Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства
У статті розглянуті проблеми вдосконалення управління конкурентоспроможністю вітчизняних промислових підприємств, що дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства і поліпшити його конкурентне положення на ринку на основі реалізації конкурентних переваг....
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12258 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства / В.М. Ченін // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 95-98. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12258 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-122582010-10-04T12:02:18Z Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства Ченін, В.М. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки У статті розглянуті проблеми вдосконалення управління конкурентоспроможністю вітчизняних промислових підприємств, що дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства і поліпшити його конкурентне положення на ринку на основі реалізації конкурентних переваг. В статье рассмотрены проблемы совершенствования управления конкурентоспособностью отечественных промышленных предприятий, что позволяет повысить эффективность функционирования предприятия и улучшить его конкурентное положение на рынке на основе реализации конкурентных преимуществ. 2008 Article Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства / В.М. Ченін // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 95-98. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1814-8913 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12258 631.152:004 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки |
| spellingShingle |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Ченін, В.М. Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| description |
У статті розглянуті проблеми вдосконалення управління конкурентоспроможністю вітчизняних промислових підприємств, що дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства і поліпшити його конкурентне положення на ринку на основі реалізації конкурентних переваг. |
| format |
Article |
| author |
Ченін, В.М. |
| author_facet |
Ченін, В.М. |
| author_sort |
Ченін, В.М. |
| title |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| title_short |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| title_full |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| title_fullStr |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| title_full_unstemmed |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| title_sort |
стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12258 |
| citation_txt |
Стратегічні напрямки управління конкурентоспроможністю промислового підприємства / В.М. Ченін // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 95-98. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čenínvm strategíčnínaprâmkiupravlínnâkonkurentospromožnístûpromislovogopídpriêmstva |
| first_indexed |
2025-07-02T14:20:45Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:20:45Z |
| _version_ |
1836545260603310080 |
| fulltext |
95ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
ной оценки влияния внутреннего, внешнего
потенциала предприятия, синергетического
эффекта на выбор стратегии развития.
Литература
1. Продиус И.П., Дорошук А.А. Форми-
рование стратегии предотвращения
банкротства на предприятии: Моногра-
фия. – Одеса: Изд-во Одеського юридиче-
ского института НУВД, 2003. – 137 с.
2. Эванс Фрэнк Ч., Бишоп Дэвид М. Оценка
компаний при слияниях и поглощениях:
Создание стоимости в частных компаниях
/ Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс,
2004. – 418 с.
3. Ивашковская И. Слияния и поглоще-
ния: ловушки роста // Управление компа-
нией. – 2004. – № 7. – С. 26-29.
Поступила до редакції 12.12.08 © Г.А. Дорошук, 2008
УДК 631.152:004 В.М. Ченін*
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
У статті розглянуті проблеми вдосконалення управління конкурентоспроможністю вітчизняних про-
мислових підприємств, що дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства і поліпшити
його конкурентне положення на ринку на основі реалізації конкурентних переваг.
В статье рассмотрены проблемы совершенствования управления конкурентоспособностью отече-
ственных промышленных предприятий, что позволяет повысить эффективность функционирования пред-
приятия и улучшить его конкурентное положение на рынке на основе реализации конкурентных преиму-
ществ.
Постановка проблеми. Сучасні умови
економічної кризи характеризуються посилен-
ням конкуренції на ринку товарів і послуг, що
обумовлює необхідність пошуку нових шляхів
підвищення промисловими підприємствами
конкурентоспроможності. Це вимагає впровад-
ження відповідних інструментів і технологій
управління конкурентоспроможністю промис-
лового підприємства. Досягнення конкурент-
них переваг вітчизняними підприємствами як
на українському, так і на світовому ринках, не-
можливо без техніко-технологічного оновлення
виробництва, використання прогресивних, ви-
сокоефективних методів організації виробничих
процесів. Відповідність технологій, які викори-
стовуються промисловими підприємствами,
зростаючим вимогам, багато в чому стала виз-
начати рівень конкурентоспроможності про-
мислових підприємств. У той же час, ефект будь-
яких змін на підприємстві: впровадження нових
технологій або прогресивних організаційно-
економічних перетворень, може бути досяг-
нуте тільки при відповідному підкріпленні
інтелектуальними ресурсами. В такому сенсі
персонал представляє конкурентний потенціал
підприємства, який необхідно розвивати разом
з іншими ресурсами, щоб досягти стратегічних
цілей.
