Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей

В статті розглянуто технології активізації ресурсів підприємства за умови обмеження його фінансових можливостей внаслідок впливу кризових явищ. Представлено каскад елементів моделі трансформації ресурсів в активи підприємства. Запропоновано матрицю вибору підприємством ресурсу для подальшої активіза...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Рєпіна, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12254
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей / І.М. Рєпіна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 76-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12254
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-122542010-10-04T12:02:07Z Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей Рєпіна, І.М. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки В статті розглянуто технології активізації ресурсів підприємства за умови обмеження його фінансових можливостей внаслідок впливу кризових явищ. Представлено каскад елементів моделі трансформації ресурсів в активи підприємства. Запропоновано матрицю вибору підприємством ресурсу для подальшої активізації з урахуванням існування трьох трансформаційних призм. В статье рассмотрены технологии активизации ресурсов предприятия при условии ограничения его финансовых возможностей вследствие влияния кризисных явлений. Представлен каскад элементов модели трансформации ресурсов в активы предприятия. Предложена матрица выбора предприятием ресурса для последующей активизации с учетом существования трёх трансформационных призм. 2008 Article Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей / І.М. Рєпіна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 76-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12254 330.1:658 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
spellingShingle	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Рєпіна, І.М. Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
description	В статті розглянуто технології активізації ресурсів підприємства за умови обмеження його фінансових можливостей внаслідок впливу кризових явищ. Представлено каскад елементів моделі трансформації ресурсів в активи підприємства. Запропоновано матрицю вибору підприємством ресурсу для подальшої активізації з урахуванням існування трьох трансформаційних призм.
format	Article
author	Рєпіна, І.М.
author_facet	Рєпіна, І.М.
author_sort	Рєпіна, І.М.
title	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
title_short	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
title_full	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
title_fullStr	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
title_full_unstemmed	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
title_sort	активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12254
citation_txt	Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей / І.М. Рєпіна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 76-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT rêpínaím aktivízacíâresursívpídpriêmstvazaumoviobmežennâfínansovihmožlivostej
first_indexed	2025-07-02T14:20:34Z
last_indexed	2025-07-02T14:20:34Z
_version_	1836545249377255424
fulltext	76 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ческая революция XXI века / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. – М.: Институт экономиче- ских стратегий, 2007. – 200 с. 8. Экономический механизм стратегии раз- вития топливно-энергетического ком- плекса Украины / А.И. Амоша, С.В. Янко, Ю.П. Ященко и др.; науч. ред. А.И. Амоша. – Киев-Донецк: НАН Украины, ИЭП, 2002. – 140 с. 9. Ярош О. Проблемы энергетической по- литики Украины // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2007. – № 4. – С. 29-32. Поступила до редакції 08.12.08 © О.М. Гізатулліна, 2008 УДК 330.1:658 І.