енергетичну сировину. Учені Інституту вирішили проблему уник- нення потрапляння дрібних фракцій до по- дальшого процесу збагачення. Створено прин- ципово нову технологію сухого попереднього збагачення рядового вугілля, в основу якої по- кладено розроблені методи дослідження про- цесу циркуляційного грохочення дрібного ря- дового вугілля. Встановлено закономірності циркуляційних рухів дисперсних середовищ у камерах грохочення прямокутного перерізу, які уможливили вибір раціональних режи- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 87 НАУКОВІ НАПРЯМИ мів і конструктивних параметрів для апаратів обмежено-циркуляційного грохочення. На підставі досліджень обґрунтовано параметри та розроблено техніку й технологію зневоднен- ня мінералів на основі СДАС. Створену техні- ку можна використовувати для високопродук- тивного видобутку і збагачення техногенних родовищ, у технологіях переробки алмазо- і золотовмісних матеріалів. Кілька років тому Президія НАН України затвердила для Інституту науковий напрям, пов’язаний зі створенням нових технологій у галузі енергетики. В останні роки вчені та фа- хівці ІГТМ НАН України розробляють нову технологію спалювання низькосортного вугіл- ля, засновану на використанні високотемпе- ратурного аеродинамічного реактора, що не має аналогів у світовій практиці. Цю техно- логію впроваджено на Придніпровській ТЕС. Розроблено математичну модель тепломасо- обміну і хімічних реакцій у потоці повітря з частинками вугілля, які згоряють. Ця модель уперше дає змогу врахувати полідисперсність аеросуміші та багатоступінчатість високо- температурного реактора, що дає можливість визначити раціональні параметри реактора і режими його роботи, які забезпечують високо- ефективне спалювання низькореакційного ву- гілля з вмістом летких речовин менш ніж 6 % без «підсвічування» мазутом і газом у котлах з мінімально можливими втратами теплоти вна- слідок механічного недопалу. Сьогодні за результатами досліджень про- цесів трансформації у вугільній речовині вста- новлено, що в умовах її «швидкої» дезінтегра- ції виникають два явища — синтез молекул метану та його додаткова механоелектрична десорбція. Методом газохроматографічного аналізу встановлено, що об’єми згенерованого цими процесами метану в кілька разів переви- щують передбачені традиційними методами прогнозу об’єми газу на тонну вугільної ре- човини. Розроблено принципово новий енер- гетичний критерій цілісності порід прикон- турного масиву виробки в умовах повзучості і розвинено фундаментальні уявлення щодо геомеханічних основ забезпечення надійнос- ті та безпеки експлуатації гірничих виробок з передовою технологією анкерного кріплення. Розроблено рекомендації щодо поліпшення експлуатаційного стану армування шахтних підйомних стовбурів, впроваджені в стовбур- них відділеннях рудників. Поєднання фун- даментальних досліджень у галузі механіки деформування і руйнування еластомерних ма- теріалів з новими методами розрахунку кон- струкцій дало можливість сформувати новий науковий напрям — механіку пружно-спад ко- вих середовищ. У рамках досліджень з механі- ки еластомерів вдосконалено критерій вібро- безпечності важких гірничих машин і метод прогнозування довговічності пружних елас- томерних елементів віброживильників. За- стосування отриманих результатів дало змогу вдосконалити конструкції машин для випуску і доставки урановмісних руд — віброживиль- ників типів ПВГ 1,0/2,2; ПВГ 1,2/3,1; ПВГ 1,4/4,0. Впровадження вдосконалених гірни- чих машин з еластомерними елементами, зо- крема на Державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», дозволи- ло отримати багатомільйонний економічний ефект завдяки підвищенню надійності, довго- вічності, продуктивності таких машин і поліп- шити умови праці шахтарів. Розроблено методику розрахунку конструк- тивних параметрів стрічкових конвеєрів, спря- мовану на ресурсозбереження та підвищення ефективності систем конвеєрного транспорту- вання, а також рекомендації щодо режимів функціонування конвеєрів у складних умовах вугільних шахт з джерелами нестійкості. Розро- блено вимоги щодо вибору крутопохилих кон- веєрів залежно від умов експлуатації на шахтах і кар’єрах, а також програму створення дослідно- промислової ділянки для впровад ження круто- похилого конвеєра в циклічно-по то ко ву техно- логію на глибоких кар’єрах Кривбасу. Розро- блено та затверджено методичний посібник з геомеханічного моніторингу підземних геотех- нічних систем на підприємствах з видобутку уранових руд, який регламентує порядок і ме- тодику контролю та технічної діагностики влас- тивостей і геомеханічного стану породного ма- 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (6) НАУКОВІ НАПРЯМИ сиву, елементів геокомпозитних конструкцій і системи «масив — виробки — підтримувані кон- струкції», спрямовані на підвищення безпеки та інтенсифікацію гірських робіт. Сьогодні триває активна робота в рамках співпраці НАН України з Донбаською па лив- но-енергетичною компанією. Рішенням по- стійно діючої комісії з охорони праці та про- мислової безпеки у вугільній промисловості