Сьогодні в усьому світі конкуренто-
спроможність підприємства, поряд з техно-
логіями і методами організації виробництва,
визначають забезпеченість кваліфікованою
робочою силою, ступінь мотивації персона-
лу, організаційні структури і форми робо-
ти, що дозволяють досягти високого рівня
конкурентоспроможності працівників та
більш ефективно використовувати їх трудовий
потенціал. Таким чином, тільки на перетинанні
трьох складових – конкурентоспроможні техно-
логії, конкурентоспроможні методи організації
виробництва і праці, конкурентоспроможний
персонал – можливе досягнення інтегральної
конкурентоспроможності підприємства в
цілому, що, у свою чергу, є запорукою його
* Ченін В.М. – аспірант Херсонського національного технічного університету, м. Херсон.
96 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
ефективної роботи.
Управління конкурентоспроможністю
промислового підприємства спрямовано на
її підвищення в процесі реалізації концепції
економічного розвитку, що можливо тільки за
умови адекватного вдосконалення матеріально-
технічного і трудового потенціалу підприємства.
Особливе значення вирішення цих задач має
для промислових підприємств у силу особливої
гостроти проблем, що нагромадилися, і ролі
промисловості як потенційного «локомотива»
розвитку економіки регіонів і країни в цілому. У
цьому зв'язку наукові дослідження, спрямовані
на підвищення ефективності управління
конкурентоспроможністю промислового
підприємства, є актуальними.
Аналіз досліджень і публікацій. Основи
дослідження конкурентоспроможності підпри-
ємств закладені у фундаментальних пра-
цях класиків економічної теорії И. Ансоффа,
П.Ф. Друкера, Б. Карлоффа, М. Портера,
А. Смита, Ф. Хайєка, П. Хайне, Й. Шумпетера
та ін. і вітчизняних вчених Б.В. Буркинського,
В.М. Лисюка та ін. [1-10]. Аналіз і узагальнення
наукових праць із зазначеної тематики, не-
зважаючи на їх широкий спектр, свідчить,
що в науковій літературі проблема форму-
вання управління конкурентоспроможністю
підприємств на сьогоднішній день не одер-
жала належного висвітлення. Тому мета
статті – вдосконалення процесу управління
конкурентоспроможністю промислового
підприємства – визначається необхідністю
підвищення ефективності його функціонування
і поліпшення його конкурентного положення на
ринку на основі реалізації конкурентних пере-
ваг.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Розвиток конкуренції визначає нові вимоги до
учасників ринкових відносин, у зв'язку з цим
підприємствам необхідно навчитися врахову-
вати і вміло керувати факторами внутрішнього
і зовнішнього ринкового середовища, конку-
рентними перевагами, ресурсами і фактора-
ми виробництва, що складають і забезпечують
конкурентоспроможність підприємства на рин-
ку.
Під конкурентними перевагами підпри-
ємства, на нашу думку, варто розуміти
взаємозалежну сукупність факторів і умов
зовнішнього і внутрішнього середовища,
раціональне використання яких забезпечує
підприємству можливість виробництва конку-
рентоспроможної продукції, робіт і послуг і
формує передумови для його довгострокової
присутності на ринку.
На нашу думку, доцільно виділяти
використовувані конкурентні переваги і
перспективні (потенційні) – конкурентні
переваги, залучення яких у господарську
діяльність підприємства може забезпечити ви-
пуск конкурентоспроможної продукції, робіт,
послуг і сприяти підвищенню ефективності
господарської діяльності підприємства в цілому.
Такі конкурентні переваги, рівень їх залу-
чення в господарську діяльність, механізми
їх реалізації і нарощування у сукупності яв-
ляють собою конкурентний потенціал, що
обумовлює довгострокові перспективи розвитку
і конкурентоспроможність підприємства.
Найбільш значущими конкурентними
перевагами, що одночасно являють собою
внутрішні фактори конкурентоспроможності і
визначають специфічні умови функціонування
підприємства, у сучасних умовах, на нашу дум-
ку, є: продукція, що випускається, роботи, по-
слуги; використовувані технології; інновації;
персонал підприємства.