М. Рєпіна* АКТИВІЗАЦІЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗА УМОВИ ОБМЕЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ В статті розглянуто технології активізації ресурсів підприємства за умови обмеження його фінансових можливостей внаслідок впливу кризових явищ. Представлено каскад елементів моделі трансформації ресурсів в активи підприємства. Запропоновано матрицю вибору підприємством ресурсу для подальшої активізації з урахуванням існування трьох трансформаційних призм. В статье рассмотрены технологии активизации ресурсов предприятия при условии ограничения его финансовых возможностей вследствие влияния кризисных явлений. Представлен каскад элементов модели трансформации ресурсов в активы предприятия. Предложена матрица выбора предприятием ресурса для последующей активизации с учетом существования трёх трансформационных призм. * Рєпіна І.М. – заст. зав. кафедри, докторант кафедри економіки підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Геть- мана», канд. екон. наук, доцент, м. Київ. Постановка проблеми. В наш час, коли в наслідок кризи фінансові можливості суб’єктів господарювання обмежуються, а якісні ресурси дорожчають, дуже важливо виявити стратегічні напрямки діяльності підприємства і сконцен- труватися в питанні активізації ресурсів на клю- чових аспектах бізнесу. На практиці ж виокремлення ключо- вих активів бізнесу відбувається зазвичай ек- страполятивно. Перелік необхідних активів складається у відповідності з уже існуючою технологією випуску продукції яку має намір підприємство виготовляти. Це призводить до ви- никнення проблем з конкурентоспроможністю продукції та підприємства на товарному рин- ку, недооцінюванням вартості підприємства на фондовому ринку, із зниженням ділової активності суб’єкта господарювання в майбут- ньому. Ідентифікація активів підприємства має спиратися на стратегію його розвитку, забезпе- чувати бажаний результат в майбутньому. Тому варіація наборів активів в межах одного напрям- ку діяльності може бути досить широкою, зва- жаючи на стратегічний курс кожного окремого підприємства. Аналіз публікацій. Дослідженню ресурсів та активів підприємства присвячені праці ба- гатьох відомих вітчизняних і закордонних вче- них, серед яких: Б. Лев, Дж. Барні, С. Гошал, А.П. Градов, Гері Кокінз, П.Ф. Друкер, Р.С. Каплан, Дж. Б. Куінн, Г. Мінцберг, Д.П. Нортон, Джеймс Р. Хитчнер, І.А. Бланк, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.М. Гєєць, О.В. Ко- пилов, М.К. Марінічева, О.Г. Мендрул, О.В. Ши- ганов та інші. Але питання активізації ресурсів відповідно до потреб сучасної економіки підприємства на сьогоднішній момент роз- глянуто фрагментарно. Недостатнє опрацю- вання методологічних і прикладних питань управління активами підприємства за умови обмеження фінансових можливостей вимага- ють негайної активізації наукових досліджень у цій сфері. Мета даної статті полягає у розгляді технології активізації ресурсів підприємства за 77ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) умови обмеження його фінансових можливо- стей внаслідок впливу кризових явищ. Виклад основного матеріалу. В різних інформаційних джерелах постійно наголошується на тому, що активи підприємства є однією з найважливіших категорій економіки підприємства, теоретичні аспекти якої в повній мірі не дослідженні науковцями. Незважаючи на велику кількість публікацій на цю тему, що з'явилися в останні двадцять років, проблема осмислення активів підприємства не поставлена і не розкрита у всій її складності з численними взаємозв'язками і тонкощами, особливо в умо- вах становлення нової моделі цивілізаційного розвитку економіки та дисбалансу можливостей в період кризи. Саме така модель вимагає пе- реосмислення категорії «активи» підприємства з позицій динаміки, структурних зрушень та фінансових обмежень. Розглядаючи категорію «активи» багато хто з науковців не розмежовує поняття активи з ресурсами підприємства і тому не приділяє йому належної уваги. Проте між ними є суттєва різниця яка чітко окреслює горизонти вико- ристання термінів «актив» і «ресурс» з позицій процесного підходу який описує послідовну закономірну зміну предметів і явищ. На нашу думку, активи – це варіативна частина ресурсів яка обирається суб’єктом господарювання для здійснення підприємницької діяльності за схваленої бізнес-моделі через свою здатність, з урахуванням фактору часу та ризику, при- носити економічну вигоду та забезпечувати конкурентоспроможність підприємства на кон- кретному ринку [1]. Для з’ясування технології активізації ресурсів підприємством за умови обмеження його фінансових можливостей необхідно більш детально розглянути модель трансформації ресурсів в активи підприємства, яка за всіма ка- нонами процесного підходу передбачає наявність сукупності споріднених елементів, вхід, ядро та вихід [2]. Входом для даної моделі слугують ре- сурси здатні за визначеної бізнес-моделі пере- творюватися в активи підприємства для до- сягнення очікуваного результату діяльності. Ядром є безпосередньо активи підприємства. А виходом результати участі активів у виробничій функції підприємства. Каскад елементів даної моделі виглядає на- ступним чином (рис. 1).   «»                  .           -   «»  «»            .   , -  –       ’ -        -   ,      ,  -          [1].  ’              -       ,    -        , ,    [2].          -         .     .        -  .        (. 1). . 1.               -    ,            -      В практиці господарювання резуль- тати діяльності підприємства залежать від продуктивності активів, від їх спроможності приносити економічну вигоду та забезпечува- ти конкурентоспроможність підприємства на конкретному ринку [3]. В свою чергу активи за своєю природою є ресурсами, які в обраний мо- мент часу в виробничому процесі змінюють свою пасивну функцію на активну, залишаючись при цьому у своїй незмінній формі. В стабільних умовах господарювання, рішення про активізацію ресурсу приймається виходячи з реальних потреб діяльності підприємства, вартості виробничого процесу та очікувань щодо отримання певного резуль- тату. Ситуація дещо змінюється за умови обме- ження фінансових можливостей підприємства внаслідок кризи. Грошова маса підприємства зменшується, що змушує його залучати матеріальні ресурси дрібними партіями, вести пошук більш дешевого і можливо менш якісного ресурсу, скорочувати бюджет витрат на роз- робку та придбання нематеріальних ресурсів, відмовлятися від інвестиційних проектів з низькою та середньої внутрішньою нормою доходності та тривалим періодом окупності, переглядати політику щодо підбору та оплати праці персоналу. Тому постає невідкладне мето- дичне завдання щодо пошуку механізму прий- няття рішення про активізацію ресурсу в таких умовах. Досліджуючи шляхи вирішення даного за- вдання було з’ясовано, що при співставленні вартості активізації ресурсу та продуктивності активу в ході використання утворюється ма- триця відбору підприємством ресурсу для подальшої трансформації його в актив суб’єкта господарювання (рис. 2). Як видно з рисунку 2 матриця вибору ресур- су з метою його подальшої активізації має чоти- ри зони: сила, життя, старість, ризик. Якщо ресурс характеризується високими параметрами продуктивності активу та вартістю активізації ресурсу (зона «сила» за матрицею) Рис. 1. Каскад елементів моделі трансформації ресурсів в активи підприємства 78 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ то його доцільно обирати для використання підприємством яке має на меті посилити кон- курентну позицію на ринку за рахунок викори- стання інноваційних технологій, нової техніки, кваліфікованішого персоналу та якіснішої си- стеми менеджменту. За умови обмеження фінансових можли- востей для підприємства стає недосяжним більш дорогий ресурс з ресурсного пакету і тому рішення про активізацію потенційного ресурсу приймається виходячи з позицій забезпечення загальної дієспроможності суб’єкта господа- рювання при мінімальних затратах на нього, в тому числі за рахунок деякої втрати його якісних параметрів (зона «життя» за матрицею). В умовах старіння бізнесу зазвичай підприємство залучає до трансформації класичні ресурси і за умови вже тривалого використання їх вартість теж незначна (зона «старість» за ма- трицею). Але ця економічно вигідна ситуація триває недовго, бо низька продуктивність ак- тиву негативно впливає на загальний абсолют- ний результат діяльності підприємства і посту- пово загострює проблему скорочення грошової маси. В цей час керівництво підприємства має краще перейматися пошуком нового напрямку діяльності, ніж радіти низьким затратам щодо залучення ресурсу. Важко економічно інтерпретувати зону «ри- зику» за матрицею. Не логічно погоджуватися на активізацію ресурсу, знаючи, що він дуже доро- го коштує і має низьку продуктивність. Проте практика показує, що такі випадки не одиничні. Це