Міністерства енергетики та вугільної промис- ловості України на Інститут покладено функ- цію надання підприємствам Міненерговугілля погоджень, експертних висновків та дозволів. У рамках наданих повноважень Інститут ви- конав величезний обсяг робіт. Так, лише за 2016 р. вугільним підприємствам було надано понад 900 різних рекомендаційних та дозвіль- них документів, що сприяло поліпшенню ситу- ації з аварійністю на вугільних шахтах. Характерною особливістю діяльності Інс- титу ту є наявність постійних творчих і ділових контактів з гірничодобувними підприємства- ми, проектними, академічними і галузевими науково-дослідними інститутами, а також ви- щими навчальними закладами в Україні і за кордоном. Органічне поєднання теоретичних і експериментальних досліджень дозволяє на високому науковому рівні вирішувати фунда- ментальні проблеми гірничої справи і доводи- ти результати наукових досліджень до прак- тичного використання. Протягом 2016 р. в ІГТМ НАН України виконувалося 249 робіт (7 держбюджетних і 242 госпдоговірні) з обсягом фінансування 21 837,8 тис. грн. Частка надходжень за госпдо- говорами минулого року становила 22 % (для порівняння — 13,7 % у 2011 р.), що свідчить про певне зростання питомої ваги госпдогово- рів у загальному обсязі фінансування за остан- ні 5 років. Розвивається в Інституті й інноваційна ді- яльність. Учені ІГТМ НАН України постійно беруть участь у міжнародних і вітчизняних конференціях та симпозіумах. Слід відзна- чити значний внесок Інституту в організацію і проведення міжнародних науково-практич- них конференцій «Метан вугільних родовищ України», міжнародних симпозіумів «Механі- ка еластомерів», міжнародних наукових шкіл імені академіка С.О. Христіановича «Дефор- мування і руйнування матеріалів з дефектами та динамічні явища в гірських породах і ви- робках», наукових шкіл «Імпульсні процеси в механіці суцільних середовищ», конференцій молодих учених «Геотехнічні проблеми роз- робки родовищ». В ІГТМ НАН України постійно діють ас- пірантура, докторантура, спеціалізована вче- на рада для розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня док- тора (кандидата) наук за спеціальностями: 05.05.06 — Гірничі машини; 05.15.02 — Під- земна розробка родовищ корисних копалин; 05.15.09 — Геотехнічна і гірнича механіка; 05.26.01 — Охорона праці. Інститут видає міжвідомчий збірник на- укових праць «Геотехнічна механіка», в якому публікуються результати наукових досліджень у галузі механіки машин, процесів переробки мінеральної сировини, рудникової аерогазо- динаміки, механіки гірських порід, геології корисних копалин, динаміки та міцності, меха- ніки еластомерів, безпеки складних технічних систем та проблем сталого розвитку, механіки вибуху, охорони праці та навколишнього се- редовища гірничодобувних підприємств. У різні роки в Інституті працювали і працю- ють такі відомі українські вчені, як академіки НАН України М.С. Поляков, В.М. Потура- єв, Г.М. Малахов, В.Ю. Забігайло, В.А. Ла- зарян, В.Ф. Прісняков, А.Ф. Булат, члени- кореспонденти НАН України Ф.О. Абрамов, О.З. Широков, П.П. Нестеров, С.М. Кожевни- ков, Е.І. Єфремов, А.Г. Шапар, О.І. Волошин. Високий рівень фундаментальних досліджень в Інституті зумовлений плідною роботою ві- домих у світі наукових шкіл, започаткованих академіками НАН України М.С. Поляковим, В.М. Потураєвим, А.Ф. Булатом, В.Ю. Забі- гайлом, В.Ф. Прісняковим та членами-ко рес- пондентами НАН України Ф.О. Абрамовим і Е.І. Єфремовим. За час існування Інституту як наукової установи НАН України було підготовлено 94 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 6 89 НАУКОВІ НАПРЯМИ доктори і 468 кандидатів наук. Важливо, що рі- вень підготовки кадрів найвищої кваліфікації зберігається — в останні п’ять років Інституту вдалося дещо збільшити число докторів наук. Сьогодні продовжується активна робота з під- готовки наукових кадрів з числа молодих спів- робітників. Високий рівень досягнень ІГТМ НАН України підтверджують кілька тисяч авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Учені Інституту є членами та експертами ряду комітетів, наукових рад при міністерствах, ві- домствах і державних адміністраціях у галузі розробки і переробки корисних копалин. На базі Інституту свого часу було створено Відділення природокористування та регіо- нальної екології і Відділення фізико-технічних проблем транспорту на надпровідних магнітах, які згодом було реорганізовано в академічні установи: Інститут проблем природокорис- тування та екології та Інститут транспортних систем і технологій. Наукові досягнення Інституту відзначено 13 Державними преміями України в галузі науки і техніки, двома преміями Президента Украї- ни, премією Ради Міністрів СРСР, 6 преміями НАН України ім. О.М. Динника, премією НАН України ім. В.І. Вернадського, премією НАН України ім. С.П. Тимошенка, двома преміями РАН ім. О.О. Скочинського та двома преміями НАН України для молодих учених.

Окремі сторінки історії і сьогодення Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (до 50-річчя заснування Інституту)

Репозитарії

Схожі ресурси