Таким чином, конкурентоспроможність
підприємства визначається автором як здатність
підприємства здійснювати виробництво кон-
курентоспроможних товарів і послуг за до-
помогою раціонального використання свого
конкурентного потенціалу, з метою досягнен-
ня поставлених стратегічних цілей розвитку
підприємства і забезпечення ефективності його
функціонування при будь-яких впливах з боку
внутрішнього і зовнішнього ринкового оточен-
ня.
Підвищення конкурентоспроможності
підприємства неможливо досягти випадко-
вим чином, для цього необхідна обґрунтована
система управління. Отже, керівництво
підприємства має не тільки проводити си-
стемний аналіз ринків, адекватно оцінювати
власний рівень конкурентоспроможності і ви-
являти можливості і недоліки конкурентів,
але також цілеспрямовано впливати на власну
конкурентоспроможність з метою її підвищення
шляхом ефективного використання наявних та
перспективних конкурентних переваг.
Управління конкурентоспроможністю
підприємства в умовах ринку полягає в
раціональному використанні наявних конку-
рентних переваг, нарощуванні перспективних,
виявленні і створенні потенційних, а також в
оцінці, аналізі й врахуванні факторів ринко-
вого середовища, що підвищують або знижу-
97ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
ють конкурентоспроможність підприємства
в процесі його господарської діяльності з ви-
робництва продукції, товарів, послуг, виборі і
реалізації відповідної стратегії і тактики для до-
сягнення наміченої мети розвитку.
Таким чином, управління конкуренто-
спроможністю має стати основним напрям-
ком стратегічного менеджменту промисло-
вого підприємства, яке можна розглядати як
стратегічне управління його конкурентними
перевагами. Необхідною умовою при цьому є
погодженість цілей і взаємозв'язок основних
напрямків стратегій реалізації конкурент-
них переваг із загальною стратегією розвитку
підприємства.
Виходячи з вищезазначеного, ми виділяємо
чотири пріоритетних напрямки конкурентної
стратегії промислового підприємства, розви-
ток і перетворення яких на конкурентні пере-
ваги з наступною їх реалізацією буде сприяти
підвищенню його конкурентоспроможності:
стратегія розвитку персоналу; стратегія забез-
печення і підвищення якості продукції, що
випускається; стратегія інноваційного зростан-
ня і розвитку; техніко-технологічна стратегія в
частині, пов'язаній з факторами зміни технології
виробництва (рис. 1).
: -
; , -
; ; -
, '
(. 1).
-
-
-
.1.
, -
,
, -
. ' , -
, -
,
.
-
, -
-
-
.
В умовах ринку стає очевидним, що
конкурентоспроможність персоналу є
найважливішою конкурентною перевагою, що
багато в чому визначає успіх стратегії розвитку
промислового підприємства, спрямованої на
підвищення його конкурентоздатності. У зв'язку
з цим, в умовах конкурентної боротьби, ключо-
вим фактором успіху будь-якого промислового
підприємства є кваліфікований персонал, який
варто розглядати як один з найважливіших
стратегічних ресурсів у боротьбі за конкурентне
лідерство.
Стратегічний підхід до розвитку персона-
лу підприємства полягає в забезпеченні стійкої
конкурентної переваги підприємства, за допо-
могою нарощування конкурентоспроможності
персоналу і забезпечення його професійного
росту і розвитку в довгостроковій перспективі
відповідно до змін тенденцій ринку і кадрового
менеджменту.
Стратегія розвитку персоналу – це узагаль-
нююча модель дій, спрямованих на формування
сукупності вимог до персоналу й ефективності
його роботи, що необхідні підприємству для до-
сягнення поставлених цілей.
Вплив стратегії розвитку персона-
лу промислового підприємства на його
конкурентоспроможність виявляється в на-
ступних випадках:
- значні зміни в довгостроковій стратегії
розвитку підприємства. При плануванні
істотних змін у господарській діяльності або
технології виробництва першорядною задачею
менеджменту є аналіз відповідності рівня роз-
витку персоналу новим задачам. У цьому ви-
падку ретельно продумана стратегія розвитку
персоналу дасть можливість використовувати
наявний кадровий потенціал або залучити нові
ресурси, необхідні для досягнення поставлених
цілей розвитку промислового підприємства і
підвищення його конкурентоспроможності;
- велика реструктуризація (злиття або по-
глинання), спрямована на завоювання ринку з
метою підвищення конкурентоспроможності
промислового підприємства. Угоди по злиттях
і поглинаннях вимагають комплексних рішень,
що стосуються великої кількості співробітників.