може свідчити передусім про низький рівень кваліфікації керівника який приймає рішення про активізацію ресурсу, або про вплив інших неекономічних факторів. В цілому слід зазначити, що в питанні ресурсовикористання метою підприємства є зниження кількості ресурсів які не використо- вуються до мінімуму і підвищення загальної прибутковості компанії. Модель трансформації ресурсів в акти- ви підприємства передбачає щонайменше три варіанти її існування: прогресивної, одиничної та регресивної трансформаційної призми. Прогресивна (оптимальна) трансформа- ційна призма ілюструє ситуацію, коли з не- великого ресурсного пакету обираються ак- тиви, які здатні досягти суттєвих результатів (рис. 3). Іншими словами мультиплікатор співвідношення результатів і ресурсів більше одиниці. Рис. 2. Матриця вибору ресурсу з метою його подальшої активізації   [3].         ,            -   ,       .    ,           ,         . -         -   .    ,        ,         ,   -       ,   -         -     ,        .                - .       ’,                        ’  (. 2).          -          -                          -                . 2.              .        -     : ,     .  ()    - ,       ,   -    (. 3).    -      . . 3.  ()       3   «»  -        .       - ,       (. 4). . 4.         Рис. 3. Прогресивна (оптимальна) трансформаційна призма Ситуація представлена на рисунку 3 прита- манна зоні «життя» за матрицею вибору ресурсу з метою його подальшої активізації. Одинична трансформаційна призма відтворює таку кількість результату, скільки було запропоновано для вибору ресурсів (рис. 4). Ситуація представлена на рисунку 4 прита- манна зонам «сили» та «старість» за матрицею ви- бору ресурсу з метою його подальшої активізації. 79ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) Проте абсолютні результати які може отримати підприємство будуть суттєво різними. Регресивна трансформаційна призма ви- моглива до параметрів ресурсів на вході, проте продукує мізерні результати на виході (рис. 5). Мультиплікатор співвідношення результатів і ресурсів менше одиниці. Ситуація представлена на рисунку 5 прита- манна зоні «ризик» за матрицею вибору ресурсу з метою його подальшої активізації. Рис. 4. Одинична трансформаційна призма      .        -     : ,     .  ()    - ,       ,   -    (. 3).    -      . . 3.  ()       3   «»  -        .       - ,       (. 4). . 4.         Рис. 5. Регресивна трансформаційна призма     4   «»  «- »         . -          - .       -   ,       (. 5). -       . . 5.        5   «»  -        .        - : -   –      -  ’     -    -   ,      ,     -      ; -  ’      -        -        -      : ,   -   За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки: - активи підприємства – це варіативна ча- стина ресурсів яка обирається суб’єктом госпо- дарювання для здійснення підприємницької діяльності за схваленої бізнес-моделі через свою здатність, з урахуванням фактору часу та ризи- ку, приносити економічну вигоду та забезпечу- вати конкурентоспроможність підприємства на конкретному ринку; - для з’ясування технології активізації ресурсів підприємством за умови обмеження його фінансових можливостей необхідно більш детально розглянути модель трансформації ресурсів в активи підприємства яка існує в трьох варіантах: прогресивної, одиничної та регресивної трансформаційної призми; - існують суттєві розбіжності в методиці прийняття рішення про активізацію ресур- су в стабільних умовах та за умови обмежен- ня фінансових можливостей підприємства внаслідок кризи; - при співставленні вартості активізації ресурсу та продуктивності активу в ході ви- користання утворюється матриця відбору підприємством ресурсу для подальшої трансформації його в актив суб’єкта господа- рювання яка має чотири зони: сила, життя, старість, ризик.; - за умови обмеження фінансових мож- ливостей для підприємства стає недосяжним більш дорогий ресурс з ресурсного пакету і тому рішення про активізацію потенційного ресурсу приймається виходячи з позицій забезпечення загальної дієспроможності суб’єкта господа- рювання при мінімальних затратах на нього, в тому числі за рахунок деякої втрати його якісних параметрів (зона «життя» за матрицею). - в загальному питанні ресурсовикористан- ня метою підприємства є зниження кількості ресурсів які не використовуються до мінімуму і підвищення загальної прибутковості компанії. Викладене вище дозволяє стверджувати, що сучасний стан наукової розробки вказаної про- блематики вимагає появи нової парадигмальної конструкції системи управління активами підприємств, яка має спиратися на глибоке усвідомленням процесу трансформації ресурсів в активи для досягнення очікуваних результатів за різних економічних умов. Література 1. Рєпіна І.М. Активи підприємства: категоріальний аналіз та систематологія // 80 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика. – Ч.ІІ. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 548-553. 2. Кит П., Янг Ф. Управленческая экономика. Инструментарий руководителя. 5-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2008. – 624 с. 3. Кокинз Г. Управление результативностью: Как преодолеть разрыв между объявлен- ной стратегией и реальными процессами / Пер. с англ. –М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 315 с. Поступила до редакції 22.12.08 © І.М. Рєпіна, 2008 УДК 336.6:338.436.33 В.М. Гончаров* І.Є. Євсюкова** ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ У статті розглянуті питання державного регулювання підтримки аграрного сектору, яка надається із державного бюджету у вигляді дотації на гектар посівів в рослинництві. Проаналізовано досвід країн- членів ЄС в частині надання підтримки аграріям та контролю за витрачанням бюджетних коштів. Проведено дослідження стану державного контролю за виділенням дотації сільгосппідприємствам та фермівським господарствам на прикладі контрольно-ревізійного підрозділу у Кремінському районі. В статье рассмотрены вопросы государственного регулирования поддержки аграрного сектора, кото- рая предоставляется из государственного бюджета в виде дотации на гектар посевов в растениеводстве. Проанализирован опыт стран-членов ЕС в части предоставления поддержки аграриям и контроля за рас- ходованием государственных средств. Проведено исследование состояния государственного контроля за выделением дотации сельхозпредприятиям и фермерским хозяйствам на примере контрольно-ревизионного подраздела в Креминском районе. Постановка проблеми. Державний фінансовий контроль не можна розглядати у відриві від функцій та економічної ролі держа- ви, яку вона відіграє на різних етапах розвит- ку суспільства. Пряме державне регулювання економіки здійснюється за допомогою ухвалення нормативно-правових актів, макроекономічних планів і цільових комплексних програм, до- ведення державних замовлень, встановлення фіксованих цін, нормативів, лімітів, здійснення ліцензування, квотування, визначення держав- них (бюджетних) витрат та ін. Передбачені в державному бюджеті України фінансові ресурси дозволяють допомагати національним аграріям. Значні суми коштів державного бюджету спрямовуються на держав- ну підтримку сільгосппідприємств у вигляді дотацій. Якщо існує державна підтримка то передбачається державний нагляд і контроль за використання бюджетних ресурсів країни. Сучасні бюджетні про грами в аграрно- му секторі еко номіки не позбавлені певних прорахунків, що негативно по значаються на показниках вико нання програм, призводячи до зниження очікуваного еконо мічного ефекту від їх запровад ження, розпорошеності держав них коштів. Аналіз публікацій. Основні направлення фінансової підтрим ки сільськогосподарських підприємств як один з інструментів дер- жавного регулювання у агропромисловому комплексі розглянуто в роботах Бондарен- ко О.С., Германенко О.М., Кліяненко Б.Т., Погуляйко М.В. та інших. Діхтярьов В.М., Стефанюк І.Б. проводили дослідження ста- ну державного контролю за використанням коштів державного бюджету, що виділя ються на фінансову підтрим ку сільгосппідприємствам та фермівським господарствам. Фінансові ре- сурси як грошові нагромадження і доходи * Гончаров В.М. – зав. кафедрою економіки підприємства та управління трудовими ресурсами, д-р екон. наук, професор. ** Євсюкова І.Є. – здобувач кафедри економіки підприємства та управління трудовими ресурсами. • Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ.

Активізація ресурсів підприємства за умови обмеження фінансових можливостей

Institution

Ähnliche Einträge