Вони також неможливі без чіткої кадрової
стратегії, погодженої з задачами підприємства;
- наявність значних проблем в області
управління персоналом. Іноді не відбувається
важливих змін, але такі проблеми, як високий
рівень плинності кадрів, невідпрацьована про-
цедура залучення співробітників з необхідними
навичками або низька продуктивність
праці, піддають ризику успішну діяльність
Рис.1. Пріоритетні напрямки конкурентної стратегії
промислового підприємства
98 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
підприємства, знижують продуктивність і
ефективність праці персоналу і, відповідно, нега-
тивно відбиваються на конкурентоспроможності
промислового підприємства;
- необхідність зайняти лідируючу позицію
на ринку. Коли стратегія промислового
підприємства спрямована на те, щоб зайняти
лідируючу позицію на ринку або залучити кра-
щих співробітників, стратегія розвитку персо-
налу відіграє провідну роль.
Виходячи з вищесказаного, спра-
ведливе твердження про те, що стратегії
реалізації конкурентних переваг промисло-
вого підприємства, розраховані на довгостро-
кову перспективу і враховуючі стратегічні
цілі й орієнтири діяльності підприємства,
є взаємозалежними і взаємопроникними.
Відповідно зміна стратегічних орієнтирів
розвитку підприємства спричиняє зміни в
стратегіях розвитку його конкурентних переваг
і навпаки - якісні і кількісні зміни в кожному з
факторів конкурентоспроможності спричиня-
ють необхідність корегування і внесення змін
у стратегічні плани розвитку підприємства в
цілому.
Висновки. На наш погляд, розробка,
реалізація й удосконалення процесу управління
конкурентоспроможністю дозволять значно
підвищити ефективність діяльності промисло-
вих підприємств, оскільки цей процес:
- дозволяє встановити і реалізувати цілі
щодо підвищення конкурентоспроможності
для збільшення результативності у всіх сферах
діяльності підприємства;
- включає постійне вдосконалення і
підвищення ефективності функціонування
взаємозалежних виробничих процесів;
- підтверджує зобов'язання керівництва
підприємства щодо забезпечення виробничих
процесів раціонально необхідними ресурсами
для досягнення поставлених цілей.
Література
1. Ансофф И. Стратегическое управление. –
М.: Экономика, 1989. – 89 с.
2. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры.
Практика и принципы / Пер. с англ. – М.,
1992. – 120 с.
3. Карлофф Б. Деловая стратегия: концеп-
ции, содержание, символы / Пер. с англ. –
М.: Экономика, 1991. – 239 с.
4. Портер М. Конкурентное преимущество:
Как достичь высокого результата и обе-
спечить его устойчивость. – М.: Альпина
Бизнес Букс, 2005. – 715 с.
5. Портер М. Конкурентная стратегия: ме-
тодика анализа отраслей и конкурентов. –
М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 454 с.
6. Смит А. Исследование о природе и при-
чинах богатства наро дов. – М.: Соцэкгиз,
1962. – 678 с.
7. Хайек Ф. Цены и производство. – М.:
Социум, 2008. – 199 с.
8. Хайне П. Экономический образ мышления
/ Пер. с англ. – Изд. 2-е, стер. – М.: Изд-во
«Дело», при участии изд-ва «Catallaxy»,
1993. – 170с.
9. Шумпетер Й. Теория экономического раз-
вития (исследование предприниматель-
ской прибыли, капитала, кредита, процен-
та и цикла конъюнктуры). – М.: Прогресс,
1982. – 456 с.
10. Буркинський Б,В., Лисюк В.М.
Конкурентоспроможність як економічна
категорія // Экономические иннова-
ции. – Вып. 16. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН
Украины, 2003. – С. 3-16.
Поступила до редакції 16.12.08 © В.М. Ченін, 2008
|